Мовна картина світу крізь призму пареміології (на матеріалі латинськомовних зоопаремій)

Abstract

Стаття присвячена латинськомовним зоопареміям. Уточнено характерні ознаки паремій. Виявлено семантико-когнітивні особливості паремій із зоолексемами. Показано, що зоолексемам, які слугують ядром проаналізованих пареміологічних одиниць, притаманна естимативність й аксіологічність, вони можуть мати експліцитно чи імпліцитно виражену негативну, позитивну або нейтральну конотацію. У висновках зазначається, що особливість латинськомовних паремій полягає в тому, що вони слугують універсальною метафорою, своєрідним культурним кодом, в якому «закарбовані» типові ситуації, загальновідомі, так звані вічні правила чи принципи поведінки, моральні закони, що були сформульовані на основі накопиченого колективного життєвого досвіду, і значна частина яких не втратила своєї актуальності й у ХХІ столітті.

The article is devoted to Latin zooparoemias. The characteristic signs of paroemias have been specified. The semantic and cognitive features of paroemias with zoolexemes have been revealed. It has been shown that zoolexemes, which serve as the nucleus of the analyzed paroemiological units, are characterized by naturalness and axiological character, they can have explicitly or implicitly expressed negative, positive or neutral connotations. The conclusions note that the peculiarity of the Latin-speaking paroemias is that they serve as a universal metaphor, a kind of cultural code in which typical situations, well-known, so-called eternal rules or principles of behavior, moral laws that were formulated on the basis of the accumulated collective life experience, and a significant part of which has not lost its relevance in the 21st century.