Коморбідність афективних розладів та больового синдрому у пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом

Abstract

Вступ. Розвиток посттравматичного стресового розладу абсолютно чітко пов'язано з вкрай важкими переживаннями, які виходять далеко за рамки звичного людського досвіду. Від 70 до 90% учасників бойових дій страждають больовим синдромом різної локалізації, який пов'язаний з перенесеними травмами під час бойових дій. Мета: виявити поширеність тривожних і депресивних розладів у пацієнтів - учасників бойових дій з посттравматичним стресовим розладом і хронічним больовим синдромом різної локалізації. Матеріал і методи. Після отримання інформованої згоди були обстежені 40 пацієнтів - учасників бойових дій (учасники АТО), які страждають посттравматичним стресовим розладом. Проведено клініко-анамнестическое, клініко-психопатологічне та лабораторне обстеження, ЕКГ, ЕЕГ-дослідження, огляд фахівців. За критерієм наявності больового синдрому пацієнти були розділені на дві клініко-діагностичні групи. У I клінічну групу увійшли 20 пацієнтів (50% обстежених) з посттравматичним стресовим розладом, II група - 20 пацієнтів (50%) з ПТСР і коморбідних больовим синдромом. Результати. У пацієнтів I групи синдромального перевагу мав депресивний синдром (60%), тривожний синдром зафіксовано в 40% випадків. У пацієнтів II групи, зареєстроване інше процентне співвідношення тривожного і депресивного синдромів - 80% і 20% відповідно. Висновки. У пацієнтів з ПТСР і коморбідних больовим синдромом переважає тривожна симптоматика. Вони потребують призначення антидепресивний препаратів з більш вираженою седативною та анксиолитическим ефектом, комбінованої антидепресивний і анксіолітичною терапії.

Введение. Развитие посттравматического стрессового расстройства абсолютно четко связано с крайне тяжелыми переживаниями, которые выходят далеко за рамки привычного человеческого опыта. От 70 до 90% участников боевых действий страдают болевым синдромом различной локализации, который связан с перенесенными травмами во время боевых действий. Цель: выявить распространенность тревожных и депрессивных расстройств у пациентов – участников боевых действий с посттравматическим стрессовым расстройством и хроническим болевым синдромом различной локализации. Материал и методы. После получения информированного согласия были обследованы 40 пациентов – участников боевых действий (учасники АТО), страдающих посттравматическим стрессовым расстройством. Проведено клинико-анамнестическое, клинико-психопатологическое и лабораторное обследование, ЭКГ, ЭЭГ-исследование, осмотр специалистов. По критерию наличия болевого синдрома пациенты были разделены на две клинико-диагностические группы. В I клиническую группу вошли 20 пациентов (50% обследованных) с посттравматическим стрессовым расстройством, II группа – 20 пациентов (50%) с ПТСР и коморбидным болевым синдромом. Результаты. У пациентов I группы синдромальное преимущество имел депрессивный синдром (60%), тревожный синдром зафиксирован в 40% случаев. У пациентов II группы, зарегистрировано другое процентное соотношение тревожного и депрессивного синдромов – 80% и 20% соответственно. Выводы. У пациентов с ПТСР и коморбидным болевым синдромом преобладает тревожная симптоматика. Они нуждаются в назначении антидепрессивных препаратов с более выраженным седативным и анксиолитическим эффектом, комбинированной антидепрессивной и анксиолитической терапии.

Introduction. The development of post-traumatic stress disorder (PTSD) is absolutely clearly associated with extremely difficult experiences that go far beyond the usual human experience. From 70 to 90% of combatants suffer from pain syndrome of various localization, which is associated with injuries during the fighting. The aim. To identify the prevalence of anxiety and depressive disorders in patients – combatants with post-traumatic stress disorder and chronic pain of various localization. Methods. After obtaining informed consent, 40 patients participating in the hostilities suffering from post-traumatic stress disorder were examined. Clinical anamnestic, clinical psychopathological and laboratory examination, ECG, EEG study, examination of specialists were carried out. According to the criterion for the presence of pain, patients were divided into two clinical diagnostic groups. Clinical group I included 20 patients (50% of the examined) with post-traumatic stress disorder, group II - 20 patients (50%) with PTSD and comorbid pain syndrome. Results. In group I patients, a depressive syndrome had a syndromic advantage (60%); anxiety syndrome was recorded in 40% of cases. In patients of group II, another percentage of anxiety and depressive syndromes was recorded - 80% and 20%, respectively. Conclusions. In patients with PTSD and comorbid pain syndrome, anxiety symptoms prevail. They need to be prescribed antidepressant drugs with a more pronounced sedative and anxiolytic effect, combined antidepressant and anxiolytic therapy.