Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 19, вип. 3 (67)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 19, вип. 3 (67) за Автор "Bezkorovayna, I. M."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Steblovska, I. S.; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Pera-Vasylchenko, A. V.Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактою