Оптимізація антихелікобактерної терапії у хворих на хронічний гастрит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу

Abstract

Питання інфікованості Helicobacter pylori у хворих на цукровий діабет, а також ролі мікрофлори у розвитку уражень шлунку, що може впливати на тактику лікування, лишаються відкритими. Метою дослідження було оптимізувати ефективність терапії хронічного Helicobacter pylori- асоційованого гастриту у хворих на цукровий діабет 2 типу шляхом корекції порушень мікробіоценозу кишечника. Матеріали та методи. Обстежено 28 пацієнтів з Helicobacter pylori-позитивним хронічним гастритом та цукровим діабетом 2 типу. Проведено анкетування, визначення антигену Helicobacter pylori в калі та дихальний водневий тест з лактулозою. В залежності від призначеного лікування, сформовано дві групи хворих: І (n=14) – приймали пантопразол 40 мг, амоксицилін 1000 мг та кларитроміцин 500 мг; ІІ (n=14) – пантопразол 40 мг, амоксицилін 1000 мг, кларитроміцин 500 мг та пробіотик В. infantis. Для статистичного аналізу використовувався F-критерій Фішера; Вопросы об инфицированности Helicobacter pylori среди больных сахарным диабетом, а также о роли микрофлоры в развитии поражений желудка, что может влиять на тактику лечения, остаются открытыми. Целью исследования было оптимизировать эффективность терапии хронического Helicobacter pylori-ассоциированного гастрита у больных сахарным диабетом 2 типа путем коррекции нарушений микробиоценоза кишечника. Материалы и методы. Обследовано 28 больных с Helicobacter pylori-положительным хроническим гастритом и сахарным диабетом 2 типа. Проведено анкетирование, определение антигена Helicobacter pylori кала, а также дыхательный водородный тест с лактулозой. В зависимости от назначенного лечения, было сформировано две группы больных: І (n=14) – принимали пантопразол 40 мг, амоксициллин 1000 мг и кларитромицин 500 мг; ІІ (n=14) – пантопразол 40 мг, амоксициллин 1000 мг, кларитромицин 500 мг и пробиотик В. infantis. Для стати- стического анализа использовался F-критерий Фишера.