Сучасні лікувально-евакуаційні аспекти надання травматологічної допомоги пораненим з вогнепальними ушкодженнями гомілки на рівнях медичного забезпечення

Abstract

Мета. Проаналізувати питому вагу вогнепальних поранень гомілки в структурі бойової хірургічної травми, визначити особливості лікувально-евакуаційних заходів при проведенні антитерористичної операції / операції об’єднаних сил на сході України. Матеріали і методи. Загальний масив дослідження становили 489 поранених у яких було 805 вогнепальних поранень гомілки з 2014 по 2018 роки під час проведення. Використано шкалу оцінки тяжкості бойової хірургічної травми. Результати. На підставі проведеного комплексного дослідження було встановлено, що поранення гомілки становили 23,95% в загальній структурі бойової травми кінцівок. У поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки та відривами кінцівки на першому рівні медичного забезпечення необхідні тимчасова зупинка кровотечі, раннє накладання асептичної пов’язки, знеболення, іммобілізація підручними засобами та термінова медична евакуація на другий рівень медичної допомоги. На другому рівні переважно виконуються первинні хірургічні обробки рани (91,86%) та фасціотомія (44,19%). Важливим протишоковим заходом другого рівня є стабільне накладання стержневого апарату зовнішньої фіксації (43,02%), а також введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На третьому та четвертому рівнях медичного забезпечення переважну більшість становили повторні хірургічні обробки ран, фасціотомії, реконструктивно-відновні оперативні втручання (рα<0,05). Висновки. Пораненим з нетяжкою травмою (< 5 балів) необхідно виконувати повний обсяг хірургічної допомоги; при тяжкій (5-9 балів) та вкрай тяжкій травмі (>9 балів) - допомогу надавати у скороченому обсязі за принципом контролю ушкоджень.