Наукові праці. Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 198
  • Документ
    Аналіз мікрофлори дихальних шляхів та її чутливості до антибіотиків у пацієнтів з респіраторними інфекціями
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Стеценко, Ольга Олександрівна
    Мета: проаналізувати спектр мікрофлори дихальних шляхів пацієнтів та визначити резистентність збудників гострих респіраторних захворювань до антимікробних препаратів у динаміці за період 2018-2023 рр. за даними Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради».
  • Документ
    Епідеміологічні аспекти гострих кишкових інфекцій у населення Полтавської області
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Коваль, Тетяна Ігорівна; Свириденко, Наталія Петрівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Стеценко, Ольга Олександрівна
    Мета: визначити клініко-епідеміологічні аспекти гострих кишкових інфекцій серед населення Полтавської області.
  • Документ
    Особливості надання паліативної медичної допомоги в сучасних умовах
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Величко, І. В.; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна
    Мета – проаналізувати показники роботи паліативного відділення на прикладі КМНП Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» та розробити напрямки підвищення ефективності роботи.
  • Документ
    Аналіз тяжких випадків коронавірусної хвороби COVID-19 під час циркуляції штаму SARS-CoV-2 Оmicron
    (ДЕЛЬТА, 2024-05-17) Боднар, Вадим Анатолійович; Здор, Олег Іванович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Свириденко, Наталія Петрівна; Яременко, К. В.; Калініченко, Людмила Михайлівна
    Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 спричинила надзвичайну ситуацію у всьому світі і призвела до глобального збільшення кількості випадків госпіталізацій та смертей. Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує, змінює свої властивості і набуває нових епідеміологічних характеристик. Аналіз даних пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з тяжким перебігом коронавірусної хвороби COVID-19 під час циркуляції штаму SARS-CoV-2 Оmicron, дозволить виявити основні предиктори летального висхіду захворювання.
  • Документ
    Характеристика тяжкого перебігу COVID-19 та основні фактори ризику смертності пацієнтів
    (ДЕЛЬТА, 2023-05-04) Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Сизова, Людмила Михайлівна; Здор, Олег Іванович; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Модестов, Олександр Ігорович; Свириденко, Наталія Петрівна; Волошина, Людмила Григорівна; Олефір, С. А.
    Незважаючи на розроблені достатньо ефективні вакцини, впроваджені сучасні протоколи лікування, набутий великий досвід лікарями за роки пандемії, захворювання, викликане COVID-19, залишається вкрай актуальним для світової системи охорони здоров’я та все ще зумовлює високу частоту смертей, інвалідизації та величезний фінансовий тягар на економіку кожної країни.
  • Документ
    Вплив вакцинального статусу пацієнтів на клінічні особливості перебігу кору
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Стеценко, О. О.; Олефір, С. А.; Marchenko, O. H.; Koval, T. I.; Iziumska, O. M.; Stetsenko, O. O.; Olefir, S. A.
    Кір є небезпечним і дуже заразним вірусним захворюванням з тенденцією до швидкого поширення. Захворюваність на кір має циклічний характер з періодичністю спалахів раз на 5-6 років та має прямий зв'язок з рівнем вакцинації від даного захворювання. Кір може набувати тяжкого клінічного перебігу та мати серйозні, часом, летальні наслідки. Мета дослідження: порівняти особливості клінічного перебігу кору залежно від вакцинального статусу пацієнтів. Проаналізовано медичні карти 218 пацієнтів віком від 18 до 55 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в комунальному підприємстві «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» з діагнозом кору. Проведений порівняльний аналіз клінічних особливостей кору залежно від вакцинального статусу з використанням методів описової статистики відповідно до передумов аналізу. Порівняння клінічного перебігу захворювання залежно від вакцинального статусу не виявило статистично достовірної різниці у клінічних симптомах між групами вакцинованих і невакцинованих від кору осіб. Однак у групі невакцинованих пацієнтів достовірно частіше мав місце тяжкий перебіг кору, порівняно з невакцинованими (р=0,003). Дослідження частоти реєстрації ускладнень виявило, що у вакцинованих осіб їх частота була нижчою, ніж у неімунних хворих (р=0,051), зокрема пневмонії (р=0,006). Серед вакцинованих осіб не було зафіксовано жодного випадку ускладнення у вигляді корового енцефаліту та ентероколіту. Отже перебіг захворювання характеризувалося типовими клінічними ознаками з переважанням інтоксикаційного синдрому, появою типового висипу, його етапністю, наявністю катарального, та рідше, кишкового синдромів. Встановлено, що у вакцинованих осіб достовірно рідше мав місце тяжкий перебіг кору, а частота виникнення ускладнень, зокрема пневмонії, була вірогідно нижчою, ніж у невакцинованих пацієнтів.Measles is a dangerous and highly contagious viral disease with a tendency to spread rapidly. The incidence of measles is cyclical with outbreaks occurring every 5-6 years and is directly related to the level of vaccination against the disease. Measles can become severe clinical course and have serious, sometimes fatal consequences. The purpose of the study is to compare the clinical course of measles depending on the vaccination status of patients. We analysed medical records of 218 patients aged 18 to 55 years who were inpatients with a diagnosis of measles at the Poltava Regional Clinical Infectious Diseases Hospital. The clinical features of measles were compared based on vaccine status using descriptive statistics methods in accordance with the analysis requirements. Comparison of the clinical course of the disease depending on vaccination status did not reveal a statistically significant difference in clinical symptoms between the groups of vaccinated and unvaccinated individuals. However, in the group of unvaccinated patients, a severe course of measles was significantly more often observed compared to those who were vaccinated (p = 0.003). The incidence of complications was studied and found to be lower in vaccinated individuals than in non-immune patients (p = 0.051), specifically pneumonia (p = 0.006). No cases of complications such as measles encephalitis and enterocolitis were recorded among vaccinated individuals. Thus, the course of the disease was characterised by typical clinical signs with a predominance of intoxication syndrome, the appearance of a typical rash, its stages, the presence of catarrhal and, less often, intestinal syndromes. It was found that vaccinated individuals had significantly less frequent severe measles, and the incidence of complications, including pneumonia, was was significantly lower than in unvaccinated patients.
  • Документ
    Особливості перебігу ВІЛ-інфекції у пацієнтів з пізньою презентацією захворювання на тлі DTG-вмісних схем антиретровірусної терапії
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Марченко, Олена Геннадіївна; Стеценко О. О.; Ізюмська, Олена Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Marchenko, O. H.; Stetsenko, O. O.; Iziumska, O. M.; Pryimenko, N. O.; Kotelevska, T. M.
    Пізня презентація ВІЛ-інфекції є одним з найсерйозніших викликів при наданні медичної допомоги пацієнтам, адже затримка у виявленні і лікуванні ВІЛ-інфекції призводить до поступового зниження кількості лімфоцитів та загрози розвитку інфекційних ускладнень та пухлинних процесів. Мета: з’ясувати особливості перебігу ВІЛ-інфекції у осіб з пізньою презентацією захворювання, оцінити ефективність лікування та фактори, що впливають на появу тяжких опортуністичних інфекцій на тлі долутегравір-вмісних схем антиретровірусної терапії. Для досягнення поставленої мети проведено когортне ретроспективне дослідження, в ході якого проаналізовані дані 210 амбулаторних карт пацієнтів. Аналіз реєстрації опортуністичних інфекцій в залежності від рівня лімфоцитів на момент реєстрації показав, що у 123 (58,6 %) із 210 пізніх презентерів опортуністичні інфекції діагностувались на показниках клітин нижче 200 кл/мкл, у 22 осіб, у той же час тяжкі опортуністичні інфекції реєструвались на рівні лімфоцитів вище 500 кл/мкл. Аналіз клінічної ефективності антиретровірусної терапії показав, що на тлі прийому препаратів у деяких пацієнтів продовжували реєструватись такі тяжкі опортуністичні інфекції, як туберкульоз, орофарингеальний кандидоз та тяжкі бактеріальні захворювання. Проведений аналіз кривої виживання Каплана - Мейера показав, що між низьким початковим рівнем CD4+лімфоцитів та розвитком тяжких опортуністичних інфекцій на тлі лікування є достовірний зв'язок. Отже у більшості ВІЛ-інфікованих пацієнтів на момент реєстрації діагностувались синдром виснаження, глибока імуносупресія, тяжкі опортуністичні інфекції, та їх поєднання. У деяких пацієнтів тяжкі пізні опортуністичні інфекції діагностувались при задовільному рівні лімфоцитів вище 500 кл/мкл та в подальшому на тлі отримання антиретровірусної терапії. Низький початковий рівень лімфоцитів визначено як фактор ризику розвитку тяжких опортуністичних інфекцій на тлі отримання антиретровірусної терапії. Late presentation of HIV-infection is one of the most serious challenges in providing medical care to HIVinfected patients, because delay in detection and treatment of HIV-infection leads to a gradual decrease in the number of CD4+lymphocytes and the threat of infectious complications and tumor processes. Objective of this study is to find out the features of HIV-infection in people with late presentation of the disease, to evaluate the effectiveness of treatment and factors influencing the emergence of severe opportunistic infections on the background of dolutegravir-based antiretroviral therapy regimens. To achieve this goal, a cohort retrospective study was conducted, during which data from 210 outpatient records were analyzed. Analysis of opportunistic infections depending on the level of lymphocytes at the time of registration showed that in 123 (58.6%) of 210 late presenters, opportunistic infections were diagnosed at lymphocytes level below 200 cells/mL, in 22 people, while severe opportunistic infections were registered at a lymphocytes level above 500 cells/mL. Analysis of the clinical effectiveness of antiretroviral therapy showed that while taking the drugs, some patients continued to develop severe opportunistic infections such as tuberculosis, oropharyngeal candidiasis and severe bacterial diseases. An analysis of the Kaplan-Meier survival curve showed that there is a significant relationship between low baseline lymphocytes counts and the development of late opportunistic infections during treatment. Thus, the majority of HIV-infected patients were diagnosed with wasting syndrome, profound immunosuppression, severe opportunistic infections, and their combination at the time of registration. In some patients, severe late opportunistic infections were diagnosed with a satisfactory lymphocytes count above 500 cells/mL and subsequently on antiretroviral treatment. A low baseline lymphocytes count was identified as a risk factor for the development of severe opportunistic infections on antiretroviral therapy .
  • Документ
    Масові відкриті онлайн-курси для професійного удосконалення викладачів
    (Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Марченко, Олена Геннадіївна; Прийменко, Наталія Олегівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Сизова, Людмила Михайлівна; Здор, Олег Іванович; Лимаренко, Ніна Петрівна; Ваценко, Анастасія Ігорівна
    Онлайн платформи та розміщені на них масові відкриті онлайн-курси дають викладачам унікальну можливість отримати доступ до освітніх ресурсів світового рівня, підвищити свою кваліфікацію та постійно розвиватися.
  • Документ
    Hepatitis A. the features of disease course in adults
    (Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland), 2023) Pryimenko, Nataliia; Koval, Tetiana; Kotelevska, Tetiana; Bodnar, Vadym; Syzova, Liudmyla; Marchenko, Olena; Прийменко, Наталія Олегівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Сизова, Людмила Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна
    Objective: The aim: To analyze the incidence of Hepatitis A in Ukraine and Poltava region and to study the clinical and epidemiological features of the course of Hepatitis A in adult patients. Patients and methods: Materials and methods: The course of HA in 96 hospitalized patients was analyzed. The diagnosis of HA was established on the basis of clinical and epide¬miological data and confirmed by the results of laboratory studies (serological and molecular biological). Results: Results: In 2019, in the Poltava region, there was an increase in the incidence of Hepatitis A with a predominance among sick people of working age, among the urban population. This part of people aged from 60 to 75 years old constitutes 9.4%. This study showed that the waterway was the dominant way of HA transmission. The course of the disease in most hospitalized patients was typical and cyclic, with a predominance of a mixed variant of the pre-jaundice period and jaundice. One third of patients survey that they had fever, which persisted with jaundice. Conclusion: Conclusions: The findings of this study indicates that the patients older than 40 years were more likely to have concomitant chronic pathology than younger patients, and Hepatitis A was more severe with the development of prolonged cholestasis, wave-like course and recurrence. In most patients under the age of 40, the course of Hepatitis A was mild, but splenomegaly and severe cytolytic syndrome were more common.
  • Документ
    Методичні аспекти підвищення якості викладання на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Poltorapavlov, V. A.; Koval, T. I.; Pryimenko, N. O.; Marchenko, O. G.; Vatsenko, A. I.
    Реформування української вищої медичної освіти важливе і необхідне не тільки через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищивши конкурентоспроможність українських вищих медичних навчальних закладів освіти та їхніх випускників на європейському і світовому ринках праці, а й підвищити ефективність і якість освіти, оскільки ми втратили і продовжуємо втрачати після повномасштабного вторгнення один з найпотужніших потенціалів медичних ВУЗів південно-східного регіону України. На сучасному етапі реформування української системи вищої освіти відбувається переорієнтування всіх вищих навчальних закладів на компетентністно зорієнтований підхід, метою якого є розвиток і формування в осіб, які навчаються, певних типів, видів і підвидів компетентностей шляхом комплексного засвоєння необхідних знань і способів практичної діяльності. Підготовка висококваліфікованих медичних кадрів включає багатопрофільну підготовку лікаря, яка охоплює окрім терапії знання з більш як двох десятків спеціальностей. Найважливішими з них являється діагностика і лікування пацієнтів з гострими і хронічними терапевтичними та хірургічними хворобами, надання медичної допомоги хворим з невідкладними станами. В багатьох країнах епідеміологічна ситуація щодо низки інфекційних хвороб не має сприятливої стабілізації. В Україні і в наших сусідів продовжує зростати захворюваність на вірусні гепатити, туберкульоз, грип, ГРВІ, СНІД, Лайм-бореліоз та ін.. Зовсім новим викликом для світової спільноти є спалах у Західній Африці лихоманки Ебола, мавпячої віспи та її розповсюдження по всьому світу. Викликає стурбованість поява збудників інфекційних хвороб стійких до розроблених раніше ефективних лікарських препаратів. Сьогодні ми в режимі реального часу можемо спостерігати світову кризу зумовленого новітнім коронавірусом людини – SARS-CoV-2. З’явилося і набирає швидкість вчення про емерджентні та ре-емерджентні інфекції. Тому дуже важливим є кваліфікаційний рівень майбутніх спеціалістів з інфекційних хвороб та епідеміології, які зможуть організувати і надавати медичну допомогу у вкрай несприятливих умовах воєнного лихоліття, пандемії, нестачі медичного персоналу та медикаментів, відсутності теоретичних і практичних знань при появі новітніх інфекцій. Для більш сприятливого засвоєння матеріалу і підвищення якості викладання здобувачам освіти під час широкомасштабного вторгнення доцільне централізоване використання дистанційної лекційної освіти і класичних практичних занять на першому етапі, видання і розповсюдження методичного забезпечення з інфекційних хвороб та епідеміології на другому етапі, створення умов для засвоєння практичних навичок на третьому етапі.
  • Документ
    Клінічні та генетичні предиктори тяжкого та критичного перебігу СOVID-19
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ваценко, Анастасія Ігорівна
    Мета - встановити клінічні та молекулярно-генетичні фактори розвитку тяжкого та критичного перебігу COVID-19.
  • Документ
    A national registry-based study on uptake of the first dose of MMR vaccine in 380 administrative regions in Poland, 2013–2016–2020
    (Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 2023-10) Samel-Kowalik, Piotr; Jankowski, Mateusz; Tomaszewska, Aneta; Sobeczek, Karolina; Rakocy, Kamil; Samoliński, Bolesław Krzysztof; Gujski, Mariusz; Pinkas, Jarosław; Vatsenko, Anastasiia; Raciborski, Filip; Ваценко, Анастасія Ігорівна
    Regular monitoring of the measles, mumps, and rubella (MMR) vaccine uptake quickly exposes immunity gaps in the population. In Poland, the first dose of the MMR vaccine is mandatory for children between 13 and 15 months of life. This study aimed to assess the uptake of the first dose of MMR vaccine in 380 administrative counties in Poland in 2020, as well as to analyze the MMR vaccine uptake trends in 2013–2016–2020.
  • Документ
    Лептоспіроз у фокусі сучасних викликів
    (Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, МОЗ України, 2023) Прийменко, Наталія Олегівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Лимаренко, Ніна Петрівна; Здор, Олег Іванович; Pryimenko, N. O.; Koval, T. I.; Bodnar, V. A.; Kotelevska, T. M.; Iziumska, O. M.; Syzova, L. M.; Marchenko, O. Н.; Poltorapavlov, V. A.; Lymarenko, N. P.; Zdor, O. I.
    Розглянуто проблему лептоспірозу, який належить до найпоширеніших зоонозних захворювань у світі, що характеризується тяжким перебігом і високою летальністю. У світлі загроз, пов’язаних з війною в Україні та руйнуванням Каховської ГЕС, зросли ризики виникнення спалахів інфекційних захворювань, у тому числі й лептоспірозу. Детально охарактеризовані питання етіології, епідеміології, клінічного перебігу, лікування та профілактики захворювання. Наведено клінічний випадок тяжкого перебігу лептоспірозу у пацієнта молодого віку, спричиненого збудником серогрупи.
  • Документ
    Поширеність та особливості перебігу туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із урахуванням носійства алелі 299gly гена TLR4
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Коваль, Тетяна Ігорівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Артемьєва, Олена Володимирівна; Koval, T. I.; Marchenko, A. H.; Kotelevska, T. M.; Lymarenko, N. P.; Artemieva, O. V.
    Інфекція вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекція) залишається однією з найгостріших проблем сучасної медицини. Серед опортуністичних інфекцій туберкульоз залишається провідною причиною летальності серед людей, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, і є причиною кожної третьої смерті, асоційованої з синдромом набутого імунодефіциту. Особливостями туберкульозу у поєднанні з ВІЛ-інфекцією є атиповий перебіг процесу на фоні ВІЛ-інфекції, неспецифічність клінічних симптомів зі зростанням частоти позалегеневих уражень, мінімальні рентгенологічні прояви, низька частота виділення збудника та стрімкий перебіг захворювання. В останні роки значна увага дослідників усього світу приділялася вивченню впливу генетичних варіацій генів на перебіг інфекційних хвороб у людини, в тому числі й ВІЛ-інфекції та туберкульозу, зокрема дослідженню рецеп- торів вродженої імунної системи – Tool-рецепторів, які взаємодіють зі збудниками і стимулюють ефекторні механізми вродженого імунітету. Мета: визначити поширеність та оцінити особливості перебігу туберкульозу до та на фоні антиретровірусної терапії із урахуванням носійства алелі 299Gly гена TLR4. Для оцінки проявів, з’ясування клінічних характеристик перебігу захворювання в динаміці до призначення і на фоні антиретровірусної терапії проведене ретроспективне когортне обстеження 181 хворого на ВІЛ-інфекцію до призначення та проспективне когортне після початку лікування. Встановлено, що, незважаючи на вірусологічну та імунологічну ефективність лікування, реєстрація туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на фоні антиретровірусної терапії залиши- лась практично на сталому рівні у порівнянні з періодом до призначення антиретровірусної терапії (17,0% проти 14,9%, р >0,05). Аналіз за генотипами гена TLR4 показав, що протягом періоду спо- стереження до початку антиретровірусної терапії у пацієнтів із носійством алелі 299Gly виявлений у 6,3 разу вищий ризик розвитку дисемінованої форми туберкульозу (OR = 6,29 [95 % 1,20- 32,99], р = 0,044), порівняно із носіями генотипу Asp299Asp. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із носійством алелі 299Gly гена TLR4 на фоні антиретровірусної терапії ризик розвитку туберкульозу - у 3,4 рази вищий (р = 0,008), ніж у носіїв його гомозиготного генотипу.
  • Документ
    Гарячка невідомого походження: алгоритм діагностики і тактика ведення пацієнта
    (Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, 2023) Ізюмська, Олена Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Сизова, Людмила Михайлівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Здор, Олег Іванович; Iziumska, O. M.; Koval, T. I.; Marchenko, O. H.; Syzova, L. M.; Poltorapavlov, V. A.; Pryimenko, N. О.; Bodnar, V. A.; Kotelevska, T. M.; Lymarenko, N. P.; Zdor, O. I.
    Висвітлено сучасне визначення, класифікацію, основні причини гарячки невідомого походження (ГНП). Наведений алгоритм діагностичного пошуку, який складається з ретельного клініко-анамнестичного обстеження, рутинних лабораторних та інструментальних досліджень, що є основою первинної оцінки пацієнта з тривалою неуточненою гарячкою, а також призначення новітніх методів діагностики: лабораторних спеціальних для виключення інфекційних та автоімунних захворювань, неінвазивних та інвазивних інструментальних методів для діагностики онко-гематологічної та іншої патології. Розглянуті підходи до призначення емпіричної терапії пацієнтам з ГНП. Успішне вирішення проблеми диференційної діагностики цього стану залежить від конструктивної взаємодії багатьох спеціалістів (сімейних лікарів, інфекціоністів, ревматологів, гематологів, онкологів, хірургів), їх обізнаності із захворюваннями, які перебігають з тривалою неуточненою гарячкою, та розуміння тактики ведення пацієнтів.
  • Документ
    Edema-swelling of the brain in the clinic of infectious diseases: pathogenesis, clinic, diagnosis, treatment
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Poltorapavlov, V. A.; Bodnar, V. A.; Iziumska, O. M.; Lymarenko, N. P.; Syzova, L. M.; Marchenko, O. H.; Zdor, O. I.; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Боднар, Вадим Анатолійович; Ізюмська, Олена Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Здор, Олег Іванович
    Набряк-набухання головного мозку – патологічний стан, обумовлений набряком тканин головного мозку із збільшенням його в об`ємі та підвищенням черепно-мозкового тиску. На сьогодні все ще дискутуються питання про класифікацію, етіологічні відмінності, характер "пускових механізмів", співвідношення процесів, що лежать в основі розвитку набряку-набухання головного мозку і намагання від диференціювати набряк від набухання під час лікування хворого. Також актуальним є питання про найбільш раціональні терапевтичні підходи. Необхідно провести аналіз сучасних клінічних концепцій, діагностичних і лікувальних підходів, які представлені в літературі, щодо проблем раннього діагнозу набряк-набухання головного мозку, значущості його клінічного визначення та лікування на догоспітальному і госпітальному етапах. У клініці інфекційних хвороб набряк-набухання головного мозку виникає найчастіше при запальних процесах в мозку і мозкових оболонках: при бактеріальних і вірусних менінгітах, енцефалітах; захворюваннях, які супроводжуються розвитком церебрального васкуліту (важкі форми грипу, геморагічні лихоманки, малярія), тому правильна діагностика і лікування цього патологічного синдрому має вирішальне значення для успішної терапії багатьох інфекційних хвороб. З погляду патоморфології набряк, набряк-набухання і набухання головного мозку – це окремі патологічні процеси, що перебігають самостійно, або одночасно, можуть доповнювати і переходити один в одного. Клінічно ці стани проявляються однаково, натомість потрібно дотримуватись різних принципів лікування. Набряк-набухання головного мозку за інфекційних хвороб патогенетично більше відноситься до цитотоксичної форми і потребує призначення препаратів які посилюють внутрішньоклітинний метаболізм
  • Документ
    Поліморфізм рецептора ангіотензину ІІ першого типу (A1166C AT1R) як фактор, що ускладнює перебіг COVID-19
    (Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, 2023-08-04) Ваценко, Анастасія Ігорівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Vatsenko, A. I.; Koval, T. I.
    Актуальність: гостра респіраторна хвороба COVID-19 продовжує нести загрозу для здоров'я людей в усіх куточках світу. Визначення нових предикторів тяжкого перебігу коронавірусної хвороби є необхідним для попередження нових спалахів та зниження рівня летальності серед населення. Мета дослідження - проаналізувати поширеність і вплив поліморфізму рецептора ангіотензину ІІ першого типу (A1166C at1r) на тяжкість перебігу COVID-19. Матеріали і методи: нами було проведено дослідження «випадок-контроль» за участі 151 пацієнта, яким було встановлено діагноз COVID-19 та які перебували на стаціонарному лікуванні у КП «ПОКІЛ» ПОР та КП «3-я МКЛ ПОР» з квітня 2020 року по березень 2021 року. Діагноз було встановлено на підставі обстеження пацієнтів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та виявленням у матеріалі назофарингельного зішкрібу РНК вірусу SARS-CoV-2. У кожного із пацієнтів було виділено один із трьох генотипів гена at1r (rs5186): АА, АС та СС. Розподіл генотипів був наступним: AA – 58 чоловік (38,4%), АС – 70 (46,4%), СС – 23 (15,2%). Група здорових осіб мала такий розподіл генотипів: АА – 42 особи (51,2%), АС – 28 осіб (34,1%) та СС – 12 осіб (14,7%). З метою визначення впливу поліморфізму гена at1r на перебіг COVID-19, пацієнти (n=151) були розподілені на 2 групи залежно від носійства С-алелю. Результати: комбінований генотип АС+СС достовірно частіше зустрічався в групі з тяжким (р=0,011) та тяжким +критичним (р=0,003) перебігом у порівнянні з контрольною групою. Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС достовірно частіше були госпіталізовані до стаціонару як із середньотяжким (p=0,016) так і з тяжким та критичним перебігом захворювання (p=0,016). Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС достовірно частіше потребували оксигенотерапії (67,7%), по відношенню до пацієнтів з АА-генотипом (44,8%), р=0,005. Вони частіше знаходились на підтримці з використанням лицевої маски - 49 (52,7%). Висновки: поліморфізм рецептора ангіотензину ІІ першого типу (A1166C at1r) є фактором, що впливає на тяжкість перебігу COVID-19. Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС достовірно частіше мають тяжкий перебіг захворювання та потребують кисневої підтримки.
  • Документ
    Шляхи вдосконалення підготовки майбутніх лікарів
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Коваль, Тетяна Ігорівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Ізюмська, Олена Михайлівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Сизова, Людмила Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Здор, Олег Іванович
    Використання традиційних форм, методів і технологій дистанційного навчання забезпечить перехід студе- нта з позиції пасивного отримання обсягу знань на позицію активної особистості та підвищить якість знань і професійну готовність до роботи за обраною професією.
  • Документ
    Технологія прогнозування швидкого прогресування ВІЛ-інфекції до рівня CD4+ Т-лімфоцитів <350 кл/мкл на основі визначення клініко-генетичних маркерів
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Коваль, Тетяна Ігорівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Лимаренко, Ніна Петрівна
    Запропоновано прогностичну модель, з допомогою якої можна передбачати швидке прогресування ВІЛ-інфекції до рівня CD4+ Т-лімфоцитів <350 кл/мкл на основі визначення 3 незалежних предикторів: вік старший за 40 років; тривалість інфікування ВІЛ > 3 років; носійство алелі 299Gly гена TLR4; A prognostic model was proposed to predict the rapid progression of HIV infection to CD4+ T-lymphocytes <350 cells/μL based on the determination of 3 independent predictors: age over 40 years; duration of HIV infection > 3 years; carriage of the 299Gly allele of the TLR4 gene.
  • Документ
    Методологічні аспекти викладання інфекційних хвороб з епідеміологією в сучасних умовах
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Коваль, Тетяна Ігорівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Ізюмська, Олена Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Здор, Олег Іванович; Ваценко, Анастасія Ігорівна
    Для більш сприятливого засвоєння матеріалу здобувачами освіти доцільне централізоване використання дистанційної освіти на першому етапі, видання і розповсюдження методичного забезпечення з інфекційних хвороб та епідеміології на другому етапі, створення умов для засвоєння практичних навичок на третьому;