Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2020

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12487

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 191

Лікування дегенеративних змін епітелію очної поверхні при синдромі «Сухого ока»
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Максимук, Ольга Юріївна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Воскресенська, А. В.; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Максимук, Ольга Юрьевна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Воскресенская, А. В.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V .; Maksimuk, O. Yu.; Steblovska, I. S.; Voskresenskaya, A. V.
За даними останніх досліджень, розповсюдженість синдрому «сухого ока» складає 14 %, у пацієнтів у віці до 50 років та 65-75% у пацієнтів старше 50 років. Факторами ризику розвитку синдрому «сухого ока» вважається старіння, стрес, дія частих інстиляцій очних препаратів, вплив променевої енергії, цукровий діабет. Тому, метою даного дослідження є вивчення можливості застосування препарату антиоксидантної дії – «Деларгін» у комплексній терапії синдрому «сухого ока». В умовах кафедри офтальмології було обстежено 50 пацієнтів (100 очей) у віці 30-70 років. Всі пацієнти були розділені на 3 групи в залежності від терапії синдрому «сухого ока». 1 група включала 10 хворих (20 очей), їм призначено лікування у вигляді інстиляцій крапель – оксіал. 2 група – 10 хворих (20 очей) - призначена базисна терапія - інстиляції розчину натрієвої солі гіалуронової кислоти 0,0015 г/мл. 3 група - 20 хворих (40 очей) отримували інстиляції деларгіну та гіалуронової кислоти. Контроль ефективності лікування проводили за допомогою наступних методів: для оцінки базальної сльозопродукції проводили пробу Ширмера 1 за допомогою діагностичних смуг «Офталік-тест» (Індія). Пробу Норна проводили для контроля стабільності сльозної плівки. Флюоресцентний тест (фарбування рогівки 1% розчином флюоресцеїна натрія) для виявлення дефектів рогівки. Lipkof тест – для оцінки ступеня утворення складки бульбарної кон’юнктиви відносно реберного краю нижньої повіки. В результаті проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи, які приймали препарат Оксіал, в деякій мірі підвищився показник тесту Норна з 6,8 ± 0,1 с до 7,5 ± 0,1 с, у пацієнтів 2-ї групи після лікування він відповідав 8,5 ± 0,2 с. В 3-й групі тест Норна відповідав 11,2 ± 0,2 с. (р<0,05). Частота миготливих рухів значно знизилась і наближалася до величини норми. Показано, що лікування пацієнтів з синдромом «сухого ока», що включає в себе препарат антиоксидантної дії деларгін, в значній мірі прискорює та сприяє нормалізації показників, що характеризують цей процес.
Характеристики серцевого ритму у пізніх недоношених новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Соловйова, Галина Олексіївна; Соловьева, Галина Алексеевна; Soloviova, H. O.
Адаптація пізніх недоношених дітей до поза утробного існування складна й вимагає ретельного контролю за всіма життєво важливими параметрами в постнатальному періоді. Загальна незрілість в поєднанні з перенесеними метаболічними й гіпоксичними порушеннями «залишає лише вузький коридор» компенсаторних можливостей дитини. Потреба вивчення постгіпоксичної ішемії міокарду у новонародженого обумовлена тим, що в неонатальному періоді рання діагностика і своєчасне лікування здатні запобігти віддалені несприятливі наслідки наявних порушень. Мета. Раннє виявлення порушення ритму та провідності у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Методи дослідження. Проведено одноцентрове дослідження, в яке включено 93 пізніх передчасно народжених дітей, які народились у Перинатальному центрі у 2019-2020 роках. В І групу були включені новонароджені (n=47) з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ІІ групу склали недоношені діти (n=46) з гіпоксично-геморагічним ураженням центральної нервової системи. Провели тривале моніторування електрокардіограми з перетворенням змінених комплексів QRST-QRST у 2D формат з різнокольоровим представленням всіх компонентів електричної систоли шлуночків. Результати. Серед гетеротопних порушень ритму серця найбільш часто реєструвалися суправентрикулярні екстрасистоли в 89,4±4,8% у дітей І групи та в 67,4±6,1% дітей ІІ групи з денним типом розподілу в обох групах. Шлуночкові екстрасистоли достовірно частіше зустрічалися в І групі (21,3±6,3%) в порівнянні з ІІ групо (10,9±6,1%), з достовірним збільшення площі ектопічних шлункових комплексів (1492,2), що є індикатором пролонгованого процесу деполяризації. Висновки. Вивчення біоелектричної активності серця на основі моніторингу добової електрокардіограми з проведенням якісного й кількісного аналізу конвертованих комплексів QRST-QRST підвищує ефективність візуальної діагностики електричної нестабільності міокарду у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи.
Біль у педіатричного пацієнта з онкологічним діагнозом
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Артьомова, Наталія Сергіївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Артемова, Наталия Сергеевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Artomova, N. S.; Soloviova, H. O.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.
Больовий синдром є частим провідним синдромом онкологічної та онкогематологічної патології у дітей. Не дивлячись на курабельність чи навпаки, некурабельність стану, пов’язаний з цим станом больовий синдром практично завжди можливо взяти під контроль, чим значно покращити якість життя пацієнта та його родини. В представленій статті розглянуті причини й механізм виникнення больового синдрому у дітей з онкологічною та онкогематологічною патологією. Адекватне визначення патогенетичних механізмів та оцінка больового синдрому є основною метою первинної оцінки стану пацієнта, з урахуванням психосоціальної характеристики пацієнта та його родини, тому вкрай важливо, щоб клініцисти включали ці критерії в первинні та наступні обстеження пацієнтів з онкологічною патологією, щоб мати змогу забезпечити відповідними терапевтичними ресурсами. Відкрита актуальність комплексного розуміння етіології та патогенетичних механізмів виникнення больового синдрому у дітей з онкологічною патологією, що безпосередньо впливає на стратегію подолання болю, який пов’язаний з пухлинним процесом, лікуванням та здійсненням лікувально-діагностичних маніпуляцій у такого контингенту дітей. Для фахівців з дитячої онкології та онкогематології важливо діагностувати загальний больовий синдром, що супроводжує онкологічну патологію. Ефективне знеболення потребує ретельного спостереження за пацієнтом та синдромальними реакціями під час лікування. Ідеальна комплексна оцінка больового синдрому повинна включати в себе обговорення мети та очікувань від терапії болю, всебічне оцінювання больового синдрому, його інтенсивність, характеристики та локалізацію. Висвітлені основні принципи подолання больового синдрому, трьохступеневий підхід щодо терапії больового синдрому у педіатричного пацієнта з онкологічною патологією та розглянуті основні характеристики та комбінації груп анальгетиків для керування болем.
