Вісник проблем біології і медицини, 2019, Випуск 1, Том 1 (148)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10555

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Аналіз захворюваності дитячого населення, що мешкає в промисловому мегаполісі
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Волкова, Ю. В.; Volkova, Y. V.
The state of health of children in Ukraine is unsatisfactory due to the tendency of increase in the incidence, prevalence of illness and disability. It has been established that air pollution is the prior factor, which leads to a wide range of adverse health effects. Particular importance of the question of the impact of air pollution on the health of child population is in the industrial mega cities, where the levels of human-caused air pollution exceed the permissible range. Therefore, the study and analysis of the state and dynamics of the incidence of infant population in an industrial city are important issues of the present. The goal of study: to give a hygienic estimation of the structure and condition of the morbidity of child population of Zaporozhye in connection with pollution of atmospheric air. Object and methods: the analysis of the morbidity of the children of Zaporozhye region was carried out according to the official report form No. 12 “Report on the number of diseases registered in patients living in the service area of the medical institution”. We assessed the state of atmospheric air pollution in the dynamics, the primary information on the reporting form of the industrial enterprises 2-TP (Air) “Report on the protection of atmospheric air” was analyzed, as well as the results of laboratory studies of atmospheric pollution in Zaporizhzhya according to the data of the Zaporizhzhya Regional Laboratory Center of the Ministry health care of Ukraine”. The processing of the results was carried out using the statistic package of the STATISTICA® for Windows 13.0 licensing program (StatSoft Inc., JPZ8041382130FRCN10-J) and Microsoft Excel. Statistically significant differences were considered at p <0,05. Results and their discussion. Despite the wave-like pattern of morbidity, a tendency to an increase in the overall incidence of the child population has been established. First place in the structure of morbidity is consistently occupied by diseases of the respiratory system: in terms of prevalence, their share is 59±0.8%, which corresponded to the level of 1,198.2±26.3 per 1000 child population, and in terms of primary morbidity – 68.2±0.6% (1158.4±25.8). In terms of morbidity, acute pharyngitis and acute tonsillitis, acute laryngitis and tracheitis, chronic diseases of the tonsils and adenoids have the largest share among all age groups (75% -91%). The incidence rates in children of the first six years are significantly higher by 1.2-1.7 times than among children of other age groups. Despite the decline in gross emissions, the number of air samples exceeding the MPC is consistently high. In recent years, the highest percentage of samples exceeding the MPC was recorded by hydrogen sulfide (69±3.2%), phenol (61±4.5%) and suspended solids (50±3.4%). Strong direct correlations were established between the incidence rates of the child population and the percentage of samples with an excess of MPC for suspended substances, phenol and hydrogen sulfide. Conclusion. When comparing the data on the purity of the air and the morbidity of the child population of the Zaporozhye city, a quantitative correlation was found between atmospheric air pollution and the probability of adverse effects in the state of health under the influence of harmful factors, which is expressed in the annual increase of incidence rate with the constant presence of atmospheric chemical components. Taking into account the results obtained, it becomes clear that the most important task is to develop measures for the prevention and improvement of the child population, especially for children of the first six years of life.
Дослідження гострої токсичності та антиексудативної активності похідних іліденгідразидів 8-морфолінотеофілініл-7-оцтової кислоти
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Дученко, К. А.; Корнієнко, В. І.; Ладогубець, О. В.; Пономаренко, О. В.; Гаркуша, І. В.; Duchenko, К. А.; Kornienko, V. І.; Ladogubets, Е. V.; Ponomarenko, О. V.; Harkusha, І. V.
Мета дослідження – експериментальне вивчення гострої токсичності та протизапальної активності в залежності від хімічної структури похідних іліденгідразидів 8-морфолінотеофілініл-7-оцтової кислоти. Встановлено, що ЛД50 похідних іліденгідразидів 8-морфолінотеофілініл-7-оцтової кислоти знаходиться в інтервалі від 650 до 940 мг/кг. В дослідах на щурах досліджено залежність протизапальної активності від хімічної структури похідних іліденгідразидів 8-морфолінотеофілініл-7-оцтової кислоти. Найбільшу антиексудативну активність виявила сполука № 1 – 5-нітрофуріл-2-пропеніліденгідразид-8-морфолінотеофілініл7-оцтової кислоти, яка у дослідних щурів зменшувала експериментальний карагеніновий набряк лапки на 48,7% і за активністю не поступалася дії препарату порівняння диклофенаку натрію. Похідні іліденгідразидів 8-морфолінотеофілініл-7-оцтової кислоти є перспективною групою органічних речовин для проведення подальшого цілеспрямованого синтезу і фармакологічного скринінгу з метою створення на їх основі нових більш небезпечних нестероїдних протизапальних фармакологічних засобів.
Перспективи розробки іноваційного нанокомпозиту з сорбційними та протимікробними властивостями
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Зайченко, Г. В.; Горчакова, Н. О.; Дорошенко, А. І.; Риженко, І. М.; Клименко, О. В.; Zaychenko, G. V.; Gorchacova, N. A.; Doroshenko, A. I.; Ryzhenko, I. M.; Klimenko, O. V.
Проблема лікування ран, в тому числі гнійних, залишається однією з пріоритетних задач сучасності. Незважаючи на існування активних антибіотиків та дезінфектантів, постійно зростає число резистентних штамів, розмножуються полірезистентні збудники інфекційних захворювань. В фармакотерапії гнійних ран використовуються протимікробні препарати, репаранти разом з хірургічними і фізіотерапевтичними методами. З сорбентів для лікування ран відомо призначення кремнезему і нанокремнезему для аплікаційної сорбції, останній входить до складу нанокомпозитів з наночастинками важких металів та іншими сполуками. В медицині, ветеринарії та сільському господарстві в якості дезінфікуючого засобу застосовують полігексаметиленгуанідину гідрохлорид. Була визначена ранозагоювальна дія гелю полігексаметиленгуанідину при опіковій рані, що перевищувала за активністю ранозагоювальну властивість референтного препарату левомеколю. Швидкість реалізації ранозагоювального ефекту у полігексаметиленгуанідину при лінійній шкірном`язовій рані була більшою ніж у контрольних тварин. Разом з тим визначено, що полігексаметиленгуанідин при інгаляційному введенні може викликати запалення і розвиток фіброзу легенів. Розробка нанокомпозиту, який, крім полігексаметиленгуанідину, містить нанокремнезем, може привести до отримання сполуки, що має меншу токсичність ніж полігексаметиленгуанідин та перевищує його за протимікробною активністю. Подальші більш детальні дослідження протимікробних та метаболітних властивостей композиту нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанідином дозволять розширити дані щодо його фармакологічної активності.
Multiple sclerosis: some aspects on pathogenesis and morphology
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Filenko, B. M.; Roiko, N. V.; Proskurnia, S. A.; Sovhyria, S. M.; Vynnyk, N. I.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Винник, Наталія Іванівна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Совгиря, Светлана Николаевна; Винник, Наталия Ивановна
Multiple sclerosis (MS) is a chronic, progressive demyelinating disease of the central nervous system. Currently, the etiology of multiple sclerosis is unknown and considered as the multifactorial disease. Genetic and immunological factors, viral infection and influence of exogenous factors play the crucial role. Genetic susceptibility to multiple sclerosis is confirmed by numerous findings of genealogical, twin and population studies. It has been established that intoxication and diet are considered the most possible external factors. Recently, the impact of insolation and associated vitamin D deficiency, as the main factor of geographical dissemination, smoking and ecological characteristics of the habitat of patients have been the issue for discussion. Viral hypothesis for the development of multiple sclerosis appears to be of main importance, since high IgG concentration to many viruses has been found in the cerebrospinal fluid and blood of more than 90% of patients with MS. Currently, no etiological theory and unambiguous consensus on the pathogenesis of lesions in multiple sclerosis exists. Apparently, no single view on the mechanism of the onset and development of this disease is given. Immunologists consider multiple sclerosis as an autoimmune disease when the specific T-lymphocytes that are myelin antigens activate the inflammatory response in the central nervous system, which eventually leads to demyelination and subsequent damage to the axons. Currently, the studies of the role of genetic disorders are at the forefront in the development of multiple sclerosis. This is substantiated by more frequent detection of A3, B7, DW2, DR2 antigens in patients with MS as compared with healthy people. It is hypothesized that the occurrence of certain combination of tissue histocompatibility antigents in single chromosome and gene of susceptibility to MS is crucial in the onset of the disease. Currently, the pathogenesis of MS is seen as a phased process, involving the initial inflammatory phase, which is accompanied by demyelination, and the neurodegenerative phase. The specific pathomorphological changes in multiple sclerosis are caused by activation of immunological reactions, including macrophages, B-lymphocytes with production of antibodies, which leads to the myelin sheath damage. Immunopathological reaction in MS leads not only to the destruction of myelin, but also to the development of vascular inflammatory and proliferative processes of the derivatives of mesenchyme and glia with subsequent formation of the multiple sclerosis plaques. Macroscopically, no