Авторефетати та дисертації. Кафедра анатомії людини

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3827

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 40

Мелкие железы преддверия рта человека и некоторых животных
(Харьковский медицинский институт, 1953) Ковбаса, Евдокия Митрофановна
Мелкие железы преддверия рта являются частью того аппарата, функция которого, в условиях павловских экспериментов, способствовала объективному подходу в изучении физиологии коры мозга— высшего органа сложных взаимоотношений организма животного с окружающей средой. Мелкие железы преддверия рта представляют собой сравнительно небольшие образования, но роль их в организме как в нормальных физиологических условиях, так и при патологии довольно значительна.
Железы слизистой оболочки придаточных пазух носа человека в возрастном аспекте
(Ивано-Франковский государственный медицинский институт, 1962) Ковтуновский, Петр Михайлович; Ковтуновський, Петро Михайлович
Морфология желез слизистой оболочки твёрдого нёба человека в возрастном аспекте
(Харьковский медицинский институт, 1972) Костиленко, Юрий Петрович; Костиленко, Юрій Петрович; Kostilenko, Yu. P.
Дисертационная работа посвящена особенностям строения желез слизистой оболочки твердого неба человека в разных возрастных группах.
Структурное обеспечение секреторного процесса нёбных желез крысы
(ІІ-ой Московский Ордена Ленина Государственный медицинский институт им. Н. И. Пирогова, 1984) Костиленко, Юрий Петрович; Костиленко, Юрій Петрович; Kostilenko, Yu. P.
Диссертационная работа посвящена особенностям морфологического строения нёбных желез крыс, обеспечению их основной функции - секреции.
Гемомикроциркуляторное русло подъязычной слюнной железы человека во внутриутробном периоде и у новорожденных
(МЗ УССР, Крымский Ордена трудового красного знамени медицинский институт, 1987) Хилько, Юрий Константинович; Хилько, Юрій Костянтинович; Khilko, Yu. K.; Максимук, Юрій Олександрович
Цель работы. Изучить становление путей гемомикроциркуляции и их структурную организацию в единстве с эпителиальными компонентами подъязычной слюнной железы человека во внутриутробном периоде и у новорожденных.
Пространственная организация фолликулов и гемомикроциркуляторного русла щитовидной железы человека в периоде новорожденности
(МЗ УССР, Крымский Ордена трудового красного знамени медицинский институт, 1988) Качалка, Олег Владимирович; Качалка, Олег Володимирович; Kachalka, O. V.; Максимук, Юрій Олександрович
Пространственная организация эпителиальных комплексов и кровеносного микроциркуляторного русла нёбных желез новорожденных и взрослого человека
(МЗ УССР, Крымский Ордена трудового красного знамени медицинский институт, 1990) Шерстюк, Олег Алексеевич; Шерстюк, Олег Олексійович; Sherstiuk, O. A.
Структурна перебудова під'язикових залоз при частковому та тотальному видаленні підщелепних та привушних залоз у щурів
(МОЗ України, Полтавський Державний медичний стоматологічний інститут, 1993) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G. A.; Костиленко, Юрій Петрович; Скрипніков, Микола Сергійович
Ціль дослідження. З'ясувати характер морфологічних проявів компенсаційно-пристосовних механізмів в тканинах під'язикових залоз при експериментальному моделюванні на щурах функціональної недостатньості великих слинних залоз.
Структурна організація губних залоз новонароджених і людей зрілого віку
(Харківський державний медичний університет, 1998) Дейнега, Тамара Феодосіївна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Daynega, T. F.
Захищаються основні положення, отримані в результаті проведеного гістологічного, цитологічного і морфометричного аналізу секреторного епітелію, сполучнотканинних елементів і ланок мікроциркуляторного русла губних залоз. Уперше подана просторова тривимірна організація губних зазоз. Показано відношення резистивних судин доміждолькових прошарків і вивідних проток, а також співвідношення строми, паренхіми і судин. Уперше визначені відмінності в будові просторової організації губних залоз у новонароджених і людей зрілого віку; Защищаются основные положения, полученные в результате проведения гистологического, цитологического и морфометрического анализа секреторного эпителия, соединительнотканных элементов и звеньев микроциркуляторного русла губных желез. Впервые представлена пространственная трехмерная организация губных желез. Показаны отношения резистивных сосудов к междольковым прослойкам и выводным протокам, а также соотношение стромы, паренхимы и сосудов. Впервые определена разница в строении и пространственной организации губных желез у новорожденных и людей зрелого возраста; Fundamental thesis received in the result of carried out histological cytologic morphometrical analysis of secretori epithelium, connective-tissue elements and links of microcirculatory bed of labial glands are defended. For the first time spatial three measured organization of labial glands is represented. The ratio of resistant vessels to interlobular layers and discharge ducts and ratio of stroma, parenchyma and vessels was demonstrated. The difference in structure and spatial organization of labial glands in newborns and mature age people was determined for the first time.
Форми індивідуальної мінливості шийного відділу симпатичних стволів людини
(МОЗ України, Харківський державний медичний університет, 1998) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.
Установлено, что общая топография и форма шейного отдела симпатического ствола исследованной нами группы людей не несла признаков полового диморфизма и не зависела от типа телосложения. Будучи индивидуально изменчивой, форма шейного отдела симпатического ствола человека зависит oт количества и формы узлов, а также от особенностей продольных межвузловых ветвей и отходящих от них послеузловых нервов. К наиболее распространенному варианту относится так называемая смешанная форма, представляющая собой разновидность многоузловой формы. Она состоит из верхнего, среднего, позвоночного и шейногрудного узлов. Отклонения в билатеральной симметрии формы шейного отдела, симпатических стволов человека, по всем изученным признакам, являются бесконечно многообразными, но не имеют строго выраженной право- или левосторонней направленности, то есть, они носят характер флюктуирующей асимметрии. Каждый узел шейного отдела симпатического ствола человека представляет собой анатомическую формацию органного типа, интегрирующую определенное число отдельных нейроцитарных скоплений, которые следует рассматривать в качестве субузловых единиц. Подобные одиночные скопления регулярно встречаются в начальных отделах послеузловых и в толще продольных межузловых ветвей.
Просторова організація епітеліальних комплексів та судин гемомікроциркуляторного русла в межах дольок підшлункової залози людини
(МОЗ України, Харківський державний медичний університет, 1998) Пелипенко, Лариса Борисівна; Пелипенко, Лариса Борисовна; Pelipenko, L. B.
Захищаються основні положення, одержані в результаті стереоморфологічного аналізу підшлункової залози новонародженої та дорослої людини. За допомогою методів багатошарової реконструкції по серіям напівтонких зрізів, а також трансмісійної електронної мікроскопії вивчені особливості форми епітеліальних структур та просторових взаємовідношень між кінцевими відділами та функціональними ланками гемомікроциркуляторного русла в топологічному просторі окремої дольки підшлункової залози новонародженої та дорослої людини. Встановлено, що секреторна функція екзокринної частини підшлункової залози зв’язана з тісним взаємовідношенням між внутрішньодольковими протоками та ємнісними кровоносними мікросудинами, стінка яких утворена, на відміну від міжацинарних капілярів, фенестрованим ендотелієм; Защищаются основные положения, полученные в реэуттате стереоморфологического анализа поджелудочной железы новорожденного и взрослого человека. С помощью методов многослойной пластической реконструкции по сериям полугонких срезов, а также трансмиссионной электронной микроскопии изучены особенности формы эпителиальных структур и пространственных взаимоотношений между концевыми отделами и функциональными звеньями гемомикроциркуляторного русла в топологическом пространстве отдельной дольки поджелудочной железы новорожденного и взрослого человека. Установлено, что секреторная функция экзокринной части поджелудочной железы связана с тесным взаимоотношением между внутридольковыми протоками и емкоостными кровеносными микрососудами стенка которых образована, в отличие от межацинарных капилляров, фенестрированным эндотелием; The main theses, obtained in the result of stereomorphnlogical analysis of the pancreas of a newborn and an adult are under defense. With the use of methods of nuiltycnatcd plastic reconstruction on series semithin sections as well as transmissions! electron microscopy there were stadied the peculiarities of the form of epiteiial structures and extensive interrelations between final departments and functional links of hemomicrocircular channel in topological area of a separate lobules of the pancreas of a newborn and an adult It was determined that secretory function of exocrine part of the pancreas is connected with tight interrelation between innerlobuiar ducts and capacital microvessels the wall of which is formed by fenestrated endothelium unlike interacinar capillaries.
Просторова організація секреторного епітелію та кровоносного мікроциркуляторного русла коловушної залози білих пацюків та людини
(МОЗ, Харківський державний медичний університет, 1998) Тумакова, Олена Борисівна; Тумакова, Елена Борисовна; Tumakova, О. В.
Захищаються основні положения. одержані в результаті cтереоморфологічного аналізу коловушних залоз людини та пацюка, згідно з якими перші й другі, за сукупністю морфологічних ознак є ізоморфними функціональними системами. У якості структурно-функціональної одиниці коловушних залоз виділяється долька, у якій вузловою ланкою виступає тісний синтопічний зв’язок внугрішньодолькових проток з посткапілярними венулами стінка яких утворена фенестрованим ендотелієм, маючи, завдяки цьому, здатність до підвищеної фільтрації рідини з плазми крові в інтерстицій; Защищаются основные положения полученные в результате стереоморфологического анализа околоушыных желез человека и крысы, согласно которым те и другие по совокупности морфологических признаков, являются изоморфными функциональными системами. В качестве структурно-функциональной единицы околоушных желез выделяется долька, в которой узловым звеном выступает синтопическая связь внутридольковых протоков с посткапилярными венулами, стенка которых образована фенестрированным эндотелием, обладая, благодаря этому, способностью к повышенной фильтрации жидкости из плазмы крови в интерстиций; The main theses obtained as a result of the stereomorphologic analysis of the human and rat’s parotid glands are defended. According to them both are, by the total of morphological features, isomorphic functional systems. As a structural-functional unit of the parotid glands a lobule is mar ked out, in which as a nodal link roles the syntopic connection of the intralobular ducti with the postcapillary venules, whose walls are formed by the fenestrated epithelium being therefore able to the increased liquid filtration from the blood plasma into the interstice.
Структура сідничного нерва та її особливості при післятравматичній регенерації за умов екзогенної гіпертермії
(МОЗ України Харківський національний медичний університет, 2000) Старченко, Іван Іванович; Старченко, Иван Иванович; Starchenko, I. I.
Дисертація присвячена вивченню внутрішньопучкової будови сідничного нерва білого щура і людини, особливостям післятравматичної регенерації сідничного нерва білого щура під впливом екзогенної гіпертермії (+35-37 0 С) в експерименті. Встановлено, що сідничні нерви білого щура і людини за принципом внутрішньої будови є ізоморфними формаціями периферичної нервової системи. Екзогенна гіпертермія (+ 35-37 0 С) впливає стимулюючи на проліферацію сполучнотканинних елементів і кровоносних мікросудин регенераційної невроми. Ці умови забезпечують більш інтенсивну регенерацію новоутворених аксонів у ранні (3-7 діб після невротомії) терміни, а також упорядкований їх ріст, прискорення дозрівання аксонів та їх мієлінізації в більш пізні терміни. Старченко И.И. Структура седалищного нерва и ее особенности при посттравматической регенерации в условиях экзогенной гипертермии. -Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков 2000. Материалом исследования служили седалищные нервы 90 половозрелых белых крыс и трупов 10 людей. 20 животных составляли интактную группу и никаким экспериментальным воздействиям не подвергались. Остальным животным была произведена частичная невротомия обоих седалищных нервов, после чего животные были разделены на две группы. Первая группа животных содержалась в условиях температуры окружающей среды, комфортной для данного вида (+ 18-20 0 С). Животные второй группы содержались при среднесуточной температуре (+35-370 С). Эвтаназия животных проводилась через 3, 7, 14 суток путем обезкровливания в состоянии глубокого наркоза. Для исследования материала использовали гистологические, морфометрические, электронномикроскопи-ческие методы со статистической обработкой полученных результатов. Установлено, что седалищные нервы белой крысы и человека по принципу внутристволовой организации являются изоморфными формациями периферической нервной системы. В соответствии с основными положениями современной микроангиологии представлено описание конструктивных принципов устройства кровеносного микроциркуляторного русла отдельного нервного пучка седалищного нерва белой крысы. Внесено дополнение к существующему представлению о строении периневральных оболочек, которые, согласно нашим данным, следует рассматривать в качестве барьерных структур, состоящих из двух слоев – внутреннего, представленного нейротелием и наружного, образованного волокнистой соединительной тканью. Выдвинута гипотеза, согласно которой ведущая роль в интегративной организации эндоневрия принадлежит периваскулярным фибробластам, формирующим в нервном пучке клеточный ретикулум, связывающий в единую систему обменные микрососуды и нервные волокна. Установлено, что экзогенная гипертермия (+35-370 С) оказывает стимулирующее влияние на пролиферацию соединительнотканных элементов и кровеносных микрососудов регенерационной невромы. Кроме того, повышается местная реактивность иммунной системы, что проявляется относительным увеличением в невроме макрофагов и лимфоцитов. Эти условия обеспечивают более интенсивное новообразование аксонов в ранние (3 и 7 суток) сроки, ускоряет их созревание и миелинизацию, обеспечивают упорядоченный их рост в более поздние сроки (14 суток после невротомии); The dissertation is devoted to making close study of intrabundle stucture of human and white rat nerve and peculiaritis of posttraumatic white rat schiatic nerve under the influence of exogenous hyperthermia (+35-370 C) in experiment. It has been determined that sciatic nerves of a man and white rat are isomorphic formations of peripheral nerve system as to their internal structure. Exogenic hyperthermia (+35-370 C) has stimulating influence on proliferation of connecting elements and blood microvessels of regenerative neuroma. Such conditions help more intensive regenegation of new grown axons in earlier terms (3-7 days after neurotomy) regulating its growth acceleration of their regeneration and later myelinization.
Морфологічний стан слизової оболонки пілоричного відділу шлунка і ясенних сосочків в нормі та при виразковій хворобі
(Харківський державний медичний університет, 2002) Шерстюк, Олег Олексійович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Sherstyuk, O. A.
У дисертації викладені теоретичні узагальнення та нові рішення проблеми, пов'язаної з морфологічною сутністю інтеркурентного зв'язку між виразковою хворобою (локалізація виразки в пілоричному відділі шлунка) і катаральним хронічним гінгівітом із позицій уявлення про спільність реакції імунної системи слизових оболонок травного тракту на однорідний антигенний фактор. Розв'язання цієї проблеми потребувало глибокого морфологічного аналізу досліджуваних об'єктів. Суттєво розширене уявлення про конструкцію гемомікроциркуляторного русла ясен. Встановлено, що в покривному епітелії ясен наявні дві зони: глибока – проникна і поверхнева – непроникна. Вперше особлива увага приділена власному скорочувальному механізму слизової оболонки шлунка. Також обґрунтовано положення, згідно якого в якості структурно-функціонального осередку слизової оболонки шлунка слід розглядати мікроанатомічний комплекс різнохарактерних тканинних структур, локалізованих у межах окремих шлункових полів. Ці осередки є зонами, де найбільш чітко виявляються морфологічні зміни за наявності тієї чи іншої патології слизової оболонки шлунка. Встановлено, що місцеві прояви реакції імунної системи ясенних сосочків при гінгівіті, інтеркурентному виразковій хворобі, ідентичні до того, що мають місце у слизовій оболонці периульцерозної зони пілоричного відділу шлунка; В диссертации изложены теоретические обобщения и новые решения проблемы, которая связана с морфологической сущностью интеркуррентной связи между язвенной болезнью (локализация язвы в пилорическом отделе желудка) и катаральным хроническим гингивитом с позиций представления об общности реакции иммунной системы слизистых оболочек пищеварительного тракта на однородный антигенный фактор, носителем которого является геликобактерная инфекция. Решение данной проблемы требовало глубокого морфологического анализа исследуемых объектов. Приоритет данной работы заключается в широком применении стереоморфологии для исследования гистоархитектоники десневых сосочков и слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека в нормальном состоянии. Это позволило выделить в десне повторяющиеся микроанатомические комплексы, обладающие относительной автономией микроциркуляторных и метаболических процессов в микрорегионах, соответствующих отдельным первичным и вторичным сосочкам вместе с прилежащими