Навчання та викладання комунікативних навичок у медичній освіті: риторичний підхід

Abstract

Мова, якою користуються люди, не тільки робить думки доступними, а й обмежує їх. Вона виступає як інструмент висловлювання ідей, але й стримує ті ідеї та можливі вчинки, які можуть виникнути. У контексті медичної освіти навчання студентів, якщо говорити про клінічні ситуації, медичні випадки, ці навички також допомагають їм думати про пацієнтів і медичну роботу, а також про те, як визначити свої стосунки з обома. Можливість спілкування сприяє сприйняттю пацієнтів та медичній діяльності, а також формуванню ставлення майбутніх лікарів до цих аспектів. Проте без теоретичної моделі навчальні зусилля в цій галузі мають тенденцію бути неявними та випадковими, що може призвести до серйозних проблем. Риторика – це наука, яка може поглибити розуміння спілкування та покращити викладання цієї клінічної навички. Риторика систематично вивчає взаємозв’язки між комунікацією та її наслідками, між тим, як речі називають і як вони переживаються, між дискурсом і соціалізацією. Виводячи мову на перший план освіти, риторика спрямовує увагу на зв’язок між тим, що студенти-медики хочуть сказати, і тим, що вони навчаються цінувати, вірити та практикувати.

The language that people use not only makes thoughts accessible, but also limits them. It acts as a tool for expressing ideas, but also constrains those ideas and possible actions that may arise. In the context of medical education, teaching students, when talking about clinical situations, medical cases, these skills also help them think about patients and medical work, and how to define their relationships with both. The ability to communicate contributes to the perception of patients and medical work, as well as to the formation of future doctors' attitudes towards these aspects. However, without a theoretical model, educational efforts in this field tend to be implicit and haphazard, which can lead to serious problems. Rhetoric is a science that can deepen the understanding of communication and improve the teaching of this clinical skill. Rhetoric systematically studies the relationships between communication and its consequences, between how things are called and how they are experienced, between discourse and socialization. By bringing language to the forefront of education, rhetoric draws attention to the connection between what medical students want to say and what they learn to value, believe, and practice.