Метод інфрачервоної дистанційної термометрії в оцінюванні перебігу раннього післяопераційного періоду при пластично-реконструктивних операціях на передній черевній стінці

Ескіз недоступний

Дата

2016-05-04

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»

Анотація

Сучасний рівень розвитку тепловізійної техніки для дистанційної термометрії, її висока чутливість, безпечність та безконтактність роблять її актуальною в застосуванні для моніторингу і контролю ефективності хірургічного лікування, перебігу ранового процесу, прогнозуванні ранніх післяопераційних ускладнень. В основу роботи покладений аналіз даних місцевої температури післяопераційної рани 84 пацієнтів, що прооперовані з приводу деформацій та дефектів передньої черевної стінки та взаємозв’язок динаміки дистанційних локальних термограм із місцевими рановими ускладненнями. Після аналізу результатів дослідження, зроблено висновки, що визначення температурних параметрів післяопераційної рани за допомогою дистанційного інфрачервоного термометра є об’єктивним методом контролю перебігу процесу загоєння рани; підвищення локальної температури післяопераційної рани на 4-8 добу є достовірним показником ускладненого перебігу ранового процесу; інфрачервона дистанційна термометрія є високоінформативним неінвазивним, безконтактним методом, який доцільно використовувати для прогнозування ранніх ускладнень післяопераційної рани; Современный уровень развития тепловизионной техники для дистанционной термометрии, ее высокая чувствительность, безопасность и бесконтактность делают ее актуальной для мониторинга и контроля эффективности хирургического лечения, течения раневого процесса, прогнозирования ранних послеоперационных осложнений. В основе работы лежит анализ данных местной температуры послеоперационной раны 84 пациентов, прооперированных по поводу деформаций и дефектов передней брюшной стенки и взаимосвязь динамики дистанционных локальных термограмм с местными раневыми осложнениями. После анализа результатов исследования сделаны выводы, что определение температурных параметров послеоперационной раны с помощью дистанционного инфракрасного термометра является объективным методом контроля течения процесса заживления раны. Повышение локальной температуры послеоперационной раны на 4-8 сутки является достоверным показателем осложненного течения раневого процесса. Инфракрасная дистанционная термометрия - высокоинформативный неинвазивный, бесконтактный метод для прогнозирования ранних осложнений послеоперационной раны; Up-to-date advances of thermal imaging devices for remote thermometry, their high sensitivity, safety and noncontact sensing make them relevant for monitoring and control the effectiveness of surgical treatment, wound healing course, predicting early postoperative complications. The study is based on the analysis of data on local temperature of surgical wound in 84 patients operated on for deformities and defects of anterior abdominal wall and the relationship between the dynamics of distance local tomograms of local wound complications. Having analyzed the findings we can conclude the detection of temperature parameters of wound by remote infrared thermometer is an objective method for controlling the process of wound healing. Increase of local temperatures in the wound in 4-8 days is a reliable indication of complicated course of wound healing; remote infrared thermometry is a highly precise, non-invasive, non-contact method that can be used for prediction of early wound complications.

Опис

Ключові слова

інфрачервона термометрія, ранові усклад, передня черевна, инфракрасная термометрия, раневые осложнения, передняя брюшная стенка, infrared thermometry, wound complications, anterior abdominal wall

Бібліографічний опис

Лисенко Р. Б. Метод інфрачервоної дистанційної термометрії в оцінюванні перебігу раннього післяопераційного періоду при пластично-реконструктивних операціях на передній черевній стінці. / Р. Б. Лисенко, В. С. Драбовський, В. В. Микитченко // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2016. – Т. 16, В. 2 (54). – С. 230–234.