Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020, Том 20, вип. 2 (70)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/13075

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020, Том 20, вип. 2 (70) за Автор "Akimov, O. Ye."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Корекція стану системи оксиду азоту у хворих на Helicobacter pylori асоційований хронічний гастрит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Радіонова, Тетяна Олександрівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій Олександрович; Вірченко, Віктор Іванович; Радионова, Татьяна Александровна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Акимов, Олег Евгеньевич; Костенко, Виталий Александрович; Вирченко, Виктор Иванович; Radionova, T. O.; Skrypnyk, І. М.; Akimov, O. Ye. ; Kostenko, V. O. ; Virchenko, V. І.
    Існують дані, що інфекція Helicobacter pylori та цукровий діабет 2 типу можуть впливати на стан системи оксиду азоту, яка значною мірою визначає функціональний стан шлунку. Мета: вивчити стан системи оксиду азоту у хворих на Helicobacter pylori-асоційований хронічний гастрит та супутній цукровий діабет 2 типу та дослідити можливість корекції виявлених змін еупатіліном. Матеріали і методи: обстежено 172 хворих на хронічний гастрит, які були розподілені на 4 групи: І (n=71) – хворі на Helicobacter pylori позитивний хронічний гастрит та цукровий діабет 2 типу; ІІ (n=21) – на Helicobacter pylori-негативний хронічний гастрит та цукровий діабет 2 типу; ІІІ (n=48) – пацієнти з Helicobacter pylori-позитивним хронічним гастритом без цукрового діабету 2 типу; IV (n=32) ‒ з Helicobacter pylori-негативним хронічним гастритом без цукрового діабету 2 типу. У залежності від призначених схем лікування пацієнти І та ІІІ груп були додатково розподілені на підгрупи: I-A (n=35) та III-A (n=24) приймали антигелікобактерну терапію, I-В (n=36) та III-B (n=24) ‒ антигелікобактерну терапію у комплексі з еупатіліном. Антигелікобактерна терапія включала пантопразол 40 мг, амоксицилін 1000 мг та кларитроміцин 500 мг 2 рази в день протягом 10 днів. Еупатілін призначали у складі препарату «Стилен», що містить 0,48 – 1,44 мг еупатіліну, 3 рази на день курсом 28 днів. До лікування та на 28-й день після лікування у сироватці крові визначали вміст нітритів, активність індуцибельної та конституціональної синтаз оксиду азоту. Результати: у хворих І групи до лікування спостерігалось підвищення рівня нітритів у 1,4 раз, індуцибельної синтази оксиду азоту ‒ у 1,5 раз у порівнянні з хворими ІІ групи. У хворих на хронічний гастрит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу не залежно від Helicobacter pylori-статусу відмічалося зниження у сироватці крові активності конституціональної синтази оксиду азоту у 2,3 та 2,7 рази у порівнянні з ІІІ та IV групами відповідно. Призначення еупатіліну дозволяє покращити результати антигелікобактерної терапії за рахунок зниження вмісту нітритів у хворих І-В групи у 1,5 раз, активності індуцибельної синтази оксиду азоту ‒ у 1,2 раз та підвищення активності конституціональної синтази оксиду азоту у 1,5 раз у порівнянні з І-А групою. Комбінована антигелікобактерна терапія з еупатіліном у хворих I-B групи сприяє підвищенню ефективності ерадикації Helicobacter pylori на 6,2%. Висновки: розвиток Helicobacter pylori-асоційованого хронічного гастриту на фоні цукрового діабету 2 типу супроводжується зростанням вмісту у сироватці крові нітритів та активності індуцибельної синтази оксиду азоту на фоні зниження конституціональної синтази оксиду азоту. Призначення еупатіліну до антигелікобактерної терапії дозволяє покращити ефективність ерадикації Helicobacter pylori та стан системи оксиду азоту за рахунок його протизапальних, антиоксидантних та цитопротекторних властивостей.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Роль активных форм кислорода и азота в развитии фиброза в семенниках крыс при длительной центральной депривации синтеза тестостерона
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Стецук, Евгений Валерьевич; Акимов, Олег Евгеньевич; Мищенко, Артур Владимирович; Стецук, Євген Валерійович; Акімов, Олег Євгенович; Міщенко, Артур Володимирович; Stetsuk, Ye. V.; Akimov, O. Ye.; Mishchenko, A. V.
    Рак простаты является вторым наиболее частым диагнозом в онкологии и занимает пятое место среди причин смертности у мужчин по всему миру. В 2018 году было зафиксировано 1,276,106 случаев впервые выявленного рака простаты. Андрогены играют большую роль в развитии рака простаты. Элиминация андрогенов и блокада их синтеза являются ключевыми патогенетическими этапами в лечении рака простаты. Метаболические и морфологические изменения в семенниках в условиях длительной центральной депривации синтеза тестостерона на данный момент изучены недостаточно. Целью данного исследования было установление роли активных форм кислорода и азота в развитии морфологических изменений в семенниках крыс в условиях длительной центральной депривации синтеза тестостерона. Материалы и методы. Опыты были проведены на 20 половозрелых белых крысах - самцах линии «Вистар». Животные были разделены на 4 группы по 5 животных. Первая группа (контрольная) получала подкожно инъекцию хлорида натрия 0,9% на протяжении 180 дней. Вторая группа получала подкожно инъекцию диферелина (трипторелина) в дозе 0,3 мг/кг действующего вещества на протяжении 30 дней с целью моделирования центральной депривации синтеза тестостерона. В третьей группе вводили диферелин в дозе 0,3 мг/кг действующего вещества на протяжении 90 дней. Четвертая группа получала подкожно инъекцию диферелина в дозе 0,3 мг/кг действующего вещества на протяжении 180 дней. Маленькие кусочки семенников фиксировали и заключали в парафиновые блоки, из которых изготавливали срезы толщиной 4 мкм и окрашивали гематоксилином и эозином. Гистологические препараты изучали с помощью светового микроскопа с цифровой микрофотонасадкой фирмы Olympus С 3040- ADU с адаптированными для данных исследований программами. В 10% гомогенате семенников определяли общую активность NO-синтаз (gNOS), активность индуцибельной изоформы NO- синтазы (iNOS) и конститутивных изоформ (cNOS), а также продукцию супероксидного анион-радикала (О2•-). Результаты. Длительная центральная депривация синтеза тестостерона приводит к нарастающему увеличению интерстициального пространства семенников с развитием фиброзных изменений на 180 день эксперимента. Стенка канальцев уплотнена, отечна, с наружи определяется большое количество пристеночных макрофагов в сравнении с предыдущими сроками эксперимента (30 и 90 дней). В структуре некоторых извитых семенных канальцев сначала происходила дискомплексация и дезориентация, а в дальнейшем - десквамация сперматид. Уменьшалось число сперматогоний типа А и В. В ядрах отмечалась гипохромия и пикноз. Активности gNOS и iNOS нарастают до 90-го дня и снижаются на 180 при сравнении с 90 днём, оставаясь выше активностей контрольной группы. Активность cNOS понижена во всех экспериментальных группах. Продукция О2 •- повышена во всех экспериментальных группах. Вывод: увеличение продукции оксида азота индуцибельной изоформой NO-синтазы приводит к деструктивным изменениям в семенниках крыс с последующим развитием фиброзных изменений на 180-е сутки центральной депривации синтеза тестостерона путём усиления продукции супероксидного анион-радикала.