Комплексна та персоніфікована система реабілітації внутрішньо переміщених осіб за наявності психосоціальної дезадаптації та невротичного розладу

Abstract

Величезна кількість внутрішньо переміщених осіб і загрозливі темпи зростання масштабів еміграції створюють необхідність звернути підвищену увагу на різноманітні аспекти психопатологічних станів, що виникають у відповідь на зміну звичних умов проживання. Дані пацієнти потребують вчасної та ефективної психіатричної допомоги, як на етапі психологічного консультування, так і під час лікування. Мета дослідження – розробка персоніфікованої та комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб. У дослідженні брали участь 188 пацієнтів, які за період 2014-2017 років стали внутрішньо переміщеними особами України та на даний момент проживають на території Полтавської області. Сформовано три групи: І групу склали 86 – ВПО з невротичними розладами та психосоціальною дезадаптацією; ІІ група – 72 ВПО з виявленою психосоціальною дезадаптацією та без діагностованої психічної патології; ІІІ група (контрольна) – 30 здорові ВПО. Для досягнення мети і реалізації завдань даного дослідження була використана апробація персоніфікованої комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб. Етап підтримуючих заходів для всіх пацієнтів І групи ВПО мав комплексний характер, базувався на всебічному підході і спрямований на реадаптацію внутрішньо переміщених осіб із залишковими явищами психосоціальної дезадаптації. Для цього проводили медичні, психологічні та соціальні заходи. ІІ група – 72 ВПО з виявленою психосоціальною дезадаптацією та без діагностованої психічної патології отримувала персоніфіковану психокорекційну реабілітацію та була спрямована на усунення явищ психосоціальної дезадаптації, які були реакцією як на внутрішнє переміщення, так і на адаптацію в новому соціумі. Аналіз ефективності розробленої системи персоніфікованої та комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб проводився на підставі клінічних і психодіагностичних показників. Співставлення результатів в І, ІІ та ІІІ групі свідчать на користь ефективності розробленої̈ системи реабілітації̈, про що свідчить достовірне переважання показника одужання та відсутність пацієнтів із погіршенням психічного стану в І та ІІ групах.

Огромное количество внутренне перемещенных лиц и угрожающие темпы роста масштабов эмиграции создают необходимость обратить особое внимание на различные аспекты психопатологических состояний, возникающих в ответ на изменение привычных условий проживания. Данные пациенты нуждаются в своевременной и эффективной психиатрической помощи, как на этапе психологического консультирования, так и во время лечения. Цель исследования – разработка персонифицированной и комплексной системы реабилитации для внутренне перемещенных лиц. В исследовании принимали участие 188 пациентов, которые за период 2014-2017 годов стали внутренне перемещенными лицами Украины и на данный момент проживают на территории Полтавской области. Сформированы три группы: I группу составили 86 - ВПЛ с невротическими расстройствами и психосоциальной дезадаптацией; II группа - 72 ВПЛ с выявленной психосоциальной дезадаптацией и без диагностированной психической патологии; ІІІ группа (контрольная) - 30 здоровых ВПЛ. Для достижения цели и задач данного исследования была использована апробация персонифицированной комплексной системы реабилитации для внутренне перемещенных лиц. Этап поддерживающих мероприятий для всех пациентов I группы ВПЛ имел комплексный характер, основанный на всестороннем подходе и направлен на реадаптацию внутренне перемещенных лиц с остаточными явлениями психосоциальной дезадаптации. Для этого проводили медицинские, психологические и социальные мероприятия. II группа - 72 ВПЛ с выявленной психосоциальной дезадаптацией и без диагностированной психической патологии получала персонифицированную психокоррекционную реабилитацию и была направлена на устранение явлений психосоциальной дезадаптации, которые были реакцией как на внутреннее перемещение, так и на адаптацию в новом социуме. Анализ эффективности разработанной системы персонифицированной и комплексной системы реабилитации для внутренне перемещенных лиц проводился на основании клинических и психодиагностических показателей. Сопоставление результатов в I, II и III группе свидетельствуют в пользу эффективности разработанной системы реабилитациӥ, о чем свидетельствует достоверное преобладание показателя выздоровления и отсутствие пациентов с ухудшением психического состояния в I и II группах.

The huge number of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration make it necessary to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. These patients need timely and effective psychiatric care, both at the stage of psychological counseling and during treatment. The purpose of the study is to develop a personalized and comprehensive rehabilitation system for internally displaced persons. The study involved 188 patients who became internally displaced persons of Ukraine in the period 2014-2017 and currently live in the Poltava region. Three groups were formed: Group I consisted of 86 - persons with neurotic disorders and psychosocial maladaptation; Group II - 72 persons with pronounced psychosocial maladaptation and without diagnosed mental pathology; Group III (control) - 30 healthy persons. To achieve the goal and achieve the objectives of this study, the approbation of a personalized comprehensive rehabilitation system for internally displaced persons was used. The phase of supportive measures for all patients of group I were comprehensive, based on a comprehensive approach and aimed at the readaptation of internally displaced persons with residual effects of psychosocial maladaptation. Group II - 72 persons with overt psychosocial maladaptation and without diagnosed mental pathology received personalized psychocorrectional rehabilitation and aimed at eliminating the phenomena of psychosocial maladaptation, which were a reaction to both internal movement and adaptation in the new society. The analysis of the effectiveness of the developed system of personalized and comprehensive rehabilitation system for internally displaced persons was conducted on the basis of clinical and psychodiagnostic indicators. Comparison of the results in groups I, II and III testify in favor of the effectiveness of the developed rehabilitation system, as evidenced by the significant predominance of the recovery rate and the absence of patients with deteriorating mental status in groups I and II.