Клініко-інструментальна характеристика нейросонографічних змін, виявлених в динаміці у дітей з вродженою хламідійною інфекцією
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Шапошнікова, Наталія Володимирівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Шапошникова, Наталия Владимировна; Фастовец, Марина Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Yе.; Shaposhnikiva, N. V.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.; Kalyuzhka, O. O.
Проблема вродженої хламідійної інфекції залишається актуальною. Актуальність проблеми обумовлена труднощами її діагностики та особливостями перебігу. Мета дослідження. Уточнення в динаміці тяжкості і характеру уражень центральної нервової системи при вродженій хламідійній інфекції. Матеріали і методи. Було обстежено 103 новонароджених. Катамнестичні спостереження відбувалися протягом 1 року. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених. Виділена основна група (80 дітей), другу контрольну групу склали 23 «умовно здорових» дітей. Окремо виділена ІІІ група – 36 дітей, які народилися в задовільному стані (від матерів, інфікованих хламідіями). Результати та їх обговорення. Аналіз результатів обстеження показав, що вісцеральні форми з вродженою хламідійною пневмонією були діагностовані майже у 50% новонароджених; локалізовані форми (вроджений кон’юнктивіт) у 7,5% дітей. У 45% дітей основної групи були відсутні клінічні ознаки захворювань. Нейросонографію проводили в динаміці. Установлено, що лентикулярна васкулопатія, ділянки підвищеної ехогенності, потовщення стінок шлуночків, як самостійно, так і в комбінації зустрічались тільки у дітей основної групи і розцінювались нами як маркери внутрішньоутробного інфікування. Результати нейросонографічного обстеження протягом 1 року життя у дітей основної групи свідчать про наявність у них патологічних змін. У дітей контрольної групи, в динаміці, маркери внутрішньоутробного інфікування не були виявлені. Таким чином, отримані нейросонографічні дані в динаміці являються підтвердженням тривалої та пошкоджуючої дії інфекції у дітей основної групи. Висновок. Патологічні зміни, виявлені на нейросонографії, зберігалися протягом першого року життя та корелювали з формуванням у дітей затримки стато-кінетичного розвитку, синдрому м’язової дистонії та дитячого церебрального паралічу.
Особливості коморбідного больового синдрому та когнітивної дисфункції у пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Московко, С. П.; Московко, Г. С.; Андрієвська, М. І.; Співак, Я. В.; Московко, С. П.; Московко, Г. С.; Андриевская, М. И.; Спивак, Я. В.; Moskovko, S. P.; Moskovko, G. S.; Andriievska, M. I.; Spivak, Ya.
В даній роботі було проведено огляд наукових джерел про множинний (розсіяний) склероз, проаналізовано останні дані про особливості когнітивної дисфункції та коморбідний больовий синдром у пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом. Множинний (розсіяний) склероз належить до групи хро- нічних прогресуючих демієлінізуючих захворювань із переважним ураженням центральної нервової системи. Він вражає понад 2,5 мільйона людей у всьому світі і вважається одним із найбільш інвалідизуючих неврологічних розладів. Симптоматика варіює від фізичних симптомів, включаючи втрату зору, спастику, дисфункцію сечового міхура та кишечника, проблеми з ходьбою та рівновагою, втому та біль до таких психічних проблем, як когнітивні порушення, депресія та тривога. Значний вплив на якість життя пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом мають коморбідні стани. Це породжує значний науковий інтерес, оскільки їх наявність може спричинити затримку діагностики, змінити прогресування неврологічного дефіциту, знизити фізичну діяльність та посилити вираженість симптомів основного захворювання. Одним з найчастіших коморбідних станів, що супроводжують множинний (розсіяний) склероз, є біль. Поширеність больового синдрому складає від 29% до 86%. Певна когорта пацієнтів відзначає біль як один з перших симптомів множинного склерозу. Також при лікуванні та діагностиці множинного (розсіяного) склерозу у більшості випадків не береться до уваги стан когніції, яка завжди супроводжує пацієнта у вигляді когнітивних розладів різного ступеня важкості. Під когнітивною функцією розуміють найбільш складні механізми, за допомогою яких виконується процес раціонального пізнання навколишнього середовища та взаємодія з ним. Щоб оцінити стан когніції, можуть допомогти як серія когнітивного тестування при множинному склерозі, так і оцінка атрофії сірої речовини при МРТ-дослідженні. Також допоміжним методом діагностики є транскраніальна магнітна стимуляція, за допомогою якої можна створити модель картування кори головного мозку, використавши викликані моторні потенціали. Таким чином аналіз літератури показав, що досі не вивченими є питання впливу коморбідності та когнітивної дисфункції на перебіг множинного склерозу, зв’язку початку множинного склерозу з коморбідними станами, кореляцією неврологічного дефіциту з когнітивною здатністю пацієнтів.
Оцінка показників якості життя в залежності від ступеню вираженості м’язового тонусу нижніх кінцівок у пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Бойко, Дмитро Іванович; Shkodina, A. D.; Tarianyk, K. A.; Lytvynenko, N. V.; Boiko, D. I.
Розсіяний склероз посідає одне з перших місць у світі серед основних причин інвалідизації пацієнтів молодого віку, однією з причин якої є спастичність м’язів нижніх кінцівок. Метою дослідження було проаналізувати зв’язок вираженості спастичної гіпертонії у м’язах нижніх кінцівок з показниками якості життя пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу. У дослідження було включено 43 пацієнта з розсіяним склерозом чоловічої та жіночої статі, віком від 19 до 54 років (середній вік 38±9,8 років) в стадії загострення, що були госпіталізовані у неврологічне відділення. За перебігом захворювання пацієнти були розподілені на групи: 1 – рецидивуючо-ремітуючий, 2 – вториннопрогресуючий. Діагноз встановлювали згідно критеріїв Мак-Дональда (2011р.). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу Expanded Disability Status Scale. Всі пацієнти отримували пульс-терапію метилпреднізолоном впродовж 5 днів. У досліджуваних визначали рівень спастичності у нижніх кінцівках за модифікованою шкалою Тардьє. Показники якості життя оцінювалися за опитувальником “The Short Form-36”, з подальшим аналізом усіх субшкал. Оцінку когнітивних функцій проводили за шкалою Mini-Mental State Examination в обох групах. Проведене дослідження продемонструвало, що спастичність, як симптом прояву захворювання, має вплив на показники якості життя відповідно до типу перебігу розсіяного склерозу. Спастична гіпертонія у різних групах м’язів впливає на показники якості життя, що необхідно враховувати під час вибору тактики лікування. З віком та подовженням тривалості захворювання у пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим розсіяним склерозом знижується суб’єктивна оцінка фізичного функціонування, а з вторинно-прогресуючим – підвищується рівень спастичності, що в свою чергу свідчить про різницю у суб’єктивному сприйнятті хвороби за різних типів перебігу.
Причини розвитку коронарного синдрому Х у жінок
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Циганенко, Ірина Володимирівна; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Цыганенко, Ирина Владимировна; Овчаренко, Людмила Константиновна; Tsyganenko, I. V.; Ovcharenko, L. K.
В роботі розглянуто причини розвитку коронарного синдрому Х у жінок шляхом оцінки дослідної групи та контрольної з типовою стенокардією напруги при ангіографічно змінених судинах, які складалися з 30 пацієнток кожна. При вивченні медичної документації пацієнток дослідної групи було виявлено, що в репродуктивному періоді всі вони мали гіперестрогенемію, підтверджену лабораторно, з відповідними наслідками у вигляді різного роду гінекологічних захворювань, в той час як у пацієнток контрольної групи гінекологічний анамнез був обтяженим лише у 1 жінки. Враховуючи проведені дослідження, ризик розвитку ендотеліальної дисфункції у 30,3 рази вище у жінок з гіперестрогенемією в анамнезі. А от, щодо ліпідного спектру, результати виявилися протилежними. У дослідній групі показники були в межах норми, а у контрольній рівень ліпопротеїдів низької щільності значно перевищував необхідні значення. Не дивлячись на те, що естрогени підвищують концентрацію в крові ліпопротеїдів високої щільності і знижують вміст ліпопротеїдів низької щільності, які є атерогенними, їхній надлишок чинить не менш негативний влив, ніж нестача, оскільки при зниженні концентрації зростає ризик розвитку атеросклерозу, а при підвищенні – ризик розвитку ендотеліальної дисфункції, яка провокує появу коронарного синдрому Х, що саме і підтверджує розвиток у пацієнток дослідної групи з гіперестрогенемією в анамнезі ендотеліальної дисфункції шляхом порушення процесу проліферації ендотеліоцитів з подальшим дисбалансом секреції оксиду азоту, ендотеліну, простацикліну та тромбомодуліну, тромбопластину, фактора активації тромбоцитів та фактора фон Віллербанда, що і зумовлює появу клінічної картини ішемічної хвороби серця. Через здатність внутрішньої оболонки судин продукувати таку велику кількість біологічно активних речовин, скоригувати медикаментозно такі зміни практично неможливо.
Стереоморфология: история и перспективы ее развития для теории и практики медицины
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Устенко, Роман Леонидович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Каценко, Андрей Любославович; Литовка, Владимир Викторович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Каценко, Андрій Любославович; Литовка, Володимир Вікторович; Sherstiuk, O. O.; Svintsytska, N. L.; Ustenko, R. L.; Piliuhin, A. V.; Katsenko, A. L.; Lytovka, V. V.
В статье показано, что от развития науки и качества подготовки квалифицированных специалистов, которые обеспечивают современный научный процесс, зависит не только здоровье нации, но и судьбы народов, населяющих Землю, и будущее самой планеты. В статье освещены этапы научной анатомии, результаты и перспективы ее развития. Выделены цели, задачи, методы и результаты собственных исследований на основе стереоморфологического метода изучения полых и паренхиматозных внутренних органов и желез. В статье приведена уникальная методика, позволяющая получать трехмерное представление о сосудах тела человека, способствующая пространственному восприятию архитектоники экстра- и интраорганного кровеносного русла - инъекционно-коррозионный метод, разработанный голландским ученым Рюйшем. Отмечено, что «изюминкой» музея кафедры анатомии человека Украинской медицинской стоматологической академии является богатая коллекция инъекционно-коррозионных препаратов внутренних органов человека и животных. Этот классический метод с учетом индивидуальных модификаций позволяет получить точную высококачественную объемную копию кровеносного русла внутреннего органа или отпечатка (слепка) стенок полого органа, пригодных для дальнейшего проведения морфологических исследований. На примере инъекционно-коррозионных препаратов кровеносного русла желудка человека были изучены особенности его стереоангиоархитектоники. В статье освещена разработанная на кафедре анатомии человека Украинской медицинской стоматологической академии методика стереологического исследования предстательной, больших и малых слюнных и слезной желез, которая имеет свое отображение в ряде научных работ сотрудников профессорско-преподавательского состава. В частности, рассмотрены результаты пластического трехмерного реконструирования на примере эпителиальных структур предстательной железы и малых слюнных, слезных желез человека.
Вміст інтерлейкіну- 6 у ротовій рідині дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Онищенко, Анастасія Володимирівна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Мамонтова, Тетяна Василівна; Онищенко, Анастасия Владимировна; Шешукова, Ольга Викторовна; Мамонтова, Татьяна Васильевна; Onyshchenko, A. V.; Sheshukova, O. V.; Mamontova, T. V.
Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з поточного стану епідемії ожиріння та доказів її асоціації з захворюванням порожнини рота та обстеження дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла. Метою дослідження стала оцінка стоматологічного статусу у дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою та можливий зв’язок їх з концентрацією інтерлейкіну-6 у ротовій рідині. Матеріали та методи. У дослідження було включено 81 школяра (учні 1-4 класів школи м. Полтава) у віці 6-11 років. Проводилося вивчення антропометричних даних і оцінка фізичного розвитку, клінічне стоматологічне обстеження Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою спрощеного гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Визначення концентрації інтерлейкіну – 6 у ротовій рідині. Результати. За даними проведеного нами обстеження встановлено наступне. Індекс гігієни у дітей з надмірною масою тіла був у межах 1,53±0,06 (РМА=0) бала, а у цій групі дітей з ознаками запалення визначався незначно більший показник 1,58±0,08, що відповідає задовільній гігієні та середньому значенню індексу. У дітей з нормальною масою тіла це показник був не істотно більший і коливався у межах 1,64±0,08 бала, для дітей зі здоровим пародонтом, а при наявності гінгівіту складав 1,75±0,06, що відповідає незадовільній гігієні при високому показнику індексу у цих двох груп. Вивчення інтенсивності карієсу показало, що у обстежених дітей з нормальною масою тіла кп+КПВ складає 1,48±0,24 та 1±0,54, цей показник був 2,03±0,36 та 1,25±0,34 для дітей з надмірною масою тіла. Поширеність карієсу для групи 1а і 1б близько 60% та 44% відповідно, а для дітей з груп з нормальною масою тіла (2а та 2б) – 53% та 38% відповідно. У дітей з нормальною масою тіла показник концентрації інтерлейкіну-6 був неістотно більший і коливався у межах 6,12±0,36, для дітей зі здоровим пародонтом, а при наявності гінгівіту складав 6,25±0,33, що може інтерпретуватися як ранній чутливий, хоч й неспецифічним маркером запалення, що проявляється і клінічними ознаками. Значення інтерлейкіну-6 у дітей з надмірною масою тіла був у межах 4,64±0,26 (РМА=0), а у цій групі дітей з ознаками запалення визначався незначно менший показник 4,46±0,1, що може вказувати на більшу та стійкішу імунну відповідь. Висновки. Отже, за даними стоматологічного обстеження рівень гігієни у всіх дітей з нормальною масою тіла був незадовільним, у дітей з надмірною масою тіла визначався задовільний рівень гігієни. Поширеність карієсу у обстежених дітей 6-11 років відповідає загальноміському показнику. Вивчення інтенсивності карієсу показало, що у обстежених дітей з нормальною масою тіла кп+КПВ складає 1,48±0,24 та 1±0,54, цей показник був 2,03±0,36 та 1,25±0,34 для дітей з надмірною масою тіла. Що ж стосується значення інтерлейкіну-6, то тут визначаються зміни. Таким чином, цитокіни є важливими показниками і оцінка вмісту цих речовин в біологічних рідинах дозволяє отримати інформацію, попередити та профілактувати у майбутньому запальні захворювання тканин пародонту.
Аналіз ефективності застосування збагаченої тромбоцитами плазми та бетаметазону у хворих із гніздовою алопецією
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Альджабалі, М. А.; Куц, Л. В.; Альджабали, М. А.; Куц, Л. В.; Aljabali, M. A.; Kuts, L. V.
В епоху доказової медицини підтвердження захворювання за допомогою різних інструментальних методів дослідження, є важливим завданням. Це дозволяє скорочувати кількість діагностичних помилок і призначати в кожному випадку належне лікування, яке відповідає сучасним поглядам на проблему гніздової алопеції. Крім того, динамічне спостереження, реєстрація даних та їх статистична обробка дає перспективу на отримання методів лікування на доказовому рівні. Актуальним є ви- вчення ефективності різних методів лікування з реєстрацією результатів та статистичною обробкою отриманих даних. Метою нашого дослідження було порівняти ефективність застосування монотерапії ін’єкціями бетаметазону, плазми збагаченої тромбоцитами та їх комбінації. Для дослідження були задіяні 104 хворих на гніздову алопецію середнім віком (35,7 ± 8,9) років. Усі пацієнти були розподілені рандомізованим чином на три групи. І група отримувала внутрішньошкірні ін’єкції бетаметазону загальним курсом 4 сеанси 1 раз на місяць. ІІ групу пацієнтів лікували ін’єкціями плазмою збагаченою тромбоцитами 1 раз в 2 тижні протягом 16 тижнів. ІІІ група отримувала 4 сеанси бетаметазону, які чергувалися з 4 сеансами лікування плазмою збагаченою тромбоцитами з інтервалом у 2 тижні. Спостереження за пацієнтами проводили до лікування та через 3, 6 та 17 місяців. У роботі враховували вік, стать, звичку курити, наявність алопеції у родичів, тривалість, форму та стадію захворювання, індекс тяжкості алопеції та відростання волосся, наявність «жовтих та чорних точок», псевдовелусного, «конічного» та термінального волосся. Статистичне опрацювання даних проводили за допомогою пакету програм SPSS 22.0. Одержані результати показали, що комбінована терапія дозволяє отримати кращий результат, особливо на віддалених термінах спостереження.
Методологічний підхід до діагностики і лікування бічних кіст та нориць шиї у дітей
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Швец, Анатолий Иванович; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Belokon, S. A.; Rezvіna, E. Yu.; Shvets, A. I.
У статті проаналізовано фундаментальні наукові праці та публікації в періодичних виданнях. На підставі даних ретроспективного аналізу 67 архівних історій хвороб тематичних пацієнтів, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави за 10- річний період співробітниками кафедри дитячої хірургічної стоматології встановлювалася частота виникнення бічних кіст шиї і бічних свищів шиї. Для встановлення клінічного діагнозу використовували загальноклінічні, додаткові і спеціальні методи обстеження - діагностичну пункцію. При сумнівних і складних випадках проводили ультразвукову діагностику і магнітно-резонансну томографію, а при наявності нориці - фістулографії в прямій і бічній проекціях. Мікроскопічна будова бічних кіст шиї і бічних свищів шиї вивчали співробітники кафедри патологічної анатомії з секційним курсом на препаратах, виготовлених з післяопераційного матеріалу за загальноприйнятими методиками. Бічні кісти і нориці шиї у дітей зустрічаються в різних вікових групах і складають 31,3% в структурі кісток м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Маючи непросту анатомотопографічну локалізацію і своєрідну клініко-морфологічну картину, вони викликають певні труднощі в діагностиці та ускладнення при їх хірургічному лікуванні. Бічні свищі шиї, в залежності від причин виникнення, відрізняються довжиною, анатомічної локалізації, спрямованості їх ходу і будовою, звичайно вимагає використання сучасних інформативних додаткових маніпуляцій і діагностичних заходів, що забезпечують успіх при проведенні оперативних втручань при оптимальному варіанті їх планування.
Оптична когерентна томографія в діагностиці гострих порушень венозного кровообігу в сітківці і їх ускладнень
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Максимук, Ольга Юріївна; Максимук, Ольга Юрьевна; Maksmuk, O. Yu.
Проведено комплексне офтальмологічне обстеження хворих з гострими порушеннями венозного кровообігу в сітківці з використанням нового, сучасного, безконтактного, високоточного методу діагностики офтальмологічних захворювань – оптичної когерентної томографії. Висвітлено особливості оптичної когерентної томографії у хворих з різними типами гострих порушень венозного кровообігу в сітківці. Вказані переваги комплексного обстеження таких хворих за допомогою традиційних офтальмологічних методик з використанням біомікроофтальмоскопіі, фотореєстрації картини очного дна за допомогою фундус-камери і флюоресцентної ангіографії, а також оптичної когерентної томографії щодо ранньої діагностики макулярного набряку та його характеристик, виявлення ішемічних ділянок сітківки. Нами обстежено 62 хворих з тромбозами вен сітківки. Тромбоз вен сітківки за ішемічним типом діагностований нами у 30 хворих, за неішемічним – у 32. Сере- дній вік хворих з ішемічним тромбозом склав 63,5 роки. Початкова гострота зору ураженого ока хворих була низькою: 0,01-0,05 (20 хворих з ішемічним тромбозом) і 0,05-0,1 (10 хворих з ішемічним тромбозом) – в залежності від ураження макулярної зони сітківки. На флюоресцентних ангіограммах хворих з ішемічним тромбозом центральної вени сітківки спостерігалося значне подовження часу ретинальної циркуляції, асиметрія в контрастуванні гілок центральної вени сітківки; основна ознака ішемічного тромбозу – обширні гіпо- та нефлюоресцентні ділянки сітківки. На пізніх фазах реєструвалися гіперфлюоресценція диска зорового нерва і макулярної ділянки сітківки. У хворих з ішемічним типом гострих порушень венозного кровообігу в сітківці на оптичній когерентній томографії виявлено потовщення сітківки в основному за рахунок дифузного і кістовидного макулярного набряку, а також ексудативного відшарування нейроепітелію. Ділянки стоншення сітківки на оптичній когерентній томографії відповідали зонам капілярної неперфузії. Середній вік хворих з неішемічним тромбозом становив 59,2 роки. У хворих з неішемічним тромбозом спостерігалася порівняно висока гострота зору. Початкова гострота зору 0,3 і вище виявлена у 23 хворих з неішемічним тромбозом; 0,1 - 0,3 – у 5 хворих; менш як 0,1 – у 4 хворих. Однією з головних причин значного зниження зору у таких хворих був макулярний набряк. На флюоресцентних ангіограмах хворих з неішемічним тромбозом реєструвалося подовження часу венозної перфузії, час контрастування артерій відповідав нормальних показників. В артеріо-венозну фазу була виявлена гіперфлюоресценція ретинальних венул, екстравазація великих судин, розширення капілярів і венул. Виявлено гіперфлюоресценцію диска зорового нерва, а також макулярної ділянки сітківки в результаті набряку. Ділянок капілярної неперфузії значної протяжності і ознак ретинальної неоваскуляризації у хворих з неішемічним тромбозом не було. За результатами оптичної когерентної томографії великих ділянок стоншення сітківки у хворих з неішемічним типом тромбозу нами не виявлено. Незначне потовщення макулярної ділянки без змін архітектоніки сітківки виявлено нами у 5 хворих з неішемічним типом тромбозу. Такий підхід певною мірою прогнозувати перебіг захворювання і призначити відповідне лікування з метою профілактики неоваскуляризації сітківки та можливого розвитку вторинної неоваскулярної глаукоми.
Вплив гормональної регуляції на колонізаційну резистентність піхви при бактеріальному дисбіозі
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Грузевський, О. А.; Грузевский, А. А.; Hruzevskyi, O. A.
Враховуючи регулюючий вплив гормональної регуляції на вагінальну біоту та стан колонізаційної резистентності піхви, актуальним є вивчення показників гормональної регуляції у пацієнток за умов наявності нормоценозу та дисбіозу різного ступеню. Мета роботи. Встановити вплив гормональної регуляції на мікробіоту та колонізаційну резистентність піхви при бактеріальному дисбіозі. Матеріал та методи. В дослідження відібрано 298 жінок, яких розподілили за індексом умовнопатогенної мікрофлори (ІУПМ): при нормоценозі ІУПМ був нижчим від -3 lg ГЕ/зразок (n=53), при дисбіозі І ступеня склав від -3 до -1 lg ГЕ/зразок (n=128) і при дисбіозі ІІ ступеню – перебільшував -1 lg ГЕ/зразок (n=117). Молекулярноенетичні дослідження зіскрібка епітелію з задньобокової стінки піхви проводили методом полімеразної ланцюгової реакції («ДНК-технологія», РФ). Кількісно визначали лактобактерії, факультативні і облігатні анаероби, міко- і уреаплазми та дріжджоподібні гриби. Імуноферментним аналізом визначали вміст у сироватці крові гормонів: лютеотропного, фолiкулостимулюючого, пролактину, кортизолу, прогестерону (ПГ), естрадіолу (Е2), тестостерону (ТС). Зв’язок мікробного біоценозу з вивченими показниками вивчали за допомогою регресійного аналізу (Statistica 10; StatSoft, Inc., USA). Результати. При нормоценозі гормональні показники не мали зв’язків з кількістю мікробіот, за виключенням рівню ТС, який негативно був зв’язаний з ІУПМ. При прогресуванні дисбіозу вміст у крові Е2 і ПГ знижувався та мав оборотний зв’язок з ростом патогенної мікробіоти, що відображало недостатність гормональних механізмів підтримки сталості нормоценозу. Патогенне значення мали також гіперпролактинемія і гіпертестостероненемія, які прямо корелювали з ростом патогенної мікробіоти. Зменшення вмісту у крові кортизолу при дисбіозі ІІ ступеню було пов’язано з ростом анаероба – Atopobium vaginalis. Гормональні порушення ко- релювали із зменшенням вмісту у вагінальному секреті факторів колонізаційної резистентності – лізоциму і IL10 та збільшенням вмісту патогенного фактору – TGF-1β. Висновки. Отримані результати по впливу системи гормональної регуляції на показники мікробного біоценозу та місцевої колоніальної резистентності відображали формування гормональної недостатності при прогресуванні вагінального дисбіозу.
Поліморфний сайт RS3200401 гену MALAT1 не асоційований із віком виникнення раку нирки
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Волкогон, А. Д.; Гарбузова, В. Ю.; Атаман, О. В.; Volkohon, A. D.; Harbuzova, V. Yu.; Ataman, O. V.
На сьогодні довга некодуюча РНК MALAT1 вважається однією із основних РНК, пMALAT1, поліморфізм генів, рак ниркиричетних до виникнення та метастазування злоякісних пухлин різної локалізації. Результати нещодавніх експериментів показали, що MALAT1 відіграє важливу роль у настанні та прогресії і раку нирки. При цьому було виявлено, що виживаність онкохворих залежить від рівня експресії гена цієї РНК. Метою дослідження стало вивчення можливого зв’язку rs3200401-поліморфізму гена MALAT1 із віком виникнення раку нирки в українських пацієнтів. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено із використанням венозної крові 101 хворого зі світлоклітинним нирково-клітинним раком (42 жiнки та 59 чоловiкiв). Визначення rs3200401 поліморфізму гена MALAT1 здійснювали за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з використанням компонентів TaqManSNP Assay C_3246069_10. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми SPSS (версія 17.0). Методики Каплана-Мейера та Кокс-регресія були застосовані для перевірки можливої асоціації між rs3200401-генотипами та віком виникнення раку нирки. Значення Р < 0,05 вважали статистично достовірними. Результати. Результати генотипування за поліморфним сайтом rs3200401 гена MALAT1 показали, що серед пацієнтів із нирково-клітинним раком 71 (70,3 %) особa мала генотип СС, 29 (28,7 %) – генотип СТ, 1 (1 %) – генотип ТТ. Аналіз виживаності методом Каплана-Мейера показав, що тривалість життя до моменту виникнення пухлини не пов’язана із rs3200401-локусом (log rank Р = 0,449 – для кодомінантної моделі; log rank Р = 0,847 – для домінантної моделі). Результати аналізу за допомогою регресії Кокса також показали, що ризик розвитку нирково-клітинної карциноми з віком не залежить від rs3200401-сайту гена MALAT1 (Р > 0,05). Статистично достовірні результати не були виявлені і після врахування статі, індексу маси тіла пацієнтів, наявності в них метастазів, звички палити та вживати алкоголь (Р > 0,05). Висновки. В українській популяції поліморфізм rs3200401 гена довгої некодуючої РНК MALAT1 не пов’язаний із віком настання раку нирки.
Оцінка цефалометричних показників при двосторонньому дистальному зміщенні суглобових голівок скронево-нижньощелепного суглобу
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Вовк, В. В.; Неспрядько, В. П.; Вовк, В. В.; Неспрядько, В. П.; Vovk, V. V.; Nespriadko, V. P.
Актуальність. В процесі росту і розвитку зубо-щелепного апарату важливу роль відведено напрямку і характеру росту лицевого скелету. Адже саме від його характеристик формується естетична симетричність черепних структур, їх функціональна взаємодія, дисгармонійність у вигляді клінічних проявів. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу є однією з найрозповсюдженіших хвороб сьогодення. Тому знаходження ранніх факторів ризику та методів впливу стає основним завданням. Метою даного дослідження стало виявлення оклюзійних та скелетних особливостей розвитку зубощелепного апарату у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглобу, порівняння телерентгенографічних показників та показників комп’ютерної томографії положення голівок скронево-нижньощелепного суглобу. Матеріали та методи. Загальна вибірка – 45 пацієнтів. Дослідна група включала 26 осіб з дистальним зміщенням суглобових голівок. Контрольна група включала 19 пацієнтів. Пацієнти були первинно обстежені з використанням функціональних проб, пальпацією жувальних м’язів, оклюзіографія – копіювальний папір Baush 200,100,8 мікрон, цефалометричний аналіз Tweed, Kim, Jarabak, Ricketts, комп’ютерна томографія скронево-нижньощелепного суглобу. Статистична обробка отриманих результатів за допомогою програми IBM SPSS Statistic Base v.22. Результати. У жодного пацієнта при оцінці статичної та динамічної оклюзії не спостерігалось порушень, латеротрузійні рухи за типом «іклового захисту». У пацієнтів дослідної групи – двостороннє зменшення задньої суглобової щілини зправа-середнє 1,96, зліва- медіана 1,81. У контрольній групі зправа-середнє 2,75, зліва-медіана 2,67. У пацієнтів контрольної та дослідної групи показники Tweed
Вплив суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на продукцію оксиду азоту в сім’яниках щурів за умов хронічної нітратно-фторидної інтоксикації
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Соловйова, Наталія Веніамінівна; Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Ye.; Solovyova, N. V.; Kostenko, V. O.
В Полтавській області України можливе поєднане надлишкове надходження нітратів та фторидів до організму, оскільки води Бучакського водоносного горизонту містять багато іонів фтору, а та- кож тому, що Полтавська область є регіоном із розвинутим сільським господарством. Метою да- ної роботи є встановлення впливу суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на зміни активностей компонентів циклу оксиду азоту, а саме загальну активність NOS, активність конститутивних форм NOS (cNOS), індуцибельної форми NOS (iNOS), нітрат-, нітритредуктаз та аргіназ, в сім’яниках щурів за умов хронічної поєднаної нітратно-фтродидної інтоксикації. Матеріали та ме тоди. Дослідження проведене на 15 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-253 г. Тварини були рандомізовано розподілені на 3 групи по 5 тварин. Перша група отримувала щоденно через шлунковий зонд фізіологічний розчин. Друга група (група хронічної поєднаної інтоксикації) отримувала нітрат та фторид натрію із розрахунку 500 мг/кг нітрату та 10 мг/кг фториду натрію. Третя група на фоні моделювання хронічної поєднаної інтоксикації додатково отримувала суспензію нанодисперсного оксиду кремнію із розрахунку 100 мг/кг діючої речовини. Результати. Хронічна поєднана інтоксикація збільшує загальну активність NOS на 65,9% відносно контрольної групи. Збільшення продукції NO від NOS є результатом збільшеної в 4 рази активності iNOS, оскільки активність cNOS в умовах хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінюється. Продукція NO від нітритредуктаз збільшується на 66,7%, активність нітратредуктаз зростає на 77,8%. Вміст нітритів в гомогенаті сім’яників зростає в 2,17 разу. Гідролітичне розщеплення L- аргініну аргіназами сім’яників зростає в 2,88 разу. Введення суспензії нанодисперсного оксиду кремнію за умов моделювання хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінює загальну активність NOS та активність cNOS відносно групи хронічної інтоксикації. Проте зменшує в 3,69 разу активність iNOS. Активність нітратредуктаз зменшується в 1,6 разу, у той час як активність нітритредуктаз зменшується на 45%. Активність аргіназ зменшується в 2,38 разу. Вміст нітритів в сім’яниках зменшується на 23,6%. Висновки. Хронічна поєднана нітратно-фторидна інтоксикація призводить до розвитку гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів за рахунок активації індуцибельної ізоформи NO-синтази та нітритредуктаз. Застосування суспензії нанодисперсного оксиду кремнію в умовах хронічної поєднаної інтоксикації є ефективним методом корекції гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів.
Епонімічні терміни в медичній генетиці
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Рябушко, Олена Борисівна; Рябушко, Елена Борисовна; Riabushko, O. B.
Реформування вищої медичної освіти в Україні вимагає створення сучасних та вдосконалення вже наявних засобів навчання з метою створення такої матеріально-технічної освітньої бази, яка б дозволила готувати фахівців високої кваліфікації, здатних до конкуренції на світовому ринку медичних послуг. Медична біологія є однією з фундаментальних медико-біологічних дисциплін і спрямована на формування понять про основні закономірності функціонування живого на всіх рівнях організації. Знання, які отримують студенти при вивченні даної дисципліни мають велике практичне значення, оскільки теоретичний матеріал пов’язаний з багатьма клінічними дисциплінами. Реформирование высшего медицинского образования в Украине требует создания современных и усовершенствования уже имеющихся средств обучения с целью построения такой материально-технической образовательной базы, которая позволит готовить специалистов высокой квалификации, способных конкурировать на мировом рынке медицинских услуг. Медицинская биология является одной из фундаментальных медико-биологических дисциплин и направлена на формирование понятий об основных закономерностях функционирования живого на всех уровнях его организации. Знания, которые получают студенты при изучении данной науки, имеют большое практическое значение, поскольку теоретический материал связан со многими клиническими дисциплинами. Reforming of higher medical education in Ukraine requires the creation of modern and improvement of existing learning tools in order to form such a material and technical educational base that will allow training highly qualified specialists who can compete in the global medical services market. Medical biology is one of the fundamental biomedical disciplines and is aimed at the formation of concepts about the basic laws of functioning of living things at all levels of its organization. The knowledge that students receive when studying this science is of great practical importance, since theoretical material is associated with many clinical disciplines.
Изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного средства в условиях алкогольной кардиомиопатии
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Супрун, Э. В.; Терещенко, М. С.; Suprun, E. V.; Tereshchenko, M. S.
В последнее время в связи распространением алкогольной кардиомиопатии среди трудоспособного населения промышленно развитых стран актуальной необходимостью является поиск новых лекарственных препаратов строго направленного действия, с учетом комплекса механизмов повреждающего действия этилового алкоголя на миокард. В этом отношении интерес представляет комбинированное средство L-аргинина c тиотриазолином (разработка НПО «Фарматрон»), а также Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин. Целью настоящего исследования явилось изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного препарата L-аргинина c тиотриазолином (4:1) (Аргитрил) в сравнении с классическими метаболитотропнми препаратами Милдронат, Мексидол, Тиотиразолин по влиянию на морфо-функциональные характеристики эндотелиоцитов и уровень ST2 в условиях моделирования алкогольной кардиомиопатии. Алкогольную кардиомиопатию вызывали внутрижелудочным введением с помощью металлического зонда 20% раствора этанола в дозе 8 г/кг в течение 90 суток. Все животные были разделены на 5 групп по 10 особей в каждой. Исследуемые препараты вводили в течение 30 суток внутрибрюшинно – предлагаемое средство (L-аргинин 100 мг/мл + тиотриазолин 25 мг/мл (4:1)) – 200 мг/кг (в пересчете на L-аргинин); Милдронат (Гриндекс, Латвия) – 250 мг/кг; Мексидол (ООО «НПК «Фармасофт», Россия) – 200 мг/кг, Тиотриазолин (ПАО «Галичфарм», Украина) – 50 мг/кг. Определяли следующие показатели: площадь ядра эндотелиоцитов (мкм2); плотность ядер эндотелиоцитов (как показатель количества ядер клеток на 1мм2 площади ткани миокарда) и относительную площадь эндотелиоцитов (%), белок ST2. В результате проведенных исследований было установлено, что на 30 сутки после 90-суточной алкоголизации у животных формируется алкогольная кардиомиопатия. Отмечено достоверное снижение у животных контрольной группы площади ядер эндотелиоцитов на 32,38%, плотности ядер эндотелиоцитов на 7% и относительной площади ядер эндотелиоцитов на 21,89%, повышение концентрации белка ST2 в 3,34 раза по сравнению с интактными животными, что отражает формирование эндотелиальной дисфункции. Экспериментально доказано, что по силе эндотелио- и кардиопротективного эффектов (влияние на показатели площади и плотности ядер эндотелиоцитов; концентрацию белка ST2) комбинированное средство L-аргинин/тиотриазолин достоверно превосходит референс-препараты Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин.
Варіанти хірургічної техніки при оперативному лікуванні зобу
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Ковальов, Олександр Павлович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Нємченко, Іван Іванович; Сидоренко, Архип Володимирович; Ковалев, Александр Павлович; Ляховский, Виталий Иванович; Люлька, Александр Николаевич; Немченко, Иван Иванович; Сидоренко, Архип Владимирович; Kovalov, O. P.; Liakhovskyi, V. I.; Liulka, O. M.; Niemchenko, I. I.; Sydorenko, A. V.
Проаналізовано характер 552 оперативних втручань з приводу різних форм зобу, виконаних у хірургічному відділенні на клінічній базі кафедри хірургії №1 Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). Жінок було 491 (їх частка склала 88,9%), чоловіків – 61 (11,1%). Дифузний токсичний зоб спостерігався у 48 (8,7%), тиреотоксична аденома мала місце у 8 (1,5%), однобічний вузловий зоб – у 162 (29,3%), багатовузловий – у 334 (60,4%) хворих. З приводу рецидивного зобу оперовані 20 (3,6%) пацієнтів. Наведені методика екстрафасціальної тиреоїдектомії та її варіанти в залежності від форми, розміру зобу та його розташування. Запропоновані оригінальні методики по запобіганню ушкодження гортанних нервів та прищитоподібних залоз, які з успіхом використовуються при нестандартних операційних ситуаціях, а також спосіб мобілізації частки щитоподібної залози при шийно-позагрудинній локалізації зобу. Великі розміри зобу, злуковий процес, шийно-позагрудинне розташування щитоподібних залоз створюють незвичайну операційну ситуацію і часто потребують нестандартних хірургічних підходів. Виникнення ускладнень під час виконання оперативних втручань уникали шляхом застосування екстрафасціальної методики маніпуляцій по видаленню щитоподібної залози, застосуванню надійного контрольованого гемостазу та прецизійної техніки по ходу операції. Особлива небезпека виникає при недостатньо контрольованому гемостазі, який виникає по ходу операції. Основним у запобіганні специфічних інтраопераційних ускладнень при операціях на щитоподібній залозі є свідоме поєднання новітніх технологій і досвіду хірурга. Післяопераційний транзиторний гіпопаратиреоз на 7-8 добу спостерігали у 9 (1,6%) хворих з нормалізацією клінічних проявів і рівня кальцію, а у 6 (1,1%) – осиплість та послаблення голосу протягом 3 тижнів. Більшість цих ускладнень трапилися у першу половину періоду, який було аналізовано. Дані варіанти виконання операції при складних операційних ситуаціях дозволили покращити результати хірургічного лікування.
Structure and mechanogenesis of long bone fractures in lower extremities due to fall
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Sokol, V. K.; Сокол, В. К.
Background. The study of the structure and mechanogenesis of falls is necessary to elucidate causal relationships in criminal catatrauma. Purpose of the study was to analyze the structure of mechanical injury resulting in fractures of the long bones of the lower extremities, and the mechanisms of their formation in victims as a result of a fall, according to the primary forensic examination. Material and methods. The study was carried out based on 130 reports of primary forensic examinations of victims with fractures of the femur and / or shin bones due to mechanical injury for the period February – June 2018. All victims were divided into 4 groups: group 1 included individuals sustaining mechanical injury; group 2 involved individuals sustaining injuries in car accidents; group 3 included patients with traumas from the fall, and group 4 included individuals with gunshot fractures. The methodology of the study was based on applying retrospective analysis, descriptive statistics. Results. In cases of catatrauma, the proportion of fractures of the lower extremities makes up 52%, while the proportions of fractures of the upper limbs, ribs and pelvic bones constitute 16% each; in case of car accident the fractures of low legs make up 82.1%, while the fractures of the upper limbs, ribs and pelvic bones constitute 7.8%; 2.4% and 7.7% each, respectively. There are two types of catatrauma included found out in this study: 1) household falls from the own body height (n = 4), and 2) falls from the height not exceeding 3 m (n = 9). The catatrauma mechanisms included the following: 1) active free uncoordinated fall from the own body height with the phase of primary collision with some isolated primary direct injuries; 2) passive free direct predominantly uncoordinated fall from a height of up to 3 m resulting in multiple combined injuries in the phase of primary collision (n = 4), and in the phases of primary and secondary collision of the body (n = 3). Conclusions. In the structure of mechanical injuries of the long bones in the lower extremities according to the initial forensic medical examination, falls from various heights rank the second position among the most frequent criminal injury (10%) after road traffic injuries (89,2%). Falls from own body height and from the height of up to 3 m were free, straight, and mostly uncoordinated, resulted in mainly primary direct injuries as the fractures of the long bones of the upper and lower limbs, ribs, pelvis, brain concussion, chest bruises and abdominal traumas.

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2020 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування