Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра мікробіології, вірусології та імунології за Автор "Ananieva, M."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Antimicrobial activity of chlorhexidine and cerium oxide nanoparticles composition(University of Nis, Faculty of Medicine, 2023-12-20) Skrypnyk, M.; Ananieva, M.; Petrushanko, T.; Neporada, K.; Spivak, M.; Скрипник, Максим Ігорович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Петрушанко, Тетяна Олексіївна; Непорада, Каріне Степанівна; Співак, Микола ЯковичIntroduction. Antiseptics are non-specific antimicrobial drugs that are widely used in dentistry. The "gold standard" in periodontology is chlorhexidine digluconate (CHG). A widespread use of CHG-containing products for daily care in medicine and dentistry and other fields leads to acquiring resistance to CHG in microorganisms. Methods. A macro method of serial dilution was used for the determination of the minimum inhibitory concentration (MIC) and minimum bactericidal concentration (MBC) on clinical strains of Streptococcus mutans (S. mutans) and Staphylococcus epidermidis (S. epidermidis) obtained from the patients with associated dental plaque-induced gingivitis, whereas museum strains of Escherichia coli (E. coli) ATCC25922 and Candida albicans (C. albicans) ATCC10231 were used as inoculum. Results. The MIC and MBC of CHG, cerium oxide nanoparticles (CeNPs) and the solution of the CeNPs and CHG were tested. It was found that CeNPs itself had a weak inhibitory and bactericidal effect on microorganisms. The composition of CHG and CeNPs had significantly higher MIC and MBC for clinical cultures S. mutans and S. epidermidis; museum strains of E. coli ATCC25922 and C. albicans ATCC10231 were compared with CHG alone. Conclusion. This method significantly enhanced bactericidal and bacteriostatic activity of chlorhexidine digluconate against clinical and museum strains of microorganisms.Документ COVID-19: the time for reconsidering and improving on-line learning in the context of medical education in Ukraine(2020) Loban’, G.; Faustova, M.; Ananieva, M.; Kostenko, V.; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Костенко, Вікторія ГеннадіївнаThe purpose of this review article is to highlight peculiarities of distance learning and methodology of its implementation and improvement at the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Ukrainian Medical Stomatological Academy under the quarantine during the COVID-19 pandemic. Current paper highlights the main differences of distance learning from traditional classroom education in Ukraine. Moreover, we emphasise methods and forms of distance learning and some difficulties, which we faced in the state of COVID-19 emergency. However, transition from the traditional, in-person, learning to distance learning in the Ukrainian Medical Stomatological Academy during the COVID-19 pandemic was successful.Документ Microbiological aspects concerning the etiology of acute odontogenic inflammatory diseases in the soft tissues of the head and neck region(2022) Avetikov, D.; Ananieva, M.; Faustova, M.; Nazarchuk, O.; Chumak, Yu.; Havryliev, V.; Loban', G.; Фаустова, Марія Олексіївна; Назарчук, Олександр Адамович; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Аветіков, Давид Соломонович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврільєв, Виктор МиколайовичOdontogenic purulent inflammatory diseases (OPIDs) make up about 20% of cases in the structure of general surgical pathology and are among the frequent diseases of the head and neck region with a high (10−40%) mortality rate. Insufficient information about the source state of acute odontogenic inflammation of the perimandibular soft tissues significantly reduces the effectiveness of diagnostic measures of OPID in head and neck region, as evidenced by almost 50% of the diagnostic error rate. Statistically, OPID in soft tissue of head and neck region most often occurs due to dissemination of pathogens of the necrotized pulp, periodontal pockets in periodontitis, or pericoronitis during the difficult eruption of retained teeth. Previously, the quantitative dominance (about 70%) of Staphylococcus spp. among the microorganisms isolated from the odontogenic foci of inflammation was determined. However, in recent years, with the expansion of microbiological diagnostic capabilities, the presence of non-fermenting Gramnegative bacteria and anaerobes with a significant proportional proportion of the total microbiota of OPID in soft tissue of head and neck region has been increasingly indicated. Recently, there has been a rapid acquisition of resistance of pathogens of odontogenic purulent inflammatory diseases of the maxillofacial region to various groups of antibiotics, which leads to ineffectiveness of their treatment and prompts the revision of existing protocols and treatment regimens in surgical dentistry.