Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 3 (71)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 3 (71) за Автор "Dudchenko, M. O."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оцінка ефективності первинної аналгетичної та подальшої комбінованої МЕТ–терапії у лікуванні ниркових колік(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Иващенко, Дмитрий Николаевич; Дудченко, Максим Александрович; Кравцив, Николай Игоревич; Шевчук, Николай Петрович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchyk, M. P.Ниркова коліка – гострий патологічний симптомокомплекс, який, незважаючи на всі досягнення ме- дицини, має постійну частоту в популяції людей - близько 12%. Цей стан характеризується вира- женим раптовим больовим нападом, який викликає значне страждання пацієнта. Отже важливим є пошук найефективніших та найбезпечніших методів аналгезії та пошук шляхів корекції обструкції сечових шляхів, таких як причини виникнення болю. Метою дослідження була оцінка вираженості аналгетичної та комбінованої літоерадикативної терапії для покращення лікування пацієнтів з го- стрим нападом ниркової коліки. Для цього були проведені клінічні дослідження на 228 пацієнтах, до- ставлених в приймальне відділення з діагнозом ниркова коліка. На першому етапі було сформовано 3 групи, у яких визначали ефективність фармакологічного менеджменту первинної аналгезії. На другому етапі обстежено 96 хворих, розподілених на 2 групи та визначено ефективність літоера- дикативної у моно-варіанті та у комбінації зі спазмолітиками. За отриманими результатами на- шого дослідження встановлено, що при первинній аналгетичній терапії ниркової коліки перевагу мають препарати групи не стероїдних протизапальних препаратів над групою опіоїдів, що прояв- ляється сильнішим аналгетичним ефектом та меншою вираженістю побічних реакцій. Диклофенак показав найкращі результати у зменшенні больового синдрому, переважаючі інші препарати на 5– 7%. При оцінці ефективності комбінованої літоерадикативної терапії, отримані дані свідчать про збільшення шансів самовідходження конкрементів на 11% у групі, яка додатково у лікуванні отри- мувала дротаверин, а отже зменшення кількості хворих, які потребували подальшої операції. Та- кож у цій групі на 6–7% було встановлено зменшення больового синдрому. Підсумовуючи отримані дані, можна рекомендувати використання для первинної аналгезії при нирковій коліці диклофенаку у дозі 75 мг, а при проведенні літоерадикативної терапії комбінувати α–блокатори та спазмолітики, що призведе до покращення клінічних результатів у пацієнтівДокумент Порівняння короткотривалого та довготривалого курсу антибактеріальної терапії при інтраабдомінальній інфекції, спричиненій гострим гангренозним апендицитом(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Кравців, Микола Ігорович; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. M.; Kravtsiv, M. I.Інтраабдомінальна інфекція та її ускладнення залишається досить поширеною та актуальною світовою проблемою. На даний час наявна велика кількість публікацій з рекомендаціями щодо лікування інфекції, викликаної певним видом збудника. Однак, відповідна тривалість антибактеріальної терапії залишається спірним питанням. Переважна більшість лікарів застосовують антибактеріальну терапію для лікування пацієнтів до тих пір, поки не зникнуть всі ознаки запалення, зазвичай близько 7-14 днів. Проте, у 1994 році Schein M, та співавторами було висловлено пропозицію, що при адекватній санації вогнища інтраабдомінальної інфекції термін антибактеріальної терапії можна зменшити до 3-4 днів, що в свою чергу дасть змогу знизити стійкість до антибактеріальних препаратів. Метою дослідження було зменшення терміну антибактеріальної терапії у хворих із інтраабдомінальною інфекцією, яка спричинена гострим гангренозним апендицитом. Для цього було проведено дослідження, в якому взяли участь 32 пацієнта віком від 18 до 65 років, які були прооперовані в день госпіталізації з приводу гострого гангренозного апендициту на базі хірургічного відділення третьої міської лікарні м. Полтава. Пацієнти були розділені на дві групи. До першої (дослідної) групи увійшли 16 пацієнтів, які отримували антибактеріальну терапію протягом 3 днів до нормалізації лейкоцитозу та температури тіла. До другої (контрольної) групи увійшли 16 пацієнтів, які продовжували отримувати антибактеріальну терапію протягом не менше 2-х днів після нормалізації зазначених критеріїв. Виходячи із результатів, які були отримані в процесі дослідження впливу тривалості курсу антибактеріальної терапії інтраабдомінальної інфекції у хворих з гострим гангренозним апендицитом на перебіг післяопераційного періоду, встановлено, що фіксована тривалість антибактеріальної терапії протягом 3±0,25 днів показала аналогічні результати із традиційною, більш тривалою, антибактеріальною терапією, що проявилося співставними термінами одужання та виписки пацієнтів, частотою виникнення ускладнень в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді. Отримані нами дані підтверджують концепцію, відповідно якій, після адекватної санації вогнища інфекції в черевній порожнині, антибактеріальну терапію можна скоротити до декількох днів після оперативного втручання без ризику розвитку післяопераційних ускладнень та рецидиву інфекційного процесу.