Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 21, вип. 3 (75)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 21, вип. 3 (75) за Автор "Boichuk, O. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клінічна ефективність та особливості перебігу післяопераційного періоду при застосуванні остеопластичних матеріалів у пацієнтів після видалення ретенованих третіх молярів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Бамбуляк, А. В.; Кузняк, Н. Б.; Лопушняк, Л. Я.; Бойчук, О. М.; Дмитренко, Р. Р.; Bambuliak, A. V.; Kuzniak, N. B.; Lopushniak, L. Ya.; Boichuk, O. M.; Dmytrenko, R. R.У статті наведено порівняльний аналіз клінічної ефективності застосування остеопластичних матеріалів, зокрема композиції на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та збагаченої тромбоцитами плазми, при заповненні кісткових дефектів під час проведення операції видалення ретенованих третіх молярів. Критеріями ефективності проведеного лікування на етапі раннього післяопераційного періоду у досліджуваних була оцінка ступеня вираженості больового синдрому, колатерального набряку та гіперемії слизової оболонки ротової порожнини після проведеного хірургічного втручання. Мета. З’ясувати клінічну ефективність застосування остеопластичних матеріалів та визначити доцільність використання тканинних еквівалентів кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини для загоєння кісткових дефектів у пацієнтів після видалення ретенованих третіх молярів. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проводилося на базі кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна. Операція видалення ретенованих третіх молярів була проведена 72 пацієнтам. При цьому, 31,94% досліджуваних аугментацію кісткового дефекту після оперативного втручання проведено із застосуванням остеопластичного матеріалу «Колапан–Л» (група А); 41,67% пацієнтів – за допомогою комбінації мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини+«Колапан–Л»+збагаченої тромбоцитами плазми (група Б) та у 26,39% хворих загоєння рани відбувалося під кров’яним згустком (група В). Оцінку післяопераційного больового синдрому проводили по цифровій рейтинговій шкалі (Numerical Rating Scale, NRS) з урахуванням суб’єктивних больових проявів у пацієнтів. Також проводили візуальну оцінку ступеня вираженості колатерального набряку та гіперемії слизової оболонки ротової порожнини після операції. Для визначення ступеня вираженості колатерального набряку використовували бальну систему. Для оцінки перебігу після- операційного періоду у пацієнтів усіх груп дослідження щоденно, впродовж перебування в стаціонарі, заповнювали протокол, у якому відображали найбільш вагомі дані об’єктивного та суб’єктивного характеру. Під час ранкових перев’язок з’ясовували скарги хворих, загальний та локальний статус: наявність апетиту, якість сну, біль у рані, післяопераційний набряк, гематома, гіперемія слизової оболонки порожнини рота, наявність виділень з рани, підвищеної температура тіла, тип загоєння рани. Встановлено, що на заключному етапі післяопераційного спостереження у пацієнтів, в яких кістковий дефект заповнювався комбінацією препарату «Колапан–Л» з мультипотентними мезенхімальними стромальними клітинами жирової тканини та збагаченої тромбоцитами плазмою, відсутність больового синдрому відзначали у 89,31% осіб, що у 1,2 раза р1<0,05 та у 1,3 раза р2<0,05 було більше ніж у хворих груп А та В. Колатеральний набряк був відсутній у 98,47% прооперованих групи Б, що перевищувало у 1,2 раза, р1<0,05 кількість таких осіб групи А, де кістковий дефект аугментувався препаратом «Колапан–Л» та у 1,4 раза більше, р1<0,01, р1>0,05 показників групи В, де загоєння кісткового дефекту відбувалося без застосування остеопластичних матеріалів. Відсутність гіперемії слизової оболонки ротової порожнини визначали у 92,37% хворих груп Б, що було у 1,3 та 1,4 раза більше відносно значень, отриманих у групах А і В, р1<0,05, р2<0,01.Документ Сутнісна характеристика педагогічних технологій та особливості їхнього застосування при підготовці майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Сухоносов, Р. О.; Лопушняк, Л. Я.; Гаркуша, М. А.; Карпяк, Т. Ф.; Куліш, С. А.; Sukhonosov, R. O.; Lopushniak, L. Ya.; Harkusha, M. A.; Karpiak, T. F.; Kulish, S. A.; Boichuk, O. M.Найважливішим завданням реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості, готової у професійній діяльності забезпечувати потреби суспільства як на національному, так і на міжнародному рівнях. Впровадження у сучасну вищу освіту компетентнісного підходу та формування професійної компетентності майбутніх фахівців є найвищим показником якості отриманої освіти. Суворі вимоги сьогодення вимагають від вищих навчальних закладів досягнення якісно нового рівня подання навчального матеріалу, тому, окрім традиційних, широко використовуються сучасні педагогічні технології. Метою було проаналізувати психолого-педагогічну, методичну літературу та визначити сутнісну характеристику педагогічних технологій. Матеріал та методи дослідження. Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, матеріалів навчально- методичних конференцій, методичної роботи кафедри. Для досягнення мети, уточнення сутності та особливостей використання сучасних педагогічних технологій в освітньому процесі застосовано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, педагогічне моделювання, теоретичне прогнозування). Рівень освітнього закладу визначається якістю інноваційних технологій, які в ньому ефективно застосовуються. Для розвитку вищої медичної освіти доцільно впроваджувати та інтегрувати в навчальний процес усі вище проаналізовані педагогічні технології, а ефективність їхнього застосування залежить від взаємодії факторів, які забезпечують педагогічний процес: компетентні викладачі, які на високому рівні володіють педагогічними технологіями та постійно удосконалюють свій професійний рівень; мотивація та достатній рівень базової підготовки майбутніх медичних фахівців; належне організаційне та методичне забезпечення навчального процесу; активне впровадження сучасних педагогічних технологій; ефективне поєднання усіх відомих видів та рівнів педагогічних технологій. Застосування сучасних педагогічних технологій при професійній підготовці майбутніх лікарів сприяє формуванню професійної компетентності у студентів шляхом розвитку навичок самостійної та науково-дослідницької роботи, міжособистісного спілкування, роботи у команді, аналізу та синтезу, креативності, здатності співпрацювати із фахівцями інших спеціальностей, вирішувати проблеми та приймати рішення тощо.