Документ Використання графів логічної структури при підготовці студентами теми «Лістерії. Лабораторна діагностика»(2017) Боєва, Світлана Станіславівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Слюсарев, Олексій Аркадіевич; Боева, Светлана Станиславовна; Ананьева, Майя Николаевна; Слюсарев, Алексей Аркадьевич; Boeva, S.; Ananieva, M.; Slusarev, O.Для кращого розуміння та поліпшення сприйняття відповідної теми з мікробіології пропонуємо для підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів використовувати графи логічної структури лабораторної діагностики з включенням до них сучасних методів лабораторної діагностики. Для лучшего понимания и улучшения восприятия соответствующей темы по микробиологии предлагаем для подготовки студентов высших медицинских учебных заведений использовать графы логической структуры лабораторной диагностики с включением в них современных методов лабораторной диагностики. We propose the students in higher educational institutions to use the flow charts of the laboratory diagnosis which includes modern methods of the laboratory diagnosis in order to have a better idea and absorb the knowledge on the topics in microbiology.Документ Роль ацинетобактерий в возникновении проблемных инфекций(2014) Гриценко, Людмила Захаровна; Колоколова, Елена Викторовна; Колесникова, Анна Григорьевна; Мишин, Владислав Васильевич; Ананьева, Майя Николаевна; Гриценко, Людмила Захарівна; Колоколова, Oлена Вiкторiвна; Колесникова, Aнна Григорівна; Мішин, Владислав Васильович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Gritsenco, L.; Kolokolova, Ye.; Kolesnikova, A.; Mishin, V.; Ananieva, M.Ацинетобактер является типичным примером так называемых проблемных инфекций ввиду высокого уровня приобретенной резистентности к антибиотикам. Acinetobacter spp. — род грамотрицательных бактерий, относящийся к семейству Moraxellaceae. Обычно очень короткие и округлые грамотрицательные бактерии, размеры их в логарифмической фазе роста составляют 1,0–1,5 × 1,5–2,5 мкм. Эти микроорганизмы плеоморфны, и их легко спутать с микроорганизмами рода Neisseria. Они хорошо растут на простых питательных средах, образуя белые, выпуклые, гладкие колонии. Ацинетобактер синтезирует липополисахарид и капсульный полисахарид, которые ответственны за высокую токсичность. Это свободно живущие сапрофиты, которые распространены повсеместно. Естественной средой их обитания являются вода и почва. Они могут выживать на влажных и сухих поверхностях, в том числе в условиях больничных учреждений. У 25 % здоровых людей Acinetobacter spp. колонизируется на коже. У ослабленных лиц некоторые представители Acinetobacter spp. могут вызвать опасные для жизни инфекции. Клинически наиболее значимыми микроорганизмами рода Acinetobacter spp. считаются виды A.baumannii, гораздо реже являются возбудителями заболеваний A.lwoffii. У тяжелых больных (палаты интенсивной терапии, реанимация) A.baumannii может вызывать пневмонии, трахеобронхиты, инфекции кровяного русла, мочевого тракта, катетер-ассоциированные и раневые инфекции. Смертность при ацинетобактерной инфекции обычно очень высокая и составляет 20–60 %. Частота возникновения ацинетобактерной инфекции возрастает. Предлагается схема идентификации Acinetobacter spp. для практического врача-бактериолога; Ацинетобактер є типовим прикладом так званих проблемних інфекцій з огляду на високий рівень набутої резистентності до антибіотиків. Acinetobacter spp. — рід грамнегативних бактерій, що належать до сімейства Moraxellaceae. Зазвичай це дуже короткі й округлі грамнегативні бактерії, розміри їх в логарифмічній фазі росту становлять 1,0–1,5 × 1,5–2,5 мкм. Ці мікроорганізми плеоморфні, і їх легко сплутати з мікроорганізмами роду Neisseriа. Вони добре ростуть на простих поживних середовищах, утворюючи білі, випуклі, гладкі колонії. Ацинетобактер синтезує ліпополісахарид і капсульний полісахарид, що відповідальні за його високу токсичність. Це сапрофіти, що вільно живуть і поширені повсюди. Природним середовищем їх проживання є вода та ґрунт. Вони можуть виживати на вологих і сухих поверхнях, у тому числі в умовах лікарняних установ. У 25 % здорових людей Acinetobacter spp. колонізується на шкірі. У ослаблених осіб деякі представники Acinetobacter spp. можуть викликати небезпечні для життя інфекції. Клінічно найбільш значущими мікроорганізмами роду Acinetobacter spp. вважається вид A.baumannii, набагато рідше збудником захворювань є A.lwoffii. У тяжких хворих (палати інтенсивної терапії, реанімація) A.baumannii може викликати пневмонії, трахеобронхіти, інфекції кров’яного русла, сечового тракту, катетер-асоційовані та ранові інфекції. Смертність при ацинетобактерній інфекції зазвичай дуже висока та становить 20–60 %. Частота виникнення ацинетобактерної інфекції зростає. Пропонується схема ідентифікації Acinetobacter spp. для практичного лікаря-бактеріолога; Acinetobacter is a typical example of so-called problematic infections due to the high level of acquired resistance to antibiotics. Acinetobacter spp. — genus of Gram-negative bacteria belonging to the family Moraxellaceae. Usually a very short and rounded Gram-negative bacteria, their sizes in the logarithmic growth phase are 1.0–1.5 × 1.5–2.5 micron. These microorganisms are pleomorphic and are easily confused with the microorganisms of the genus Neisseria. They grow well on ordinary nutrient media, forming a white, convex, smooth colonies. Acinetobacter synthesizes lipopolysaccharide and capsular polysaccharide which are responsible for high toxicity. This is free-living saprophytes, which are ubiquitous. Their habitats are water and soil. They can survive on dry and wet surfaces, including in hospital establishments. In 25 % of healthy people Acinetobacter spp. colonises the skin. In immunocompromised individuals, some representatives of Acinetobacter spp. can cause lifethreatening infections. Clinically, the most important microorganisms of the genus Acinetobacter spp. considered A.baumannii, and much rarer pathogens are A.lwoffii. In critically ill patients (intensive care, resuscitation units) A.baumannii can cause pneumonia, tracheobronchitis, bloodstream, urinary tract infections, catheter-associated and wound infections. Mortality in Acinetobacter infection is usually very high, and is 20–60 %. The incidence of Acinetobacter increases. A scheme for the identification of Acinetobacter spp. for practitioner-bacteriologist is offered.Документ Современные аспекты легионеллезной инфекции(2013) Ананьева, Майя Николаевна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Ananieva, M.Легионеллез является типичным примером техногенных инфекций, обусловленных активным использованием в промышленности и быту циркулирующих замкнутых водных систем, источников бактериального аэрозоля. Это обстоятельство предопределяет актуальность контроля легионелл в этих системах. Возбудитель — Legionella pneumophila — грамотрицательная палочка, имеющая ширину 0,3–0,4 мкм и длину 2–3 мкм (в ряде случаев достигает 50 мкм). Эти микроорганизмы являются факультативными внутриклеточными паразитами. Истинный источник возбудителей инфекции остается невыясненным. Чаще всего местом размножения легионелл являются кондиционеры, башни-градирни, компрессорные устройства, душевые установки, ванны для бальнеопроцедур, медицинское оборудование для ингаляци- онной терапии и искусственной вентиляции легких. Механизм передачи возбудителей инфекции — воздушно-капельный, скорее аэрогенный. Факторы патогенности легионелл изучены сравнительно мало. Существует несколько методических подходов, используемых в диагностике легионеллеза. Основа этиотропной терапии легионеллеза — применение макролидов. Меры специфической профилактики пока не разработаны. Большую роль в общей системе борьбы с легионеллами играют обеззараживание воды, ванных помещений, душевых сеток, контроль за кондиционированием воздуха. Больных помещают в отдельных палатах. Проводят текущую дезинфекцию мокроты и других выделений больного.Легіонельоз є типовим прикладом техногенних ін- фекцій, обумовлених активним використанням у промисло- вості та побуті циркулюючих замкнутих водних систем, джерел бактеріального аерозолю. Ця обставина зумовлює актуальність контролю легіонел в цих системах. Збудник — Legionella pneumophila — грамнегативна паличка, яка має ширину 0,3–0,4 мкм і довжину 2–3 мкм (у ряді випад- ків досягає 50 мкм). Ці мікроорганізми є факультативними внутрішньоклітинними паразитами. Дійсне джерело збудників інфекції залишається нез’ясованим. Найчастіше місцем роз- множення легіонел є кондиціонери, вежі-градирні, компре- сорні пристрої, душові установки, ванни для бальнеопроцедур, медичне обладнання для інгаляційної терапії та штучної вен- тиляції легенів. Механізм передачі збудників інфекції — аеро- генний, скоріше повітряно-крапельний. Фактори патогенності легіонел вивчені мало. Існує кілька методичних підходів, що використовуються в діагностиці легіонельозу. Основа етіотропної терапії легіонельозу — застосування ма- кролідів. Заходи специфічної профілактики поки не розроблено. Ве- лику роль у загальній системі боротьби з легіонелами грають знезараження води, ванних приміщень, душових сіток, конт- роль за кондиціонуванням повітря. Хворих розміщують в окре- мих палатах. Проводять поточну дезінфекцію мокротиння та інших виділень хворого;Legionellosis is a typical example of man-made infections associated with active use in industry and everyday life of closed circulating water systems, sources of bacterial aerosol. This fact determines the relevance of the control of Legionella in these systems. Causative agent — Legionella pheumophila — Gram-negative rod, having width of 0.3–0.4 μm and length of 2–3 μm (in some cases up to 50 μm). These microorganisms are facultative intracellular parasites. The true source of infectious agents remains unclear. Most often breeding grounds for Legionella are air-conditioners, cooling towers, compressor units, bath stations, baths for balneological treatment, medical devices for inhalation therapy and mechanical ventilation. The transmission mechanism of infectious agents — airborne, rather aerogenic one. Legionella pathogenicity factors are studied not enough. There are several methodological approaches used in the diagnosis of legionellosis. The basis of causal treatment of legionellosis — the use of macrolides. Specific preventive measures have not been developed yet. A big role in the overall system of Legionella control play disinfection of water, bathroom facilities, shower heads, air conditioning control. Patients are placed in separate wards. Current disinfection of sputum and other patient’s secretions should be carried out.Документ Современные методические подходы к диагностике ацинетобактерной инфекции(ДУ " Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака НАМН України", 2014) Ананьева, Майя Николаевна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Ananieva, M.Бактерии рода Acinetobacter выделяют из почвы, воды, сточных вод, из воздуха стационаров и смывов с различного медицинского оборудования, обнаружены на коже 25% клинически здоровых людей, на слизистой носоглотки. Чрезвычайно широк диапазон заболеваний, возможной причиной которых является ацинетобактер: эндокардиты, менингиты, пневмонии, абсцессы легких, мозга, кожи, внутрибрюшинные абсцессы, раневые инфекции, инфекции мочевого тракта, острые кишечные заболевания и другие. Бактерии рода Acinetobacter обладают достаточным потенциалом, позволяющим вызвать гнойную инфекцию. У штаммов ацинетобактера обнаружена способность образовывать капсулу. Капсула ингибирует эффективность фагоцитарных реакций и облегчает адгезию к эпителию, а способность к секреции бактериоцинов облегчает его колонизацию. Получены данные о наличии у бактерий рода Acinetobacter фибринолитической, плазмокоагулазной, дермонекротической, гиалуронидазной, антилизоцимной и бактериолитической активности. Сравнительный анализ частоты встречаемости различных факторов патогенности у штаммов, выделенных из гнойного отделяемого и воздуха, выявил более высокую степень вирулентности клинических штаммов. Вирулентность ацинетобактер связана, также с видовой принадлежностью. При заборе материалла рекомендовано использовать определенные правила забора клинического материалла из различных биотопов. Ведущим методом лабораторной диагностики бактерий рода Acinetobacter является выделение чистой бактериальной культуры из клинического материала от больных с последующей идентификации на питательных средах. Для представителей рода Acinetobacter, вызывающие госпитальные инфекции характерна множественная устойчитость, которая связана, в том числе, со способностью продуцировать β-лактамазы расширенного спектра действия ( БЛРС). Показана оптимальная схема использования различных методов диагностики заболеваний, вызываемых Acinetobacter spp; Бактерії роду Acinetobacter виділяють з грунту, води , стічних вод , з повітря стаціонарів і змивів з різного медичного обладнання , виявлені на шкірі 25 % клінічно здорових людей , на слизовій носоглотки. Надзвичайно широкий діапазон захворювань, можливою причиною яких є ацінетобактер : ендокардити, менінгіти, пневмонії, абсцеси легенів, мозку, шкіри, внутрішньочеревинні абсцеси, ранові інфекції, інфекції сечового тракту, гострі кишкові захворювання та інші. Бактерії роду Acinetobacter володіють достатнім потенціалом, що дозволяє викликати гнійну інфекцію. У штамів ацінетобактер виявлена здатність утворювати капсулу. Капсула інгібує ефективність фагоцитарних реакцій і полегшує адгезію до епітелію, а здатність до секреції бактеріоцинів полегшує його колонізацію. Отримано дані про наявність у бактерій роду Acinetobacter фібринолітичної, плазмокоагулазної, дермонекротіческої, гіалуронідазної, антілізоцімної і бактеріолітичної активності. Порівняльний аналіз частоти виникнення різних факторів патогенності у штамів, виділених з гнійного відокремлюваного і повітря, виявив більш високу ступінь вірулентності клінічних штамів. Вірулентність ацінетобактер пов'язана, також, з видовою приналежністю. При заборі материалла рекомендовано використовувати певні правила забору клінічного материалла з різних біотопів . Провідним методом лабораторної діагностики бактерій роду Acinetobacter є виділення чистої бактеріальної культури з клінічного матеріалу від хворих з подальшою ідентифікацією на поживних середовищах. Для представників роду Acinetobacter, що викликають госпітальні інфекції характерна множинна устойчівість, яка пов'язана, в тому числі, зі здатністю продукувати β - лактамази розширеного спектру дії (БЛРС). Показана оптимальна схема використання різних методів діагностики захворювань, що викликаються Acinetobacter spp. Пропонується використовувати в практиці лікаря - бактеріолога ключові тести для диференціальної діагностики Acinetobacter spp; Bacteria of the genus Acinetobacter were isolated from soil , water, sewage, hospital air and washings of various medical devices, were found on the skin of 25% of clinically healthy people and on the nasopharyngeal mucosu . Extremely wide range of diseases , which are possible caused by Acinetobacter spp. : endocarditis , meningitis , pneumonia, abscess of lung , brain, skin , intraperitoneal abscesses , wound infections , urinary tract infections , intestinal diseases and others. Bacteria of the genus Acinetobacter have sufficient potential that cause purulent infection. We found atsinetobactera strains which are able to form a capsule . Capsule inhibits efficiency of phagocytic reaction and facilitates the adhesion to the epithelium , and the ability to secrete bacteriocins facilitates its colonization.The data about the existeme of bacteria of the genus Acinetobacter fibrinolytic , plazmokoagulaz , dermonecrotic , hyaluronidase , and anti-lysozyme bacteriolytic activity. Comparative analysis of the frequency of occurrence of different pathogenicity strains wich isolated from purulent and air, revealed higher degree of virulence of clinical strains . Atsinetobakter virulence associated also with the species affiliation .The selection of the test material is recommended to use certain rules fence clinical material of different biotypes. The leading method of laboratory diagnosis of bacteria of the genus Acinetobacter is a selection of pure bacterial culture from clinical specimens from patients with later identification on nutrient media .For the genus Acinetobacter, causing nosocomial infections are characterized ustoychitost multiple , which is connected , including the ability to produce β- lactamase expanded spectrum ( ESBL ) .There is the optimal scheme of using different methods of diagnosis of diseases caused by Acinetobacter spp.There is propose to use in the practice of doctor-bacteriologist ”key” tests for the differential diagnosis of Acinetobacter spp.Документ Спосіб визначення чутливості Staphilococcus aureus до дії антисептиків(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024-01-24) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Аветіков, Давид Соломонович; Chumak, Yu.; Loban’, G.; Ananieva, M.; Faustova, M.; Avetikov, D.Спосіб визначення чутливості Staphylococcus aureus до дії антисептиків, що включає використання середовища Мюлера-Хінтона та проведення дослідження на мікробному інокулюмі, який еквівалентний 0,5 за стандартом мутності McFarland, шляхом просочування стерильного ватного тампона і рівномірного нанесення інокуляту, який відрізняється тим, що як досліджувані культури мікроорганізмів використовують типові штами Staphylococcus aureus ATCC 25923 та клінічні ізоляти мікроорганізмів Staphylococcus aureus, а як антисептики використовують розчини Декасану, Хлоргексидину, 5 % спиртовий розчин Йодоформу, якими просочують паперові диски, і наносять стерильним пінцетом не пізніше 15 хв після інокуляції агару з подальшим інкубуванням протягом доби при температурі 35- 36 °C.Документ Спосіб визначення чутливості Staphilococcus epidermidis до дії антисептиків(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024-01-24) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Аветіков, Давид Соломонович; Chumak, Yu.; Loban', G.; Faustova, M.; Ananieva, M.; Avetikov, D.Спосіб визначення чутливості Staphylococcus epidermidis до дії антисептиків включає проведення дослідження на мікробному інокулюму за стандартом мутності McFarland та інкубування протягом доби при температурі 35-36 С. Як досліджувані культури мікроорганізмів використовують типові штами Staphylococcus epidermidis ATCC 14990 та клінічні ізоляти мікроорганізмів Staphylococcus epidermidis шляхом приготування мікробного інокулюма, яким просочують стерильний ватний тампон, і рівномірно наносять інокулят штриховими рухами на всю поверхню агару в трьох напрямках, повертаючи чашку Петрі для отримання суцільного газону. Визначення проводять на середовищі МюлераХінтона. Як антисептики використовують розчини Декасану, Хлоргексидину, 5 % спиртовий розчин Йодоформу, якими просочують паперові диски, і наносять стерильним пінцетом не пізніше 15 хв. після інокуляції агару.