specific changes are revealed during the external examination of the brain and spinal cord in multiple sclerosis, though, sometimes, the edema and thickening of pia mater is noted. The mass of the brain can be reduced. Convolutions of brain are narrowed; sulci between them are broad and deep, indicating about growing atrophic processes. Ependyma is usually smooth, shiny, in some cases is tuberous, due to the subependimal gliosis. Histologically, three types of the plaques are distinguished depending on the stage of morphogenesis: the acute plaques (active foci of demyelination), chronic (inactive foci) and chronic foci with signs of activation. Edema, inflammation, re- and demyelination, gliosis, damage to axons is observed in the development of multiple sclerosis. Demyelination and death of axons lead to atrophy of the brain and spinal cord. Morphologically, the nature and progress of the pathological process, developed in multiple sclerosis, is heterogeneous. It is known that autoimmune responses in MS, manifested by the foci of demyelination, are involved in the pathogenesis of other diseases of the nervous system (inflammatory, vascular, etc.). In addition, the cause of the myelin disintegration can be a chronic hypoxia and metabolic disorders. They are crucial in the differentiated diagnosis of the disease. Multifactorial nature of multiple sclerosis to a certain extent reflects heterogeneity of the demyelinating process.;Сучасна імунологія розглядає розсіяний склероз як аутоімунне захворювання. Макроскопічно під час зовнішнього огляду головного та спинного мозку при розсіяному склерозі характерних змін не відмічають, інколи виявляють набряк і потовщення м’яких мозкових оболонок. Гістологічно, в залежності від стадії морфогенезу, розрізняють три типи бляшок: гострі бляшки (активні осередки демієлінізації), хронічні (неактивні осередки) і хронічні вогнища з ознаками активізації. Гострі активні бляшки формуються внаслідок гострого периваскулярного запалення і проявляються руйнуванням мієліну, набряком тканини мозку. Хронічна неактивна бляшка чітко окреслена, характеризується збільшенням кількості астроцитів, відсутністю активної деструкції мієліну, зменшенням кількості олігодендроцитів, аксональною дегенерацією. З’являються ознаки периваскулярного склерозу. Хронічні активні бляшки характеризуються появою по периферії хронічної неактивної бляшки макрофагів, внаслідок прогресуючого розпаду мієліну, а також Т-лімфоцитів і реактивних астроцитів. Таким чином, при розвитку розсіяного склерозу спостерігаються такі процеси, як набряк, запалення, де- і ремієлінізація, гліоз, ураження аксонів. Демієлінізація і загибель аксонів призводять до атрофії головного і спинного мозку.
Оптимізація діагностики коморбідної патології органів грудної клітки на догоспітальному етапі у хворих на ішемічний інсульт
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Муратова, Т. М.; Храмцов, Д. М.; Бусел, С. В.; Баташова-Галінська, В. А.; Бобровська, К. А.; Muratova, T. M.; Khramtsov, D. M.; Busel, S. V.; Batashova-Galinska, V. A.; Bobrovsky, K. A.
Метою дослідження була оцінка ефективності застосування діагностики коморбідної патології органів грудної клітки на догоспітальному етапі у хворих на ішемічний інсульт. Показано, що у момент надходження до стаціонару у 12,6% хворих на ішемічний інсульт були ознаки позашпитальної пневмонії. Пізня шпитальна пневмонія визначається у 11,3% хворих з ГПМК, з них лише у 6,1% діагноз був встановлений до госпіталізації. Частим явищем у хворих з ГПМК є гіпостаз у легенях, який визначається у 44,1% хворих. У значної кількості пацієнтів (19,8%) під час МСКТ скринінгу були виявлені КТ-ознаки ХОЗЛ, а у 2,0% була виявлена пухлинна патологія. Застосування МСКТ-скринінгу дозволяє підвищити ефективність діагностики коморбідної патології органів грудної клітки у хворих на ішемічний інсульт на догоспітальному етапі. Обговорюється доцільність МСКТ-скринінга захворювань органів грудної клітки для первинного обстеження хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу для закладів 3-го рівня надання медичної допомоги та університетських клінік, які мають власні інсультні центри.
Перспективи вивчення тиреоїдного профілю у пацієнтів з органними дисфункціями при гострому панкреатиті
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кас'ян, Володимир Володимирович; Черкун, Олексій Юрійович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Касьян, Владимир Владимирович; Черкун, Алексей Юрьевич; Сытник, Дмитрий Анатольевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Kasian, V. V.; Cherkun, O. Yu.; Sheiko, V. D.
Існуючі системи оцінки для прогнозування смертності у хворих з гострим панкреатитом мають обмежену точність і обмежене клінічне значення. Синдром низького Т3 є предиктором розвитку прогресуючої поліорганної недостатності та несприятливого перебігу соматичної патології. Величина змін у функції щитовидної залози у хворих з нетиреоїдною хворобою варіюється в залежності від тяжкості захворювання. Визначення показників гормонів щитоподібної залози у пацієнтів з гострим тяжким панкреатитом, допоможе виявити хворих, котрі прогнозовано матимуть більш тяжкий перебіг захворювання, а корекція хірургічної тактики у даної групи пацієнтів допоможе покращити результати лікування. Для підтвердження даної гіпотези необхідні подальші проспективні дослідження. Существующие системы оценки для прогнозирования смертности у больных с острым панкреатитом имеют ограниченную точность и клиническое значение. Синдром низкого Т3 является предиктором развития прогрессирующей полиорганной недостаточности и неблагоприятного течения соматической патологии. Величина изменений в функции щитовидной железы у больных с нетиреоидной болезнью варьирует в зависимости от тяжести заболевания. Определение показателей гормонов щитовидной железы у пациентов с острым тяжелым панкреатитом, поможет выявить больных, которые будут прогнозируемо иметь более тяжелое течение заболевания, а коррекция хирургической тактики у данной группы пациентов поможет улучшить результаты лечения. Для подтверждения данной гипотезы необходимы дальнейшие проспектив-ные исследования. Existing evaluation systems for predicting mortality in patients with acute pancreatitis have limited accuracy and limited clinical significance. True markers that would allow for several indicators to diagnose organ dysfunction in acute pancreatitis in the early phase and to predict its course has not yet been found, which leads to the search for such laboratory indicators to solve the problem of early diagnosis and treatment. Low T3 syndrome is a predictor of the progression of progressive multiple organ failure and unfavorable course of somatic pathology. Goal.The purpose of the work was to analyze the publications of recent years on the possibility of using ball systems and individual markers, such as thyroxine and triiodothyronine, in predicting the adverse course of acute pancreatitis. Research methods. The search and analysis of the literature of the base “Medline” was carried out for the key words: acute pancreatitis, pancreatic ascites, prediction of gravity, low T3 syndrome, low T4 syndrome. The depth of search is publications in peerreviewed journals included in international science-computer databases over the past 5 years. Main part. The multifactorial specific and universal scales used in patients with GPs are cumbersome and require up to 48 hours to evaluate all the indicators, a large number of clinical laboratory and instrumental tests, and are little adapted to the domestic health system.Forecasting continues to be a valuable tool in the clinic, but in order to increase clinical benefit, it should provide for realistic factors of severity – (peri) pancreatic necrosis and/or organ failure. The identification of early markers of persistent organ failure is important because there are concerns, especially among intensive caregivers, that pa-tients are often hospitalized in an intensive care unit too late. In our opinion, the evaluation of the thyroid profile can help predict persistent organ failure in patients with acute pancreatitis.The magnitude of changes in the function of the thyroid gland in patients with non-thyroid disease varies de-pending on the severity of the disease. The results obtained indicate that pancreatitis can play a role in the emer-gence of these changes. In subsequent studies, these changes in thyroid function may correlate with the prognosis for acute pancreatitis.Conclusions. The high death rate from acute pancreatitis is due to multiple organ failure and the development of infectious-septic complications, and the appearance of thyroid dysfunction in the background of diagnosed pro-longed or transient organ failure indicates a very poor prognosis for the patient. Correction of surgical tactics in the direction of maximum radical rehabilitation effect is likely to improve the results of treatment in this category of patients.Taking into account the above, determining the thyroid hormones in patients with acute severe pancreatitis will help to identify patients who are expected to have a more severe course of the disease, and correction of surgical tactics in this group of patients will help improve the results of treatment. Further prospective studies are needed to support this hypothesis.
Оцінка рівня психологічної адаптації у ВІЛ інфікованих з непсихотичними психічними розладами
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Спіріна, І. Д.; Фаузі, Є. С.; Гненна, О. М.; Коваленко, Т. Ю.; Широков, О. В.
У статті наведено результати комплексного клініко-психодіагностичного обстеження 43-х ВІЛ інфікованих пацієнтів з непсихотичними психічними розладами. За результатами дослідження визначено, що попри певну частку адаптованих до хвороби серед обстежених з ВІЛ статусом, у більшості хворих спостерігаються інтерпсихічна, і меншою мірою, інтрапсихічна дезадаптації. У інфікованих на ВІЛ, яким притаманна саморуйнівна поведінка, виявлено більший ступінь розладів адаптації порівняно з групою без аутоагресивної поведінки.
Особливості деяких біохімічних маркерів вагітності у вагітних з єдиною пупковою артерією плода
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Красовська, О. В.; Лакатош, В. П.; Антонюк, М. І.; Лакатош, П. В.; Костенко, О. Ю.; Krasovs’ka, O. V.; Lakatosh, V. P.; Antoniuk, M. I.; Lakatosh, P. V.; Kostenko, O. Y.
Єдину пупкову артерію (ЄПА) вважають незалежним фактором ризику хромосомних аномалій та вад розвитку плодів. У статті наведено порівнювальні дані оцінки деяких біохімічних маркерів вагітності при вагітності з ЄПА плода та при вагітності з двома артеріями пуповини та фізіологічними пологами. Мета дослідження – визначити особливості деяких біохімічних маркерів вагітності у вагітних з єдиною пупковою артерією плода. Об’єкт і методи дослідження – 31 вагітна з єдиною пупковою артерією плода (досліджувана група), 62 вагітні з 2 артеріями пуповини плода (контрольна група). В обох групах порівнювали такі показники: вільна β-субодиниця ХГ, РАРР-А в терміні 12-13 тижнів, β-ХГ, вільний естріол та альфа-фетопротеїн (АФП) в терміні 17-18 тижнів та плацентарний лактоген (ПЛ) на різних термінах 3-го триместру вагітності. Результати дослідження та їх обговорення: встановлено, що серед вагітних з ЄПА спостерігається значний відсоток вагітних (26,8%) зі збільшеними показниками рівню РАРР-А в терміні 12-13 тижнів гестації. Анамнестично встановлено, що у вагітних з ЄПА та акушерськими ускладненнями в пологах відмічався вірогідно менший рівень вільної субодиниці β-ХГ в 12-13 тижнів вагітності порівняно з вагітними з ЄПА без таких ускладнень. Висновки: у 26,8% вагітних з ЄПА спостерігається збільшення рівню РАРР-А на 12-13 тижні вагітності. Вагітні з ЄПА мають достеменно нижчий рівень ПЛ в терміні 37-38 тижнів вагітності, що підтверджує наявність несприятливого стану вагітних з ЄПА, та супроводжується або сприяє більш ранньому настанню пологів серед вагітних з ЄПА.
Дослідження стану оксидативного стресу при експериментальних ринітах різного ґенезу
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Крижна, С. І.; Київська, Ю. О.; Тюпка, Т. І.; Козар, В. В.
Проведено один з етапів патофізіологічного дослідження стану прооксидантно-антиоксидантного стану за показником окисного стресу слизової носа на місцевому та загальному рівнях у щурів з хімічним і бактеріальним ринітом. Моделювання ринітів за показником коефіцієнту оксидативного стресу достовірно призводило до високого ступеню порушення системи ПОЛ та АОЗ при різних видах ринітів (хімічному та бактеріальному) на 3-ю добу на місцевому та системному рівнях розвитку патології. Доведено, що до кінця терміну спостереження потужність компенсаторних механізмів була недостатньою, що проявлялося високим коефіцієнтом оксидативного стресу при обох видах ринітів на місцевому та системному рівнях. При хімічному риніті на системному рівні такі зсуви були більш вираженими – у 1,49 рази на 3-ю добу та у 1,27 рази на 14-у добу експерименту. При бактеріальному – у 2,0 рази на 3-ю добу та у 2,59 рази на 14-у добу експерименту. Ступінь порушення системи ПОЛ та АОЗ був більш виражений при бактеріальному риніті на системному рівні у порівнянні з хімічним ринітом. Отримані результати дозволяють продовжити дослідження перебігу експериментальних ринітів, механізмів розвитку захисту та відновлення тканин.
Прихильність до лікування хворих на ішемічну хворобу серця як дієвий фактор профілактики
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Шуть, Світлана Володимирівна; Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Гончарова, Олена Олегівна; Трибрат, Татьяна Анатольевна; Шуть, Светлана Владимировна; Сакевич, Виктория Дмитриевна; Гончарова, Елена Олеговна; Trybrat, T. A.; Shyt, S. V.; Sakevich, V. D.; Goncharova, O. O.
Профілактичний напрямок охорони здоров’я практично у всіх країнах світу, в тому числі України є ключовим напрямком у вирішенні питань зниження смертності від серцево-судинних захворювань. Прихильність пацієнтів до призначеної терапії – фактор, який в значній мірі визначає ефективність лікування, тому підвищення ступеня дотримання хворими рекомендацій є актуальною проблемою. Проведене дослідження показало, що обізнаність про захворювання та його ускладнень серед хворих на ІХС залишається недостатньою, у зв’язку з чим багато пацієнтів недооцінюють серйозність захворювання і відповідно не виконують в повному обсязі рекомендації лікаря, що спричиняє прогресування захворювання та більш частішу госпіталізацію як у чоловіків, так і у жінок. Таким чином, від лікаря вимагається більше, ніж просто призначення стандартної схеми лікування, а саме – вміння переконати пацієнта в тому, що його здоров’я і життя залежать від того, наскільки точно він буде виконувати рекомендації; Профилактическое направление здравоохранения практически во всех странах мира, в том числе Украины является ключевым направлением в решении вопросов снижения смертности от сердечно-сосудистых заболеваний.Приверженность пациентов к назначенной терапии – фактор, который в значительной степени определяет эффективность лечения, поэтому повышение степени соблюдения больными рекомендаций является актуальной проблемой. Проведенное исследование показало, что осведомленность о заболевании и его осложнений среди больных ИБС остается недостаточной, в связи с чем многие пациенты недооценивают серьезность заболевания и соответственно не выполняют в полном объеме рекомендации врача, что приводит к прогрессированию заболевания и более частой госпитализации как у мужчин, так и у женщин. Таким образом, от врача требуется больше, чем просто назначение стандартной схемы лечения, а именно – умение убедить пациента в том, что его здоровье и жизнь зависят от того, насколько точно он будет выполнять рекомендации; Cardiovascular diseases are the main reason of mortality in modern society, the leading part of which is ischemic heart disease (IHD). The prevention of health organization practically in all countries around the word, including Ukraine, is the key direction of decreasing mortality from cardiovascular diseases. Patient’s compliance with prescribed treatment is the factor which greatly, determines it efficiency, so, increas-ing the degree of following to recommendations is the actual problem.The low compliance with prescribed treatment is very dangerous leading by many reasons. Firstly, it fraught with serious complications, secondly it promotes disease progression and as consequence cause disability and mortality of able-bodied and social active people. The purpose of research is to study compliance with treatment and recommendations which have been given for patients with IHD.
Клиническая характеристика больных поясничным остеохондрозом с нарушением двигательного стереотипа
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Колесниченко, В. А.; Гресько, И. В.; Kolesnichenko, V. A.; Gresko, I. V.
Вивчено ортопедичний статус 80 хворих на поперековий остеохондроз з порушенням рухового стереотипу і міотонічними реакціями м’язів попереково-тазової області у віці 22 – 44 (31,7 ± 4,4) року. При оцінці ортопедичного статусу встановлений асиметричний гіпертонус паравертебральних м’язів, а також несиметричне положення антропометричних орієнтирів правої і лівої, а також верхній і нижньої половини тулуба, яке збільшується при динамічних навантаженнях.
Досвід використання дабігатрану у пацієнтів із фібриляцією передсердь, тромбозом вушок передсердь та високим ризиком геморагічних ускладнень
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Ханюков, О. О.; Єгудіна, Є. Д.; Сапожниченко, Л. В.; Калашникова, О. С.; Бублій, Р. В.
Актуальність проблеми фібриляції передсердь обумовлена значною поширеністю даної аритмії, а також пов’язана з п’ятикратним підвищенням ризику розвитку кардіоемболічного інсульту. Поява нових оральних антикоагулянтів, зокрема дабігатрану етаксілату, потребує подальших досліджень, які дозволять ефективно та безпечно використовувати прямий інгібітор тромбіну в профілактиці тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із фібриляцією передсердь. У дослідження включено 70 пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь та тромбозом вушок передсердь, які у вигляді антикоагулянтної терапії отримували дозу дабігатрану 150 мг або 110 мг двічі на день залежно від швидкості клубочкової фільтрації та ризику кровотечі. Встановлено, що пацієнти з фібриляцією передсердь неклапанного генезу та тромбозом вушок передсердь мали в середньому 3,6 бали за шкалою CHA2DS2-VASc та 25,7% із них відносились до групи високого ризику за шкалою HAS-BLED. Використання дози дабігатрану 150 мг або 110 мг двічі на день ефективне та безпечне в профілактиці тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного ґенезу, тромбозом вушок передсердь та високим ризиком геморагічних ускладнень.
Взаємодія ліків та їжі
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Яковлева, О. О.; Коновалова, Н. В.; Вітрук, Т. К.; Крикус, О. Ю.; Кобірніченко, А. В.; Yakovleva, O. А.; Konovalova, N. V.; Vitruk, T. K.; Krikus, O. Yu.; Kobirnichenko, A. V.
Взаємодія ліків обов’язково включає аналіз взаємовідносин препаратів з продуктами харчування, напоями чи дієтичними добавками. Харчові компоненти можуть змінювати параметри фармакокінетики препаратів та/чи їх фармакодинамічні характеристики. Найбільш вивчені питання взаємодії пероральних лікарських засобів з їжею на етапах всмоктування та біотрансформації. Тривалий прийом препаратів також впливає на засвоєння харчових складників і може спровокувати дефіцит певних нутрієнтів. Розуміння усіх особливостей взаємовідносин їжі з лікарськими засобами допомагає клініцистам прогнозувати негативні варіанти взаємодії та профілактувати їх виникнення.
Постінсультна втома та особливості фармакотерапії протягом стаціонарного лікування у пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровообігу
(Вісник проблем біології і медицини, 2019) Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Ирина Ивановна; Delva, I. I.
Постінсультна втома (ПІВ) – часте ускладнення після виникнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Мета дослідження: оцінити потенційні зв’язки між фармакотерапією під час стаціонарного лікування з приводу ГПМК та особливостями виникнення і подальшого перебігу ПІВ протягом однорічного періоду. Об’єкт і методи. Обстежено 386 пацієнтів з ГПМК. ПІВ та окремі її компоненти діагностувалися за допо Необхідно могою шкал: MFI-20, FAS, FSS у певні часові точки. Результати. Прийом препаратів, їх кількість не змінювали частоту і інтенсивність ПІВ та її компонентів під час перебування пацієнтів в стаціонарі та через 1 місяць після розвитку ГПМК. Кількість стаціонарно призначених препаратів впливала на персистування ПІВ та фізичну ПІВ протягом першого року після розвитку ГПМК. Висновки. 1. Кількісні та якісні характеристики фармакотерапії під час стаціонарного лікування з приводу ГПМК не мають будь-яких достовірних зв’язків з показниками розповсюдженості та інтенсивності ПІВ в гострому періоді захворювання. 2. Поліфармакотерапія під час стаціонарного лікування з приводу ГПМК може бути одним з факторів, що сприяє персистуванню ПІВ протягом наступного однорічного періоду.
Основні напрямки вивчення якості життя пацієнтів з алергічним ринітом
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Задорожна, А. Г.; Zadorozhna, A. G.
Епідеміологічні дослідження, проведені в багатьох європейських країнах, показали, що за останнє десятиріччя захворюваність на алергічний риніт (АР) виросла в десятки разів. В дослідженні, яке було проведене в Канаді в 1994 році, показано, що затрати на амбулаторні візити та лікарські засоби становлять близько $16 млн., з яких лише $4,4 млн. – на візити до лікаря та придбання призначених препаратів у пацієнтів з алергічним ринітом. Високі витрати на лікування АР визначаються також значними непрямими витратами, які обумовлені тимчасовою непрацездатністю хворих, негативним психоемоційним станом пацієнтів, а саме, знижує інтегральний показник – оцінка якості життя. Метою роботи чинного дослідження стало вивчення показників якості життя у хворих з сезонним (САР) та цілорічним алергічним ринітом (ЦАР) у Дніпропетровській та Київській областях. Об’єкт і методи дослідження. В дослідженні прийняло участь всього 166 пацієнтів з Дніпропетровської (52 пацієнта з сезонним АР (САР) та 46 – цілорічним АР (ЦАР)) та Київської (40 – САР та 28 – ЦАР) областях, котрих анкетували за допомогою опитувальника SF-36. Результати дослідження. При аналізі результатів анкетування показано значне зниження 4 основних показників – «Ролеве функціонування, обумовлене фізичним станом» та «Ролеве функціонування, обумовлене емоційним станом», а також оцінка «Життєвої активності» і «Соціального функціонування», що свідчить про емоційні та фізичні проблеми, які можна вважати фактором розвитку депресії, тривоги у пацієнтів з алергічним ринітом. Дані результати свідчать про негативний вплив алергічного риніту на якість життя як у хворих з сезонними проявами так і цілорічними впливами ряду алергенів. Отримані дані потребують клінікоекономічної оцінки фармакотерапевтичного забезпечення хворих на алергічний риніт, що стане подальшим об’єктом нашого дослідження.
Перспективи лікування простатитів і доброякісної гіперплазії простати цидиполом з позицій нових даних про метаболізм циміналю в оксид азоту (NO) і досягненнях NO-терапії
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кравченко, Володимир Григорович; Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, О. В.; Kravchenko, V. G.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.
Мета даної роботи – аналіз не тільки можливого позитивного впливу метаболіту циміналю NO в препараті Цидипол на фармакокінетичний профіль, а і вплив його NO на різні види фармакологічної активності при ректальному введенні. Це б зумовило значне підвищення оцінки ефективності препарату і розширило спектр його фармакологічного впливу в поєднанні з NO при лікуванні, як простатитів, так і інших патологічних проявів в прямій кишці.
Сравнительная характеристика показателей бронхиальной проходимости у больных хроническим легочным сердцем бронхо-легочного генеза в условиях коморбидности с гипертонической болезнью
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Петров, Евгений Евгеньевич; Бурмак, Юрий Григорьевич; Треумова, Светлана Ивановна; Иваницкая, Татьяна Анатольевна; Petrov, Ye. Ye.; Burmak, Yu. G.; Treumova, S. I.; Ivanitskaya, T. A.; Петров, Євген Євгенович; Бурмак, Юрій Григорович; Треумова, Світлана Іванівна; Іваницька, Тетяна Анатоліївна
Вивчались показники бронхіальної прохідності у хворих на хронічне легеневе серце (ХЛС) бронхо-легеневого ґенезу в залежності від виразності гемодинамічних порушень в умовах коморбідності з гіпертонічною хворобою (ГХ). Встановлено, що найбільші зміни показників функції зовнішнього дихання спостерігаються у хворих на коморбідну патологію, що певним чином віддзеркалює наявність обтяженого ГХ клінічного перебігу ХЛС бронхо-легеневого ґенезу. Виразність порушень проксимальної та дистальної бронхіальної прохідності має також тенденцію до збільшення з розвитком декомпенсації ХЛС; Изучались показатели бронхиальной проходимости у больных хроническим легочным сердцем (ХЛС) бронхо-легочного ґенеза в зависимости от выраженности гемодинамических нарушений в условиях коморбидности с гипертонической болезнью (ГБ). Установлено, что наибольшие изменения показателей функции внешнего дыхания наблюдаются у больных коморбидной патологией, что в определенной степени отражает наличие отягощенного ГБ клинического течения ХЛС бронхо-легочного генеза. Выраженность нарушений проксимальной и дистальной бронхиальной проходимости имеет также тенденцию к увеличению по мере развития декомпенсации ХЛС;Estimation of peculiarities of bronchial patency’s changes in the patients with chronic cor pulmonale (CCP) of broncho-pulmonary genesis depending on the intensity of hemodynamic disorders in conditions of comorbidity with hypertensive disease (HD) has been carried out. Indices of bronchial patency in 160 patients with chronic obstructive pulmonary disease and CCP (female-62, male-98, mean age – 55,6±2,2), among whom 96 (female-38, male-58) had its combination with HD of the II stage, 2 degree of arterial hypertension, were examined. Then the patients were subdivided depending on the presence and expressiveness of systemic hemodynamics’ disorders.
Препарати місцевої антибактеріальної терапії, як складова лікування запальних захворювань порожнини носа та приносових пазух
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Дєєва, Юлія Валеріївна; Безшапочний, Сергій Борисович; Dieieva, Yu. V.; Bezshapochnyi, S. B.
Мета: вивчити ефективність препаратів місцевої антибактеріальної та протизапальної дії на перебіг запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Об’єкт і методи дослідження. До дослідження нами були залучені дорослі пацієнти з запальною патологією основної, верхньощелепної пазухи, та діти з встановленими діагнозами гострий риносинусит та аденоїди. Збиралися дані за допомогою проведення опитування, відео ендоскопії та КТ. Після чого проводився статистичний аналіз. Результати. У пацієнтів, які під час лікування застосовували назальний спрей Полідекса з Фенілефрином, вираженість відчуття закладеності носа починаючи з четвертого дня лікування була значно меншою в порівнянні з даними контрольної групи. Після збору даних щодо відчуття виділень з носа на 1, 2, 4, 8 та 10 дні лікування за ВАШ виявилося, що інтенсивність даної скарги почала знижуватись на 4 день лікування. У групі А цей процес був більш виражений ніж в групі В. Пацієнти, які застосовували лише фізіологічний розчин натрію хлориду в якості промивання носової порожнини, мали більш інтенсивне відчуття виділень з носової порожнини до повного його зникнення на 10 день лікування. Ці показники у досліджених дітей також мали схожу характеристику. При порівнянні групи дослідження де протягом 10 днів в якості місцевої антибактеріальної терапії застосовувався препарат Ізофра та контрольній групі, в якій пацієнтам проводилося промивання носа 0,9% розчином натрія хлориду. Відчуття закладеності та виділень з носа у основній групі дослідження, починаючи з четвертого дня лікування мало значно меншу інтенсивність ніж в контрольній групі. Висновки. Таким чином, спреї Полідекса з Фенілефрином та Ізофра ефективні при лікуванні запальних захворювань носа та приносових пазух, таких як, гострий риносинусит, гострий аденоїдит, як у дітей так і у дорослих. Місцеве застосування даних антибактеріальних препаратів сприяє накопиченню їх максимальної концентрації у вогнищі запалення, мінімальний системний вплив і, безсумнівно, знижує ризик розвитку небажаних і побічних реакцій, не веде до порушення нормальної мікрофлори слизових оболонок організму.
Поширеність та етіологічні чинники виникнення дефектів кісток лицевого скелету
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Пантус, А. В.; Рожко, М. М.; Ярмошук, І. Р.; Грекуляк, В. В.; Когут, В. Л.; Pantus, A. V.; Rozhko, M. M.; Yarmoshuk, I. R.; Grekulyak, V. V.; Kogut, V. L.
Розповсюдженість запальних процесів щелепно-лицевої ділянки з року в рік збільшується. Змінюється не тільки частота, але й характер протікання запальних процесів. Частота різних форм остеомієліту сягає 30%. Поєднані травми щелепно-лицевої ділянки ускладнені посттравматичними дефектами кісткової тканини займають одне з пріоритетних місць у реконструктивній хірургії. Встановлено, що найбільша частота припадає на хронічні запальні процеси та травми щелепно-лицевої ділянки. Серед таких патологій – хронічні остеомієліти щелеп, атрофії кісткової тканини коміркового відростка верхньої та коміркової частини нижньої та кісти щелеп. Саме даний вид патологій як правило потребує реабілітаційної програми по відновленню втраченої кісткової тканини. Що стосується онкопатологій, то на етапі реабілітації хворих реконструктивна хірургія, як правило, стикається з пострезекційними станами щелеп, які в більшості випадків потребують ендопротезування.
Аналіз захворюваності та поширеності депресивних розладів жителів Полтавської області в період збройного конфлікту
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Гавловський, Олександр Данилович; Голованова, Ірина Анатоліївна; Gavlovsky, O. D.; Golovanova, I. A.
Будь-який соціальний конфлікт, у тому числі військовий, впливає на стан взаємостосунків у суспільстві. В першу чергу це стосується соціальних груп та людей, які безпосередньо на собі зазнали наслідків воєнного конфлікту: до них відносяться люди, які змушені були переїхати у зв’язку бойовими діями на території якій вони проживають, сім’ї, які зазнали втрат внаслідок Російської агресії та проведення Антитерористичної операції. Одним з наслідків конфлікту є зростання людей з девіантною поведінкою в суспільстві. Девіантність провокують проблеми бездомності, дитячої занедбаності, різних видів насилля, безробіття, соматичні та психічні захворювання, інвалідність, міграції та меншини, що мають недостатні ресурси, проблеми ув’язнення, проблеми людей похилого віку та ін.

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини, 2019, Випуск 1, Том 1 (148) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування