2020
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2020 за Ключові слова "378.001.1"
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Кейс-метод у контексті філологічної освіти іноземних студентів(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03) Лещенко, Тетяна Олександрівна; Бондар, Наталія ВасилівнаОбґрунтовано ефективність використання кейс-методу в контексті інтерактивних технологій. Окреслено умови і шляхи використання Case-study в процесі навчання української мови як іноземної. Акцентовано на потенціалі аналізованого методу, який активно використовується у вітчизняній вищій освіті.Документ Лінгводидактичні аспекти навчання аудіюванню на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дегтярьова, Клавдія Віталіївна; Dehtiarova, K. V.; Дегтярева, Клавдия ВитальевнаУ дослідженні викладаються лінгводидактичні засади навчання аудіюванню науково-навчального монологічного мовлення, роль курсу «Іноземної мови за професійним спрямуванням» у розвитку умінь розуміння аудитивно поданої наукової інформації.Документ Медична блогодидактика та медіаосвітні технології як новітні чинники розвитку професійної компетентності фахівця(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Юфименко, Вікторія ГеоргіївнаУ праці звернено увагу на навчальні можливості медіаджерел медичного та медико-філологічного спрямування, котрі наявні в інформаційному просторі як періодичні видання, сайти, блоги тощо.Документ Методика викладання інфекційних хвороб з епідеміологією в умовах кредитно-модульної системи і критерії її ефективності(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Коваль, Тетяна Ігорівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Дубинська, Галина Михайлівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Руденко, Станіслав СтаніславовичДля сприятливішого засвоєння матеріалу доцільно централізовано видавати методичні розробки з інфекційних хвороб та епідеміології, створені спільними зусиллями колективів авторів. Це дозволить уніфікувати проведення практичних занять і проміжного й підсумкового контролю знань.For better assimilation of the material it is advisable to publish centralized methodological developments on infectious diseases and epidemiology, created by the joint efforts of the authors' teams.This enables to unify the conducting practical classes and then intermediate and final checking the knowledge.Документ Науково-дослідна робота студентів як один зі шляхів удосконалення підготовки майбутніх лікарів(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Винник, Наталія Іванівна; Совгиря, Світлана Миколаївна; Задворнова, Анна Петрівна; Гасюк, Анатолій Петрович; Новосельцева, Таїса ВолодимирівнаОхарактеризовано форми, сутність і зміст організації науково^оспідної роботи на кафедрі патолог'нної анатомії з секційним курсом УМСА при підготовці висококваліфікованого лікаря. Висвітлено роль студентського наукового товариства і методи науково-дослідної діяльності студентів як одного з важливих чинників підготовки майбутніх спеціалістів.Документ Оптимізація викладання дисципліни «Патофізіологія» із урахуванням викликів сучасності(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій ОлександровичЗ 2019 року наказом Міністерства охорони здоров’я України були змінені умови ліцензування студентів 3 курсу, які навчаються за спеціальностями 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія». Було впроваджено Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) до складу якого входять: іспит КРОК-1, іспит із володіння англійською мовою та іспит International Foundations of Medicine (IFOM). Зі зміною умов ліцензування виникає необхідність у змінах в методичних підходах до викладання дисциплін, які входять до іспиту КРОК-1 та вивчення яких передбачено IFOM. Дисципліна «Патофізіологія» входить до 9 дисциплін, перевірка якості вивчення яких студентами передбачене іспитом КРОК-1. Дисципліна «Патофізіологія» безпосередньо не входить до списку дисциплін, вивчення яких передбачене іспитом IFOM. В структурі іспиту IFOM патофізіологія представлена у якості частини комплексної дисципліни «Патологія». До складу дисципліни «Патологія» входить також навчальна дисципліна «Патологічна анатомія». У зв’язку із різницею у навчальних програмах, які передбачають форму контролю у вигляді іспиту IFOM та навчальними програмами, які передбачають форму контролю у вигляді іспиту КРОК-1, виникає необхідність доповнення робочих начальних програм із дисципліни «Патофізіологія». Запропонована у нашій попередній роботі структура дисципліни не надає можливості оперативно та системно відреагувати на виклики, які постають перед викладачем. [1] А саме винесення частини дисципліни на 6 рік навчання не дозволить повноцінно підготувати студентів 3 курсу до іспиту IFOM, оскільки модуль 2 «Спеціальна патофізіологія» входить до структури «Патології». Хоча на кафедрі патофізіології наявна достатня кількість методичного матеріалу для ефективної організації навчального процесу, що дозволяє не тільки підготувати студентів до іспиту КРОК-1, а й забезпечити здобуття ними необхідних лікарю компетентностей шляхом вивчення алгоритмів вирішення ситуаційних задач. [2] Існує проблема в забезпеченні якісної підготовки до IFOM. Особливістю тестів, які використовуються підчас іспиту IFOM є більший об’єм інформації, яка наведена в тесті, та більший акцент саме на молекулярні механізми розвитку певної патології. Встановлення діагнозу в тестах IFOM є обов’язковим етапом підчас їх вирішення, проте не є оцінюваною компетентністю. Тому студенти, які звикли вирішувати тести, складені за типом тих, що використовуються підчас КРОК-1, шляхом підбору та заучування певних «ключових слів» або «ключових фраз» стикаються із певними труднощами при роботі із тестами IFOM. Приклад перекладеного авторами тесту IFOM № 1. “52-річний чоловік скаржиться на підвищену втомлюваність протягом 4-х місяців, болючість язика і поколювання в пальцях рук і ніг. Фізичне обстеження не виявило патології. Медичні записи від колишнього лікаря пацієнта вказують на те, що у пацієнта в анамнезі наявна перніциозна анемія. Рівень вітаміну В12 у сироватці крові пацієнта знижений. Які з наведених показників підтверджують діагноз перніциозної анемії у даного пацієнта? A. Низький рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга: в першій фазі та другій фазі. B. Низький рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга в першій фазі та нормальний у другій фазі. C. Нормальний рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга: в першій фазі та другій фазі. D. Нормальний рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга в першій фазі та знижений у другій фазі.” Розв’язання даного тесту майже не пов’язане із текстом тесту, а вимагають відповіді на питання. Знайти відповідь у тесті в даному прикладі неможливо. Тест вимагає від студента знання патогенезу перніциозної анемії, який пов’язаний із дефіцитом внутрішнього фактору Кастла, та доведення діагнозу методами доказової медицини. У даному прикладі був запропонований тест Шилінга як метод доведення. Сутність тесту Шилінга полягає у введенні на першому етапі внутрішньом’язово вітаміну В12 у дозі, яка необхідна для ліквідації дефіциту вітаміну у пацієнта (див. умову прикладу №1) та перорально такої ж дози вітаміну В12. Тому зростання вмісту вітаміну у першій фазі тесту або його нормальний вміст є невірними відповідями, оскільки при дефіциті внутрішнього фактору Кастла вітамін В12 не буде всмоктуватись із шлунково-кишкового тракту та призведе до аномально низьких показників його концентрації у сечі пацієнта. Для того, щоб довести дефіцит саме внутрішнього фактору Кастла, а не дефекти слизової оболонки шлунка та кишківника, застосовується 2 фаза тесту Шилінга. На етапі тесту разом із пероральним вітаміном В12 вводиться і внутрішній фактор Кастла. Це призводить до нормалізації всмоктування В12 та збільшує його вміст у сечі на другому етапі тесту. Тому правильною відповіддю на тест, наведений у прикладі №1 є варіант “B”. Правильний алгоритм вирішення тестів типу IFOM полягає у тому, що в першу чергу необхідно прочитати питання тесту, потім варіанти відповідей, а вже потім читати текст тесту, шукаючи (за необхідності) відповідь. Як зрозуміло із прикладу №1 та нашої попередньої роботи застосування тестів типу IFOM сприятиме розвитку клінічного та логічного мислення студентів. [3] Розв’язання тестів даного типу на практичних заняттях має бути обов’язковим для студентів, які претендують на оцінку «5» за традиційною системою оцінювання та мають високий середній бал із дисципліни. Це дозволить певною мірою персоналізувати навчальний процес на кафедрі патофізіології. Проте застосування тестів типу IFOM на всіх заняттях із дисципліни не є можливим. Це випливає через невідповідність навчальних програм країн, де застосовувався IFOM раніше та України. Тому виникає ситуація, коли тема передбачена навчальним планом дисципліни «Патофізіологія» не входить до бази знань IFOM. Дана ситуація особливо характерна для модулю №1 «Загальна патофізілогія», який вивчається протягом 5 семестру 3 курсу студентами за спеціальностями 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія». Заняття в рамках вивчення модулю №2 «Спеціальна патофізіологія» не мають такої проблеми. У зв’язку із цим розглядати тести типу IFOM на заняттях із модулю №1, які не входять до програми IFOM, є недоцільним. Розробка викладачами кафедри таких тестів також є нераціональною втратою часу, оскільки отримані студентами компетенції не зможуть бути ними використані підчас складання іспиту IFOM. З іншого боку постає питання щодо тих частин програми іспиту IFOM, які не входять до навчальної програми з дисципліни «Патофізіологія». Більшість цих тем можна віднести до розділу закордонних підручників «Cell injury», який базується на сучасній інформації щодо молекулярних механізмів функціонування клітини. [4, 5] Відсутність у студентів 3 курсу знань щодо сучасних уявлень про фізіологічні та патологічні процеси в клітині на молекулярному рівні призводить до «порожнечі знання» (англ. knowledge gap), яка спотворює та ускладнює розуміння патологічних процесів на рівні, який вимагається IFOM. В програмі навчальної дисципліни «Патофізіологія» підчас вивчення модулю №2 повністю відсутні розділи «Патофізіологія чоловічої репродуктивної системи» та «Патофізіологія жіночої репродуктивної системи та вагітності». Дані розділи традиційно вивчаються підчас навчання на клінічних кафедрах (кафедри урології та гінекології). Дані дисципліни вивчаються на 4 курсі та пізніше, проте інформація цих розділів є необхідною для студентів вже 3 курсу, для успішного складання іспиту IFOM. Успішне подолання викликів, що стоять перед викладачем дисципліни можливе шляхом створення двох спецкурсів для студентів 3 курсу навчання за спеціальностями 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія», а також розширення робочої навчальної програми дисципліни шляхом її доповнення розділами, що стосуються репродуктивної патології та патологій вагітності. Пропонується створення спецкурсу «Молекулярна фізіологія» (20 практичних годин, 10 лекційних годин, 2 семінарські години та 20 годин для самостійного опрацювання) та спецкурсу «Молекулярна патофізіологія» (20 практичних годин, 10 лекційних годин, 2 семінарські години та 20 годин для самостійного опрацювання). Розширення дисципліни «Патофізіологія» має складати не менше ніж 10 годин практичних занять та 10 лекційних годин підчас вивчення модулю №2 для охоплення розділів присвячених репродуктивній патології та патології вагітності. Список використаної літератури. 1. Акімов О.Є. Перспективи реструктуризації патофізіології як навчальної дисципліни для студентів медичного факультету / О.Є. Акімов, В.О. Костенко // Матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні». Україна, Полтава. –2019. – С. 9–10. 2. Акімов О.Є. Роль вирішення ситуаційних задач на заняттях патофізіології у підготовці компетентного медичного фахівця / О.Є. Акімов, С.В. Денисенко, А.А. Левков [та ін.] // Матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні». Україна, Полтава. –2019. – С. 7–8. 3. Акімов О.Є. Роль тестового контролю в інтеграції освітнього процесу на кафедрі патофізіології до європейського освітнього простору / О.Є. Акімов, А.В. Міщенко, А.А. Левков, В.О. Костенко // Матеріали VII Пленуму наукового товариства патофізіологів «Інтегративні механізми патологічних процесів: від експериментальних досліджень до клінічної практики». Україна, Полтава. – 2018. – С.134-135. 4. Goljan E.F. Rapid review Pathology 5th edition / Goljan E.F. – Canada, Elsevier Saunders, 2019. – 1733 p. 5. Kumar V. Robbins and Cotran Pathologic basis of Disease 9th edition / Kumar V., Abbas A.K., Aster J.C. – Canada, Elsevier Saunders, 2015. – 1407 p.Документ Особливості курації пацієнтів із використанням телемедицини при викладанні психіатрії(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.У статті розглядається специфіка використання інноваційних технологій під час курації студентами хворих психіатричного профілю. Описані юридичні, технічні та медичні особливості. Вказані оптимальні шляхи вирішення проблем, які можуть виникнути при використанні телемедицини.Документ Особливості педагогічного спілкування в системі «викладач-студент» як основного компонента сучасного освітнього процесу на кафедрі внутрішньої медицини(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Третяк, Наталія Григорівна; Дудченко, Максим Андрійович; Штомпель, Вікторія Юріївна; Сорокіна, Світлана Іванівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Дудченко, Максим ОлександровичОдним із завдань вищої школи завжди було і незмінно залишається якісне навчання студентів певної спеціальності, що зумовлює надалі їхню успішну й ефективну роботу. Лише професіонали найвищого класу завжди були і надалі залишатимуться інтелектуальним потенціалом країни, який виступає гарантом її успішного динамічного науково-технічного й економічного розвитку. Основою сучасної професійної підготовки фахівця з вищою освітою стало встановлення пріоритету розвитку особистості студента. Він творець свого майбутнього, а викладач має честь допомагати йому. Саме тому безпосередніми учасниками педагогічної взаємодії є викладач і студент, між якими встановлюються і ділові, і міжособистісні взаємини. Їхнє співробітництво в реальних умовах професійної взаємодії є тим соціальним середовищем, в якому відбувається і становлення майбутнього фахівця, і подальше педагогічне вдосконалення викладача, адже кожен із них знаходить умови для власного особистісного зростання. Управління механізмом взаємодії між людьми неможливе без наявності стійкого зворотного зв'язку. Саме він є тим ключовим компонентом, запорукою успіху спілкування й конструктивної взаємодії між викладачем і студентом. У рамках сучасної педагогіки гостро постає проблема взаємин між викладачем і студентом. Від установлення контактів між ними залежать мотивація до пізнання і самовдосконалення, міра самооцінки, самоповаги, відповідальності студентів. Зміни в системі медичної освіти, що інтенсивно відбуваються останніми роками, основою навчального процесу передбачають набуття компетенції (умінь і досвіду діяльності). Специфіка навчання полягає в тому, що необхідно готувати студента не до засвоєння готової, кимось запропонованої до засвоєння інформації, а спонукати його до формування креативного мислення, необхідного для вирішення складних діагностичних питань . Аби зробити викладання ефективнішим, сконцентрованим на особистості кожного студента, необхідний перехід від традиційних форм передачі знань до створення умов для заохочення до самостійного навчання. Тому викладачі вищої медичної школи розробляють і засвоюють сучасні технології організації самостійної роботи студентів, які «запускають» механізм мотивування самонавчання і самоконтролю. Висновки: педагогічна взаємодія в системі "викладач - студент" становить собою систему взаємних впливів суб'єктів, включених у спільну діяльність на основі загальних цілей професійної освіти. Ця взаємодія між викладачем і студентом впливає на формування системи цінностей майбутнього фахівця, таких як людина, істина, освіта, професія та інші. Важливо мати на увазі, що процес взаємодії викладача і студентів відбувається в об’єднанні цілей, інтересів, життєвих позицій, мотивів, особистого індивідуального досвіду, що викликає діалектичні зміни форм взаємодії в навчальному процесі. Слід навчитися долати ці труднощі. Усім відомо, що управління іншими починається з управління собою.Документ Особливості психоемоційної підготовки лікарів- інтернів до самостійної праці як фахівців на рівні міжнародних вимог(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Хавалкіна, Людмила Михайлівна; Удальцова-Гродзинська, Кристина Олександрівна; Тимошенко, Юлія ВолодимирівнаПідготовка сучасного лікаря-стоматолога вимагає поєднання національної й європейської систем вищої освіти для оптимізації якості підготовки фахівця. Молоді лікарі мають взаємодіяти з хворими, колегами, керівниками, лікарями-інтерністами, медсестрами, пацієнтами; володіти прийомами ведення діалогу, уміти аналізувати результати досліджень, використовувати знання у своїй практичній діяльності.Документ Провідна роль музею кафедри анатомії людини в навчально-виховній роботі зі студентами(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Сербін, Сергій Ігорович; Волкова, Оксана Анатоліївна; Тихонова, Олеся Александровна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Сербин, Сергей Игоревич; Волкова, Оксана Анатольевна; Tykhonova, O. O.; Tarasenko, Ya. A.; Dejnega, T. F.; Serbin, S. I.; Volkova, O. A.В основі діяльності кафедри анатомії людини лежить міцний зв'язок педагогічного процесу і виховної роботи. У системі медичної освіти, теоретичної й практичної підготовки з анатомії людини чільне місце займає музей кафедри. Нині колекція музею має особливу цінність, оскільки виготовлення нових препаратів стає досить складним завданням.Документ Продуктивність електронного сервісу Kahoot під час вивчення предмета «Українська мова як іноземна» у закладі вищої медичної освіти(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лещенко, Тетяна Олександрівна; Жовнір, Марина МиколаївнаВизначено й описано стан упровадження педагогічної інноватики у вишівський навчально-виховний процес. Окреслено місце навчального предмета «Українська мова як іноземна» у загальному континуумі загальноосвітніх і клінічних дисциплін у медичному виші. Акцентовано на освітніх функціях і алгоритмах створення мультимедійних вікторин, детально проаналізовано доцільність використання електронного сервісу Kahoot під час вивчення української мови іноземними студентами.Документ Роль міждисциплінарної інтеграції в сучасних умовах підготовки студентів-медиків(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Шепітько, Володимир Іванович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Стецук, Євген Валерійович; Шевченко, Костянтин Васильович; Міщенко, Артур ВолодимировичЯкість медичної допомоги залежить від ступеня професіоналізму спеціаліста і рівня його теоретичної й практичної підготовки. У навчальному процесі медичного ЗВО особлива увага приділяється інтеграції викладання дисциплін і вдосконаленню методів підготовки майбутніх лікарів. Важлива роль при цьому відводиться системній інтеграції тем, що вивчаються на теоретичних і клінічних кафедрах.Документ Роль тестового контролю і якості тестових завдань у підготовці фахівців на кафедрі патофізіології(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Акімов, Олег Євгенович; Денисенко, Софія Валеріївна; Міщенко, Артур Володимирович; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Назаренко, Світлана Миколаївна; Ковальова, Ірина ОлександрівнаПитання методології якісного оцінювання рівня знань та навичок студентів завжди є актуальним для викладача вищої школи, який працює у закладах III-IV рівнів акредитації. Якісне оцінювання дозволяє викладачу виявити недоліки у підготовці студента до заняття, а студенту дає можливість скоректувати свою самостійну роботу, що в сумі призводить до кращої підготовки фахівців всіх профілів та медичного зокрема. На кафедрі патофізіології розроблені навчальні посібники для самостійного опрацювання теми перед заняттям – «хендаути», які відповідають програмі Модуля №1 та Модуля №2 [1, 3, 4]. В «хендаутах» наведені тестові завдання, виконання яких практично неможливе без опрацювання додаткової літератури за темою заняття. Це покращує підготовку студентів до практичних занять та іспиту із дисципліни. Недоліком цих тестових завдань є те, що вони створені не за стандартами КРОКу-1 та містять декілька правильних відповідей (від 1 до 8). Приклад №1 ситуаційної задачі з патофізіології із бази даних КРОК-1: «Через декілька годин після опіку в ділянці гіперемії та набряку шкіри у хворого з’явилось вогнище некрозу. Який головний механізм забезпечує посилення руйнівних явищ в осередку запалення? A Первинна альтерація B Вторинна альтерація* C Еміграція лімфоцитів D Діапедез еритроцитів E Проліферація фібробластів» Наведена ситуаційна задача відноситься до теми «Запалення», яка входить до програми змістового модуля №2 «Типові патологічні процеси», що вивчається в рамках Модуля №1 «Загальна патофізіологія». Вирішення цієї задачі вимагає від студента аналізу клінічної ситуації та фундаментальних знань із теми «Запалення». Відсутність явищ некрозу в перші хвили після опіку свідчить про те, що первинна альтерація (температурне ушкодження) не може бути причиною некротичних змін, тому причиною появи некрозу через кілька годин є активація вторинної альтерації (у прикладі позначено *), що і буде правильною відповіддю на задачу, наведену у прикладі №1. Приклад №2 ситуаційної задачі з патофізіології із бази даних КРОК-1: «Хворому з цирозом печінки разом з лікарськими препаратами довенно ввели 500,0 мл 5% розчину глюкози. Яке порушення водно-електролітного балансу найбільш ймовірно може виникнути у хворого? A Гіпоосмолярна гіпергідратація* B Гіперосмолярна гіпергідратація C Ізоосмолярна гіпергідратація ** D Гіпоосмолярна дегідратація E Гіперосмолярна дегідратація» Наведена у прикладі №2 ситуаційна задача відноситься до теми «Порушення водно-сольового обміну та кислотно-основної рівноваги», яка входить до програми змістового модуля №2 «Типові порушення обміну речовин», що вивчається в рамках Модуля №1 «Загальна патофізіологія». Відповідь, яка за базою тестів вважається правильною - Гіпоосмолярна гіпергідратація (відмічена *) не є вірною із патофізіологічної точки зору. Гіпоосмолярна гіпергідратація – це збільшення надходження рідини до організму та/або тканини за рахунок введення речовин, що містять меншу осмолярність ніж кров. Використаний у задачі розчин глюкози 5% є ізоосмолярним розчином по відношенню до плазми крові людини. Підручник із патофізіології [5] аргументовано стверджує, що введення надлишкової кількості 5% розчину глюкози призводить до гіпоосмолярної гіпергідратації, оскільки після його введення глюкоза засвоюється печінкою та депонується у вигляді глікогену, залишаючи водну частину розчину в судинах. Проте в описаній в прикладі №2 задачі наголошується, що пацієнт має цироз печінки. Циротична печінка має меншу кількість функціонуючих гепатоцитів, що призводить до неможливості поглинання глюкози та її депонування. Тому правильною відповіддю до даного тесту мала б бути ізоосмолярна гіпергідратація (відмічена **). В нашій попередній роботі ми обґрунтували, що використання тестового контролю для оцінки якості підготовки студентів до практичного заняття є необхідним кроком до наближення рівня медичної освіти в Україні до світових стандартів [2]. Проте, як видно із прикладів тестових завдань №1 та №2, існує об’єктивна необхідність у контролі за якістю тестових завдань, що входять до бази КРОК-1. Тому використання тестових завдань типу КРОК-1 не може бути єдиним методом оцінювання знань та навичок студентів. Використання лише тестового контролю типу КРОК-1 призведе до тренування лише об’єму фактичної пам’яті, оскільки студент відповідно до людської природи піде шляхом найменшої витрати сил та запам’ятає «правильні» відповіді без проведення системного аналізу тестового завдання. Враховуючи той факт, що кінцевою метою навчання студентів на кафедрі патофізіології є підготовка фахівця, який здатен критично аналізувати ситуацію, що склалась із певним пацієнтом із розумінням основних типових патологічних процесів, застосування тестових завдань типу КРОК-1 має бути обов’язково доповнене вирішенням ситуаційних задач, як було аргументовано у попередній роботі [1]. Наявність тестових завдань, що містять у собі «невірну» відповідь у якості «вірної» не є суто негативним явищем за умови правильного використання цього тесту у навчальному процесі. Доцільним є створення певної бази «неадекватних» тестів, які в певні роки були використані для державного контролю. Доцільним є використання тестів, що подібні до наведеного у прикладі №2 не для контролю рівня підготовки студентів до практичних занять, а, після детального аналізу та обговорення тестового завдання із студентами, для більш глибокої оцінки розуміння теми заняття та формування критичного мислення. Тести типу КРОК-1 також не слід використовувати для тренування суто механічної пам’яті у студентів. Навіть тести як у прикладі №1 слід аналізувати на практичному занятті більш детально, вимагаючи від студентів відтворення не лише правильної відповіді, а й алгоритму вирішення тесту. Підсумовуючи вищезазначене, варто сказати, що використання тестових завдань для оцінки рівня знань та вмінь студентів на практичному занятті є недостатнім для об’єктивної оцінки. Проте тестові завдання типу КРОК-1 можуть ефективно доповнювати традиційні методи оцінювання. Список використаної літератури 1. Акімов О.Є. Роль вирішення ситуаційних задач на заняттях патофізіології у підготовці компетентного медичного фахівця / О.Є. Акімов, С.В. Денисенко, А.А. Левков [та ін.] // Матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні». Україна, Полтава. –2019. – С. 7–8. 2. Акімов О. Є. Роль тестового контролю в інтеграції освітнього процесу на кафедрі патофізіології до європейського освітнього простору / О. Є. Акімов, А. В. Міщенко, А. А. Левков, В. О. Костенко // Матеріали VII Пленуму наукового товариства патофізіологів «Інтегративні механізми патологічних процесів: від експериментальних досліджень до клінічної практики». Україна, Полтава. – 2018. – С.4-5. 3. Патофізіологія. Частина 1. Загальна патофізіологія: завдання для самостійної роботи: навчально-методичний посібник. – Полтава, 2013 – 80 с. 4. Патофізіологія. Частина 2. Патофізіологія органів і систем: завдання для самостійної роботи: навчально-методичний посібник. – Полтава, 2013 – 76 с. 5. Патофізіологія: підручник / Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко, А.І. Гоженко та ін.; під ред. М.М. Зайко, Ю.В. Биця, М.В. Кришталя. – К. ВСІ «Медицина», 2017. – 736 с. + 4 з кол. вкл.Документ Соціальні мережі як ефективне середовище комунікації в мовній підготовці іноземних студентів(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Юфименко, Вікторія ГеоргіївнаВисвітлено вплив і обґрунтувано доцільність і ефективність використання соціальних мереж в інтенсифікації навчального процесу та підвищенні рівня володіння іноземними студентами мовою країни навчання. Крім цього зосереджено увагу на розробленні завдань, які можна використовувати на заняттях з української мови, залучаючи соціальні мережі.Документ Сучасні аспекти медичної освіти, від теорії до практики(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Виженко, Євгеній Євгенович; Стасюк, Олексій Анатолійович; Макарова, Олександра Миколаївна; Ніколішин, Ігор Анатолійович; Виженко, Евгений Евгеньевич; Стасюк, Алексей Анатольевич; Макарова, Александра Николаевна; Николишин, Игорь Анатолиевич; Vyzhenko, Ye. Ye.; Stasiuk, A. A.; Makarova, A. N.; Nikolishin, I. A.В статті проаналізовано основні напрямки розвитку сучасної медичної освіти в сфері науково-технічного прогресу та розвитку медицини, які допомагають підвищити якість підготовки майбутніх лікарів в системі післядипломної освіти.Документ Сучасні підходи до викладання загальної хірургії(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-19) Чорна, Ірина Олексіївна; Лігоненко, Олексій Вікторович; Зубаха, Анатолій Борисович; Шумейко, Ігор Анатолійович; Стороженко, Олексій Володимирович; Дігтяр, Ілля Іванович; Горб, Людмила Іванівна; Ярошенко, Роман АнтоновичВеличезне значення має випуск кваліфікованих лікарів, які забезпечать вчасну і професійну допомогу населенню. Об'єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) був створений для підвищення достовірності оцінки результативності у додипломній та в післядипломній клінічній освіті. Підготовка студентів до практичної частини на кафедрі загальної хірургії має своє особливостіДокумент Тестовий контроль знань студента як сучасна складова медичної освіти: переваги і недоліки(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Старченко, Іван Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Проскурня, Сергій АнатолійовичУдосконалення способів оцінювання студентів при викладанні патоморфопогіі є запорукою підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Застосування тестових завдань із баз «Крок 1» покращить підготовку до складання відповідного ліцензійного іспиту і може бути використано для контролю засвоєння навчального матеріалу. Застосування тестів IFOM в Україні можливе лише після розв’язання низки нагальних проблем.Документ Формування навичок науково-пошукової роботи з гуманітарних дисциплін у студентів-медиків(2020) Тукова, Тетяна Володимирівна; Асламова, Марина Володимирівна; Козуб, Галина МиколаївнаУ статті визначається роль студента-першокурсника у науково-дослідній роботі кафедри гуманітарного профілю. Автори звертають увагу на формування важливих навичок пошукової діяльності, опануванні студентами головних етапів підготовки наукової доповіді, що є невід’ємною складовою формування висококваліфікованого фахівця.Документ Формування професійних компетентностей у іноземних студентів під час вивчення дисципліни «Анатомія людини»(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Лазарєва, Катерина Андріївна; Литовка, Володимир Вікторович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Устенко, Роман Леонидович; Каценко, Андрей Любославович; Лазарева, Екатерина Андреевна; Литовка, Владимир Викторович; Svintsitska, N. L.; Piljugin, A. V.; Ustenko, R. L.; Katsenko, A. L.; Lazarieva, K. A.; Lytovka, V. V.Висвітлено актуальність упровадження ефективних методів викладання морфологічних дисциплін іноземним студентам із метою формування в них професійних компетентностей.Документ Шляхи і способи посилення мотивації при вивченні української мови як іноземної(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дегтярьова, Клавдія Віталіївна; Dehtiarova, K. V.; Дегтярева, Клавдия ВитальевнаУ дослідженні розглядаються лінгводидактичні засади посилення мотивації до вивчення української мови як іноземної, пропонуються конкретні засоби, як-от створення мовного середовища, застосування проєктного методу, використання аудіо- й відеоматеріалів тощо, що мають культурознавчий і країнознавчий характер.