Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63) за Ключові слова "616-006.484.03-037:616.13/.14"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості ангіогенезу в дифузних астроцитарних пухлинах 3-4 ступеня злоякісності(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Чертенко, Т. М.; Chertenko, T. M.; Чертенко, Т. Н.Ангіогенез є однією з ключових ланок, що сприяє пухлинній прогресії. Ряд дослідників вказує, що оцінка експресії судинних маркерів може бути важливою для діагностики та прогнозу перебігу дифузних астроцитарних пухлин. А оцінка експресії судинного ендотеліального фактору росту (VEGF) є важливою для призначення таргетної хіміотерапії, особливо в випадках рецидування. З’ясовано, що одним з факторів, що впливає на синтез VEGF є підвищена кількість рецептору епідермального фактору росту (EGFR) в пухлинах. Однак, прогностична цінність цього явища ще досі є суперечливою. Майже не існує наукових робот, які б вивчали ангіогенез у комплексі з оцінкою проліферативного потенціалу мікросудин та його особливостей в залежності від морфологічних характеристик пухлин. Мало вивчений ангіогенез в випадках рецидування анапластичних астроцитом та глиобластом, хоча знання щодо патоморфозу є дуже важливими для формулювання більш точної стратегії лікування. Метою цього дослідження було комплексне вивчення ангіогенезу в дифузних астроцитарних пухлинах 3-4 ступеня злоякісності за допомогою рутинної гістології та сучасного імуногістохімічного метода. Для досягнення встановленої мети були сформовані 3 групи, що включали 45 випадків анапластичних астроцитом та гліобластом. Перша і друга групи були представлені первинними пухлинами, однак пацієнти з першої групи, на відміну від другої, мали рецидив пухлини протягом року. Третя група складалася з рецидивів пухлин від пацієнтів з першої групи. Імуногістохімічне дослідження проводилося з використанням 3-х маркерів: CD34, VEGF та EGFR. Визначався індекс васкуляризації кожної з пухлин. Для статистичного аналізу кількісних показників застосовувалися H-крітерій Краскера-Уоліса та U-крітерій Манна-Уітні. При необхідності розраховувався х2Пірсона. У результаті дослідження було виявлено, що середній індекс васкуляризації був дещо вищий в групі пухлин, що дали рецидив протягом року (0,825±0,13), порівняно з групою, де рецидивів не було (0,67±0,39). Але ця різниця не виявилася статистично значущою. Індекс васкуляризації був достовірно вищий (p<0,01) в вперше виявлених пухлинах з кістозним компонентом (0,97±0,06), ніж в аналогічних солідних пухлинах (0,52±0,16). Товстостінні судини достовірно частіше виявлялися в випадках рецидивів (х2Пірсона=14,014, р<0,01), порівняно з вперше виявленими пухлинами. Це явище може бути пояснено патоморфозом судин під впливом променевої та хіміотерапії. Достовірне зростання індексу васкуляризації відбувалося при зростанні ступеня експресії EGFR в пухлинах (H (2, N=45)=34,19 (p<0,0001)). Висновки. 1. В рецидивах злоякісних астроцитарних пухлин достовірно частіше, ніж у вперше виявлених пухлинах виявляються товстостінні судини (х2Пірсона=14,014, р<0,01). 2. Індекс васкуляризації достовірно вищий у вперше виявлених злоякісних дифузних астроцитарних пухлинах з кістозним компонентом, ніж в аналогічних солідних пухлинах (р<0,01). 3. Не виявлено статистично достовірної різниці в індексі васкуляризації між групою пухлин, які дали рецидив протягом року, та групою пухлин без рецидиву (р >0,05). 4. Відмічається статистичне значуще зростання індексу васкуляризації при зростанні рівня експресії EGFR пухлинними клітинами (Крітерій Краскера-Уолліса H (2, N=45)=34,19 (p<0,0001), U-критерій Манна-Уітні при попарному порівняні груп з p<0,01 в кожній з пар).