Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 1 (69)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12488

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Перебіг вагітності та її завершення у жінок групи високого ризику по виникненню прееклампсії
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Ващенко, Виктория Леонидовна; Лихачов, Владимир Константинович; Тарановская, Елена Алексеевна; Vashchenko, V. L.; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.
Прееклампсія складає значну частку в структурі материнськοї і перинатальнοї захвοрюванοсті та смертнοсті. Перинатальна смертність при тяжких фοрмах прееклампсії складає 18-30 ‰, а перинатальна захвοрюваність - 640-780‰. Мета дослідження: Вивчити клінічну ефективність раннього прогнозування виникнення прееклампсії та вторинної профілактики цієї патології. Матеріали і методи дослідження. Відбір в групу ризику по розвитку прееклампсії проводився за ознакою зниження кровоплину в спіральних артеріях матки в області плацентарної площадки в 18-20 (+6 днів) тижнів вагітності. Було обстежено 30 здорових вагітних та 91 вагітна групи ризику по виникненню прееклампсії, з яких 32 вагітні відмовились від удосконаленої вторинної профілактики пре еклампсії, а 59 вагітних отримували запропоновану нами вторинну профілактику прееклампсії (вітамін D3, метформін та корвітин). Збирали загальний та репродуктивний анамнез, проводили об’єктивне клінічне та лабораторне обстеження. Аналізували перебіг даної вагітності, перебіг і результати пологів, їх ускладнення, стан плодів та новонароджених. Результати дослідження. Зниження кровоплину в спіральних артеріях матки, які розташовані в області плацентарної площадки, під час другого УЗД-скринінгу в 18-20(+6 днів) тижнів вагітності є інформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсії. У вагітних, які погодились на проведення вторинної профілактики прееклампсії (вітамін Д3, метформін, корвітин), порівняно з групою жінок, що від та кої профілактики відмовились, менше виникали ускладнення вагітності (прееклампсія, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, передчасні пологи) та пологів (передчасне вилиття навколоплідних вод було в 2,6 рази рідше, слабкість пологової діяльності – в 1,8 рази, акушерські кровотечі – в 2,8 рази, асфіксія новонароджених виникла в 2,9 рази рідше, не народжувались глибоко недоношені діти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертність мала місце в 1,8 разів рідше).
Методологічний підхід до діагностики і лікування бічних кіст та нориць шиї у дітей
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Швец, Анатолий Иванович; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Belokon, S. A.; Rezvіna, E. Yu.; Shvets, A. I.
У статті проаналізовано фундаментальні наукові праці та публікації в періодичних виданнях. На підставі даних ретроспективного аналізу 67 архівних історій хвороб тематичних пацієнтів, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави за 10- річний період співробітниками кафедри дитячої хірургічної стоматології встановлювалася частота виникнення бічних кіст шиї і бічних свищів шиї. Для встановлення клінічного діагнозу використовували загальноклінічні, додаткові і спеціальні методи обстеження - діагностичну пункцію. При сумнівних і складних випадках проводили ультразвукову діагностику і магнітно-резонансну томографію, а при наявності нориці - фістулографії в прямій і бічній проекціях. Мікроскопічна будова бічних кіст шиї і бічних свищів шиї вивчали співробітники кафедри патологічної анатомії з секційним курсом на препаратах, виготовлених з післяопераційного матеріалу за загальноприйнятими методиками. Бічні кісти і нориці шиї у дітей зустрічаються в різних вікових групах і складають 31,3% в структурі кісток м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Маючи непросту анатомотопографічну локалізацію і своєрідну клініко-морфологічну картину, вони викликають певні труднощі в діагностиці та ускладнення при їх хірургічному лікуванні. Бічні свищі шиї, в залежності від причин виникнення, відрізняються довжиною, анатомічної локалізації, спрямованості їх ходу і будовою, звичайно вимагає використання сучасних інформативних додаткових маніпуляцій і діагностичних заходів, що забезпечують успіх при проведенні оперативних втручань при оптимальному варіанті їх планування.
Морфология и функция автономной нервной системы
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Степанчук, Алла Петровна; Степанчук, Алла Петрівна; Stepanchuk, A. P.
Автономная нервная система состоит из симпатического и парасимпатического отделов. Центральный отдел представлен надсегментарными и сегментарными центрами. Парасимпатические сегментарные центры в головном мозге: добавочное ядро глазодвигательного нервов, верхнее слюноотделительное ядро лицевого нерва, нижнее слюноотделительное ядро языкоглоточного нерва и дорсальное ядро блуждающего нерва. В спинном мозге это промежуточно-латеральные ядра. Симпатические сегментарные центры в головном мозге отсутствуют, а в спинном мозге промежуточно-латеральные ядра располагаются в боковых рогах в восьмом шейном, всех грудных и 1-2 поясничных спинномозговых сегментах. Периферическая часть автономной нервной системы представлена предузловыми и послеузловыми ветвями, околопозвоночными, предпозвоночными и конечными узлами и сплетениями. Интрамуральная часть автономной нервной системы состоит в большей части из широко- и узкопетлистой сети богатой большим количеством различной формы и величины нервно-клеточных скоплений в виде так называемых интрамуральных узлов или отдельных нервных клеток, включенных по ходу петель сети. Автономные сплетения брюшной полости топографически разделяются на: чревное, верхнее и нижнее брыжеечные, брюшное аортальное, межбрыжеечное, верхнее и нижнее подчревные.
Епонімічні терміни в медичній генетиці
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Рябушко, Олена Борисівна; Рябушко, Елена Борисовна; Riabushko, O. B.
Реформування вищої медичної освіти в Україні вимагає створення сучасних та вдосконалення вже наявних засобів навчання з метою створення такої матеріально-технічної освітньої бази, яка б дозволила готувати фахівців високої кваліфікації, здатних до конкуренції на світовому ринку медичних послуг. Медична біологія є однією з фундаментальних медико-біологічних дисциплін і спрямована на формування понять про основні закономірності функціонування живого на всіх рівнях організації. Знання, які отримують студенти при вивченні даної дисципліни мають велике практичне значення, оскільки теоретичний матеріал пов’язаний з багатьма клінічними дисциплінами. Реформирование высшего медицинского образования в Украине требует создания современных и усовершенствования уже имеющихся средств обучения с целью построения такой материально-технической образовательной базы, которая позволит готовить специалистов высокой квалификации, способных конкурировать на мировом рынке медицинских услуг. Медицинская биология является одной из фундаментальных медико-биологических дисциплин и направлена на формирование понятий об основных закономерностях функционирования живого на всех уровнях его организации. Знания, которые получают студенты при изучении данной науки, имеют большое практическое значение, поскольку теоретический материал связан со многими клиническими дисциплинами. Reforming of higher medical education in Ukraine requires the creation of modern and improvement of existing learning tools in order to form such a material and technical educational base that will allow training highly qualified specialists who can compete in the global medical services market. Medical biology is one of the fundamental biomedical disciplines and is aimed at the formation of concepts about the basic laws of functioning of living things at all levels of its organization. The knowledge that students receive when studying this science is of great practical importance, since theoretical material is associated with many clinical disciplines.
Вплив суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на продукцію оксиду азоту в сім’яниках щурів за умов хронічної нітратно-фторидної інтоксикації
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Соловйова, Наталія Веніамінівна; Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Ye.; Solovyova, N. V.; Kostenko, V. O.
В Полтавській області України можливе поєднане надлишкове надходження нітратів та фторидів до організму, оскільки води Бучакського водоносного горизонту містять багато іонів фтору, а та- кож тому, що Полтавська область є регіоном із розвинутим сільським господарством. Метою да- ної роботи є встановлення впливу суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на зміни активностей компонентів циклу оксиду азоту, а саме загальну активність NOS, активність конститутивних форм NOS (cNOS), індуцибельної форми NOS (iNOS), нітрат-, нітритредуктаз та аргіназ, в сім’яниках щурів за умов хронічної поєднаної нітратно-фтродидної інтоксикації. Матеріали та ме тоди. Дослідження проведене на 15 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-253 г. Тварини були рандомізовано розподілені на 3 групи по 5 тварин. Перша група отримувала щоденно через шлунковий зонд фізіологічний розчин. Друга група (група хронічної поєднаної інтоксикації) отримувала нітрат та фторид натрію із розрахунку 500 мг/кг нітрату та 10 мг/кг фториду натрію. Третя група на фоні моделювання хронічної поєднаної інтоксикації додатково отримувала суспензію нанодисперсного оксиду кремнію із розрахунку 100 мг/кг діючої речовини. Результати. Хронічна поєднана інтоксикація збільшує загальну активність NOS на 65,9% відносно контрольної групи. Збільшення продукції NO від NOS є результатом збільшеної в 4 рази активності iNOS, оскільки активність cNOS в умовах хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінюється. Продукція NO від нітритредуктаз збільшується на 66,7%, активність нітратредуктаз зростає на 77,8%. Вміст нітритів в гомогенаті сім’яників зростає в 2,17 разу. Гідролітичне розщеплення L- аргініну аргіназами сім’яників зростає в 2,88 разу. Введення суспензії нанодисперсного оксиду кремнію за умов моделювання хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінює загальну активність NOS та активність cNOS відносно групи хронічної інтоксикації. Проте зменшує в 3,69 разу активність iNOS. Активність нітратредуктаз зменшується в 1,6 разу, у той час як активність нітритредуктаз зменшується на 45%. Активність аргіназ зменшується в 2,38 разу. Вміст нітритів в сім’яниках зменшується на 23,6%. Висновки. Хронічна поєднана нітратно-фторидна інтоксикація призводить до розвитку гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів за рахунок активації індуцибельної ізоформи NO-синтази та нітритредуктаз. Застосування суспензії нанодисперсного оксиду кремнію в умовах хронічної поєднаної інтоксикації є ефективним методом корекції гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів.
Поєднана дія кверцетину та модуляторів редоксчутливих чинників на показники системної запальної відповіді, вуглеводного та ліпідного метаболізму в крові щурів за умов внутрішньоочеревинного та внутрішньоясенного введення ліпополісахариду Salmonella Typhi
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Єлінська, Аліна Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Елинская, Алина Николаевна; Yelinska, A. M.; Kostenko, V. O.
В експерименті на 70 білих щурах досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину та модуля-торів транскрипційних чинників AP-1 та Nrf2 на показники системної запальної відповіді (СЗВ), вуг-леводного та ліпідного метаболізму в крові за умов внутрішньоочеревинного та внутрішньоясен-ного введення ліпополісахариду (ЛПС) S. typhi. Тварини були розподілены на 7 груп: 1-ша – інтактні; 2-га –після комбінованого системного і місцевого введення ЛПС – пірогеналу; 3-тя, 4-та та 5-та групи – тварини, яким внутрішньоочеревинно вводили відповідно ін'єкції водорозчинного комплексу кверцетину з полівінілпіролідоном (корвітин) у дозі 100 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин),інгібітора активації AP-1 SR 11302 (в дозі 1 мг/кг) та індуктора сигнального шляху Keap1 / Nrf2 / антиоксидант-респонсивний елемент (ARE) епігалокатехіну-3-галату (EGCG, в дозі 21,1 мг/кг) 3 рази на тиждень, починаючи з 30 доби відтворення СЗВ; 6-та та 7-ма групи щурів зазнавали комбі-новані впливи: кверцетин + SR 11302 та кверцетин + EGCG відповідно. Показано, що застосування кверцетину разом з SR 11302, або EGCG, при системному та місцевому введенні ліпополісахариду S. typhi більш ефективно попереджає утворення маркеру СЗВ – церулоплазміну, вторинних проду-ктів пероксидного окиснення ліпідів у крові щурів та підвищує її антиоксидантний потенціал, ніж це відбувається при окремому застосуванні цих препаратів. Комбінування кверцетину з SR 11302, або EGCG, за умов експерименту більш ефективно коригує порушення вуглеводного обміну (гіперінсу-лінемію, інсулінорезистентність), ніж це відбувається при окремому застосуванні препаратів, але не виявляє суттєвого синергізму при корекції дисліпопротеїнемії.
Подагра і артеріальна гіпертензія: особливості терапії
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Хайменова, Галина Сергіївна; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Zhdan, V. М.; Lebid, V. G.; Кhaimenova, H. S.; Isheikina, G. A.
У статті обговорюються питання коморбідності подагри в поєднанні з артеріальною гіпертензією. Акцентується увага на необхідності зваженого підходу до призначеного лікування. Подагра становить велику соціальну та економічну проблему для суспільства, призводить до зниження та втрати працездатності, обмеження професійної діяльності, тим самим погіршуючи якість життя. Артеріальна гіпертензія зустрічається у хворих на подагру у 5–50%, а при поєднанні з компонентами метаболічного синдрому – до 80%. Формування артеріальної гіпертензії у хворих на подагру закономірно призводить до погіршення функціонального стану нирок, що зумовлюється поєднанням двох нозологій, для яких нирки є органом і мішенню. Корекція артеріальної гіпертензії у хворих на подагру потребує від лікаря загальної практики найбільш оптимального підходу з використан ням метаболічно нейтральних антигіпертензивних препаратів, щоб не спровокувати медикаментозно індуковане загострення артриту. Крім того, лікування артеріальної гіпертензії у хворих на подагру повинно забезпечувати оптимальний нефропротективний ефект та зумовлювати зниження концентрації сечової кислоти у сироватці крові, що буде сприяти додатковій профілактиці подагричних нападів. Метою дослідження стала оцінка нефропротективного, антигіпертензивного, гіполіпідемічного ефекту запропонованої комбінованої терапії у хворих на подагричний артрит в поєднанні з артеріальною гіпертензією. Дослідження проводилося на базі кафедри сімейної медицини і терапії Української медичної стоматологічної академії в обласному лікувально-іагностичному ревматологічному центрі при КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» ПОР, брали участь 60 амбулаторних та стаціонарних хворих (середній вік –54,2±8,6 років) із подагричним артритом в поєднанні з артеріальною гіпертензією, які склали основну групу. Контрольна група склала 60 хворих, які співпадають по віковим, демографічним, клінічним показникам. Протягом 12 місячного дослідження виявлено клінічний ефект від запропонованої комбінованої терапії у хворих на подагру з артеріальною гіпертензією. Після проведеного лікування спостерігалося зниження показників ліпідного спектру крові в досліджуваних групах: загальний холестерин на 16,0 % в основній групі, на 8,0 % в контрольній групі, ліпопротеїди високої щільності на 5,6 % в основній групі і на 6,4 % в експериментальній групі, ліпопротеїди низької щільності на 3,3 % в основній групі і на 3,4 % в контрольній групі, тригліцериди на 22,2 % в основній групі і на 12,3 % в контрольній групі. У хворих основної групи на фоні запропонованої комбінованої терапії виявлено покращення швидкості клубочкової фільтрації нирок на 6,4 % в порівнянні з контрольною групою –1,3%. Рівень креатиніну в обстежуваних групах на фоні лікування знижувався недостовірно. Рівень сечової кислоти на фоні лікування в основній групі знизився на 32,6% в порівнянні з контрольною групою на 24,6%. На фоні запропонованої терапії у пацієнтів основної групи потреба в нестероїдних протизапальних препаратах через 6 місяців знизилися на 58%, в контрольній групі - на 37%. Після проведеного 12 місячного лікування хворих основної і контрольної груп був отриманий позитивний результат від запропонованої комбінованої терапії у хворих основної групи 87,7% в порівнянні з контрольної групи 48,6 %. Оцінка лікарем ефективності запропонованої комбінованої терапії у хворих основної групи становить 87 %, пацієнтами – 88%.
Підвищення ефективності антиоксидантної та цитопротекторної терапії у хворих на НПЗП-гастропатію з супутньою ішемічною хворобою серця
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Пархоменко, Вікторія Володимирівна; Гопко, Олександр Феліксович; Скрипник, Ігор Миколайович; Пархоменко, Виктория Владимировна; Гопко, Александр Феликсович; Скрыпник, Игорь Николаевич; Parkhomenko, V. V.; Hopko, A. F.; Skrypnyk, I. M.
Нестероїдні протизапальні препарати залишаються «золотим» стандартом антитромбоцитарної терапії при ішемічній хворобі серця, прийом яких пов'язаний з цілим рядом побічних явищ і ризиків, серед яких провідне місце займає гастропатія. Мета. Підвищення ефективності терапії хворих на гастропатію, неасоційовану з Helicobacter pylori, з супутньою ішемічною хворобою серця шляхом включення до лікувальних комплексів екстракту листя полину Artemisiae Argyi. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилось 82 хворих, які в залежності від призначених лікувальних комплексів розподілені на дві групи: І (n=44) – приймали інгібітори протонної помпи в стандартних дозах (базисна терапія) та ІІ (n=38), яким на фоні базисної терапії додатково призначали екстракт листя полину Artemisiae Argyi. Стан слизового бар’єру гастродуоденальної зони оцінювали за вмістом N-ацетилнейрамінової кислоти та фукопротеїдів у сироватці крові, ступінь активності оксидативного стресу – за концентрацією ТБК-активних продуктів та активністю каталази у сироватці крові. Результати. У хворих, яким на фоні прийому інгібіторів протонної помпи призначався екстракт листя полину Artemisiae Argyi, доведено зростання резистентності слизового бар’єра ГДЗ за рахунок зниження концентрації N-ацетилнейрамінової кислоти у сироватці крові через 14 днів у 1,2 рази (р<0,001) та через 1,5 місяці – у 2 рази (р<0,001) порівняно з до лікування на фоні зростання концентрації фукопротеїдів у сироватці крові у 1,4 раза (р<0,05) та у 1,9 раза (р<0,001) відповідно. Через 1,5 місяці лікування вміст ТБК-реактантів у сироватці крові складав 9,76±3,16 мкмоль/л, активність каталази – 3,05±0,44 УО/л. Висновок. Встановлений позитивний цитопротективний та антиоксидантний ефекти екстракту листя полину Artemisiae Argyi у хворих на гастропатію, індуковану прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, яка неасоційована з Helicobacter pylori.
Сучасні аспекти вільнорадикальної патології (огляд літератури та власні дослідження)
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Селіхова, Людмила Григорівна; Дігтяр, Наталія Іванівна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Бєлан, Оксана Василівна; Мормоль, Ірина Анатоліївна; Коломієць, Ганна Олексіївна; Кайдашев, Ігор Петрович; Borzykh, O. A.; Lavrenko, A. V.; Selikhova, L. G.; Digtyar, N. I.; Gerasimenko, N. D.; Avramenko, Y. M.; Кolomiets, G. O.; Belan, O . V.; Mormol, I. A.; Kaidashev, I. P.
На сьогодні існує багато досліджень, які свідчать про виникнення та розвиток різноманітних патологій, що супроводжуються активацією вільнорадикальних реакцій. Слід зазначити, що існуючий на сьогоднішній день клінічний досвід і результати експериментальних досліджень свідчать про важливу роль оксидативного стресу у формуванні і прогресуванні серцево-судинної патології, багато наукових робіт присвячені вивченню і порівняльній характеристиці відмітних особливостей вільнорадикального окиснення ліпідів і білків у пацієнтів з дисфункцією ендотелію та різними функціональними класами стенокардії. Незважаючи на значний період, що минув з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції, медико-біологічні проблеми віддалених наслідків дії іонізуючого випромінювання залишаються актуальними. Однак слід зазначити, що за даними деяких авторів, уявлення про перекисне окиснення ліпідів, що в основному базуються на дослідженнях in vitro, не відповідають вимогам, які ставляться для визнання існування метаболічного процесу чи метаболічного шляху. Впродовж останніх років на кафедрі внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією проводились різноспрямовані дослідження щодо різних аспектів вільнорадикальної патології в експериментальній та клінічній медицині щодо питань кардіології, нефрології, імунології, гематології, пульмонології, гастроентерології. За результатами огляду літератури та комплексного аналізу проведених досліджень слід зазначити, що вивчення ролі вільнорадикальних процесів в експериментальній та клінічній медицині не втрачає актуальності. Науковий пошук та практична цінність означених досліджень набуває нового змісту в умовах загального погіршення стану навколишнього середовища та впливу негативних факторів довкілля (іонізуючого випромінювання, надлишку фторидів).
Прогноз перебігу розсіяного склерозу: результати проспективного дослідження
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Шульга, О. Д.; Shulga, O. D.
Актуальність. Перебіг розсіяного склерозу мінливий та непередбачуваний. Незважаючи на значні зусилля і дослідження протягом десятиліть, досі однією з основних проблем і питань як для неврологів, так і для хворих, залишається визначення прогнозу перебігу розсіяного склерозу, факторів та маркерів прогресії, що впливають на нього. Проспективні дослідження зможуть частково надати оцінку факторів, що визначають прогноз перебігу РС. Мета: оцінити фактори що впливають на перебіг розсіяного склерозу за даними 5-річного динамічного спостереження. Матеріали і методи. Було обстежено 175 хворих з розсіяним склерозом в динаміці протягом 5 річного періоду спостереження. Застосовували клінічні та параклінічні методи обстеження. Статистичний аналіз здійснено за допомогою програми Microsoft Excel for Windows та SPSS. В роботі використані стандартні описові статистики. Для аналізу категоріальних використано хі-квадрат Пірсона. Оцінка величини та спрямованості кореляційної залежності проводилась за допомогою коефіцієнту непараметричної кореляції Спірмена. В роботі використано однофакторний дисперсійний аналіз. Результати та їх обговорення. Було обстежено 175 хворих з розсіяним склерозом (123 жінки та 52 чоловіки) в динаміці протягом 5 річного періоду спостереження. Середній вік дебюту розсіяного склерозу у пацієнтів спостерігався у 28,46 ±9,13 років, вік на час встановлення діагнозу становив 31,77 ± 9,28 років. Середня тривалість захворювання становила 15,48 ± 7,69 років на початок спостереження. На момент оцінки пацієнтів в 2013 році показник неспроможності за шкалою Expanded Disability Status Scale становив 3,83 ± 1,68 бали та 4,21 ± 1,83 балів через 5 років. Ступінь функціональної неспроможності за шкалою на вихідному та заключному рівні був статистично значущим (p=0,02). Проведений однофакторний дисперсійний аналіз показав, що найбільшу значимість на ступінь різниці балу за шкалою Expanded Disability Status Scale має показник статі (p <0,007). Висновки. Найвпливовішим фактором, за даними нашого спостереження, на ступінь неспроможності пацієнта в майбутньому є стать. У чоловіків розсіяний склероз настає в молодшому віці, хвороба прогресує швидше, ступінь функціональної неспроможності є вищим порівняно з жінками.
Изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного средства в условиях алкогольной кардиомиопатии
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Супрун, Э. В.; Терещенко, М. С.; Suprun, E. V.; Tereshchenko, M. S.
В последнее время в связи распространением алкогольной кардиомиопатии среди трудоспособного населения промышленно развитых стран актуальной необходимостью является поиск новых лекарственных препаратов строго направленного действия, с учетом комплекса механизмов повреждающего действия этилового алкоголя на миокард. В этом отношении интерес представляет комбинированное средство L-аргинина c тиотриазолином (разработка НПО «Фарматрон»), а также Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин. Целью настоящего исследования явилось изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного препарата L-аргинина c тиотриазолином (4:1) (Аргитрил) в сравнении с классическими метаболитотропнми препаратами Милдронат, Мексидол, Тиотиразолин по влиянию на морфо-функциональные характеристики эндотелиоцитов и уровень ST2 в условиях моделирования алкогольной кардиомиопатии. Алкогольную кардиомиопатию вызывали внутрижелудочным введением с помощью металлического зонда 20% раствора этанола в дозе 8 г/кг в течение 90 суток. Все животные были разделены на 5 групп по 10 особей в каждой. Исследуемые препараты вводили в течение 30 суток внутрибрюшинно – предлагаемое средство (L-аргинин 100 мг/мл + тиотриазолин 25 мг/мл (4:1)) – 200 мг/кг (в пересчете на L-аргинин); Милдронат (Гриндекс, Латвия) – 250 мг/кг; Мексидол (ООО «НПК «Фармасофт», Россия) – 200 мг/кг, Тиотриазолин (ПАО «Галичфарм», Украина) – 50 мг/кг. Определяли следующие показатели: площадь ядра эндотелиоцитов (мкм2); плотность ядер эндотелиоцитов (как показатель количества ядер клеток на 1мм2 площади ткани миокарда) и относительную площадь эндотелиоцитов (%), белок ST2. В результате проведенных исследований было установлено, что на 30 сутки после 90-суточной алкоголизации у животных формируется алкогольная кардиомиопатия. Отмечено достоверное снижение у животных контрольной группы площади ядер эндотелиоцитов на 32,38%, плотности ядер эндотелиоцитов на 7% и относительной площади ядер эндотелиоцитов на 21,89%, повышение концентрации белка ST2 в 3,34 раза по сравнению с интактными животными, что отражает формирование эндотелиальной дисфункции. Экспериментально доказано, что по силе эндотелио- и кардиопротективного эффектов (влияние на показатели площади и плотности ядер эндотелиоцитов; концентрацию белка ST2) комбинированное средство L-аргинин/тиотриазолин достоверно превосходит референс-препараты Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин.
Стереоморфология: история и перспективы ее развития для теории и практики медицины
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Устенко, Роман Леонидович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Каценко, Андрей Любославович; Литовка, Владимир Викторович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Каценко, Андрій Любославович; Литовка, Володимир Вікторович; Sherstiuk, O. O.; Svintsytska, N. L.; Ustenko, R. L.; Piliuhin, A. V.; Katsenko, A. L.; Lytovka, V. V.
В статье показано, что от развития науки и качества подготовки квалифицированных специалистов, которые обеспечивают современный научный процесс, зависит не только здоровье нации, но и судьбы народов, населяющих Землю, и будущее самой планеты. В статье освещены этапы научной анатомии, результаты и перспективы ее развития. Выделены цели, задачи, методы и результаты собственных исследований на основе стереоморфологического метода изучения полых и паренхиматозных внутренних органов и желез. В статье приведена уникальная методика, позволяющая получать трехмерное представление о сосудах тела человека, способствующая пространственному восприятию архитектоники экстра- и интраорганного кровеносного русла - инъекционно-коррозионный метод, разработанный голландским ученым Рюйшем. Отмечено, что «изюминкой» музея кафедры анатомии человека Украинской медицинской стоматологической академии является богатая коллекция инъекционно-коррозионных препаратов внутренних органов человека и животных. Этот классический метод с учетом индивидуальных модификаций позволяет получить точную высококачественную объемную копию кровеносного русла внутреннего органа или отпечатка (слепка) стенок полого органа, пригодных для дальнейшего проведения морфологических исследований. На примере инъекционно-коррозионных препаратов кровеносного русла желудка человека были изучены особенности его стереоангиоархитектоники. В статье освещена разработанная на кафедре анатомии человека Украинской медицинской стоматологической академии методика стереологического исследования предстательной, больших и малых слюнных и слезной желез, которая имеет свое отображение в ряде научных работ сотрудников профессорско-преподавательского состава. В частности, рассмотрены результаты пластического трехмерного реконструирования на примере эпителиальных структур предстательной железы и малых слюнных, слезных желез человека.
Пригнічення транскрипційних чинників nf kappa b та ap-1 обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканині великих півкуль головного мозку щурів після відтворення експериментальної черепно-мозкової травми
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Явтушенко, Іван Валерійович; Костенко, Віталій Олександрович; Yavtushenko, I. V; Kostenko, V. O.
Досліджено вплив інгібіторів активації транскрипційних чинників NF kappa B та AP-1 на показники розвитку окисно-нітрозативного стресу в тканині великих півкуль головного мозку після відтво-рення експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Досліди були проведені на 60 білих щу-рах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 4 групи по 7 тварин: 1-ша (хибнотравмо-вані тварини) – після виконання таких же маніпуляцій (проведення ефірного наркозу, фіксація), що і в експериментальних групах, за винятком нанесення ЧМТ, 2-га – після моделювання експеримен-тальної ЧМТ, 3-тя та 4-та – тваринам після відтворення ЧМТ протягом 7-діб вводили інгібітор ядерної транслокації NF kappa B піролідиндитіокарбамат амонію (PDTC) в дозі 76 мг/кг та інгібітор AP-1 SR 11302 в дозі 1 мг/кг відповідно. Показано, що на 7 добу після моделювання ЧМТ середнього ступеня тяжкості у тканині великих півкуль головного мозку щурів виявляються ознаки окисно-нітрозативного стресу: збільшення вироблення супероксидного аніон-радикала NADPH– і NADH–залежними електронно-транспортними ланцюгами, підвищення активності синтази оксиду азоту (загальної та індуцибельної), зменшення та порушення спряженості її конститутивної ізоформи, зростання концентрації пероксинітриту, розвиток декомпенсованого пероксидного окиснення лі-підів. Застосування інгібіторів транскрипційних чинників NF kappa B (PDTC) та AP-1 (SR 11302) іс-тотно обмежує в тканині великих півкуль головного мозку щурів на 7 добу експерименту ознаки окисно-нітрозативного стресу, зменшує генерацію супероксидного аніон-радикала та активність синтази оксиду азоту (загальної та індуцибельної), покращує спряженність її конститутивної ізо-форми, обмежує концентрацію пероксинітриту, підвищує антиоксидантний потенціал.
Роль викладача в формуванні міждисциплінарного підходу при вивченні алгічних розладів на кафедрі патофізіології
(2020) Назаренко, Світлана Миколаївна
Метою публікації є обгрунтування необхідності міждисциплінарного підходу при вивченні типових патологічних процесів на прикладі болю, для покращення якості викладання патофізіології.
Синьогнійна інфекція – сучасні підходи до ведення найбільш значимих клінічних форм патології
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Пода, Ольга Анатоліївна; Poda, O. A.; Пода, Ольга Анатольевна
На сучасному етапі антимікробна терапія вентилятор-асоційованої пневмонії і бактеріємії, викликаних Pseudomonas aeruginosa є актуальною проблемою в зв'язку з високим розповсюдженням полірезистентних штамів збудника та їх особливістю активно формувати стійкість до нових антибактеріальних препаратів. Мета. Описати основні сучасні підходи до терапії вентилятор-асоційованої пневмонії і бактеріємії, збудником яких є синьогнійна паличка. Матеріали та методи. Проведено аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень, висвітлених у фундаментальних медичних виданнях, що стосуються питань терапії вентилятор-асоційованої пневмонії і бактеріємії, викликаної синьогнійної інфекцією. Результати. Основні моменти в сучасному підході до ефективної терапії вентилятор-асоційованої пневмонії та бактеріємій, викликаних синьогнійною інфекцією, включають правильний емпіричний вибір стартового антибактеріального агента відповідно до локальної епідеміології лікувального закладу, своєчасний початок лікування, що проводиться, можливе поєднання лікарських препаратів з тенденцією до деескалаціі до монотерапії. Важливим є також вибір оптимального лікарського засобу з урахуванням його фармакологічних параметрів та чітке визначення оптимальної терапевтичної дози препарату. На сьогоднішній день рекомендовано комбіновану терапію псевдомонадної вентилятор-асоційованої пневмонії та бактеріємії з застосуванням сучасних антисиньогнійних пеніцилінів або цефалоспоринів або карбапенемів плюс антисиньогнійні фторхінолони або аміноглікозиди або колістін з фосфоміцином. Висновки. Незважаючи на розробку сучасних підходів до антимікробної терапії інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa, дане питання все ще залишається дискутабельним і вимагає подальшого вивчення.
Оцінка показників якості життя в залежності від ступеню вираженості м’язового тонусу нижніх кінцівок у пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Бойко, Дмитро Іванович; Shkodina, A. D.; Tarianyk, K. A.; Lytvynenko, N. V.; Boiko, D. I.
Розсіяний склероз посідає одне з перших місць у світі серед основних причин інвалідизації пацієнтів молодого віку, однією з причин якої є спастичність м’язів нижніх кінцівок. Метою дослідження було проаналізувати зв’язок вираженості спастичної гіпертонії у м’язах нижніх кінцівок з показниками якості життя пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу. У дослідження було включено 43 пацієнта з розсіяним склерозом чоловічої та жіночої статі, віком від 19 до 54 років (середній вік 38±9,8 років) в стадії загострення, що були госпіталізовані у неврологічне відділення. За перебігом захворювання пацієнти були розподілені на групи: 1 – рецидивуючо-ремітуючий, 2 – вториннопрогресуючий. Діагноз встановлювали згідно критеріїв Мак-Дональда (2011р.). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу Expanded Disability Status Scale. Всі пацієнти отримували пульс-терапію метилпреднізолоном впродовж 5 днів. У досліджуваних визначали рівень спастичності у нижніх кінцівках за модифікованою шкалою Тардьє. Показники якості життя оцінювалися за опитувальником “The Short Form-36”, з подальшим аналізом усіх субшкал. Оцінку когнітивних функцій проводили за шкалою Mini-Mental State Examination в обох групах. Проведене дослідження продемонструвало, що спастичність, як симптом прояву захворювання, має вплив на показники якості життя відповідно до типу перебігу розсіяного склерозу. Спастична гіпертонія у різних групах м’язів впливає на показники якості життя, що необхідно враховувати під час вибору тактики лікування. З віком та подовженням тривалості захворювання у пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим розсіяним склерозом знижується суб’єктивна оцінка фізичного функціонування, а з вторинно-прогресуючим – підвищується рівень спастичності, що в свою чергу свідчить про різницю у суб’єктивному сприйнятті хвороби за різних типів перебігу.
Особливості викладання медичної і біологічної фізики україномовним іноземним студентам
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Іванченко, О. З.; Мельнікова, О. З.; Сергєєва, Л. Н.; Прокопченко, О. Є.; Ivanchenko, O. Z.; Melnikova, O. Z.; Sergeeva, L. N.; Prokopchenko, O. E.
В статті розглядаються особливості викладання медичної і біологічної фізики україномовним іноземним студентам, яке потребує застосування найбільш досконалого системно-діяльнісного підходу в умовах реалізації загальноприйнятої методики побудови навчального процесу. Обґрунтовується необхідність врахування в його організації культурних, соціальних, психологічних і, насамперед, комунікаційно-лінгвістичних особливостей студентів-іноземців. Пропонується використання протягом кожного практичного заняття з медичної і біологічної фізики системи завдань різних за рівнем складності, починаючи від самих простих, які спрямовані на вивчення термінів і визначень основних понять навчальної дисципліни, і закінчуючи проблемними завданнями і розрахунковими задачами за темами курсу. Показано, що застосування вказаного підходу в поєднанні з чіткою організаційною структурою занять, в якій провідне значення має ретельна і зрозуміла учням мотивація до навчання, за попередніми даними, сприяло збільшенню показників абсолютної і якісної успішності україномовних студентів іноземців. Обговорюється необхідність вдосконалення навчально-методичних матеріалів, в тому числі системи завдань різного рівня складності і наочних засобів, а також потреба у розробці нових методик і адекватних показників оцінки ефективності запропонованого підходу до викладання медичної і біологічної фізики в групах україномовних іноземних студентів та виявлення найбільш інформативних характеристик успішності їх навчання.
Антиоксидантний потенціал адеметіоніну за умов розвитку гентаміцинової нефропатії
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Драчук, В. М.; Заморський, І. І.; Горошко, О. М.; Drachuk, V. M.; Zamorskiy, I. I.; Horoshko, O. M.
Значну частку в загальній структурі гострого пошкодження нирок займають лікарські токсичні нефропатії, в тому числі, викликані антибіотиками. Частота нефротоксичності при застосуванні аміноглікозидів становить 5–30%, тому пошук альтернативних, високоефективних та безпечних нефропротекторних засобів для профілактики та лікування ниркової дисфункції не втрачає актуальності. У зв’язку з цим нашу увагу привернув адеметіонін – засіб з антиоксидантною, мембранопротекторною, протизапальною та регуляторною активністю. Мета дослідження - вивчення антиоксидантної активності адеметіоніну за умов розвитку гентаміцинової нефропатії. Матеріали та методи. Дослідження проводили на статевозрілих нелінійних білих щурах масою 130–180 г, поділених на 3 групи (n = 7): I група – інтактний контроль, II група – гентаміцинова нефропатія (введення 4% розчину гентаміцину сульфату в дозі 80 мг / кг протягом 6 днів), III – група тварин, яким вводили у лікувальному режимі адеметіонін («Abbott SpA», Італія) в дозі 20 мг/кг. Процеси перекисного окислення в крові та нирках оцінювали за вмістом активних продуктів, що реагують з тиобарбітуровою кислотою та окислювальної модифікації білків, антиоксидантний захист - за активністю каталази та глутатіонпероксидази, вмістом SH-груп та церулоплазміну. Результати. У ході експериментальних досліджень на моделі гентаміцинової нефропатії доведена виразна антиоксидантна активність адеметіоніну, що реалізувалась зменшенням інтенсивності перекисного окиснення ліпідів (зменшення вмісту активних продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою) та білків (зменшення вмісту окисно-модифікованих білків) в крові та гомогенаті нирок щурів, поряд з підвищенням активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту (глутатіонпероксидази та каталази) і неферментативної (вмісту церулоплазміну та сполук з вільними SH-групами). Антиоксидантний потенціал адеметіоніну підтверджується збільшенням антиоксидантно-прооксидантного індексу у тканині нирок та суттєвим зниженням індексу оксидативного стресу у крові лікованих тварин. Висновок. Доведена антиоксидантна активність адеметіоніну за умов гентаміцинової нефропатії обґрунтовує доцільність подальшого вивчення препарату як потенційного нефропротектора при патології нирок різної етіології.
Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Ziuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.
Маніфестний перебіг захворювань органів дихання часто супроводжується ураженням нервової системи, нерідко має велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто призводить до несприятливих віддалених наслідків. Мета. Розробити діагностичний алгоритм прогнозування перебігу захворювань у дітей з патологією органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії на основі вивчення клініко-анамнестичних предикторів. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 132 дитини у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією, при проведенні їм інтенсивної терапії. Серед обстежених дітей було виділено 6 груп: І група (87) − з гострою респіраторною вірусною інфекцією, пневмонією, ІІ група (21) − з гострою вірусною інфекцією, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ група (10) − з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Була виділена група дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень (14) – IV група, та група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до 1 року. Методи дослідження: комплексноклінічний, бактеріологічний, імунологічний, статистичний. Результати дослідження. При захворюваннях дітей до 1 року, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) ІІ-ІІІ ступеня, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, виявлені на нейросонографії у 97,5 % дітей (субепендимальні крововиливи – 29,4 %, внутрішньо-шлуночкові крововиливи – 10,3 %, перивентрикулярні крововиливи – 9 %). Штучної вентиляції легень потребували новонароджені з ГДН ІІІ ступеня (50 % з них недоношені), що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів. Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність склала 15,2 %. Причинами смерті новонароджених були: асфіксія – 80 %, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – 10 %. У віддаленому періоді основною причиною смерті були пневмонії, ускладнені ГДН ІІІ ступеню, набряком головного мозку. Висновок. Використання попереджуваності і відворотності маркерів розвитку критичного стану у дітей раннього віку із захворюваннями органів дихання сприяє зниженню захворюваності, інвалідності та смертності дітей.
Вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним запаленням
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Пасієшвілі, Т. М.; Pasiieshvili, T. M.; Пасиешвили, Т. М.
Мета роботи: визначення стану та ролі вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення шляхом психологічного тестування за допомогою опитувальника А.М. Вейна при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що поєднана з автоімунним тиреоідитом. Матеріали та методи дослідження. В роботі прийняло участь 87 пацієнтів з сукупним перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунним тиреоідитом та 45 осіб на ізольований перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Обраний контингент належав до молоді, а саме, студентства. Одержані результати. Показано, що перебіг захворювань супроводжується нашаруванням клінічних проявів вегетативної дисфункції, в більшій мірі виражених при поєднаній патології. Також встановлено, що вегетативне забезпечення по ряду показників превалює у хворих з ерозивною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Доведено, що майже в усіх випадках наявності ерозій (8 осіб – 72,7%) зберігалися окремі клінічні прояви вегетативного забезпечення, такі як загальна слабкість, підвищена втома, лабільність пульсу та артеріального тиску, серцебиття. В той же час при відсутності ерозивного ураження слизової оболонки «вегетативний хвіст» реєстрували тільки у третини (34,7%) досліджених. У цих же випадках має місце тривалий період збереження окремих проявів вегетативної дисфункції (до 3 місяців), що впливає на якість життя пацієнтів. Висновки. Приєднання автоімунного тиреоідиту до гастроезофагеальної рефлюксної хвороби сприяло збільшенню осіб зі змінами вегетативної реактивності. Вегетативне «забезпечення» сукупного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунного тиреоідиту стає більш виразним при наявності ерозивного процесу в слизовій оболонці, що також є одним із факторів його тривалого прояву.

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 1 (69) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування