Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 4 (72)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 4 (72) за Автор "Gorodova-Andreeva, T. V."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Нові горизонти комбінованої терапії гнійно-некротичних уражень м’яких тканин(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховський, Віталій Іванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Сидоренко, Архип Володимирович; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховский, Виталий Иванович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Сидоренко, Архип Владимирович; Gorodova-Andreeva, T. V.; Lyakhovskiy, V. I.; Kyzymenko, O. O.; Sydorenko, A. V.Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодичними інстиляціями L-аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлево-мазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновленням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S. aureus, який був виділений у 30 (68,2%) випадків, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E. fecalis, які висіялись у 30 (68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5 (11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р>0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.