Перегляд за Автор "Derevianko, T. V."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив екстракту ізохінолінових алкалоїдів рослин родини макових на біологічні властивості музейних штамів мікроорганізмів(2021) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Derevianko, T. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Loban’, G. A.Резюме. Проведено аналіз результатів дослідження антимікробної активності фітопрепарату Сангвірітрин, який є спиртовим екстрактом із Macleaya cordata та Macleaya microcarpa, щодо еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Candida albicans ATCC10231. Протимікробна дія препарату обумовлена ізохіноліновими алкалоїдами – сангвінарином і хелеритрином (у співвідношенні 3:7). Визначення антибактеріальної та протигрибкової активності препарату проводили якісним методом дифузії в агар (Кірбі-Бауера) і кількісним макрометодом подвійних серійних розведень у рідкому поживному середовищі згідно наказу МОЗ України №167 від 05.04.2007 р. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Для дослідження ефективності протимікробної дії препарату нами було вивчено його вплив на зміну факторів патогенності музейного штаму S. aureus шляхом оцінки плазмокоагулюючої, лецитовітелазної, а також гемолітичної активності мікроорганізмів, що відбувається у присутності рослинного екстракту за загальноприйнятою методикою.Мета – вивчити вплив екстракту ізохінолінових алкалоїдів рослин родини макових на певні біологічні властивості музейних штамів мікроорганізмів. Доведено різну активність фітопрепарату щодо музейних штамів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Найбільш чутливою до діючих речовин сангвінарину та хелеритрину рослинного засобу виявилася культура Staphylococcus aureus. Препарат показав значну фунгіцидну активність відносно досліджуваного нами еталонного штаму C. аlbicans. Культура Escherichia coli проявила досить високу резистентність до ізохінолінових алкалоїдів фітопрепарату. Досліджено вплив певних діючих речовин Сангвірітрину на зміну факторів вірулентності Staphylococcus aureus, який втрачає плазмокоагулюючі властивості, лецитовітелазну та гемолітичну активність під прямою та тривалою дією. Встановлено вплив біологічно діючих речовин фітопрепарату на зміну тинкторіальних властивостей грампозитивних мікроорганізмів (S. aureus та C. аlbicans).Документ Вплив сангвірітрину на фактори патогенності метицилін-резистентного Staphylococcus aureus(2021) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Derevianko, T. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. О.Актуальність проблеми. Частота зростання стафілококових інфекцій у патології людини та зменшення ефективності їх лікування, у зв’язку із формуванням мультирезистентності, викликало зацікавленість в дослідженні протистафілококової активності Сангвірітрину та його дію на біологічні властивості, зокрема окремі фактори патогенності (гемолітичну, лецитовітелазну та плазмокоагулюючу активність) Staphylococcus aureus. Мета роботи. Вивчити вплив Сангвірітрину на фактори патогенності музейного штаму і клінічного ізоляту метицилінрезистентного S. aureus. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були еталонний штам Staphylococcus aureus ATCC 25923 з музею живих культур мікроорганізмів кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету та клінічний ізолят S. aureus, виділений від хворих хірургічного відділення та ідентифікований за стандартною методикою. Стійкість зазначеного ізоляту до метициліну визначали за допомогою ДДМ, після чого робили висновок про належність штаму стафілокока золотистого до MRSA. З метою оцінки протимікробної активності фітопрепарату Сангвірітрин щодо досліджуваних клінічних і музейних штамів використовували кількісний метод подвійних серійних розведень у рідкому поживному середовищі та якісний диско-дифузійний метод (Кірбі–Бауера) за стандартною методикою, відповідно до наказу МОЗ України №167 від 05.04.2007 р. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Дослідження впливу Сангвірітрину на фактори патогенності S. aureus проводили шляхом оцінки плазмокоагулюючої, лецитовітелазної та гемолітичної активності мікроорганізмів у присутності рослинного екстракту за загальноприйнятими методиками. Висновки. Отримані дані обґрунтовують перспективність використання Сангвірітрину в профілактиці та терапії гнійно-запальних захворювань стафілококової етіології, в тому числі інфекцій, спричинених метицилін-резистентними штамами S. aureus. Фітопрепарат Сангвірітрин володіє потужною бактеріостатичною дією щодо еталонного штаму та клінічного ізоляту S. aureus MRSA. Закономірно, що клінічний ізолят S. aureus із метицилін-резистентністю характеризувався нижчою чутливістю до дії Сангвірітрину, порівняно з чутливістю музейного штаму, оскільки бактерицидна концентрація препарату була вищою у 2 рази. Сангвірітрин в концентрації 0,06 мкг/мл призвів до повної втрати факторів патогенності (плазмокоагулюючої, лецитовітелазної та гемолітичної активності) еталонного штаму та клінічного ізоляту S. aureus MRSA. При концентрації фітопрепарату 0,03 мкг/мл мікроорганізми втрачали лише плазмокоагулюючу здатність.Документ Вплив стану зелених насаджень Полтавської міської дитячої поліклініки № 3 на здоров’я людини(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.У статті акцентується важливість зелених зон у поліпшенні санітарно-гігієнічних та еколого-валеологічних умов на територіях лікувально-профілактичних закладів. Адже, лікарняний парк – це своєрідна лікарня, як доповнення до того комплексу оздоровчих заходів, які здійснюються в лікувальній установі. У результаті проведених досліджень на території міської дитячої поліклініки (м. Полтава) було виявлено 32 види і форми деревних рослин, які належать до 13 родин, 23 родів двох відділів. Функції, які виконують зелені насадження на території поліклініки розподілено на дві групи: санітарно-гігієнічні та декоративно-планувальні; В статье акцентируется важность зеленых зон в улучшении санитарно-гигиенических и эколого-валеологических условий на территориях лечебно-профилактических учреждений. Ведь, больничный парк - это своеобразная больница, как дополнение к тому комплекса оздоровительных мероприятий, осуществляемых в лечебном учреждении. В результате проведенных исследований на территории городской детской поликлиники (г. Полтава) было обнаружено 32 вида и формы древесных растений, относящихся к 13 семействам, 23 родам двух отделов. Функции, которые выполняют зеленые насаждения на территории поликлиники разделены на две группы: санитарно-гигиенические и декоративно-планировочные.Документ Медико-мікробіологічні аспекти впливу водного фактору на здоров’я людини у реаліях сьогодення(Полтавський державний медичний університет, 2023-11) Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянська, Валентина Павлівна; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V.; Polianska, V. P.У статті представлено актуальні проблеми впливу води як фактора ризику на здоров’я населення. Акцентовано увагу на можливість погіршення епідеміологічної ситуації у зв’язку із забрудненням водного середовища України в умовах військового стану. Метою роботи було провести аналіз мо- жливих медико-мікробіологічних ризиків впливу водного фактору на здоров’я населення через при- зму значимості води в життєдіяльності сучасної людини. Для реалізації поставленої мети було проведено аналіз Інтернет-ресурсів у сучасних базах даних: PubMed, Web of Science, Scopus, Google Scholar. Використано бібліосистематичний та аналітичний методи. З’ясовано, що порушення без- пеки використання водних ресурсів, зокрема в зонах активних бойових дій, окупованих чи деокупо- ваних територіях, які зазнали значного техногенного навантаження, призводить до спорадичних спалахів інфекційних захворювань, які за масштабністю можуть сягати рівня епідемій. Вказано, що через воду можуть передаватись такі мікроорганізми: бактерії (кишкова паличка, кампілобактерії, легіонели, лептоспіри, сальмонела черевного тифу, інші види сальмонел, шигели, холерні і параге- молітичні вібріони та ін.); віруси (рота-, адено-, астро-, норо-, ентеровіруси, віруси гепатиту А і Е); протозойні організми (акантамеби, амеба дизентерійна, неглерії, лямблії, збудники криптоспориді- озу та циклоспорозу); гриби (дріжджі, деякі цвільові гриби). Значний біоризик для населення станов- лять кишкові та сапронозні інфекції, при яких природним резервуаром збудників є субстрати зовні- шнього середовища (переважно вода, грунт). Деякі сапронози можуть паразитувати в організмі тварин. У такому разі зараження людини можливе як від ґрунту (мулу), води, рослинних решток, так і від тварин чи харчових продуктів тваринного походження (холера, клостридіальні інфекції, ботулізм, легіонельоз та ін.). Скупченість людей сприяє інтенсифікації аерозольного зараження. При впровадженні здоров’язберігаючих технологій за необхідне є врахування можливих медико- мікробіологічних ризиків впливу водного фактору на макроорганізм, і тим самим мінізувати нега- тивний вплив водопатогенів на стан здоров’я людини.Документ Методичні аспекти викладання навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» для майбутніх фахівців-парамедиків(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2021) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V.; Loban, G. A.Метою нашого дослідження було розкрити завдання та особливості методичного забезпечення навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-парамедиків. У статті розкрито мету, завдання, форми та методи викладання і зміст навчальної дисципліни, знання, вміння та практичні навички, які отримують здобувачі освіти, програмні результати навчання. З метою високоякісної підготовки фахівців на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету викладачами розроблено навчально-методичний контент дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій». Встановлено, що вивчення здобувачами освіти навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» є невід’ємною складовою формування професійно-комунікативної компетентності фахівця кваліфікації «Парамедик», а також особистості висококваліфікованого спеціаліста у сфері екстреної медицини. Під час вивчення дисципліни майбутні фахівці-парамедики оволодівають системою необхідних знань, вмінь та практичних навиків, які є необхідними для подальшої професійної діяльності. Впровадження інтерактивних методів підвищує мотивацію та інтерес здобувачів освіти до навчання, розвиває творче та клінічне мислення, формує усвідомлене відношення до самоосвіти, навчає швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях.Документ Необхідність формування базових знань з питань «Природно-осередкові інфекції» у здобувачів вищої медичної освіти в умовах сьогодення(Полтавський державний медичний університет, 2021) Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянська, Валентина Павлівна; Федорченко, Віра Іванівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Zviagolska, I. N; Derevianko, T. V.; Polianska, V. P; Fedorchenko, V. I.; Bobrova, N. O.; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Полянская, Валентина Павловна; Федорченко, Вера Ивановна; Боброва, Нелля АлександровнаНа стадії формування у здобувачів вищої медичної освіти базових знань з природно-осередкових інфекційних захворювань вертикально «зустрічаються» три нормативні дисципліни: медична біологія, мікробіологія, вірусологія та імунологія, інфекційні хвороби. Мікробіологія, вірусологія та імунологія з будь-яких поглядів займає центральну позицію у формуванні базових знань з питань природної осередковості інфекційних захворювань і як провідна доклінічна дисципліна закладає підвалини по застосуванню майбутнім фахівцем набутих знань, умінь та навичок в практичній діяльності. В статті розглянуто питання необхідності формування у здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія», базових знань з природно-осередкових інфекцій в умовах сьогодення, а також можливі шляхи удосконалення навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів навчання із врахуванням міждисциплінарній інтеграції. Набуття знань про актуальність природно-осередкових інфекційних захворювань, науково обґрунтовані характеристики цієї групи інфекцій та практичну спрямованість одержаної інформації здійснюються студентами, які навчаються за спеціальностями 222 «Медицина» і 228 «Педіатрія» під час їх перебування в освітньо-пізнавальному просторі кафедри мікробіології, вірусології та імунології на ІІ та ІІІ курсах. Студенти ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 221«Стоматологія», отримують знання з природно-осередкових інфекцій лише під час самостійної позааудиторної підготовки. На вимоги сучасної вищої медичної освіти колектив кафедри для забезпечення продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів використовує різноманітні інструменти класичних та новітніх освітніх технологій, оптимально їх сполучаючи, адаптуючи чи модифікуючи у рамках дисципліни, які відповідають моделі пізнавальної діяльності. Така модель реалізується у чотири етапи, кожний із яких передбачає свої психолого-дидактичні цілі, які спрямовані на здійснення відповідної навчальної діяльності, і як кінцевий результат – формування базових знань з кожної конкретної теми практичного заняття, з кожного конкретного тематичного блоку, а по закінченню інтенсивної пізнавальної діяльності на кафедрі – очікувано високоякісний навчально-дієвий продукт з опанованої дисципліниДокумент Організація виховного процесу на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Звягольська, Ірина Миколаївна; Звягольская, Ирина Николаевна; Zviaholska, I. M.В статті висвітлені особливості організації виховної роботи студентів в умовах модернізованого освітнього середовища кафедри мікробіології, вірусології та імунології Української медичної стоматологічної академії. Реалізація основних принципів і завдань національного виховання на кафедрі спрямована на виховання морально-духовного фахівця, який зможе повною мірою надавати допомогу людям, турбуватися про їхнє здоров’я, створювати сприятливі психологічні умови для пацієнтів, сприяти якомога швидшому відновленню їхньої працездатності та профілактиці захворювань. Ефективними засобами, що сприяють творчій самореалізації студентів на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології, є система індивідуальних, групових і колективних форм діяльності.Документ Оцінка рівня сформованості екологічної культури у студентів медичного факультету під час їх навчання на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Звягольська, Ірина Миколаївна; Звягольская, Ирина Николаевна; Zviaholska, I. M.У статті акцентується важливість екологічної освіти майбутніх фахівців-медиків для розв’язання проблем збереження здоров’я людства та оптимізації стану довкілля. З метою вивчення рівня екологічної освіти і виховання, а також оцінки рівня сформованості екологічних знань під час вивчення навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» було проведено анкетування 150 студентів ІІ, ІІІ курсів і ІІІ курсу з нормативним терміном навчання медичного факультету УМСА. З’ясовано, що свою екологічну обізнаність студенти інтерпретують як «мало обізнані». Відмічено, що кожен четвертий студент відзначає необхідність поглиблювати знання з екології, а 76,0 % опитаних студентів виявляють бажання брати участь у екологічних заходах різного рівня. Розкрито та визначено роль мікробіології, вірусології та імунології у формуванні системи екологічних знань студентів-медиків; В статье акцентируется важность экологического образования будущих специалистов-медиков для решения проблем сохранения здоровья человечества и оптимизации состояния окружающей среды. С целью изучения уровня экологического образования и воспитания, а также оценки уровня сформированности экологических знаний при изучении учебной дисциплины «Микробиология, вирусология и иммунология» было проведено анкетирование 150 студентов II, III курсов и III курса с нормативным сроком обучения медицинского факультета УМСА. Выяснено, что свою экологическую осведомленность студенты интерпретируют как «мало осведомлены». Отмечено, что каждый четвертый студент отмечает необходимость углублять знания по экологии, а 76,0% опрошенных студентов изъявляют желание участвовать в экологических мероприятиях различного уровня. Раскрыто и определена роль микробиологии, вирусологии и иммунологии в формировании системы экологических знаний студентов-медиков; The paper is focused on the issues of environmental education of future medical specialists for solving the problems of human health protection and optimization of environmental conditions. The assessment of environmental knowledge and environmentally related professional level included the enquiry of 150 students of II, III years of training and III year medical students of normative training term achieving the second (master’s) level of higher education for knowledge branch 22 “Health Care” on speciality 222 “Medicine” and was conducted at Ukrainian Medical Stomatological Academy. It has been determined that students evaluated their environmental awareness as “little informed”, they lacked specific knowledge regarding the legislation acts regulating environmental legal relations. Moreover, the conditions mentioned don’t provide formation of environmental experience in future specialist who is not informed in basic norms of human behavior in field of environmental protection. According to the data obtained, every fourth student stated the need to deepen environmental knowledge and 76.0% of students wanted to participate in environmental activities at various levels aimed at environment improvement. The evaluation results of students’ answers have determined that the largest part (71.4%) of them associated the public health deterioration with the environmental problems in the regionДокумент Педагогічно-організаційні аспекти дистанційного навчання в медицині(2021) Полянська, Валентина Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянская, Валентина Павловна; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Polianska, V. P.; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V.Постійно зростаючий обсяг нових знань, розробки високоточних діагностичних методів, ефективних технологій лікування, поява новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації потребують нововведень в систему медичної освіти. Однією з важливих тенденцій розвитку сучасної освіти стало широке впровадження різних технологій дистанційного навчання. У статті розглядаються основні задачі дистанційного навчання в медичній галузі та наукові підходи їх вирішення під час організації освітнього процесу. Тому метою даної публікації є аналіз та висвітлення засад організації дистанційного навчання. Для ефективної організації дистанційного навчання необхідно керуватися основними дидактичними принципами та використанням, переважно, інформаційно-рецептивного і дослідницького методів. Для забезпечення дистанційного навчання можуть бути рекомендовані основні технології дистанційного навчання такі, як кейс-технології, ТВ-технології, веб-платформи. Досвід організації дистанційного навчання на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Української медичної стоматологічної академії показав, що в умовах карантинних обмежень оптимальним було впровадження змішаних комп’ютерних та Інтернет-технологій. Найбільш пристосованими і простими у користуванні для проведення практичних занять виявились платформи ZOOM і Google Classroom. Проте, залишається відкритою проблема набуття практичних навичок здобувачами медичної освіти, а саме: робота з мікроскопом, приготування препаратів, культивування мікроорганізмів, постановка та облік антибіотикограм, постановка серологічних реакцій, тощо. Таким чином, педагогічно-організаційні засади дистанційного медичного навчання сприяють впровадженню новітніх інформаційних технологій в освітній простір, але на даному етапі розвитку суспільства може розглядатися лише як складова традиційних форм навчання.Документ Порівняльна характеристика антимікробної дії фітопрепаратів(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Ананьєва, Майя Миколаївна; Ананьева, Майя Николаевна; Ananiyeva, M. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Фаустова, Мария Алексеевна; Faustova, M. O.; Лобань, Галина Андріївна; Лобань, Галина Андреевна; Loban’, G. A.В статті представлені результати вивчення антибактеріальної та протигрибкової активності фітопрепаратів щодо музейних штамів мікроорганізмів S. aureus, E. coli, C. аlbicans. Визначення протимікробної активності діючих речовин фітопрепаратів здійснювали методом дифузії в агар. Встановлено, що серед вивчених рослинних лікарських засобів Сандрін володіє найбільш значним антимікробним впливом щодо музейних культур грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, дія якого зумовлена галотанінами, які мають властивість зв’язуватися з білками мікроорганізмів і призводять до зниження активності та інгібування ефлюксних насосів клітинної стінки. Відмічено, що Сангвірітрин також проявив значну антимікробну активність щодо S. aureus і C. аlbicans, хоча поступався ефектом Сандріну. Нами не виявлено протимікробної дії щодо S. aureus, C. albicans, E. сoli лікарського препарату Неонокс цикламен, оскільки дія його активних речовин, в більшій мірі, спрямована на подразнення нервових закінчень.Документ Протимікробні властивості біогенних летких органічних речовин деревних рослин(2019) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.В статті проаналізовано та узагальнено наукові джерела щодо протимікробних властивостей фітонцидів поширених деревних рослин, можливостей раціонального їх використання для збереження і покращення здоров’я людини та оптимізації мікробного складу повітряного середовища. З’ясовано, що дослідження біогенних летких органічних речовин рослинного походження привертала увагу багатьох науковців останніх десятиліть з метою їх широкого використання в різних сферах народного господарства, зокрема в медицині. Відмічено, що у процесі життєдіяльності вищі рослини виділяють в повітря леткі органічні речовини, які є одним із факторів природного імунітету рослин, регуляторів санітарного стану біосфери, відіграють вагому роль у взаємодії організмів в урбанізованих фітоценозах, підтримуючи баланс патогенної мікрофлори в атмосферному повітрі урбоекосистеми та житлових приміщень. Фітонциди є засобом профілактики та терапії ряду захворювань, оскільки, потрапляючи в організм людини, вони активно діють на різні групи мікроорганізмів (Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Esсherichia coli, Corynebacterium diphtheriae, Bordetella pertussis, Paramaecium caudatum, Stillonima millibus та ін.), які спричинюють бактеріальні, вірусні, грибкові чи протозойні інфекції. Багатьма науковцями доведено, що леткі органічні речовини рослинного походження розрізняються за хімічним складом і потужністю дії, а ступінь їх антимікробної активності залежить не тільки від видової приналежності рослин та фенологічної фази сезонного розвитку, але й від життєвого стану рослинного організму, метеорологічних умов. Аналіз літературних джерел показав, що всі види хвойних рослин (зокрема, родів Abies, Pínus, Picea та ін.) характеризуються високою бактерицидністю первинних і вторинних фітонцидів, а серед листяних необхідно відмітити такі види: Betula pendula Roth, Padus avium Mill., Morus alba L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Syringa vulgaris L., Ulmus pumila L., Vaccіnium vіtis-idaеa L. та інші. Середньою антимікробною дією характеризуються наступні види: Populus bolleana Lauche, Salix alba L., Quercus robur L., Sorbus aucuparia L., Spiraea×vanhouttei (Briot) Carrière, Viburnum opulus L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Tillia cordata Mill., які володіють як вторинними, так і первинними леткими виділеннями; The article analyzes and summarizes scientific sources about the antimicrobial properties of phytoncides of common tree plants, the possibilities of rational use of them for preservation and improvement of human health and optimization of the microbial composition of the air environment. It has been discovered that the study of biogenic volatile organic compounds of plant origin has attracted the attention of many scholars of the last decades for the purpose of their wide use in various spheres of the national economy, particularly in medicine. It is noted that in the process of life higher plants release volatile organic substances that are one of the factors of natural immunity of plants, regulators of the sanitary state of the biosphere, play a significant role in the interaction of organisms in urbanized phytocoenoses, maintaining the balance of pathogenic microflora in atmospheric air of an urbanized ecosystem and residential apartments. Phytoncides are a mean of prevention and therapy a number of diseases, because when they enter the human body, they actively influence on different groups of microorganisms (Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Esсherichia coli, Corynebacterium diphtheriae, Bordetella pertussis, Paramaecium caudatum, Stillonima millibus, etc.), which are the causative agents of bacterial, viral, fungal or protozoal infections. Many scientists have proven that volatile organic compounds of plant origin varies by their chemical composition and power of action, while the degree of their antimicrobial activity depends not only on the species belonging of plants and the phenological phase of seasonal development, but also on the vital state of the plant organism, meteorological conditions. Analysis of literary sources showed that all species of coniferous plants (in particular, genera Abies, Pínus, Picea, etc.) are characterized by high bactericidality of primary and secondary phytoncides, and among the deciduous ones it is necessary to note the following species: Betula pendula Roth, Padus avium Mill., Morus alba L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Syringa vulgaris L., Ulmus pumila L., Vaccіnium vіtis-idaеa e L., tc. Such species, as Populus bolleana Lauche, Salix alba L., Quercus robur L., Sorbus aucuparia L., Spiraea×vanhouttei (Briot) Carrière, Viburnum opulus L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Tillia cordata Mill., which possess both secondary and primary volatile secretions, are characterized by medium antimicrobial action.Документ Формування базових знань з основ санітарної мікробіології під час навчання студентів на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г.Короленка, 2019-05) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Звягольська, Ірина Миколаївна; Звягольская, Ирина Николаевна; Zviaholska, I. M.Розкрито методичні аспекти викладання теми «Санітарна мікробіологія», яка викладається під час вивчення навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» студентами ІІІ курсу медичного факультету № 1 і 2 спеціальності 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія», факультету підготовки іноземних студентів за спеціальністю «Медицина» як складову ІІІ модуля «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія». Вивчення цієї теми дає можливість збагнути студенту-медику свою подальшу роль у попередженні біологічного забруднення навколишнього середовища, тобто розповсюдження збудників інфекційних хвороб у повітрі, воді, ґрунті, харчових продуктах – виникненні чи поширенні епідемічного процесу; Раскрыто методические аспекты преподавания темы «Санитарная микробиология», которая преподается во время изучения учебной дисциплины «Микробиология, вирусология и иммунология» студентами III курса медицинского факультета № 1 и 2 специальности 222 «Медицина» и 228 «Педиатрия», факультета подготовки иностранных студентов по специальности «Медицина» как составную ІІІ модуля «Специальная, клиническая и экологическая микробиология». Изучение этой темы позволяет понять студенту-медику свою дальнейшую роль в предупреждении биологического загрязнения окружающей среды, то есть распространения возбудителей инфекционных болезней в воздухе, воде, почве, пищевых продуктах – возникновении или распространении эпидемического процессаДокумент Формування особистості майбутнього лікаря в контексті поза аудиторної роботи на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології: досвід і перспективи(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Звягольська, Ірина Миколаївна; Звягольская, Ирина Николаевна; Zviaholska, I. M.У статті висвітлено досвід організації та проведення форм позааудиторної виховної роботи на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Української медичної стоматологічної академії, які спрямовані на формування особистості майбутніх лікарів. Акцентовано увагу на тому, що позааудиторна робота спрямована на розвиток самостійності, креативності, конкурентоздатності та інших основоположних рис особистості спеціаліста з вищою освітою. Ефективними засобами, що сприяють творчій самореалізації студентів, є система індивідуальних, групових і колективних форм діяльності. Організація позааудиторної роботи зі студентською молоддю на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології базується на таких принципах, як: гуманізація, співробітництво, добровільність, доцільність, інтерес, бінарна практична спрямованість, реалізація яких здійснюється за загальноприйнятими напрямами: національно-патріотичного, інтелектуально-духовного, громадянсько-правового, морального, екологічного, естетичного, трудового та фізичного виховання, утвердження здорового способу життя. Для організації національного виховання колектив кафедри використовує такі форми: інформ-дайджести, години спілкування, круглі столи, читацькі конференції, конкурси, диспути, дискусії, етичні бесіди, екскурсії, брейн-ринги, тематика яких має різноманітний характер.Документ Шляхи підвищення навчально-пізнавальної діяльності при вивченні дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» у вищому медичному закладі(Українська медична стоматологічна академія, 2019-11) Звягольська, Ірина Миколаївна; Звягольская, Ирина Николаевна; Zviaholska, I. M.; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Полянська, Валентина Павлівна; Полянская, Валентина Павловна; Polianska, V. P.В статті висвітлені особливості організації навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах модернізованого освітнього середовища кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Використання новітніх методів при вивченні навчальної дисципліни дозволяє активно залучати студентів у різносторонні форми роботи кафедри мікробіології, вірусології та імунології, сприяє реалізації їх навчального і науково-творчого потенціалу, відкриває нові можливості до самонавчання, трансформувати інформаційний матеріал навчальних занять в практичні навички і вміння, розширення їх світогляду; В статье раскрыты особенности организации учебно-познавательной деятельности студентов в условиях модернизированной образовательной среды кафедры микробиологии, вирусологии и иммунологии. Использование новейших методов при изучении учебной дисциплины позволяет активно привлекать студентов в разносторонние формы работы кафедры микробиологии, вирусологии и иммунологии, способствует реализации их учебного и научно-творческого потенциала, открывает новые возможности к самообучению, трансформировать информационный материал учебных занятий в практические навыки и умения, расширения их мировоззрения; The organization features of learning and cognitive activity of students in the conditions of the modernized educational environment of the Department of Microbiology, Virology and Immunology are described in the article. The use of the latest methods in the study of the discipline allows us to actively involve students in various work forms of the Department of Microbiology, Virology and Immunology, and to promote the realization of their educational and scientific-creative potential, this process opens new opportunities for self-education, transforms the information material of lectures and practical skills world view.