DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Tykhonova, O. O."

Перегляд за Автор "Tykhonova, O. O."

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Comparative structural organization of the glands of the mucous membrane of the inferior and posterior walls of the normal human frontal sinus
(Azerbaijan Medical Journal, 2022) Serbin, S. I.; Hryn, V. H.; Dubyna, S. O.; Sovhyria, S. M.; Filenko, B. M.; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, Y. A.; Сербін, Сергій Ігорович; Гринь, Володимир Григорович; Дубина, Сергій Олександрович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна
The present paper was aimed at the study of the peculiarities of the mucociliary system of the mucous membrane normal human frontal sinus (FS). Cadaveric material obtained from people of both sexes aged 26 to 75 years who died of causes not related to pathology of the paranasal sinuses has been studied in accordance with international guidelines for biological research. After obtaining the mucous membranes of the FS, their fragments were fixed in phosphate buffered 2.5% glutaraldehyde solution and embedded in the Epon-812 epoxy resin. The obtained preparations were studied on the “Konus” light microscope, equipped with the Sigeta DCM-900 9.0 MP digital microphoto attachment and the Вiorex 3 (serial number 5604) software, adapted for the above studies. The resulting morphometric digital data were subject to statistical processing on a personal computer using the Statistica 13 and Microsoft Excel 2010 software packages. The investigated glands are complex alveolar-tubular glands, which consist of a system of excretory ducts with the acini. The findings of our study showed a certain difference between the structure of the acini of the glands on the inferior wall, where they were divided into 2 types. The first type is characterized by the formation of the acini by the cuboidal cells, and the second type by the pyramidal cells. By the secretory products, the glands of the inferior wall are defined as proteinaceous and mucous, and the glands of the posterior wall are mixed. The morphometry showed that the values of the average thickness (µm) of the submucous layer of the posterior wall (PW) on both sides were by 74% lower compared to the parameter for the inferior wall (IW). No significant difference in the outer diameter (µm) of the acini of the glands of the specified walls on both sides was found.
Features of the Study of the Relief Pattern of the Rat Colon Mucosa Using the Graphic Reconstruction Method
(Azerbaijan Medical Journal, 2022) Hryn, V. H.; Ustenko, R. L.; Svintsytska, N. L.; Tykhonova, O. O. ; Tarasenko, J. A.; Kravchenko, S. P.; Katsenko, A. L.; Гринь, Володимир Григорович; Устенко, Роман Леонідович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Кравченко, Сергій Павлович; Каценко, Андрій Любославович
The paper was aimed at the study of the relief pattern of the albino rat colon mucosa using the graphic reconstruction method, which is the necessary prerequisite for planning and conducting specific experimental studies. 10 albino rats weighted 200,0±20,0 g were involved into the study. The specimens of albino rat colon, fixed in 10% neutral buffered formalin solution, have been studied. Conventional anatomical preparation was carried out aimed at dissecting those organs or individual formations that complicate investigation of the object under study, namely the colon. Imaging of the studied objects was made using the digital camera. The use of the graphic reconstruction method to study the colon mucosa provides with clear analysis and visualization of the features of the relief pattern of the mucous membrane of the ascending colon of albino rats. The graphical reconstruction method can be recommended for widespread use in morphological studies of the hollow organs of laboratory animals.
Life is dedicated to science (to the 85th anniversary of the birthday of professor Yuriy Petrovych Kostylenko)
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hryn, V. H.; Tykhonova, O. O.; Гринь, Володимир Григорович; Тихонова, Олеся Олександрівна
Intelligent, creative, talented, responsible, organized, goaloriented... Official titles and positions do not always characterize a person as a whole. Teacher, comrade, mentor, educator, leader and many other epithets can be chosen, and this is far from the entire list of qualities of Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Human Anatomy of the Poltava State Medical University Yury Petrovych Kostylenko.
Microscopic structure and the process of formation of milky spots of the greater omentum of white rats
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Hryn, V. H.; Kostylenko, Yu. P.; Maksymenko, O. S.; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, Ya. A.; Korchan, N. O.; Гринь, Володимир Григорович; Костиленко, Юрій Петрович; Максименко, Олександр Сергійович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Корчан, Наталія Олександрівна
To study the microscopic structure and the process of forming milky spots of the greater omentum of white rats, an experimental study was carried out on 15 male white rats of reproductive age, weighing 278.08 to 346.47 grams. The materials were preparations of the greater omentum, fixed in a 10 % neutral formalin solution, as well as total preparations stained with a hematoxylin-eosin solution. Milky spots of the greater omentum of white rats are presented as small lymphoid nodules of various shapes and sizes, which are orderly dispersed within the vascular-fatty arcades on the sides of the axial blood vessels. The smallest were located in the depth of the adipose tissue, adjacent to the axial vessels, and the largest were outside it. Along with them, there were also forms that occupy an intermediate position. All the main types of immunocompetent cells were concentrated in a certain order in the milky spots of the greater omentum.
Morphofunctional and clinical significance of APUD cells visualized in some tissues of human organs
(2023) Sherstyuk, О. O.; Ustenko, R. L.; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, J. A.; Katsenko, A. L.; Lytovka, V. V.; Korchan, N. O.; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Литовка, Володимир Вікторович; Корчан, Наталія Олександрівна; Каценко, Андрій Любославович
Different organs and systems of the human body contain diffusely located and so-called APUD cells. There are about 40 of their varieties for today. The article provides modern information about the localization, structural features and role of this group of cells, as well as their clinical significance. Archival data of biopsies of palatine, labial, lacrimal glands, stomach, gums, and prostate gland of a person in the condition of their normal intravital functioning were studied. Some morphological and functional characteristics of APUD cells from the palatal salivary gland, interdental gingival papilla, gastric pyloric gland, and human prostate gland have been reported. The study of APUD cells retains important clinical significance because it is the basis for the treatment of apudomas.
Typical morphological characteristics of the skin structure of the hair part of the normal human head and with hair loss
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Tykhonova, O. O.; Sherstyuk, O. O.; Tarasenko, Ya. A.; Bilash, V. P.; Serbin, S. I.; Dubyna, S. O.; Tkachenko, O. T.; Тихонова, Олеся Олександрівна; Шерстюк, Олег Олексійович; Тарасенко, Яна Альбертівна; Білаш, Валентина Павлівна; Сербін, Сергій Ігорович; Дубина, Сергій Олександрович; Ткаченко, Олексій Тарасович
The aim of our research was to reveal the peculiarities of the structural organization of the skin of the scalp of men in normal conditions and the nature of its restructuring in the process of androgenic hair loss. Object and research methods. To achieve the goal, we used a set of methods for morphological studies: methods of epoxy plastination of large pieces of skin; production of lamellar polished cuts and their coloring with methylene blue; their study using a binocular magnifier and a light microscope in reflected and transmitted light. Research results and theis discussion. New data were obtained, which expand and deepen modern ideas about the structure of the skin of the hairy part of the human head and the nature of its reconstruction during baldness. It has been shown for the first time that in the process of androgenic hair loss, intradermal hair follicles are primarily affected by degradation. This process is accompanied by the formation of aggregated hair follicles. Complete loss of hair in androgenic alopecia leads to a compensatory and adaptive restructuring of the skin of the scalp, which is expressed by the replacement of loose connective tissue in the hypodermis with adipose tissue, the growth of blood vessels in all the layers of the skin, among which venous ones prevail, as well as in the increase in the concentration of sebaceous glands in the retina layers of the dermis. It has been proven that despite the complete loss of hair in androgenic alopecia, germinal epithelial elements are present in the scalp skin, which are the source of the formation of thin (abortive) hair, the matrix structures of which are hidden in the thickness of the sebaceous glands. Conclusions. The obtained results not only supplement the known facts, but also more deeply reveal the principles of the morphological structure of the skin of the scalp of men in normal conditions and after androgenetic alopecia. On the basis of the received factual data, the position is substantiated, according to which hair loss in androgenic alopecia does not lead to pathological changes in the skin, but is compensated by the physiological hypertrophy of its other tissue components.
Vectors of integration of the educational process of the department of human anatomy with the department of ukrainian studies and humanities
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Hryn, V. H.; Leshchenko, T. O.; Sharbenko, T. V.; Tykhonova, O. O.; Bilash, V. P.; Yufymenko, V. G.; Fedorchenko, I. L.; Гринь, Володимир Григорович; Лещенко, Тетяна Олександрівна; Шарбенко, Тетяна Вячеславівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Білаш, Валентина Павлівна; Юфименко, Вікторія Георгіївна; Федорченко, Ігор Леонідович
The article discusses the importance of integrating the teaching of human anatomy and Ukrainian studies for the quality training of future medical professionals. Anatomy is a fundamental discipline, the knowledge of which is necessary for understanding the structure of the human body and further medical practice. At the same time, proper command of the professional Ukrainian language, including anatomical terminology, is an equally important aspect of a doctor's professional competence. The article emphasises the role of the human anatomy departments and Ukrainian studies and humanities in developing students' professional, linguistic and cultural competences. The authors focus on the problems associated with using and compiling anatomical nomenclature in Ukrainian, particularly the need for professional language editing and accentuation. The use of anatomical terms in Ukrainian language classes allows us to combine linguistic aspects, expand students' vocabulary, and enrich the cultural context. The use of modern teaching methods, such as modular and project-based learning and immersive technologies (VR and AR), contribute to better learning in practical classes. Thus, integrating the educational process will help improve the level of professional training of future doctors, form their national consciousness, and develop interdisciplinary thinking. Knowledge of anatomical nomenclature combined with an understanding of its connection with Ukrainian culture and language will improve communication with patients and promote a deeper understanding of national traditions in medicine. У статті розглянуто важливість інтеграції викладання анатомії людини та українознавства для якісної підготовки майбутніх медичних працівників. Анатомія є фундаментальною дисципліною, знання якої необхідні для розуміння будови людського тіла та подальшої медичної практики. Водночас, належне володіння фаховою українською мовою, зокрема анатомічною термінологією, є не менш важливим аспектом професійної компетентності лікаря. У статті підкреслено роль кафедр анатомії людини та українознавства та гуманітарної підготовки у формуванні професійних та мовно-культурних компетентностей студентів. Автори акцентують увагу на проблемах, пов’язаних з використанням та укладанням анатомічної номенклатури українською мовою, зокрема на необхідності професійного мовного редагування та фіксації наголосів. Використання анатомічних термінів на заняттях з української мови дозволяє поєднати лінгвістичні аспекти, розширити лексичний запас студентів та збагатити культурний контекст. Застосування сучасних методів навчання модульне та проєктне навчання, імерсивні технології (VR та AR), сприяють кращому засвоєнню матеріалу на практичних заняттях. Таким чином, інтеграція освітнього процесу сприятиме підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх медиків, формуванню їхньої національної свідомості та розвитку міждисциплінарного мислення. Володіння анатомічною номенклатурою в поєднанні з розумінням її зв’язку з українською культурою та мовою покращить комунікацію з пацієнтами та сприятиме глибшому розумінню національних традицій в медицині.
Гістоструктура великого чепця людини в нормі і перитоніті
(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2021) Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Филенко, Борис Миколайович; Степанчук, Алла Петровна; Федорченко, Игорь Леонидович; Тарасенко, Яна Альбертовна; Тихонова, Олеся Александровна; Филенко, Борис Николаевич; Stepanchuk, A. P.; Fedorchenko, I. L.; Tarasenko, Ya. A.; Tykhonova, O. O.; Filenko, B. M.
Метою даного дослідження було вивчення гістологічної будови великого чепця в людей у другому зрілому і похилому віці в нормі і перитоніті. Матеріал та методи дослідження. Матеріалом дослідження слугували гістологічні препарати 40 великих чепців померлих людей (20 чоловічої і 20 жіночої статті) другого зрілого і похилого віку без патології в черевній порожнині та 10 великих чепців померлих людей від перитоніту. Результати дослідження показали, що гістологічна структура тканини великого чепця у жінок і чоловіків даних вікових періодів має спільні ознаки будови. На гістологічних зрізах забарвлених гематоксиліном і еозином виявлено, що в нормі ззовні великий чепець покритий суцільним шаром мезотеліоцитів, які розташовувались на базальній пластинці, глибше містилися «молочні плями», білі адипоцити, які утворювали окремі жирові часточки розмежовані волокнами сполучної тканини, лімфатичні вузлики і мікросудини. «Молочні плями» не мають капсули на відміну від лімфатичних вузликів, містять лімфоцити і макрофаги, які виходять із їх фенестрованих посткапілярних венул і мігрують у черевну порожнину через «стигмати». Активні і неактивні «молочніплями» присутніу великому чепців норміу дорослих людей. «Молочніплями» мали овальну, неправильну і кулясту форми та неоднакову величину. Дослідження морфології великого чепця є актуальним на теперішній час, оскільки він є активним учасником в процесі резорбції перитонеальної рідини та захищає черевну порожнину, утворюючи обмежувальний вал навколо внутрішньочеревного вогнища під час патологічних процесів. Висновки. При перитоніті спостерігались порушення суцільного мезотеліального покриву великого чепця внаслідок порушення цілісності мезотеліальних клітин, окремі ділянки їх адгезії та десквамації. В жирових часточках великого чепця були виявлені ділянки із запальною інфільтрацією, повнокрів’ям артеріальних і венозних мікросудин та збільшення активних «молочних плям» з великим вмістом лімфоцитів.
Методи викладання медичних дисциплін у закладах вищої освіти
(МОЗ України, Полтавський державний медичний університет, Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, 2021) Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Тихонова, Олеся Александровна; Tykhonova, O. O. ; Тарасенко, Яна Альбертовна; Tarasenko, Ya. A.; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Dejneha, T. F.
Морфологические изменения предсердий при комбинированном пороке митрального клапана
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Степанчук, Алла Петровна; Тихонова, Олеся Александровна; Степанчук, Алла Петрівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Stepanchuk, A. P.; Tykhonova, O. O.
Дослідили 17 препаратів невскритих сердець людей у віці від 55 до 76 років без патології серця, а також 11 сердець людей у віці від 30 до 83 років які померли від поєднаної вади мітрального клапана. При мітральній ваді праве вушко зберігає в цілому свої характерні риси будови, але стає сплощеним і розширюється пропорційно ступеню роздуття всій порожнині передсердя, зберігаючи при цьому різаний внутрішній рельєф. У лівому вушці при вадах частіше утворюються тромби, що обумовлено його внутрішнім рельєфом і виникненням турбулентного руху крові в його порожнині; 17 unopened hearts preparations of men aged from 55 to 76 without cardiac pathology, and 11 hearts of people aged from 33 to 83, died of the combined mitral valve deficiency have been examined. By mitral deficiency the right auricle generally retains its characteristic structural features; however, it becomes flattened and expands in proportion to the swelling degree of the entire atrium cavity, while maintaining the internal ribbed relief. In the left auricle with deficiency the blood clots are formed more often, due to its internal relief and rise of turbulent blood flow in its cavity. Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy”, Poltava
Морфологічні особливості будови шкіри волосистої частини голови плода людини
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ткаченко, Д. О.; Соколенко, А. А.; Tkachenko, D. O.; Sokolenko, A. A. ; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тихонова, Олеся Александровна; Tykhonova, O. O.
Досить актуальним в наш час є вивчення проблеми справжнього, андрогенного облисіння (алопеції), яка залишається далекою від заключного рішення. Тому, щоб уяснити деякі суттєві особливості структурної організації шкіри волосистої частини голови дорослої людини, вкрай необхідні відомості про те, що собою уявляє даний шкірний покрив у зародковому, ембріональному стані.
Морфофункціональне значення ланок гемомікроциркуляторного русла спіралеподібної, V-подібної та шпилькоподібної форми
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2005) Шерстюк, Олег Олексійович; Небаба, Наталія Леонідівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Рогуля, Василь Олександрович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Небаба, Наталья Леонидовна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Тихонова, Олеся Александровна; Рогуля, Василий Александрович; Sherstiuk, O. O.; Nebaba, N. L.; Dejnega, T. F.; Tykhonova, O. O.; Rohulia, V. O.
Властивість форми з точки зору симетрії (спіралеподібність) кровоносних судин МЦР широко розповсюджена, але недостатньо вивчена. Явище спіралеподібності як вираження криволінійної симетрії спостерігається в нормі в підслизовій оболонці шлунку і ясенному (міжзубному) сосочці частіше в шпилькоподібних капілярних ланках кровоносного МЦР. У нормі в ясенному сосочці ступінь спіралізації не перевищує одного витка. Спіралеподібну орієнтацію шпилькоподібних капілярів можна пояснити необхідністю забезпечення рівномірної дислокації двох нерівноцінних у функціональному плані їх сегментів. Конструкція гемомікроциркуляторного русла ясен і шлунка людини в нормі функціонально пристосована до оптимального забезпечення обмінних процесів у зоні покривного епітелія. При виразковій хворобі найбільші зміни відмічаються у венулярному і капілярному відділах МЦР, але за своїм характером вони не є специфічними, а феномен посилення спіралізації артеріол і капілярів при патології очевидно є відповіддю регіональних адаптаційних механізмів на зміну умов кровообігу.
Міждисциплінарна інтеграція - головний чинник у розвитку клінічного та професійного мислення у студентів медичних закладів вищої освіти України
(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2023) Шепітько, Володимир Іванович; Шерстюк, Олег Олексійович; Борута, Наталія Володимирівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Скотаренко, Тетяна Анатоліївна; Левченко, Ольга Анатоліївна; Shepitko, V. I.; Sherstyuk, O. O.; Boruta, N. V.; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, Ya. A.; Skotarenko, T. A.; Levchenko, O. A.
Мета - розкриття сутності інтегрованого підходу до викладання фундаментальних дисциплін, як головного чинника у професійній підготовці студентів медиків. Методи - аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Результати. Інтеграція досить глибоко змінює зміст та структуру сучасного наукового знання, інтелектуально-концептуальні можливості окремих наук. Це найважливіший засіб досягнення єдності знання у змістовному, структурному, науково-організаційному, педагогічному аспектах. Інтеграція у фундаментальних галузях виникла на тлі диференціації наук та деталізації спеціальностей, зростаючого обсягу знань та вимог до них у кожній окремій галузі. Інтеграція саме між навчальними дисциплінами спрямована на поглиблення взаємозв’язків між предметами і є шляхом її вдосконалення. Міждисциплінарна інтеграція базових дисциплін у вищих медичних закладах, передбачає єдиний підхід професорсько-викладацького складу різних навчальних дисциплін до вирішення загальних освітніх завдань на основі узагальнення знань студентами. Гістологія, цитологія, ембріологія і анатомія людини як дисципліни, що вивчають структуру та морфологічні варіації будови людської тіла, сприймаються з позицій сучасної науки, як фундамент медицини, фізіології та патології, який послідовно формувався як з давніх часів - так і до наших днів. Такий тісний взаємозв’язок між мікро- та макробудовою організму прослідковується послідовність та логіка, у вивченні двох фундаментальних дисциплін, з’являється можливість перенесення теоретичних знань, практичних умінь та навичок з однієї дисципліни в іншу. Встановлення міжпред- метних зв’язків сприяє глибокому засвоєнню знань і повторенню раніше вивченого матеріалу, окрім того правильно організована інтеграція відіграє як освітню, так і виховну роль. Міждисциплінарна інтеграція двох фундаментальних дисциплін таких як «Гістологія, цитологія та ембріологія» з «Анатомію людини» є необхідною складовою підготовки майбутнього медика. Оскільки застосування таких міждисциплінарних технологій підготовки лікаря дозволяє підняти його на якісно новий рівень клінічного мислення, здатного комплексно вирішувати завдання медичної практики на основі широкого інтегрування даних різноманітних дисциплін [1]. Висновки. Міждисциплінарна інтеграція сприяє підвищенню професійній мотивації студентів на перших та других курсах навчання у вищих медичний навчальних закладах, поглиблюються їх знання у профільних дисциплінах, активізується пізнавальна діяльність студентів, сприяє формуванню у них компетенцій та покращує якість знань,умінь і навичок.
Найбільш вживані епоніми при вивченні анатомії нервової системи людини
(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2022) Дейнега, Тамара Феодосіївна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Акжитова, Ганна Олександрівна; Deineha, T. F.; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, Ya. A.; Akzhytova, G. O.
Мета. Аналіз та узагальнення відомостей джерел наукової літератури щодо епонімів при вивченні анатомії нервової системи людини, мати уявлення про вчених, чиїми іменами названі ті чи інші терміни шляхом бібліографічного аналізу літератури. Матеріал та методи дослідження. Аналіз та узагальнення відомостей джерел наукової літератури щодо епонімічних термінів в анатомії нервової системи людини. У роботі використані методи дослідження: діалектичний, історично-хронологічний, бібліографічно-описовий, аналітичний. Результати. Епонім (грец. єп ^й ^о д , букв. «той, що дав ім’я») - видатна людина або герой, на честь якого отримав своє ім’я об’єкт. У науці епонім - назва явища, поняття, структури або методу за ім’ям людини, що вперше виявила або описала їх. В анатомії, гістології, ембріології, цитології епоніми вживають давно й постійно. Знання авторських назв важливе для дипломованого лікаря, викладача, науковця насамперед із професійних позицій. Застосування фахівцями термінів-епонімів сприяють їхньому професійному становленню та підвищують їх інтелектуальний рівень медика У даній статті зібрані епоніми при вивченні анатомії нервової системи людини. Мати уявлення про вчених, чиїми іменами названі ті чи інші терміни шляхом бібліографічного аналізу літератури. Основна частина. В анатомії епоніми все частіше зустрічаються в різних виданнях та підручниках з клінічної анатомії. Вони застосовуються в закордонних публікаціях та підручниках та збереглися в клінічній практиці. У цій статті зібрані епоніми при вивченні анатомії нервової системи людини. Під час практичних занять та іспитів багато студентів зазнають труднощів в освоєнні та запам’ятовуванні термінів, які зустрічаються в літературі, тому володіння викладачами та студентами епонімічними термінами, безсумнівно, підвищує їх педагогічну майстерність та засвоєння інформації, що, в свою чергу, також покращує якість освітнього процесу. Висновки. Дослідження епонімів дозволяє зберегти імена вчених, які внесли значний вклад в науку. А також епоніми можуть полегшити запам’ятовувати матеріал при вивченні анатомії нервової системи людини та дають змогу орієнтуватися в історії медичної науки.
Особливості організації самостійної роботи студентів медичних ВУЗів на кафедрі анатомії людини
(Полтава : Астрая, 2021) Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Степанчук, Алла Петрівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Тихонова, Олеся Александровна; Степанчук, Алла Петровна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Тarasenko, Ya. A.; Tykhonova, O. O. ; Stepanchuk, A. P.; Deineha, T. F.
Збірник містить матеріали, присвячені сучасним проблемам методики навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі. Для наукових працівників, викладачів, студентів, магістрантів закладів вищої освіти, учителів.
Порівняльна анатомія пазушно-лікворних структур порожнини черепа у дорослих людей та їх практичне значення
(Кропивницький ; Полтава : ДНМУ, 2023) Бондаренко, Станіслав Володимирович; Дубина, Сергій Олександрович; Чернишова, Ольга Євгенівна; Сербін, Сергій Ігорович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Bondarenko, S. V.; Dubyna, S. O.; Chernyshova, O. Ye.; Serbin, S. I.; Tykhonova, O. O.
Краніотопографія основних венозних утворень ТОГМ, які відносяться до склепіння, змінюється в залежності від індивідуального типу будови голови. Встановлено різну форму та локалізацію проекції колектору в стріловій площині, що має практичний сенс при здійсненні проколів та хірургічних доступів до бічного шлуночка та його відділів. Описано два типи будови та розгалуження венозних приток, які впадають у ВСП: магістральний – з незначною кількістю судин на всьому протязі; розсипний тип – з великою кількістю приток з кожної сторони (12 та більше). В залежності від цього, визначені безсудинні ділянки вздовж всієї довжини ВСП, їх локалізація необхідна при виконанні «безпечних» проколів та введення катетера у порожнину тіла або рогів бічних шлуночків. Поряд з цим, встановлені варіанти будови просвітів ВСП у людей з урахуванням крайніх форм будови голови. Так, у доліхоцефалів частіше зустрічаються вузькі та звуженні типи будови просвіту з незначним розширенням в задній третині. У мезоцефалів відмічаються проміжні типи будови внутрішнього просвіту з невеликими розширеннями на всьому протязі колектору. Згідно нашим даним, найбільш важливу краніометричну та краніотопографічну характеристику має стік пазух, який має різноманітну форму. Найбільш часто зустрічається хрестоподібна (симетрична), рідше – з право- чи лівосторонньою асиметрією та сіткоподібна (багатоканальна). Стік пазух має свою проекцію на потиличну кістку, який розташовується між краніологічними точками і (ініон) та ор (опістокраніон). Крім того, вивчені особливості будови основних відділів лікворо-шлуночкової системи головного мозку у людей зрілого віку. Найважливішим утворенням даної системи є бічні шлуночки, які розташовані всередині мозкових півкуль, які мають передні, нижні та задні роги. Виходячи з потреб нейрохірургічної практики нами додатково вивчені краніотопографічні особливості цих утворень з урахуванням індивідуальних відмінностей будови голови та порожнини черепа.
Порівняння профілактичної дії антиоксидантів за умов тривалого впливу амінної солі 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Волкова, Оксана Анатоліївна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Тихонова, Олеся Александровна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Волкова, Оксана Анатольевна; Tarasenko, Ya. A.; Tykhonova, O. O.; Deynega, T. F.; Volkova, O. A.
Стаття присвячена вивченню ефективності застосування засобів з антиоксидантними властивостями для фармакопрофілактики наслідків токсичного впливу пестицидів. Одним з найбільш розповсюджених у сільському господарстві сполук є похідні 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти, а саме амінна сіль 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти. В якості універсального механізму пошкодження біологічних мембран при хронічної інтоксикації похідними феноксикислот розглядається активація вільнорадикальних процесів, тому метою даної роботи є порівняння профілактичної дії синтетичних та природних антиоксидантів за умов тривалого впливу амінної солі 2,4- дихлорфеноксиоцтової кислоти. Експеримент проведено на щурах-самцях лінії Вістар, яким на тлі введення токсиканту вводили синтетичні та природні антиоксиданти. Тривалий вплив пестициду викликало активацію процесів вільнорадикального перекисного окислення ліпідів, зниження антиоксидантної забезпеченості та активності антиоксидантних ферментів. Введення препаратів з антиоксидантними властивостями сприяло зниженню рівня продуктів вільнорадикальних процесів, гальмуванню падіння антиоксидантної забезпеченості організму та нормалізації активності антиоксидантних ферментів. Але за експериментальними даними найбільш вираженими коригувальними властивостями володіє комплекс природних антиоксидантів (токоферолу ацетат, аскорбінова кислота та кверцетин); це дає можливість рекомендувати їх застосування з метою фармакологічної корекції патологічних змін при тривалому впливі пестицидів.
Про важливість ролі куратора у формуванні професійної компетентності студентів -медиків
(Українська медична стоматологічна академія, 2013) Тихонова, Олеся Олександрівна; Тихонова, Олеся Александровна; Tykhonova, O. O.
У статті розкривається важлива роль кураторів у формуванні позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів у системі вищих медичних закладів України. Першочергове завдання куратора академічної групи - спрямувати процес виховання в напрямку особистісно зорієнтованого виховання, використовуючи для цього сукупність взаємозалежних елементів Також акцентується увага на педагогічному підході до завдань, форм і методів, сукупність яких уможливить досягнення соціально значущої мети розвитку особистості лікаря.
Провідна роль музею кафедри анатомії людини в навчально-виховній роботі зі студентами
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Сербін, Сергій Ігорович; Волкова, Оксана Анатоліївна; Тихонова, Олеся Александровна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Сербин, Сергей Игоревич; Волкова, Оксана Анатольевна; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, Ya. A.; Dejnega, T. F.; Serbin, S. I.; Volkova, O. A.
В основі діяльності кафедри анатомії людини лежить міцний зв'язок педагогічного процесу і виховної роботи. У системі медичної освіти, теоретичної й практичної підготовки з анатомії людини чільне місце займає музей кафедри. Нині колекція музею має особливу цінність, оскільки виготовлення нових препаратів стає досить складним завданням.
Структурное преобразование кожи волосистого отдела головы мужчин при андрогенной алопеции
(Українська медична стоматологічна академія, 2011) Костиленко, Юрий Петрович; Костиленко, Юрій Петрович; Kostylenko, Yu. P.; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тихонова, Олеся Александровна; Tykhonova, O. O.
Дослідженнями встановлено, що в процесі андрогенної алопеції деградують насамперед інтрадермальні волосяні фолікули, в яких спостерігається склерозування волосяних сумок. В сітчастому шарі дерми деградуючі волосяні фолікули заміщуються сполучнотканинною стромою. Тотальна втрата волос при андрогенній алопеції, приводить до перебудови шкіри волосистого відділу голови, що спостерігається в заміщенні в гіподермі пухкої волокнистої сполучної тканини жировою тканиною, великим розростанням у всіх шарах шкіри кровоносних судин, серед яких перевагу мають венозні, а також, в суттєвому збільшенні концентрації сальних залоз в сітчастому шарі дерми. Не дивлячись на повну втрату волос при андрогенному облисінні, в шкірі волосистого відділу голови зберегаються гермінативні елементи, з яких утворюється тонке (абортивне) волосся, матричні структури якого, знаходяться в товщі сальних залоз.

Перегляд за Автор "Tykhonova, O. O."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування