Перегляд за Автор "Kravchenko, V. G."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ To the Diferential Diagnostics of Focal Pneumonia, Tuberculosis and Sarcoidosis (Clinical Case)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Yareshko, A. G. ; Kaidashev, I. P.; Loban, G. A.; Kravchenko, V. G.; Vorodyukhina, A. K.; Ярешко, Анатолій Григорович; Кайдашев, Ігор Петрович; Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Вородюхіна, Алла КирилівнаModern knowledge of medical science has reached such a level that there is every reason to consider it sufficient for error-free diagnosis and treatment of many diseases that a doctor often encounters in his work. But, regardless of seemingly understandable phenomena, clinical practice always involves complex problems of accurate recognition and effective treatment of diseases. Such a difficult example can be diseases with manifestations of pulmonary dissemination. Pulmonary dissemination syndrome is an x-ray syndrome that unites more than 200 diseases of various nature, 95% of cases among them are primarily focal pneumonia, tuberculosis, sarcoidosis, silicosis and carcinomatosis. In the clinical example given in the article, based on all the results of clinical, morphological, laboratory and radiological examination and the results of treatment, it could be assumed that the patient’s diagnosis of sarcoidosis was confirmed. However, the detection by molecular genetic method of the DNA of mycobacterium tuberculosis in the lavage waters of the bronchi was a confirmation that the patient had a legitimate diagnosis of tuberculosis. This gave reason to believe that in the described clinical case a rare combination of tuberculosis and sarcoidosis was observed, which was also convincingly confirmed by histological examination of biopsies of lymph nodes, bronchial mucosa and lung tissues. This complex combination of diseases was the reason for the clinical complexity of the course and insufficient effectiveness of anti-tuberculosis therapy with the development of early relapse after successful treatment. The combination of various lung diseases is the reason for the complexity of their differential diagnosis, insufficient effectiveness of the prescribed treatment and often the development of early relapse. Adherence to the algorithm of differential diagnostic management of the patient makes it possible to timely determine such a complex combination of diseases and to form a full-fledged treatment.Сучасні знання медичної науки досягли такого рівня, що є всі підстави вважати їх достатніми для безпомилкової діагностики і лікування багатьох захворювань, з якими часто зустрічається в своїй роботі лікар. Але, не зважаючи на здавалось би зрозумілі явища, клінічна практика завжди несе в собі складні проблеми точного розпізнавання і ефективного лікування захворювань. Таким не простим прикладом можуть бути захворювання з проявами легеневих дисемінацій. Синдром легеневих дисемінацій – це х-променевий синдром, який об’єднує понад 200 захворювань різної природи, 95% випадків серед них складають в першу чергу вогнищеві пневмонії, туберкульоз, саркоїдоз, силікоз і карциноматоз. У наведеному в статті клінічному прикладі за всіма результатами клінічного, морфологічного, лабораторного і променевого обстеження і за результатами лікування можна було вважати, що діагноз саркоїдозу у пацієнта був підтверджений. Але виявлення молекулярно-генетичним методом ДНК мікобактерій туберкульозу в промивних водах бронхів було підтвердженням того, що у пацієнта правомірним був і діагноз туберкульозу. Це дало підстави вважати, що в описаному клінічному випадку спостерігалось рідке поєднання туберкульозу і саркоїдозу, який також був переконливо підтверджений гістологічним дослідженням біоптатів лімфатичних вузлів, слизової оболонки бронха і легеневих тканин. Саме таке складне поєднання хвороб і було причиною клінічної складності перебігу і недостатньої ефективності протитуберкульозної терапії з розвитком раннього рецидиву після успішного лікування. Поєднання різних захворювань легень є причиною складності їх диференціальної діагностики, недостатньої ефективності призначеного лікування і часто розвитку раннього рецидиву. Дотримання алгоритму диференціально-діагностичного ведення пацієнта дає можливість своєчасно визначити таке складне поєднання захворювань і сформувати повноцінне лікування.Документ Антибактеріальна та протигрибкова активність антисептичного препарату Цидипол(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Кравченко, Олексій Володимирович; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андреевна; Ананьева, Майя Николаевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Кравченко, Алексей Владимирович; Фаустова, Мария Алексеевна; Loban, G. A. ; Kravchenko, V. G.; Ananyeva, M. M.; Kravchenko, A. V.; Faustova, M. O.Ріст резистентності патогенної мікрофлори до антибіотичних засобів у світі перетворюється на одну із серйозних проблем медико-біологічної науки. Тому, важливого значення набуває подальша розробка і застосування у різних галузях медицини протимікробних препаратів. На сьогодні в нашій країні відома низка антисептичних препаратів у різних галузях клінічної медицини (октенісепт, елюдрил, триклозан, мірамістин, хлоргексидин біглюконат–син.гексинон,гибіскраб,гібітсан, елюгель, фервекс- і інші). В 1985 р в УМСА на кафедрі шкірно-венеричних хвороб був створений антисептичний лікарський препарат в якості противенеричного засобу. Назва «Цидипол», запропонована автором засобу проф. Кравченком В.Г., була затверджена Номенклатурною комісією Фармакологічного комітету МОЗ СРСР. Лікарський засіб як винахід було зареєстровано в Міжнародному Патентному центрі (Женева, Швейцарія), отримано патенти на винахід в Україні, США і Російській федерації. У Сполучених Штатах Америки препарат було зареєстровано в якості засобу індивідуальної профілактики венеричних захворювань і лікування урогенітального трихомоніазу у жінок. Зважаючи на те, що для антисептичних препаратів є дуже важливим вплив на широкий спектр мікробної флори, вивчення дії препарату Цидипол на окремі види бактерій і грибів можна вважати цілком актуальним. Тому, метою дослідження було вивчення фунгіцидної та бактерицидної дії екстемпорально виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Дослідження проведені на кафедрі мікробіології УМСА, в яких були використані музейні культури мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, отримані в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» м.Київ. Для дослідження використана екстемпорально виготовлена за прописом «Цидипол» антибактерійна композиція: 0,3% циміналь (п-нітро-альфа-хлоркорічний альдегід), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид. Досліджувані музейні культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, є досить чутливими до дії композиції Цидиполу, причому фунгіцидна дія композиції Цидиполу перевищує його бактерицидну дію у 4 рази. Найменш чутливими виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epіdermidis. Результати проведених досліджень вказують на наявність вираженої протимікробної активності Цидиполу до музейних штамів мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisАТСС29213, M.luteusАТСС4698, S.epіdermidisАТСС14990, однак досліджувані грампозитивні та грамнегативні бактерії і гриби виявили різний рівень чутливості.Документ Вивчення молекулярно-масового розподілу фракцій водного екстракту тканини свинячої плаценти методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії(НФаУ, 2019) Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Деримедвідь, Людмила Віталіївна; Кравченко, Володимир Григорович; Безугла, О. П.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.; Derymedvіd, L. V.; Kravchenko, V. G.; Bezugla, O. P.; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, Е. В.; Деримедведь, Людмила Витальевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Безугла, O. P.Актуальність. Косметичні засоби на основі плаценти досить широко використовуються в усьому світі. Мета роботи. Дослідити склад водорозчинних фракцій свинячої плаценти (ВЕСП) та спорідненість їх компонентів до модельних мембран.В останні десятиліття в багатьох країнах світу відбувається бурхливий розвиток біотехнологій, пов’язаних з виділенням біологічно активних речовин (БАР) з фетальної сировини і різних ксеноорганів з подальшим створенням на їх основі біопрепаратів і косметологічних засобів [1-12]. Одним із перспективних напрямків у цій галузі є використання фетальної сировини, насамперед, плаценти [1]. Препарати на основі плаценти успішно застосовуються в різних галузях медицини, переважно – в гінекологічній, хірургічній та дерматологічній практиці. На фоні використання препаратів плаценти спостерігалося зменшення набряклості тканин, прискорення процесів епітелізації і ангіогенезу (вочевидь, обумовлене підвищенням фактора росту фібробластів на початкових стадіях регенерації і фактора росту ендотелію судин у пізній фазі) при рановому процесі [2]Документ Вивчення спорідненості до мембран допоміжних речовин й фармакологічно активних інгредієнтів методами флуоресцентних і спінових зондів(ВД "Авіцена", 2019) Іванов, Л. В.; Щербак, О. В.; Кравченко, Володимир Григорович; Деримедвідь, Л. В.; Безугла, О. П.; Иванов, Л. В.; Щербак, Е. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Деримедведь, Л. В.; Безуглая, Е. П.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.; Kravchenko, V. G.; Derymedvіd, L. V.; Bezugla, O. P.Мета дослідження – порівняльне вивчення спорідненості до ліпосом з фосфатидилхоліну низки гідрофільних неводних розчинників пропіленгліколю (ПГ), поліетиленгліколей (ПЕГ) з молекулярною масою 400 і 1500 (ПЕГ-400 і ПЕГ-1500), що успішно застосовуються за створення м’яких лікарських форм як допоміжні речовини. Проведено аналіз результатів, отриманих за допомогою методу флуоресцентних зондів, і розрахунок константи дисоціації (Кд) неводних розчинників ПГ, ПЕГ-400 і ПЕГ-1500 з мембранами ліпосом з фосфатидилхоліну графічним методом у зворотних координатах. Показано, що Кд = 2,5 моль/л для ПГ і Кд = 4 • 10-1 моль/л для ПЕГ-400. Аналіз спектрів електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР) у зворотних координатах дозволив оцінити Кд для ПЕГ-1500, що дорівнює 10-1 моль/л. Досліджено вплив ПГ і ПЕГ-400 на мембрани ліпосом. ПГ і ПЕГ-400 ефективно зв’язуються з мембраною ліпосом, витісняючи флуоресцентний зонд з мембрани в воду. Це може бути одним із механізмів впливу ПГ і ПЕГ-400 на біодоступність, коли фармакологічно активні інгредієнти (ФАІ) можуть витиснятися в воду молекулами допоміжних речовин, сповільнюючи процес всмоктування ФАІ. Введення ПЕГ-400 у суспензію ліпосом призводить до розпушення мембран, тобто, до зменшення щільності упаковки фосфоліпідів у мембранах, що може призводити до зміни їхньої проникності та підвищенню біодоступності. Дія ПГ на мембрани є більш м’якою, ніж ПЕГ-400. Вочевидь у зоні всмоктування ФАІ на мембрані паралельно відбувається процес всмоктування низькомолекулярних допоміжних речовин, наприклад, неводних розчинників. Причому всмоктування ліпофільних ФАІ може відбуватися в оточенні розчинників (допоміжних речовин), що призводить до збільшення біодоступності ФАІ. У разі конкуренції за місця зв’язування на мембранах клітин біоповерхонь між ФАІ і неводними розчинниками більш низька (на кілька порядків) спорідненість розчинників до мембран компенсується значною кількістю розчинників у м’якій лікарській формі порівняно з ФАІ. Механізмом підвищення біосумісності за допомогою ПЕГ є здатність їхніх молекул за рахунок компактизації (спіралізації) або розпушення приймати оптимальну конформацію структури, надаючи свої гідрофобні або полярні групи для оптимального зв’язування з наночастинками, лікарськими речовинами та біооб’єктами.Документ Клінічні випадки веруциформної епідермодисплазії Левандовського -Лютца(ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України", 2024) Кравченко, Володимир Григорович; Кулик, Лариса Григорівна; Кравченко, Андрій Володимирович; Ємченко, Яна Олександрівна; Kravchenko, V. G.; Kulyk, L. G.; Kravchenko, A. V.; Yemchenko, Ya. O.Дані медичної літератури і власні спостереження випадків веруциформної епідермодисплазії Левандовського—Лютца (ВЕДЛЛ) свідчать, що існує багато питань, які необхідно вирішити або уточнити. Вони стосуються, зокрема, прове-дення генетичних досліджень з метою вивчення феномену і визначення закономірностей спадковості дерматозу. Виявлення в одного із наших пацієнтів доброякісного неопластичного утворення — лейоміоми стравоходу — зобов’язує лікарів ретельно обстежувати пацієнтів із ВЕДЛЛ, навіть за відсутності скарг на розлади тієї чи іншої системи орга-нізму. Чи не наводить такий випадок на думку про вірогідність неопластичної трансформації доброякісного характеру і не тільки з боку шкіри (папілом і бородавок)? Чи можуть віруси папіломи людини за ВЕДЛЛ зумовлювати, крім карциноми шкіри, виникнення пухлин внутрішніх органів? Також важливим завданням дерматологів є раннє вияв-лення дітей з поширеними формами бородавкоподібних ефлоресценцій. Можна припустити, що у частини пацієнтів захворювання певний час має латентний перебіг і проявляється лише під впливом несприятливих чинників (неадек-ватна інсоляція, стреси тощо). Тому важливим є виявлення тригерних чинників. Питання ВЕДЛЛ потребують від практикуючих дерматовенерологів не тільки клінічного діагностування бородавкоподібних дерматозів та їхньої дифе-ренційної діагностики, а й проведення лабораторних досліджень для ідентифікації дерматозу (біопсія, цитологія, ПЛР), що дасть змогу частіше виявляти ВЕДЛЛ. Оскільки рідкісність ВЕДЛЛ не сприяє накопиченню достатнього обсягу результатів з виявлення патогенетичних чинників дерматозу, зокрема імунологічних, проблема лікування таких хворих залишається актуальною. За розвитком ВЕДЛЛ необхідно проводити перманентне спостереження з метою виявлення ранніх ознак неопластичної трансформації та предикторів, тобто прогностичних параметрів, і запровадження методик їхнього визначення. Data from the medical literature and own observations of veruciform epidermodysplasia of Lewandovski — Luts (VEDLL) indicate that there are many issues that need to be resolved or clarified. They relate, in particular, to carrying out genetic research — in order to prove the phenomenon and regularities of heredity of dermatosis. The detection of a benign neoplastic formation in one of our patients — esophageal leiomyoma — obliges doctors to carefully examine patients with VEDLL, even without complaints about disorders of one or another body system. Does such a case not suggest the possibility of neoplastic transformation of a benign nature and not only from the side of the skin (papillomas and warts)? Can HPV for VEDLL cause, in addition to skin carcinoma, the occurrence of internal organ tumors? An important task of dermatologists is the early detection of patients among children, who often have common forms of wart-like efflorescences. It can be assumed that in some patients, the disease is latent for some time and manifests itself only under the influence of adverse factors (inadequate insolation, stress, etc.). The issues of VEDLL require practicing dermatovenereologists not only to conduct clinical and differential diagnosis of wart-like dermatoses but also to carry out laboratory tests to identify dermatosis (biopsy, cytology, PCR), which will allow for more frequent detection of VDLL. Since the rarity of VEDLL does not contribute to the accumulation of a sufficient amount of results on the detection of pathogenetic factors of dermatosis, particularly immunological ones, the treatment problem remains relevant. It is necessary to conduct permanent monitoring of the development of VEDLL to identify early signs of neoplastic transformation and determine predictors, that is, prognostic parameters, and introduce methods for their determination.Документ Контактний алергійний дерматит і стоматит (клініко-аналітичний огляд та власні спостереження)(Всеукраїнська спілка лікарів, 2023-04-04) Кравченко, Володимир Григорович; Кравченко, Андрій Володимирович; Kravchenko, V. G.; Kravchenko, A. V.Контактно-алергійний дерматит і стоматит є однією із важливих проблем медицини. Вони зустрі- чаються у всіх вікових категоріях. Їх епідеміологія значною мірою мінлива і залежить від ступеню роз- витку промисловості, хімізації виробництва тощо та уваги лікарської спільноти до даного питання. Під динамічним спостереженням авторів перебували 28 пацієнтів різного віку. У групі дорослих пацієнтів з контактно-алергійним дерматитом перебували 23 особи: 11 із них були працівниками станцій технічного обслуговування автомобілів, 6 – ремонтниками квартир, 4 – промислових підприємств і 2 – бензозаправок. У них виявлена підвищена чутливість до автомобільних фарб, розчинників, цементу, клеїв, з якими праців- ники систематично контактували в своїй роботі. Давність дерматиту коливалась від одного тижня до одного місяця. Факт сенсибілізації підтверджувався позитивними алергологічними пробами. У 4-х дітей у віці від 8 міс. до 2-х років виявлено так званий «горшковий» контактно-алергійний дерматит від користування пластмасовими туалетними горщиками, у одного хлопчика 9 років – хейліт внаслідок звички жувати жувальну губку. Лікуванням передбачалось, перш за все, усунення сенсибілізую- чого впливу провокуючих чинників, застосування антигістамінних і гіпосенсибілізуючих засобів, кальцієвих препаратів, зовнішньо – глюкокортикостероїдних мазів та аерозолів. Позитивну роль виявлено при місце- вому застосуванні цинк-цидіполового лініменту. Contact-allergic dermatitis and stomatitis is one of the important problems of medicine. They are found in all age categories. Their epidemiology is highly variable and depends on the degree of industrial development, chemical production, etc., and the attention of the medical community to this issue. 28 patients of various ages were under dynamic observation of the authors. There were 23 people in the group of adult patients with contact allergic dermatitis: 11 of them were employees of car service stations, 6 – apartment repairmen, 4 – industrial enterprises, and 2 – gas stations. They showed increased sensitivity to automobile paints, solvents, cement, and glues, with which the workers systematically came into contact in their work. The duration of dermatitis ranged from one week to one month. The fact of sensitization was confirmed by positive allergy tests. 4 children aged from 8 months. by the age of 2, the so-called “potty” contact-allergic dermatitis from the use of plastic toilet bowls was detected, one 9-year-old boy had cheilitis due to the habit of chewing a chewing sponge. The treatment included, first of all, the elimination of the sensitizing effect of provoking factors, the use of antihistamines and hyposensitizing agents, calcium preparations, external glucocorticosteroid ointments and aerosols. A positive role was found with the local application of zinc-cydipol liniment.Документ Координація інтегративних відносин дерматовенерологічної галузі з первинною ланкою на етапі реформування вітчизняної системи охорони здоров’я(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020) Кравченко, Володимир Григорович; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Степаненко, В. І.; Ємченко, Яна Олександрівна; Попова, Ірина Борисівна; Кравченко, Андрій Володимирович; Kravchenko, V. G.; Ischeykin, K. E.; Stepanenko, V. I.; Emchenko, Ya. O.; Popova, I. B.; Кravchenko, А. V.Мета роботи — визначення об’ємів і алгоритму співпраці лікарів-дерматовенерологів та лікарів сімейної медицини по наданню лікарських послуг при хворобах шкіри та інфекціях, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Матеріали та методи. Аналіз динаміки захворюваності на шкірні та венеричні хвороби в Україні та віртуальне створення епідеміологічної ситуації за умови відсутності інтегративних стосунків між окремими службами охорони здоров’я. Результати та обговорення. Запропоновано алгоритм, об’єм і раціональні підходи до надання послуг пацієнтам на первинному і спеціалізованому рівні. Діагностика і лікування хворих на тяжкі і інфекційні дерматози, як і ІПСШ, повинні проводитись на спеціалізованому рівні. Перманентне спостереження за пацієнтами з хронічно-рецидивуючими і поширеними дерматозами в міжрецидивні періоди здійснюється лікарями сімейної медицини. Висновки. Надання медичних послуг пацієнтам дерматовенерологічного профілю повинне здійснюватись зі збереженням і використанням значного позитивного вітчизняного досвіду галузі. Практичне нехтування добре організованою дерматовенерологічною службою може виявитись фатальною помилкою керівництва охорони здоров’я. Механічне перенесення європейського досвіду діяльності їхніх працівників первинної ланки, так званих «воротарів» медицини, на наш соціально-економічний ґрунт та специфічні умови кадрового і матеріального забезпечення може стати зовсім не виправданим. Результативність надання медичних послуг пацієнтам дерматовенерологічного профілю на сучасному етапі значною мірою буде залежати від чітко узгоджених дій первинної і спеціалізованої ланок. Необхідна попередньо добре спланована і впроваджена якісна підготовка лікарів первинної ланки. Запропоновані алгоритм, інтегрований об’єм і раціональні підходи спроможні стати запорукою в успішній боротьбі з дерматовенерологічними проблемами. Напрацювання ефективної співпраці первинної і спеціалізованої дерматовенерологічної ланок може послужити матеріалом для узагальнення передового досвіду у вигляді настанов або медичних рекомендацій для подальшого успішного його впровадження. The provision of medical services to patients with a dermato-profile should be carried out with the preservation and use of significant positive experience of the domestic industry. The practical neglect of the well-organized dermatovenereological service may prove to be a fatal mistake of the health authorities. The mechanical transfer of the European experience of the activities of their primary care workers, the so-called «goalkeepers» of medicine, to our socioeconomic soil and the specific conditions of personnel and material support may not be justified at all. The effectiveness of the provision of medical services to patients with a dermatological profile at the present stage will largely depend on clearly coordinated actions of the primary and specialized units. Previously well-planned and implemented quality training for primary care physicians is necessary. The proposed algorithm, integrated volume and rational approaches can become the key to a successful fight against dermatovenereological problems. The development of effective cooperation between primary and specialized dermatovenereological units can serve as material for summarizing best practices in the form of guidelines or medical recommendations for its further successful application.Документ Мікози зовнішнього вуха та їх раціональне лікування(Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», 2017) Безшапочний, Сергій Борисович; Кравченко, Володимир Григорович; Гришина, Ірина Сергіївна; Безшапочный, Сергей Борисович; Гришина, Ирина Сергеевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Bezshapochniy, S. B.; Kravchenko, V. G.; Gryshyna, I. S.Цель работы: определение терапевтической эффективности антисептического лекарственного средства Цидипол при грибковых поражениях наружного слухового прохода (кандидоз, аспергилез). Материалы и методы: На основании экспериментальных исследований, подтвердивших высокую фунгицидную активность Цидипола, проведено лечение 29 пациентов с отомикозом наружного слухового прохода, диагноз у которых подтвержден микроскопически и микологически. Местное лечение заключалось в закладывании в слуховой проход стерильних ватных или марлевых турунд, пропитанных препаратом на 2-5 мин., 4-6 раз в день на протяжении 7-10 дней. В группе, которую лечили местно «Клотримазолом», эффект отмечался только начиная с 4-5-го дня лечения и курс лечения был более длительным. После лечения у 4 из них при микроскопии соскоба с кожи слухового прохода обнаружены споры грибов. Выводы: Местное лечение отомикоза наружного слухового прохода антисептическим лекарственным средством «Цидипол» дало положительные результаты - этиологическое и клиническое выздоровление у 89,5% больных, что дает основания для внедрения его в широкую врачебную практику.Документ Особливості фармакокінетики препарату «Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні як підстава для його клінічного застосування(ТОВ "ВІТ-А-ПОЛ", 2019) Іванов, Л. В.; Кравченко, Володимир Григорович; Иванов, А. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Ivanov, L. V.; Kravchenko, V. G.Цидипол» є комбінованим препаратом у формі розчину хлор-коричного альдегіду в димексиді і поліетиленгліколі (ПЕГ-400). Мета роботи — вивчити фармакокінетику препарату «Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні, а також оцінити особливості його метаболізму в організмі тварин. Матеріали та методи. Досліди проведені на кролях породи шиншила (по шість тварин для кожного шляху введен ня), у яких з допомогою методу газової хроматографії досліджували плазму крові через певні проміжки часу після введення препарату. Результати та обговорення. Фармакокінетичний профіль препарату при нашкірному нанесенні тваринам характе ризується наявністю півгодинного лаг (прихованого)-періоду, а потім реєструються повільне всмоктування цимі- налю з максимальним накопиченням (Тмах) 3 год, повільна його елімінація із організму тварини з періодом напів- виведення (То,5) 5,3 год і коефіцієнтом елімінації (Кеі) 0,13. Об’єм розподілу циміналю (Vp) при нашкірному нанесенні «Цидиполу» становить 10500 мл. При ректальному введенні його фармакокінетичний профіль характеризується повільним усмоктуванням циміналю з періодом напівабсорбції 1,1 год, Тмах = 2,5 год, і достатньо повільним виведенням із організму тварин (То,5 = 5,1 год, Кеі = 0,13). Vp циміналю становить 3600 мл, що свідчить про його здатність накопичуватись у тканинах у більш високих концентраціях, ніж у крові. Висновки. Встановлено, що час трансмембранної дифузії ПЕГ-400 і час напівусмоктування циміналю майже подіб ні, тобто подолання мембранних бар’єрів циміналю відбувається в локальному оточенні його розчинників і препарат«Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні всмоктується з розчинниками як єдине ціле. Накопичуваний Vp препарату в шкірі і слизовій оболонці прямої кишки оцінені як позитивні для реалізації фарма- котерапевтичного ефекту. Отримані дані дають вагомі підстави для використання «Цидиполу» в дерматології і косметології, а також при патологічних процесах у прямій кишці.Документ Папіломавірусна інфекція та веруциформна епідермодисплазія Левандовського-Лютца(ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України", 2024) Кравченко, Володимир Григорович; Кравченко, Андрій Володимирович; Ємченко, Яна Олександрівна; Безега, Олена Вікторівна; Васильєва, Катерина Володимирівна; Каменєв, Володимир Іванович; Kravchenko, V. G.; Kravchenko, A. V.; Yemchenko, Ya. O.; Bezeha, O. V.; Vasylyeva, K. V.; Kameniev, V. I.Резюме. Мета дослідження –дати аналітичну оцінку сучасних уявлень про роль вірусів папіломи людини (ВПЛ) у етіогенезі веруциформної епідеродисплазії Левандовського- Лютца (ВЕДЛЛ) і окреслення конкретних завдань для поглибленого вивчення проблеми. Матеріали і методи. Повідомлення про випадки ВЕДЛЛ в фаховій літературі і спостереження авторів, тлумачення результатів спостережень. Результати та обговорення. Спостерігається зацікавленість у науковців до проблеми, пов’язаної з ВПЛ і їх роллю в етіогенезі ВЕДЛЛ. Відзначається недосконалість знань про патогенез дерматозу, підкреслюється вплив УФ-радіації як тригерного чинника. Висновки. ВЕДЛЛ розглядається як рідкісний хронічний диспластичний процес, спричинений різними типами ВПЛ з можливою неопластичною трансформацією. Нинішній стан проблеми потребує подальших досліджень з метою вирішення або уточнення низки питань, зокрема, спадковості дерматозу і патогенетичних передумов неопластичної трансформації. Лікарям-спеціалістам слід накопичувати спостереження за пацієнтами з ВЕДЛЛ з використанням не тільки клінічного діагностування бородавко-подібних дерматозів з проведенням диференційного діагнозу, а і використанням лабораторних досліджень. Особливої уваги потребують пацієнти – діти. Abstract The purpose of the study is to provide an analytical assessment of modern ideas about the role of human papillomavirus (HPV) in the etiology of Lewandowski-Lutz verruciform epiderodysplasia (VEDLL) and outline specific tasks for an in-depth study of the problem Materials and methods. Reports on cases of VEDLL in the professional literature and authors’ observations, interpretation of the results of observations. Results and discussion. There is an interest among scientists in the problem related to HPV and their role in the etiology of VEDLL. The imperfection of knowledge about the pathogenesis of dermatosis is noted, the influence of UV radiation as a trigger factor is emphasized. Conclusions. VEDLL is considered a rare chronic dysplastic process caused by different types of HPV with possible neoplastic transformation. The current state of the problem requires further research in order to solve or clarify a number of issues, in particular, the heredity of dermatosis and the pathogenetic prerequisites of neoplastic transformation. Specialist doctors should accumulate observation of patients with VEDLL using not only clinical diagnosis of wart-like dermatoses with differential diagnosis, but also using laboratory tests. Children patients need special attention.Документ Перспективи лікування простатитів і доброякісної гіперплазії простати цидиполом з позицій нових даних про метаболізм циміналю в оксид азоту (NO) і досягненнях NO-терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кравченко, Володимир Григорович; Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, О. В.; Kravchenko, V. G.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.Мета даної роботи – аналіз не тільки можливого позитивного впливу метаболіту циміналю NO в препараті Цидипол на фармакокінетичний профіль, а і вплив його NO на різні види фармакологічної активності при ректальному введенні. Це б зумовило значне підвищення оцінки ефективності препарату і розширило спектр його фармакологічного впливу в поєднанні з NO при лікуванні, як простатитів, так і інших патологічних проявів в прямій кишці.Документ Порівняльна характеристика основних епідеміологічних показників із туберкульозу в Полтавській області за 2018 – 2023 роки(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2024-05) Ярешко, Анатолій Григорович; Кайдашев, Ігор Петрович; Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Вородюхіна, Алла Кирилівна; Yareshko, A. G.; Kaidashev, I. P.; Loban, G. A.; Kravchenko, V. G.; Vorodyukhina, A. K.У період до пандемії COVID-19 у Полтавській області, як і загалом в Україні, зареєстрували поступове зниження захворюваності на туберкульоз (зокрема частоти рецидивів). Так, у 2019 р. цей показник в області зменшився на 14 % порівняно з 2018 р. (з 59,5 до 52,1 на 100 тис. населення). Із початком пандемії COVID-19 в Україні, як і в Полтавській області, в 1,5 разу зменшилася частота виявлення легеневих і позалегеневихформ туберкульозу. У 2021 р. захворюваність на активний туберкульоз (зокрема рецидиви) в Полтавській області зменшилась на 49 % порівняно з 2019 р. (з 52,1 до 34,9 на 100 тис. населення). У цей період в області також зафіксували зменшення на 47 % частоти виявлення хворих на позалегеневі форми туберкульозу (з 2,8 до 1,9 на 100 тис. населення). Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України захворюваність на туберкульоз в Україні почала зростати, майже досягнувши за останні 2 роки показників допандемічного періоду. У Полтавській області в цей період захворюваність зросла майже на 28 % (з 34,9 на 100 тис. населення в 2021 р. до 48,4 на 100 тис. населення в 2023 р.). На туберкульоз найчастіше хворіють непрацюючі чоловіки працездатного віку. Захворюваність на туберкульоз залишається вищою у сільській місцевості. У Полтавській області спостерігається недовиявлення позалегеневих форм туберкульозу, оскільки загальноукраїнський показник у 2023 р. (4,3 на 100 тис.населення) перевищував на 115 % обласний (2,0 на 100 тис. населення). У проаналізований період відзначено поступове зниження смертності від туберкульозу як в Україні, так і в Полтавській області. З 2015 р. у Полтавській області цей показник зменшився майже втричі — з 11,5 на 100 тис. населення до 3,9 у 2023 р. For many years, tuberculosis remains one of the most urgent problems of the health care system all over the world. The COVID-19 pandemic and the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine led to significant negative changes in all spheres of life of Ukrainians, including the incidence of tuberculosis. In order to study the impact of the COVID-19 pandemic and full-scale war on the main epidemiological indicators of tuberculosis in the Poltava region for the period 2018—2023, an analysis of the main epidemiological indicators of tuberculosis in the Poltava region from official statistical reports and analytical collections for the period 2018—2023 was carried out. The results of the study showed that in the pre-pandemic period in the Poltava region, as well as in Ukraine, a gradual decrease in the incidence of tuberculosis (including relapses) was observed. In 2019, this indicator in the region decreased by 14%, compared to 2018 (from 59,5 to 52,1 per 100,000 population). With the beginning of the COVID-19 pandemic in Ukraine, as well as in the Poltava region, the frequency of detection of pulmonary and extrapulmonary forms of tuberculosis decreased by 1,5 times. After the start of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, the incidence of tuberculosis in Ukraine began to increase, almost reaching the pre-pandemic level in the last 2 years. In the Poltava region, the incidence increased by almost 28 % during this period (from 34,9 in 2021 to 48,4 per 100,000 population in 2023). Tuberculosis will continue to be the most common disease among unemployed men of working age. The incidence of tuberculosis remains higher among residents of rural areas. During the analyzed period, a gradual decrease in mortality from tuberculosis is observed both in Ukraine and in the Poltava region. Since 2015, this indicator has decreased almost 3 times in Poltava region, from 11,5 per 100,000 population to 3,9 in 2023.Документ Профіль фенотипової медикаментозної стійкості до протитуберкульозних препаратів 2-го ряду рифампіцинрезистентних Micobacterium tuberculosis(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Фаустова, Марія Олексіївна; Алієва, Наталія Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Кайдашев, Ігор Петрович; Кравченко, Володимир Григорович; Алієва, Анастасія Леонідівна; Faustova, M. O.; Aliieva, N. M.; Loban, G. A.; Kaidashev, I. P.; Kravchenko, V. G.; Aliieva, A. L.Тенденцію щодо збільшення рівня рифампіцинрезистентних ізолятів Micobacterium tuberculosis спостерігають останню декаду у більшості країн Європи. Нажаль, наразі успішність лікування туберкульозу знаходиться на рівні 60%, підвищення якої шляхом використання протитуберкульозних препаратів 2-го ряду чи їх комбінацій є пріоритетним напрямом глобальної системи охорони здоров’я. Тому метою дослідження було визначити профіль фенотипової медикаментозної стійкості до протитуберкульозних препаратів 2-го ряду рифампіцинрезистентних M. tuberculosis. У дослідженні прийняли участь 34 пацієнти з вперше діагностованим туберкульозом. Для виділення і культивування мікроорганізмів використовували системeВАСТЕС МGIТ 960. Заключну ідентифікацію ізолятів проводили за допомогою мікроскопічного методу та експрес-методу хроматографічного імуноаналізу. Визначення фенотипової медикаментозної стійкості отриманих ізолятів M. tuberculosis проводили за допомогою методу пропорцій у системі ВАСТЕС МGIТ 960. В межах дослідження визначали чутливість досліджуваних ізолятів M. tuberculosis до рифампіцину, амікацину, канаміцину, кап реоміцину та моксифлоксацину. Описову статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програм Microsoft Excel 2019 та GraphPad Prism Software 10.1.0. (CША, 2023). В результаті дослідження встановлено, що всі (100%) ізоляти M. tuberculosis, виділені від хворих, проявляли фенотипові ознаки стійкості до рифампіцину. Нами виявлено варіабельну чутливість досліджуваних мікобактерій до протитуберкульозних препаратів 2-го ряду. Встановлено найнижчий рівень медикаментозної стійкості рифампіцинрезистентних M. tuberculosis до амікацину та канаміцину. Рівень резистентності досліджуваних ізолятів до капреоміцину та моксифлоксацину був вищим щодо їх стійкості до аміноглікозидів. Висновки. Серед протитуберкульозних препаратів 2-го ряду рифампіцинрезистентні ізоляти M. tuberculosis проявляють найвищу чутливість до аміноглікозидів. Це свідчить про перспективність використання амікацину та канаміцину для підвищення ефективності лікування туберкульозу, викликаного збудниками, стійкими до препаратів 1-го ряду.Документ Псоріаз: сучасний стан захворюваності та організаційні заходи(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022-12-05) Кравченко, Володимир Григорович; Ємченко, Яна Олександрівна; Кравченко, А. В.; Дащук, А. М.; Kravchenko, V. G.; Yemchenko, Ya. O.; Kravchenko, A. V.; Dashchuk, A. M.Мета роботи — провести епідеміологічний аналіз захворюваності на псоріаз у світі та в Україні і визначити причини її перманентного поширення, а також окреслити основні завдання дерматовенерологічної галузі для поліпшення ситуації в нашій країні. Матеріали та методи. З метою проведення порівняльного аналізу використано доступні дані епідеміологічних досліджень і надбання з власної багаторічної дерматологічної практики. Результати та обговорення. Досить високі показники поширеності псоріазу в економічно розвинених країнах можна розглядати як відображення існуючої там організаційної системи охорони здоров’я і високого рівня медичної допомоги. Аналітичні дані щодо захворюваності на псоріаз в окремих областях України свідчать про значну поширеність цього дерматозу навіть попри відсутність суворого обліку захворювань у регіонах. Терапія псоріатичної хвороби, особливо її ускладнених форм, наразі супроводжується значними труднощами і не забезпечує тривалої ремісії. Тому лікування таких пацієнтів необхідно проводити в спеціалізованих дерматовенерологічних закладах, в яких мають бути зосереджені необхідні кадрові, матеріальні ресурси і спеціальне медичне обладнання. Висновки. З метою проведення результативних заходів у боротьбі з псоріатичною хворобою та її наслідками дерматологічні підрозділи комунальної і приватної власності мають налагодити облік і звітність щодо захворюваності. Президії УАЛДВК належить створити чіткий план заходів задля якомога раннього виявлення, лікування і запобігання розвитку ускладнень дерматозу, а також на підставі новітніх вітчизняних і світових наукових досягнень розробити алгоритми і протоколи лікування хворих з різними клінічними типами і формами псоріазу. Тільки спільними зусиллями асоціації дерматологів і значної частини лікарської спільноти (педіатрів, кардіологів, ендокринологів, імунологів) під керівництвом Національної служби здоров’я України і МОЗ України можна подолати це захворювання, оскільки епідеміологічні і терапевтичні аспекти псоріатичної хвороби є проблемами не тільки дерматології.Документ Інтегративні зв’язки і параметри надання медичної допомоги пацієнтам дерматовенерологічного профілю на рівні первинної медичної ланки(ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України", 2019) Кравченко, Володимир Григорович; Степаненко, Віктор Іванович; Волкославська, Валентина Миколаївна; Попова, Ірина Борисівна; Рощенюк, Лариса Вадимівна; Рижко, Павло Петрович; Кравченко, Владимир Григорьевич; Степаненко, Виктор Иванович; Волкославская, Валентина Николаевна; Попова, Ирина Борисовна; Рощенюк, Лариса Вадимовна; Рыжко, Павел Петрович; Kravchenko, V. G.; Stepanenko, V. I.; Volkoslavskaya, V. N.; Popova, I. B.; Roshenyuk, L. V.; Ryzhko, P. P.В Україні велике значення належить первинній медико-санітарній допомозі, яку надають лікарі загальної практики/сімейні лікарі. У державі є більше ніж 600 центрів первинної медико-санітарної допомоги, велика кількість лікарських амбулаторій і ФАПів.