Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 1 (61)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 1 (61) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 67
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Причини виникнення та діагностика синдрому діабетичної стопи(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Ляховський, Віталій Іванович; Гавловський, Олександр Леонідович; Кизименко, Олексій Олексійович; Люлька, Олександр Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховский, Виталий Иванович; Гавловский, Александр Леонидович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Люлька, Александр Николаевич; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Lyakhovsky, V. I.; Havlovsky, O. L.; Kizimenko, O. O.; Liulka, O. M.; Gorodova-Andreeva, T. V.Проведений аналіз наукової літератури стосовно визначення терміну «Синдрoм діабетичної стопи» та встановлення причин його виникнення. Приділена значнa увага порушенням іннервації, кровообігу в нижнiх кінцівках та ступеню ураження кісток та суглобів при діабетичній стопі. За думкою більшості фахівців, синдром діабетичної стопи є результатом порушення не тільки кровообігу, а й іннервації нижніх кінцівок. Тому найбільш признаним є виділення нейропатичної, ішемічної та змішаної форми синдрому. Детально описані діагностичні можливості сучасних методів обстеження таких пацієнтів. Особлива увага приділена особливостям прoведення інструментальних методів обстеження при синдромі діабетичної стопи: реовазографії, тeрмографії, радіонуклідній ангіографії, лазерній флоуметрії, визначенню трaнскутанної напруги кисню, ангіографії, комп’ютерній цифровій субтрaкційній ангіографії, дуплексній ультразвуковій діагностиці, визначенню порoгу больової, температурної та вібраційної чутливості. Проведено аналіз показань до застосування кожного з діагностичних методів з інтерпретацією отриманих результатів. Перевага серед великої кількості існуючих досліджень надається методам діагностики, які поєднують максимальну інформативність з мінімальною інвазивністю. Доведено, що oптимальними методами діагностики ста- ну артеріального кровообігу нижніх кiнцівок у хворих з синдромом діабетичної стопи є застосування ультрaзвукових та рентгенографічних методів обстеження, з визначенням трaнскутанної напруги кисню. Це дозволяє отримати всебічне уявлення про патологічні зміни та визначити подальшу лікувальну тактику. Проведен анализ научной литературы относительно определения термина «Синдром диабетиче-ской стопы» и установления причин его возникновения. Уделено значительное внимание нарушениям иннервации, кровообращению в нижних конечностях, а также степени поражения костей и суставов при диабетической стопе. По мнению большинства специалистов, синдром диабетической стопы является результатом нарушения не только кровообращения, а и иннервации нижних конечностей. Поэтому, наиболее признанным есть разграничение нейропатической, ишемической и смешанной формы синдрома. Детально описаны диагностические возможности современных методов обследования таких пациентов. Особое внимание уделено особенностям проведения инструментальных методов обследования при синдроме диабетической стопы: реовазографии, термографии, радионуклидной ангиографии, лазерной флоуметрии, определению черезкожного напряжения кислорода, ангиографии, компъютерной цифровой субтракционной ангиографии, дуплексной ультразвуковой диагностике, определению порога болевой, температурной и вибрационной чувствительности. Проведен анализ показаний к применению каждого из диагностических методов с интерпретацией полученных результатов. Преимущество среди большого количества существующих исследований предоставляется методам диагностики, которые сочетают в себе максимальную информативность с минимальной инвазивностью. Доказано, что оптимальными методами диагностики состояния артериального кровообращения нижних конечностей у больных с синдромом диабетической стопы являются применение ультразвуковых и рентгенографических методов обследования, с определением черезкожного напряжения кислорода. Это позволяет получить всестороннее представление про патологические изменения и определить дальнейшую лечебную тактику. This article is devoted to the analysis of scientific literature on the definition of the term "Diabetic foot syn-drome" and identifying the causes of its occurrence. Considerable attention is paid to the disorders of innervations, circulation in the lower limbs and the degree of bone and joint damage in diabetic foot. According to the opinion of the majority of specialists, diabetic foot syndrome results from not only blood circulation im-pairment, but disorders of lower extremity innervations. Therefore, there is a division into neuropathic, ischemic and mixed forms of the syndrome. Diagnostic possibilities of modern methods used to examine diabetic patients are described in details. Particular attention is paid to the peculiarities of implementing instrumental investigation techniques in diagnosis of diabetic foot syndrome: rheovasography, thermograph, radionuclide angiography, laser flowmetry, angiography, computer digital subtraction angiography, assessment of transdermal oxygen tension, duplex ultrasound diagnosis, pain threshold detection, and temperature and vibration sensitivity. The article also presents the analysis of the indications prior the application of each of the diagnostic methods and the interpretation of the results obtained. The most advantageous of a large number of existing diagnostic methods are those that combine maximum information value with minimal invasiveness. It has been proved that the optimal methods for diagnosing the state of arterial blood flow in the lower extremities of patients with diabetic foot syndrome is the use of ultrasound and radiographic examina-tion, with assessment of the transdermal oxygen tension. This allows doctors to get a complete picture of the pathological changes and to choose the proper treatment tactics.Документ Особливості викладання загальної хірургії в умовах Болонського процесу(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Стороженко, Олексій Володимирович; Стороженко, Алексей Владимирович; Storozhenko, O. V.Интеграция в Европейскую систему образования и введение кредитно-модульной системы предусматривает новый подход к профессиональной подготовке будущих кадров. В работе изложены результаты анализа опыта организации учебного процесса по кредитно-модульной системе в преподавании дисциплины "Общая хирургия с уходом за больными». Обсуждены причины, затрудняющие внедрение новой программы. Приведены примеры решения основных проблемных вопросов. Исследовали современные средства обучения, интерактивное программное и методическое обеспечение. В результате выявлено, что самостоятельная деятельность студентов играет решающую роль в формировании их как будущих специалистов. Статья посвящена актуальной проблеме образования в современной медицине, преподаванию клинических дисциплин. Основное значение в этом вопросе уделяется практическому занятию и системному подходу для усвоения теоретического материала и приобретению практических навыков. На кафедре общей хирургии проведено структурированное, многофакторное планирование учебного процесса с применением различных форм этапного контроля. Системный подход к обучению будущих врачей определил задачи комплексной научно- исследовательской работы, проведенной на кафедре. По нашему убеждению, именно в начале учебного этапа вузовской клинической подготовки предпочтение должно отдаваться методике обучения, которая способствовала бы развитию личных способностей студента, умению логически мыслить, использовать теоретические знания в практической деятельности. Согласно Болонской системе, студенты большую часть отведенного для обучения времени должны работать самостоятельно. Если студент не овладеет навыками самостоятельной работы с учетом мотивации и желаний, то процесс самообразования в этом случае не имеет перспективы; Integration into the European education environment and ECTS implementing approach provides a new approach to the training of future health care professionals. The paper presents the results obtained by analyzing the experience in delivering "General surgery and Nursing" discipline in accordance with ECTS demands. The articles highlights the obstacles complicating the introduction of the novel curriculum, gives the examples of solving key issues. Much attention has been also paid to the modern training tools, interactive software and methodological support. As a result, it has been discovered that the independent activity of students plays a crucial role in fostering them as future specialists. The article also focuses on some pressing problems of professional training in modern medicine, teaching of clinical disciplines. The bed-side training and a systematic approach to developing the theoretical knowledge and acquiring practical skills are cornerstone in this aspect. The Department of General Surgery has performed a structured, multifactorial planning of the educational process using various forms of step control. The systemic approach to the training of future physicians determines the tasks of integrated research work, conducted at the department. We considers it is at the beginning of the educational phase of university clinical training, the preference should be given to teaching methods that would contribute to the development of student's personal abilities, the ability to think logically, to apply theoretical knowledge in their daily medical practice. According to the Bologna convention, students have to spend most of their time studying on their own. If a student does not master the skills of independent work taking into account motivation and desires, the process of self-education in this case is not a way; Інтеграція в Європейську систему освіти і введення кредитно -модульної системи поставили перед викладачами кафедр загальної хірургії низку важливу запитань, відповідь на які повинна підвищити самостійність, творчу ініціативу і активність студентів - майбутніх лікарів [2;3]. Враховуючи, що рівень кваліфікації фахівця стоїть на першому місці в градаційних системах освіти різних суспільств, зрозуміла необхідність підвищення якості підготовки лікаря в навчальному закладі на що направлене втілення в учбовий процес кредитно-модульної системи [2]. Модернізація освіти, яка відбувається у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу, насамперед стимулює пошук і удосконалення педагогічних процесів [1]. Побудова національної системи освіти в Україні передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх кадрів, спрямований на подолання не відповідності знань студентів запитам особистості, суспільним потребам і світовим стандартам, знецінення соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності.Документ Результати оцінки молекулярно-біологічних маркерів пухлини залежно від виду лікування та віку хворих на поширений рак яєчників(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Міхановський, О. А.; Кочина, М. Л.; Харченко, Ю. В.; Федоренко, Н. В.; Михановский, А. А.; Кочина, М. Л.; Харченко, Ю. В.; Федоренко, Н. В.; Mikhanovskii, O. A.; Kochina, M. L.; Kharchenko, Y. V.; Fedorenko, N. V.Мета дослідження - порівняльна оцінка рівня експресії молекулярно-біологічних маркерів пухлини у хворих на рак яєчників III−IV стадії залежно від віку та виду комбінованого лікування. Імуногістохімічне дослідження з визначенням білків p53, Bcl-2, Ki67 та VEGF було проведено 75 хворим на рак яєчників III–IV (T3а-сNхM0-1) стадії, які були розділені на дві групи в залежності від типу лікування -не-ад’ювантна поліхіміотерапія та ад'ювантна поліхіміотерапія. В результаті проведеного дослідження показано, що вік хворих на поширений рак яєчників впливає на рівень експресії mt p53 та на-явність експресії Bcl-2 та VEGF в пухлині. Залежності рівня експресії Ki67 від віку хворих не виявлено. Неад’ювантна поліхіміотерапія ефективно впливає на рівень експресії VEGF, особливо у хворих на рак яєчників молодоговіку. Високий рівень експресії тmt р53 спостерігався у 41-42% хворих обох вікових груп, які отримували неад’ювантну поліхіміотерапію. У хворих, якім лікування почато з опе-рації, у віці до 50 років у 67% випадків маркер апоптозу р53 був відсутній, а після 50 років – був відсутній, або знаходився у межах 5–50% у 71% хворих. Таким чином, тип лікування суттєвоне впливав нарівень експресіїmt р53. Аналіз отриманих даних показав, що показник негістонного білка Кі-67 залежав від виду лікування. Це підтверджується його відсутністю у 41% випадків у хворих, які отримували неад’ювантну поліхіміотерапію, та лише у 21% хворих, які отримували ад'ювантну поліхіміотерапію; Цель исследования – сравнительная оценка уровня экспрессии молекулярно-биологических маркеров опухоли у больных раком яичников III−IV стадии в зависимости от возраста и вида комбинированного лечения. Иммуногистохимическое исследование опухоли с определением белков p53, Bcl-2, Ki67 и VEGF было проведено 75 больным раком яичников III–IV (T3а-сNхM0-1) стадии. Больные были разделены на две группы в зависимости от вида лечения – неадъювантная полихимиотерапия и адъювантная полихимиотерапия (АПХТ). В результате проведенного исследования показано, что возраст больных распространенным раком яичников влияет на уровень экспрессии mt p53 и наличие экспрессии Bcl-2 и VEGF в опухоли. Зависимость уровня экспрессии Ki67 от возраста не выявлена.Неадъювантная полихимиотерапия эффективно влияет на уровень экспрессии VEGF, особенно у больных молодого возраста. Высокий уровень экспрессии mt р53 наблюдался у 41-42% больных обеих возрастных групп (до 50 лет и старше 50 лет), которые получали неадъювантную полихимиотерапию. У больных в возрасте до 50 лет, которым проводили АПХТ, в 67% случаев маркер апоптоза р53 отсут-ствовал, а у 71% больных старше 50 лет – отсутствовал или находился в пределах 5-50%. Таким образом, не установлено существенного влияния вида лечения на уровень экспрессии mt р53. Анализ полученных результатов показал, что показатель негистонного белка Кі-67 зависел от вида лечения. Это подтверждается его отсутствием у 41% больных, которые получали неадъювантную полихимиотерапию, и только у 21% больных, которые получали АПХТ; Molecular biological markers (MBMs) detected in tumour tissue can provide important diagnostic and predictive information about the biological behaviour of the tumour (its rate of growth, the ability to invade and metastasize, and resistance to chemotherapy). The prognostic value of markers for apoptosis, angio-genesis, proliferation and other for non-recurring and overall survival of patients is studied most actively nowadays. The purpose of the studyis to compare the level of expression of molecular biologic tumour markers in patients with III-IV stage ovarian cancer, depending on the type of combined treatment and the age of patients. 75 patients with III-IV ovarian cancer(T3a-cNхM0-1) were examined. We conducted immu-nohistochemical studies with the determination of proteins p53, Bcl-2, Ki67 and VEGF. All patients were divided into 2 groups according to the type of treatment. The first group was 46 patients (61.3%) who had started treatment with non-adjuvant polychemotherapy (NPCT) with subsequent surgical treatment. The second group consisted of 29 patients (38.7%), who at the first stage got operative treatment followed by adjuvant polychemotherapy (APCT). As a result of the study, it was shown that the age of patients with a com-mon ovarian cancer affects the level of expression of mt p53 and the presence of Bcl-2 and VEGF expression in the tumour. The dependence of the Ki67 expression level on the age of the patients was not de-tected. In patients with pre-existing pulmonary adenocarcinoma of both age groups receiving NPHC and in Molecular biological markers (MBMs) detected in tumour tissue can provide important diagnostic and predictive information about the biological behaviour of the tumour (its rate of growth, the ability to invade and metastasize, and resistance to chemotherapy). The prognostic value of markers for apoptosis, angio-genesis, proliferation and other for non-recurring and overall survival of patients is studied most actively nowadays. The purpose of the studyis to compare the level of expression of molecular biologic tumour markers in patients with III-IV stage ovarian cancer, depending on the type of combined treatment and the age of patients. 75 patients with III-IV ovarian cancer(T3a-cNхM0-1) were examined. We conducted immu-nohistochemical studies with the determination of proteins p53, Bcl-2, Ki67 and VEGF. All patients were di-vided into 2 groups according to the type of treatment. The first group was 46 patients (61.3%) who had started treatment with non-adjuvant polychemotherapy (NPCT) with subsequent surgical treatment. The second group consisted of 29 patients (38.7%), who at the first stage got operative treatment followed by adju-vant polychemotherapy (APCT). As a result of the study, it was shown that the age of patients with a com-mon ovarian cancer affects the level of expression of mt p53 and the presence of Bcl-2 and VEGF expression in the tumour. The dependence of the Ki67 expression level on the age of the patients was not de-tected. In patients with pre-existing pulmonary adenocarcinoma of both age groups receiving NPHC and in.Документ Морфометрична оцінка анатомічних пропорцій очних яблук людини за даними ультразвукової органометрії(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Мірошниченко, О. О.; Мирошниченко, А. А.; Miroshnichenko, A. A.У дослідженні задіяні 107 осіб молодого віку (32 чоловічої та 75 жіночої статі), розподілених на дві групи: перша - 57 осіб з нормальними показниками зору, друга – 50 осіб з функціональними розладами (порушеннями рефракції). Виконаний за результатами органометричного вивчення ока морфометричний аналіз дозволив отримати дефінітивні показники та виявив відсутність значущих відмінностей між групами порівняння (здорові та особи з функціональними розладами зору) за наступними морфометричними параметрами: індексом передньої камери ока (ІПК; коливався у межах від 14,0±0,2 од. до 14,7±0,4 од.), міжзіничною дистанцією (МЗД; коливалася у межах від 61,1±0,7 мм до 62,9±0,6 мм), радіусом кривизни рогівки (РКР; коливався у межах від 7,7±0,1 мм до 7,9±0,1 мм) та товщиною кришталика (ТК; коливалась у межах від 3,7±0,1 мм до 3,7±0,1 мм). Досліджено закономірності вікових (17-20 р.) змін та варіативність значущих органометричних показників серед здорових осіб і з`ясовано, що найбільш значущими стосовно формування функціональних розладів зору є зміни таких морфометричних параметрів ока, як ПЗВ та ГПК; Исследовано 107 лиц в возрасте 17-20 лет (32 мужчин и 75 женщин), распределённых на две группы: первая - 57 лиц с нормальными показателями остроты зрения, вторая - 50 лиц с функциональными расстройствами (нарушением рефракции). Выполненный по результатам органометрического изучения глаза морфометрический анализ позволил получить дефинитивные показатели и выявил отсутствие значимых отличий между группами по следующим морфометрическим параметрам: индексу передней камеры глаза (колебался в пределах от 14,0±0,2 ед. до 14,7±0,4 ед.), межзрачковой дистанцией (колебалась в пределах от 61,1±0,7 мм до 62,9±0,6 мм), радиусом кривизны роговицы (колебалась в пределах от 7,7±0,1 мм до 7,9±0,1 мм) и толщиной хрусталика (колебалась в пределах от 3,7±0,1 мм до 3,7±0,1мм). Изучена закономерность возрастных (17-20 р.) изменений и вариативность значимых органометрических показателей среди здоровых и выявлено, что наиболее значимыми относительно формирования функциональных нарушений органа зрения являются значение передне-задней оси и глубины передней камеры глаза; 107 persons aged 17-20 years (32 men and 75 women) were divided into two groups: the first group in-volved 57 people with normal visual acuity; the second group included 50 persons with functional disorders (refraction disorders). Morphometric analysis, performed on the basis of the findings of the organometric study of the eye allowed us to obtain definitive indices and revealed the absence of significant differences between the groups according to the following morphometric parameters: the index of the eye anteriorchamber (ranged from 14.0 ± 0.2 units to 14.7 ± 0.4 units), interpupillary distance (ranged from 61.1± 0.7 mm to 62.9 ± 0.6 mm), the radius of corneal curvature (ranged from 7.7 ± 0.1 mm to 7.9 ± 0.1 mm) and the thickness of the lens (ranged from 3.7 ± 0.1 mm to 3.7 ± 0.1 mm). The regularity of age-related changes and the variability of significant organometric parameters have been studied in healthy individuals. The data obtained enables us to suggest the most significant relative to the formation of functional disturbances in the organ of vision is the value of the antero-posterior axis and the depth ofthe anterior chamber of the eye.Документ Проблема преэклампсии в современном акушерстве(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Агаева, К. В.; Агаєва, К. В.; Agayeva, K. V.Представлен обзор данных научной литературы за последние годы по вопросу развития преэклампсии во время беременности. Преэклампсия является одной из важнейших проблем в современном акушерстве. Частота развития преэклампсии составляет 2-8 % и не имеет тенденции к снижению. Несмотря на большое число исследований, этиологические факторы преэклампсии остаются неизвестными. В настоящее время наиболее приоритетной является плацентарная теория, которая объясняет возникновение преэклампсии в результате патологической плацентации. Основными факторами риска развития преэклампсии являются хронические заболевания почек (58,6%), сосудистая патология (51,7%), эндокринная патология (38,0%), метаболический синдром (24,0%), заболевания сердца (22,0%), заболевания желудочно-кишечного тракта (20,7%). Несмотря на проводимую профилактику и многократные попытки подбора терапии, не удалось добиться снижения частоты развития преэклампсии. Единственным радикальным методом лечения тяжелой преэклампсии на сегодняшний день является досрочное родоразрешение. Анализ современной литературы показывает, что проблема преэклампсии является чрезвычайно актуальной в акушерской практике, в особенности, проблема тяжелой преэклампсии, как потенциально жизнеугрожающего состояния для матери и ребенка. Значительная частота данного осложнения диктует необходимость проведения активных профилактических и лечебных мер у пациенток, находящихся в группе риска по развитию преэклампсии.Представлений огляд даних наукової літератури за останні роки з питання розвитку прееклампсії під час вагітності. Прееклампсія є однією з найважливіших проблем в сучасному акушерстві. Частота розвитку прееклампсії складає 2-8 % і не має тенденції до зниження. Незважаючи на велике число досліджень, етіологічні чинники прееклампсії залишаються невідомими. Нині найбільш пріоритетною є плацентарна теорія, яка пояснює виникнення прееклампсії в результаті патологічної плацентації. Основними чинниками ризику розвитку прееклампсії є хронічні захворювання нирок (58,6%), судинна патологія (51,7%), ендокринна патологія (38,0%), метаболічний синдром (24,0%), захворювання серця (22,0%), захворювання шлунково-кишкового тракту (20,7%). Незважаючи на профілактику, що проводиться, і багатократні спроби підбору терапії, не вдалося добитися зниження частоти розвитку прееклампсії. Єдиним радикальним методом лікування важкої прееклампсії на сьогодні є дострокове розродження. Аналіз сучасної літератури показує, що проблема прееклампсії є надзвичайно актуальною в акушерській практиці, особливо проблема важкої прееклампсії, яка потенційно загрожує життю матері і дитини. Значна частота цього ускладнення диктує необхідність проведення активних профілактичних і лікувальних заходів у пацієнток, що знаходяться в групі ризику по розвитку прееклампсії. This review article highlights the analysis of recent literature data on the development of pre-eclampsia during pregnancy. Pre-eclampsia is one of the most serious problems in modern obstetrics. The incidence of pre-eclampsia makes up 2-8% and does not tend to decrease. Despite a large number of studies, the etiological factors of pre-eclampsia are still remaining unknown. Nowadays, the placental theory that explains the occurrence of pre-eclampsia as a result of pathological placentation is considered to be the most acknowledged. The main risk factors for the development of pre-eclampsia are chronic kidney diseases (58.6%), vascular pathology (51.7%), endocrine pathology (38.0%), metabolic syndrome (24.0%), and heart disease (22.0%), diseases of the gastrointestinal tract (20.7%). Despite the ongoing prevention and multiple attempts to select therapy, there have been little results in reduce the incidence of pre-eclampsia. Today, the only radical treatment for severe preeclampsia is pre-term delivery. Analysis of modern literature has shown that the problem of pre-eclampsia is extremely relevant in obstetric practice, and, in particular, the problem of severe pre-eclampsia, as a potentially life-threatening condition for the mother and child. A significant frequency of this complication dictates the necessity to implement active preventive and curative measures for patients at risk of developing pre-eclampsia.Документ Резекция и транспозиция жирового тела щеки: показания и противопоказания коперации(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Слюсарев, И. Ю.; Слюсарев, Н. И.; Слюсарев, І. Ю.; Слюсарев, Н. І.; Slusarev, I. Yu.; Slusarev, N. I.Набирающая популярность операция, направленная на транспозицию или резекцию жировых комков Биша, далеко не всегда приносит позитивный эффект, и результат по-разному оценивается пациентами. К сожалению, ряд пациенток были неудовлетворены или даже разочарованы в результате выполненной операции. Они отмечали, что после резекции комков Биша, ткани в нижней части щеки теряли тургор. А на коже при улыбке образовывались складки. Как оказалось, при прогнозировании результата пропорции лица имеют основополагающее значение. При анализе выполненных операций в нашем медицинском центре мы обратили внимание на то, что пациенты с узкими и широкими лицами, по разным критериям оценивали результаты операции. Но расстояние между наиболее выступающими точками скуловых бугров в данной оценочной шкале оказалось менее значимым. Более важными критериями оказалась длина лица и ширина между углами нижней челюсти. Для того чтобы упростить замеры и создать единый объективный критерий, мы предложили использовать один показатель, который коррелирует соотношения между длиной лица и расстоянием между углами нижней челюсти. Это глабелло-гониальный угол. Использование предложенного авторами глабелло-гониального угла значительно упрощает предоперационный анализ. В группе пациенток с углом более 75 градусов результаты закономерно лучше. Оценка полу- ченных результатов после резекции жировых комков Биша проводилась по двум критериям. Первый касался субъективной оценки пациентками результата операции. Второй основывался на врачебном анализе. Он включал в себя осмотр в спокойном состоянии и при максимальном оскале зубов. В исследуемой группе позитивный результат операции отмечен пациентами в 94%, в контрольной – в 68%. Второй угол между зигион- погонионзигион применим для отбора пациенток на транспозицию жировых комков. Операция по перемещению жировых комков Биша больше показана пациентам, у которых этот угол менее 80 градусов. Набирає популярність операція, спрямована на транспозицію або резекцію жирових грудок Біша, яка далеко не завжди приносить позитивний ефект, і результат по-різному оцінюється пацієнтами. На жаль, ряд пацієнток були незадоволені або навіть розчаровані в результаті виконаної операції. Вони відзначали, що після резекції грудок Біша тканини в нижній частині щоки втрачали тургор. А на шкірі при посмішці утворювалися складки. Як виявилося, при прогнозуванні результату пропорції обличчя мають основоположне значення. При аналізі виконаних операцій в нашому медичному центрі ми звернули увагу на те, що пацієнти з вузькими і широкими обличчями за різними критеріями оцінювали ре- зультати операції. Але відстань між найбільш виступаючими точками вилицевих горбів в даній оціночної шкалі виявилася менш значущою. Більш важливими критеріями виявилася довжина обличчя і ширина між кутами нижньої щелепи. Для того, щоб спростити виміри і створити єдиний об'єктивний критерій, ми запропонували використовувати один показник, який корелює співвідношення між довжиною обличчя і відстанню між кутами нижньої щелепи. Це глабелло-гоніальний кут. Використання запропонованого авторами глабелло-гоніального кута значно спрощує передопераційний аналіз. У групі пацієнток з кутом більше 75 градусів результати закономірно кращі. Оцінка отриманих результатів після резекції жирових грудок Біша проводилася за двома критеріями. Перший стосувався суб'єктивної оцінки пацієнтками результату операції. Другий ґрунтувався на лікарському аналізі. Він включав в себе огляд в спокійному стані і при максимальному оскалі зубів. У досліджуваній групі позитивний результат операції відзначений пацієнтами в 94%, в контрольній - в 68%. Другий кут між зігіон-погоніон-зігіон застосовуємо для відбору пацієнток на транспозицію жирових грудок. Операція з переміщення жирових грудок Біша більш показана пацієнтам, у яких цей кут менше 80 градусів. Operations aimed at Bichat fat pads transposition or resection of are becoming very popular nowadays, but, unfortunately, they do not always bring positive effect, and the results obtained can be estimated differently by patients. A number of female patients were not satisfied or even disappointed with the results of the surgeries performed. They noted that after resection of Bichat fat pads, the tissues in the lower part of the cheek lost the turgor and when smiling the skin became folded. As it turned out, when predicting the result, the proportions of the face are of fundamental importance. When analyzing the performed operations in our medical centre, we noticed that patients with narrow and broad faces evaluated the operation results according to different criteria. But, the length between the most prominent points of the malar eminences in this evaluation scale turned out to be less significant. More important criteria were the length of the face and the width between the ang les of the lower jaw. In order to simplify the measurements and create a single objective criterion, we proposed using one indicator that correlates the relationship between the length of the face and the distance between the angles of the lower jaw. This is a glabella-gonial angle. Using the glabellagonial angle suggested by the authors considerably simplifies preoperative analysis. In the group of patients with an angle of more than 75 degrees, the results are naturally better. Evaluation of the results after the resection of Bichat fat pads was carried out based on two criteria. The first one concerned the patient's subjective evaluation of the result of the operation. The second one was based on medical analysis. It included the examination at rest and with a maximum teeth baring. In the test group, the positive result of the operation was noted by the patients in 94% of cases, while in the control group in 68% of cases. The second angle between glabella-gonion-glabella is applicable for the selection of patients for the transposition of fatty pads. The operation for Bichat fatty pads transposition is indicated to patients who have this angle less than 80 degrees.Документ Особенности когнитивных нарушений при критических состояниях, развившихся в условиях различной степени защищенности от стресса(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Криштафор, А. А.; Кріштафор, А. А.; Krishtafor, A. AЦель: оценить влияние стресса, обусловленного операционной травмой и травмой, полученной в мирной или боевой обстановке, на состояние когнитивных функций. Материалы и методы. Обследовано 16 больных после плановых оперативных вмешательств (группа 1), 37 больных, получивших политравму в мирное время (группа 2) и 20 пострадавших, получивших ранения во время боевых действий в зоне АТО (группа 3). Определялись: тяжесть состояния при поступлении в ОИТ по шкале SAPS II, оценка состояния когнитивных функций с помощью опросника CFQ и шкалы MMSE. Результаты и их обсуждение: По тяжести соматического статуса при поступлении в от-деление интенсивной терапии больные всех трёх групп статистически не различались. Также не было достоверных отличий между группами по продолжительности нахождения в отделении интенсивной терапии и общей продолжительности госпитализации. Исходный уровень когнитивных функций в первой группе был несколько ниже, чем в двух остальных, что связано, на наш взгляд, с возрастными изменениями. В остром периоде у больных всех трёх групп отмечено достоверное снижение уровня когнитивных функций, превышающее 10% от исходного уровня, что является клиническим признаком когнитивной дисфункции. Ни между группами, ни в группах между этапами послеоперационного/посттравматического периода достоверных отличий в динамике восстановления когнитивных функций не было, хотя сохранялась достоверная разница с исходным уровнем. Выводы: Травма вызывает когнитивные нарушения, независимо от того, получена ли она во время оперативного вмешательства, в боевой обстановке или в мирное время. Возникшие в результате травмы когнитивные нарушения сохраняются в течение длительного времени; Мета: оцінити вплив стресу, обумовленого операційною травмою і травмою, отриманою в мирній або бойовій обстановці, на стан когнітивних функцій. Матеріали та методи. Обстежено 16 хворих після планових оперативних втручань (група 1), 37 хворих, які отримали політравму в мирний час (група 2) і 20 постраждалих, які отримали поранення під час бойових дій в зоні АТО (група 3). Визначалися: тяжкість стану при надходженні до ВІТ за шкалою SAPS II, оцінка стану когнітивних функцій за допомогою опитувальника CFQ і шкали MMSE. Результати та їх обговорення: За тяжкістю соматичного статусу при вступі до відділення інтенсивної терапії хворі всіх трьох груп статистично не розрізнялися. Також не було достовірних відмінностей між групами за тривалістю перебування у відділенні інтенсивної те-рапії та загальною тривалістю госпіталізації. Вихідний рівень когнітивних функцій в першій групі бувдещо нижчим, ніж в двох інших, що пов'язано, на наш погляд, з віковими змінами. У гострому періоді ухворих всіх трьох груп відзначено достовірне зниження рівня когнітивних функцій, яке перевищує 10% від вихідного рівня, що є клінічною ознакою когнітивної дисфункції. Ні між групами, ні в групах між етапами післяопераційного/посттравматичного періоду достовірних відмінностей в динаміці відновлення когнітивних функцій не було, хоча зберігалася достовірна різниця з вихідним рівнем. Висновки: Травма викликає когнітивні порушення, незалежно від того, була вона отримана під час оперативного втручання, в бойовій обстановці або в мирний час. Виниклі в результаті травми когнітивні порушення зберігаються протягом тривалого часу; Aim: To assess the impact of stress caused by surgical traumas and combat or peacetime traumas on the state of cognitive functions. Materials and methods. 16 patients were examined after elective surgical interventions (group 1), 37 patients who received polytrauma in peacetime (group 2) and 20 individuals who received combat wounds during warfare in the ATO zone (group 3). We detected severity of the status on admission to intensive care units (ICU) by the SAPS II, the assessment of the state of cognitive function with the CFQ questionnaire and the MMSE scale. Results and discussion: Due to the severity of the somaticstatus on ICU admission, the patients of all three groups did not differ statistically. There was also no significant difference between the groups in terms of the length of stay in the intensive care unit and the overall length of hospitalization. The initial level of cognitive function in the first group was somewhat lower than in the othertwo, which, in our opinion, is associated with age-related changes. In the acute period the patients of all three groups demonstrated significant decrease in the level of cognitive function that exceeded 10% of the baseline and is considered as a clinical sign of cognitive dysfunction. Neither between groups nor in groups between stages of postoperative / post-traumatic period there were no significant differences in the dynamics of recovery of cognitive functions, although there was a significant difference with the baseline. Conclusions: Injuries cause cognitive impairment regardless of whether they were received during surgery, in warfare or in peacetime. Cognitive impairments that result from an injury are sustained for a long time.Документ Іноваційний метод цифрової рентгенологічної візуалізації – малодозовий томосинтез(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Васько, Лариса Миколаївна; Васько, Лариса Николаевна; Vasko, L. N.Рентгенодіагностика, внаслідок об'єктивності, високої оперативності, доступності посідає провідне місце серед методів первинної діагностики. Але такий недолік дослідження як сумація зображень усіх шарів тіла пацієнта суттєво знижує ефективність методу. Цього недоліку позбавлена лінійна томографія, але вона дозволяє отримувати лише один зріз потрібного шару. Тому свого часу дана методика поступилася місцем комп'ютерній томографії, яка володіє вищою роздільною здатністю і можливістю багато шарового обстеження. Недоліком методу є висока вартість дослідження і значне променеве навантаження на пацієнта. Сьогодні в клінічній практиці все більшого поширення набуває новий метод рентгенологічної візуалізації, який отримав назву томосинтезу. При обстеженні в режимі томосинтезу використовується рентгенівське випромінювання під різними кутами для отримання великої кількості томографічних зрізів пацієнта. Вся інформація передається в комп’ютер, який і синтезує тривимірне зображення досліджуваного органу. Можливість отримання великої кількості чітких зрізів досліджуваного об'єкта дає томосинтезу значні переваги над традиційною рентгенографією та лінійною томографією. Дозволяє йому конкурувати з комп'ютерною томографією, оскільки при порівнянній інформативності діагностичних зображень обладнання для томосинтезу дешевше, а променеве навантаження на пацієнта менше, ніж при комп'ютерній томографії. Зрозуміло, що томосинтез не замінює комп’ютерно-томографічного обстеження, але в ряді випадків їх дані практично повністю зіставні. Водночас, режим томосинтезу значно розширює можливості рентгенодіагностики. Таке дослідження володіє високою роздільною здатністю, зменшує час отримання томограм та знижує дозове навантаження на пацієнтів при достатній кількості діагностичної інформації. Рентгенодиагностика, вследствие объективности, высокой оперативности, доступности занимает ведущее место среди методов первичной диагностики. Но такой недостаток исследования как суммирование изображений всех слоев тела пациента существенно снижает эффективность метода. Этого недостатка лишена линейная томография, но она позволяет получать только один срез нужного слоя. Поэтому, в свое время, данная методика уступила место компьютерной томографии, которая обладает высоким разрешением и возможностью многосрезового исследования. Недостатком метода является высокая стоимость обследования и значительная лучевая нагрузка на пациента. Сегодня в клинической практике все большее распространение получает новый метод рентгенологической визуализации, который получил название томосинтеза. При обследовании в режиме томосинтеза используется рентгеновское излучение под разными углами для получения большого количества томографических срезов пациента. Вся информация передается в компьютер, который и синтезирует трех- мерное изображение исследуемого органа. Возможность получения большого количества четких срезов исследуемого объекта дает томосинтезу значительные преимущества над традиционной рентгенографией и линейной томографией. Позволяет ему конкурировать с компьютерной томографией, поскольку при сравнимой информативности диагностических изображений оборудования для томосинтеза дешевле, а лучевая нагрузка на пациента меньше, чем при компьютерной томографии. Понятно, что томосинтез не заменяет компьютерно-томографическое обследование, но в ряде случаев их данные практически полностью сопоставимы. В то же время, режим томосинтеза значительно расширяет возможности рентгенодиагностики. Такое исследование уменьшает время получения томограмм и снижает дозовые нагрузки на пациентов при достаточном количестве диагностической информации. X-ray diagnostics due to its high accuracy and accessibility occupies a leading place among the methods of primary diagnosis. But such a drawback of the investigation as aggregation of images of all the layers of the patient's body significantly reduces the effectiveness of the method. Linear tomography has no this disadvantage,but it allows health care professionals to receive only one section of the layer needed. Therefore, this technique gave way to a computer tomography, which has high resolution and the possibility of multilayer scanning. The disadvantage of CT examination is its high cost and considerable radiation burden on the patient. Today, in clinical practice, the new method of X-ray imaging, known as tomosynthesis, is becoming increasingly popular. When examining a patient by applying tomosynthesis, X-rays are used at different angles to obtain a large number of patient's tomographic sections. All information is transmitted to a computer, which synthesizes the three-dimensional image of the body researched. The possibility of obtaining a large number of distinct sections of the researched body gives tomosynthesis essential advantages over traditional X-ray and linear tomography. This allows tomosynthesis to compete with computed tomography, since with comparable informaton value of diagnostic images, the equipment for tomosynthesis is cheaper, and the radiation load on a patient is less than that during computer tomography. It is clear that tomosynthesis is not a substitute for computed tomographic examination, but in some cases data obtained by two these techniques are almost completely comparable. At the same time, the mode of tomosynthesis significantly expands the possibilities of X-ray diagnostics. Such examinations reduce the timing of receiving tomograms as well as reduce the dose burden on patients with sufficient amount of diagnostic information provided.Документ Оптимізація реабілітації осіб з інвалідністю кардіологічногопрофілю: місце психолога(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Бондарь, В. П.; Борисова, І. С.; Нечуй-Вітер, Л. П; Бондарь, В. П.; Борисова, И. С.; Нечуй-Ветер, Л. П.; Bondar, V.; Borisova, I.; Nechuy-Veter, L.Метою роботи було визначити частоту виникнення когнітивних порушень та порушень емоційно-вольової сфери у хворих та осіб з інвалідністю кардіологічного профілю із захворюваннями серцево-судинної системи. Робота проводилася на базі КЗ «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи». Матеріалами дослідження були медико-соціальні справи та форми 088о (Направлення на МСЕК) хворих та осіб з інвалідністю, що були направлені для проходження медико-соціальної ек-спертизи за період 2015-2017 рр. у зв’язку із захворюваннями серцево-судинної системи. Результатами проведеного дослідження доведено, що практично 80% осіб з інвалідністю кардіологічного профілю мають когнітивні порушення (56%) та порушення емоційно-вольової сфери (приблизно 30%). Визначення даних порушень у осіб з інвалідністю дозволить включити їх у програми психологічної реабілітації, які сприятимуть профілактиці рецидивів і підвищенню соціальної адаптації хворих; Целью работы было определить частоту возникновения когнитивных нарушений и нарушений эмоционально-волевой сферы у больных и лиц с инвалидностью кардиологического профиля с забо-леваниями сердечнососудистой системы. Работа проводилась на базе КЗ "Кировоградское областное бюро медико-социальной экспертизы". Материалами исследования были медико-социальные дела и формы 088о (Направление на МСЕК) больных и лиц с инвалидностью, которые были направлены для прохождения медико-социальной экспертизы за период2015-2017 гг. в связи с заболеваниями сер-дечнососудистой системы.Результатам проведеного исследования продемонстрировано, что практи-чески 80% лиц с инвалидностью кардиологического профиля имеют когнитивные нарушения (56%) и нарушения в эмоционально-волевой сфере (примерно 30%). Диагностика данных нарушений у лиц с инвалидностью позволит своевременно включить таких больных в программы психологической реа-билитации, способствующие профилактике рецидивов и повышению социальной адаптации больных; The aim of this work was to define the occurrence rate of cognitive dysfunctions and impairments of emo-tional and volitional sphere in persons with diseases of the cardiovascular system (disability of cardiological profile). This research was conducted on the basis of public utility enterprise "Kirovograd Regional Bureau of Medical and Social Expertise". Material of the study included medical and social histories and forms 088о (letters of referral to medical and social examination) of persons with disability, who were referred to pass through medical and social examination for the period 2015-2017 because of the diseases of the cardiovas-cular system. The results of the research conducted demonstrated that almost 80% of patientswith cardiac disabilities have cognitive impairment (56%) and disorders in the emotional and volitional sphere (approxi-mately 30%). Diagnosis of these disorders in this group of persons will enable health care workers to involve such patients into psychological rehabilitation programs aimed at preventing relapses and promoting social adaptation of the patients.Документ Флотуюча грудна клітка: загальні клініко-епідеміологічні аспекти(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Панасенко, Сергій Іванович; Панасенко, Сергей Иванович; Panasenko, S. I.В Україні інвалідизація травмованих сягає 11 %, а смертність від травм у віці до 70 років значно перевищує подібний показник країн з високим рівнем соціального розвитку. Розуміння епідеміології травми допомагає аналізувати чинники ризику, розробляти стратегію лікування, зменшувати інвалідність, запобігати смертності, в тому числі при закритій поєднаній травмі із флотацією грудної клітки. Мета дослідження полягала верифікації структури травматизму, вивченні механогене- зу травм грудної клітки та їх впливу на показники виживаності та летальності. Матеріали та методи: в ході клініко-епідеміологічного дослідження було вивчено і проаналізовано основні аспекти внутрішньогрупового розподілу та міжгрупових співвідношень виявлених видів травматизму, механогенезу травм, показники виживаності та летальності на 64 клінічних випадках закритої поєднаної травми із флотацією грудної клітки. В дослідженні застосовані автоматизовані методики об- робки статистичних показників у об’єктно-реляційній електронній базі даних. На основі клінічного спостереження 64 випадків закритої поєднаної травми із флотацією грудної клітки проаналізовано вплив на гендерний розподіл, виживаність і летальність основних показників травматизму і механогенезу даного різновиду травм. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що причиною травми із розвитком феномену флотації грудної клітки найчастіше виступає дорожньотранспортний травматизм (62,5%) (ДТП), при цьому чоловіки страждають у тричі частіше. Найвища летальність (18,8%) спостерігається при ДТП, а виживаність у двічі перевищує летальність. Серед всього спектру складних механізмів травм, що призводять до флотації грудної клітки найчастіше зустрічаються транспортні травми пішоходів (28,1%) та водіїв (21,9%). Співвідношення виживаності і летальності при здавлюваннях тулуба складало 7:1, при ДТП із водіями 4:1, а при ДТП із пішоходами та пасажирами подібне співвідношення складало 2:1. Вид травматизму і механогенез травми мають суттєвий вплив на гендерні та результуючі показники при флотації грудної клітки, які тісно пов’язані між собою.В Украине инвалидизация травмированных достигает 11%, а смертность от травм в возрасте до 70 лет значительно превышает подобный показатель стран с высоким уровнем социального развития. Понимание эпидемиологии травмы помогает анализировать факторы риска, разрабатывать стратегию лечения, уменьшать инвалидность, предотвращать смертность, в том числе при закрытой сочетанной травме с флотацией грудной клетки. Цель исследования заключалась верификации структуры травматизма, изучении механогенеза травм грудной клетки и их влияния на показатели выживаемости и летальности. Материалы и методы: в ходе клинико-эпидемиологического исследования было изучено и проанализировано основные аспекты внутригруппового распределения и межгрупповых соотношений выявленных видов травматизма, механогенеза травм, показателей выживаемости и летальности на основании анализа 64 клинических случаев закрытой сочетанной травмы с флотацией грудной клетки. В исследовании применены автоматизированные методики обработки статистических показателей в объектно-реляционной электронной базе данных. На основе клинического наблюдения 64 случаев закрытой сочетанной травмы с флотацией грудной клетки проанализировано влияние на гендерное распределение, выживаемость и летальность основных показателей травматизма и механогенеза данного вида травм. В результате проведенного исследования было установлено, что причиной травмы с развитием феномена флотации грудной клетки чаще всего выступают ДТП (62,5%), при этом мужчины страдают в три раза чаще. Самая высокая летальность (18,8%) наблюдается при ДТП, хотя выживаемость в два раза превышает летальность. Среди всего спектра сложных механизмов травм, приводящих к травмам с флотацией грудной клетки, чаще всего встречаются транспортные травмы пешеходов (28,1%) и водителей (21,9%). Соотношение выживаемости и летальности при сдавливании тела составляло 7: 1, при ДТП с водителями 4: 1, а при ДТП с пешеходами и пассажирами подобное соотношение составляло 2: 1. Вид травматизма и механогенез травмы имеют существенное влияние на гендерные и результирующие показатели при травмах с флотацией грудной клетки, которые тесно связаны между собой. Nowadays up to 11% of Ukrainians who received traumas become handicapped, moreover, injury mortality up to the age of 70 significantly exceeds that value in developed countries. Understanding the epidemiology of injury allows us to analyze risk factors, to develop a treatment strategy, to reduce disability rate and prevent deaths, including patients with blunt thoracic trauma associated with flail chest. The purpose of this study was to verify the traumatism structure, to study the mechanical genesis of chest trauma and its effect on survival and mortality rates. Materials and methods. During the clinical and epidemiological research, the main aspects of intra-group distribution and inter-group relationships of the revealed types of traumatism, traumatic mechanisms, survival rates and mortality were studied and analyzed in 64 clinical cases of closed combined trauma with flail chest. Automated methods for processing statistical data in an object-relational electronic database were used in this research. Results. Having analyzed 64 cases of combined blunt thoracic trauma with flail chest we revealed the influence on the gender distribution, survival and mortality of the basic trauma indicators and mechanical genesis of this type of injuries. The results of the study has also demonstrated that traumatic injuries resulted from traffic accident in 62.5% of cases were the cause of trauma with the development of the flail chest phenomenon, and men suffer three times more often than women. The highest mortality (18.8%) is observed in traffic accidents, while survival rate twice exceeds the mortality rate. Among the whole range of complex trauma mechanisms that lead to flail chest, the most frequentones are traffic injuries with pedestrians (28.1%) and drivers (21.9%). The survival and mortality rate in cases of body compression was 7:1, in accidents with drivers 4:1, and in case of accidents with pedestrians and passengers, this ratio was 2:1. The type of trauma and its mechanical genesis is of a great significant impact on gender and resulting factors in patients with flail chest that are closely interconnected.Документ Дистанційні (online) курси як основа самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Шеховцева, Т. Г.; Долінна, М. О.; Кравченко, Т. В; Шеховцева, Т. Г.; Долинная, М. А.; Кравченко, Т. В.; Shekhovtseva, T. G.; Dolinna, M. О.; Kravchenko, Т. V.У зв'язку з неухильним зменшенням аудиторного навчального часу та розвитком інформаційних технологій виникла необхідність в оптимізації самостійної роботи студента. Мета: оцінка застосування дистанційних (оnline) курсів як форми самостійної роботи і методу мотивації студентів до навчання. Матеріал та методи дослідження. Об’єктом дослідження були студенти Запорізького державного медичного університету. Основні методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та власний досвід застосування дистанційних (оnline) курсів. Результати та їх обговорення. Основним мотивуючим чинником організації самостійної роботи студента має бути спрямованість на використання професійно орієнтованого матеріалу та отримання власного досвіду. Дистанційне навчання не тільки розширює можливості для отримання якісної професійної освіти, але й дає можливість урізноманітнити навчальний процес, що також є фактором підвищення інтересу до дисципліни та мотивації. Створення та впровадження в навчальний процес дистанційних (оnline) курсів з різних дисциплін активно використовується в Запорізькому державному медичному університеті. Це дає можливість надати учневі доступ до більшої кількості додаткового матеріалу, яким він може скористатися безпосередньо під час навчання чи в майбутньому, забезпечує новий підхід до представлення інформації, завдань, визначення конкретних питань для обговорення кожної теми. Висновок: впровадження дистанційних (оnline) курсів у навчальний процес як основи самостійної роботи є ефективним і створює найбільшу мотивацію до активізації самостійної роботи студента. Можливість вибору дисципліни та зручний доступ до навчання робить цю модель зажаданою як для студентів так і для викладачів. В связи с неуклонным уменьшением аудиторного учебного времени и развитием информационных технологий возникла необходимость в оптимизации самостоятельной работы студента. Цель: оценка применения дистанционных (оnline) курсов как формы самостоятельной работы и метода мотивации студентов к обучению. Материал и методы исследования. Объектом исследования были студенты Запорожского государственного медицинского университета. Основные методы: теоретический анализ научно-методической литературы и собственный опыт применения дистанционных курсов. Результаты и их обсуждение. Основным мотивирующим фактором организации самостоятельной работы студента должна быть направленность на использование профессионально ориентированного материала и получение собственного опыта. Дистанционное обучение не только расширяет возможности для получения качественного образования, но и дает возможность разнообразить учебный процесс, что также является фактором повышения интереса к дисциплине. Создание и внедрение в учебный процесс дистанционных (оnline) курсов по различным дисциплинам активно используется в Запорожском государственном медицинском университете. Это дает возможность студенту получить доступ к большему количеству дополнительного материала, которым он может воспользоваться не-посредственно во время обучения или в будущем. Вывод: внедрение дистанционных (оnline) курсов в учебный процесс в качестве основы самостоятельной работы является эффективным и повышает мотивацию к активизации самостоятельной работы студента. Возможность выбора дисциплины иудобный доступ к обучению делает эту модель востребованной среди студентов и преподавателей. The steady decrease in the classroom time on the one hands, and the development of information tech-nologies on the other rouses the necessity to improve and to modernize the independent students’ work. Purpose: to evaluate the application of distance (online) courses as a form of independent work and a method to motivate students’ learning. Material and methods included the analysis of the relevant scientific and methodological literature and own experience in applying distance courses. Students of the Zaporizhzha State Medical University were the object of the study. Results and discussion. The main motivating factor in organizing students’ independent work should be focused on using profession-centred material and obtain-ing new experience. Distance education does not only expand opportunities in getting a quality education, but also provides an opportunity to diversify the learning process, which is known as one of the factors stimulating the interest in disciplines. The development and introduction of distance (on-line) courses in various disciplines in the educational process is actively used in the Zaporizhzha State Medical University. This al-lows the student to gain access to novel additional material, which they can use directly during training or in their future practice. Conclusion: implementing distance (online) courses in the learning as a basis for inde-pendent work is effective tool that increases the students’ motivation to enhance learning. The choice of disciplines, self-pace and convenient access to training makes this model in demand among students and teachers.Документ Корекція андрогенного статусу чоловіків з безпліддям на тлі метаболічного синдрому та високого індекса маси тіла(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Березна, Т. В; Березная, Т. В.; Berezna, T. V.Метою дослідження було оцінити вплив комплексної терапії пацієнтів з патоспермією на тлі метаболічного синдрому на динаміку та позитивні зміни показників андрогенного статусу, покращення показників еректильної функції та нормалізацію психологічного стану. Негативне значення в порушенні репродуктивного здоров’я чоловіків має надмірне та незбалансоване харчування, що єоднією з головних причин розвитку ожиріння. Лікування чоловіків з патоспермією на тлі метаболічного синдрому залежить від рівня індексу маси тіла, важкости загальних проявів метаболічного синдрому, його тривалості, порушень статевої функції. На тлі комплексної терапії, яка була доповнена хоріонічним гонадотропіном людини, за метою покращення ендокринної функції яєчок, відбу-лося суттєве покращення показників опитувальників по визначенню андрогенного статусу чоловіків, зокрема опитувальника виявлення андрогенного дефіциту, шкали оцінки зниження рівня андрогенів (за Morley), опитувальника симптомів старіння чоловіків (AMS), шкали вираженості еректи-льної дисфункції, шкала депресії Бека; Целью исследования было оценить влияние комплексной терапии пациентов с патоспермией на фоне метаболического синдрома на динамику и позитивные изменения показателей андрогенного статуса, улучшение показателей эректильной функции и нормализацию психологического состояния. Негативное значение в нарушении репродуктивного здоровья мужчин имеет чрезмерное и несбалансированное питание, которое является одной из главных причин развития ожирения.Лечение мужчин с патоспермией на фоне метаболического синдрома зависит от уровня индекса массы тела, тяжести общих проявлений метаболического синдрома, его длительности, нарушений половой функции.На фоне комплексной терапии, которая была дополнена хорионическим гонадотропином человека с целью улучшения эндокринной функции яичек, отмечалось существенное улучшение показателей опросников по определению андрогенного статуса мужчин, в частности опросника выявления андрогенного дефицита, шкалы оценки снижения уровня андрогенов (поMorley), опросника симптомов старения мужчин (AMS), шкалы выраженности эректильной дисфункции, шкала депрессии Бека; The aim of this research was to estimate the influence of the integrated therapy of pathospermia against metabolic syndrome on the dynamics and positive changes in indices of androgenic status, improvement of indices of erectile function and normalization of the psychological state. Among the negative factors contrib-uting to the reproductive health disorders of men excessive and unbalanced diet ranks oneof the leading positions and is one of main causes of obesity. Treatment of men with pathospermia and concomitant metabolic syndrome depends on the values of the body mass index, the severity of the general manifestations of metabolic syndrome, its duration, as well as sexual dysfunction. The integrated therapy including human chorionic gonadotropin in order to improve the endocrine functioning of the testicles has resulted in significant health improvement assessed by the questionnaires for determining the androgenic status of men. The questionnaires included in particular the enquirers for detecting androgenic deficiency, the scale for assessing androgens decrease (by Morley), a questionnaire for assessing men's aging symptoms (AMS), scale for evaluating erectile dysfunction severity, Beck Depression Inventory.Документ Механізми дезорганізації сполучної тканини пародонта щурів за умов системного запалення(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Єлінська, Аліна Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Костенко, Виталий Александрович; Yelins’ka, A. M.; Kostenko, V. O.Метою роботи було з’ясування механізмів дезорганізації сполучної тканини пародонта щурів за умов експериментального системного запалення (СЗ). Дослідження проведено на 20 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 2 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після відтворення СЗ шляхом внутрішньоочеревинного введення ліпополісахариду Salmonella typhi («Пі- рогенал») у дозі, яка сприяла у щурів підвищенню температури на 1,5 °С, за схемою: протягом першого тижня вводили по 4 мінімальні пірогенні дози (МПД), що складає 0,4 мкг, на 1 кг маси щура 3 рази на тиждень. Протягом наступних семи тижнів експерименту щурам вводили по 4 МПД/кг маси 1 раз на тиждень. Тварин декапітували під ефірним наркозом. Об'єктами дослідження були м'які тканини пародонта (ясна, періодонтальна зв’язка) та кісткова тканина альвеолярних відрос- тків щелеп. Виявлено, що моделювання СЗ призводило до змін біохімічних компонентів сполучної тканини: колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів як у м’яких тканинах пародонта (підвищувався вміст їхніх мономерів – вільного оксипроліну на 66.2%, p<0.01, глікозаміногліканів – на 66.8%, p<0.05, N-ацетилнейрамінової кислоти – на 62.9%, p<0.001), так і у кістковій тканині альве- олярного відростку (концентрація вільного оксипроліну збільшувалася – на 69.9%, p<0.001, глікоза-міногліканів – на 72.4%, p<0.02, N-ацетилнейрамінової кислоти – у 2.2 рази, p<0.01). Розрахунок коефіцієнту оголення коренів молярів свідчить про підвищення резорбції альвеолярного відростка за умов СЗ. Целью работы было выяснение механизмов дезорганизации соединительной ткани пародонта крыс в условиях экспериментального системного воспаления (СВ). Исследование проведено на 20 белых крысах-самцах линии Вистар массой 180-220 г, разделенных на 2 группы: 1-я – интактные животные, 2-я – после воспроизведения СВ путем внутрибрюшинного введения липополисахарида Salmonella typhi («Пирогенал») в дозе, которая способствовала у крыс повышению температуры на 1,5 °С, по схеме: в течение первой недели вводили по 4 минимальные пирогенные дозы (МПД), что составляет 0,4 мкг на 1 кг массы крысы 3 раза в неделю. В течение следующих семи недель эксперимента крысам вводили по 4 МПД/кг 1 раз в неделю. Животных декапитировали под эфирным наркозом. Объектами исследования были мягкие ткани пародонта (десна, периодонтальная связка) и костная ткань альвеолярных отростков челюстей. Выявлено, что моделирование СВ приводило к изменениям биохимических компонентов соединительной ткани: коллагена, протеогликанов и сиалогликопротеинов как в мягких тканях пародонта (повышалось содержание их мономеров – свободного оксипролина – на 66.2%, p<0.01, гликозаминогликанов – на 66.8%, p<0.05, N-ацетилнейраминовой кислоты – на 62.9%, p<0.001), так и в костной ткани альвеолярного отростка (концентрация свободного оксипролина увеличивалась – на 69.9%, p<0.001, гликозаминогликанов – на 72.4%, p<0.02, N-ацетилнейраминовой кислоты – в 2.2 раза, p<0.01). Расчет коэффициента обнажение корней моляров свидетельствует о повышении резорбции альвеолярного отростка в условиях СВ. The purpose of the work was to reveal the mechanisms of connective tissue disruption in periodontium of rats under modeled systemic inflammation (SI). The study was carried out on 20 Wistar white male rats weighing 180-220 g, divided into 2 groups: the 1st group included intact animals, the 2nd group was made up of the animals with SI induced by intraperitoneal administration of Salmonella typhi lipopolysaccharide (Pyrogenalum) in a dose that stimulated rise in temperature by 1.5 °C according to the scheme: during the first week, 4 minimum pyrogenic doses (MPD) of 0.4 μg/kg of rat mass were administered 3 times a week. During the following seven weeks of the experiment, rats were given 4 MPD/kg of body weight once a week. The animals were decapitated with ethereal anesthesia. Soft tissues of periodontium (gum, periodontal ligament) and bone tissue of the alveolar processes of the jaws were the objects of the study. It has been found out the SI modeling led to the changes in the biochemical components of the connective tissue such as collagen, proteoglycans and sialoglycoproteins both in soft periodontal tissues (the content of their monomers were observed to grow up – free hydroxyproline increased by 66.2%, p<0.01, glycosaminoglycans increased by 66.8%, p<0.05, -acetylneuraminic acid increased by 62.9%, p<0.001), and in the bone tissue of the alveolar process (free hydroxyproline concentration increased by 69.9%, p<0.001, glycosaminoglycans grew up by 72.4%, p<0.02, N-acetylneuraminic acid doubled, p<0.01). The calculation of the molar root exposure index indicates an increase in the resorption of the alveolar process during the SI condition.Документ Свойства эритроцитов, отмытых после быстрого замораживания-оттаивания в среде с сахарозой и 1,2-пропандиолом(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Рамазанов, В. В.; Воловельская, Е. Л.; Нипот, Е. Е.; Ершов, С. С.; Ершова, Н. А.; Руденко, С. В.; Бондаренко, В. А.Трансфузия эритроцитов после длительного гипотермического хранения (ГТХ) не всегда нормализует гемодинамику и может приводить к развитию посттрансфузионного системного воспаления. Замораживание и хранение эритроцитов в жидком азоте (–196°С) позволит исключить длительное ГТХ и, возможно, предупредить воспалительный процесс. В работе показано, что замораживание эритроцитов в среде, содержащей 1,2-ПД (22%), сахарозу (10%) и невысокую концентрацию NaCl (0,27%) обеспечивает сохранение осмотических и морфологических характеристик. Кроме того, сохраняется клеточный АТФ на уровне 77%, который необходим для осуществления эритроцитами функции регуляции сосудистого тонуса. Эффективность комбинированного криконсерванта, вероятно, связана с тем, что на стадии замораживания проникающий криопротектор (1,2-ПД) противодействует «критическому» сжатию клеток, значительный вклад в которое вносит концентрирование сахарозы. Вместе с тем, при оттаивании сахароза предотвращает чрезмерное увеличение объема клеток. В сумме происходит ослабление гипертонического и осмотического стресса на клетки, что обуславливает сохранение осмотических характеристик и АТФ; Трансфузія еритроцитів після тривалого гіпотермічного зберігання (ГТЗ) не завжди нормалізує гемодинаміку і може призводити до розвитку посттрансфузійного системного запалення. Заморожування і зберігання еритроцитів у рідкому азоті (-196 ° С) дозволить виключити тривале ГТЗ і, можливо, попередити запальний процес. В роботі показано, що заморожування еритроцитів в середовищі, що містить 1,2-ПД (22%), сахарозу (10%) і незначну концентрацію NaCl (0,27%) забезпечує збереження осмотичних і морфологічних характеристик. Крім того, зберігається клітинний АТФ на рівні 77%, який потрібен для здійснення еритроцитами функції регуляції судинного тонусу. Ефективність комбінованого кріконсерванту, ймовірно, пов'язана з тим, що на стадії заморожування проникний кріопротектор (1,2-ПД) протидіє «критичному» стисненню клітин, значний внесок в яке вносить концентрування сахарози. Разом з тим, при відтаванні сахароза запобігає надмірне збільшення обсягу клітин. В сумі відбувається послаблення гіпертонічного і осмотичного стресу на клітини, що обумовлює збереження осмотичних характеристик і АТФ; Transfusion of red blood sells freeze-preserved for a long period of time does not always result in normal haemodynamics and can cause post-transfusion systemic inflammation. These negative consequences are associated with a decrease in the level of ATP and 2,3-DPG erythrocytes freeze-preserved for long period of time. Massive transfusion of such processed erythrocytes can lead to a fatal outcome associated with the development of post-transfusion systemic inflammation in severe trauma and heart surgery. This inflammation is initiated by iron ions, which are released upon destruction of freeze-preserved erythrocytes in macrophages, followed by stimulation of the synthesis of pro-inflammatory cytokines. Freezing and storing erythrocytes in liquid nitrogen (–196 ° C) enables to prevent serious side effects, including the development of inflammation. However, even during autotransfusion of erythrocytes after their freezing in a medium with glycerol followed for a short period time (up to 7 days), the post-transfusion value of cell survival within 24 hours is 70-75%. Destruction of erythrocytes after the transfusion is determined by their damage during freezing, according to literature data. The solution of the problem of preventing cell damage during freezing may consist in the development of combined cryo-preservatives, containing a significant fraction of the nonpenetrating cryoprotectant. It was found out earlier, that the rapid freezing of erythrocytes in a medium containing non-penetrating and penetrating protective components ensures the preservation of cell resistance to the action of osmotic stress during rapid thawing. Moreover, erythrocytes frozen in these media differ slightly in osmotic and morphological characteristics of intact cells. This paper has shown that the freezing of erythrocytes in a medium containing sucrose (10%) and 1,2-propanediol (1,2-PD, 22%) with a low NaCl content (0,27%) ensures the preservation of the osmotic and morphological characteristics of cells. In addition, cellular ATP is maintained at a level of 77% of control that is necessary for the implementation of red blood cells regulation of vascular tone. It can be assumed, the effectiveness of the combined cryo-protectants is due to the fact that in the freezing stage the penetrating cryoprotectant (1,2-PD) counteracts the "critical" cell contraction, a significant contribution to which is made by the concentration of sucrose. At the same time, when thawing sucrose prevents an excessive increase in the volume of cells. In sum, there is weakening of hypertonic and osmotic stress on cells that causes the preservation of osmotic and morphological characteristics.Документ Фізичний розвиток дітей із зубощелепнимианомаліями з шкіл-інтернатів(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Фур, М. Б.; Фур, М. Б.; Fuhr, N. B.Метою даної роботи стала оцінка зв'язку між фізичним розвитком та зубощелепними аномаліями у дітей шкіл-інтернатів. Представлені результати обстеження та проаналізовані показники фізичного розвитку у 528 дітей 7, 9, 12, 15 років зі шкіл-інтернатів (основна ґрупа) та 122 дітей одноліток загальноосвітньої школи (контрольна ґрупа). Виявлено достовірно нижчі показники фізичного розвитку, а саме зросту та маси тіла у дітей з шкіл-інтернатів, що свідчить про певне відхилення у фізичному розвитку дітей шкіл-інтернатів відносно відповідних показників у дітей із загальноосвітніх шкіл. Встановлено, що у дітей шкіл-інтернатів без зубощелепних аномалій зріст та маса тіла також є вищими у порівнянні з їх однолітками з ортодонтично патологією. Аналіз показників індексу маси тіла не виявив значних відхилень від норми, але, загалом, діти з загальноосвітніх шкіл та діти шкіл-інтернатів без ЗЩА також мали вищі, а отже кращі значення індексу. Целью данной работы стала оценка связи между физическим развитием и зубочелюстными аномалиями у детей школ-интернатов. Представлены результаты обследования и проанализированы показатели физического развития в 528 детей 7, 9, 12, 15 лет из школ-интернатов (основная группа) и 122 детей-сверстников из общеобразовательной школы (контрольная группа). Выявлено достоверно более низкие показатели физического развития, а именно роста и массы тела у детей изшкол-интернатов, что свидетельствует об определенном отклонении в физическом развитии детей школ-интернатов относительно соответствующих показателей у детей из общеобразовательных школ. Установлено, что у детей школ-интернатов без зубочелюстных аномалий рост и масса тела также выше по сравнению с их сверстниками с ортодонтической патологией. Анализ индекса массы тела не выявил значительных отклонений от нормы, но, в общем, дети с общеобразовательных школ и дети школ-интернатов без ЗЩА также имели более высокие, а значит лучшие значения индекса. According to numerous reports, one of the most important parameters of the children’s health and their adequate social well-being is indicators of physical development. Impacting on the children’s body in certain period of its development and growth, adverse factors may cause or even aggravate the formation of dental pathologies, and in particular orthodontic ones. The study of the correlation between the physical development and the condition of the dentofacial system in children staying in boarding schools are of great importance. The purpose of the study is to assess the correlation between physical development and dental anomalies in children of boarding schools. The article presents the indices of physical development obtained in 528 children aged of 7, 9, 12, 15 years from the boarding schools (test group) and in 122 children of the same age of the secondary school who lived at home (control group). The results were statistically processed by using Student's criterion. According to the results of the research, it has been revealed that the average rates of height and body weight in the children from boarding schools are somewhat different from those of peers who live at home. Thus, the average indices of height and body weight the surveyed children of boarding schools are 140.48 ± 1.41 cm and 34.80 ± 1.16 kg that is considerably less in relation to the children from general schools: 147.84 ± 1,26 cm and 39.07 ± 1.38 kg respectively. Thus, significantly lower physical developmental indices, namely, height and body weight in the children from boarding schools indicate a certain deviation in their physical development compared to the relevant indices in the children from general schools. It has been established that the children of boarding schools without dentofacial anomalies had higher indices of the height and body weight compared with their peers having orthodontic pathology. The analysis of body mass did not reveal significant deviations from the normal indices, but, in general, both the children from general schools and children of boarding schools without malocclusions had higher, and therefore, better index values.Документ Результати лікування артеріальних аневризм середньої мозкової артерії у післяопераційному періоді(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Чебурахін, В. В.; Литвак, С. О; Чебурахин, В. В.; Литвак, С. О.; Cheburakhin, V. V.; Litvak, S. O.Метою дослідження було виявити фактори, що достовірно впливають на результати лікування хворих з артеріальними аневризмами середньої мозкової артерії у післяопераційному періоді з метою оптимізації хірургічної тактики та покращення результатів лікування. Робота виконана на матеріалі 186 (100%) спостережень оперованих хворих з артеріальними аневризмами середньої мозкової артерії. Хворі знаходилися на лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромо- данова НАМН України» в період з 2012 по 2015 рр. Чоловіки – 95 (51%), жінки – 91 (49%). Вік хворих від 32 до 72 років, середній вік пацієнтів склав 49,3±2,5 років. Більшість пацієнтів були оперовані в гострому періоді розриву артеріальної аневризми середньої мозкової артерії - 164 пацієнтів (88,2%). Серед них до 14 діб з моменту крововиливу – 164 (88,2%) спостережень, в “холодному” періоді – 22 (11,8%) спостережень. У 112 (60,2%) проведено кліпування АА СМА, 74 (39,8%) – ендоваскулярне хірургічне втручання. Результати хірургічного лікування 186 (100%) хворих на момент виписки із стаціонару оцінено за шкалою наслідків Глазго: у 143 хворих (76,8%) – хороший; помірна інвалідизація у 26 (14,1%); у 6 (3,2%) пацієнтів була груба інвалідизація; летальні наслідки в 11 (5,9%) спостереженнях. На результати лікування хворих з артеріальними аневризмами середньої мозкової артерії у післяопераційному періоді достовірно впливають: вік хворого, тяжкість стану за шкалою Hunt and Hess, ступінь пригнічення свідомості, об’єм та розповсюдженість внутрішньочерепного крововиливу, наявність супутнього ангіоспазму, частота розривів артеріальної аневризми в анамнезі, та інтраопераційний розрив артеріальної аневризми. Дотримання принципів індивідуалізації показів щодо вибору оптимального методу хірургічного лікування хворих з артеріальними аневризмами середньої мозкової артерії (ендоваскулярний, мікрохірургічний) з урахуванням факторів ризику незадовільних результатів можуть покращити результати лікування у післяопераційному періоді. Целью работы было выявить факторы, достоверно влияющие на результаты лечения больных с артериальной аневризмой средней мозговой артерии в послеоперационном периоде с целью оптимизации хирургической тактики и улучшения результатов лечения. Работа выполнена на материале 186 (100%) наблюдений оперированных больных с артериальной аневризмой средней мозговой артерии. Больные находились на лечении в ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины» в период с 2012 по 2015 гг. Мужчины - 95 (51%), женщины - 91 (49%). Возраст больных от 32 до 72 лет, средний возраст пациентов составил 49,3 ± 2,5 лет. Большинство пациентов были прооперированы в остром периоде разрыва артериальной аневризмы средней мозговой артерии - 164 паци- ента (88,2%). Среди них до 14 суток с момента кровоизлияния - 164 (88,2%) наблюдений, в "холодном" периоде - 22 (11,8%) наблюдений. В 112 (60,2%) случаев проведено клипирование артериальной аневризмы средней мозговой артерии, 74 (39,8%) - эндоваскулярное хирургическое вмешательство. Результаты хирургического лечения 186 (100%) больных на момент выписки из стационара оценены по шкале последствий Глазго: у 143 больных (76,8%) - хороший; умеренная инвалидизация у 26 (14,1%); у 6 (3,2%) пациентов была грубая инвалидизация; летальный исход в 11 (5,9%) наблюдениях. На результаты лечения больных с артериальной аневризмы средней мозговой артерии в послеоперационном периоде достоверно влияют: возраст больного, тяжесть состояния по шкале Hunt and Hess, степень угнетения сознания, объем и распространенность внутричерепного кровоизлияния, наличие сопутствующего ангиоспазма, частота разрывов артериальной аневризмы в анамнезе, интрао- перационный разрыв артериальной аневризмы. Соблюдение принципов индивидуализации показаний по выбору оптимального метода хирургического лечения больных с артериальной аневризмой средней мозговой артерии (эндоваскулярный, микрохирургический) с учетом факторов риска неудовле- творительных результатов могут улучшить результаты лечения в послеоперационном периоде. The purpose of the work was to identify the factors, which have a significant impact on the outcomes of treatment of patients with arterial aneurysm of the median cerebral artery in the postoperative period in order to improve surgical tactics and treatment outcomes. The work was based on 186 cases (100%) of operated individuals with arterial aneurysm of the median cerebral artery. The patients took the course of treatment in the State Institution "Acad. A. P. Romodanov Institute of Neurosurgery, National Academy of Medical Sciences of Ukraine "in the period from 2012 to 2015. There were 95 men (51%), and 91 women (49%). The age of the patients ranged from 32 to 72 years, the mean age was 49.3 ± 2.5 years. Most of the patients, 164 (88.2%) were operated in the acute period of the discontinuity of arterial aneurysm of the medial cerebral artery. Among them there were 164 (88, 2%) of cases operated during 14 days since the hemorrhagic event, 22 (11, 8%) patients were operated in so-called "cold" period of the observations. In 112 (60.2%) cases, clipping of the arterial aneurysm of the middle cerebral artery was performed; 74 (39.8%) cases required the endovascular surgical interventions. The results of the surgical treatment of 186 (100%) patients at the time of discharge from the hospital were assessed by the Glasgow outcome scale (GOS): 143 patients (76.8%) demonstrated good results; 26 (14.1%) patients were assessed as having moderate disability; 6 (3.2%) patients had severe disabilities; fatal outcomes were in 11 (5.9%) cases. The results of treatment of patients with arterial aneurysms of the medial cerebral artery during the postoperative period are significantly influenced by the patient’s age, severity by the Hunt and Hess stroke scale, degree of consciousness repression, extent of intracranial haemorrhage, presence of concomitant angiospasm, history of arterial aneurysm rupture, intraoperative arterial aneurysm discontinuity. Compliance with the principles of patient-centred indications based on choosing an optimal method for surgical treatment of patients with arterial aneurysm in the medial cerebral artery (endovascular, microsurgical), taking into account the risk factors of unsatisfactory results, can improve the outcomes of the surgical treatment in the postoperative period.Документ Фактори, що обумовлюють тяжкість пневмоній у хворих з порушеннями імунітету на фоні онкогематологічних захворювань(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Борисова, І. С.; Борисова, И. С.; Borisova, I. S.Метою дослідження було визначення факторів, які зумовлюють тяжкість пневмоній на основі вивчення комплексу клініко-лабораторних, анамнестичних і імунологічних показників хворих з важкими порушеннями імунітету на тлі онкогематологічних захворювань. Для вирішення завдання була створена комп'ютерна база даних результатів досліджень 541 випадків госпіталізацій хворих на пневмонії, які розвинулися на фоні онкогематологічних захворювань. Дослідження проводилося на базі гематологічного центру «КЗ міська багатопрофільна клінічна лікарня No4», м. Дніпро, 2010-2015 рр. Серед досліджуваних -178 жінок та 363 чоловіків; віком від 38 до 72 років. Результатами дослідження доведено, що на ступінь тяжкості пневмонії і несприятливий прогноз захворювання найвагоміше впливали такі показники: збудник пневмонії; наявність ускладнень; вік хворого; кількість курсів хіміотерапії, нейтропенія, анемія. Внесок ступеня вираженості імунодефіциту склав близько 52% при визначенні загальної дисперсії, яка визначає фактори, які зумовлюють тяжкість пневмонії і виникнення несприятливого прогнозу у хворих на тлі онкогематологічних захворювань; Целью исследования было определение факторов, которые обусловливают тяжесть пневмоний на основе изучения комплекса клинико-лабораторных, анамнестических и иммунологических показате-лей больных с тяжелыми нарушениями иммунитета на фоне онкогематологических заболеваний. Для решения поставленной задачи была создана компьютерная база данных результатов исследований 541 случая госпитализаций больных пневмонией, которые развились на фоне онкогематологических заболеваний. Исследование проводилось на базе гематологического центра «КЗ городская много-профильная клиническая больница No 4», г. Днепр, 2010-2015 гг. Среди исследуемых -178 женщин и 363 мужчин; возраст -от 38 до 72 лет. Результатами исследования доказано, что на степень тяжести пневмонии и неблагоприятный прогноз заболевания наиболее весомо влияли следующие показатели: возбудитель пневмонии; наличие осложнений; возраст больного; количество курсов химиотерапии, нейтропения, анемия. Вклад степени выраженности иммунодефицита составил около 52% при определении общей дисперсии, которая определяет факторы, которые обусловливают тяжесть пневмонии и возникновения неблагоприятного прогноза у больных на фоне онкогематологических заболеваний; The aim of this research was to identify factors determining the severity of pneumonia based on the study of a complex of clinical, laboratory, anamnestic and immunological parameters of patients with severe immunity disorders and concomitant blood cancerous diseases. In order to achieve this goal, we formed a computer database including the findings of 451 cases of patients with blood cancerous diseases admitted to the hospital with pneumonia. The study was carries out at the haematological centre“Municipal general clinical hospital No4 (public utility company)”, a city of Dnipro, for 2010 –2015. The study comprised 178 women and 363 men aged from 38 to 72. The results obtained have proven the course of pneumonia, its severity and prognosis is considerably affected by the nature of causative agent, presence of complications; age of the patient; number of chemotherapy courses, neutropenia, anemia. Immunodeficiency has been found out to contribute about 52% into the severity of the pneumonia courseby identifying total dispersion that determines the possibility of unfavourable prognosis for patients with concomitant blood cancerous diseases.Документ Анатомо-топографічні особливості дренажних систем яєчка(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Байбаков, В. М.; Baybakov, V. MВедучим патогенетичним фактором чоловічого безпліддя вважається порушення регіональної гемо- та лімфодинаміки. Метою дослідження було вивчення анатомо-топографічних особливостей нервово-судинних структур сім’яного канатика на різних рівнях для визначення оптимального відділу для проведення оперативних втручань при патології піхвового відростка очеревини. Проведено гістологічне та морфологічне дослідження зразків сім’яного канатика на трьох рівнях: фраг- мент сім’яного канатика в ділянці глибокого кільця пахового каналу, середньої третини та дистальна ділянка сім’яного канатика. Проаналізувавши показники сумарної площі судин із різних ділянок сім’яного канатика, слід відзначити, що площа артерій і вен найбільша в проксимальному відділі. Їх питома вага в загальній площі всіх артерій, виявлених в 6 препаратах (81,7542 х 10-3 мм²), становить 62,9% (51,3805 із 81,7542 х 10-3 мм²) в проксимальній ділянці, в той час як в серединній – 19,1%, в дистальній – 18,0%. Близько 48,9% площі, зайнятої венами, також припадає на ділянку глибокого кільця пахвинного каналу. Отримані дані гістологічного та морфологічного дослідження зразків сім’яного канатика підтверджують припущення, що у проксимальному відділі канатика розташовані більш значні за розміром і менш значні за кількістю кровоносні судини, а нерви, діаметр яких об’єктивно менше нервових стовбурів, більш виражені в напрямку дистального відділу канатика. Дані дослідження сприяють розробці та втіленню в практику малоінвазивних та менш травматичних методів корекції хірургічних захворювань яєчка у дітей, що направлені на забезпечення максимального збереження чоловічої статевої залози; Целью исследования было изучение анатомо-топографических особенностей нервно-сосудистых структур семенного канатика на разных уровнях для определения оптимального отдела для проведения оперативных вмешательств при патологии влагалищного отростка брюшины. Проведено гистологическое и морфологическое исследование образцов семенного канатика на трех уровнях: фрагмент семенного канатика в области глубокого кольца пахового канала, средней трети и дистального участ- ка семенного канатика. Проанализировав показатели суммарной площади сосудов из разных участков семенного канатика, следует отметить, что площадь артерий и вен наибольшая в проксимальном отделе. Их удельный вес в общей площади всех артерий, выявленных в 6 препаратах (81,7542 х 10-3 мм²), составляет 62,9% (51,3805 из 81,7542 х 10-3 мм²) в проксимальной области, в то время как в срединной - 19,1%, в дистальной - 18,0%. Около 48,9% площади, занятых венами, также приходится на участок глубокого кольца пахового канала. Полученные данные гистологического и морфологического исследования образцов семенного канатика подтверждают предположение, что в проксимальном отделе канатика расположены более значимые по размеру и менее значимые по количеству кро- веносные сосуды, а нервы, диаметр которых объективно меньше нервных стволов, более выражены в направлении дистального отдела канатика. Данные исследования способствуют разработке и внедрению в практику малоинвазивных и менее травматичных методов коррекции хирургических заболеваний яичка у детей, направленных на обеспечение максимального сохранения мужской половой железы; The main pathogenetic factors of male infertility include numerous regional hemodynamic and lymphodynamic disorders. The purpose of this research was to study anatomical and topographic peculiarities of neuraland vascular structures of a spermatic cord at the different levels in order to identify an optimal site for surgical interventions for pathology of a vaginal sprout of the peritoneum. Histological and morphological study of the spermatic cord samples was carried out on the three levels: fragment of a spermatic cord in the region of deep ring of the inguinal canal, in the middle third and distal part of a spermatic cord. Having analyzed total area of vessels from different parts of a spermatic cord, we noted that area of arteries and veins was the largest in the proximal department. Their specific gravity from the total area of all arteries, which was revealed in 6 preparations (81.7542 x 10-3 mm²), made up 62.9% (51.3805 from 81.7542 x 10-3 mm²) in the proximal region., In the middle region 19.1% of arteries were detected, in the distal region 18.0% of arteries were detected. About 48.9% of the veins area was carried out in the area of a deep ring of the inguinal canal. The obtained results of histological and morphological findings of the spermatic cord samples testified that blood vessel were located in the proximal part of a spermatic cord, the biggest on a size, and the less significant by a quantity. The nerves, which diameter was objectively smaller than diameter of the nerve trunks, were visualized in a direction of the distal part of a spermatic cord. This investigation can contribute to the development and implementation on the practice of the minimally invasive and less traumatic methods of surgical correction for diseases of a testicle carried out in children, which focused on the maximal preservation of the men genital gland.Документ Показники імунологічних маркерів сироватки крові та рівня мінерального обміну ротової рідини у хворих на хронічну герпетичну інфекцію в оцінці лікувально-профілактичного комплексу при дентальній імплантації(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Біда, А. В.; Романова, Ю. Г.; Беда, А. В; Романова, Ю. Г.; Beda, A. V.; Romanova, Yu. G.У статті представлені результати оцінки ефективності лікувально-профілактичного комплексу шляхом визначення маркерних ферментів остеоінтеграції та інтерферонового статусу пацієнтів з хронічною герпетичною інфекцією, які потребують дентальної імплантації. Застосування лікувально-профілактичного комплексу усуває недостатність в системі інтерферону, що в свою чергу призводить до розвитку відповідної імунної реакції на втручання HSV1/2 типу та сприяє зниженню і найбільш ранньому купіруванню запальної відповіді організму протягом всього післяопераційного періоду у пацієнтів із хронічною герпесвірусною інфекцією після дентальної імплантації. За результатами дослідження встановлено, що рівень активності маркерів остеоінтеграції – кислої фосфатази, кальцію та фосфору достовірно відображає позитивну динаміку остеоінтегративних процесів. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс можна запропонувати як достатньо ефективний захід профілактики розвитку можливих рецидивів у пацієнтів із хронічною герпесвірусною інфекцією в умовах планової дентальної імплантації. Застосування цього комплексу дає можливість знизити ймовірність розвитку таких ускладнень, як розвиток загострення герпетичного стоматиту чи периімплантиту. В статье представлены результаты оценки эффективности лечебно-профилактического комплекса путем определения маркерных ферментов остеоинтеграции и интерферонового статуса пациентов с хронической герпетической инфекцией, нуждающихся в дентальной имплантации. Применение лечебно-профилактического комплекса устраняет недостаточность в системе интерферона, в свою очередь, приводит к развитию соответствующей иммунной реакции на вмешательство HSV1/2 типа и способствует снижению и самом раннем купированию воспалительного ответа организма в течение всего послеоперационного периода у пациентов с ХГВИ после дентальной имплантации. По результатам исследования установлено, что уровень активности маркеров остеоинтеграции – кислой фосфатазы, кальция и фосфора достоверно отражает положительную динамику остеоинтегративных процессов. Разработанный лечебно-профилактический комплекс можно предложить как достаточно эффективную меру профилактики развития возможных рецидивов у пациентов с хронической герпесвирусной инфекцией в условиях плановой дентальной имплантации. Применение этого комплекса дает возможность снизить вероятность развития таких осложнений, как развитие обострения герпетической стоматита или периимплантита. This article presents the results of the evaluation of the effectiveness of therapeutic and prophylactic complex by detecting and assessing marker enzymes of osteointegration and the interferon status of patients with chronic herpes infection requiring dental implant placement. Applying this therapeutic and prophylactic complex reduces insufficiency in the interferon system that in turn leads to the development of an appropriate immune response to HSV1/2-type interference and helps to reduce the earliest inflammatory body response during the entire postoperative period in the patients with chronic herpetic infection following the procedure of dental implant placement. According to the results of the study, it has been established that the level of the activity of such osteointegration markers as acid phosphatase, calcium and phosphorus significantly reflects the positive dynamics of osteointegration. The developed complex can be proposed as a sufficiently effective measure to prevent the occurrence of possible relapses in patients with chronic herpetic infection during the procedure of elective dental implant placement. Application of this complex makes it possible to reduce the likelihood of the development of such complications as exacerbation of herpetic stomatitis or perimplantitis.Документ Біохімічні маркери сполучної тканини у сироватці крові щурів після імплантації біополімеру на основі полілактиду(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Леонтьєва, Ф. С.; Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Леонтьева, Ф. С.; Makarov, V. B.; Morozenko, D. V.; Leontieva, F. S.У статті розглядається визначення в експерименті змін біохімічних маркерів сироватки крові щурів для оцінки перебігу регенерації кісткової тканини після імплантації біополімеру на основі полілактиду. Тваринам проводили імплантацію штифтів з L-полімолочної кислоти у стегнову кістку. Експеримент було проведено на 38 щурах-самцях, вік тварин – 4,5 місяці. На кожному терміні спостереження у щурів (n=7) відбирали кров для дослідження – на 15, 30, 90, 180 та 270 до- бу після імплантації. Контрольну групу тварин складали інтактні щури (n=3). Вміст глікопротеїнів у сироватці крові щурів на 15 добу після імплантації був збільшений на 23,0 %, на 30 добу – на 15,9 %, на 90 добу – на 14,3 % порівняно з показником контрольної групи. Вміст хондроїтинсульфатів був збільшений на 53,8 % порівняно з показником контрольної групи лише на 15 добу після імплантації, на більш пізніх термінах спостереження показник не відрізнявся від контрольної групи. Активність лужної фосфатази була підвищеною порівняно з контрольною групою на 15 та 30 добу на 53,9 % та 25,2 % відповідно. Підвищена активність лужної фосфатази на 15 та 30 добу також пов’язана із підвищенням активності остеобластів на початкових стадіях регенерації. Вміст хондроїтинсульфатів збільшувався внаслідок запально-регенеративних процесів у кістковій тканині після імплантації, проте вже на 30 добу був вже у межах норми, що вказував на нормальний перебіг відновлення кісткової тканини після імплантації біополімеру на основі полілактиду. Таким чином, зміни біохімічних маркерів сполучної тканини у сироватці крові щурів після імплантації біополімеру на основі полілактиду відповідають процесу післяопераційного відновлення і регенерації пошкодженої кісткової тканини; This article highlights the changes in biochemical markers of blood serum in rats to evaluate the peculiarities through the course of bone tissue regeneration following the implantation of polylactide-based biopolymer. The experiment was conducted on 38 male rats, aged 4.5 months. The animals were implanted with Lpolylactic acid pins in the femoral bone. During each observation period, rats (n=7) were taken blood for examination, i.e. in the 15, 30, 90, 180, and 270 days after the implantation. The control group of animals included intact rats (n=3). The content of glycoproteins in blood serum of rats on the 15th day following the implantation was bound out to be increased by 23.0 %, on the 30th day – by 15.9%, and on the 90th day – by 14.3 % compared with the control group. The chondroitin sulfates content went up by 53.8% compared with the control group only on the 15th day after the implantation; the findings obtained at later periods of the observation did not differ from the control group. The alkaline phosphatase activity elevated compared with the control group in 15 and in 30 days by 53.9 % and 25.2 % respectively. Increased activity of alkaline phosphatase in 15 and 30 days was also associated with increased osteoblast activity in the initial stages of regeneration. The chondroitin sulphates content increased due to inflammatory and regenerative processes in the bone tissue after implantation, but on the 30th day it was found within the normal range, indicating the normal course of bone regeneration after the polylactide-based biopolymer implantation. Thus, changes in biochemical markers of connective tissue in blood serum of rats after the polylactide-based biopolymer implantation correspond to the process of postoperative recovery and regeneration of damaged bone tissue.