Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології за Автор "Bodnar, L."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Methods of treatment of patients suffering from depressive type of schizoaffective disorder(International Journal of New Economics, Public Administration and Law, 2018) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Shynder, V.The article presents the results of a comparative study of the therapeutic efficacy of atypical antipsychotics in combination with sertraline in the treatment of patients suffering from depressive type of schizoaffective disorder. The assessment of effectiveness was carried out using rating scales HAMD-21, PANSS and CGI-I. We observed a rather high clinical efficacy of drugs in the treatment of patients with depressive type of schizoaffective disorder and features of the spectrum of therapeutic effects on the indicated disorder. The results of the study showed that the drugs were well tolerated and did not show extrapyramidal disorders, facilitated the transition to remission and improved compliance between the physician and the patient; В роботі представлені результати порівняльного дослідження терапевтичної ефективності атипових антипсихотиків в поєднанні з сертраліном в терапії депресивного типу шизоафективного розладу. Оцінка ефективності проводилася з використанням оціночних шкал HAMD-21, PANSS и CGI-I. Констатована достатньо висока клінічна ефективність препаратів при лікування пацієнтів з депресивним типом шизоафективного розладу та особливості спектру терапевтичного впливу на нього. Результати дослідження показали, що препарати мали гарну переносимість та не проявляли екстра пірамідних розладів, сприяли виходу в ремісію та покращенню комплайенсу між лікарем та пацієнтом; В работе представлены результаты сравнительного исследования терапевтической эффективности атипичных антипсихотиков в сочетании с сертралином в терапии депрессивного типа шизоаффективного расстройства. Оценка эффективности проводилась с использованием оценочных шкал HAMD-21 PANSS и CGI-I. Констатирована достаточно высокая клиническая эффективность препаратов при лечении пациентов с депрессивным типом шизоаффективного расстройства и особенности спектра терапевтического воздействия на него. Результаты исследования показали, что препараты имели хорошую переносимость но не проявляли экстрапирамидных расстройств, способствовали выходу в ремиссию и улучшению комплайенс между врачом и пациентом.Документ Вплив акцентуацій характеру на рішення про косметичну ринопластику(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.Метою роботи було визначення характерологічних особливостей осіб, які зверталися до пластичних хірургів для проведення косметичної ринопластики. За результатами дослідження встановлено, що в осіб з косметичними деформаціями та дефектами зовнішнього носа переважала демонстративна акцентуація характеру (n=16; 31,37%), а в осіб, які косметичних вад носа не мали, однак наполегливо вимагали змінити його форму, – дистимічна (n=15; 50,00%). Домінуючим типам акцентуацій в обох групах поступалася лише тривожна, яка виявлялася дещо рідше (27,54% та 43,33% відповідно). Аналіз характерологічних особливостей дає змогу розробити індивідуальні підходи до психотерапії та психокорекції з подальшим визначенням оптимальної лікувальної тактики; Целью работы было определение характерологических особенностей пациентов, которые обращались к пластическим хирургам для проведения косметической ринопластики. По результатам исследования установлено, что у лиц с косметическими деформациями и дефектами наружного носа преобладала демонстративная акцентуация характера (n=16; 31,37%), а у лиц, которые косметических недостатков носа не имели, но настойчиво требовали изменить его форму, – дистимическая (n=15; 50,00%). Доминирующим типам акцентуаций в обеих группах уступала только тревожная, которая выявлялась несколько реже (27,54% и 43,33% соответственно). Анализ характерологических особенностей позволяет разработать индивидуальные подходы к психотерапии и психокоррекции и определению оптимальной лечебной тактики; The present research was aimed to identify characterological features of individuals with disfigurements and deformities of the external nose, who consulted plastic surgeons for cosmetic rhinoplasty. All the patients with defects and deformities of the external nose who were being prepared for aesthetic rhinoplasty showed character accentuations of different intensity. It has been established the demonstrative accentuation (n = 16, 31.37%) prevailed among the individuals with cosmetic deformities or defects of an external nose, while dysthymic accentuation dominated in the patients (n = 15, 50.00 %) who had no cosmetic defects but demanded rhinoplasty. The anxious accentuation acceded the above mentioned dominant types of accentuation was detected less often (27.54 % and 43.33%, respectively). Analysis of traits makes it possible to develop patient-centered approaches to relevant psychotherapy and psychocorrection with following choice of optimal treatment strategy.Документ Ефективність гештальт-терапії при лікуванні психічних розладів в осіб з косметичними дефектами та деформаціями зовнішнього носа(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У статті охарактеризована система комплексного лікування психічних порушень в осіб, які зверталися до пластичних хірургів для проведення естетичної ринопластики, розроблена на підставі гештальт-терапії в поєднанні з використанням медикаментозних засобів та оцінена її ефективність; В статье охарактеризована система комплексного лечения психических нарушений у пациентов, которые обращались к пластическим хирургам для проведения эстетической ринопластики, разработанная на основании гештальт-терапии в сочетании с использованием медикаментозных средств и оценена её эффективность; The article described a system of integrated treatment for mental disorders in individuals who consulted plastic surgeons to perform aesthetic rhinoplasty. We developed the system including Gestalt therapy and medication and evaluated its effectivenessДокумент Клініко-психопатологічні аспекти психогенно обумовлених депресивних розладів(Вісник проблем біології і медицини, 2016) Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Боднар, Леся Анатольевна; Zhyvotovska, L.; Sonnyk, G.; Shynder, V.; Bodnar, L.Проведено комплексне обстеження 45 пацієнтів з психогенними депресивними розладами. В результаті проведеного дослідження в залежності від характеристики психопатологічних симптомів та ступеню їх вираженості виокремлено наступні варіанти депресивного синдрому: тривожний, дисфоричний, астенічний, іпохондричний. Визначено типи копінг-стратегій подолання конфліктних ситуацій в залежності від провідного афективного симптомокомплексу; Проведено комплексное обследование 45 пациентов с психогенными депрессивными рас- стройствами. В результате проведенного исследования в зависимости от характеристики психопатологи- ческих симптомов и степени их выраженности выделены следующие варианты депрессивного синдрома: тревожный, дисфорический, астенический, ипохондрический. Определены типы копинг-стратегий преодо- ления конфликтных ситуаций в зависимости от ведущего аффективного симптомокомплекса; The increasing urgency of the depressive disorders problem is caused by their prevalence, significant influence on the life quality and social activity of a person. The aim of research was to study clinical and psychopathological features of patients with psychogenic depressive disorders. A complete physical examination of 45 patients (35 women, 10 men) aged from 23 to 44 years was performed. According to ICD-10, the adjustment disorder (F43.2) was diagnosed in all the patients. The disease duration at the time of the examination ranged from 1 to 6 months. To define the state of the patients, clinical and psychopathological, clinical and anamnestic, psychometric, and statistical methods were used. The clinical picture of the patients indicated depression, loss of interest in former activities, reduction of enthusiasm and initiative that affected their self-perception, work decrement and cognitive activity level. The sleep disorders were stated in 38 (84.4%) of examined patients, loss of appetite in 31 (68,9%), different degrees of somatic symptom disorders in 37 (82,2%). On the basis of clinical and psychopathological data examinations, the following types of psychogenic depressions of neurotic level were defined: anxious in 19 (42,2%) persons, dysphoric in 7 (15,6%), asthenic in 11 (24.4%), and hypochondriac in 8 (17.8%) persons. Anxious type of psychogenic depression was characterized by feeling of anxiety based on depressed mood, tension and inability to relax, feeling of threat associated with the presence of altered somatic sensations, autonomic paroxysms. There were high (>46 points) and moderate (31-45 points) levels of reactive and personal anxiety according to Spielberger – Hanin scale, severe (>28 points) and moderate (17-27 points) depression level according to HDRS scale, the clinical manifestations of anxiety and depression according to Hamilton scale (>11points). The clinical picture of dysphoric type of psychogenic depression was characterized by depression, sadness, anxiety, severe irritability, dreariness, anger. Predominantly moderate (31-45 points) and low (11points) or subclinical (8-10 points) anxiety and depression manifestations according to HADS scale were stated. Asthenic type of depression tended to lingering course. On the background of clinical symptoms of depressive spectrum, asthenic manifestations in the form of physical weakness, emotional instability, fatigue, attention diminution, tearfulness were observed. Low anxiety according to Spielberger – Hanin scale, moderate (17- 27 points) or easy (7-16 points) depressive episode according to HDRS scale, subclinical manifestations of anxiety and depression according to HADS scale were mainly noted. The clinical picture of hypochondriac type of psychogenic depression was characterized by the dominance of motiveless anxiety pertaining health on the background of depressed mood in combination with intolerance to emotional pain, fixation on discomfort. Predominantly moderate and low anxiety levels according to Spielberger – Hanin scale, easy depressive episode according to Hamilton scale, subclinical manifestations of anxiety and depression according to HADS scale were noted. In the process of individual coping strategies diagnostics that aimed to solve conflict situations using technique of coping mechanisms diagnostics (Heim E., 1995) it was found, that among cognitive strategies, the choice of non-adaptive models in patients with psychogenic depression was demonstrated in 38 (84,4%) cases, relatively adaptive in 3 (6,7%), adaptive in 4(8,8%) cases; among emotional – in 34 (75,6%), 7 (15,6%) and 4 (8,8%) correspondingly; among behavioral – in 30 (66,7%), 8 (17,7%) and 7 (15.6%) cases. The analysis of the data showed that the non-adaptive models of the coping behavior were dominated among the examined patients, mostly of the emotional and cognitive type. Thus, the analysis of clinical and psychopathological structure of psychogenic depressive disorders stated that depending on the dominant leading affective component, different clinical variants of psychopathological symptoms can be defined, that significantly influences the coping strategies structure of solving conflict situations in cognitive, emotional and behavioral types.Документ Клініко-психопатологічні особливості пацієнтів з дефектами та деформаціями зовнішнього носа(2010) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У статті на синдромальному рівні проаналізовані клініко-психопатологічні характеристики пацієнтів з дефектами і деформаціями зовнішнього носа; В статье на синдромальном уровне проанализированы клинико-психопатологические характеристики пациентов с дефектами и деформациями наружного носа; Clinical and psychopathological characteristics of patients with defects and deformations of the external nose were analyzed in the article on the syndromal level.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики пацієнтів, які зверталися до пластичних хірургів для проведення ринопластики(2011) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У статті проаналізовані клініко-психопатологічні і патопсихологічні характеристики пацієнтів, які звертаються до пластичних хірургів з приводу ринопластики. Показана висока частота дисморфофобічного синдрому, який потребує своєчасної діагностики та призначення індивідуальної психотерапії та психокорекції; В статье проанализированы клинико-психопатологические и патопсихологические характеристики пациентов, которые обращаются к пластическим хирургам по поводу ринопластики. Показана высокая частота дисморфофобического синдрома, который требует своевременной диагностики и назначения индивидуальной психотерапии и психокоррекции; The article analyzes the clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of patients who turned to plastic surgeons for rhinoplasty. The high frequency of body dysmorphic disorder is shown that requires prompt diagnosis and use of individual psychotherapy and psychocorrection.Документ Непсихотичні психічні порушення в осіб з дефектами та деформаціями зовнішнього носа та їх психотерапевтична корекція(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2012) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У дисертаційній роботі вивчені клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики осіб з косметичними дефектами та деформаціями зовнішнього носа та показано, що такі пацієнти потребують індивідуальної діагностичної та лікувальної тактики. За результатами дослідження з’ясована поширеність естетичних ринопластик в загальній структурі пластичних операцій на обличчі. Визначені клініко-психопатологічні особливості осіб, які бажають змінити форму носа з естетичною метою, їхній психічний, соматичний та неврологічний статуси. На основі отриманих даних розроблена система психотерапевтичної та медикаментозної корекції виявлених психічних порушень. Вперше визначені предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики та незадоволеності її результатами та запропонована скринінг-анкета для своєчасного виявлення пацієнтів, які мають такі предиктори; В диссертационной работе изучены клинико-психопатологические и патопсихологические характеристики лиц, которые обращаются к пластическим хирургам с целью проведения ринопластики и показано, что такие пациенты нуждаются в индивидуальной диагностической и лечебной тактике. По результатам исследования выяснена распространенность эстетической ринопластики в общей структуре пластических операций на лице. Установлено, что среди пациентов, которые обращались к хирургам для проведения эстетических пластических операций на лице, 32,5% желали изменить форму носа. У подавляющего большинства обследованных (66,00%) выявлены психические нарушения непсихотического регистра, которые отличались в зависимости от наличия или отсутствия дефектов и деформаций носа. Так, у обследованных с дефектами и деформациями носа диагностирован широкий спектр непсихотических психических нарушений с преобладанием генерализованного тревожного расстройства (26,09%), неврастении (17,39%) и диссоциативного расстройства (14,49%), чаще всего в сочетании с демонстративной акцентуацией характера (28,98%), гармоническим (26,09%) или эгоцентричным (21,74%) типами отношения к болезни. У лиц, которые дефектов и деформаций носа не имели, но настаивали на проведении ринопластики, диагностировали ипохондрическое расстройство (100,00%) с дисморфофобией на синдромальном уровне, с преобладанием дистимической акцентуации характера (50,00%), обсессивно-фобического (33,34%) и тревожного (23,33%) типов отношения к болезни, более выраженную депрессивную симптоматику, личностную тревожность и глубокие нарушения функционального состояния по показателям «самочувствие» «активность» и «настроение». На основании полученных данных разработана система психотерапевтической и медикаментозной коррекции выявленных психических нарушений, в результате применения которой в 20,29% обследованных с дефектами и деформациями носа и в 16,67% без дефектов и деформаций полностью нивелировались психические нарушения, что способствовало их добровольному отказу от ринопластики, а у 60,86% % и 63,33% обследованных соответственно улучшилось состояние эмоционально-личностной сферы и уменьшилась психопатологическая симптоматика. Определены предикторы негативных психологических последствий ринопластики и неудовлетворённости ее результатами (дисморфофобия, ограничение социального функционирования, повторные ринопластики в анамнезе с нереалистичными ожиданиями результатов, высокий уровень депрессии и тревоги) и предложена скрининг-анкета для своевременного выявления пациентов, имеющих такие предикторы;The thesis studied clinical-psychopathological and psychopathological characteristics of people who wish to perform rhinoplasty and shown that these patients require individualized diagnostic and treatment strategy. The study elucidated the prevalence of aesthetic rhinoplasty in the general structure of plastic surgery on face. Clinical and psychopathological features of people who want to reshape the nose of aesthetic purpose, their mental, somatic and neurological status are defined. Based on the data the system of psychological and pharmacological correction of mental disorders is developed. Predictors of negative psychological effects of rhinoplasty and dissatisfaction with its results are identified and screening questionnaire for early detection of patients with these predictors is proposed.Документ Основні принципи психотерапії психічних порушень в осіб, які бажають змінити форму носа з естетичною метою(Психічне здоров'я, 2012) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У статті охарактеризована система комплексного лікування психічних порушень у пацієнтів, які зверталися до пластичних хірургів для проведення естетичної ринопластики, розроблена на підставі гештальт-терапії в поєднанні з використанням медикаментозних засобів і оцінена її ефективність; В статье охарактеризована система комплексного лечения психических нарушений у пациентов, которые обращались к пластическим хирургам для проведения эстетической ринопластики, разработанная на основании гештальт-терапии в сочетании с использованием медикаментозных средств и оценена её эффективность; The article described a system of complex treatment of mental disorders in individuals who wish to perform aesthetic rhinoplasty and evaluated its effectiveness.Документ Оцінка ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у пацієнтів з першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів(Science Rise: Medical science, 2017) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Боднарь, Леся Анатольевна; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Zhyvotovska, L.; Boiko, D.; Bodnar, L.; Shynder, V.Дослідження базувалось на обстеженні пацієнтів із першим психотичним епізодом. Психоосвітня програма включала інформаційний, терапевтичний, соціальний і заключний етапи та проводилась згідно до розподілу по групам з урахуванням індивідуального хронотипу . Встановлено, що поєднання клінічних протоколів лікування із психоосвітніми заходами з урахуванням біоритмів призводить до покращення стану хворих, їх якості життя; Исследование базировалось на обследовании пациентов с первым психотическим эпизодом. Психообразовательная программа состояла из информационного, терапевтического, социального и заключительного этапов и проводилась согласно распределению по группам с учетом индивидуального хронотипа. Установлено, що совмещение клинических протоколов лечения с психообразовательными мероприятиями с учетом биоритмов приводит к улучшению состояния больных, из уровня жизни; The aim of this research was to evaluate the effectiveness of treatment and rehabilitation of patients with the first psychotic episode with considering biological rhythms. 130 patients were involved in the research with the first psychotic episode. Characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire, assessment of quality of life by the SF-36 scale, evaluation of the quality of the treatment by the CGI-I scale. Psychoeducational program was carried out in stages and included: information stage (clarifying to the patient and family need to receive medicines, especially symptoms of the disease, prognosis), the therapeutic stage (warning autoaggressive tendencies), social (overcoming patient stigmatization, the formation of the support of his family members), final (the formation of new forms of response in case of aggravation). According to the distribution of the daily activity groups psychoeducational program was used for patients of the first group in the afternoon and for ones of the second and third groups in the morning. As a result of this research we can conclude that in the case of clinical treatment protocols in conjunction with a psychoeducational program with considering biological rhythms in patients with first psychotic episode marked improvement health status and their quality of life. Therefore, further research is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation.Документ Порушення функціонування сімейних відносин, в родинах де один із батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії(Медицинская психология, 2017) Казаков, Олексій Анатолійович; Казаков, Алексей Анатольевич; Kazakov, O.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.Наведено результати дослідження здоров’я сімей, в яких один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії. Сім’ї були досліджені з урахуванням усіх характеристик: медичних (соматогенних, психогенних чинників), соціальних, психологічних, соціально-психологічних, тобто параметрів, які дозволили б зробити діагностичний висновок про сім'ю. Проведено системно-структурний аналіз 124 подружніх пар, результати якого свідчили про порушення майже усіх компонентів і складових здоров’я сім’ї при наявності психічного захворювання (параноїдної форми шизофренії) у одного з її членів. Виявлена роль психогенних і соціогенних факторів у генезі сімейної дезадаптації, в тому числі порушенні основних функцій сім’ї; приведены результаты исследования здоровья семей, в которых один из родителей страдает параноидной формой шизофрении. Семьи были исследованы с учетом всех характеристик: медицинских (соматогенных, психогенных факторов), социальных, психологических, социально-психологических, то есть параметров, которые позволили бы сделать диагностический вывод о семье. Проведено системно-структурный анализ 124 супружеских пар, результаты которого свидетельствовали о нарушении почти всех компонентов и составляющих здоровья семьи при наличии психического заболевания (параноидной формы шизофрении) у одного из ее членов. Обнаружена роль психогенных и социогенных факторов в генезисе семейной дезадаптации, в том числе нарушении основных функций семьи; The article presents the results of research on the health of families in which one of the parents has a paranoid schizophrenia. Families were investigated taking into account the medical, social, psychological characteristics that would allow a diagnostic conclusion about the family. System analysis of 124 couples was conducted. The results of the analysis showed a deviance of almost all components and constituents of family health in the presence of a mental illness (paranoid schizophrenia) in one of its members. The role of psychogenic and sociogenic factors in the genesis of family disadaptation, including deviance of the basic functions of the family, was revealed.Документ Порівняльна характеристика клінічних та соціальних показників у пацієнтів із запійними станами(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Борисенко, Володимир Васильович; Борисенко, Владимир Васильевич; Borysenko, V.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu.В даній роботі представлені результати вивчення клініко-соціальних показників у 293 пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності. Виокремлено статистично значимі відмінності по клінічним проявам та соціальним чинникам у пацієнтів з постійним та епізодичним типом зловживання алкоголем. Виявлені кореляції дають можливості в подальшому оптимізувати лікувально-реабілітаційні заходи у даного контингенту хворих; В данной работе представлены результаты изучения клинико-социальных показателей в 293 пациентов с запойными формами алкогольной зависимости. Выделены статистически значимые различия по клиническим проявлениям и социальным факторам у пациентов с постоянным и эпизодическим типом злоупотребления алкоголем. Выявленные корреляции дают возможности в дальнейшем оптимизировать лечебно-реабилитационные мероприятия у данного контингента больных; In this paper, we present the results of studying clinical and social indicators in 293 patients with drunken forms of alcohol dependence. The statistically significant differences in clinical manifestations and social factors in patients with a persistent and episodic type of alcohol abuse were identified. The revealed correlations enable us to further optimize the treatment and rehabilitation measures for this contingent of patients.Документ Психологічна оцінка хворих з дефектами та деформаціями зовнішнього носа в до - та післяопераційному періодах(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.Проведені дослідження показали, що клініко-психопатологічний стан у переважної більшості хворих з дефектами та деформаціями носа після ринопластики покращився: знизилася ситуаційна та особистісна тривожність, вираженість депресивної симптоматики, підвищилася самооцінка за показниками «щастя», «розум», «характер», «зовнішність». У 20 % обстежених, які залишились незадоволеними хірургічним лікуванням та неадекватно оцінювали свій облік, клініко-психопатологічний стан не змінився. Такі пацієнти потребують комплексного підходу до лікування, з призначенням психофармакологічних засобів та надання психотерапевтичної допомоги; Проведенные исследования показали, что клинико-психопатологическjt состояние у подавляющего большинства больных с дефектами и деформациями носа после ринопластики улучшилось: снизилась ситуационная и личностная тревожность, выраженность депрессивной симптоматики, повысилась самооценка по показателям «счастье», «ум», «характер», «внешность». У 20% обследованных, которые остались недовольны хирургическим вмешательством и неадекватно оценивали свою внешность, клинико-психопатологический состояние не изменилось. Такие пациенты нуждаются в комплексном подходе к лечению с назначением психофармакологических средств и психотерапевтической помощи; Сlinical-psychopathological state has improved after rhinoplasty in the majority of patients with defects and deformations of the nose. Situational and personal anxiety has decreased. Depressive symptoms subsided. Self-assessment has improved in terms of "happiness", "mind", "character", "appearance". Clinical-psychopathological state has not changed in patients who were dissatisfied with surgery and evaluate their appearance inadequately, Such patients require an integrated approach to treatment with the appointment of psychopharmacological agents and psychological care.Документ Психологічні аспекти естетичної ринопластики(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Shynder, V.Аналіз літературних джерел показав, що останніми роками активно вивчаються характеристики пацієнтів, які звертаються до хірургів з метою виконання естетичної ринопластики. Доведено, що такі пацієнти мають деякі особливості психічного стану і навіть психічні розлади, які можуть впливати на психологічний результат оперативного втручання та потребують медикаментозної та психотерапевтичної корекції. Аналіз наукової літератури дав можливість припустити, що існує певна ступінь конгруентності у факторах, які, ймовірно, є предикторами несприятливих наслідків операції, а саме: демографічні чинники (чоловіча стать, молодий вік); психологічні/психіатричні чинники (стан депресії або тривожності, дисморфофобія, розлад особистості); особисті проблеми (мотивоване переконання, що косметична хірургічна операція може зберегти відносини або усунути розбіжності між партнерами); нереалістичні очікування щодо результатів операції; попередня хірургічна операція, якою пацієнт був незадоволений, а також мінімальні деформації; Анализ литературных источников показал, что в последние годы активно изучаются характеристики пациентов, обращающихся к хирургам с целью выполнения эстетической ринопластики. Доказано, что такие пациенты имеют некоторые особенности психического состояния и даже психические расстройства, которые могут влиять на психологическое результат оперативного вмешательства и требуют медикаментозной и психотерапевтической коррекции. Анализ научной литературы позволил предположить, что существует определенная степень конгруэнтности в факторах, которые, вероятно, являются предикторами неблагоприятных последствий операции, а именно: демографические факторы (мужской пол, молодой возраст) психологические/психиатрические факторы (состояние депрессии или тревожности, дисморфофобия, расстройство личности); личные проблемы (мотивированное убеждение, что косметическая хирургическая операция может сохранить отношения или устранить разногласия между партнерами); нереалистичные ожидания относительно результатов операции; предыдущая хирургическая операция, которой пациент был недоволен, а также минимальные деформации; The analysis of scientific literature showed that the characteristics of patients seeking to plastic surgeon for aesthetic rhinoplasty are studied in recent years actively. It is proved that these patients have some features of mental state and even mental disorders that can affect psychological result of surgery and require medication and psychological adjustment. The analysis of scientific literature suggests a certain degree of congruence of factors that are likely to be predictors of adverse effects of the operation, namely demographic factors: male gender, young age (exact age is not reported); psychological/psychiatric factors: depression or anxiety, dysmorphophobia, personality disorder; personal problems, reasoned belief in the need of cosmetic surgery to save the relationship or eliminating differences between partners; unrealistic expectations regarding the results of operations; dissatisfaction with the results of previous surgery and minimum deformations.Документ Психопатологічні порушення невротичного регістру у пацієнтів з дефектами та деформаціями зовнішнього носа(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2011) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.; Шеффель, Андрій Сергійович; Шеффель, Андрей Сергеевич; Sheffel, A.У статті на синдромальному рівні проаналізовані клініко-психопатологічні характеристики пацієнтів з дефектами і деформаціями зовнішнього носа. Діагностували широкий спектр непсихотических психічних розладів, серед яких переважала тривожно-депресивна симптоматика; рідше виявляли астеноневротический, дисморфофобічний та істероформний синдроми; В статье на синдромальном уровне проанализированы клинико-психопатологические характеристики пациентов с дефектами и деформациями наружного носа. Диагностировали широкий спектр непсихотических психических расстройств, среди которых преобладала тревожно-депрессивная симптоматика; реже выявляли астеноневротический, дисморфофобический и истероформный синдромы; In the article clinical and psychopathological characteristics of patients with defects and deformities of the external nose were analyzed on the syndromal level. Wide range of non-psychotic mental disorders were diagnosed with predominant anxiety-depressive symptoms.