Перегляд за Автор "Mishchenko, V. V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Diagnostic and treatment approaches for acute intestinal obstruction in the early postpartum period(Полтавський державний медичний університет, 2023-08) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Nikitenko, R. P.; Vorotynts, K. O.; Dehtyarenko, S. P; Koychev, Ye. A.; Likhachov, V. K.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Нікітенко, Р. П.; Воротинц, К. О.; Дегтяренко, С. П.; Койчев, Є. А.; Ліхачов, Володимир КостянтиновичГостра кишкова непрохідність – одне з найважчих гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини в ранньому післяпологовому періоді. Проліковано 31 породіллю з гострою кишковою непрохідністю. Розроблено та запропоновано до використання Алгоритм лікувально–діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю. Показанням до операції була відсутність ефекту від консервативної терапії протягом 2-3 годин. У всіх випадках гострої механічної непрохідності проведено оперативне лікування. Консервативні заходи дали позитивний ефект у всіх породіль з динамічною кишковою непрохідністю. Смертельних випадків не зареєстровано. Лікування породіль з гострою кишковою непрохідністю повинні проводити хірурги із залученням акушерів-гінекологів відповідно до запропонованого алгоритму лікувально-діагностичної тактики у породіль з гострою кишковою непрохідністю.Документ Diagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women(Полтавський державний медичний університет, 2022) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Rudenko, I. V.; Pustovoyt, P. I.; Likhachov, V. K.; Dobrovolʹsʹka, L. M.; Makarov, O. H.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Руденко, І. В.; Пустовойт, Павло Іванович; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег ГеннадійовичЧастота виникнення гострого панкреатиту складає від 1:1500 до 1:10000 вагітностей. Мета дослідження полягала у вдосконаленні діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних. Під наглядом була 21 вагітна жінка з гострим панкреатитом. Постановка діагнозу гострого панкреатиту у вагітних ґрунтувалась на критеріях класифікації Atlanta (2013). Комплексне консервативне лікування гострого панкреатиту у вагітних полягало у призначені октреотиду, інгібіторів протонної помпи, у II триместрі ‒ інгібіторів протеаз, напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів III‒IV поколінь. Слід проводити корекцію водно‒електролітного балансу, відшкодування втрати плазми, порушень мікроциркуляції, боротьбу з набряком підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини. Перебіг гострого панкреатиту у вагітних у 52,4 % випадків характеризувався середнім та тяжким ступенем тяжкості, що супроводжувалось дистресом плода. Летальних випадків не було. Впровадження застосованих нами діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних дозволило уникнути летальності, хірургічних та акушерсько-перинатальних ускладнень. Ведення вагітних із гострим панкреатитом є вкрай складним завданням і в першу чергу залежить від ступеня тяжкості гострого панкреатиту у таких хворих. Ведення вагітних, які хворіють на гострий панкреатит, вимагає мультидисциплінарного підходу для прогнозування перебігу панкреатиту, визначення тактики ведення вагітності при цьому, способу і термінів розродження.Документ Laparoscopic appendectomy during pregnancy(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Mishchenko, V. P.; Mishchenko, V. V.; Rudenko, I. V.; Dobrovolska, L. M.; Vashchenko, V. L.; Makarov, O. G.; Міщенко, Валентина Павлівна; Міщенко, Василь Васильович; Руденко, Ірина Василівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Макаров, Олег ГеннадійовичЛапароскопічна апендектомія виконана 73 вагітним. Для діагностики використовували шкалу Альварадо. Средній вік обстежених склав 25,7±0,5 роки. Від числа всіх прооперованих вагітні в І триместрі склали 17,8 %, у ІІ триместрі ‒ 46,6 %, в ІІІ триместрі ‒ 35,6 %. У 12,3 %вагітних час від початку захворювання до операції склав 6 годин, у 35,6 % ‒ 6‒12 годин, у 31,5 %‒ 12‒24 години, у 20,5 %‒ більше 24 годин. Післяопераційний період у всіх пацієнток протікав задовільно. Всі пацієнтки були виписані через 2‒5 діб після операції. Апендектомію у вагітних слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку гострого апендициту і гестаційних ускладнень. Діагностика гострого апендициту повинна бути швидкою і точною з використанням додаткових візуалізуючих технологій. Лапароскопічна апендектомія внаслідок її переваг перед відкритою апендектомією (безпека для здоров'я вагітної і перебігу вагітності) повинні стати золотим стандартом операцій при гострому апендициті у вагітних. Ключові слова: апендицит у вагітних, діагностика, тактичні підходи, лапароскопічна апендектоміяДокумент The role and place of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women with a history of COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Pustovoyt, P. I.; Vodoyuk, R. Y.; Velichko, V. V.; Likhachev, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Пустовойт, Павло Іванович; Вододюк, Роман Юрійович; Велічко, В. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила МиколаївнаМетою дослідження було визначення ролі і місця лапароскопічної холецистектомії у вагітних, які перенесли COVID‒19. Прооперовано 19 вагітних. Середній вік вагітних склав 27±4,9 років. У постковідному періоді клінічні прояви захворювання проявлялися у перші дві доби. У вагітних, що перенесли Covid‒19, та хворих на жовчнокам’яну хворобу і гострий калькульозний холецистит, є клінічні прояви хвороби у вигляді гемолізованої крові у черевній порожнині та везикулярних висипань на вісцеральній і парієтальній очеревині, які місцями зливались у конгломерати і при контакті кровоточили. Патоморфологічно зміни у стінці жовчного міхура мали флегмонозний або гангренозний характер. Діагностика цієї патології у вагітних, які перенесли COVID‒19, повинна бути швидкою і точною. Холецистектомію слід виконувати ще до розвитку ускладнень з боку жовчнокам’яної хвороби та гострого калькульозного холециститу. В післяковідному періоді у вагітних саме лапароскопічна холецистектомія повинна стати «золотим стандартом» оперативного лікування.