Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020, Том 20, вип. 4 (72)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/14533

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Особливості коморбідного больового синдрому та когнітивної дисфункції у пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Московко, С. П.; Московко, Г. С.; Андрієвська, М. І.; Співак, Я. В.; Московко, С. П.; Московко, Г. С.; Андриевская, М. И.; Спивак, Я. В.; Moskovko, S. P.; Moskovko, G. S.; Andriievska, M. I.; Spivak, Ya.
В даній роботі було проведено огляд наукових джерел про множинний (розсіяний) склероз, проаналізовано останні дані про особливості когнітивної дисфункції та коморбідний больовий синдром у пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом. Множинний (розсіяний) склероз належить до групи хро- нічних прогресуючих демієлінізуючих захворювань із переважним ураженням центральної нервової системи. Він вражає понад 2,5 мільйона людей у всьому світі і вважається одним із найбільш інвалідизуючих неврологічних розладів. Симптоматика варіює від фізичних симптомів, включаючи втрату зору, спастику, дисфункцію сечового міхура та кишечника, проблеми з ходьбою та рівновагою, втому та біль до таких психічних проблем, як когнітивні порушення, депресія та тривога. Значний вплив на якість життя пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом мають коморбідні стани. Це породжує значний науковий інтерес, оскільки їх наявність може спричинити затримку діагностики, змінити прогресування неврологічного дефіциту, знизити фізичну діяльність та посилити вираженість симптомів основного захворювання. Одним з найчастіших коморбідних станів, що супроводжують множинний (розсіяний) склероз, є біль. Поширеність больового синдрому складає від 29% до 86%. Певна когорта пацієнтів відзначає біль як один з перших симптомів множинного склерозу. Також при лікуванні та діагностиці множинного (розсіяного) склерозу у більшості випадків не береться до уваги стан когніції, яка завжди супроводжує пацієнта у вигляді когнітивних розладів різного ступеня важкості. Під когнітивною функцією розуміють найбільш складні механізми, за допомогою яких виконується процес раціонального пізнання навколишнього середовища та взаємодія з ним. Щоб оцінити стан когніції, можуть допомогти як серія когнітивного тестування при множинному склерозі, так і оцінка атрофії сірої речовини при МРТ-дослідженні. Також допоміжним методом діагностики є транскраніальна магнітна стимуляція, за допомогою якої можна створити модель картування кори головного мозку, використавши викликані моторні потенціали. Таким чином аналіз літератури показав, що досі не вивченими є питання впливу коморбідності та когнітивної дисфункції на перебіг множинного склерозу, зв’язку початку множинного склерозу з коморбідними станами, кореляцією неврологічного дефіциту з когнітивною здатністю пацієнтів.
Аналіз ефективності застосування збагаченої тромбоцитами плазми та бетаметазону у хворих із гніздовою алопецією
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Альджабалі, М. А.; Куц, Л. В.; Альджабали, М. А.; Куц, Л. В.; Aljabali, M. A.; Kuts, L. V.
В епоху доказової медицини підтвердження захворювання за допомогою різних інструментальних методів дослідження, є важливим завданням. Це дозволяє скорочувати кількість діагностичних помилок і призначати в кожному випадку належне лікування, яке відповідає сучасним поглядам на проблему гніздової алопеції. Крім того, динамічне спостереження, реєстрація даних та їх статистична обробка дає перспективу на отримання методів лікування на доказовому рівні. Актуальним є ви- вчення ефективності різних методів лікування з реєстрацією результатів та статистичною обробкою отриманих даних. Метою нашого дослідження було порівняти ефективність застосування монотерапії ін’єкціями бетаметазону, плазми збагаченої тромбоцитами та їх комбінації. Для дослідження були задіяні 104 хворих на гніздову алопецію середнім віком (35,7 ± 8,9) років. Усі пацієнти були розподілені рандомізованим чином на три групи. І група отримувала внутрішньошкірні ін’єкції бетаметазону загальним курсом 4 сеанси 1 раз на місяць. ІІ групу пацієнтів лікували ін’єкціями плазмою збагаченою тромбоцитами 1 раз в 2 тижні протягом 16 тижнів. ІІІ група отримувала 4 сеанси бетаметазону, які чергувалися з 4 сеансами лікування плазмою збагаченою тромбоцитами з інтервалом у 2 тижні. Спостереження за пацієнтами проводили до лікування та через 3, 6 та 17 місяців. У роботі враховували вік, стать, звичку курити, наявність алопеції у родичів, тривалість, форму та стадію захворювання, індекс тяжкості алопеції та відростання волосся, наявність «жовтих та чорних точок», псевдовелусного, «конічного» та термінального волосся. Статистичне опрацювання даних проводили за допомогою пакету програм SPSS 22.0. Одержані результати показали, що комбінована терапія дозволяє отримати кращий результат, особливо на віддалених термінах спостереження.
Оптична когерентна томографія в діагностиці гострих порушень венозного кровообігу в сітківці і їх ускладнень
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Максимук, Ольга Юріївна; Максимук, Ольга Юрьевна; Maksmuk, O. Yu.
Проведено комплексне офтальмологічне обстеження хворих з гострими порушеннями венозного кровообігу в сітківці з використанням нового, сучасного, безконтактного, високоточного методу діагностики офтальмологічних захворювань – оптичної когерентної томографії. Висвітлено особливості оптичної когерентної томографії у хворих з різними типами гострих порушень венозного кровообігу в сітківці. Вказані переваги комплексного обстеження таких хворих за допомогою традиційних офтальмологічних методик з використанням біомікроофтальмоскопіі, фотореєстрації картини очного дна за допомогою фундус-камери і флюоресцентної ангіографії, а також оптичної когерентної томографії щодо ранньої діагностики макулярного набряку та його характеристик, виявлення ішемічних ділянок сітківки. Нами обстежено 62 хворих з тромбозами вен сітківки. Тромбоз вен сітківки за ішемічним типом діагностований нами у 30 хворих, за неішемічним – у 32. Сере- дній вік хворих з ішемічним тромбозом склав 63,5 роки. Початкова гострота зору ураженого ока хворих була низькою: 0,01-0,05 (20 хворих з ішемічним тромбозом) і 0,05-0,1 (10 хворих з ішемічним тромбозом) – в залежності від ураження макулярної зони сітківки. На флюоресцентних ангіограммах хворих з ішемічним тромбозом центральної вени сітківки спостерігалося значне подовження часу ретинальної циркуляції, асиметрія в контрастуванні гілок центральної вени сітківки; основна ознака ішемічного тромбозу – обширні гіпо- та нефлюоресцентні ділянки сітківки. На пізніх фазах реєструвалися гіперфлюоресценція диска зорового нерва і макулярної ділянки сітківки. У хворих з ішемічним типом гострих порушень венозного кровообігу в сітківці на оптичній когерентній томографії виявлено потовщення сітківки в основному за рахунок дифузного і кістовидного макулярного набряку, а також ексудативного відшарування нейроепітелію. Ділянки стоншення сітківки на оптичній когерентній томографії відповідали зонам капілярної неперфузії. Середній вік хворих з неішемічним тромбозом становив 59,2 роки. У хворих з неішемічним тромбозом спостерігалася порівняно висока гострота зору. Початкова гострота зору 0,3 і вище виявлена у 23 хворих з неішемічним тромбозом; 0,1 - 0,3 – у 5 хворих; менш як 0,1 – у 4 хворих. Однією з головних причин значного зниження зору у таких хворих був макулярний набряк. На флюоресцентних ангіограмах хворих з неішемічним тромбозом реєструвалося подовження часу венозної перфузії, час контрастування артерій відповідав нормальних показників. В артеріо-венозну фазу була виявлена гіперфлюоресценція ретинальних венул, екстравазація великих судин, розширення капілярів і венул. Виявлено гіперфлюоресценцію диска зорового нерва, а також макулярної ділянки сітківки в результаті набряку. Ділянок капілярної неперфузії значної протяжності і ознак ретинальної неоваскуляризації у хворих з неішемічним тромбозом не було. За результатами оптичної когерентної томографії великих ділянок стоншення сітківки у хворих з неішемічним типом тромбозу нами не виявлено. Незначне потовщення макулярної ділянки без змін архітектоніки сітківки виявлено нами у 5 хворих з неішемічним типом тромбозу. Такий підхід певною мірою прогнозувати перебіг захворювання і призначити відповідне лікування з метою профілактики неоваскуляризації сітківки та можливого розвитку вторинної неоваскулярної глаукоми.
Лідокаїн як компонент аналгоседації під час стентування коронарних артерій
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дзюба, Д. О.; Дзюба, Д. А.; Dziuba, D. A.
Малоінвазивні методики є одними з основних методів для діагностики та лікування ішемічної хвороби серця і тривалий час входять у міжнародні протоколи лікування. Основними препаратами, що застосовуються в стратегії аналгезії підчас інтервенційних процедур є опіати, але їх широке застосування виявило низку супутніх проблем. Одним зі шляхів зменшення використання опіатів є концепція «мультимодальної анестезії», а одним з її варіантів є «без та малоопіатна» анестезія. Мета – встановити основні аспекти використання мало та безопіатної анестезії на основі лідокаїну під час стентування коронарних артерій. Матеріали та методи дослідження. Досліджено 90 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій в плановому порядку. Пацієнтів було рівномірно розділено на три групи дослідження в залежності від препаратів, якими було проведено інтраопераційну аналгоседацію. Першу групу (порівняння) склали пацієнти, яким аналгоседація проводилась діазепамом та фентанілом. В групі безопіатної анестезії (№2) дозований розчин лідокаїну складав основний компонент аналгезії. Для того, щоб дослідити малоопіатну аналгезію на основі застосування р-ну лідокаїну ми сформували групу № 3. На індукцію вводили фентаніл, а лідокаїн вводили інтраопераційно для підтримання рівня анальгезії в комбінації з інфузією фентанілу. Для седації у групах 2 и 3 ми використовували р-н пропофолу у цільовій дозі, щоб отримати рівень ІІІ за RAMSEY. Висновки. Внутрішньовенне використання лідокаїну у якості компонента «мало- та безопіатної» анестезії безпечне при операціях стентування коронарних артерій. Дослідження показало, що використання вищенаведених доз лідокаїна у порівнянні з традиційним введенням опіатів при оцінці показників зовнішнього дихання, гемодинаміки, глікемії та рівня кортизолу крові має ряд переваг та при цьому відсутні негативні ефекти, які притаманні анестезії з використанням опіатів. У порівнянні з контрольною групою та групою з безопіатною анестезією звертає на себе увагу менша кількість скарг на біль за грудиною, сонливість та оніміння у групі малоопіатної анестезії.
Хірургічні методи лікування ускладнених форм хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ляховський, Віталій Іванович; Рябушко, Роман Миколайович; Сидоренко, Архип Володимирович; Ляховский, Виталий Иванович; Рябушко, Роман Николаевич; Сидоренко, Архип Владимирович; Liakhovskyi, V. І.; Riabushko, R. M.; Sydorenko, А. V.
Захворювання вен нижніх кінцівок, які супроводжуються розвитком трофічних виразок нижніх кінцівок, становлять актуальну медичну і соціальну проблему. Переважна більшість хворих знаходиться у працездатному віці – від 30 до 65 років. Важкі форми захворювання реєструються у 27% обстежених, а у 12,9% із них діагностовано активні або загоєні трофічні виразки. Останнім часом особливого значення приділяють лікуванню даної патології, проведенню ефективного оперативного лікування, пропонуються сучасні методики оперативних втручань, які передбачають повний радикалізм стосовно причин виникнення трофічних виразок венозного ґенезу та мають максимальний косметичний ефект. Метою роботи було проведення аналізу наукової літератури по застосуванню сучасних методів хірургічного лікування патології вен у хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок для подальшого удосконалення відомих і розробки нових оперативних втручань при дній патології. Оперативне лікування хворих з хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок, особливо при виникненні трофічних виразок на гомілках, на даний період розвитку медицини, є етапом комплексного лікування венозних трофічних розладів. Сучасні оперативні втручання відрізняються за способами, методиками та інструментарієм, що використовується, але передбачають максимальний косметичний ефект та повний радикалізм стосовно причин виникнення хронічної венозної недостатності. Корекція патологічних вено-венозних рефлюксів є основним методом усунення венозної гіпертензії, яка лежить в основі прогресування хронічної венозної недостатності і сприяє розвитку трофічних розладів, у тому числі і формуванню виразок. Етіологічною причиною виникнення венозної трофічної виразки є поява патологічного рефлюксу, який виникає в підшкірних, глибоких та перфорантних венах і, відповідно, місцем оперативного втручання мають бути ті венозні сегменти, в яких встановлений патологічний процес. Операція може бути виконана одномоментно або у два етапи: спочатку усувається вертикальний вено-венозный рефлюкс, а потім горизонтальний. При використанні сучасних мініінвазивних технологій, адекватна і повна корекція венозного кровотоку враженої кінцівки виконується одномоментно та максимально непомітно як у плані косметичного ефекту, так і перебігу післяопераційного періоду. Таким чином, аналіз наукової літератури свідчить про єдність поглядів на стратегію хірургічного лікування варикозних трофічних виразок, що передбачає усунення вертикального і горизонтального рефлюксів, але відсутність єдності поглядів на тактичні підходи вирішення даних питань.
Факт установления неопасной для жизни пешеходной травмы при судебно-медицинской экспертизе
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Сокол, В. К.; Колесниченко, В. А.; Сокол, В. К.; Колесніченко, В. А.
Судебно-медицинские аспекты низкоэнергетической пешеходной травмы исследованы недостаточно. Цель - изучить судебно-медицинские критерии установления механизма травмы при низкоэнергетических переломах нижних конечностей. Материал и методы. Материал исследования - 347 актов судебно-медицинских экспертиз пострадавших с переломами нижних конечностей, произведенных в Харьковском областном бюро судебно-медицинской экспертизы за период февраль - июнь 2018 г. Методы исследования - ретроспективный анализ, описательная статистика. Результаты. Частота низкоэнергетической пешеходной травмы составила 0,9%. Этот вид дорожно-транспортной травмы зарегистрирован у лиц в возрасте 78-88 лет вследствие предполагаемого наезда задней частью легкового автомобиля с образованием телесных повреждений в виде закрытых переломов проксимального отдела бедренной кости. Причина и механизм этих травм не были установлены в связи с поздним проведением первичной судебно-медицинской экспертизы, неполными данными в медицинской документации о клинических признаках травматических повреждений кожных покровов, пострадавших при первичном осмотре, неубедительными результатами криминалистических экспертиз одежды и обуви и малоинформативными данными автотехнической экспертизы. Выводы. При судебно-медицинской экспертизе низкоэнергетической пешеходной травмы установление травматических повреждений кожных покровов на стороне падения и на контралатеральной стороне - месте первого контакта с автомобилем - позволяет установить факт наезда и давность повреждения.
Дослідження напружено-деформованого стану системи «пломба-зуб» в пришийкових дефектах зубів
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Браїлко, Наталія Миколаївна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Браилко, Наталья Николаевна; Браилко, Наталья Николаевна; Brailko, N. N.; Tkachenko, I. M.
Проблема збереження реставрацій в дефектах пришийкової ділянки навіть при якісному препаруванні і їх відновленні актуальна і в сучасному світі. Напруження, які виникають в зубах, призводять до утворення тріщин в емалі та дентині, порушення герметичності та крайового прилягання пломб, розсмоктуванню і випадінню. Тому, для забезпечення якісних результатів лікування дефектів твердих тканин у пришийковій ділянці зубів доречно брати до уваги фізичні процеси, які відбуваються навколо системи «пломба-зуб», а саме, напружено-деформований стан. Для оцінки напружено-деформованого стану коронкових частин зубів з реставраціями, враховуючи скрутність і надзвичайну громіздкість використання традиційних аналітичних методів теоретичної механіки та опору матеріалів через різноманітність геометричних форм і фізико-механічних характеристик твердих тканин зубо-щелепного ряду і пломбувального матеріалу найбільш доцільним представляється проводити дослідження з використанням скінчено-елементного моделювання.
Можливості інфрачервоної спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу в оцінці мінерального складу сечових каменів
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Колупаєв, С. М.; Березняк, О. П.; Колупаев, С. М.; Березняк, Е. П.; Kolupayev, S. M.; Bereznyak, E. P.
В роботі представлені результати комбінованого застосування інфрачервоної спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу в оцінці мінерального складу сечових каменів, отриманих в результаті проведення екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії, у 34 пацієнтів з сечокам`яною хворобою. Реєстрація інфрачервоних спектрів проводилася на інфрачервоному спектрофотометрі ІКС-29 (LOMO) в спектральному діапазоні 4000-400 см-1. Рентгеноструктурний аналіз проводився методом рентгенівської дифракції на рентгенівському дифрактометрі ДРОН-4-07. У 22 (64,70%) зразках сечових каменів результати оцінки мінерального складу, за даними інфрачервоної спектроскопії повністю відповідали даним рентгеноструктурного аналізу. В більшості каменів ідентифікувалися вевелліт, гідроксилапатит і сечова кислота. У 4 (11,76%) випадках інфрачервона спектроскопія не дозволила точно ідентифікувати фосфатний компонент у складі каменю. Серед мінеральних складових, які мали однакові характеристики в інфрачервоному спектрі, та відповідали фосфату кальцію, при проведенні рентгеноструктурного аналізу в 3 (8,82%) випадках було виявлено гідроксилапатит, в 1 (2,94%) зразку – струвит. 8 (23,52%) зразків сечових каменів мали аморфно-кристалічну структуру, яка в інфрачервоному спектрі характеризувалася смугами поглинання, які відповідали вевелліту. При проведенні рентгеноструктурного аналізу даних зразків, на дифрактограмі визначалися недиференційовані ділянки у вигляді гало, що свідчить про наявність рентгенаморфної фази. Отримані дані свідчать про можливість використання інфрачервоної спектроскопії як методу першого вибору в оцінці мінерального складу сечових каменів. Рентгеноструктурний аналіз є доцільним в якості уточнюючої методики з метою ідентифікації фосфатного компонента каменя, що має кристалічну структуру, а також в разі виявлення рідкісних, нетипових мінералів.
Клініко-рентгенологічна характеристика малоінвазивної методики дентальної імплантації у бічних відділах нижньої щелепи за умови дефіциту кісткової тканини
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Павліш, Ігор Вікторович; Павлиш, Игорь Викторович; Pavlish, I. V.
На сьогодні, малоінвазивні методики дентальної імплантації поряд з негайним або раннім протезуванням досить широко використовуються та добре представлені в науковій літературі. Особливо актуальним постає питання застосування за умов дефіциту кісткової тканини. Одним із підходів до вирішення даної проблеми, зокрема у бокових відділах нижньої щелепи, є бікортикальне встановлення одноетапних імплантатів малого діаметру в обхід нижньощелепного каналу. Проте нам не вдалося знайти достовірних даних про дослідження клінічної ефективності їх застосування. Метою даного дослідження стало вивчення клінічної та рентгенологічної стабільності тонких одноетапних імплантатів фіксованих бікортикально за малоінвазивною методикою в бічних відділах нижньої щелепи за умов дефіциту кісткової тканини. Проведено обстеження 47 хворих з частковою чи повною втратою зубів на нижній щелепі, без тяжкої соматичної патології. До першої (основної) групи увійшли 25 пацієнтів з вираженим дефіцитом кісткової тканини в бокових відділах, яким було встановлено 146 імплантатів із застосуванням адаптованої нами малоінвазивної методики імплантації шляхом бікортикального встановлення нерозбірних імплантатів малого діаметру в обхід нижнього альвеолярного нерву з використанням хірургічного шаблона. Другу групу (контрольну) склали 22 пацієнти з невираженою атрофією бокових відділів нижньої щелепи, яким було встановлено 70 імплантатів з застосуванням стандартної методики одноетапної імплантації. Крім загально-клінічних методів, проводили визначення індексу гігієни, пробу Шиллера-Писарева та ортопантомографічне дослідження. Результати дослідження показали, що малоінвазивна методика дентальної імплантації має більш легкий та сприятливий перебіг післяопераційного періоду, що характеризується практичною відсутністю больового синдрому, мінімальною посттравматичною реакцією мʼяких тканин обличчя та слизової оболонки порожнини рота, а також відсутністю післяопераційних запальних ускладнень. Ортопедичне лікування за малоінвазивною методикою дентальної імплантації за умови дефіциту кісткової тканини з використанням одноетапних імплантатів малого діаметру в бокових відділах нижньої щелепи характеризується хорошими умовами для проведення індивідуальної гігієни. Середній рівень вертикальної резорбції периімплантної кісткової тканини в перший рік функціонування становив 0,763±0,001мм, а за два роки не перевищував 0,837±0,001 мм, що відповідає загальновизнаним критеріям ефективності.
Сравнительная характеристика длины стопы и размера обуви юношей и девушек, проживающих в различных географических поясах
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Пац, Н. В.; Звягина, Е. В.; Пац, Н. В.; Звягіна, Є. В.; Pats, N. V.; Zvyagina, E. V.
Цель исследования - сравнить длину левой и правой стоп, а так же размер обуви у юношей и девушек 19 лет, проживающих в различных географических поясах. Материалы и методы исследования. С помощью стопомера произведено измерение длины стопы у 222 человек, проживающих в различных областях Беларуси и Южного Урала. При этом оценен размер обуви, которую носят девушки и юноши. Исследование проводилось в одинаковое время суток в промежутке с двенадцати до часа дня. В одинаковых условиях микроклимата (температура в помещении +20̊ С, влажность - 51%, скорость движения воздуха – 0, 2 м/с. Результаты. Выявлено увеличение длины стопы у девушек в возрасте 19 лет по сравнению со средними показателями в данной возрастной группе. У девушек, проживающих в Гродненской области, длина стопы длиннее на 0,47 см, чем у девушек, проживающих в Брестской области, и на 0,5 см, чем девушек, проживающих в Минской области. Имеются различия в размере левой и правой стоп у девушек, проживающих в Гродненской и Брестской областях: у девушек из Гродненской области разница составляет 0,04 см, а у девушек, проживающих в Минской области - 0,02 см. Выводы. Средние показатели длины стопы девушек 19 лет, проживающих в Гродненской области Беларуси достоверно (р<0,05) отличаются от длины стоп девушек Южного Урала. Разница составляет 1,5118 см правой стопы и 1,6384 см – левой. Длина стоп жительниц Брестской области (правой на 1, 1330 см, левой – на 1, 1616 см) длиннее, чем у 19-летних девушек Южного Урала. Разница в длине стопы между девушками из Минской области и Южного Урала составила по правой стопе – 1, 0358 см, левой –1, 0814 см. Длина стоп у юношей, проживающими в Беларуси больше, чем у юношей Южного Урала по правой стопе на 0,7921см и на 0,8957 см – по левой. 19-летние жительницы Гродненской области носят обувь на размер больше по сравнению с девушками такого же возраста из Южного Урала.
Тіазолідиндіони у лікуванні хворих на розповсюджений псоріаз з супутнім аліментарним ожирінням
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ємченко, Яна Олександрівна; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Кайдашев, Ігор Петрович; Емченко, Яна Александровна; Ищейкин, Константин Евгеньевич; Кайдашев, Игорь Петрович; Yemchenko, Ya. A.; Ischeykin, K. Ye.; Kaidashev, I. P.
Псоріаз - одне з найбільш розповсюджених хронічних рецидивуючих системних аутоімунних мультифакторних захворювань, яке характеризується залученням до патологічного процесу шкіри, суглобів та внутрішніх органів і систем організму. Незважаючи на значне поширення псоріазу та на велику кількість робіт з цієї проблеми, до сих пір немає єдиного погляду на патогенез цього дерматозу. Для об’єктивного розуміння патогенезу псоріазу необхідно враховувати недостатньо вивчену коморбідність цієї патології. Останнім часом доведений безперечний зв'язок між псоріазом і ожирінням. В літературі широко висвітлюється питання про ідентичні патогенетичні механізми запальних процесів при псоріазі і ожирінні. Враховуючи сучасні дані щодо ролі системного запалення, що лежить в основі розвитку як псоріазу, так і ожиріння, вивчення молекулярних механізмів його розвитку та беручи до уваги роль прозапальних ядерних транскрипційних факторів патогенетично обумовленим препаратом вибору для лікування цих захворювань є тіазолідиндіони. У цьому дослідженні ми визначали ефективність використання 30 мг піоглітазону 1 раз на добу протягом 6 місяців у комплексному лікуванні хворих на розповсюджений вульгарний псоріаз середнього ступеня тяжкості перебігу з супутнім аліментарним ожирінням І-ІІ ступеня шляхом клінічного та імунологічного дослідження показників системного запалення. Аналізуючи результати проведеного дослідження було встановлено, що тривале використання піоглітазону призвело до зниження показників системного запалення та сприяло більш легкому перебігу псоріазу при повторному рецидиві захворювання.
Вплив маркерів енергетичного гомеостазу й адипокінів на регуляцію вуглеводного обміну в пацієнтів на гострий інфаркт міокарда з супутнім ожирінням
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Котелюх, М. Ю.; Koteliukh, M. Yu.; Котелюх, М. Ю.
Вступ. Вченими визначено вплив маркерів енергетичного гомеостазу й адипокінів (FABP 4 і CTRP 3) на розвиток та перебіг серцево-судинних захворювань у хворих із супутнім ожирінням. Досі недостатньо залишається вивченим роль показників енергетичного гомеостазу та адипокінів на розвиток гострого інфаркту міокарда із коморбідною патологією. Мета роботи. Вивчити взаємозв'язок між маркерами енергетичного гомеостазу, адипокінами та вуглеводним обміном у хворих на гострий інфаркт міокарда із синтропічною патологією. Матеріали і методи. Обстежено 189 пацієнтів на гострий інфаркт міокарда з наявністю та відсутністю ожиріння. До складу контрольної групи ввійшли 20 практично-здорових осіб. Адропін, ірисин, FABP 4, CTRP 3, інсулін визначали імуноферментним методом. Математична комп’ютерна обробка результатів дослідження проведена шляхом використання програмного пакета «IBM SPPS Statistics 27,0» та Microsoft Office Excel. Результати дослідження. У всіх груп хворих було виявлено зростання рівнів глюкози, інсуліну, індексу НОМА при порівняні із групою контролю (p˂0,05). Визначено зменшення адропіну, ірисину і CTRP 3 та збільшення FABP 4 у всіх груп хворих при зіставленні з контрольною групою (p˂0,05). Аналіз результатів дослідження засвідчив існування кореляційного зв’язку вуглеводним обміном та адропіном ірисином FABP 4, CTRP 3 у всіх груп хворих. Висновки. Отже, визначено вплив показників енергетичного обміну та адипокінової системи на вуглеводний обмін у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від наявності та відсутності ожиріння.
Аналіз результатів складання ліцензійного інтегрованого іспиту КРОК в Українській медичній стоматологічній академії студентами медичного факультету №1
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Луценко, Руслан Володимирович; Рябушко, Микола Миколайович; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Луценко, Ольга Анатоліївна; Луценко, Руслан Владимирович; Рябушко, Николай Николаевич; Сидоренко, Антонина Григорьевна; Чечотина, Светлана Юрьевна; Луценко, Ольга Анатольевна; Lutsenko, R. V.; Riabushko, M. M.; Sydorenko, A. H.; Chechotina, S. Yu.; Lutsenko, O. A.
Першочерговим завданням Української медичної стоматологічної академії є інтеграція до європейської освітньої системи. Цей процес можливий лише за умов стратегічного реформування та покращення підготовки майбутніх лікарів, підвищення якості викладання та навчання. Мета роботи – проаналізувати результати складання ЗНО та ліцензованих інтегрованих іспитів «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» і «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» у студентів медичного факультету №1 Української медичної стоматологічної академії, що були зараховані студентами в навчальний заклад у 2013 році. Встановлено, що студенти, які мали низький % за результатами складання «Крок 1» вірогідно гірше склали ЗНО з української мови, біології та предмету на вибір (хімія/фізика). Недостатні знання, які показали студенти з цих предметів можуть призвести до труднощів при складанні «Крок 2. Загальна лікарська підготовка». Більший відсоток при складанні субтестів «Крок 1» у студентів з низьким рівнем при складанні «Крок 2» може свідчити, що недостатній рівень знань при складанні ліцензійних іспитів показують різні студенти. Студенти, які мали низькі результати при складанні «Крок 1», склали субтести терапію на 13,4% гірше (р<0,001) порівняно з результатами на всьому курсі. Ці студенти склали хірургію та педіатрію всередньому на 17,7% (р<0,001) нижче порівняно з усіма студентами. Ця категорія студентів характеризувалась вірогідно нижчими результатами складання субтестів акушерство та гінекологія і гігієна. Встановлено, що студенти які мали низькі результати при складанні ЗНО є у групі ризику, щодо можливо не успішного складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок» у вузі. Тому після вступу до навчального закладу необхідно виділяти групу студентів з нижчими показниками за результатами складання ЗНО і додатково поетапно працювати з ними на окремих кафедрах.
Організація самостійної роботи студентів під час підготовки до складання субтесту з англійської мови ліцензійного іспиту «Крок 1. Стоматологія»
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ефендієва, Світлана Миколаївна; Гаврильєва, Ксеня Григорівна; Бугаєнко, Ксенія Сергіївна; Эфендиева, Светлана Николаевна; Гаврильева, Ксения Григорьевна; Бугаенко, Ксения Сергеевна; Efendiieva, S. M.; Havrylieva, K. H. ; Buhaienko, K. S.
Over two decades Ukrainian system of medical professional training has been providing a single pathway for primary licensure of all graduates of medical schools by licensing examinations «Krok 1», «Krok 2» and «Krok 3». Since their inceptions, the examinations provide the valid and reliable independent assessment of medical examinations in order to demonstrate they have knowledge and clinical skills for the unsupervised general practice of medicine, and thus, to grant the primary license to practice medicine. The aim of our investigation is to analyze ways of the organization of student’s self-preparation on the Department of Foreign Languages with Latin and Medical Terminology of Ukrainian Medical Stomatological Academy, which will give an opportunity for students to obtain high indices of English subtest «Krok 1». Self-training with additional texts should help students, concerning with previously studied elements of specialized terminology, lexical and grammatical terms, easily oriented in unknown text, individually determine the meaning of new terms and sentences, sometimes using the language contextual guess. At the detailed consideration of the significance of the causes which had been determined by authors to self-preparation in scientific literature we have found that it is necessary to analyze the ways to support and to improve students’ independent learning in order to demonstrate the best performance of English subtest in «Krok 1» structure. The instructors performed the questionnaire among students to identify the most sources for training to licensing exam. The study included 155 third year dental students (groups 3, 4, 9, 11, 16, 19, 20, 21, 41, and such groups of shortened term of study as 2, 5, 7, 9 for 2019-2020 academic year). The diaphragm demonstrates that the students actively use mobile applications from the playmarket, namely K-test which they can use for independent practice at individual pace. After the scientists we will agree that the use of computer technologies can significantly improve the efficiency of foreign language teaching and help us in the organization independent work of students in educational process. As a result of the conducted research it has been established that testkrokorg.ua ranks the second position. 19,35% of students choose the website testkrokorg.ua, which gives an opportunity to pass test online. The results received during the research conducted by us have shown that 17,41% of students who participated in the study stated that testcentr.org.ua allows them reviewing and uploading booklets of this site for self-training to pass subtest in English. From the diaphragm, one can observe that only 11,61% of respondents use social media groups where are located materials, news and results for training to licensing exam. 9,67% of students choose booklets, methodical instructions for students’ training which are located on the site of our department. 3,2% of the responders suggest that lifehackes in youtube contains the experience of bloggers and due to them the youth can learn new video and renovations. The obtained results have shown that the computer appliances of study acquire topicality in modern conditions and allow improving the quality of professional training of specialists. The main advantages of this system include students’ promotion to regular hectic work during professional training. High results of subtest of licensing examination include generalization and experience of foreign language study and it is based on multiple algorithm of various educative technologies and proper methodical guidelines. In the process of language training it is necessary to focus on to development of abilities to the methods of self-knowledge, self-improvement giving the chance to obtain information independently and to use it creatively. An important role of formation of these qualities is played by the organization of independent work of students in educational process which provide in the future their orientation on effective achievement of both professional and global universal tasks.
Синдром першої жаберної дуги у новонародженої дитини
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Чернявська, Юлія Ігорівна
Стаття присвячена діагностиці та особливостям перебігу «Синдрому першої жаберної дуги» у новонародженої дитини. Представлено клінічний випадок власного спостереження за новонародженою дівчинкою з даним захворюванням. Особливістю даного захворювання є те, що мати дитини знаходилась в групі ризику в зв’язку з палінням, захворюванням під час вагітності (анемією) та наявністю медичних абортів в анамнезі. Причини виникнення «Синдрому 1-ї жаберної дуги» вивчені недостатньо, але, за сучасними уявленнями, вони криються в мутації гену TCOF1. В етіології захворювання також не виключається роль несприятливого акушерсько-гінекологічного анамнезу і захворювань матері, попередніх медичних абортів та тератогенних чинників. Труднощі діагностики обумовлені великою варіабельністю клінічних проявів та перебігу даного захворювання. Заключний діагноз дитини базується на специфічних для даного захворювання клінічних ознаках: асиметрія обличчя, однобічний параліч обличчя (ураження лицьового нерва праворуч), наявність сліпої нориці лівої щоки та шкірної підвіски лівої вушної раковини. Зроблений висновок про необхідність розробки профілактичних заходів щодо виникнення даного захворювання: своєчасне проведення ультразвукового дослідження у вагітних з групи ризику народження здорової дитини та обов’язкове динамічне спостереження за дитиною з даним захворюванням із метою оцінки фізичного та нервово-психічного розвитку
Можливості мініінвазивної ендоринохірургії з врахуванням фактичних меж поля обзору сучасних ендоскопів
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шкорботун, Я. В.; Шкорботун, Я. В.; Shkorbotun, Ya. V.
