Кафедра сімейної медицини і терапії

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/45

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 366

6-gene promoter methylation assay is potentially applicable for prostate cancer clinical staging based on urine collection following prostatic massage
(Spandidos Publications, Великобританія, 2019-10-29) Nekrasov, K. A.; Vikarchuk, M. V.; Rudenko, E. E.; Ivanitskiy, I. V.; Grygorenko, V. M.; Danylets, R. O.; Kondratov, A. G.; Stoliar, L. A.; Sharopov, B. R.; Kashuba, V. I.
The detection of prostate cancer (PCa) biomarkers in bodily fluids, a process known as liquid biopsy, is a promising approach and particularly beneficial when performed in urine samples due to their maximal non‑invasiveness requirement of collection. A number of gene panels proposed for this purpose have allowed discrimination between disease‑free prostate and PCa; however, they bear no significant prognostic value. With the purpose to develop a gene panel for PCa diagnosis and prognosis, the methylation status of 17 cancer-associated genes were analyzed in urine cell‑free DNA obtained from 31 patients with PCa and 33 control individuals using methylation‑specific polymerase chain reaction (MSP). Among these, 13 genes indicated the increase in methylation frequency in patients with PCa compared with controls. No prior association has been reported between adenomatosis polyposis coli 2 (APC2), homeobox A9, Wnt family member 7A (WNT7A) and N‑Myc downstream‑regulated gene 4 protein genes with PCa. The 6‑gene panel consisting of APC2, cadherin 1, forkhead box P1, leucine rich repeat containing 3B, WNT7A and zinc family protein of the cerebellum 4 was subsequently developed providing PCa detection with 78% sensitivity and 100% specificity. The number of genes methylated (NGM) value introduced for this panel was indicated to rise monotonically from 0.27 in control individuals to 4.6 and 4.25 in patients with highly developed and metastatic T2/T3 stage cancer, respectively. Therefore, the approach of defining the NGM value may not only allow for the detection of PCa, but also provide a rough evaluation of tumor malignancy and metastatic potential by non‑invasive MSP analysis of urine samples.
A phase III randomised, double-blind, parallel-group study comparing SB4 with etanercept reference product in patients with active rheumatoid arthritis despite methotrexate therapy
(National Center for Biotechnology Information, 2015-07-06) Emery, P.; Vencovský, J.; Sylwestrzak, A.; Leszczyński, P.; Porawska, W.; Baranauskaite, A.; Tseluyko, V.; Zhdan, V. M.; Stasiuk, B.; Milasiene, R; Barrera Rodriguez, A. A.; Cheong, S. Y.; Ghil, J.; Ждан, Вячеслав Миколайович
To compare the efficacy and safety of SB4 (an etanercept biosimilar) with reference product etanercept (ETN) in patients with moderate to severe rheumatoid arthritis (RA) despite methotrexate (MTX) therapy. METHODS:This is a phase III, randomised, double-blind, parallel-group, multicentre study with a 24-week primary endpoint. Patients with moderate to severe RA despite MTX treatment were randomised to receive weekly dose of 50 mg of subcutaneous SB4 or ETN. The primary endpoint was the American College of Rheumatology 20% (ACR20) response at week 24. Other efficacy endpoints as well as safety, immunogenicity and pharmacokinetic parameters were also measured. RESULTS: 596 patients were randomised to either SB4 (N=299) or ETN (N=297). The ACR20 response rate at week 24 in the per-protocol set was 78.1% for SB4 and 80.3% for ETN. The 95% CI of the adjusted treatment difference was -9.41% to 4.98%, which is completely contained within the predefined equivalence margin of -15% to 15%, indicating therapeutic equivalence between SB4 and ETN. Other efficacy endpoints and pharmacokinetic endpoints were comparable. The incidence of treatment-emergent adverse events was comparable (55.2% vs 58.2%), and the incidence of antidrug antibody development up to week 24 was lower in SB4 compared with ETN (0.7% vs 13.1%). CONCLUSIONS:SB4 was shown to be equivalent with ETN in terms of efficacy at week 24. SB4 was well tolerated with a lower immunogenicity profile. The safety profile of SB4 was comparable with that of ETN.
Analysis of inflammatory changes of entheses and synovial structures in patients with psoriasis and psoriatic arthritis
(Полтавський державний медичний університет, 2023-08-08) Zhdan, V. M.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Y.; Volchenko, H. V.; Kіtura, Y. M.; Ivanitskiy, I. V.; Kyrian, O. A.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Іваницький, Ігор Валерійович; Кир'ян, Олена Анатоліївна
The study presents data on the relationship between clinical manifestations and signs of enthesitis, synovitis, and tendinitis detected during ultrasonography in patients with the cutaneous form of psoriasis and psoriatic arthritis. 56 patients with widespread psoriasis whom dermatologists first referred to a rheumatologist for joint and muscle pain were examined. The period of musculoskeletal pain in patients did not exceed 10 months. In addition to general clinical and laboratory examinations, all patients underwent ultrasonography of swollen and/or painful joints, tendons and ligaments. The study demonstrated the diagnostic capabilities of ultrasound to detect foci of inflammation in patients with psoriatic arthritis and identify groups of patients with isolated enthesitis and a combination of enthesitis with synovitis for differentiated anti-inflammatory therapy.
Autoimmune hepatitis and the complexity of its management: a clinical case
(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-14) Zhdan, V. N.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Yu.; Ivanytskyi, I. V.; Tkachenko, M. V.; Lebid, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир Григорович
Аутоімунний гепатит вважається рідкісним аутоімунним запальним захворюванням печінки, який має високу летальність при відсутності терапії. Особливістю аутоімунного гепатиту є широкий спектр клінічних симптомів, від безсимптомного (у 25-37% хворих) на протязі кількох років, до гострого перебігу захворювання, що ускладнює своєчасність діагностики таких хворих. Крім цього, перебіг аутоімунного гепатиту в 14-44% випадків ускладнюється іншими супутніми аутоімунними хворобами, такими як аутоімунний тіреоідіт або цукровий діабет І типу. Складність ведення пацієнтів із аутоімунним гепатитом часто обумовлена оверлап-синдромами із первинним біліарним холангітом або первинним склерозуючим холангітом. Найбільш вагома роль у верифікації діагнозу, особливо при одночасній маніфестації захворювань, відводиться гістологічному дослідженню та діагностичним маркерам аутоімунного гепатиту, що має оверлап-синдром із первинним біліарним холангітом. В даній роботі наведено клінічний випадок пацієнтки із перехресним перебігом аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту, що мав безсимптомний початок та потребував проведення біопсії печінки для підтвердження оверлап-синдрому. Нашою метою було дослідити можливості ведення та попередження ускладнень у пацієнта із аутоімунним гепатитом, який мав оверлап-синдром перебігу із первинним біліарним холангітом. На прикладі даного клінічного випадку, висвітлюється тактика попередження прогресування хвороби та можливості профілактики появи побічних проявів терапії у хворого із оверлап-синдромом аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту. Представлені дані дослідження можуть зацікавити сімейних лікарів, терапевтів, гастроентерологів та лікарів інших спеціальностей.
Axial spondyloarthritis. Clinical definition and diagnostic approaches
(Полтавський державний медичний університет, 2022-12-07) Zhdan, V. M.; Volchenko, H. V.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Волченко, Григорій Вілійович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна
The diagnosis of axial spondyloarthritis is quite difficult and often delayed. Therefore, the goal of our work was to provide doctors with diagnostic guidelines, which are summarized in modern literature, as well as a methodology for planning a diagnostic search. A timely diagnosis of axial spondyloarthritis, regardless of its subsequent clinical evolution, allows one to switch from symptomatic to specific basic treatment as early as possible. The combination of sacroiliitis, spondylitis, and generalized enthesitis in a patient with chronic back pain is highly suggestive of axial spondyloarthritis. A condition for timely diagnosis is the correct assessment of the inflammatory nature of back pain. Pain relief on the background of physical activity, aggravation at night, improvement after morning activation, indistinct onset, and age up to 40 years are considered. With a high probability, axial spondyloarthritis is diagnosed with long-term back pain of an inflammatory nature in young people in the presence of sacroiliitis or HLA-B27 positivity in combination with specific additional signs. It is essential that this diagnosis remains legitimate even in the absence of radiological changes. Any case of chronic back pain syndrome, especially in adolescence or early adulthood, in the presence of X-ray changes in the spine requires a differential diagnosis with axial spondyloarthritis. The separation of axial spondyloarthritis into an independent clinical form among the group of chronic inflammatory spondyloarthropathies is due to the evolution of the possibilities of modern early pathogenetically directed basic treatment, which often provides a dramatic improvement in the course of the disease and the functional state of patients, reduces the risks of exacerbation, hospitalization, and disability.
Causes of late diagnosis of Wilson’s disease. Clinical case
(Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-А-ПОЛ», 2024-12-16) Zhdan, V. M.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Y.; Ivanytskyi, I. V.; Kitura, Y. M.; Volchenko, H. V.; Tkachenko, M. V.; Lebid, V. H.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна ; Бабаніна, Марина Юріївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир Григорович
The article discusses a clinical case of Wilson’s disease, a rare genetic disease characterized by impaired copper metabolism and its accumulation in various organs, particularly in the liver and brain. The complexity of the diagnostic search is described, taking into account the non-specific symptoms that require a long and versatile diagnostic search at the onset of the disease. The complexity of the diagnosis after clinical manifestation was caused by the absence of damage to the nervous system, typical ophthalmological signs, such as Kaiser-Fleischer rings, and changes in laboratory tests (content of «free» copper, ceruloplasmin, and copper in daily urine). The diagnostic significance of laboratory indicators of copper metabolism in blood and urine has been proven when Wilson’s disease is excluded in a patient with liver cirrhosis, even in the absence of damage to other target organs that are pathologically affected by copper. Special attention is paid to clinical manifestations, methods of laboratory and instrumental examination, as well as the importance of an interdisciplinary approach to diagnosis. This case emphasizes the importance of timely diagnosis to prevent serious complications and improve the patient’s prognosis. In addition, the problems arising from the late diagnosis of Wilson’s disease, such as the development of irreversible liver damage (cirrhosis) and neurological disorders, which can significantly impair the quality of life of patients, are considered. The role of genetic testing to confirm the diagnosis is emphasized, especially in cases where the clinical picture is ambiguous or there are concomitant diseases complicating the diagnostic process. The authors call for increased awareness among doctors about Wilson’s disease, given its rarity and the difficulty of recognizing it in the early stages. Long-term follow-up of patients and correction of therapy in case of changes in the clinical condition are important. Recommendations for improving diagnostic algorithms and an interdisciplinary approach in the treatment of patients with Wilson’s disease are given; Розглянуто клінічний випадок хвороби Вільсона - рідкісного генетичного захворювання, яке характеризується порушенням обміну міді та її накопиченням у різних органах, зокрема в печінці та головному мозку. Описано складність діагностичного пошуку з огляду на неспецифічні симптоми, що потребують тривалого та різнобічного діагностичного пошуку в дебюті хвороби. Складність діагностування після клінічної маніфестації була зумовлена відсутністю ураження нервової системи, типових офтальмологічних ознак, таких як кільця Кайзера - Флейшера, і змін у лабораторних тестах (вміст «вільної» міді, церулоплазміну, міді в добовій сечі). Доведено діагностичну значущість лабораторних показників обміну міді в крові та сечі при запереченні хвороби Вільсона в пацієнта з цирозом печінки, навіть за відсутності ураження інших органів-мішеней, які зазнають патологічного впливу міді. Особливу увагу приділено клінічним виявам, методам лабораторного та інструментального обстеження, а також значенню міждисциплінарного підходу для встановлення діагнозу. Наведений випадок свідчить про важливість своєчасної діагностики для запобігання серйозним ускладненням і поліпшення прогнозу для пацієнта. Крім того, розглянуто проблеми, що виникають через пізню діагностику хвороби Вільсона, такі як розвиток незворотних уражень печінки (цироз) і неврологічних порушень, які можуть значно погіршувати якість життя пацієнтів. Наголошено на важливій ролі генетичного тестування для підтвердження діагнозу, особливо у випадках, коли клінічна картина є неоднозначною або наявні супутні захворювання, що ускладнюють діагностичний процес. З огляду на рідкісність та складність розпізнавання на ранніх етапах хвороби Вільсона лікарі мають бути обізнані щодо цієї хвороби. Важливе значення мають тривале спостереження за пацієнтами та корекція терапії в разі зміни клінічного стану. Надано рекомендації щодо поліпшення діагностичних алгоритмів та міждисциплінарного підходу в лікуванні пацієнтів із хворобою Вільсона.
Changes in the intestinal microbiota in patients with ulcerative colitis and irritable bowel syndrome combined with urolithiasis
(Полтавський державний медичний університет, Українська Академія наук національного прогресу, 2021-12) Kyrian, O. A.; Derkach, I. A.; Dorofeyev, A. E. ; Rudenko, M. M.; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Дeркач, Ігор Анатолійович; Дорофєєв, Андрій Едуардович; Рудeнкo, Микола Миколайович
The paper is devoted to the study of changes in the intestinal microbiome in patients with urolithiasis that occurred against the background of ulcerative colitis and irritable bowel syndrome. It was found that about 20 % of patients with urolithiasis have symptoms of irritable bowel syndrome, with more than half of the stones consisting of oxalates. In the study of fecal microflora in patients with the method of sequencing of the 16S gene of ribosomal RNA, compared with healthy, a significant decrease in Firmicutes, Faecalibacterium prausnitzii, Akkermansia muciniphila and the Firmicutes/Bacteroidetes ratio was revealed. The detected changes in the microflora can be associated both with direct changes in the intestine, inherent in nonspecific ulcerative colitis and irritable bowel syndrome, and with more frequent use of uroseptics/antibiotics in this category of patients;
Churg-strauss syndrome: a case report
(Czasopismo Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. Wydawnictwo Aluna, 2017-10-25) Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Kitura, O. Ye.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Lebid’, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кітура, Оксана Євгенівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир Григорович
A clinical case of Churg-Strauss syndrome has been reported on the 53-year-old female patient Ts. with bronchial asthma and allergic rhinitis. The main clinical signs and syndromes depending on the stage of the disease are presented, as well as therapeutic treatment of patients with this disease.
Current advanced technologeies in training of a family physician
(Hamilton : Chicago, Illiois, USA: Accent Graphics Communications & Publishing, 2019-09) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна
In the process of reforming the system of medical care and opening of general practice/family medicine institutions, being the basis of the health care system, a general practitioner/family physician vlith high qualification, deep knowledge in general, pre-clinical and clinical disciplines is at the core of health care. Considering the global tendencies, the improvement of the quality of educational services, provision of equal access to quality education at all levels, rise of the competitiveness of the national education system and its integration into common European educational space are marked among the priority directions of the development of education in Ukraine. Moreover, the system of higher medical education requires new approaches to the training of qualified medical professionals and comprehension of the pedagogical process in HEI. Current international standards in the field of education provide for the training of qualified specialists capable of integrating theoretical knowledge and practical skills into a holistic system, acquiring the advanced technologies, etc. The search for standards in higher medical education is an optimal strategy for achieving a conceptually new level of quality of training of future professionals, based on the training of healthcare professionals in compliance vlith the conventional international standards of teaching, taking into account the peculiarities and interests of the national healthcare system.
Current issues of preventive medicine in elderly patients
(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-09) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.; Volchenko, G. V.; Slipchenko, L. B.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Волченко, Григорій Вілійович; Сліпченко, Лариса Борисівна
Prevention is the most important principle of family medicine. Predicting the risk of developing diseases in the elderly, early diagnosis, timely informing patients, and taking preventive measures are the most important elements of a family doctor's daily work. Prediction and early detection of diseases are understood to mean detection of the early stages of diseases and developmental abnormalities that can be prevented and treated. The organization of a general practitioner's work should include preventive work based on the time spent. The success of preventive interventions depends on many factors, including the availability of preventive technologies with proven effectiveness, a conscious attitude of everyone to their own health and, as a result, the desire to follow the prescriptions and advice of a family doctor. The purpose of our study was to analyze and highlight current data on disease prevention in the elderly and the role of the family doctor in preventing the onset and progression of diseases. Prevention in medicine is a set of medical, sanitary, hygienic, educational, social and economic measures aimed at preventing diseases and eliminating risk factors. /n a broad sense, prevention also includes the comprehensive development of a person. The basis of preventive medicine is an individual holistic approach to treatment. Telemedicine consultations, medical chatbots, medical applications on smartphones - sensors built into fitness bracelets, watches, or clothing - allow monitoring important indicators of the human body. Medical prevention is a key area of healthcare reform in Ukraine; Профілактична спрямованість - найважливіший принцип сімейної медицини. Прогнозування ризику розвитку захворювань у осіб похилого віку, рання їх діагностика, своєчасне інформування пацієнтів, а також прийняття профілактичних заходів - найважливіші складові елементи щоденної роботи сімейного лікаря. Під прогнозуванням і раннім розпізнаванням захворювань розуміють виявлення ранніх стадій тих захворювань і аномалій розвитку, які піддаються профілактиці і лікуванню. Організація роботи лікаря загальної практики має передбачати проведення профілактичної роботи з урахуванням витраченого часу. Успіх профілактичних утручань залежить від багатьох факторів, серед яких основними є наявність профілактичних технологій з доведеною ефективністю, усвідомлене відношення кожного до власного здоров'я і, як наслідок, бажання виконувати призначення і поради сімейного лікаря. Метою нашого дослідження було провести аналіз та висвітлити сучасні дані щодо профілактики хвороб у осіб похилого віку та ролі сімейного лікаря в попередженні виникнення та прогресування захворювань. Профілактика в медицині - комплекс медичних, санітарно-технічних, гігієнічних, педагогічних і соціально-економічних заходів, спрямованих на попередження захворювань та усунення факторів ризику. У широкому розумінні профілактика включає також і всебічний розвиток людини. Основою профілактичної медицини є індивідуальний холістичний підхід до лікування. Телемедичні консультації, медичні чат-боти, медичні додатки на смартфонах - датчики, які вмонтовані в фітнес-браслети, годинники, або одяг, дозволяють проводити моніторинг важливих показників організму людини. Медична профілактика є провідним напрямом реформи охорони здоров'я в Україні.
Current issues of teaching family medicine in the conditions of war in Ukraine
(International Сenter for Science and Social Transformation, 2025) Ivanytskyi, I.; Blokha, Ya.; Ivanytska, T.; Іваницький, Ігор Валерійович; Блоха Ярослав Євгенійович; Іваницька, Тетяна Анатоліївна
This article focuses on the ongoing war in Ukraine and our experience working with family medicine interns in these settings. Teaching family medicine is an integral element of training future doctors in any conditions, but in war conditions it becomes especially important. The family medicine course provides knowledge and skills that will help doctors help those who need medical care in unpredictable and often (in temporarily occupied territories and near the front line) dangerous conditions.
Depression and cardiovascular diseases: cause, consequence or comorbidity
(Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Видавництво «Кирилиця», 2013-09-09) Katerenchuk, O.; Катеренчук, Олександр Іванович
Depressive disorders in combination with cardiovascular diseases are frequently encountered in clinical practice. Depression is proved to be an independent risk factor for the heart and blood vessels diseases, as well as their consequence caused by common pathophysiological processes of the emergence of these states. Special attention is paid to the depression diagnostic methods in this category of patients; Депресивні розлади у поєднанні з серцево-судинними захворюваннями нерідко трапляються у клінічній практиці. Доведено, що депресія є незалежним чинником ризику виникнення захворювань серця і судин, а також їх наслідком, зумовленим спільними патофізіолоґічними процесами виникнення цих станів. Приділено увагу методам діаґностики депресії у цієї катеґорії пацієнтів.
Determine the effectiveness of lipid-lowering therapy in patients with chronic obstructive pulmonary disease combined with coronary heart disease
(Czasopismo Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. Wydawnictwo Aluna, 2017) Zhdan, V. M.; Khaymenova, G. S.; Shilkina, L. M.; Martynyuk, D. I.; Babanina, M. Yu.; Mamontova, T. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Мартинюк, Дарина Ігорівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Мамонтова, Тетяна Василівна
Introduction: In complex treatment of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) combined with ischemic heart disease (IHD) more and more attention is drawn to pleiotropic effect of statins. The aim of our researches became determining the effectivity of utilization of rosuvastatin (Crestor®, IPR Pharmaceuticals, Inc.) in complex treatment of COPD combined with IHD. Materials and methods: Basing on pulmonology department of Poltava regional clinical hospital, 30 patients with COPD combined with IHD have been examined (stable effort angina FC II) aged from 51 to 67 y.o. (average age was 57,03±3,51). The patients were divided into two age compatible groups. Patients of the main group (n=15) underwent regular COPD and IHD treatment, addind 20 mg of rosuvastatin per night. The observed group (n=15) didn't receive rosuvastatin. The examination of patients was held before and half year of treatment, included the estimation of respiratory symptoms of the disease, the degree of intensity of dyspnea (Medical Research Council Dyspnea Scale). The tolerance to physical exercise was studied with 6 minute walking test. The cholesterine level, HDL, LDL, function of ventilation have been tested as well. The average frequency of aggravations during the year was estimated through retrospective examination of anamnesis. Results: After the treatment the improvement of clinical state has been noticed at both groups due to decrease of intensity of respiratory symptoms of the disease, such as cough, amount of expectoration, dyspnea and also increase of tolerance to physical exercise and improvement of laboratory-instrumental indexes. Though the patients of the main group were noticed to have significantly less amount of expectoration and cough. The distance covered in 6 minutes was positively longer (р<0,05). It has to be noted that the patients of the main group had positive decrease of wheezing after treatment, due to increase of FEV1, GI (р<0,01). The retrospective studying of the anamnesis revealed that the frequency of arrogations during the year was 1-2 times a year (1,6±0,48). Conclusions: Including rosuvastatin into the treatment scheme allows to decrease and stabilize the main clinical symptoms of this constellation of diseases, improving the quality of life, reduce the frequency of exacerbations.
Diagnostic and prognostic value of psycho-autonomic dysfunction as factor of ischemic heart failure progression
(Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Видавництво «Кирилиця», 2017-12) Katerenchuk, O.; Zhdan, V.; Katerenchuk, I. P.; Катеренчук, Олександр Іванович; Ждан, Вячеслав Миколайович; Катеренчук, Іван Петрович
Introduction. Coronary arteries disease or, as it still often named, ischemic heart disease is responsible as for premature death in acute conditions (occurrence of acute coronary syndromes) as for premature death caused by progression of chronic heart failure (CHF) of ischemic etiology. The pathophysiological mechanisms that lead to the occurrence and progression of psychosomatic and autonomic disorders (in particular, depression) in patients with CHF coincide with the mechanisms of progression of the syndrome of CHF per se. The solution of this problem lays in adequate primary and secondary prophylaxis of heart function deterioration in patients with coronary arteries disease by taking into account psycho-autonomic disturbances that should be used as markers of increased risk for heart failure decompensation. Aim. To evaluate the diagnostic and predictive value of psycho-autonomic dysfunction as factor of CHF progression in patients with coronary arteries disease. Materials and methods. The state of autonomic tonic activity was evaluated by analyzing the heart rate variability using the diagnostic complex Fasagraf. Psychosomatic misbalance was estimated by filling the Hospital Anxiety and Depression Scale. The calculation of relative risk was carried out by constructing four-squared tables. Results. The study included 151 patients, divided into 4 groups, depending on the presence of isolated or combined vegetative and psychosomatic disorders. In 3 and 6-month periods, the occurrence of signs of decompensation of heart failure was assessed. The presence of the combined psycho-autonomic imbalance was characterized by the statistically significant increase in relative risk for occurrence of all signs of CHF progression (exception only for hospitalizations) compared with the control group in 3-months period of observation. The presence of isolated tonic hypersympathetic exertion resulted in elevated relative risk of edema progression, increasing body weight due to congestion, for dyspnea progression and NYHA class worsening. The presence of isolated psychosomatic imbalances led to the statistically significant greater relative risk for the progression of edema and the stage of CHF and for progression of shortness of breathing with the increase of CHF NYHA class. The presence of combined psycho-autonomic imbalance during the 6-month period of observation resulted in statistically significant increased relative risk for all parameters of CHF progression, even with the slight increase of it compared to the relative risk in the 3-months period. In the group with solid psychosomatic disorders, the relative risk did not have statistically significant differences compared to the control group. In the group of patients with solid tonic sympathetic exertion tone the relative risk was higher for progression of shortness of breathing and CHF NYHA class, edema and CHF stage worsening and for the increasing needs for the more aggressive therapeutic tactic. Conclusions. The presence of combined psycho-autonomic disorders or tonic isolated hypersympathetic state causes the increased risk of CHF progression in 3- and 6-months periods. The presence of isolated psychosomatic disorders is characterized by the decrease in the relative risk of progression of dyspnea, edematous syndrome, NYHA functional class and the stage of heart failure during 6-months follow-up period due to the regular aerobic exercises and optimal pharmacological treatment; Вступ. Патофізіологічні механізми, що призводять до виникнення вегетативного дисбалансу та психосоматичних порушень (зокрема, депресії) у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), поєднуються з механізмами наростання важкості власне синдрому ХСН та зумовлюють зростання ризику виникнення епізодів декомпенсації. Результати новітніх досліджень у галузі базових наук підтверджують важливу роль вегетативної та психосоматичної дисфункції (зокрема, депресивних і тривожних порушень) не лише як маркерів важкості ХСН та коморбідних станів, але й як незалежних чинників наростання цього синдрому, що зумовлено наявністю спільних патофізіологічних (гемоциркулярних, нейрогуморальних, імунозапальних, цитотоксичних) механізмів розвитку. Морфофункціональні порушення в структурах центральної нервової системи (лімбіко-ретикулярний комплекс, довгастий мозок, префронтальна ділянка кори) є патофізіологічною основою формування причинно-наслідкового поєднання вегетативних і психосоматичних дисфункцій з власне прогресуванням ішемічної хвороби серця та ХСН. Мета. З’ясувати дiагностичну та прогностичну роль поєднаної психовегетативної дисфункції щодо наростання важкості ХСН у хворих на ішемічну хворобу серця. Матеріали й методи. Оцінюючи варіабельність серцевого ритму діагностичним комплексом «Фазаграф», з’ясовували стан вегетативної тонічної активності. Психосоматичний дисбаланс вивчали, заповнюючи Шпитальну шкалу депресії і тривожності. Відносний ризик визначали за допомогою побудови чотирипольних таблиць. Результати. У дослідження включено 151 хворого (60 чоловіків, 91 жінка; середній вік – 60 ±9,31 року). Пацієнтів поділено на чотири групи залежно від наявності ізольованих або поєднаних вегетативних і психосоматичних порушень. У 3- і 6-місячний період оцінювали поширення виникнення ознак декомпенсації серцевої недостатності. Виявлено, що наявність вегетативної і/або психосоматичної дисфункції асоціюється з вищим функціональним класом стенокардії навантаження, вищим функціональним класом і стадією серцевої недостатності. Вивчення відносного ризику наростання важкості серцевої недостатності в 3- і 6-місячний період показало, що найгірший прогностичний профіль є в разі поєднаної вегетативної та поєднаної психовегетативної дисфункції, в 6-місячний період – поєднаної психовегетативної дисфункції з істотним зростанням відносного ризику в часі. Висновки. За наявності комбінованого психовегетативного дисбалансу існує найбільший відносний ризик наростання важкості хронічної серцевої недостатності упродовж 6 місяців із потужною тенденцією до збільшення протягом усього цього періоду, незважаючи на рекомендації, що надаються пацієнтам для модифікації способу життя і дотримання медикаментозного лікування. За наявності ізольованої гіперсимпатикотонії (за відсутності психосоматичних розладів) підвищується ризик виникнення ознак хронічної серцевої недостатності впродовж 3- і 6-місячного періоду, але не зростає відносний ризик щодо шпиталізації. Психосоматичні розлади за відсутності гіперсимпатикотонії супроводжуються зниженням відносного ризику наростання важкості хронічної серцевої недостатності впродовж 6 місяців.
Efficacy, patient-reported outcomes, and safety of the anti-granulocyte macrophage colony-stimulating factor antibody otilimab (GSK3196165) in patients with rheumatoid arthritis: a randomised, phase 2b, dose-ranging study
(Copyright© 2020 Elsevier Ltd. All rights reserved, 2020-10-07) Buckley, Christopher D.; Simón-Campos, Jesus A.; Zhdan, Vyacheslav; Becker, Brandon; Davy, Katherine; Fisheleva, Elena; Gupta, Anubha; Hawkes, Carol; Inman, David; Layton, Mark; Mitchell, Nina; Patel, Jatin; Saurigny, Didier; Williamson*, Russell; Tak, Paul P.; Ждан, Вячеслав Миколайович
The human monoclonal antibody otilimab inhibits granulocyte-macrophage colony-stimulating factor (GM-CSF), a key driver in immune-mediated inflammatory conditions. We aimed to evaluate the efficacy, safety, and key patient-reported outcomes related to pain in patients with active rheumatoid arthritis receiving otilimab. Methods. This phase 2b, dose-ranging, multicentre, placebo-controlled study was done at 64 sites across 14 countries. Patients aged 18 years or older with rheumatoid arthritis who were receiving stable methotrexate were randomly assigned (1:1:1:1:1:1) to subcutaneous placebo or otilimab 22·5 mg, 45 mg, 90 mg, 135 mg, or 180 mg, plus methotrexate, once weekly for 5 weeks, then every other week until week 50. The randomisation schedule was generated by the sponsor, and patients were assigned to treatment by interactive response technology. Randomisation was blocked (block size of six) but was not stratified. Investigators, patients, and the sponsor were blinded to treatment. An unblinded administrator prepared and administered the study drug. The primary endpoint was the proportion of patients who achieved disease activity score for 28 joints with C-reactive protein (DAS28-CRP) <2·6 at week 24. Patients who were not in the otilimab 180 mg group, without a good or moderate European League Against Rheumatism response (week 12) or with DAS28-CRP >3·2 (week 24) escaped to otilimab 180 mg. Patients who escaped were treated as non-responders in their original assigned group. Safety endpoints were incidence of adverse events and serious adverse events, infections, and pulmonary events. Efficacy and safety outcomes were assessed in the intention-to-treat population. This study is registered with ClinicalTrials.gov, NCT02504671. Findings.Between July 23, 2015, and Dec 29, 2017, 222 patients were randomly assigned (37 to each group). 86 (49%) of 175 escaped to otilimab 180 mg at week 12 and 57 (69%) of 83 at week 24. At week 24, the proportion of patients with DAS28-CRP <2·6 was two (5%) of 37 in the otilimab 22·5 mg group, six (16%) of 37 in the 45 mg group, seven (19%) of 37 in the 90 mg group, five (14%) of 37 in the 135 mg group, five (14%) of 37 in the 180 mg, and one (3%) of 37 in the placebo group. The largest difference was achieved with otilimab 90 mg (16·2%; odds ratio [OR] 8·39, 95% CI 0·98–72·14; p=0·053). Adverse events were reported pre-escape in 19–24 (51–65%) patients and post escape in 10–17 (40–61%) patients across otilimab dose groups and in 18 (49%) of 37 and 22 (67%) of 33 in the placebo group. The most common adverse event was nasopharyngitis: 3–9 (8–24%) in otilimab groups and one (3%) in the placebo group pre-escape and 1–3 (4–10%) in otilimab groups and seven (21%) in the placebo group post escape. Pre-escape serious adverse events were foot fracture (otilimab 45 mg); arthralgia, myocardial infarction, dizziness (otilimab 90 mg); oesophageal spasm, acute pyelonephritis (otilimab 22·5 mg), and uterine leiomyoma (otilimab 135 mg). Post-escape serious adverse events were ankle fracture (placebo) and rheumatoid arthritis (otilimab 135 mg). There were no deaths or pulmonary events of clinical concern, and rates of serious infection were low. Interpretation. Otilimab plus methotrexate was well tolerated and, despite not achieving the primary endpoint of DAS28-CRP remission, there were improvements compared with placebo in disease activity scores. Of note, patients reported significant improvement in pain and physical function, supporting further clinical development of otilimab in rheumatoid arthritis.
Efficacy, pharmacokinetics and safety of subcutaneous versus intravenous CT-P13 in rheumatoid arthritis: a randomized phase I/III trial
(Oxford University Press, 2021) Westhovens, R.; Wiland, P.; Zawadzki, M.; Ivanova, D.; Kasay, A. B.; El-Khouri, E. Ch.; Balazs, E.; Shevchuk, S.; Eliseeva, L.; Stanislavchuk, M.; Yatsyshyn, R.; Hrycaj, P.; Jaworski, J.; Zhdan, V.; Trefler, J.; Shesternya, P.; Lee, S. J.; Kim, S. H.; Suh, J. H.; Lee, S. G.; Han, N. R.; Yoo, D. H.; Ждан, Вячеслав Миколайович
Objective. To assess non-inferiority of s.c. to i.v. CT-P13 in RA. Methods. Patients with active RA and inadequate response to MTX participated in this phase I/III double-blind study at 76 sites. Patients received CT-P13 i.v. 3 mg/kg [week (W) 0 and W2] before randomization (1:1) at W6 to CT-P13 s.c. via pre-filled syringe (PFS) 120 mg biweekly until W28, or CT-P13 i.v. 3 mg/kg every 8 weeks until W22. Randomization was stratified by country, W2 serum CRP and W6 body weight. From W30, all patients received CT-P13 s.c. In a usability sub- study, patients received CT-P13 s.c. via auto-injector (W46–54) then PFS (W56–64). The primary endpoint was change (decrease) from baseline in disease activity score in 28 joints (DAS28)-CRP at W22 (non-inferiority margin: -0.6). Results. Of 357 patients enrolled, 343 were randomized to CT-P13 s.c. (n ¼ 167) or CT-P13 i.v. (n ¼ 176) at W6. The least-squares mean change (decrease) from baseline (standard error) in DAS28-CRP at W22 was 2.21 (0.22) for CT-P13 s.c. (n ¼ 162) and 1.94 (0.21) for CT-P13 i.v. [n ¼ 168; difference 0.27 (95% CI: 0.02, 0.52)], establishing non-inferiority. Efficacy findings were similar between arms at W54. Safety was similar between arms throughout: 92 (54.8%; CT-P13 s.c.) and 117 (66.9%; CT-P13 i.v.) patients experienced treatment-emergent adverse events (from W6). There were no treatment-related deaths or new safety findings. Usability was similar for CT-P13 s.c. via auto-injector or PFS. Conclusion. CT-P13 s.c. was non-inferior to CT-P13 i.v. in active RA. The convenience of s.c. administration could benefit patients.
Evaluation of the impact of some single-nucleotide gene polymorphisms on the development of adenomatous polyps of the colon in patients with irritable bowel syndrome
(AVES, Büyükdere Cad., 105/9 34394 Mecidiyeköy, Şişli, İstanbul, TURKEY, 2023-08-02) Kyrian, O.; Dorofeyev, A.; Derkach, I.; Zhigal, Yu.; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Дорофєєв, Андрій Едуардович; Деркач, Ігор Анатолійович
Background/Aims: The number of cases of irritable bowel syndrome is growing worldwide, in which adenomatous polyps can develop as a result of microinflammation of the colonic epithelium. Our study was aimed at the identification of the possible effect of singlenucleotide polymorphisms on the risk of the development of irritable bowel syndromerelated colonic adenomatous polyps. Materials and Methods: The study involved 187 irritable bowel syndrome patients. The single-nucleotide polymorphisms were investigated by the polymerase chain reaction method and DNA was extracted with the phenolchloroform: interleukin-1β gene-31C/T (rs1143627), -511C/T (rs16944); interleukin-6 gene-174G/C (rs1800795); interleukin-10 gene-592C/A (rs1800872), -819T/C (rs1800871), -1082A/G (rs1800896); Toll-like receptor-2 gene Arg753Gln (rs5743708); Toll-like receptor-4 gene Thr399ile (rs4986791), Asp299Gly (rs4986790); and metalloproteinase-9 gene-8202A/G (rs11697325). The study of polymorphic loci was checked for compliance with the Hardy–Weinberg equilibrium using Fisher’s exact test along with the analyses of the frequency of alleles and the genotypes. Results: The association of diseases with G allele Toll-like receptor-2 gene Arg753Gln (rs5743708) was revealed in irritable bowel syndrome patients with adenomatous polyps of the colon (P< .0006) and AG single-nucleotide polymorphisms s of Toll-like receptor-2 gene (χ2 = 12.78, P<.002); A allele had a protective effect. The AG genotype metalloproteinase-9 gene-8202A/G (rs11697325) poly-morphism in irritable bowel syndrome patients with adenomatous polyps of the colon had a protective effect (P<.05). AA genotype interleukin-10 gene-1082A/G (rs1800896) polymorphism in the irritable bowel syndrome patient (χ2 = 33.97,4.0E-8) can be considered as the risk for adenomatous polyps of the colon in irritable bowel syndrome. Conclusion: G allele Toll-like receptor-2 gene Arg753Gln (rs5743708) and AA genotype interleukin-10 gene-1082A/G (rs1800896) polymorphisms can be the marker of the emergence of adenomatous polyps of the colon concomitant with irritable bowel syndrome.
Family heterozygous hypercholesterolemia: a case report
(ALUNA Publishing, 2019-04-24) Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, O. Ye.; Tkachenko, M. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Оксана Євгенівна; Ткаченко, Максим Васильович
Іntroduction: Familial hypercholesterolemia (FH) is an autosomal dominant disorder, caused by the defect of the gene, encoding the structure and function of the receptor for the apoprotein B/E. Patients with FH are predisposed to premature development of atherosclerosis and clinically manifested forms of cardiovascular diseases, in particular coronary heart disease (CHD). The aim of our article is informing the general practitioners about the diagnosis and management of patients with familial heterozygous hypercholesterolemia. Materials and methods: The data of domestic and foreign literature were analyzed. The case report of familial heterozygous hypercholesterolemia (FHH) was present in this article. Diagnostic criteria, current approaches to the management of patients with hereditary disorders of lipid metabolism are considered. Conclusions: Familial heterozygous hypercholesterolemia is one of the most common genetic disorders, but this pathology is not well-known to practitioners and is often underdiagnosed. Early diagnosis and aggressive contemporary hypolipidemic therapy is crucial for patients with signs of hereditary lipid disorders.
Features of arterial hypertension clinical course in patients with stable ischemic heart disease and irritable bowel syndrome
(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-26) Kyrian, O. A.; Dorofeyev, A. E.; Tarasova, V. І.; Hurkalo, Yu. Z.; Babanina, M. Yu.; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Доpофєєв, Андрій Едуардович; Таpасова, Валерія Ігорівна; Гуpкало, Юлія Зіновіївна; Бабаніна, Марина Юріївна
The relevance of studying the problems of ischemic heart disease (IHD) is due to its significant prevalence worldwide and frequent loss of work capacity. The comorbidity of IHD with arterial hypertension (AHT) and irritable bowel syndrome (IBS) with their numerous common risk factors and pathogenic mechanisms, may be characterized by additional neurovegetative and metabolic imbalances, while also exhibiting distinct clinical symptoms. The aim of our studies was to identify the clinical features of AHT in patients with IHD combined with IBS. A total of 112 patients aged 39 to 68 years with stable ischemic heart disease (SIHD) and arterial hypertension were examined. Among them, 46.4% exhibited manifestations of IBS and 60 patients were with isolated IBS. A higher frequency of pain and radiating chest pain was observed in patients, with variability in pain characteristics, predominantly aching and pressing pain. Patients with SIHD and AHT combined with IBS reported a greater variety and frequency of symptoms compared to those without IBS. The pathogenesis of major complaints indicates the important role of autonomic nervous system imbalance in the development of AHT in these patients. Increased daytime and nighttime systolic (SBP) and diastolic blood pressure were recorded in patients with IHD, AHT and IBS, which serves as an unfavorable predictor of cardiovascular complications. Increased blood pressure variability and lack of adequate nocturnal dipping in SBP were also noted in patients with SIHD and AHT with IBS, potentially leading to target organ damage. Conclusion. Patients with IHD and AHT combined with IBS exhibit a range of clinical and pathogenetic features of AHT, affecting their overall condition and risk of complications. The presence of IBS in patients with IHD and AHT intensified the progression of hypertension, contributing to its rapid progression; Актуальність вивчення проблем ішемічної хвороби серця (ІХС) обумовлена її значною поширеністю у всьому світі та частою втратою непрацездатності. Комоpбідний перебіг ІХС із аpтеpіальною гіпеpтензією (АГ) і синдpомом подpазненого кишечника (СПК), маючи багато спільних фактоpів pизику, ланок етіології та патогенезу, може хаpактеpизуватися додатковим нейpовегетативним і метаболічним дисбалансом і водночас мати клінічні ознаки захвоpювань. Метою наших досліджень було виявлення клінічних особливостей АГ у пацієнтів на ІХС у поєднанні з СПК. Обстежено 112 хворих із стабільною ішемічною хвоpобою сеpця (СІХС) та артеріальною гіпертензією віком від 39 до 68 pоків, серед яких у 46,4% пацієнтів визначено прояви різних субтипів СПК, а також 60 пацієнтів із ізольованим СПК. Встановлено більш високу частоту виникнення та іpрадіацію болю в гpудній клітці, її ваpіабельність із пеpеважанням скаpг на ниючий та давлячий біль у пацієнтів. У хвоpих із СІХС та АГ в поєднанні з СПК визначається більша pізноманітність і частота скаpг, ніж у пацієнтів без СПК. Патогенез основних скаpг вказує на важливу pоль дисбалансу вегетативної неpвової системи у pозвитку АГ у таких пацієнтів. У хвоpих на ІХС, АГ та СПК визначали підвищення денного та нічного систолічного аpтеpіального тиску (САТ) і діастолічного аpтеpіального тиску, що є неспpиятливим пpедиктоpом pозвитку сеpцево-судинних ускладнень. При СІХС із АГ та СПК визначено збільшення ваpіабельності аpтеpіального тиску, відсутність адекватного нічного зниження САТ, що може пpизводити до уpаження оpганів-мішеней. Висновок. У пацієнтів на ІХС та АГ у поєднанні з СПК виявлено низку клініко-патогенних особливостей пеpебігу АГ, які впливають на стан хвоpого та pизики pозвитку ускладнень. Наявність СПК у хвоpих на ІХС із АГ інтенсифікувала пеpебіг АГ, спpияючи швидкому пpогpесуванню АГ.
Genetic polymorphism in patients with early and late onset of ulcerative colitis
(ALUNA Publishing House, 2020-02) Dorofeyev, A. E.; orofeyeva, A. A.; Kiriyan, E. A.; Rassokhina, O. A.; Dynia, Yu. Z.; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Кирьян, Елена Анатольевна
The aim was to investigate SNPs of TLR-2,3,4, NOD2/CARD15, JAK-2, and IL-10 in patients with the early and late UC onset. Matherials and methods: 126 patients with UC were investigated. To assess the predisposition of the early and late UC onset the incidence of the following SNPs: Arg753Gln TLR2 gene, Phe412Leu TLR3 gene, Asp299Gly and Thr399Ile TLR4 gene, C-819T, G-1082A and C-592A gene IL-10, Val617Phe gene JAK2, Gly908Arg gene NOD2/CARD15 were analyzed. Results: 76 patients had early disease onset and 50 had a late one. SNPs of TLR3 were observed in 50.8% cases. TLR4 polymorphism was more common than TLR3, and was observed in 81 (64.3%) UC patients. Polymorphism of NOD2/CARD15 and IL-10 genes were revealed with almost the same frequency 49 (38.9%) and 50 (39.9%) patients, respectively. Conclusions: Polymorphisms of TLR-2,3 genes and TLR4 Asp299Gly, NOD2/CARD15 prevailed in patients with the late UC onset that allows to suppose that bacterial flora plays one of the key roles in modification of immune response and UC development. In patients with early UC onset polymorphisms of the JAK2 and IL-10 genes prevailed responsible for the cytokine cascade activation and cause the immune mechanism that might lead to a more aggressive course of the disease.

Переглянути

Перегляд Кафедра сімейної медицини і терапії за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування