Перегляд за Автор "Kravchenko, V. G."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антибактеріальна та протигрибкова активність антисептичного препарату Цидипол(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Кравченко, Олексій Володимирович; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андреевна; Ананьева, Майя Николаевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Кравченко, Алексей Владимирович; Фаустова, Мария Алексеевна; Loban, G. A; Kravchenko, V. G.; Ananyeva, M. M; Kravchenko, A. V; Faustova, M. O.Ріст резистентності патогенної мікрофлори до антибіотичних засобів у світі перетворюється на одну із серйозних проблем медико-біологічної науки. Тому, важливого значення набуває подальша розробка і застосування у різних галузях медицини протимікробних препаратів. На сьогодні в нашій країні відома низка антисептичних препаратів у різних галузях клінічної медицини (октенісепт, елюдрил, триклозан, мірамістин, хлоргексидин біглюконат–син.гексинон,гибіскраб,гібітсан, елюгель, фервекс- і інші). В 1985 р в УМСА на кафедрі шкірно-венеричних хвороб був створений антисептичний лікарський препарат в якості противенеричного засобу. Назва «Цидипол», запропонована автором засобу проф. Кравченком В.Г., була затверджена Номенклатурною комісією Фармакологічного комітету МОЗ СРСР. Лікарський засіб як винахід було зареєстровано в Міжнародному Патентному центрі (Женева, Швейцарія), отримано патенти на винахід в Україні, США і Російській федерації. У Сполучених Штатах Америки препарат було зареєстровано в якості засобу індивідуальної профілактики венеричних захворювань і лікування урогенітального трихомоніазу у жінок. Зважаючи на те, що для антисептичних препаратів є дуже важливим вплив на широкий спектр мікробної флори, вивчення дії препарату Цидипол на окремі види бактерій і грибів можна вважати цілком актуальним. Тому, метою дослідження було вивчення фунгіцидної та бактерицидної дії екстемпорально виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Дослідження проведені на кафедрі мікробіології УМСА, в яких були використані музейні культури мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, отримані в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» м.Київ. Для дослідження використана екстемпорально виготовлена за прописом «Цидипол» антибактерійна композиція: 0,3% циміналь (п-нітро-альфа-хлоркорічний альдегід), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид. Досліджувані музейні культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, є досить чутливими до дії композиції Цидиполу, причому фунгіцидна дія композиції Цидиполу перевищує його бактерицидну дію у 4 рази. Найменш чутливими виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epіdermidis. Результати проведених досліджень вказують на наявність вираженої протимікробної активності Цидиполу до музейних штамів мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisАТСС29213, M.luteusАТСС4698, S.epіdermidisАТСС14990, однак досліджувані грампозитивні та грамнегативні бактерії і гриби виявили різний рівень чутливості.Документ Вивчення молекулярно-масового розподілу фракцій водного екстракту тканини свинячої плаценти методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії(НФаУ, 2019) Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Деримедвідь, Людмила Віталіївна; Кравченко, Володимир Григорович; Безугла, О. П.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.; Derymedvіd, L. V.; Kravchenko, V. G.; Bezugla, O. P.; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, Е. В.; Деримедведь, Людмила Витальевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Безугла, O. P.Актуальність. Косметичні засоби на основі плаценти досить широко використовуються в усьому світі. Мета роботи. Дослідити склад водорозчинних фракцій свинячої плаценти (ВЕСП) та спорідненість їх компонентів до модельних мембран.