к ним зонами покровного эпителия. Исходя из концепции о структурно-функциональных единицах, эти конструктивные уровни обозначены как первичные и вторичные папиллярно-эпителиальные ячейки, что оказалось полезным в целях локализации ведущих звеньев в патогенезе гингивита. Наряду с этим, существенно расширено представление о конструкции гемомикроциркуляторного русла десны, которое имеет устройство, конформное многорядности кластерного распределения первичных и вторичных соединительнотканных сосочков. Впервые установлено, что в покровном эпителии десны имеется две зоны: глубокая – проницаемая и поверхностная – непроницаемая. Проницаемые свойства глубокой зоны обязаны наличию иррегулярного межклеточного пространства, которое представляет собой сложно разветвленный, протекающий по всем направлениям щелевидный лабиринт. В значительной степени дополнены существующие представления об особенностях структурной организации слизистой оболочки желудка. Установлено, что индивидуальная желудочная железа пилорического отдела являет собой разветвленную систему эпителиальных трубок, венчающихся терминальными отделами, которые по аналогии с другими экзокринными железами, выделены под названием ацинусов. Стенка всех железистых трубок пилорической железы образована одним слоем полиморфнофункциональных гландулоцитов, которые будучи объединенными в единую ассоциацию посредством специализированных межклеточных контактов, содержат щелевидное межклеточное пространство, служащее для трансмурального переноса жидкости из интерстиция в просветы железистых трубок. Впервые особое внимание уделено собственному сократительному механизму слизистой оболочки желудка. При морфологической оценке функции слизистой оболочки следует учитывать тот факт, что от мышечной пластинки на всем ее протяжении происходит регулярное отщепление тонких пучков гладкомышечных волокон, которые, имея перпендикулярное направление к поверхности слизистой оболочки, заканчиваются в базальной мембране покровного эпителия и стенке выводных протоков желез, Сокращение пучков гладкомышечных волокон способствует экструзии секрета и обеспечивает приспособительную пластичность слизистой оболочки вцелом. Наряду с этим обосновано положение, согласно которому в качестве структурно - функциональной ячейки слизистой оболочки желудка следует рассматривать микроанатомический комплекс разнохарактерных тканевых структур, локализованных в пределах отдельных желудочных полей. Эти ячейки являются зонами, где наиболее отчетливо проявляются морфологические явления при той или иной патологии слизистой оболочки желудка. Установлено, что местные проявления реакции иммунной системы в десневых сосочках при гингивите, интеркуррентном язвенной болезни, идентичны тем, которые имеют место в слизистой оболочке периульцерозной зоны пилорического отдела желудка. Ключевые слова: морфологическое состояние, десневые сосочки, слизистая оболочка пилорического отдела желудка, язвенная болезнь, гингивит, интеркуррентные поражения; In the thesis there were expounded theoretical generalization and recent approaches to the problem that deals with morphological essence of the intercurrent connection between gastric ulcer (in case of its localization in the pyloric part of the stomach) and catarrhal chronic gingivitis from positions of imagination about community of immune reactions in mucous membrane of the digestive tract to the homogeneous antigenic factor. The decision of this problem needs a deep morphological analysis of the objects investigated. At the same time these were significantly widened the conceptions of the construction of the hemomicrocirculatory bed of the gum. There has been established that in integmantary epithelium of the gum there are two zones: deep-penetrating – permeable and superficial – impermeable ones. For the first time special attention has been paid to the shortened mechanism of the mucous membrane of the stomach. The statement has been made in accordance with which in the quality of the structural and functional center of the mucous membrane of the stomach a microanatomical complex of different kinds of fibrous structures should be considered, they being localized within the limits of separate gastric fields. These centers are zones where the morphological changes take place most vividly, they being the sings of different kinds of the mucous membrane of the pathology of the stomach.It has been determined that local manifistations of the immune system response of gum papillas in gingivitis intercurrent to the peptic ulcer disease are identical to those that take place in the mucous membrane of the periulceral zone of the pyloric part of the stomach.
Розвиток та структурно-функціональні особливості емалі зубів людини
(МОЗ України, Харківський державний медичний університет, 2003) Скрипніков, Петро Миколайович; Скрипников, Петр Николаевич; Skrypnikov, P. N.
У дисертації викладені теоретичні узагальнення і нові вирішення наукової проблеми, що полягають у виявленні особливостей структури і функції емалі зуба людини, її біомінералізації, електроопору та мікротвердості. У процесі виконання дисертаційної роботи був запропонований і впроваджений у практику вітальний метод забарвлювання зубів. Уперш є встановлена в процесі ембріогенезу емалі наявність чотирьох періодів тканинного диференціювання: оотипного, цитотипного, дивергентного, тканинно-специфічного. У результаті проведеного дослідження виявлені одонтологічні показники морфогенетичних полів моляризації та інцизивації. Мікроскопічним дослідженням виділена структурно-функціональна тканинна одиниця емалі, яка складається з пучка емалевих призм, відокремленого від зовнішнього середовища кутикулою. Кожен пучок відділений від іншого ламелами, а від дентину - сітчастим шаром та непризматичною емаллю. Перший краще виражений у стилях, а другий - у буграх. Ультраструктурно в непризматичній емалі визначена наявність фенестрованих, а в сітчастому у шарі - нефенестрованих отворів, які впливають на процеси біомінералізації емалі. Остання має ритмічний характер і проявляється добовими, тижневими та місячними лініями Ретциуса, в яких у вказаній послідовності спостерігається збільшення вмісту кальцію та натрію і зменшення фосфору та калію. Це супроводжується посиленням мікротвердості емалі та зниженням електроопору.
Структурне забезпечення трофіки емалевого органа зубних зачатків людини в ембріогенезі
(МОЗ України, Харківський державний медичний університет, 2004) Прилуцький, Олексій Костянтинович; Прилуцкий, Алексей Константинович; Prilutskiy, A. K.
Дисертація присвячена вивченню принципу структурної організації мікроциркуляторних процесів, які забезпечують гістогенез твердих тканин молочних зубів на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку. За допомогою виготовлення напівтонких зрізів препаратів емалевого органу на різних стадіях розвитку зуба отримані приоритетні дані про особливості структурного забезпечення процесів обміну між кров’ю і шаром преенамелобластів на стадії їх диференціювання в енамелобласти та перших відкладень дентину і емалі. Конкретно встановлено, що зовнішній епітелій емалевого органа знаходиться в близьких структурно-функціональних взаємовідношеннях з гемомікроциркуляторним руслом, закладеним в сполучнотканинній стромі зубного мішечка, при цьому, ендотеліальна стінка обмінних мікросудин, міжклітинна речовина зубного мішечка і шар зовнішнього епітелію формують гематоцеллюлярний бар’єр, розташований на шляху транспорту фільтрату плазми крові в колоїдний вміст пульпи емалевого органа. За період від трьох до шести місяців ембріонального розвитку докорінно змінюється структурна організація гемомікроциркуляторного русла коронкової частини емалевого органа, що призводить до формування портальної системи кровообігу; Диссертация посвящена выяснению принципа структурной организации микроциркуляторных процессов, обеспечивающих гистогенез твердых тканей молочных зубов на ранних этапах внутриутробного развития. При помощи фиксации и заключения в эпоксидную смолу согласно требованиям, предъявляемым в трансмиссионной электронной микроскопии, получения серийных выборок полутонких срезов, окраски препаратов толуидиновым синим и полихромным красителями, микрофотографированию, изготовлению развернутых микрофотокарт методом двухмерной реконструкции получены приоритетные данные об особенностях структурного обеспечения обменных процессов между кровью и внутренним эпителием эмалевого органа на стадии его дифференцировки в энамелобласты и первых отложений дентина и эмали. Наряду с этим получена дополнительная информация, позволяющая существенно расширить имеющиеся в литературе положения о гистогенезе пульпы и твердых тканей зуба. Конкретно установлено, что наружный эпителий эмалевого органа находится в тесных структурно-функциональных взаимоотношениях с обменными микрососудами гемомикроциркуляторного русла, заложенного в соединительнотканной строме зубного мешочка. При этом эндотелиальная стенка обменных микрососудов, межклеточное вещество зубного мешочка и слой наружного эпителия находятся в основе формирования гемато-целлюлярного барьера, расположенного на пути транспорта фильтрата плазмы крови в коллоидное содержимое пульпы эмалевого органа. Путями перемещения фильтрата плазмы крови являются межцеллюлярные щели в наружном эпителии эмалевого органа. За период от трех до шести месяцев эмбрионального развития коренным образом изменяется структурная организация гемомикроциркуляторного русла коронковой части эмалевого органа, что ведет к формированию портальной системы кровотока, в которой обменные микрососуды наружного эпителия включены последовательно между артериолами и емкостными венулами. Параллельно с вышеуказанными преобразования эпителиально-микрососудистых взаимоотношений завершается процесс дифференцировки внутреннего эпителия эмалевого органа в слой энамелобластов, что выражается в превращении двухрядного расположения клеток в однорядную, полярно ориентированную клеточную ассоциацию. В нашей работе также впервые нашла освещение структура зачаточной пульпы коронковой части зуба на стадии гистогенеза твердых тканей. Она отражает черты, которые демонстрируют ее сходство с дефинитивной пульпой зуба и, вместе с тем, - различие между ними. По аналогии с пульпой зрелого зуба в ней отчетливо выделяется слой дентинобластов, субодонтобластический слой и соединительнотканная сердцевина, которая в зрелой пульпе называется центральной зоной, являющейся местом сосредоточения магистральных кровеносных микрососудов и нервных проводников. Основное отличие заключается в строении слоя дентинобластов; The dissertation is devoted to finding - out of a principle of structural organization microcirculatory processes ensuring histogenesis of firm tissues of dairy teeth at early stages of development. With the help of manufacturing half-thin cuts of preparations of an enamel organ at different stages of development of a tooth are received priority given about feature of structural maintenance of exchange processes between blood and internal epithelium of an enamel organ at a stage it differentiation in enameloblasts both first adjournment dentine and enamel. Alongside with it the additional information is received allowing it is essential to expand situations, available in the literature, about histogenesis of pulp and firm tissues of a tooth. Is concretely established, that outside epithelium of an enamel body is in close structurally functional mutual relation with exchange microvessels of a haemomicrocirculatory channel incorporated in connecting-tissue basis of tooth bag. Thus, an endothelia wall of exchange microvessels, intercellular substance of tooth bag and layer outside epithelium are in a basis of formation of a blood-cell barrier located on a way of transport of filtrate of plasma of blood in colloidal contents of pulp of an enamel organ For the period from three about six months of embryonic development by a radical image the structural organization of haemomicrocirculary of a channel of crown part of an enamel organ changes, that conducts to formation of portal system of blood transport.
Структура міжтканинних взаємовідношень інтактного зуба людини та її стан при карієсі
(МОЗ України, Харківський національний медичний університет, 2004) Бойко, Ігор Васильович; Бойко, Игорь Васильевич; Boyko, I. V.
Дисертація присвячена вивченню структурної організації твердих тканин та пульпи інтактних зубів людини, їх взаємовідношенню та стану при карієсі.
Морфо-функціональні показники адаптаційно-компенсаторних можливостей серцево-судинної системи при хронічній фтористій інтоксикації (анатомо-експериментальне дослідження)
(2004) Власова, Олена Вікторівна; Власова, Елена Викторовна; Vlasova, O. V.
Дисертація присвячена вивченню морфо-функціональних аспектів патогенезу ураження серцево-судинної системи при хронічній фтористій інтоксикації та лікувально-профілактичних можливостей його корекції. В роботі використано сучасні морфологічні методи (серійні напівтонкі зрізи, трансмісійна та скануюча електронна мікроскопія) у поєднанні з електрофізіологічними методами дослідження (реовазографія) з статистичним аналізом кількісних показників. Встановлено, що тривалий надлишковий вміст фтору в організмі експериментальних тварин викликає в міокарді деструкцію міжм’язевоволоконних анастомозів (порушення паралельних зв’язків між м’язевими волокнами), пошкодження спеціалізованих з’єднувальних структур в зоні вставних дисків (порушення послідовних зв’язків між кардіоміоцитами), а також патологічні зміни майже усіх органел і міофібріл кардіоміоцитів. Доведено, що до перебудови обмінних мікросудин і змін процесів мікроциркуляції в міокарді тварин при хронічній фтористій інтоксикації відноситься підвищення активності люмінальної поверхні ендотеліального шару кровеносних капілярів, посилення мікропіноцитозного транспорту, зменшення у капілярах еритроцитів, а також розвиток венозної гіперемії, яка супроводжується підвищенням гідратації інтерстиція в міокарді. В експериментальних умовах проведено вивчення лікувально-профілактичних властивостей гліцерофосфату кальція та яблучного пектину. При хронічній фтористій інтоксикації, введення тваринам гліцерофосфату кальція та яблучного пектину дає достовірно регеструєме покращення вивчених нами морфологічних та функціональних показників, що дає змогу рекомендувати їх як лікувально-профілактичний засіб при флюорозі; Диссертация посвящена изучению морфо-функциональных аспектов поражения сердечно-сосудистой системы при хронической фтористой интоксикации и лечебно-профилактических возможностей их коррекции. Комплексное применение современных морфологических методов (серийные полутонкие срезы, трансмиссионная и сканирующая электронная микроскопия) в сочетании с электрофизиологическими (реовазография) методами исследования с последующим статистическим анализом количественных показателей, обеспечило получение качественно новой информации о природе и механизме повреждающего действия фтора при длительном избыточном содержании его в организме на сердечно-сосудистую систему экспериментальных животных. В результате исследования доказано, что перестройка обменных гемомикрососудов и изменение процессов микроциркуляции в миокарде животных заключается в повышении активности люминальной поверхности эндотелиальной выстилки кровеносных капилляров, усилении микропиноцитозного транспорта, уменьшении во внутренних просветах капилляров эритроцитов, а также в развитии венулярной гиперемии, сопровождающейся повышением гидратации интерстиция в миокарде. При хронической фтористой интоксикации деструктивные изменения миокарда сопряжены с заметными изменениями интимального рельефа грудной аорты и повреждением эндотелиальных клеток, вплоть до их очагового отторжения, обнажающего подлежащий тканевой субстрат интимы. Установлено, что длительное избыточное содержание фтора в организме экспериментальных животных вызывает в миокарде деструкцию межмышечноволоконных анастомозов (нарушение параллельных связей между мышечными волокнами), повреждение специализированных соединительных структур в зоне вставочных дисков (нарушение последовательных связей кардиомиоцитов), а также патологические изменения практически всех мембранных органелл и миофибрилл кардиомиоцитов. Поэтому следует ожидать наличия соответствующих функциональных нарушений кровотока в регионарных отделах сердечно-сосудистой системы, что находит подтверждение в эксперименте на животных при реовазографии. При исследовании кардиогемодинамических изменений у кроликов, получавших фторид натрия, имеет место снижение скорости распространения пульсовой волны, уменьшение реографического систолического индекса, увеличение индекса периферического сопротивления, снижение коэффициента эластичности сосудов. При хронической фтористой интоксикации, вводимый животным глицерофосфат кальция оказывает небольшое, но достоверно регистрируемое улучшение изученных нами морфологических и функциональных показателей, что позволяет рекомендовать его в качестве лечебно-профилактического средства при флюорозе. К более существенному снижению патологических явлений сердечно-сосудистой системы животных, вызываемых соединениями фтора, приводит использование в эксперименте яблочного пектина, который, обладая хорошо выраженными обволакивающими и адсорбционными свойствами, эффективно снижает поступление во внутреннюю среду животного организма избыточного количества фтора; The tesis is devoted to the study of morpho-functional aspects of patogenesis of injury of cardiovascular system in chronic fluoride intoxication and medico-prophilactic abilities of its correction. In the work there was used the modern morphological methods (serial semi-thin sections, transmissible and scanning electronic microscopy) in common with electrophysiological methods of investigation (reovasography) with statistic analysis of quantitive indexes. It was determined, that long surplus contens of fluorine in the organism of the experimental animals calls in the miocardium the destruction of intermuscular anastomosises (violaton of parallel connections between muscular fibers), damage of specialised connective structures in the zone of inserted odscs (violations of successive ties between cardiomiocytes) as well as pathological chanhes almost all organelles and myofibrils of cardiomiocytes. It was proved that reconstruction of metabolic exchangeable microcirculation the miocardium of animals in chromic fluoride intoxication belongs the increasing of activity of luminal surface of endothelial globe of circulatory capillaries, strengthening of micropinocytosic transport, decreasing of erythrocytes in capillaries, as well as the development of venous hyperemia which is accomponied by the increasing of hydratation of interstice in miocardium. In the experimental conditions there was conducted the study of medico-prophylactic properties of calcium glycerophosphate and apple pectin. In cronical fluoride intoxication the introducing to the animals calcium glycerophosphate and apple pectin renders relially registered improvement of the studied morfological and functional indexes that gives the possibility to recommend them as medico-prophylactic measure in fluorosis.
Структурна організація кровоносного русла пілоричного відділу шлунка людини в нормі
(МОЗ України Харківський державний медичний університет, 2007) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Svintsitskaja, N. L.
У дисертаційній роботі обґрунтовано уявлення про те, що слизова оболо-нка шлунка знаходиться в особливому, привілейованому положенні за рахунок пристосувальних механізмів, що здійснюються завдяки особливому поло-женню, гістологічній будові та особливому влаштуванню кровоносного русла підслизового шару, який виконує роль опосередкованої ланки в гемодинаміці між поверхневими кровоносними комунікаціями шлункової стінки та слизової оболонки. Уперше в наочній формі підтверджена наявність у поверхневому крово-носному руслі пілоричного відділу шлунка обхідних артеріовенозних комунікацій, які локалізуються на передній і задній стінках у ділянці малої кривизни. Особливою новизною відрізняються дані, отримані завдяки стереологічному аналізу кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка. Встановлено, що обмінні процеси в тканинних структурах слизової оболонки відбуваються за рахунок складноорганізованої в її товщі системи ре-зистивних, обмінних і місткісних кровоносних мікросудин із наявністю шляхів шунтуючого кровотоку. В цілому, вся сукупність цих кровоносних мікросудин відрізняється великою густотою зосередження. При цьому густота прогресивно зростає в напрямку до приепітеліального шару, де вони стають гранично густими; Установлено, що особлива диспозиція артеріол і венул визначає характер формування сіток обмінних мікросудин, які містять капілярні петлі з послідовним і паралельним рухом крові між відповідними артеріолами і збірними венулами. Тому гемомікроциркуляторне русло слизової оболонки шлунка – це радіально-концентрична сітка, в якій умовно позначаються мікросудинні осередки подвійної номінації. В одних із них осьовим центром розглядаються артеріоли, а в інших – збірні венули. У зв'язку з цим перші виділяються нами під назвою резистивно-розподільних, тоді як другі фігурують як збірномісткісні сегменти; В диссертационной работе обосновано представление о том, что слизистая оболочка желудка находится в особом, привилегированном положении за счет приспособительных механизмов, осуществляющихся благодаря особому положению, гистологическому строению и особому устройству кровеносного русла подслизистого слоя, выполняющего роль опосредующего звена в гемодинамике между поверхностными кровеносными коммуникациями желудочной стенки и слизистой оболочки. Впервые в наглядной форме подтверждено наличие в поверхностном кровеносном русле пилорического отдела желудка окольных артериовенозных коммуникаций, которые локализуются на передней и задней стенках в области малой кривизны. Особой новизной отличаются данные, полученные благодаря стереологическому анализу кровеносного микроциркуляторного русла слизи-стой оболочки желудка. Установлено, что обеспечение обменных процессов тканевых структур слизистой оболочки осуществляется за счет сложноорганизованной в ее толще системы резистивных, обменных и емкостных кровеносных микрососудов с наличием путей шунтирующего кровотока. В целом, вся совокупность данных кровеносных микрососудов отличается большой плотностью сосредоточения. При этом плотность прогрессивно возрастает по на-правлению к приэпителиальному слою, где они становятся предельно густыми. Установлено, что особая диспозиция артериол и венул определяет характер формирования сетей обменных микрососудов, которые включают в себя капиллярные петли с последовательным и параллельным током крови между соответствующими артериолами и собирательными венулами. В связи с этим гемомикроциркуляторное русло слизистой оболочки желудка представляет собой радиально-концентрическую сеть, в которой условно обозначаются микрососудистые ячейки двойной номинации. В одних из них осевым центром рассматриваются артериолы, а в других – собирательные венулы. В связи с этим первые выделяются нами под названием резистивно-распредели-тельных, тогда как вторые фигурируют в качестве собирательно-емкостных сегментов;In dissertational work representation that the mucous membrane of a stomach is in special, exclusive position due to the adaptive mechanisms which are carried out due to special position, to a histologic structure and the special device of the blood bed of the submucous stratum which is carrying out a role connecting of a link in the hemodynamics between superficial blood communications of the gastric wall and the mucous membrane is proved. For the first time in the evident form presence in a superficial blood bed of the pyloric part of a stomach of roundabout arteriovenous communications, which lo¬cated on a front and a back walls is confirmed in the field of small curvature. Special novelty the data received due to the stereologic analysis the blood mi-crocirculatory bed of the mucous membrane of a stomach differ. It is established, that maintenance of exchange processes of histic structures of the mucous membrane is carried out for the account of the system of resistive, exchange and capacitor blood microvessels with presence of ways of the shunting bloodstream. As a whole, all data set of blood microvessels differs in the big density of a concentration. Thus the den¬sity of it progressively grows in the direction of the subepithelial stratum where it be¬comes extreme rich. It Is established, that the special disposition of arterioles and venoules defines of the character of the formation of networks of exchange microvessels which include capillary loops with a consecutive and parallel current of blood between appropriate of arterioles and collective venoules. In this connection the blood microcirculatory bed of the mucous membrane of a stomach represents a radial-concentric network in which microvascular cells of a double nomination are conditionally designated. In one of them by the axial centre are considered of arterioles and in others - collective venoules. In this connection the first are allocated with us under the name resistive -distributive whereas the second appear as collective - capacitor segments.
Ангіоархітектоніка плаценти людини і структура плацентарного бар’єра в нормі
(Харківський національний медичний університет, 2008) Блищавенко, Юлія Валеріївна; Блищавенко, Юлия Валериевна; Blyschavenko, Yu. V.
В дисертаційній роботі уперше проведена описова систематизація пупково-плацентарного кровоносного русла людини. Наочно підтверджена наявність в кровоносному руслі плаценти артеріовенозних анастомозів, які локалізуються у стволових ворсинках гіллястого хоріона. Обґрунтовано положення, згідно з яким за рахунок даних анастомозів може бути функціо-нально здійснене шунтуюче перенесення певних об’ємів крові з артеріального русла у венозне, минаючи гемомікроциркуляторне русло котиледонів. Одержані нові факти, що свідчать про те, що обмінні процеси у плаценті здійснюються не тільки за рахунок термінальних ланок гемомікроцирку¬ляторного русла кінцевих ворсин, але й завдяки наявності у стволових ворсинках пристінного розташування обмінних кровоносних мікросудин, між тонкою ендотеліальною стінкою яких і материнською кров’ю знаходиться гранично тонкий шар тканинних структур, який відповідає концепції про плацентарний бар’єр. Подано абсолютно нове трактування функціонального призначення у ворсинчастому хоріоні фібриноїду. Встановлено, що він здійснює локальний адгезивний зв’язок між тісно дотичними між собою в точкових місцях стволовими, претермінальними і термінальними ворсинками в межах окремих котиледонів і тим самим запобігає їхньому зсуву у лакунарному просторі базальної відпадаючої оболонки матки. Внаслідок того що одержані результати дослідження суттєво розширю-ють і поглиблюють знання про морфофункціональну будову пупково-плацентарного кола кровообігу, вони можуть бути корисними для розширення теоретичних можливостей діагностичної практики перинатальної патології. Разом з цим особливу цінність одержані дані мають для патолого-анатомічних досліджень плаценти для з’ясування дійсних причин антена таль¬ної загибелі плода, різних форм аномалії плаценти, розладу пупково-плацентарного кровообігу, а також запальних і дистрофічних процесів у плаценті. У цьому значенні на особливу увагу заслуговує наше трактування функціонального призначення у ворсинчастому хоріоні фибриноїду; В диссертационной работе впервые проведена описательная систематиза¬ция пупочно-плацентарного кровеносного русла человека. Наглядно под¬тверждено наличие в кровеносном русле плаценты артериовенозных анастомозов, которые локализуются в стволовых ворсинках ветвистого хорио¬на. Обосновано положение, согласно которому за счет данных анастомозов функционально осуществим шунтирующий перенос определенных объемов крови из артериального русла в венозное, минуя гемомикроциркуляторное русло котиледонов. Получены новые факты, свидетельствующие о том, что обменные процессы в плаценте осуществляются не только за счет терминальных звеньев гемомикроциркуляторного русла концевых ворсинок, но и благодаря наличию в стволовых ворсинках пристеночно расположенных обменных кровеносных микрососудов, между тонкой эндотелиальной стенкой которых и материнской кровью находится предельно тонкий слой тканевых структур, соответствующий концепции о плацентарном барьере. Представлена совершенно новая трактовка функционального предназна¬чения в ворсинчатом хорионе фибриноида. Установлено, что он осуществляет локальную адгезивную связь между тесно соприкасающимися между собой в точечных местах стволовыми, претерминальными и терминальными ворсин¬ками в пределах отдельных котиледонов и тем самым предотвращает их смещение в лакунарном пространстве базальной отпадающей оболочки матки. В силу того что полученные результаты исследования существенно расширяют и углубляют знания о морфофункциональном устройстве пупочно-плацентарного круга кровообращения, они могут быть полезными для расши¬рения теоретических возможностей диагностической практики перинатальной патологии. Наряду с этим особую ценность полученные данные имеют для патологоанатомических исследований плаценты в целях выяснения истинных причин антенатальной гибели плода, различных форм аномалии плаценты, расстройства пупочно-плацентарного кровообращения, а также воспалительных и дистрофических процессов в плаценте. В этом значении особого внимания заслуживает наша трактовка функционального предназна-чения в ворсинчатом хорионе фибриноида; For the first time the descriptive systematization of umbilicus-placental bloodstream of a man was made. The presence of Hoyer’s canals, which localized in the stem villus of branchy chorion scientifically grounded in the bloodstream of placenta was visually proved. It was scientifically grounded, that at the expense of given Hoyer’s canals the shunting transportation of definite volumes of blood from arterial to venous bloodstream, passing hemomicrocirculational bed of cotyledons, can be functionally done. The facts show, that metabolic process in placenta are executed not only at the expense of terminal links of hemomicrocirculational bed of terminal villus, but due to presence of metabolic blood micro vessels in stem villus pariental allocation, between their thin endothelial sides and the maternal blood there is boundary thin layer of tissue architecture, appropriate to the concept of placental barrier. Absolutely new treatise of functional purpose in villous chorion of fibrinoid was introduced. It was established, that it executed local adhesive bond between closely tangent in the points of contact, preterminal and terminal villus in the range of particular cotyledons and thereby prevented their shift in lacuna space of basal lamina uterus. Findings considerably broaden and deepen today’s knowledge about morphofunctional constitution of umbilicus-placental blood circulation and could be useful to broaden theoretical facilities of diagnostic practice of perinatal pathology. Findings can be particularly useful for pathologist’s examining placenta to find real causes of antenatal fetal death, different forms of placenta aperiodicities, abnormality of umbilicus-placental blood circulation and inflammatory and dystrophic processes of placenta. In this case our treatise of functional purpose in villous chorion of fibrinoid deserves attention.

Переглянути

Перегляд Авторефетати та дисертації. Кафедра анатомії людини за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування