Наукові праці. Кафедра хірургії № 3
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові праці. Кафедра хірургії № 3 за Ключові слова "616.717/.718-001.5-071 DOI: 10.51309/2411-6858-2020-19-1-47-59"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз причин механічних ускладнень після остеосинтезу кінцівок(ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», 2020) Пелипенко, Олександр Васильович; Ковальов, Олександр Сергійович; Пелипенко, Александр Васильевич; Ковалев, Александр Сергеевич; Pelypenko, O. V.; Kovalov, O. S.Найбільш частими ускладненнями, на які вказують лікарі, є приєднання інфекції, порушення процесу зрощення перелому, виникнення стійких контрактур суглобів, особливо після внутрішньосуглобових переломів. Окреме місце займають ускладнення механічного походження, що пов’язані з пристроями, що фіксують кістки. Дані про механічні ускладнення в літературі мають досить суперечливий характер. Особливо дискутабельною є тема визначення конкретних причин, що викликали дані ускладнення. Практично не звертається увага на поведінкову чи соціальну сторону питання, якість виконання реабілітаційного режиму. Мета дослідження: аналіз причин виникнення ускладнень оперативного лікування пов’язаних із механічними факторами та визначення шляхів їх можливої профілактики. Матеріали та методи: досліджено результати лікування 36 хворих, що оперовані з приводу переломів кісток кінцівок та мали ускладнення, пов’язані з недосконалістю механічної фіксації перелому кісток. Термін виникнення ускладнень коливався від 5 днів до 1 року від дати оперативного втручання. Усі хворі були поділені на 2 групи: І група (ятрогенні) – 10 хворих із ятрогенними причинами ускладнень; ІІ група (пацієнтзалежні) – 26 пацієнтів із з’ясованими порушеннями призначеного режиму. Результати. Діагностовано 15 переломів фіксатора (чи його елементів) та 21 випадок міграції або деформації конструкцій. Найбільш проблемним сегментом виявився проксимальний відділ стегна, що, на нашу думку, має чітку вікову залежність. При аналізі помилок хірургічного лікування хворих (І група) зроблено припущення, що при своєчасній корекції післяопераційного режиму ускладнень можна було запобігти. Призначений режим лікування порушувався в 72,2% випадків (ІІ група). Повторну травму в ранньому післяопераційному періоді відмічали в 13 хворих (50%). Висновки. Профілактика ускладнень механічного походження повинна базуватись на дотриманні протоколів виконання оперативного втручання, динамічного спостереження прооперованих хворих за рахунок зв’язку з амбулаторною ланкою з врахуванням критеріїв, як соматичного, так і психологічного характеру зі своєчасною корекцією лікувального режиму