Наукові праці. Кафедра фізичної та реабілітаційної медицини

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/261

Переглянути

Перегляд Наукові праці. Кафедра фізичної та реабілітаційної медицини за Автор "Baranets, Inna"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Features of formation of grammatic composed speech of senior preschool children with complex speech disorders
    (BoScience Publisher, Chicago, USA, 2024) Pakhomova, Natalііa; Kovalenko, Victor; Baranets, Inna; Hubar, Olha; Пахомова, Наталія Георгіївна; Коваленко, Віктор Вікторович; Баранець, Інна Володимирівна; Губар, Ольга Григорівна
    The article is devoted to practical issues of forming the grammatical component of speech of older preschool children with complex speech disorders. The main tasks of the organization of educational and developmental work on the formation of speech activity of preschool children with complex speech disorders are defined. Emphasis is placed on the use of game methods and techniques in the process of speech therapy for children with speech disorders.
  • Ескіз
    Документ
    Utilizing specialized knowledge during correctional education with older preschool children with speech disorders
    (Revista Conrado, 2023) Pakhomova, Nataliya; Baranets, Inna; Okhrimenko, Ivan; Rudenko, Liliia; Stakhova, Larisa; Moroz, Ludmyla; Пахомова, Наталія Георгіївна; Баранець, Інна Володимирівна; Охріменко, Іван Миколайович; Руденко, Лілія Миколаївна; Стахова, Лариса Львівна; Мороз, Людмила Василівна
    The article analyses using specialized knowledge in compre-hensive correctional education with older preschool children with speech disorders. This article examines the theoretical and practical, and methodological foundations of specialized knowledge use in the organization of correctional work in over-coming motor alalia in older preschool children. The research was conducted in 2017-2020, during which a retrospective analysis of outpatient cards of children with speech disorders of various aetiology was performed. The study involved 250 chil-dren aged 5.5-7 years, who were divided into two groups. The experimental group consisted of 150 children with motor alalia (the average age of 5.99 ± 0.75 years), including 57 girls and 93 boys. The control group consisted of 100 children without speech disorders (the average age of 6.18 ± 0.63 years), repre-sented by 48 girls and 52 boys. All children underwent repea-ted outpatient neurological (including instrumental) and logope-dic examinations. The research revealed that organic lesion of the brain affects not only the clinical presentation of nonverbal symptoms but also psychospeech development. According to the results of the experimental research, the expediency of using a comprehensive diagnostic methodology was proved, where the medical component consisted in studying the peculiarities of bioelectrical activity of the brain on electroencephalography.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність методики формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією
    (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2022) Пахомова, Наталія Георгіївна; Баранець, Інна Володимирівна; Pakhomova, Natalііa; Baranets, Inna
    У статті обґрунтовано доцільність застосування спеціальних психолого-педагогічних умов в процесі формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією, що передбачала створення освітньо-корекційного, мовленнєво-комунікативного простору за допомогою спеціально організованого комунікативного середовища. Доведено ефективність авторської методики, що сприяла керованості комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей, забезпеченню широких динамічних зв’язків із оточенням, наступності результатів процесу. Висвітлені кількісні та якісні показники формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією. The article substantiates the feasibility of using special psychological and pedagogical conditions in the process of forming communicative competence in older preschool children with motor alalia, which provide for the creation of an educational-corrective, speech-communicative space with the help of a specially organized communicative environment. The step-by-step (coordination-diagnostic, correction-motivational and reproductive-communicative) work on the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia is characterized based on the developed methodology, which made it necessary to conduct the formative stage of the experiment. The effectiveness of the author’s methodology, which contributed to the control of communicative and speech development of children, ensuring wide dynamic connections with the environment, and the continuity of the results of the process, was proven. Quantitative and qualitative indicators of the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia are highlighted. The indicators of the formation of communicative competence determine the levels (high, sufficient, average, low) of the formation of the structural components of communicative and speech activity: impressive-active, non-verbal-impressive, expressive-active, non-verbal-expressive, communicative-active, which are subordinate to the goals of forming communicative competence in children with motor alalia. The indicators indicate significant changes in the direction of improvement, which took place under the condition of an integrated approach to the planning of corrective speech tasks and a system of organizational-methodical and corrective speech therapy measures taking into account the components of speech and communicative competence in each speech therapy class. This confirms the effectiveness of the application of the
  • Ескіз
    Документ
    Фopмувaння кoмунiкaтивнoї кoмпeтeнтнocтi у дiтeй cтapшoгo дoшкiльнoгo вiку з мoтopнoю aлaлiєю як пepeдумoвa уcпiшнoгo лiдepcтвa в ocвiтньoму пpocтopi
    (Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Михайла Ярмаченка НАПН України, 2024) Баранець, Інна Володимирівна ; Пахомова, Наталія; Волошина, Валентина; Baranets, Inna; Pakhomova, Natalia; Voloshyna, Valentina
    У cтaттi пpeдcтaвлeнo poзгopнyтий aнaлiз cтaнy вивчeння пpoблeми фopмyвaння кoмyнiкaтивнoї кoмпeтeнтнocтi y дiтeй cтapшoгo дoшкiльнoгo вiкy iз тяжкими пopyшeннями мoвлeння, зoкpeмa мoтopнoю aлaлiєю. Здiйcнeнo пopiвняння тa cиcтeмaтизaцiю cyчacних лiтepaтypних джepeл гaлyзi cпeцiaльнoї ocвiти i пcихoлoгiї в нaпpямi фopмyвaння y дiтeй cтapшoгo дoшкiльнoгo вiкy кoмyнiкaтивнoї кoмпeтeнтнocтi як пepeдyмoви ycпiшнoгo лiдepcтвa в ocвiтньoмy пpocтopi. Мeтoю cтaттi є визнaчeння нaпpямiв тa пcихoлoгo-пeдaгoгiчних yмoв ycпiшнoї opгaнiзaцiї пpoцecy фopмyвaння кoмyнiкaтивних yмiнь y дiтeй cтapшoгo дoшкiльнoгo вiкy з мoтopнoю aлaлiєю як пepeдyмoви вихoвaння y дитини лiдepcьких якocтeй. Для дocягнeння мeти бyлo викopиcтaнo такi мeтoди дocлiджeння, зoкpeмa: aнaлiз, пopiвняння тa cиcтeмaтизaцiя cyчacних нayкoвo-мeтoдичних, вiтчизняних тa зapyбiжних лiтepaтypних джepeл гaлyзi cпeцiaльнoї ocвiти i пcихoлoгiї. Пpoблeмa лiдepcтвa в ocвiтньoмy пpocтopi y cтaттi виcвiтлeнa як мiждиcциплiнapнa, ocкiльки пoтpeбyє вpaхyвaння пcихoлoгiчних ocoбливocтeй i ocoбиcтicнoгo пoтeнцiaлy дiтeй для peзyльтaтивнoї кoмплeкcнoї пcихoлoгo-пeдaгoгiчнoї дoпoмoги. Визнaчeнi нaпpями для ycпiшнoї opгaнiзaцiї пpoцecy фopмyвaння кoмyнiкaтивних yмiнь y дiтeй cтapшoгo дoшкiльнoгo вiкy з мoтopнoю aлaлiєю, щo пoкликaнi зaбeзпeчити мaкcимaльнy eфeктивнicть кopeкцiйнo-poзвиткoвoгo пpoцecy. Oбгpyнтoвaнo дoцiльнicть peaлiзaцiї opгaнiзaцiйнo-пeдaгoгiчних, зaгaльнoдидaктичних i пeдaгoгiкo-тeхнoлoгiчних yмoв y пpoцeci фopмyвaння кoмyнiкaтивнoї кoмпeтeнтнocтi y дiтeй cтapшoгo дoшкiльнoгo вiкy із мoтopнoю aлaлiєю. Визнaчeнo cпeцiaльнo-мeтoдичнi yмoви, якi cпpиятимyть eфeктивнiй пcихoлoгo-пeдaгoгiчнiй дiяльнocтi, зoкpeмa: кoгнiтивнi, нeйpoлiнгвicтичнi, кoмyнiкaтивнo-iнтepaктивнi. Eфeктивнicть кoмaнднoї poбoти мaє cпpямyвaти пcихoлoгo-пeдaгoгiчнy пiдтpимкy дaнoї кaтeгopiї дiтeй нa пepeopiєнтaцiю з пpoцecy нa peзyльтaт в дiяльнicнoмy вимipi, змicтити aкцeнти з нaкoпичeння нopмaтивнo визнaчeних знaнь, yмiнь i нaвичoк нa фopмyвaння й poзвитoк y дiтeй здaтнocтi пpaктичнo дiяти y бyдь-якiй кoмyнiкaтивнiй cитyaцiї, вcтaнoвлювaти кoнтaкти з oтoчyючими, бyти iнiцiaтopoм poзмoви, вмiти cпiлкyвaтиcя нa piзнi тeми, бyти лiдepoм. The article presents a detailed analysis of the state of studying the problem of the formation of communicative competence in older preschool children with severe speech disorders, in particular, motor alalia. A comparison and systematization of modern literary sources in the field of special education and psychology was carried out in the direction of the formation of communicative competence in older preschool children as a prerequisite for successful leadership in the educational space. The purpose of the article is to determine the directions and psychological-pedagogical conditions for the successful organization of the process of forming communicative skills in older preschool children with motor alalia as a prerequisite for the development of leadership qualities in children. To achieve the goal, the following research methods were used, in particular: analysis, comparison and systematization of modern scientific and methodological, domestic and foreign literary sources in the field of special education and psychology. The problem of leadership in the educational space is highlighted in the article as an interdisciplinary one, as it requires taking into account the psychological characteristics and personal potential of children for effective comprehensive psychological and pedagogical assistance. The directions for the successful organization of the process of formation of communicative skills in older preschool children with motor alalia are determined, which are designed to ensure the maximum effectiveness of the corrective and developmental process. The expediency of implementing organizational-pedagogical, general didactic and pedagogical-technological conditions in the process of forming communicative competence in older preschool children with motor alalia is justified. Special methodical conditions have been defined that will contribute to effective psychological and pedagogical activities, in particular: cognitive, neurolinguistic, communicative and interactive. The effectiveness of teamwork should direct the psychological and pedagogical support of this category of children to a reorientation from the process to the result in the activity dimension, shift the emphasis from the accumulation of normatively defined knowledge, abilities and skills to the formation and development of children's ability to act practically in any communicative situation, establish contacts with others, to initiate a conversation, to be able to communicate on various topics, to be a leader.
  • Ескіз
    Документ
    Інклюзивна культура в освітньому просторі: проблеми та перспективи
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Губарь, Ольга Григорівна; Пахомова, Наталія Георгіївна; Коваленко, Віктор Вікторович; Баранець, Інна Володимирівна; Hubar, Olha; Pakhomova, Natalііa; Kovalenko, Victor; Baranets, Inna
    У статті розглядається проблема формування інклюзивної культури учасників освітнього процесу, як основа успішності організації інклюзивного навчання. Шляхом науково-теоретичного аналізу літературних джерел доведено істотне збільшення інтересу науковців до інклюзії та «інклюзивної культури», як невід’ємної складової її успішної реалізації. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців на поняттям «інклюзивна культура», визначено її зміст, доведено необхідність її подальшого розвитку та формування в суспільстві гуманного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Шляхом емпіричного дослідження доведено взаємозв’язок між рівнем сформованості інклюзивної культури та дотичністю учасників освітнього процесу до інклюзії. Результати дослідження, яскраво доводять, що існує різниця в поглядах та рівнях сформованості інклюзивної культури між батьками та учнями, які отримують освіту в умовах інклюзивного навчання та на загальних умовах. Доведено вплив рівня обізнаності батьків з зазначеної проблеми та рівня сформованості їх інклюзивної культури на формування інклюзивної культури учнів та їх контактності з учнями з особливими освітніми потребами. За результатами проведеного експерименту, визначено основні причини неприйняття осіб з інвалідністю або дітей з особливими освітніми потребами до соціальної взаємодії, які постають на шляху розвитку інклюзивної культури учасників освітнього процесу. Основними перешкодами формування інклюзивної культури визначено: низька поінформованість суспільства щодо основних понять інклюзії та умов реалізації інклюзивної освіти, що викликає негативізм або агресію серед батьківського колективу; наявність суспільних стереотипів та упереджене ставлення до осіб з інвалідністю; недостатній рівень просвітницької роботи в стінах закладів загальної освіти з учасниками освітнього процесу. Намічено подальші шляхи досліджень з метою подолання основних перешкод у формуванні інклюзивної культури учасників освітнього процесу. The article examines the problem of forming an inclusive culture of participants in the educational process, as a basis for the success of the organization of inclusive education. The scientific and theoretical analysis of the literary sources proved a significant increase in the interest of scientists in inclusion and «inclusive culture» as an integral component of its successful implementation. The views of domestic scientists on the concept of «inclusive culture» were analyzed, its content was determined, and the necessity of its further development and formation of a humane attitude towards children with special educational needs in society was proved. Empirical research has proven the relationship between the level of formation of an inclusive culture and the involvement of participants in the educational process in relation to inclusion. The results of the study clearly prove the difference in views and levels of formation of an inclusive culture between students and parents who receive education in the conditions of inclusive education and in general conditions. The influence of the level of parents’ awareness of the specified problem and the level of formation of their inclusive culture on the formation of the inclusive culture of students and their contact with students with special educational needs has been proven. According to the results of the experiment, the main reasons for not accepting persons with disabilities or children with special educational needs for social interaction, which stand in the way of the development of an inclusive culture of participants in the educational process, have been identified. The main obstacles to the formation of an inclusive culture are defined as: low public awareness of the basic concepts of inclusion and the conditions for the implementation of inclusive education, which causes negativism or aggression among the parent team; existence of social stereotypes and prejudiced attitude towards persons with disabilities; insufficient level of educational work within the walls of general education institutions with participants in the educational process. Further avenues of research are planned in order to overcome the main obstacles in the formation of an inclusive culture of participants in the educational process.