Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63) за Автор "Bezkorovayna, I. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз ригідності оболонок і стан гідродинаміки очей при короткозорості(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.Великий науковий і практичний інтерес представляють результати вивчення еластичності і ригідності зовнішньої оболонки ока і діагностика прогресування міопічного процесу на основі показників еластотонографії. Мета дослідження. Оцінити показники ригідності зовнішньої оболонки ока апланаційною еластотонографією Кальфа-Плюшко-Вургафта та вивчити вплив їх змін на прогресування міопічного процесу. Матеріали та методи дослідження. Нами обстежено 84 пацієнта (168 очей), віком від 16 до 38 років. Серед них 138 очей з середнім сферичним еквівалентом (від -3,25Д до -20,0Д) і 30 очей з еметропією (контрольна група). Усім дослідженим проводилась методика апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта, яка була використана нами для дослідження стану ригідності оболонок ока при короткозорості і оцінки прогресування міопічного процесу. Результати дослідження. У міопів середнього і високого ступенів при порівнянні даних обстеження з параметрами, отриманими у еметропів, виявлено, що додатковим критерієм прогресування короткозорості може бути вивчення ригідності оболонок ока шляхом апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта. Ця методика, на відміну від раніше застосовуваної для обстеження міопічних очей еластотонометрії, дозволяє більш повноцінно дослідити еластичність склеральної капсули ока, так як враховує накопичення залишкових деформацій фібрилами склери після компресійного навантаження і може виявити скриті порушення ригідності. Вкорочення посткомпресійного еластопідйому на 1,5мм порівняно з першочерговим свідчить про прогресування міопічного процесу. Виявлена пряма сильна кореляція між величиною посткомпресійного вкорочення еластопідйому і величиною міопічної рефракції. Коефіцієнт кореляції рівний 0,97 достовірний з вірогідністю безпомилкового прогнозу p>99%. Висновок. Додатковим діагностичним критерієм прогресування короткозорості є дослідження ригідності оболонок ока шляхом апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта. Вкорочення посткомпресійного еластопідйому більш ніж на 1,5мм порівняно з першочерговим свідчить про прогресування міопічного процесу, оскільки характеризує погіршення ригідності оболонок ока (r= 0,97 – вірогідність безпомилкового прогнозу p>99%); Большой научный и практический интерес представляют результаты изучения эластичности и ригидности внешней оболочки глаза, а также диагностика прогрессирования миопическом процесса на основе этих показателей. Цель исследования. Оценить показатели ригидности наружной оболочки глаза апланационной эластотонографией Кальфа-Плюшкой-Вургафта и изучить влияние их изменений на прогрессирование миопического процесса. Материалы и методы исследования. Нами обследовано 84 пациента (168 глаз) в возрасте от 16 до 38 лет. Среди них 138 глаз с миопией, со средним сферическим эквивалентом (от -3,25Д к -20,0Д) и 30 глаз с эмметропией (контрольная группа). Всем исследованным проводилась апланационная эластотонография Кальфа-Плюшкой-Вургафта. Результаты исследования. В миопов средней и высокой степени при сравнении данных обследования с параметрами, полученными у эмметропов, выявлено, что дополнительным критерием прогрессирования близорукости может быть изучение ригидности оболочек глаза путем апланационной эластотонографии. Эта методика, в отличие от ранее применяемой для обследования миопических глаз эластотонометрии, позволяет более полноценно исследовать эластичность склеральной капсулы глаза, так как учитывает накопления остаточных деформаций фибриллами склеры после компрессионной нагрузки и может обнаружить скрытые нарушения ригидности. Укорочение посткомпресионного эластоподьема на 1,5 мм по сравнению с первоочередным свидетельствует о прогрессировании миопического процесса. Обнаружена прямая сильная корреляция между величиной посткомпресионного укорочения эластоподъема и величиной миопической рефракции. Коэффициент корреляции равен 0,97 – достоверный, с вероятностью безошибочного прогноза p> 99%. Вывод. Дополнительным диагностическим критерием прогрессирования близорукости является исследование ригидности оболочек глаза путем апланационной эластотонографии Кальфа-Плюшкой-Вургафта. Укорочение посткомпресионного эластоподъема более чем на 1,5 мм по сравнению с первоочередным свидетельствует о прогрессировании миопического процесса, поскольку характеризует ухудшение ригидности оболочек глаза (r = 0,97 - вероятность безошибочного прогноза p> 99%); Introduction. The issues on elasticity and rigidity of the outer eye layer and the diagnosis of the myopia progression based on the findings obtained by elasto-tonography are posing a great scientific and clinical interest. The aim of the study was to estimate the rigidity of the outer eye layer using the applanation elastotonography and to examine the effect of their changes on the myopia progression. Materials and methods. We examined 84 patients (168 eyes), aged 16 to 38 years. Among them, 138 eyes were with medium spherical equivalent (from -3,25D to -20,0D) and 30 eyes were with emmetropia (control group). All patients passed through the applanation elasto-tonography to obtain the findings on the rigidity of the outer eye layers in myopia and to assess the myopia progression. Results. It has been found out that compared with the moderate and high degrees myopia, when comparing the survey with the parameters in the emmetropia group, there is an additional criterion to assess the myopia progression, and this is the analysis of the rigidity of the outer eye layer by the applanation elasto-tonography. This technique, in contrast with the previously used to the study the myopic eyes, allows us to investigate the elasticity of the scleral eye capsule more fully, since it can detect the accumulation of residual sclera deformations by fibrils after the compression and can reveal hidden rigidity disturbances. The shortening of the post-compression elastic rise by 1.5 mm indicates the myopia progression. There is a direct strong correlation between the magnitude of the post-compression elastic rise shortening and the magnitude of myopic refraction. Correlation coefficient equal to 0,97 is reliable with probability of error-free prediction p>99%. Conclusion. An additional diagnostic criterion to assess the myopia progression is the analysis of the rigidity of the ocular layers by using elasto-tonography. The shortening of the post-compression elastic rise more than 1.5 mm in comparison to the previous results indicates the myopia progression because it characterizes the impairment in the rigidity of the eye layers (r = 0.97 - probability of error-free prediction p> 99%).