В останні десятиліття в багатьох країнах світу відбувається бурхливий розвиток біотехнологій, пов’язаних з виділенням біологічно активних речовин (БАР) з фетальної сировини і різних ксеноорганів з подальшим створенням на їх основі біопрепаратів і косметологічних засобів [1-12]. Одним із перспективних напрямків у цій галузі є використання фетальної сировини, насамперед, плаценти [1]. Препарати на основі плаценти успішно застосовуються в різних галузях медицини, переважно – в гінекологічній, хірургічній та дерматологічній практиці. На фоні використання препаратів плаценти спостерігалося зменшення набряклості тканин, прискорення процесів епітелізації і ангіогенезу (вочевидь, обумовлене підвищенням фактора росту фібробластів на початкових стадіях регенерації і фактора росту ендотелію судин у пізній фазі) при рановому процесі [2]Документ Вивчення спорідненості до мембран допоміжних речовин й фармакологічно активних інгредієнтів методами флуоресцентних і спінових зондів(ВД "Авіцена", 2019) Іванов, Л. В.; Щербак, О. В.; Кравченко, Володимир Григорович; Деримедвідь, Л. В.; Безугла, О. П.; Иванов, Л. В.; Щербак, Е. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Деримедведь, Л. В.; Безуглая, Е. П.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.; Kravchenko, V. G.; Derymedvіd, L. V.; Bezugla, O. P.Мета дослідження – порівняльне вивчення спорідненості до ліпосом з фосфатидилхоліну низки гідрофільних неводних розчинників пропіленгліколю (ПГ), поліетиленгліколей (ПЕГ) з молекулярною масою 400 і 1500 (ПЕГ-400 і ПЕГ-1500), що успішно застосовуються за створення м’яких лікарських форм як допоміжні речовини. Проведено аналіз результатів, отриманих за допомогою методу флуоресцентних зондів, і розрахунок константи дисоціації (Кд) неводних розчинників ПГ, ПЕГ-400 і ПЕГ-1500 з мембранами ліпосом з фосфатидилхоліну графічним методом у зворотних координатах. Показано, що Кд = 2,5 моль/л для ПГ і Кд = 4 • 10-1 моль/л для ПЕГ-400. Аналіз спектрів електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР) у зворотних координатах дозволив оцінити Кд для ПЕГ-1500, що дорівнює 10-1 моль/л. Досліджено вплив ПГ і ПЕГ-400 на мембрани ліпосом. ПГ і ПЕГ-400 ефективно зв’язуються з мембраною ліпосом, витісняючи флуоресцентний зонд з мембрани в воду. Це може бути одним із механізмів впливу ПГ і ПЕГ-400 на біодоступність, коли фармакологічно активні інгредієнти (ФАІ) можуть витиснятися в воду молекулами допоміжних речовин, сповільнюючи процес всмоктування ФАІ. Введення ПЕГ-400 у суспензію ліпосом призводить до розпушення мембран, тобто, до зменшення щільності упаковки фосфоліпідів у мембранах, що може призводити до зміни їхньої проникності та підвищенню біодоступності. Дія ПГ на мембрани є більш м’якою, ніж ПЕГ-400. Вочевидь у зоні всмоктування ФАІ на мембрані паралельно відбувається процес всмоктування низькомолекулярних допоміжних речовин, наприклад, неводних розчинників. Причому всмоктування ліпофільних ФАІ може відбуватися в оточенні розчинників (допоміжних речовин), що призводить до збільшення біодоступності ФАІ. У разі конкуренції за місця зв’язування на мембранах клітин біоповерхонь між ФАІ і неводними розчинниками більш низька (на кілька порядків) спорідненість розчинників до мембран компенсується значною кількістю розчинників у м’якій лікарській формі порівняно з ФАІ. Механізмом підвищення біосумісності за допомогою ПЕГ є здатність їхніх молекул за рахунок компактизації (спіралізації) або розпушення приймати оптимальну конформацію структури, надаючи свої гідрофобні або полярні групи для оптимального зв’язування з наночастинками, лікарськими речовинами та біооб’єктами.Документ Мікози зовнішнього вуха та їх раціональне лікування(Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», 2017) Безшапочний, Сергій Борисович; Кравченко, Володимир Григорович; Гришина, Ірина Сергіївна; Безшапочный, Сергей Борисович; Гришина, Ирина Сергеевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Bezshapochniy, S. B.; Kravchenko, V. G.; Gryshyna, I. S.Цель работы: определение терапевтической эффективности антисептического лекарственного средства Цидипол при грибковых поражениях наружного слухового прохода (кандидоз, аспергилез). Материалы и методы: На основании экспериментальных исследований, подтвердивших высокую фунгицидную активность Цидипола, проведено лечение 29 пациентов с отомикозом наружного слухового прохода, диагноз у которых подтвержден микроскопически и микологически. Местное лечение заключалось в закладывании в слуховой проход стерильних ватных или марлевых турунд, пропитанных препаратом на 2-5 мин., 4-6 раз в день на протяжении 7-10 дней. В группе, которую лечили местно «Клотримазолом», эффект отмечался только начиная с 4-5-го дня лечения и курс лечения был более длительным. После лечения у 4 из них при микроскопии соскоба с кожи слухового прохода обнаружены споры грибов. Выводы: Местное лечение отомикоза наружного слухового прохода антисептическим лекарственным средством «Цидипол» дало положительные результаты - этиологическое и клиническое выздоровление у 89,5% больных, что дает основания для внедрения его в широкую врачебную практику.Документ Особливості фармакокінетики препарату «Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні як підстава для його клінічного застосування(ТОВ "ВІТ-А-ПОЛ", 2019) Іванов, Л. В.; Кравченко, Володимир Григорович; Иванов, А. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Ivanov, L. V.; Kravchenko, V. G.Цидипол» є комбінованим препаратом у формі розчину хлор-коричного альдегіду в димексиді і поліетиленгліколі (ПЕГ-400). Мета роботи — вивчити фармакокінетику препарату «Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні, а також оцінити особливості його метаболізму в організмі тварин. Матеріали та методи. Досліди проведені на кролях породи шиншила (по шість тварин для кожного шляху введен ня), у яких з допомогою методу газової хроматографії досліджували плазму крові через певні проміжки часу після введення препарату. Результати та обговорення. Фармакокінетичний профіль препарату при нашкірному нанесенні тваринам характе ризується наявністю півгодинного лаг (прихованого)-періоду, а потім реєструються повільне всмоктування цимі- налю з максимальним накопиченням (Тмах) 3 год, повільна його елімінація із організму тварини з періодом напів- виведення (То,5) 5,3 год і коефіцієнтом елімінації (Кеі) 0,13. Об’єм розподілу циміналю (Vp) при нашкірному нанесенні «Цидиполу» становить 10500 мл. При ректальному введенні його фармакокінетичний профіль характеризується повільним усмоктуванням циміналю з періодом напівабсорбції 1,1 год, Тмах = 2,5 год, і достатньо повільним виведенням із організму тварин (То,5 = 5,1 год, Кеі = 0,13). Vp циміналю становить 3600 мл, що свідчить про його здатність накопичуватись у тканинах у більш високих концентраціях, ніж у крові. Висновки. Встановлено, що час трансмембранної дифузії ПЕГ-400 і час напівусмоктування циміналю майже подіб ні, тобто подолання мембранних бар’єрів циміналю відбувається в локальному оточенні його розчинників і препарат«Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні всмоктується з розчинниками як єдине ціле. Накопичуваний Vp препарату в шкірі і слизовій оболонці прямої кишки оцінені як позитивні для реалізації фарма- котерапевтичного ефекту. Отримані дані дають вагомі підстави для використання «Цидиполу» в дерматології і косметології, а також при патологічних процесах у прямій кишці.Документ Перспективи лікування простатитів і доброякісної гіперплазії простати цидиполом з позицій нових даних про метаболізм циміналю в оксид азоту (NO) і досягненнях NO-терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кравченко, Володимир Григорович; Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, О. В.; Kravchenko, V. G.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.Мета даної роботи – аналіз не тільки можливого позитивного впливу метаболіту циміналю NO в препараті Цидипол на фармакокінетичний профіль, а і вплив його NO на різні види фармакологічної активності при ректальному введенні. Це б зумовило значне підвищення оцінки ефективності препарату і розширило спектр його фармакологічного впливу в поєднанні з NO при лікуванні, як простатитів, так і інших патологічних проявів в прямій кишці.Документ Порівняльна характеристика основних епідеміологічних показників із туберкульозу в Полтавській області за 2018 – 2023 роки(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2024-05) Ярешко, Анатолій Григорович; Кайдашев, Ігор Петрович; Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Вородюхіна, Алла Кирилівна; Yareshko, A. G.; Kaidashev, I. P.; Loban, G. A.; Kravchenko, V. G.; Vorodyukhina, A. K.У період до пандемії COVID-19 у Полтавській області, як і загалом в Україні, зареєстрували поступове зниження захворюваності на туберкульоз (зокрема частоти рецидивів). Так, у 2019 р. цей показник в області зменшився на 14 % порівняно з 2018 р. (з 59,5 до 52,1 на 100 тис. населення). Із початком пандемії COVID-19 в Україні, як і в Полтавській області, в 1,5 разу зменшилася частота виявлення легеневих і позалегеневихформ туберкульозу. У 2021 р. захворюваність на активний туберкульоз (зокрема рецидиви) в Полтавській області зменшилась на 49 % порівняно з 2019 р. (з 52,1 до 34,9 на 100 тис. населення). У цей період в області також зафіксували зменшення на 47 % частоти виявлення хворих на позалегеневі форми туберкульозу (з 2,8 до 1,9 на 100 тис. населення). Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України захворюваність на туберкульоз в Україні почала зростати, майже досягнувши за останні 2 роки показників допандемічного періоду. У Полтавській області в цей період захворюваність зросла майже на 28 % (з 34,9 на 100 тис. населення в 2021 р. до 48,4 на 100 тис. населення в 2023 р.). На туберкульоз найчастіше хворіють непрацюючі чоловіки працездатного віку. Захворюваність на туберкульоз залишається вищою у сільській місцевості. У Полтавській області спостерігається недовиявлення позалегеневих форм туберкульозу, оскільки загальноукраїнський показник у 2023 р. (4,3 на 100 тис.населення) перевищував на 115 % обласний (2,0 на 100 тис. населення). У проаналізований період відзначено поступове зниження смертності від туберкульозу як в Україні, так і в Полтавській області. З 2015 р. у Полтавській області цей показник зменшився майже втричі — з 11,5 на 100 тис. населення до 3,9 у 2023 р. For many years, tuberculosis remains one of the most urgent problems of the health care system all over the world. The COVID-19 pandemic and the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine led to significant negative changes in all spheres of life of Ukrainians, including the incidence of tuberculosis. In order to study the impact of the COVID-19 pandemic and full-scale war on the main epidemiological indicators of tuberculosis in the Poltava region for the period 2018—2023, an analysis of the main epidemiological indicators of tuberculosis in the Poltava region from official statistical reports and analytical collections for the period 2018—2023 was carried out. The results of the study showed that in the pre-pandemic period in the Poltava region, as well as in Ukraine, a gradual decrease in the incidence of tuberculosis (including relapses) was observed. In 2019, this indicator in the region decreased by 14%, compared to 2018 (from 59,5 to 52,1 per 100,000 population). With the beginning of the COVID-19 pandemic in Ukraine, as well as in the Poltava region, the frequency of detection of pulmonary and extrapulmonary forms of tuberculosis decreased by 1,5 times. After the start of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, the incidence of tuberculosis in Ukraine began to increase, almost reaching the pre-pandemic level in the last 2 years. In the Poltava region, the incidence increased by almost 28 % during this period (from 34,9 in 2021 to 48,4 per 100,000 population in 2023). Tuberculosis will continue to be the most common disease among unemployed men of working age. The incidence of tuberculosis remains higher among residents of rural areas. During the analyzed period, a gradual decrease in mortality from tuberculosis is observed both in Ukraine and in the Poltava region. Since 2015, this indicator has decreased almost 3 times in Poltava region, from 11,5 per 100,000 population to 3,9 in 2023.Документ Інтегративні зв’язки і параметри надання медичної допомоги пацієнтам дерматовенерологічного профілю на рівні первинної медичної ланки(ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України", 2019) Кравченко, Володимир Григорович; Степаненко, Віктор Іванович; Волкославська, Валентина Миколаївна; Попова, Ірина Борисівна; Рощенок, Лариса Вадимівна; Рижко, Павло Петрович; Кравченко, Владимир Григорьевич; Степаненко, Виктор Иванович; Волкославская, Валентина Николаевна; Попова, Ирина Борисовна; Рощенок, Лариса Вадимовна; Рыжко, Павел Петрович; Kravchenko, V. G.; Stepanenko, V. I.; Volkoslavskaya, V. N.; Popova, I. B.; Roshenyuk, L. V.; Ryzhko, P. P.В Україні велике значення належить первинній медико-санітарній допомозі, яку надають лікарі загальної практики/сімейні лікарі. У державі є більше ніж 600 центрів первинної медико-санітарної допомоги, велика кількість лікарських амбулаторій і ФАПів.