Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020, Том 20, вип. 2 (70)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020, Том 20, вип. 2 (70) за Автор "Bubyr, L. M."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клініко-імунологічні особливості перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей з харчовою алергією(Полтавський державний медичний університет, 2020) Бубир, Людмила Миколаївна; Бубыр, Людмила Николаевна; Bubyr, L. M.На сьогоднішній день, незважаючи на велику кількість робіт присвячених вивченню харчової алергії, через системність ураження та певні діагностичні труднощі залишається ряд невирішених завдань, що породжують інтерес до подальшого вивчення цієї патології. Потребують уточнення та деталізації етіологічно-значимі фактори ризику розвитку харчової алергії та складні імунологічно-патогенетичні механізми її формування. Тому, метою нашої роботи було дослідження імунологічного статусу у дітей із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, що мали в анамнезі прояви харчової алергії. Матеріали та методи дослідження. До участі у дослідженні за умови добровільної згоди батьків були включені 34 дитини віком від 6 до 15 років з гастродуоденальною патологією, які мали прояви харчової алергії. Всім дітям було проведене комплексне алергологічно-імунологічне обстеження. Результати та їх обговорення. Розподіл дітей з гастродуоденальною патологією, що мали в анамнезі небажані алергічні реакції при вживанні харчових продуктів за рівнем імуноглобуліну E був майже рівномірним. Аналіз цитокінового статусу продемонстрував превалювання прозапального цитокіну – інтерлейкіну-4 більше, ніж у половини (56,3%) пацієнтів з IgE-опосередкованими алергічними реакціями на їжу проти 38,9% дітей групи порівняння. В ході проведеного дослідження вдалося виявити, що підвищені рівні тимус-асоційованого регуляторного хемокіну – TARC/CCL17 становили 38,3% від загальної кількості обстежених. Висновок: Результати дослідження свідчать про персистенцію алергічних проявів на харчові продукти у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією незалежно від IgE чи не-IgE опосередкованих реакцій, що підтверджено наявністю маркерів алергічного запалення інтерлейкіну-4 та хемокіну TARC/CCL-17 на фоні дефіциту протизапального цитокіну – інтерлейкіну-10 що, в свою чергу, зумовлює необхідність ретельного моніторингу та включення елімінаційних заходів в протоколи ведення таких хворих.