Документ Порівняльна характеристика характеру і частоти інтраопераційних, ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень після різних методів хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Стебловська, Ірина Сергіївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Steblovska, I. S.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Bezkorovayna, I. M.Вивчення динаміки структури поширеності офтальмологічних захворювань в Україні за 10 років показало підвищення питомої ваги катаракти з 14,7 до 15,9%. Мета дослідження. Виявити та порівняти характер та частоту інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень при різних методиках хірургічного лікування вікової катаракти. Матеріали та методи. У нашому дослідженні взяли участь 558 пацієнтів (558 очей), що мали катаракту І-ІІІ ст щільності ядра по Бурато. Пацієнтів було поділено на дві групи в залежності від методики оперативного лікування: традиційна факоемульсифікація катаракти (I група пацієнтів) і факоемульсифікація з фемтосекундним супроводом (II група). Результати. Виконання традиційної ФЕК супроводжується операційними ускладненнями (мікрогіфема, локальне відшарування десцеметової мембрани, термічний опік рогівки, надрив передньої капсули, розрив задньої капсули, діаліз цинових зв'язок, floppy iris syndrome) і післяопераційними (набряк рогівки, мікрогіфема, ексудативно-запальна реакція, транзиторна гіпертензія, макулярний набряк, вторинна катаракта, децентрація ІОЛ). Виконання ФЕК з фемтосекундним супроводом супроводжується операційними (надрив передньої капсули, розрив задньої капсули) і післяопераційними (набряк рогівки, ексудативно-запальна реакція, транзиторна гіпертензія, макулярний набряк, вторинна катаракта). Висновки. Застосування фемтосекундного лазера дозволило знизити частоту інтраопераційних, а також ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень після видалення катаракти; Изучение динамики структуры распространенности офтальмологических заболеваний в Украине за 10 лет показало повышение удельного веса катаракты с 14,7 до 15,9%. Цель исследования. Выявить и сравнить характер и частоту интраоперационных, ранних и поздних послеоперационных осложнений при различных методиках хирургического лечения возрастной катаракты. Материалы и методы. В нашем исследовании приняли участие 558 пациентов (558 глаз), что имели катаракту І-ІІІ ст плотности ядра по Бурато. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от методики оперативного лечения: традиционная факоэмульсификация катаракты (I группа пациентов) и факоэмульсификация с фемтосекундным сопровождением (II группа). Результаты. Выполнение традиционной ФЭК сопровождается операционными осложнениями (микрогифема, локальное отслоение десцеметовой мембраны, термический ожог роговицы, надрыв передней капсулы, разрыв задней капсулы, диализ цинновых связок, floppy iris syndrome) и послеоперационными (отек роговицы, микрогифема, экссудативно-воспалительная реакция, транзиторная гипертензия, макулярный отек, вторичная катаракта, децентрация ИОЛ). Выполнение ФЭК с фемтосекундним сопровождением сопровождается операционными (надрыв передней капсулы, разрыв задней капсулы) и послеоперационными (отек роговицы, экссудативно-воспалительная реакция, транзиторная гипертензия, макулярный отек, вторичная катаракта). Выводы. Применение фемтосекундного лазера позволило снизить частоту интраоперационных, а также ранних и поздних послеоперационных осложнений после удаления катаракты; The use of femtosecond laser allowed clinicians to reduce the frequency of intraoperative and early and late postoperative complications after cataract removal. The study on the dynamics of the structure and prevalence of ophthalmic diseases in Ukraine for 10 years has shown an increase in the specific weight of cataracts from 14.7 to 15.9%. The purpose of this study was to identify and compare the nature and frequency of intraoperative, early and late postoperative complications after applying various techniques of surgical treatment of age-related cataracts. Materials and methods. The study involved 558 patients (558 eyes) diagnosed to have cataract of I-III degree of the nucleus density by Burato. Patients were divided into two groups depending on the techniques applied during the surgical treatment: traditional cataract phacoemulsification (group I) and femtosecond-assissted phacoemulsification (group II). Results. Performing conventional cataract phacoemulsification is accompanied by operational complications (nicrohyphema, local detachment of descemets membrane, thermal burns of the cornea, anterior capsule tear, posterior capsule rupture, zonular dialysis, floppy iris syndrome) and postoperative (corneal oedema, microhyphema, exudative inflammatory reaction, transient hypertension, macular oedema, secondary cataract, and intraocular lens decentration). Femtosecond-assissted phacoemulsification can cause the following complications as surgical ones (anterior capsule rupture, postoperative capsule rupture) and postoperative (corneal oedema, exudative-inflammatory reaction, transient hypertension, macular oedema, secondary cataract).