Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63) за Автор "Antoniv, A. A."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ефективність застосування L-карнітину та мельдонію дигідрату для лікування неалкогольного стеатогепатиту при коморбідності з ожирінням та ішемічною хворобою серця(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Хухліна, О. С.; Кузьмінська, О. Б.; Антонів, А. А.; Коцюбійчук, З. Я.; Мандрик, О. Є.; Хухлина, О. С.; Кузминская, О. Б.; Антонив, А. А.; Коцюбийчук, З. Я.; Мандрик, О. Е.; Khukhlina, O. S.; Kuzminska, O. B.; Antoniv, A. A.; Kotsiubiichuk, Z. Ya.; Mandryk, O. Ye.Мета дослідження: з’ясувати вплив L-карнітину та мельдонію дигідрату на перебіг неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння та ішемічної хвороби серця, функціональний стан печінки, стан системи пероксидного окиснення ліпідів та оксидантно-протиоксидантного захисту, ліпідний спектр крові, ступінь інсулінорезистетності. Матеріал і методи. Обстежено 60 хворих на неалкогольний стеатогепатит із коморбідними ожирінням І-ІІ ступеня та ішемічну хворобу серця (стабільна стенокардія напруги І-ІІ ФК) та 30 практично здорових осіб. Для визначення ефективності лікування було сформовано 3 групи пацієнтів. Контрольна група (20 осіб) отримувала гіпокалорійну дієту, базове лікування ішемічноъ хвороби серця, альфа-ліпоєву кислоту впродовж 30 днів. Друга група (20 осіб) додатково до основного лікування отримувала L-карнітин (Стеатель) упродовж 30 днів. Третя група (20 осіб) отримувала додатково L-карнітин (Стеатель) та мельдоній (Вазонат) упродовж 30 днів. В результаті дослідження було встановлено, що комплексна терапія із застосуванням L-карнітину та мельдонію є ефективною у лікуванні хворих з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ішемічною хворобою серця, сприяє покращенню клінічної симптоматики, знижує активність цитолітичного та мезенхімально-запального синдромів, холестазу, сприяє усуненню атерогенної дисліпідемії, зниженню індексу атерогенності, спричиняє ліквідацію синдрому метаболічної інтоксикації шляхом зменшення інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів та відновлення антиоксидантного захисту, справляє мембраностабілізуючі ефекти.Документ Патогенетичні особливості перебігу неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Антонів, А. А.; Антонив, А. А.; Antoniv, A. A.Мета дослідження: з’ясування патогенетичної ролі вмісту у крові бактеріального ендотоксину на маркери пошкодження гепатоцитів, ступінь стеатозу та фіброзу печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит із ожирінням залежно від форми та стадії хронічної хвороби нирок, їх прогресування. Матеріали і методи. Для реалізації цієї мети обстежено 170 хворих на неалкогольний стеатогепатит віком від 40 до 55 років. Усі хворі були розподілені наступним чином. Групу 1 склали пацієнти із неалкогольним стеатогепатитом із супутнім ожирінням І ступеня у кількості 70 осіб. Групу 2 склали хворі на неалкогольний стеатогепатит із ожирінням І ступеня із коморбідною хронічною хворобою нирок І-ІІ ст. (хронічний пієлонефрит) у кількості 100 осіб. Обстежено 30 практично здорових осіб, які за віком та статтю статистично достовірно не відрізнялись від основної групи та групи порівняння. Результати дослідження та їх обговорення. У статті наведено теоретичне узагальнення особливостей стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки за коморбідного перебігу неалкогольного стеатогепатиту з ожирінням та хронічною хворобою нирок ІІІІ ст., який характеризується розвитком глибокого дисбіозу (ІІ-ІІІ ст.) із появою і переважанням патогенної мікрофлори, зростанням кількості умовно патогенних бактерій і дріжджових грибків роду Candida, вірогідним дефіцитом представників нормальної мікробіоти: лактобактерій, біфідобактерій, бактероїдів. Висновок. В результаті дослідження було встановлено, що показник вмісту в крові бактеріального ендотоксину має високу прогностичну цінність як маркер прогресування неалкогольного стеатогепатиту на тлі хронічної хвороби нирок та ожиріння при зростанні вище 0,23 ЕО/мл (чутливість – 87,1 %, специфічність – 91,6 %).