Досвід використання шкали загальної оцінки функціонування для діагностики і планування психотерапії в наркологічній практиці

Abstract

Значні наслідки зловживання алкоголем дають підстави віднести алкогольну залежність до категорії медико-соціальної патології, що становить небезпеку суспільству. Кількість пацієнтів, що знаходяться на медичному обліку в наркологічних диспансерах України досягає 1 млн. осіб. У 60 - 75% пацієнтів із алкогольною залежністю після лікування відмічаються рецидиви захворювання протягом року. Проблема поглиблюється медико-соціальними наслідками зловживання алкоголем у вигляді зростання психічної та соматичної захворюваності, травматизації, суїцидальних спроб та агресивної поведінки, кримінальних дій. Це актуалізує пошук нових терапевтичних підходів до лікування алкогольної залежності. Метою роботи було дослідження доцільності та ефективності використання шкали загальної оцінки функціонування (ШЗОФ) для діагностики динаміки соціального функціонування пацієнтів з алкогольною залежністю. За результатами вивчення динаміки рівня загального функціонування з використанням ШЗОФ в основній та контрольній групах отримані наступні результати. Виявлено достовірне підвищення психологічного, соціального та професійного функціонування у 74,0% пацієнтів, до яких застосовано систему лікувально-профілактичних заходів порівняно з 46,7% пацієнтів групи порівняння (χ2=6,062, р<0,05). Катамнестичне дослідження показало, що кількість стійких ремісій в 2 рази більше в основній групі, ніж в групі порівняння, відповідно 54,0% та 23,3% (р<0,001).

Significant consequences of alcohol abuse give grounds to classify alcohol dependence as a medical and social pathology that poses a danger to society. The number of patients registered in medical dispensaries in Ukraine reaches 1 million. Recurrences of the disease during the year after treatment are observed in 60-75% of patients with alcohol dependence. The problem is exacerbated by the medical and social consequences of alcohol abuse in the form of increased mental and physical illness, trauma, suicide attempts and aggressive behavior, criminal acts. This renders the search for new therapeutic approaches to the treatment of alcohol dependence relevant. The aim of the study was to examine the feasibility and effectiveness of using the global assessment of functioning scale (GAFS) to diagnose the dynamics of social functioning of patients with alcohol dependence. The study of the dynamics in the level of general functioning with the use of GAFS in the main and control groups yielded the following results. There was a significant increase in psychological, social and professional functioning in 74.0% of patients in whom a system of treatment and prophylactic measures was applied as compared to 46.7% of patients in the comparison group (χ2 = 6.062, p <0.05). A follow-up study showed that the number of persistent remissions was by 2 times higher in the main group than in the comparison group, 54.0% and 23.3%, respectively (p <0.001).