Одним із визначальних факторів в досягненні мініінвазивності в ринохірургії є застосування оптимальних ощадливих хірургічних доступів, вибір яких на даний час в значній мірі залежить від візуалізаційних можливостей ендоскопічної техніки, зокрема характеристик кутового бачення ендоскопів. Це особливо важливо при плануванні і виконанні ендоназальних втручань на передніх відділах верхньощелепного синусу. Достатньо великий кут огляду дозволяє розширити можливості використання того чи іншого малоінвазивного доступу, зменшити необхідність заміни ендоскопів з різними кутами в ході втручання та підвищити якість його виконання. Метою дослідження було поліпшити методику вибору хірургічного доступу до верхньощелепного синусу з врахуванням оптичної осі та фактичної величини поля обзору ендоскопа. Для досягнення поставленої мети нами було виконано моделювання процесу вибору оптимального варіанту доступу до верхньощелепного синусу на основі власної методики прогнозування візуалізації ділянок просвіту синусу. Для визначення фактичного кута огляду ендоскопа нами здійснено порівняння застосування стандартної методики та запропонованого нами пристрою. Обстежено по 3 ендоскопа з оптичною віссю 70°, дослідження виконувались трикратно. Результати досліджень. Встановлено, що результати визначення меж поля огляду запропонованою нами методикою та за методикою Wang Q. et al. (2017) достовірно не відрізняються, що свідчить про порівнювану точність обох методик. При заявлених однакових характеристиках всіх трьох ендоскопів, визначена нами величина поля огляду досить суттєво відрізняються, (макисимально на 8,7°). Причому величина кута огляду у всіх зразках ендоскопів, що тестувались, була більшою, ніж передбачена виробником для стандартних ендоскопів (60°). Середня тривалість вимірювання величини поля огляду ендоскопа запропонованим нами способом, згідно даних хронометражу, склала 25,3±3,2 с, що достовірно швидше, ніж за методикою Wang Q. et al. (2017) - 83,7±2,0 с (P≤0,05). Також слід відмітити більшу зручність виконання дослідження за запропонованою методикою. Висновки. При оцінці можливості візуалізації ділянок верхньощелепного синуса необхідно враховувати не лише анатомічні особливості пацієнта, а також і фактичні оптичні характеристики ендоскопів. Запропонований пристрій для визначення меж поля огляду ендоскопів простий у виготовленні, потребує менше часу для дослідження і дозволяє ефективно і швидше визначити фактичні кути огляду ендоскопа. Фактичні оптичні характеристики ендоскопів можуть відрізнятись від нормативних.
Структурная организация кровеносного русла языка крыс в норме
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Кока, Владимир Николаевич; Старченко, Иван Иванович; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Дзямко, Андрей Андреевич; Мустафина, Галия Миркатовна; Кока, Володимир Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Дзямко, Андрій Андрійович; Мустафіна, Галія Міркатівна; Koka, V. M.; Starchenko, I. I.; Filenko, B. M.; Roiko, N. V.; Dziamko, A. A.; Mustafina, G. M.
На теперішній час відомо, що на морфологічну будову слизової оболонки язика суттєвий вплив чинить стан внутрішніх органів, який проявляється опосередковано через нервову та кровоносну системи. Останнє, в свою чергу, обумовлює необхідність детального вивчення будови судинної системи язика. Метою роботи було вивчення особливостей будови кровоносного русла язика інтактних білих щурів. Дослідження виконано на 10 безпородних білих щурах обох статей, масою 204±0,67 г. Всі дослідження було проведено у відповідності до норм біоетики і етичних принципів роботи з піддослідними тваринами. З препаратів язика були виготовлені традиційні парафінові та напівтонкі зрізи, які досліджувались за допомогою світлового мікроскопу. Проведеними дослідженнями встановлено, що кровоносне русло язика білих щурів за загальним характером структурної організації принципово подібне будові у людини. В кровоносному руслі язика білих щурів є можливим виділити дві відносно автономні асоціації кровоносних мікросудин. Перша представлена капілярною сіткою розташованою серед м'язів язика, що забезпечують трофіку останніх та малих слинних залоз язика. Друга локалізується у власній пластинці слизової оболонки і, в свою чергу, поділяється на розташовану в сполучнотка нинних сосочках поверхневу капілярну сітку, основне призначення якої є опосередковане забезпечення трофічних процесів багатошарового плоского зроговіваючого епітелію і глибоку капілярну сітку, що забезпечує кровопостачання сполучної тканини власної пластинки. Мікроциркуляторне русло слизової оболонки язика білих щурів має помітні відмінності метричних параметрів в ділянці верхівки, тіла та прикореневих відділів, що необхідно враховувати при інтерпретації експериментальних досліджень.
Особливості нейрокогнітивних процесів учнів основної школи за умов меритократичної освіти
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Редька, І. В.; Даниленко, Г. М.; Сотнікова-Мелешкіна, Ж. В.; Михальчук, О. Я.; Редька, И. В.; Даниленко, Г. М.; Сотникова-Мелешкина, Ж. В.; Мыхальчук, О. Я.; Red’ka, I. V.; Danilenko, G. M.; Sotnikova-Malashkina, Zh. V.; Mykhalchul, O. Ya.
Психофізіологічні особливості обдарованих учнів разом з загальною тенденцію до інтенсифікації навчання та надмірного використання технічних засобів навчання зумовлюють їх надзвичайну чутливість до факторів освітнього середовища. Впровадження меритократичної системи освіти вимагає перевірки відповідності організації навчально-виховного процесу психофізіологічним можливостям учня. Дана стаття присвячена порівнянню нейрокогнітивних процесів учнів основної школи (10-11 років) за меритократичного (n = 60) та традиційного (n = 26) навчання на основі співставлення відносної спектральної потужності частотних діапазонів електроенцефалограми (ЕЕГ) в умовах спокою та когнітивного навантаження (ментальна арифметика з відніманням). ЕЕГ-потенціали відводили монополярно від 21 локусу відповідно до міжнародної системи «10–20» із використанням усередненого референтного електрода. Аналізувалися безартефактні фрагменти запису тривалістю 35–45 с Загальними ознаками ЕЕГ-паттерну учнів, які навчаються за меритократичною системою, в умовах спокою та когнітивного навантаження є достовірно вища питома вага альфа-активності у лобових ділянках кори та бета-2 активності по всій конвекситаль-ній поверхні головного мозку. Ментальна арифметика викликала зміни в усіх частотних діапазонах ЕЕГ переважно у лобово-тім’яній мережі за меритократичного навчання, тоді як за традиційного навчання – переважно у дельта-діапазоні в скронево-тім’яних ділянках кори головного мозку. Встановлено, що учні, які навчаються за меритократичною системою, характеризуються більш високим рівнем морфофункціональної зрілості структур головного мозку та більш зрілим паттерном активації кортикальних структур під час когнітивного навантаження, що свідчить про розвиваючий вплив меритократичної освіти.
Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів з гіпотиреозом та у осіб з поєднаною патологією
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лесів, М. І.; Гриб, В. А.; Лесив, М. И.; Гриб, В. А.; Lesiv, M. I.; Hryb, V. A.
Вивчали структурні параметри головного мозку 67 пацієнтів у віці 47,23±2,64 років, тривалість за- хворювання – 13,27±0,75 (від 2 до 19) років. До контрольної групи залучено 18 практично здорових осіб, відповідного віку (47,84±0,36 років), підбір яких здійснювався із врахуванням даних анамнезу, при відсутності гіпотиреозу та гіпертонічної хвороби. За представленими нами в попередніх публіка- ціях даними, при проведенні нейропсихологічного тестування нами було зареєстровано у хворих із гіпертонічною хворобою зменшення об’єму пам’яті за тестом на засвоєння 10 слів за методикою, запропонованою А.Р. Лурія (р<0,05), а також за серійним рахуванням із шкали Маттіссе (р<0,05). У хворих із гіпотиреозом за методикою «Вибірковість уваги» (Тест Г. Мюнстерберга) відмічали не- стійкість уваги (р<0,05). Для розширеної оцінки було вибрано таблиці Шульте, результат яких де- монструє стан домену виконавчих функцій пацієнта та доводять нестійкість уваги. Аналіз ре- зультатів показав те, що при урахуванні взаємодії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотире- озу) найураженішими когнітивними доменами є пам’ять, виконавчі функції та увага відповідно (р<0,05). Для діагностики когнітивно–мнестичних розладів усіх груп використовувалася магнітно резонансна томографія, вимірювали поперечні розміри медіального, бічного (скроневого рогу) і ве- ртикального перигіпокампальних просторів, а також оцінювали показники об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку у 3-ох зонах. Вимірювання проводили в правій і лівій півкулі. Так, спостерігалось достовірне підвищення індексів медіального та верхнього перигіпокампальних праворуч і ліворуч у хворих у III групі в порівнянні з I та II групами. Латеральний перигіпокампальний індекс суттєво не відрізнявся у трьох групах (р>0,05). Таким чином, у хворих при урахуванні взаємо- дії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотиреозу) визначалась збільшення перигіпокампальних індексів (р>0,05). Виходячи з даних таблиці 2 у пацієнтів I групи середнє значення лобової частки було 634,06±10,92. У пацієнтів II групи середнє значення лобової частки було 638,6±7,82. У пацієн- тів III групи середнє значення лобової частки було 601,3±3,325. Між I і II групами не існувало стати- стично достовірної різниці (p=0,05). Між I і III групою показники статистично достовірно відрізня- лись за критерієм (р<0,05). Між II і III групами також існувала статистично значуща різниця між по- казниками (p<0,05). Таким чином, у хворих із гіпертонічною хворобою, гіпотиреозом та гіпертоніч- ною хворобою із супутнім гіпотиреозом визначалось збільшення перигіпокампальних індексів, зме- ншення об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку (праворуч і ліворуч), достовірно перевищувались можливі (інволюційні або інше) зміни. Отже, результати дослідження свідчать про те, що при гіпертонічній хворобі, гіпотиреозі та при поєднанні гіпертонічною хворобою із гіпоти- реозом, визначалось достовірне прискорення атрофічних процесів.
Нові горизонти комбінованої терапії гнійно-некротичних уражень м’яких тканин
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховський, Віталій Іванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Сидоренко, Архип Володимирович; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховский, Виталий Иванович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Сидоренко, Архип Владимирович; Gorodova-Andreeva, T. V.; Lyakhovskiy, V. I.; Kyzymenko, O. O.; Sydorenko, A. V.
Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодичними інстиляціями L-аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлево-мазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновленням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S. aureus, який був виділений у 30 (68,2%) випадків, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E. fecalis, які висіялись у 30 (68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5 (11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р>0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020, Том 20, вип. 4 (72) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування