Логотип репозитарію
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
Логотип репозитарію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Skrypnykov, P. M."

Зараз показуємо 1 - 19 з 19
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Analysis of the distribution and course of odontogenic phlegmons of maxillofacial localization
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-05) Lokes, K. P.; Polishchuk, S. S.; Ivanytska, O. S.; Voloshyna, L. I.; Steblovskyi, D. V.; Yatsenko, P. I.; Skrypnykov, P. M.; Локес, Катерина Петрівна; Поліщук, С. С.; Іваницька, Олена Сергіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Яценко, Павло Ігорович; Скрипников, Петро Миколайович
    Незважаючи на стрімкий розвиток стоматологічної науки проблема розповсюдження даних гнійно-некротичних захворювань залишається актуальною. Був проведений аналіз історій хвороб пацієнтів відділення щелепно-лицевої хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради за період з 2018 по 2023 роки. Серед усіх пацієнтів відділення щелепно-лицевої хірургії частка пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації в різні місяці становила від 9 % до 32 % при середніх річних показниках від 12,0 % до 16,2 %. У залежності від локалізації найчастіше уражалися: піднижньощелепний простір 59.8 % випадків; крилонижньощелепний простір – 18,7 % випадків; субмасетеріальний простір – 8,8 % випадків; щічна ділянка – 4,2 % випадків; дно порожнини рота – 20,5 % випадків; клітковинні простори шиї – 2,6% випадків. Пандемія COVID-19 призвела до певного збільшення кількості таких пацієнтів та незначного подовження терміну перебування на стаціонарному лікуванні. Despite the rapid development of stomatological science, the problem of the spread of purulent-necrotic diseases remains relevant. An analysis of patient cases histories of the maxillofacial surgery department of Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky for the period from 2018 to 2023. Among all patients of the department of maxillofacial surgery, the share of patients with maxillofacial phlegmons in different months ranged from 9 % to 32 %, with average annual indices from 12.0 % to 16.2 %. Depending on the localization, the following were most often affected: submandibular area in 59.8 % of cases; pterygomandibular space – 18.7 % of cases; submasseteric space – 8.8 % of cases; buccal area – 4.2 % of cases; floor of the oral cavity – 20.5 % of cases; phlegmon of the neck – 2.6 % of cases. The COVID-19 pandemic led to a certain increase in the number of such patients and a slight extension of the length of stay in hospital treatment.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Chronic Lip Fissure: Clinical Presentation and Risk Factors
    (Ektodermal Displazi Grubu, 2023-12) Skrypnykov, P. M.; Tkachenko, I. M.; Pysarenko, O. A.; Khmil, T. A.; Skrypnikova, T. P.; Tymoshenko, Y. V.; Kulai, O. O.; Скрипников, Петро Миколайович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Хміль, Тетяна Андріївна; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Тимошенко, Юлія Володимирівна; Кулай, Ольга Олександрівна
    We conducted a cross-sectional study among patients seeking care at the Medical and Consultation Center for the Treatment of Oral Mucosa Diseases of Poltava State Medical University. Our aim was to determine the prevalence of chronic lip fissure among patients seeking care at this facility. The Chi-square test was applied to establish the correlation (associative links) between the presence of chronic lip fissure and sociodemographic factors, the presence of bad habits and occupational hazards or work conditions. Using a multivariable logistic regression model, we identified independent risk factors (independent predictors), associated with the occurrence of chronic lip fissure. These factors include gender, age, level of education, bad habits such as smoking, and exposure to unfavorable climatic working conditions. Gaining insights into the causes and clinical presentation of chronic lip fissure is paramount for its prevention, providing proper explanation, and raising awareness among patients about the factors contributing to its occurrence.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Development of geriatric dentistry: review of international experience
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Bieliaieva, O. M.; Khmil, T. A.; Slipchenko, L. B.; Lysanets, Yu. V.; Rozhenko, I. V.; Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Хміль, Тетяна Андріївна; Сліпченко, Лариса Борисівна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Роженко, Інеса Віталіївна
    The article focuses on the evolving area of geriatric dentistry. The article examined international practices within this domain and proposed a “road map” for the development of domestic gerodontology, which provides the implementation of a number of tasks, namely: compiling a questionnaire and conducting a survey on the state of geriatric dentistry in Ukraine among higher educational institutions training dentists; further adoption of advanced European and world experience; studying the opinion of the target audience – elderly patients, – regarding their satisfaction with the level of specialized dental care; implementation of interdisciplinary/multidisciplinary educational programs to be applied at the undergraduate/postgraduate stages of dental education; design of long-term/short term certificate programs to be offered to dentists in the process of continuous professional development in order to increase the share of gerondologists in the structure of dentists in Ukraine. Стаття присвячена питанням розвитку геріатричної стоматології. Проаналізовано закордонний досвід у цій галузі. Авторами запропоновано “дорожню карту” розвитку вітчизняної геродонтології, що передбачає реалізацію низки завдань, як-от: укладання анкети й проведення опитування закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку лікарів-стоматологів, щодо стану геріатричної стоматології в Україні; подальша рецепція передового європейського і світового досвіду; вивчення думки цільової аудиторії ‒ пацієнтів похилого віку щодо задоволеності рівнем надання спеціалізованої стоматологічної допомоги; розроблення і впровадження міждисциплінарних / мультидисциплінарних освітніх програм, що будуть реалізовуватися на додипломному / післядипломному етапах стоматологічної освіти; розроблення довгострокових / короткострокових сертифікатних програм, які будуть пропонуватися лікарям-стоматологам у процесі безперервного професійного розвитку з метою збільшення частки геродонтологів у структурі лікарів-стоматологів України.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Improvement of the methodology of biomaterial collection for the diagnosis of the oral cavity mucosa diseases
    (Geogian medical news, 2024) Skrypnikova, T. P.; Skrypnykov, P. M.; Gancho, O. V.; Loban’, G. A.; Tymoshenko, Yu. V.; Fedorchenko, V. I.; Pysarenko, О. A.; Lazareva, K. A.; Khmil, T. A.; Kulai, O. O.; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипников, Петро Миколайович; Ганчо, Ольга Валеріївна; Лобань, Галина Андріївна; Тимошенко, Юлія Володимирівна; Федорченко, Віра Іванівна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Лазарєва, Ксенія Анатоліївна; Хміль, Тетяна Андріївна; Кулай, Ольга Олександрівна
    To improve the methodology for collecting material from lesions of the oral mucosa for exfoliative cytological examination. A group of patients diagnosed with B37.0 Candida stomatitis was examined. To clarify the diagnosis, various methods of collecting biological material from the tongue of patients were used, namely, the method using a cytobrush with subsequent fixation of cytological material on a slide. The microbiota of the back of the tongue was analyzed in 12 patients with glossitis and 12 healthy subjects (the control group). The microscopic method of research was used - using an immersion microscope MICROmed@XS-3330, and the morphological and tinctorial properties of microorganisms were determined. In ten fields of view, the number of leukocytes, the nature of epithelial cells, and the presence of various microorganisms were detected and counted. A comparison of the quality of the use of the microscope method for the study of the tongue microbiota of patients with candidal glossitis was performed under the conditions of taking pathological material using a dental scalpel and an oral cytobrush. For a reasonable interpretation of the results and determination of their significance, a statistical analysis was performed to determine the frequency of detection of microorganisms in patients with glossitis and healthy subjects, depending on the nature of the material taken from the back of the tongue using a dental scalpel or cytobrush. The studies showed that the etiologic structure of glossitis pathogens was dominated by Candida yeast-like fungi, but cases of leptotrichosis aetiology were observed (16.7%). Monococci and gram-negative monobacteria were detected in all studied groups. An increase in the diversity of microorganisms was found when the material was taken with a cytobrush. The microbiota of all subjects differed depending on the type of instrument used for sampling. Thus, in the group of healthy individuals, the interdental brush helped to detect twice as many streptococci as a scalpel. In patients with candidiasis, a brush biopsy showed a 2.7-fold increase in gram-positive diplococci, twice as many streptococci and gram-positive bacilli, three times as many staphylococci, 2.25 times as many clusterforming gram-negative cocci, and 2.3 times as many gram-negative diplococci. A significant increase in the diversity of microorganisms was observed with the cytobrush compared to the use of a dental scalpel. In patients with glossitis, the accumulation of keratinized epithelial cells was significantly higher compared to the presence of young cells in healthy subjects, regardless of the method of sampling.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    «Miller's pyramid», the «onion model», the «portfolio method», the «assessment orbits»: how to evaluate the professionality of a doctor?
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Bieliaieva, O. M.; Bilash, S. M.; Skrypnykov, P. M.; Lysanets, Yu. V.; Skrypnikova, T. P.; Khmil, T. A.; Taran, Z. M.; Бєляєва, Олена Миколаївна; Білаш, Сергій Михайлович; Скрипников, Петро Миколайович; Лисанець, Юлія Валеріївна; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Таран, Зінаїда Михайлівна
    The article focuses on the issue of assessing a doctor's professionalism, exploring various methodologies proposed by experts in medical pedagogy. Concepts such as "Miller's pyramid," the "onion model," and the "portfolio method", «assessment orbits» are thoroughly examined. Particularly highlighted is the adaptation of "Miller's pyramid" in response to the evolving focus of medical education towards fostering professionalism and shaping professional identity. The article scrutinizes perspectives advocating for the incorporation of a fifth tier into the traditional four-tier structure of "Miller's pyramid," emphasizing the attitudes, values, and behaviors indicative of a doctor's emerging professional ethos. Additionally, a succinct overview of the "onion model" is provided. The portfolio method is emphasized for its role in organizing, shaping, and facilitating continuous assessment of the educational accomplishments of medical students. The «assessment orbits» are characterized. Стаття присвячена питанню оцінювання професійності лікаря. Розглянуто різні концепції, які пропонуються фахівцями в галузі медичної педагогіки для розв’язання цього завдання ‒ «піраміду Міллера», «модель цибулини», «метод портфоліо», «орбіти оцінювання». Значну увагу приділено модифікації «піраміди Міллера», що зумовлено зміщенням у медичній освіті акцентів на розвиток професійності і формування професійної ідентичності. Проаналізовано погляди вчених, які вважають, що додавання до класичної чотиристратумної структури «піраміди Міллера» п’ятого стратуму послідовно демонструє ставлення, цінності та поведінку, які очкують від того, хто почав думати, діяти і відчувати себе лікарем. Коротко розглянуто «модель цибулини». Приділено увагу методу портфоліо як процесу організації, форми та технології роботи, що уможливлює безперервне оцінювання досягнення суб’єктів медичної освіти. Схарактеризовано «орбіти оцінювання».
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Modern academic lecture: Pro et Contra
    (2020) Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Bieliaieva, O. M.; Hmil, T. A.; Hurzhii, O. V.; Lysanets, Yu. V.; Скрипников, Петро Миколайович; Скрипников, Петр Николаевич; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипникова, Таисия Петровна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Беляева, Елена Николаевна; Хміль, Тетяна Андріївна; Хмиль, Татьяна Андреевна; Гуржій, Олена Вікторівна; Гуржий, Елена Викторовна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Лисанец, Юлия Валериевна
    Стаття присвячена найстарішій організаційній формі навчання – лекції. Наголошуються, що один із основних параметрів, яким повинна відповідати сучасна лекція, – інтерактивність. Автори зазначають, що якісна лекція в медичному університеті (академії), підготовлена кваліфікованим науково-педагогічним працівником, – це надзвичайно ємне педагогічне явище, що має низку переваг, як-от: така лекція є дієвою формою емоційного впливу на свідомість майбутнього лікаря, ефективним засобом деонтологічного виховання, формування професійної самосвідомості й професійної позиції, рефлексії і саморефлексії; вона слугує важливою формою співробітництва й забезпечує безпосереднє творче спілкування лектора з аудиторією; дає змогу залучати здобувачів освіти до новітніх досягнень в галузі охорони здоров’я; слугує дієвим засобом навчання через особистий приклад. Приділяючи увагу вже традиційному (в історичному контексті) питанню щодо недоліків лекції, автори побіжно розглядають бар’єри психолого-педагогічного характеру, пов’язані як із викладачем, так і зі студентами. Показано, що саме ці бар’єри заважають реалізації основних функцій лекції і породжують дискусії щодо лекційної форми навчання. Значну увагу приділено засобам візуалізації лекційного матеріалу. У висновках зазначається, що сучасна академічна лекція повинна відповідати низці передумов, які взаємопов’язані між собою: належна психолого-педагогічна підготовка науково-педагогічного працівника; відповідність його знань сучасному рівню розвитку науки; бездоганне володіння лекційним матеріалом й аудиторією; якісний контингент здобувачів освіти, які мають високий рівень мотивації до навчання та бажання здобувати освіту, оволодівати знаннями, уміннями й навичками; якісна візуалізація лекційного матеріалу.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The Scientific and Pedagogical Heritage of Doctor N. I. Pirogov
    (Aluna Publishing, 2020) Uvarkina, O. V.; Bieliaieva, O. M.; Skrypnykov, P. M.; Lysanets, Yu. V.; Shylkina, L. M.; Khmil, T. A.; Уваркіна, Олена Василівна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Скрипников, Петро Миколайович; Лисанець, Юлія Валеріївна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Хміль, Тетяна Андріївна
    The aim: was to analyze the scientific and pedagogical heritage of N.I. Pirogov, which remains relevant in the modern medical and pedagogical community, and opens new little-known pages of the scientific, pedagogical and medical activity of the doctor. Materials and methods: The authors conducted a thorough analysis of scientific publications by N.I. Pirogov and papers devoted to his activity as a doctor, educator and researcher using analytical, comparative and bibliosemantic methods. Conclusions: The study suggested the new chronological boundaries in the scientific and educational heritage of N.I. Pirogov. The developed periodization accurately reflects the beginning of his scientific and pedagogical path in medical education, specifically refers to the period of his work in Germany as a supervisor of professorial candidates from 1862 to 1866, and the period of his participation in Sevastopol (Crimean) campaign and in the Franco-Prussian War, which was very important for the development of military field surgery.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Аналіз результатів роботи «обласного науково-практичного центру захворювань слизової оболонки ротової порожнини» за 10 років. Перспективи його діяльності
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Розколупа, Ніна Василівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Гуржій, Олена Вікторівна; Коломієць, Світлана Веніамінівна; Силенко, Юрій Іванович; Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Rozkolupa, N. V.; Khmil, T. A.; Gurzhii, O. V.; Kolomiets, S. V.; Silenko, Yu. I.
    Захворювання слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ складають важливу про-блему стоматології. Виникають труднощі в діагностиці й лікуванні вторинних стоматитів, оскільки вони є симптомами загальних захворювань і синдромів, мають схожість ознак, елементів ураження, динаміки пе-ребігу.З метою підвищення ефективності ранньої діагностики й лікування патології СОПР і червоної облямівки губ, профілактики основних стоматологічних хвороб на кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів із 2011 року діє «Обласний науково-практичний центр захворювань слизової оболонки порожнини рота», де створено внутрішньо- і міждисциплінарні консультативні підходи, проводяться контрольована терапія і диспансеризація.У статті проаналізовано консультативну роботу Центру й визначено перспективи його діяльності.Аналізуючи проведену роботу за 10 років, автори зазначають, що пацієнтів розподілено згідно з класи-фікацією захворювань СОПР на групи первинних (самостійних) і вторинних (симптоматичних) стоматитів. За період діяльності Центру прийнято 5412 пацієнтів, із них 3648 (67,41%) із патологією СОПР і червоної облямівки губ. Проведений аналіз указав, що кількість збігів діагнозів у пацієнтів, направлених на консуль-тацію, становить 40,1%, розбіжностей - 33%, без діагнозу було 20,6% і без направлення - 6,3%.Реалізація роботи Центру проводилася різними формами. Було проведено виїзні освітні семінари для лікарів-стоматологів у райони області задля підвищення рівня знань з онкостоматології, особливо небезпечних інфекцій на амбулаторному прийомі лікаря-стоматолога.Отже, аналіз результатів роботи «Обласного науково-практичного центру захворювань слизової оболонки порожнини рота», заснованого на внутрішньо- і міждисциплінарному підході до діагностики й лікування, дозволив сформувати рекомендації для покращення підготовки лікаря і вдосконалення його діяльності, розвитку клінічного мислення й окреслити перспективи.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Кандидоз порожнини рота і сучасні тенденції його раціональної фармакотерапії
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Дев'яткіна, Наталія Миколаївна; Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Devіatkina, N. M.; Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Khmil, T. A.
    Кандидоз порожнини рота є однією з найпоширеніших опортуністичних інфекцій, що викликається C. albicans та іншими видами роду Candida. Клінічне розпізнавання уражень ротової порожнини є основою для діагностики кандидозу порожнини рота, а виділення Candida в чистій культурі і тестування чутливості до протигрибкових препаратів допомагає, якщо інфекція рецидивуюча або викликана видами, відмінними від C. аlbicans Мета роботи – проаналізувати дані літератури стосовно сучасних підходів до етіотропної терапії кандидозу ротової порожнини залежно від форми та тяжкості процесу. Лікування кандидозу порожнини рота ґрунтується на діагностиці типу кандидозу порожнини рота, корекції факторів ризику або основних захворювань, а також використанні найбільш відповідних протигрибкових препаратів. Три великі сімейства містять найбільш часто використовувані протигрибкові препарати: полієни (амфотерицин В і ністатин), хінокандини (анідулафунгін, каспофунгін і мікафунгін) і азоли. Протигрибкове лікування кандидозу порожнини рота може проводитися місцево або системно. Місцева терапія з використанням ністатину та міконазолу залишається рекомендованим лікуванням кандидозу порожнини рота через його високу ефективність, низьку вартість і малу кількість побічних ефектів. Пероральний флуконазол рекомендується для лікування помірного та тяжкого кандидозу порожнини рота. При рефрактерній до флуконазолу хворобі може бути призначено ітраконазол, позаконазол, вориконазол. Серед переваг ехінокандинів для лікування тяжких і резистентних форм кандидозу порожнини рота знаходиться їх антибіоплівкова активність і тривалий постпротигрибковий ефект. Інші терапевтичні альтернативи передбачають використання терпенів, пробіотиків, пептидів, антитіл, цитокінів або речовин, які запобігають переходу C. albicans від коменсалу до патогена. Отже, місцеве лікування ністатином або міконазолом й системне лікування пероральним флуконазолом демонструє подібну ефективність. За умов невдач лікування або рецидивуючих інфекцій слід розраховувати на нові протигрибкові засоби з выдомими та новими механізмами дії.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Клініко-патогенетичні підходи до нових способів лікування генералізованого пародонтиту
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Дубина, Віталій Олексійович; Скрипников, Петро Миколайович; Силенко, Юрій Іванович; Силенко, Ганна Михайлівна; Чинчикова, Світлана Олександрівна; Dubyna, V. O.; Skrypnykov, P. M.; Sylenko, Yu. I.; Sylenko, H. M.; Chynchykova, S. O.
    Генералізований пародонтит є однією з центральних проблем сучасної cтоматології. Медичне і соціальне значення цієї хвороби визначається наявністю патологічних процесів у пародонті та послабленням функції зубощелепного апарату. Натепер відомо багато методів і схем лікування хвороби, що охоплюють різноманітні лікарські засоби і прийоми, проте не спостерігається достатньо ефективного лікування. Одним із сучасних удосконалених методів лікування ГП є використання наноматеріалів. Метою роботи став аналіз відомих методів лікування генералізованого пародонтиту із застосуванням нанопрепаратів. Генерализованный пародонтит является одной из центральных проблем современной стоматологии. Медицинское и социальное значение этого заболевания определяется наличием патологических процессов в пародонте и ослаблением функции зубочелюстного аппарата. Известно много методов и схем лечения заболевания, включающих разнообразные лекарственные средства и приемы, однако не наблюдается достаточно эффективного лечения. Одним из современных усовершенствованных методов лечения ГП является использование наноматериалов. Целью работы стал анализ известных методов лечения генерализованного пародонтита с применением нанопрепаратов. Generalized periodontitis is one of the central problems of modern dentistry. Medical and social importance of this disease is determined by the presence of pathological processes in the periodontium and weakening of the functions of the dental apparatus. Today, there are many methods and schemes of treatment of this disease, including various drugs and techniques, however, quite effective treatment has not been observed. One of the modern improved methods of treatment of the GP is the use of nanomaterials. The aim of this work was to analyze the known methods for the treatment of generalized periodontitis using nanopreparations. Nanomaterial, a nanoscale structure, homogeneous or heterogeneous composition, is a structural unit which has a size of 1 nm to 250-300. They are originally divided into organic (e.g. fullerenes, dendrimers) and inorganic (metal nanoparticles and quartz) ones. A fullerene is the third after diamond and graphite allotropic form of carbon molecules. The most common and affordable is fullerene C60. Derivatives of fullerene C60 used as antiviral and antibacterial agents. Also, in experiments on animals anti-inflammatory, anti-ulcer, antioxidant, antiatherosclerotic, antitumor, regenerative, membrane, adaptogenic, neuroprotective properties of fullerene C60 have been discovered. Metals in the form of nanoparticles with high biological activity and prolonged action. Unimax is an anti-inflammatory germicidic and magnetic fluid with stable suspension of nanoparticles with magnetite (metaferita). Microbiological studies have established that Unimax helps reduce lesions with pathogenic microbes. This drug enhances the phagocytic activity of micro- and macrophages, manifested increased phagocytic number and phagocytic index rate of completion of phagocytosis. Proliferation and differentiation codes indicating acceleration of regeneration in the background using nanodrugs have been found. Effective suppression of pathogenic microorganisms and activation of defense mechanisms of the organism in the lesion using the drug Unimax promotes rapid relief of inflammation, increased proliferation process and shortened treatment. Copper-calcium hydroxide is a water-containing paste, which is an active component of highly charged negative hydroxide nanoparticles of copper-II and anions of sodium cuprate. This paste has a polyvalent and constantly regenerating bactericidal activity against all types of microorganisms (anaerobic bacteria, fungi and others), including their non-vegetative forms. It eliminates the resistance and stimulates osteogenesis. Nanoparticles of gold and silver are drugs with antibacterial properties. Due to the small size they can easily penetrate into the tissues and cells and form clusters and colloids, but greatly increase the total coat contact with bacteria and viruses, which enhances the bactericidal properties. The creation of a modified nanoparticle X-ray dosage form officinal preparations of calcium gluconate, mechanically activated calcium gluconate managed to overcome the problem of creating effective drugs with calcium biodigestible ability.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Клінічні конкурси як важливий елемент професійного розвитку лікаря-інтерна
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Скрипников, Петро Миколайович; Хміль, Тетяна Андріївна; Шевченко, Василь Кирилович; Бережна, Олена Едуардівна; Геранін, Станіслав Ігорович; Скрипников, Петр Николаевич; Хмиль, Татьяна Андреевна; Шевченко, Василий Кириллович; Бережная, Елена Эдуардовна; Геранин, Станислав Игоревич; Skrypnykov, P. M.; Khmil, T. A.; Shevchenko, V. K.; Berezhnaya, E. E. ; Geranin, S. I.
    У статті викладено місце клінічних конкурсів у професійному розвитку лікарів-інтернів за фахом «Стоматологія». Стаття несе інформацію про історію Всеукраїнського професійного конкурсу лікарів-стоматологів «Шлях у світ майстерності», про участь кафедри післядипломної освіти в організації і проведенні поетапного Міжнародного конкурсу реставраційних клінічних випадків від медичних вузів CERAM X CASE CONTEST (GCCC), Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності та семінару „Актуальні інфекції та їх профілактика”, конкурсу серед дитячих стоматологів „Кращий лікар-профілактист”, регіональних конкурсів професійної майстерності «Гігієніст зубний». Клінічні конкурси дозволяють стимулювати, мотивувати навчання, залучати лікарів-інтернів до активної форми пізнання; В статье изложено место клинических конкурсов в профессиональном развитии врачей-интернов по специальности «Стоматология». Статья несет информацию об истории Всеукраинского профессионального конкурса стоматологии «Путь в мир мастерства», об участии кафедры последипломного образования в организации проведении поэтапного Международного конкурса реставрационных клинических случаев от медицинских вузов CERAM X CASE CONTEST (GCCC), Всеукраинского конкурса профессионального мастерства и семинара „Актуальные инфекции и их профилактика”, конкурса среди детских стоматологов „Лучший врач-профилактист”, региональных конкурсов профессионального мастерства «Гигиенист зубной». Клинические конкурсы позволяют стимулировать, мотивировать обучение, привлекать врачей-интернов к ктивной форме познания; In the article the place of clinical competitions in the professional development of interns in specialty “Dentistry”. They can encourage, motivate learning, interns engage in active forms of learning. The article contains information about the history of Ukrainian professional contest dentists “The way the world of excellence”. The department organized the first courses on standard technology restoration, and then – “Academic training center”. The objectives of the Center are: improving the learning process according to the socio-economic conditions of the state, structural changes in the field of medicine, improve training of dentists. This provision formed the basis of competition. Organizers have set goals: popularization and implementation of dentist modern technology, high-quality filling materials and devices; production quality standard of the dentist in restoration techniques; information to the public about the possibility of high-quality treatment. Examples of professional development of interns is phased International Competition restoration of clinical cases of medical schools CERAM X CASE CONTEST (GCCC), which is held at the department since 2012 One of the tasks of the competition is the introduction of interns with the latest developments and training in new technologies in the field aesthetic restoration. Hold contests like this, gives interns a chance to try their hand in aesthetic restorations before independent work, encourages self-improvement and professional growth. Given the relevance of infection control in dentistry since 2008 the Department together with the Department of Infectious Diseases held Ukrainian contest of professional skills and the seminar “Recent infections and their prevention”. The possibility of self-expression, motivation to learn, commitment to quality standards of treatment, visibility, promotion of training in training centers suggest a clinical contests effective forms of postgraduate education.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Основні етапи розвитку кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів ВДНЗУ «УМСА»
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Марченко, Алла Володимирівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Скрипников, Петр Николаевич; Скрипникова, Таисия Петровна; Марченко, Алла Владимировна; Хмиль, Татьяна Андреевна; Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Marchenko, A. V.; Khmil, T. A.
    У статті викладені основні етапи розвитку і становлення кафедри післядипломної освіти лікарівстоматологів ВДНЗУ «УМСА», аналіз роботи з 1991 року. Стаття несе інформацію про завідувачів кафедри, види діяльності та структуру навчального процесу. Охарактеризована робота кафедри як опорної у системі післядипломної освіти з фахів «Стоматологія», «Терапевтична стоматологія». Приводиться інформація про сучасні форми навчання, такі як «Брейн-ринг в стоматології», професійні конкурси, співпраця з приватними стоматологічними клініка і кабінетами, впровадження інноваційних технологій, використання елементів дистанційної освіти, які підвищують якість навчального процесу; В статье изложены основные этапы развития и становления кафедры последипломного образования врачей-стоматологов ВГУЗУ «УМСА», анализ работы с 1991 года. Статья несет информацию о заведующих кафедрой, виды деятельности и структуру учебного процесса. Охарактеризована работа кафедры как опорной в системе последипломного образования по специальностям «Стоматология», «Терапевтическая стоматология». Приводится информация о современных формах обучения, таких как «Брейн-ринг в стоматологии», профессиональные конкурсы, сотрудничество с частными стоматологическими клиниками и кабинетами, внедрение инновационных технологий, использование элементов дистанционного образования, которые повышают качество учебного процесса; The article describes the main stages of development and formation of the department of postgraduate ducation of doctors-dentists of the VSIA “UMSA”, an analysis of the work from 1991. The creation of the department was conditioned by the need for deepening of theoretical knowledge, improvement of the level of manual skills, preparation for independent professional medical activities of interns, completion of the postgraduate cycle of training of dental doctors. The article contains information about the heads of the department, types of activities and the structure of the educational process. The work of the department is described as a reference in the system of postgraduate education in specialties “Dentistry”, “Therapeutic dentistry”. Over this period, more than 46 typical curricula and programs have been created that have been introduced into the educational process of one-profile departments of higher educational institutions of Ukraine. In the center of constant attention of the department staff – improving the quality of the learning process, optimizing knowledge control methods, modern approaches to teaching. The article provides information on contemporary forms of learning, such as “Brain-ring in dentistry”, professional contests, the introduction of innovative technologies, the use of elements of distance education, which enhance the quality of the educational process. Since the year 2000, the All-Ukrainian Professional Competition for Doctors-Dentists “The Way to the World of Excellence” among the interns of the single-profile departments of higher educational institutions is being held for the introduction of new active forms of training that provide timely access to information for doctors, the Academic Training Center has been operating at the department. The regional stage of the International CERAM X CASE CONTEST (GCCC) International Restoration Clinical Competition Contest has been traditionally held. The introduction of innovations, innovative methods of diagnosis and treatment is carried out on the basis of collaboration of the department with private dental clinics and offices in the city of Poltava, manufacturers of dental materials. Today, the elements of distance education are actively being introduced into the work of the department. This allows you to read lectures, conduct practical classes, seminars during the pre-certification cycles without leaving the department of the department. Since 2008, the site of the department of postgraduate education of dentists is www.dentaero.com.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості лікування пацієнтів з патологічним стиранням зубів, яке ускладнене прикусом, що знижується
    (ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», 2007) Скрипников, Петро Миколайович; Скрипников, Петр Николаевич; Skrypnykov, P. M.; Кузь, Віталій Сергійович; Кузь, Виталий Сергеевич; Kuz, V. S.; Горбатюк, Мирослав Анатолійович; Горбатюк, Мирослав Анатольевич; Horbatiuk, M. A.; Сливко, Олександр Олександрович; Сливко, Александр Александрович; Slyvko, O. O.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Оцінка впливу антигомотоксичного препарату тAssessment of effect produced by antihomotoxic and nano-based preparations on periodontal pathogens and sigA concentration in the treatment of chronic generalized periodontitis
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-28) Dubyna, V. O.; Skrypnykov, P. M.; Izmailova, O. V.; Дубина, Віталій Олексійович; Скрипников, Петро Миколайович; Ізмайлова, Ольга Віталіївна
    The modern approach to treating periodontal diseases focuses on controlling periodontal pathogen levels and modulating the immune response. The aim of this study was to qualitatively assess periodontal pathogens in periodontal pockets and measure sIgA concentration in the oral fluid of patients with generalized periodontitis (severity stages I-II) throughout the treatment process. A total of 90 patients with I-II severity of chronic generalized periodontitis (CGP) were included in the study. Group 1 received a treatment complex including the antihomotoxic drug Traumeel C, while Group 2 received a complex with the nano-based preparation Fullerene C60. The presence of Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Tannerella forsythia, and Treponema denticola was determined via PCR at baseline and in 3, 6, and 12 months of treatment. sIgA levels were measured using an enzyme-linked immunosorbent assay. Before treatment, Tannerella forsythia was the most prevalent pathogen, observed as a mono-infection and in associations in 57.8% and 55.6% of cases, respectively. Porphyromonas gingivalis was detected in 44% (mono-infection) and 40% (associations) of cases; Prevotella intermedia in 42% and 36%; and Treponema denticola in 40% and 37.8%. After 5 days of treatment, 2.75.6% of Group 2 patients showed no detectable periodontal pathogens. Prevotella intermedia, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, and Tannerella forsythia were found only as monocultures, in 4.4%, 6.7%, and 6.7% of patients, respectively. After 3 months, the percentage of patients without detectable periodontal pathogens remained stable at 46.7% in Group 1 and 75.6% in Group 2. The baseline sIgA levels in both groups were initially low. Following 3 months of treatment, sIgA concentration increased, with Group 2 patients exhibiting a 27% higher sIgA concentration on average. After 6 months, the spectrum of periodontal pathogens in Group 1 returned to baseline levels. In Group 2, 24.4% of patients continued to show no detectable periodontal pathogens at both the 6-month and 1-year marks. To achieve a stable outcome, it is recommended to re-administer the treatment complex with the Fullerene C60 nanopreparation between 9 and 12 months. Запалення в тканинах пародонту викликається мікрорганізмами зубного нальоту. Сучасна концепція лікування захворювань пародонта передбачає поряд із контролем рівня пародонтопатогенів корекцію імунної відповіді. Метою дослідження є якісно визначити пародонтопатогенні мікроорганізми у пародонтальних кишенях та концентрацію sIgA в ротовій рідині пацієнтів з генералізованим пародонтитом I-II ст. тяжкості в динаміці лікування залежно від обраного лікувального комплексу. Об’єкт і методи дослідження. Протягом року спостерігалося 90 пацієнтів із ХГП І-II ступеню тяжкості, 1 група – хворі, що отримували лікування комплексом з антигомотоксичним препаратом Траумель С, 2 група, що отримували лікування комплексом з нанопрепаратом Фуллерен С60. У вмісті пародонтальних кишень визначили наявність Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Tannerella forsythia, Treponema denticola методом ПЛР системою CFX96TMRealTime PCR Detection System (BIORAD) на мoмент звeрнення та чeрез 3, 6,12 міс після завершення лiкування. Визначення sIgA проводили методом імуноферментного аналізу. Отримані результати статистично оброблені. Результати. До лікування у пацієнтів найчастіше у вигляді моно інфекції та в складі асоціацій мікроорганізмів зустрічалась Tannerella forsythia – у 57,8% та 55,6%, Porphyromonas gingivalis визначений у 44% пацієнтів 1 груп та у 40% 2-ї; Prevotella intermedia – у 42% та 36%, Treponema denticola у 40% та у 37,8%. Через 5 днів від початку лікування в 2й групі у 75,6% пацієнтів не визначено пародонтопатогіенів. Prevotella intermedia, Aggregatibacter actinomycetemcomitans і Tannerella forsythia виявлені тількі у вигляді монокультур у 4,4%, 6,7% та 6,7% пацієнтів, Porphyromonas gingivalis визначена у 2 пацієнтів у складі асоціації з Treponema denticola. Вихідний рівень S IgA у пацієнтів обох груп знаходився на низькому рівні, значно нижчим за фізіологічний. Через три місяці від початку лікувалння визначене вірогідне підвищення концентрації секреторного імуноглобуліна А, у пацієнтів другої групи його концентрація була в середньому на 27% вище. Через 3 місяці залишилася незмінним кількість пацієнтів, у яких не визначалися пародонтопатогени (46,7% та 75,6%). Через 6 міс після початку лікування спектр пародонтопатогенів у пацієнтів першої групи повернувся до вихідного рівня. У 2 групі як через 6 місяців, так і через рік не змінилась кількість пацієнтів, у яких не визначений жоден з пародонтопатогенів – 11 осіб (24,4%). Отримані нами результати щодо вивчення спектру пародонтогенів в динаміці лікування дають підставу для набуття стабільного результату призначати повторно лікувальний комплекс у період від 9 до 12 місяців. Висновки. Проведені дослідження свідчать про позитивний вплив на стан місцевого імунітету обох комплексів з превалюванням того, до складу якого був ведений нанопрепарат Фулерен С60.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Перспективи вдосконалення навчального плану для лікарів-інтернів-стоматологів у розділі «Карієс»
    (Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2020-09) Скрипников, Петро Миколайович; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Удальцова-Гродзинська, Кристина Олександрівна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Skrypnykov, P. M.; Shynkevych, V. I.; Udaltsova-Hrodzynska, K. O.; Pysarenko, O. A.
    На післядипломному етапі освіти у навчанні лікарів-інтернів важливою є підкреслена інтеграція знань етіології і факторів ризику карієсу з практичними заходами у вигляді менеджменту пацієнта з карієсом. Метою статті був аналіз навчальної програми з теми «Карієс» і порівняння його із Міжнародною системою класифікації та менеджменту карієсу з метою вдосконалення теоретичних основ навчання. Тематика «Карієс» при вивченні у ВНЗ подрібнена на численні теми, серед яких виокремлені теми профілактики. З процесу діагностики випадають ланки визначення факторів ризику, виявлення найменших каріозних дефектів, визначення активності карієсу, і залишається пошук власне дефекту зуба для подальшого відновлення. А прогноз обґрунтований індексами тесту емалевої резистентності (ТЕР) та/або КПВ. Останнім часом у медицину увійшло поняття «менеджмент», яке полягає в комплексності діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, потрібних при встановленні діагнозу конкретному пацієнту. Міжнародна система класифікації та менеджменту карієсу (ICCMSTM) має за перспективи перетворити нинішнє міжнародне розуміння патогенезу, профілактики і контролю карієсу в цілісний спосіб комплексної оцінки й індивідуального плану «турботи» при карієсі, з метою: попередити появу нових вогнищ ураження, попередити вже існуючі ураження від подальшого розвитку, зберегти тканини зуба без оперативного втручання на початкових стадіях карієсу, і за допомогою оперативного лікування – при більш розвинених стадіях карієсу. Це має досягатися при управлінні факторами ризику через всі елементи в циклі менеджменту карієсу і повторних візитів пацієнта з відповідними інтервалами для періодичного контролю та огляду. Нові відомості необхідно імплементувати на додипломних і післядипломних етапах медичної освіти, щоб лікарі та викладачі могли розмовляти спільною мовою.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Профілактика й лікування карієсу тимчасових зубів і його ускладнень в умовах стоматологічної клініки
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Каськова, Людмила Федорівна; Бережна, Олена Едуардівна; Лазарєва, Ксенія Анатоліївна; Скрипников, Петро Миколайович; Kaskova, L. F.; Berezhna, O. E.; Lazarieva, K. A.; Skrypnykov, P. M.
    Ураження твердих тканин зубів найбільш поширені серед дитячого населення. Це стосується і тимчасового, і постійного прикусу. Несвоєчасне звернення з приводу профілактики й лікування карієсу призводить до прогресування процесу в тканинах зуба, виникнення ускладнень. Метою дослідження було вивчити можливості використання різних методів лікування й профілактики карієсу тимчасових зубів і його ускладнень у дітей в умовах стоматологічної клініки. Протягом 2020-2023 рр. у стоматологічну клініку Полтави звернулися 1659 пацієнтів 2-6 років. Кожного пацієнта оглядали, проводили індивідуальне навчання їх і батьків гігієни ротової порожнини, складали план лікування і проведення профілактичних заходів. Надавали рекомендації з приводу раціонального харчування. Герметизацію застосовували в тимчасових молярах у терміни протягом року після їх прорізування. Через 2 роки в 90% пацієнтів не виявляли карієсу тимчасових молярів. У 72% пацієнтів втручання проводили під загальним знеболюванням. Найбільш частою патологією, яку лікували, був карієс, – 89% дітей, які відвідали клініку. Використовували фотополімерні композитні пломбувальні матеріали. Ускладнення карієсу лікували в 64% пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу. Кожному пацієнту проводили рентгенологічне дослідження, ортопантомограму або прицільні знімки, залежно від віку дитини, для вирішення вибору методу лікування (збереження чи видалення зуба). Видаленню підлягали 5,4% зубів. Ускладнений карієс супроводжується значним руйнуванням коронки зуба, що вимагає відповідних підходів до лікування. У таких випадках частіше використовували стандартні коронки. Прийом дітей у стоматологічній клініці дає можливість застосовувати сучасні методи діагностики, знеболювання, лікування, проведення профілактичних заходів. Важливим моментом є співпраця лікаря-стоматолога дитячого з батьками пацієнта як запорука отримання максимальних позитивних результатів.
  • Вантажиться...
    Ескіз
    Документ
    Результати визначення пародонтопатогенів у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом залежно від ступеня запалення
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-11) Дубина, Віталій Олексійович; Скрипников, Петро Миколайович; Кабалєй, Аліна Вікторівна; Dubyna, V. O.; Skrypnykov, P. M.; Kabaliei, A. V.
    Розвиток хронічного генералізованого пародонтиту пов’язують з грамнегативними анаеробними бактеріями. Мікробіологічна діагностика пародонта надає можливість отримати важливі дані, які необхідні для вибору найбільш ефективного методу терапії як локальних, так і загальних захворювань пацієнта. Мета дослідження якісно визначити наявність пародонтопатогенних мікроорганізмів у пародонтальних кишенях пацієнтів в залежності від ступеня запалення. Матеріали і методи. Проведено визначення п'яти основних пародонтопатогенних мікроорганізмів у вмісті пародонтальних кишень 90 осіб віком 25-60 років (45 з I ступеня важкості і 45 осіб з II) методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі за допомогою системи CFX96TMRealTime PCR Detection System (BIO-RAD) із використанням набору реагентів PeriodontScreen Real-TM, SacaceBiotechnologies Srl, Italy. Проведений непараметричний кореляційний статистичний аналіз із визначенням коефіцієнтів Kendall Tau і Gamma. У 27 пацієнтів (60%) з I ступенем важкості виявлено бактерії одного виду. Два види пародонтопатогенів визначили у 13 осіб (28,9%). Частіше зустрічались асоціації Tannerella forsythia і А. actinomycetem comitans – у 5 (11,1%) хворих, у 5(11,1%) пацієнтів виявили три види мікробів - Tannerella forsythia, Treponema denticola і Porphyromonas gingivalis. У 8 (17,8%) пацієнтів з з II ступенем виявлено бактерії одного виду, а саме Prevotella intemredia. Два види мікробів визначили у 9 пацієнтів (20%), три види мікробів - у 15 осіб (33,3%). Найчастіше зустрічались асоціації Prevotella intermedia, Tannerella forsythia і А. actinomycetem comitans - у 5 (11,1%) хворих. Чотири види мікробів виявили у 13 (28,9%) досліджених. Переважали асоціації Tannerella forsythia, Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola, А. actinomycetem comitans (17,8%). Ні в кого з обстежених пацієнтів з ХГП II ступеня важкості не були визначені всі п’ять пародонтогенів, що вивчалися. Результати проведеного кореляційного аналізу підтвердили, що для хронічного пародонтиту характерним є виявлення мікробної асоціації з присутністю Tannerella forsythia. Висновки. Спектр пародонтопатогенів впливає на важкість запалення в пародонті. При II ступені запалення асоціації пародонтопатогенів виявлені в 82,2% випадків, тоді як при I ступені – у 40%. Tannerella forsythia при запаленні I ступеня виявлена у 42,2%, з них 15,6% – як моно інфекція;у пацієнтів з запаленням II ступеня у 71,1%, у складі асоціацій з Treponema denticola - 48,9%. Визначення спектру пародонтопатогенів з врахуванням його характеристик і пов’язаних факторів вірулентності необхідне для призначення диференційованого лікування. The progression of chronic generalized periodontitis is associated with gram-negative anaerobic bacteria. Microbiological diagnostics of periodontal disease provides an opportunity for selecting the most effective therapeutic approach for both local and systemic conditions in patients. Aim of this study is to conduct a qualitative assessment of the presence of pathogenic microorganisms in the periodontal pockets of patients, based on the severity of inflammation. Materials and methods. The presence of five key pathogenic microorganisms in the periodontal pocket contents of 90 individuals aged 25-60 years (45 with grade I severity and 45 with grade II) was assessed using real-time polymerase chain reaction (PCR). The analysis was conducted with the CFX96™ Real-Time PCR Detection System (BIO-RAD) and the PeriodontScreen Real-TM reagent kit (Sacace Biotechnologies Srl, Italy). Non-parametric correlation statistical analysis was performed to calculate Kendall’s Tau and Gamma coefficients. In 27 patients (60%) with grade I severity, bacteria of a single species were identified. Two types of periodontal pathogens were detected in 13 patients (28.9%), with the most common combination being Tannerella forsythia and Aggregatibacter actinomycetemcomitans, found in 5 patients (11.1%); 5 patients (11.1%) showed the presence of three microbial species: Tannerella forsythia, Treponema denticola, and Porphyromonas gingivalis. Among the patients with grade II severity, 8 patients (17.8%) had bacteria of one species, specifically Prevotella intermedia. Two microbial species were identified in 9 patients (20%), while three species were present in 15 patients (33.3%). The most frequent combination included Prevotella intermedia, Tannerella forsythia, and Aggregatibacter actinomycetemcomitans, found in 5 patients (11.1%). Four types of microbes were detected in 13 patients (28.9%), with the predominant combination being Tannerella forsythia, Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola, and Aggregatibacter actinomycetemcomitans (17.8%). None of the patients with grade II severity had all five periodontopathogenic agents. The correlation analysis confirmed that chronic periodontitis is strongly associated with the presence of Tannerella forsythia within microbial associations. Conclusions. The spectrum of periodontal pathogens affects the severity of inflammation in the periodontium. In grade II inflammation, associations of periodontal pathogens were detected by 82.2% of cases, while in grade I by in 40%. Tannerella forsythia was detected in 42.2% of patients with grade I inflammation, 15.6% of them as a mono-infection; in patients with grade II inflammation in 71.1%, in associations with Treponema denticola in 48.9%. Determining the spectrum of periodontal pathogens, taking into account their characteristics and associated virulence factors, is necessary for choosing the effective differentiated treatment approach.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сlinical course and treatment features of oral leptotrichosis
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Skrypnikova, T. P.; Skrypnykov, P. M.; Khavalkina, L. M.; Tkachenko, I. M.; Khmil, T. A.; Pysarenko, O. A.; Dihtiar, N. I.; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипников, Петро Миколайович; Хавалкіна, Людмила Михайлівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Дігтяр, Наталія Іванівна
    The oral microflora is highly diverse and includes actinomycetes, fungi, protozoa, spirochetes, rickettsia and viruses. Among them, Candida albicans has the highest pathogenicity, particularly associated with causing mycoses. Leptotrichia, similar to the fungi residing in the oral cavity, shares morphological characteristics, cell wall structure and antigenic properties. Morphologically, cell wall structure and antigenic composition are considered part of the opportunistic flora of the oral cavity and obligate anaerobes. In this regard, some authors hypothesize that abundant growth of Leptotrichia does not necessarily indicate pathology. Others consider eptotrichosis as a disease akin to opportunistic mycoses. However, there is a third perspective, where some authors classify leptotrichosis as an HIV-associated disease. Such divergence in opinions prompts a critical evaluation and leads to conclusions about the necessity of treating leptotrichosis. Moreover, in recent years, the number of individuals diagnosed with leptotrichosis has significantly increased. Therefore, leptotrichosis appears to be a distinct response of the oral mucosa to Leptotrichia infection, the activation and proliferation of which occur under specific conditions. The treatment was carried out according to the commonly accepted protocol, supplemented with the use of the drug to expedite the recovery process. The diagnosis was established based on clinical, anamnestic and laboratory study methods. The illness is chronic, with the possibility of observation over many months and years. Treatment is prolonged and requires persistence. The treatment plan may undergo changes. Clinical and laboratory indices serve as criteria for recovery.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Стан здоров'я органів порожнини рота у внутрішньо переміщених осіб
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Лупаца, Наталія Анатоліївна; Розколупа, Ніна Василівна; Островська, Галина Юріївна; Титаренко, Володимир Іванович; Шкуренко, Юрій Олександрович; Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Lupatsa, N. A.; Raskolupa, N. V.; Ostrovska, G. Y.; Titarenko, V. I.; Shkurenko, Y. O.
    Захворюваність органів і тканин порожнини рота – актуальна проблема медицини. Актуальність проблеми загострюється через екстремальні умови в Україні в останні роки: пандемія COVID-19, війна. Ці фактори призводять до стресу, змінюються рівень і умови життя, що зумовлює загострення хронічних хвороб, а також перешкоджають одержанню повноцінної, кваліфікованої медичної допомоги. МОЗ України представляє нормативну базу «Права та обов’язки внутрішньо переміщених осіб», що гарантує медичні обстеження й лікування. Згідно з наказом МОЗ у КП «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» створено умови для забезпечення стоматологічною допомогою ВПО в теперішній час. Шляхи реалізації: - надання допомоги пацієнтам лікарями-стоматологами поліклініки; - надання невідкладної стоматологічної допомоги цілодобово; - надання консультативної й лікувальної допомоги викладачами стоматологічних кафедр і лікарями - інтернами. Проаналізовано стан органів порожнини рота (зуби, пародонт, слизова оболонка порожнини рота) у внутрішньо переміщених осіб і визначено можливі шляхи збереження, відновлення стоматологічного здоров’я через профілактичну роботу, терапевтичну, хірургічну, ортопедичну допомогу. У дослідженні проаналізовано роботу лікарів-стоматологів, викладачів стоматологічних кафедр щодо надання допомоги внутрішньо переміщеним особам за 7 місяців війни в Україні. По допомогу звернулися 7388 осіб. Для оцінки стану тканин і органів порожнини рота проводили обстеження з використанням клінічних, рентгенологічних, лабораторних методів дослідження. За необхідності пацієнтів консультували суміжні спеціалісти. Виявлено, що в усіх обстежених пацієнтів показник поширеності карієсу становив 100%, індекс КПВ рівнозначний у пацієнтів основної групи (19±1,27) і контрольної групи (18±2,45). Число пацієнтів із пульпітами становило 2268 осіб (37%) (гострий, хронічний пульпіт і загострення хронічного). Звернулися з приводу гострого й загострення хронічного періодонтиту 1852 особи (22,7%), періоститу – 855(14%), одонтогенного гаймориту – 196 осіб (3,2%). Із загальної кількості пацієнтів із приводу загострення гінгівіту звернулися 263 пацієнти (4,26%), із приводу загострення пародонтиту – 482 (7,82%), хвороб слизової оболонки порожнини рота – 698 (11,4%). Виявлено високий ступінь достовірності загострення захворювань тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота порівняно з контрольною групою.
BASEROARRORROARMAPOpenDOARЕ-каталог PSMU

36011, Poltava, 23 Shevchenko Street

DSpace software and Poltava State Medical University copyright © 2017-2025 | Library PDMU

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Зворотний зв'язок