Перегляд за Автор "Toropov, O. A."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Analysis of clinical parameters of scar tissue of the scalp and neck depending on the circadian rhythm of the patient(Полтавський державний медичний університет, 2022) Skikevych, M. G.; Toropov, O. A.; Voloshyna, L. I.; Yatsenko, P. I.; Steblovskyi, D. V.; Boyko, I. V.; Avetikov, D. S.; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Торопов, Олександр Анатолійович; Волошина, Людмила Іванівна; Яценко, Павло Ігорович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бойко, Ігор Васильович; Аветіков, Давид СоломоновичWound healing is a complex and dynamic process. It consists of phases that are closely related. The formation of the postoperative scar is influenced by: the topography of the surgical field, the duration of the inflammatory process, the method of surgical intervention, the time of surgical intervention and the patient's chronotype. In 1970, the Swedish psychologist Oscar Okvist began the scientific study of chronotypes. According to him, the term “chronotype” is used to define the individual characteristics of the circadian rhythm of man.Biological rhythms play an important role in adaptation and survival in the environment. According to previous research, biological rhythm affects not only the mental state, but also reparative functions during wound healing and rehabilitation in the postoperative period.Документ Application of platelet-riched plasma in the complex treatment of patients with complete dislocation of maxillary teeth(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Ivanytska, O. S.; Bilash, S. M.; Lychman, V. O.; Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Horban, I. I.; Іваницька, Олена Сергіївна; Білаш, Сергій Михайлович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Горбань, І. І.Restoring the connection between the tooth and the periodontium is the primary goal of complex treatment, which involves the formation of new bone and cement, restoring the periodontal ligament and blood supply to the pulp from the surrounding tissues. The study aimed to investigate the effect of platelet-rich plasma as a medium for temporarily storing a dislocated tooth on the regeneration and reconstruction of its tissues after replantation of an extracted tooth compared to saline and water. In this study, 30 adult male Wistar rats were used, and a tooth was extracted and then replanted. A fibroblast cell activity analysis was performed after 72 hours to determine cell viability. Cells incubated in platelet-rich plasma medium had a higher percentage of cell viability (82.7±5.1), followed by saline (74.3±4.2) with statistical significance (p>0.001). The minimum percentage was recorded in cells in the medium with tap water (68.8±3.9). The pulp, dentin and cementum of the group where the teeth were placed in platelet-rich plasma showed normal histological features, demonstrating optimal tissue remodelling and attachment to the surrounding bone. There were no signs of root resorption. In summary, this study used several temporary storage procedures and evaluated changes in histological events that occurred during the storage of extracted teeth and replantation until the time of recording of the success of the replantation. The study's results indicate the use of platelet-rich plasma as a storage medium, as it significantly preserves the viability of dental cells compared to water and saline solutions.Документ Clinical characteristics of postoperative skin scars in patients with different circadian rhythms using the placenta cryoextract(Полтавський державний медичний університет, 2021) Avetikov, D. S.; Toropov, O. A.; Lokes, K. P.; Voloshyna, L. I.; Steblovskiy, D. V.; Boyko, I. V.; Yatsenko, P. I.; Аветіков, Давид Соломонович; Торопов, Олександр Анатолійович; Локес, Катерина Петрівна; Волошина, Людмила Іванівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бойко, Ігор Васильович; Яценко, Павло ІгоровичWound healing is a complex and dynamic process that depends on the coordinated activity of different types of epithelial cells, connective and vascular tissue. In previous studies in our department, the authors described that the healing of purulent wounds is significantly affected by the human chronotype, so patients with the morning type of chronotype tolerated surgery better than patients with the evening type, who were also operated on in the morning. Thus, the formation of a postoperative scar can be affected not only by the location of the wound, prolonged inflammatory process, as well as the time of surgery and the biological rhythm of the patient. From the data presented in the article we can conclude about our study, namely that the cryoextract of the placenta has a positive effect on wound healing not only in the early postoperative period, but also throughout the treatment period.Документ Comparative characteristics of clinical indicators of the condition of scar tissue of the facial skin at different stages of the postoperative period depending on the chronotype of the person(Aluna Publishing, 2022-06-06) Voloshyna, L. I.; Toropov, O. A.; Boyko, I. V.; Yatsenko, P. I.; Steblovskyi, D. V.; Bukhanchenko, O. P.; Avetikov, D. S.; Волошина, Людмила Іванівна; Торопов, Олександр Анатолійович; Бойко, Ігор Васильович; Яценко, Павло Ігорович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Буханченко, Ольга Петрівна; Аветіков, Давид СоломоновичThe aim: The aim of the study was to improve preventive measures aimed at preventing the formation of pathological scarring of the skin in patients after elective surgery by intra- and postoperative use of cryopreserved placental cells. Materials and methods:The research was conducted in the Department of Maxillofacial Surgery on the basis of the Municipal Enterprise «Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky» Poltava Regional Council. A total of 60 patients took part in the study, who were hospitalized for planned surgical interventions in the department of maxillofacial surgery Results: We obtained clinical data on the processes of scar formation in patients with morning and evening chronotype on the background of local intraoperative injection of cryopreserved placenta extract into the wound. We have proved that short people with an established evening chronotype need additional preventive measures, especially on the 90th and 180th days of the postoperative period. Conclusions: From our study we can say with confidence that the drug “Cryocel” reduces epithelialization time, promotes optimal wound healing and leads to the formation of more aesthetic scars, which creates optimal both functional and cosmetic results.Документ Problem education as the key of the formation of a future stomatologist(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-22) Локес, Катерина Петрівна; Розколупа, Олександр Олексійович; Ставицький, Станіслав Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Білоконь, Сергій Олександрович; Аветіков, Давид Соломонович; Lokes, K. P.; Rozkolupa, O. O.; Stavytskyi, S. O.; Toropov, O. A.; Bilokon, S. O.; Avetikov, D. S.Необхідною складовою підготовки майбутнього лікаря-стоматолога на сучасному етапі є використання проблемного навчання, яке повинно зосереджуватися на пріоритетних проблемах охорони здоров’я та відповідати освітньо-професійній програмі та навчальному плану дисципліни, що викладається. Мета дослідження – визначити оптимальні методи навчання, які на сучасному етапі можуть бути застосовані на стоматологічних факультетах. На кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії постійно приділяється увага впровадженню нових методів у навчальний процес. Особливу увагу слід звернути на розкриття рідкісних клінічних випадків, які можуть трапитися у подальшій практиці лікаря-стоматолога, оскільки дана категорія пацієнтів не є типовою, а також часто буває незрозумілою для молодого спеціаліста, що може оказати негативний вплив на надання стоматологічної допомоги такому хворому.Документ The effect of placental cryoextract on the formation of pathological scars at the intraoperative stage in comparison with the standard method(Полтавський державний медичний університет, 2021-05-07) Toropov, O. A.; Toropova, A. A.; Торопов, Олександр Анатолійович; Торопова, А. А.Improving preventive measures aimed at preventing the formation of pathological scarring of the skin in patients after elective surgery for benign tumors of the head and neck.Документ The influence of different types of chronotype on scar formation during the use of placental cryoextract at the intraoperative stage(2021) Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Steblovsky, D. V.; Prikhidko, R. A.; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.; Kaidashev, I. P.; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Кайдашев, Ігор ПетровичДля визначення індивідуальних особливостей організації добових ритмів був запропонований термін «хронотип», який стає дедалі популярнішим у дослідженнях в сфері медицини. Згідно аналізу даних літератури, біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, ожиріння, а на стан людини в цілому. Біологічні ритми є проявом фундаментальної властивості органічного світу, забезпечують здатність людини до адаптації та виживання в навколишньому середовищі. У цьому аспекті особливий інтерес представляє функціонування організму з урахуванням його індивідуальних особливостей з точки зору організації біоритмічних процесів. Дослідження проводилися на базі відділення щелепно-лицьової хірургії на базі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Всього в дослідженні прийняло участь 24 пацієнтів. Для вивчення матеріалів нами був проведений аналіз пацієнтів які госпіталізувалися на планові оперативні втручання з приводу вроджених кіст шиї та пухлиноподібних утворень шкіри голови та шиї. З пацієнтами під час госпіталізації проводилися співбесіда, а також проводилося анкетування для визначення хронотипу. Пацієнти були розподілені на такі 2 групи, а саме: 1 група, в якій свою чергу містила ще 2 підгрупи: 1.1 – Пацієнти з ранковим хронотипом; 1.2 – Пацієнти з вечірнім хронотипом. Перша підгрупа (1.1 – з ранковим хронотипом) складалася з 7 осіб, яким проводилося оперативне втручання з ранку. Друга підгрупа (1.2 – з вечірнім хронотипом) складалася з 9 пацієнтів, яким оперативне втручання проводилося близько 15:00. У кожній з цих підгруп під час оперативного втручання було проведено інтрадермальне введення препарату «Кріоцел». 2 група – контрольна. Друга контрольна група складалася з 8 пацієнтів, всі пацієнти даної групи були прооперовані згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів. На 90-у добу клінічного дослідження ми могли спостерігати вірогідну різницю в порівнянні післяопераційних рубців, а саме у пацієнтів з ранковим хронотипом та у пацієнтів з вечірнім хронотипом вона складала 42%, різниця з контрольною склала 71% та різниця між 2 підгрупою і контрольною групою склала 50%. На 180-у добу досліджень ми спостерігали вірогідну різницю між групами, у пацієнтів 1 і 2 підгрупи в порівняні з контрольною групою клінічні дані при описі післяопераційних рубців були кращі на 25%. При порівнянні між собою 1 і 2 підгрупи різниці не відмічалось. Таким чином на 180-у добу приогляді пацієнтів клінічна картина була більш сприятлива у 1-й та 2-й підгрупі. Згідно клінічних даних ми можемостверджувати, що пацієнти з ранковим типом хронотипу, яким оперативні втручання проводилися з ранку та вводили кріоекстракт плаценти формування рубця на 90-у добу відбувалося краще, ніж у пацієнтів з вечірнім хронотипом яких оперували в обідній час, та пацієнтів, яким оперативні втручання проводилися згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів.Документ Зміни клінічних показників у рубцевозмінених тканинах на різних стадіях формування їх у разі застосування кріоекстракту плаценти на інтраопераційному етапі(Київ : “Книга-плюс", 2021-03) Торопов, Олександр Анатолійович; Торопов, Александр Анатолиевич; Toropov, O. A.Існує безліч наукових праць, що стосуються профілактики патологічних рубців, але жодна з методик не може давати стовідсотковий результат формування нормотрофічного рубця. Тому ця проблема з кожним роком стає дедалі актуальнішою через збільшення кількості звернень пацієнтів із цією проблемою.Документ Особливості лікування гіпермобільності суглобових голівок і вивихів нижньої щелепи на тлі переломів виросткових відростків нижньої щелепи як профілактики алопластичних заміщень скроневонижньощелепного суглоба(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-19) Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Іваницька, Олена Сергіївна; Розколупа, Розколупа; Локес, Катерина Петрівна; Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Skikevych, M. G.; Ivanytska, O. S.; Rozkolupa, O. O.; Lokes, K. P.Гострі, хронічні й рецидивні вивихи натепер трактують як стан, при якому відросток нижньої щелепи зміщується зі своїх суглобів і потребує маніпуляцій іншої особи, щоб повернутися в нормальне положення. Таким станам зазвичай передують або ятрогенні фактори, у тому числі переломи гілки нижньої щелепи, або нестабільність суглоба й гіпермобільність його голівок. Ця патологія потребує персоніфікованого алгоритму лікування: у кожному конкретному випадку слід чітко врахувати клінікорентгенологічні ознаки даної патології та визначитися в методиці консервативного або хірургічного лікування. Кожна з них має свої переваги й недоліки, також можливе комбіноване їх застосування, що є запорукою профілактики тяжчих ускладнень, які можуть призвести до алостатичних заміщень компонентів суглоба або його заміни в цілому. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз даних клінічних обстежень, консервативного й хірургічного лікування, ускладнень і післяопераційних результатів, ураховуючи поширеність хронічних вивихів нижньої щелепи на тлі переломів виросткових відростків. Проаналізовано клінічні випадки хронічних вивихів нижньої щелепи тривалістю від одного до трьох місяців після проведення остеосинтезу. Спроби ручного вправлення не мали позитивного результату, тому було прийняте рішення консервативного лікування пацієнтів за допомогою накусних блоків із самотверднучої пластмаси й застосуванням еластичних методів фіксації нижньої щелепи, що дало позитивний результат уже на третій тиждень лікування. Також цих пацієнтів спостерігали в клініці протягом 6 місяців без візуалізації ускладнень і механічного, і запального характеру. Підкреслено, що в кожному конкретному випадку слід ураховувати всі особливості патогенезу цього захворювання і складати персоніфікований алгоритм лікування, який складається з консервативних методик, а за його неефективності виконувати хірургічне лікування.Документ Сучасні погляди на лікування пацієнтів з мікротією(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Торопов, Олександр Анатолійович; Личман, Віталій Олександрович; Локес, Катерина Петрівна; Toropov, O. A.; Lychman, V. O.; Lokes, K. P.Необхідність відновлення зовнішнього вуха була актуальною ще з прадавніх часів, найдавніший рукопис з реконструкції вуха датується 600-им роком до нашої ери. Метою дослідження був пошук та аналіз наукових джерел в Україні та світі, щодо новітніх методів лікування пацієнтів з мікротією. Для вивчення матеріалів дослідження нами був використаний бібліосемантичний та аналітичний метод. Мікротія – це аномалія розвитку зовнішнього вуха, яка призводить до деформованої вушної раковини. Зустрічається дана патологія від 1 до 5 випадків на 10000 осіб. З літературних джерел відомо, що захворюваність у пацієнтів чоловічої статті вища ніж у жіночої майже у 2,5 рази, також для даної патології притаманне переважне ураження правої сторони, що створює явну виражену асиметрію, причому цей показник складав 83% випадків від усіх випадків. Для лікування мікротії рекомендують хірургічну реконструкцію, це технічно складна операція під час якої дуже складно досягти бажаного естетичного результату. Реконструкція зазвичай виконується за допомогою аутологічного реберного хряща, однак реконструктивна хірургія з використанням даної методики є складною та вимагає передових хірургічних навичок, а ускладнення, викликані цією операцією, такі як пневмоторакс, післяопераційний біль, деформація грудної стінки та утворення патологічних рубців, є неминучими. Сучасні методи хірургічного втручання з приводу реконструкції лікарі почали виконувати за допомогою імплантату з пористого поліетилену високої щільності. Це одна з сучасних методик, яка стає все більш популярною, через труднощі у досягненні чудових косметичних результатів за допомогою аутологічної реконструкції реберного хряща. На підставі використаного бібліосемантичного та аналітичного методів, за допомогою яких опрацьовували літературні данні, ми вважаємо, що дана тематика потребує подальшого вивчення та мультидисциплінарного підходу з обов’язковою участю отоларингологів та щелепно-лицевих хірургів у лікуванні даної патології. Microtia, a developmental anomaly of the external ear resulting in a deformed auricle, affects 1 to 5 individuals per 10,000. Literature suggests a male predominance, with nearly 2.5 times more male patients affected than females. Additionally, there is a notable right-sided predilection, leading to pronounced asymmetry, observed in approximately 83% of cases. Surgical reconstruction is the primary treatment for microtia, albeit a technically demanding procedure with challenges in achieving optimal aesthetic outcomes. Reconstruction typically involves autologous costal cartilage, known for its effectiveness but requiring advanced surgical skills. Complications, including pneumothorax, postoperative pain, chest wall deformity, and pathological scarring, are common with this approach. In recent years, surgeons have increasingly adopted modern techniques utilizing porous high-density polyethylene implants for reconstruction. This approach is gaining popularity due to the challenges associated with achieving satisfactory cosmetic results using autologous costal cartilage reconstruction. Based on the bibliosemantic and analytical methods employed to analyze the literature, we posit that this topic necessitates further investigation and a multidisciplinary approach. The involvement of otolaryngologists and maxillofacial surgeons is imperative for the comprehensive treatment of this pathology.