Перегляд за Автор "Likhachev, V. K."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The role and place of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women with a history of COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Pustovoyt, P. I.; Vodoyuk, R. Y.; Velichko, V. V.; Likhachev, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Пустовойт, Павло Іванович; Вододюк, Роман Юрійович; Велічко, В. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила МиколаївнаМетою дослідження було визначення ролі і місця лапароскопічної холецистектомії у вагітних, які перенесли COVID‒19. Прооперовано 19 вагітних. Середній вік вагітних склав 27±4,9 років. У постковідному періоді клінічні прояви захворювання проявлялися у перші дві доби. У вагітних, що перенесли Covid‒19, та хворих на жовчнокам’яну хворобу і гострий калькульозний холецистит, є клінічні прояви хвороби у вигляді гемолізованої крові у черевній порожнині та везикулярних висипань на вісцеральній і парієтальній очеревині, які місцями зливались у конгломерати і при контакті кровоточили. Патоморфологічно зміни у стінці жовчного міхура мали флегмонозний або гангренозний характер. Діагностика цієї патології у вагітних, які перенесли COVID‒19, повинна бути швидкою і точною. Холецистектомію слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку жовчнокам’яної хвороби та гострого калькульозного холециститу. В післяковідному періоді у вагітних саме лапароскопічна холецистектомія повинна стати «золотим стандартом» оперативного лікування.Документ Зміни балансу цитокінів у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі та їх роль у формуванні прееклампсії(Полтавський державий медичний університет, 2023-10-15) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovsʹka, O. O.Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та ІL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах. Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (ТNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікального каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень. Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікованого хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, INFγ, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікальному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р<0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р<0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р<0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р<0,001), в 3,3 рази – в терміні 17-18 тижнів (р<0,001) та в 4,4 рази – в 32 тижні (р<0,001). Усі вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α – більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р<0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р<0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р<0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р<0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р<0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р<0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р<0,01), в 2,6 рази (р<0,0001) та в 4 рази (р<0,001) відповідно у зазначені терміни Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р<0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р <0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р<0,0001).Документ Зміни інтенсивності маткового кровотоку у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі(Полтавський державний медичний університет, 2023-10-26) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.Для хронічного ендометриту характерні морфо-функціональні зміни в слизовій оболонці та розлади мікроциркуляції в басейні спіральних артерій. Розвиток вагітності на такому фоні супроводжується порушенням гестаційної перебудови спіральних артерій і сприяє підвищенню резистентності матково-плодового кровотоку.Документ Перебіг вагітності та її завершення у жінок групи високого ризику по виникненню прееклампсії(Полтавський державний медичний університет, 2020) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Ващенко, Виктория Леонидовна; Лихачов, Владимир Константинович; Тарановская, Елена Алексеевна; Vashchenko, V. L.; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.Прееклампсія складає значну частку в структурі материнськοї і перинатальнοї захвοрюванοсті та смертнοсті. Перинатальна смертність при тяжких фοрмах прееклампсії складає 18-30 ‰, а перинатальна захвοрюваність - 640-780‰. Мета дослідження: Вивчити клінічну ефективність раннього прогнозування виникнення прееклампсії та вторинної профілактики цієї патології. Матеріали і методи дослідження. Відбір в групу ризику по розвитку прееклампсії проводився за ознакою зниження кровоплину в спіральних артеріях матки в області плацентарної площадки в 18-20 (+6 днів) тижнів вагітності. Було обстежено 30 здорових вагітних та 91 вагітна групи ризику по виникненню прееклампсії, з яких 32 вагітні відмовились від удосконаленої вторинної профілактики пре еклампсії, а 59 вагітних отримували запропоновану нами вторинну профілактику прееклампсії (вітамін D3, метформін та корвітин). Збирали загальний та репродуктивний анамнез, проводили об’єктивне клінічне та лабораторне обстеження. Аналізували перебіг даної вагітності, перебіг і результати пологів, їх ускладнення, стан плодів та новонароджених. Результати дослідження. Зниження кровоплину в спіральних артеріях матки, які розташовані в області плацентарної площадки, під час другого УЗД-скринінгу в 18-20(+6 днів) тижнів вагітності є інформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсії. У вагітних, які погодились на проведення вторинної профілактики прееклампсії (вітамін Д3, метформін, корвітин), порівняно з групою жінок, що від та кої профілактики відмовились, менше виникали ускладнення вагітності (прееклампсія, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, передчасні пологи) та пологів (передчасне вилиття навколоплідних вод було в 2,6 рази рідше, слабкість пологової діяльності – в 1,8 рази, акушерські кровотечі – в 2,8 рази, асфіксія новонароджених виникла в 2,9 рази рідше, не народжувались глибоко недоношені діти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертність мала місце в 1,8 разів рідше).Документ Інноваційні підходи до профілактики акушерських кровотеч при абдомінальному розродженні у жінок із аномаліями плаценти та гіпертензивними розладами(Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Добровольська, Людмила Миколаївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Макаров, Олег Геннадійович; Dobrovolska, L. M.; Likhachev, V. K.; Vashchenko, V. L.; Taranovska, O. O.; Макаров, O. G.Провідним фактором акушерських кровотеч є порушення скоротливої здатності матки. Тому при високому ризику акушерських кровотеч відразу після вилучення дитини застосовуються утеротонічні засоби та вазоконстриктори. Однак застосування ергометрину, карбетоцину і тер-ліпресину може призводити до підвищення артеріального тиску, що унеможливлює широке викори-стання таких препаратів у жінок з прееклампсією. Тому метою дослідження став пошук профілак-тичних методів, застосування яких під час кесаревого розтину у жінок з аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами дозволить знизити частоту масивних акушерських крововтрат. Матеріали і методи дослідження. Було проведено порівняння величини інтраопераційної крововт-рати у 18 жінок основної групи із аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами (яким застосовувалась профілактична деваскуляризація матки) та у 35 жінок групи порівняння з анома-льною плацентацією, але без гіпертензії (яким під час кесаревого розтину внутрішньовенно вводи-ли 100 мкг карбетоцину). Отримані результати. Достовірної різниці у величині крововтрати між жінками обох груп як при ургентному, так і при плановому розродженні не було, незважаючи на те, що ризик масивної крововтрати в основній групі значно вищий внаслідок наявності гіпертензивних станів у таких жінок. У пацієнток основної групи (після деваскуляризації матки) вже на 5 добу піс-ляопераційного періоду кровоплин в маткових артеріях поновлювався і не відрізнявся від такого у пацієнток групи порівняння. Висновки. Методика деваскуляризації матки у пацієнток із передле-жанням плаценти і гіпертензивними станами, у яких обмежені можливості застосування утеро-тонічних препаратів, може бути рекомендована для профілактики акушерських кровотеч