Проблеми екології та медицини. 2019

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/11491

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Synergistic effect of quercetin and epigallocatechin-3-gallate as agents to prevent connective tissue disintegration in the periodontium of rats under systemic and local administration of lipopolisaccharide of Salmonella typhi
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Yelins’ka, A. M.; Kostenko, V. O.; Єлінська, Аліна Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович
The aim of the present study was to investigate the co - effect produced by water - soluble form of quercetin and epigall o- catechin - 3 - gallate (EGCG) on biochemical markers of periodontal organic matrix depolimerization under systemic admin i- stration and local application of S. typhi lipopolisaccharide (LPS). The studies were conducted on 3 0 white rats of the Wistar line weighi ng 180 - 220 g, divided into 5 groups: the 1 st included intact animals, the 2 nd was made up of animals after the combined systemic and local LPS administration, the 3 rd and 4 th groups included animals, which were being given injections with water - soluble for m of quercetin (10 mg / kg) and EGCG (21.1 mg / kg ) respectively 3 times a week, starting on the 30 th day of the systemic LPS administration, and the 5 th group involved rats, which were injected with co - administered water - soluble form of quercetin and EGCG . It has been found out that the co - effect pr o duced by quercetin and EGCG under systemic and local LPS a d ministration is accompanied with reduced concentration of N - acetylneuraminic acid (NANA) by 31.8 and 32.8% respectively in the soft periodontal tissues compared with values for the animals r e- ceived separate quercetin and EGCG during the experiment. However, no differences have been detected between the groups exposed to combined or separate action of the above mentioned agents in the experiment when a ss essing free hydroxyproline (FHP) and glycosaminoglycans (GAGs) content in the soft tissues of periodontium. At the same time combined use of quercetin and EGCG under experimental conditions led to the decrease in the FHP content in the alve o- lar bone by 24. 5 and 20.2% respectively compared with values for the animals received separate quercetin and EGCG. NANA concentration was reduced by 35.0 and 41.3% respectively. Thus, the co - administration of water - soluble form of quercetin and epigallocatechin - 3 - gallate under systemic and local introducing of S. typhi lipopolysaccharide has been proven to be more effective means for preventing and correcting periodontal connective tissue disruption than this o c- curs at separate administration of each of the pol y phenols.
Correlation relations of carises and socio-hygienic factors
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Каськова, Людмила Федорівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Kaskova, L. F.; Мандзюк, Тетяна Богданівна; Мандзюк, Татьяна Богдановна; Mandziuk, T. B.; Уласевич, Лариса Павлівна; Уласевич, Лариса Павловна; Ulasevych, L. P.; Коровіна, Лідія Дмитрівна; Коровина, Лидия Дмитриевна; Korovina, L. D.
Нами було проведено статистичну обробку із застосуванням кореляційного аналізу даних анкетування та об’єктивного обстеження дітей та анкетування батьків з метою їх обізнаності з точки зору профілактики карієсу та способу життя. Результати показали, що на виникнення карієсу у дітей 7-12 років мають вплив соціально-гігієнічні фактори. Під час анкетування батьків виявлена дія сукупності чинників: відсутність звернення до лікаря стоматолога з метою профілактики, чистки зубів, нехтування додатковими предметами і засобами гігієни та неінформованість про них, регулярність і збалансованість харчування, недостатня поінформованість щодо причин виникнення карієсу, відсутність медичної інформації про це, звернення до лікаря лише при наявності больових відчуттів, тривожність під час відвідування лікаря-стоматолога. Анкетування дітей показало вплив сукупності факторів на виникнення карієсу, серед яких відсутність звернення до лікаря стоматолога з метою профілактики, недостатня поінформованість щодо причин виникнення карієсу, звернення до лікаря-стоматолога лише при наявності больових відчуттів, тривожність під час відвідування лікаря-стоматолога, недостатня інформованість про предмети і засоби гігієни порожнини рота. Сукупний вплив батьківської інформованості та батьківських звичок на розвиток карієсу у дітей значно вищий, ніж вплив відповідних особливостей дітей. Отже, аналіз чинників виникнення карієсу у дітей 7-12 років показав наявність тісних зв’язків між аліментарними, поведінковими звичками батьків і відповідними звичками дітей та розвитком патологічних змін у стані ротової порожнини дітей, що, в свою чергу, призводить до поширення каріозних уражень. Це вимагає посилення профілактичної роботи з батьками, спрямованої на формування у них здорових навичок способу життя та догляду за ротовою порожниною з метою запобігання порушень стану ротової порожнини та зубощелепного апарату.
Modern conception as to the functional morphology of the olfactory system and its changes under the influence of some exogenous pollutants
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Shkodina, A. D.; Hrinko, R. M.; Starchenko, I. I.
Взаємодія людини з навколишнім середовищем забезпечує основні аспекти її життєдіяльності. Вирішальну роль при цьому відіграють дистантні аналізатори. Дослідження функціональної будови нюхового аналізатора посідає важливе місце як в клінічних, так і в експериментальних дослідженнях, однак питання його особливостей саме в людини потребує детальних досліджень. У роботі наведені сучасні дані вітчизняних і зарубіжних дослідників, що стосуються структурно-функціональної організації нюхового аналізатора. Особливу увагу приділено структурній організації нюхових цибулин, як найбільш складно влаштованого і найменш вивченого компонента нюхового аналізатора. Описано морфологічні та функціональні зміни нюхового аналізатора, що розвиваються при деяких захворюваннях і дії несприятливих чинників навколишнього середовища, при цьому акцентується увага на відмінності механізму патогенезу ушкоджень нюхового аналізатора в залежності від характеру впливу патогенних чинників. Так, в результаті нетривалого інтенсивного впливу полютанту незворотніх атрофічних змін в першу чергу зазнає нюховий епітелій, тим самим, в де який мірі, запобігаючи поширенню токсину на інші структури аналізатору. І навпаки, тривалий вплив низьких доз зазвичай зберігає функціональну активність нюхового епітелію, натомість шкідливі речовини проникають до центрального відділу нюхового аналізатора. В таких випадках нюхова дисфункція може діагностуватися через тривалий час після початку контакту з певними полютантами. На сьогодні досить активно проводяться дослідження впливу екзогенних токсинів на різні ланки нюхового аналізатора на тваринних експериментальних моделях. В той же час питання функціонально - морфологічних змін в різних структурних компонентах нюхового аналізатора людини під впливом негативних факторів довкілля залишається недостатньо вивченим і потребує подальших морфологічних та біохімічних досліджень, з метою можливості в подальшому розробки дієвих лікувальних та профілактичних засобів. The interaction between a body and an environment provides the main aspects of human life. The study of the functional structure of the olfactory analyzer plays an important role both in clinical and in experimental studies, but the question of its features in humans needs detailed research. The paper presents the modern data of the structural and functional organization of the olfactory analyzer. Particular attention is paid to the structural organization of olfactory bulbs as most complicated and least studied component of the olfactory analyzer. The morphological and functional changes of the olfactory analyzer are developing in some diseases and in action of adverse environmental factors are described while the accentuation is placed on the differences of the mechanism in the pathogenesis of damage to the olfactory analyzer, depending on the nature of the influence of pathogenic factors. In this way as the result of shorttermintense effects of the pollutant, irreversible atrophic changes are primarily affected to the olfactory epithelium, thus, to some extent, preventing the spread of the toxin to other analyzer structures. Conversely, a long-term exposure to low doses usually retains the functional activity of the olfactory epithelium, while harmful substances penetrate the central unit of the olfactory analyzer. In such cases, the olfactory dysfunction can be diagnosed after a long time after the start of the cohort with certain pollutants. Currently, studies of the influence of exogenous toxins on various parts of the olfactory analyzer on animal experimental models are quite active. At the same time, the issue of functional and morphological changes in various structural components of the human olfactory analyzer under the influence of negative environmental factors remains poorly understood and requires further morphological and biochemical studies, in order to be able to further develop effective therapeutic and prophylactic means.
Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events
(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2019) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequela of strokes that affects more than one third of stroke patients. Recent investigations revealed etiologic and pathogenetic heterogeneity of PSF depending on the time after acute cerebrovascular event (ACE). PSF that occur during acute stroke is associated predominantly with biological factors, including stroke-inducing immune and inflammatory reactions. In particular, we found significant associations between clinical features of PSF and certain regularities of C-reactive protein (CRP) and interleukin (IL)-1β levels in blood serum during the first 3 months after ACE occurrence. Given that there is not a clearly defined etiology for PSF, there are no rationally informed interventions. Іf dysregulation of the immune response isan important contributing factor to PSF, interventions that lessen inflammation would be appropriate treatment strategies. Іt would be reasonable to consider ASA, albeit at a higher dose than is normally used for secondary stroke prevention, as a treatment for PSF. Thus, it is advisable to study effects of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on markers of system inflammation an don PSF clinical course during the first 3 months after ACE occurrence. Objective: to study effectiveness of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on PSF clinical course and ASA effects on markers of system inflammation during the first 3 months after acute cerebrovascular event (ACE) occurrence. We recruited in the study 39 in hospital patients with ischemic strokes and transient ischemic attacks (TIA) who needed to take acetylsalicylic acid (ASA). All patients had been diagnosed with PSF within the first 3 days after ACE onset. PSF was diagnosed by use of questionnaire – Fatigue Assessment Scale (FAS). We formed two groups of patients. The first group (control PSF group) consisted of 24 patients who used ASA according to «Unified clinical protocol for medical care. Ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical aid, medical rehabilitation)» - after excluding hemorrhagic stroke by neuroimaging it was started ASA intake in the doses of 150-300 mg a day enterally during hospital stay with subsequent intake of 75-150 mg a day (prophylactic dose) continuously after hospital discharge. The second group (ASA PSF group) had 15 patients who started to use ASA just after excluding hemorrhagic stroke in the dosage of 300 mg a day for 3 months with subsequent dose reduction to 75-150 mg a day (prophylactic dosage) continuously. Diagnosis of PSF presence/absence, measurement of PSF severity and simultaneous measurement of systemic inflammatory markers in blood serum were carried out at the certain time points after ACE onset: at the first 3 days, at 1 month and at 3 months. Concentrations of СRP, IL-1β andIL-6 in blood serum were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months in patients who had been diagnosed with PSF within the first days after ACE occurrence is associated with significant decreasing of PSF intensity due to FAS in comparison with using of preventive ASA doses. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months after ACE occurrence is associated with significant modification of post-stroke inflammatory response in form of CRP and IL-1β blood level changes.
Minimally invasive methodology for surgical treatment of odontogenic sinusitis
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Avetikov, D. S.; Yatsenko, I. V.; Нavryliev, V. N.; Aipert, V. V.; Аветіков, Давид Соломонович; Яценко, Ігор Володленович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Гаврильєв, Віктор Миколайович
Сьогодні одонтогенний синусит (ОС) зустрічається у майже 40% випадків серед усіх верхньощелепних синуситів. При цьому спостерігається зростання захворюваності на ОС. Цьому сприяють такі фактори, як пізнє медикаментозне лікування, поліпшення можливостей діагностики, збільшення кількості стоматологічних та особливо імплантаційних втручань з підняттям слизової підлоги верхньощелепної пазухи. Метою роботи було розробити оптимальний, щадний хірургічний варіант, який повинен призвести до тривалого одужання пацієнтів з одонтогенним гайморитом. Протягом 5 років під спостереженням та лікуванням перебували 58 пацієнтів з гіпертонічною хворобою віком від 20 до 65 років. У 42 з них причиною розвитку одонтогенного гаймориту стало ускладнення операції видалення зуба, що призвело до перфорації нижньої стінки пазухи. У жодному випадку з 42 пацієнтів з одонтогенним гайморитом (ОГ), що перебували під спостереженням, не потребувало виконання радикальної операції на верхньощелепні пазусі. У всіх пацієнтів вдалося досягти стійкого одужання при мінімальному обсязі хірургічного втручання, як на кісткових структурах, так і на слизовій оболонці верхньощелепної пазухи (ВЩП), порожнини носа і ротової порожнини. Автори статті вважають, що при ОГ немає показань для радикальної операції на ВЩП, і хірургічне втручання повинно бути органозберігаючим. Винятком можуть бути тільки випадки ОГ ускладненого запальним остеомиелітом, орбітальними і внутрішньочерепними ускладненнями. Пацієнти з ОГ повинні лікуватися в щелепно-лицевих відділеннях з обов'язковою консультацією оториноларінголога, який краще за щелепно-лицевого хірурга знає особливості патологічного процесу в ВЩП. Крім того, при ОГ потрібно використовувати і комплекс консервативних заходів, які допоможуть забезпечити повноцінне лікування запаленої пазухи. Маючи можливість обрати оптимальний щадний варіант втручання, можна домогтися оптимального і стійкого одужання пацієнта про ОГ. Today, odontogenic sinusitis (OS) occurs in up to 40% of cases among all maxillary sinusitis. At the same time there is an increase in the incidence of OS. This is facilitated by factors such as late medical treatment, improved diagnostic capabilities, an increase in number of dental and especially implantation interventions with the lifting of mucous floor of maxillary sinus. The aim of work was to develop an optimal, sparing surgical option that should lead to a lasting recovery of patients with odontogenic sinusitis. For 5 years, under supervision and treatment, there were 58 patients with hypertension from the age of 20 to 65 years. In 42 of them, the cause of development of exhaust gas was a complication of the tooth extraction operation, which led to perforation of the lower wall of the sinus. In one case out of 42 observed patients with odontogenic sinusitis (OS), the patient did not need to undergo radical surgery on the maxillary sinus lesions. All patients managed to achieve a sustained recovery with minimal surgical intervention, both in bone structures, and in the mucous membrane of the maxillary sinus (MS), nasal cavity and oral cavity. The authors of the article believe that at in case of OS, there is no evidence for radical surgery on MS, and surgical intervention should be organpreserving. An exception can be made only for cases of OS that is complicated by inflamma tory osteomyelitis, orbital and intracranial complications. Patients with OS should be treated in maxillo-facial departments with obligatory consultation of the otorhinolaryngologist, who knows the features of pathological process in MS better than the maxillofacial surgeon. In addition, in OS one should use a set of conservative measures that will help to ensure the compete treatment of the inflamed sinus. Having the opportunity to choose the optimal sparing variant of intervention, one can achieve optimal and steady recovery of patients with OS.
Peculiarities of systemic inflammationof low intensity in patients with stable coronary healt dieases concurrent with non-alcoholic fatty liver disease
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Manusha, Yu. I.; Kazakov, Yu. M.; Trybrat, Т. А.; Ischeykin, K. E.; Казаков, Юрій Михайлович; Мануша, Юлія Іванівна; Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Іщейкін, Костянтин Євгенович
Nowadays, coronary heart disease and non-alchoholic fatty liver disease are significant problems in Ukraine and world. Functional liver disorders potentiate the development and progression of CHD. The initiation process of atherosclerosis is a chronic systemic inflammation of low intensity. This view on atherosclerosis development has been forming during the past two decades. The aim of the research was to study the features/characteristics of systemic inflammation of low intensity in patients with coronary heart disease in combination with non-alcoholic fatty liver disease. The research in-volved 135 people with CHD: stable angina, I-II functional class, 0-I heart failure in combination with non-alcoholic fatty liver disease and 30 healthy individuals. We examined patients in terms of blood levels of cytokines -TNFα and IL-10, the content of the acute phase reactant and the coagulation factor, the marker of endothelial dysfunction is the amount of circulating endothelial microparticles (CEM) CD32 + CD40 + and the expression level of IkBα gene NF-kB in mononuclear peripheral blood. We studied the level of expression of the mRNA gene of IkBα in mononuclear cells, which reflects the level of transcriptional activity of NF-kB in patients with stable coronary artery disease and CHD in combination with NAFLD showed a significant increase in the expression of the mRNA gene of IkBα by 88.5% compared to patients with stable stable coronary heart disease. The analysis of the functional state of the endothelium with help of CEM CD32+ CD40+ has shown the presence of endothelial dysfunction in the groups of patients with CHD and CHD in combination with of NAFLD. Comparison of the indicators of systemic inflammation of low intensity and marker of endothelial dysfunction in patients with CHD in combination with NAFLD revealed a significant increase of TNFα, acute phase reactant and coagulation fibrinogen factor and expression of the mRNA IkBα gene in patients with comorbidity, indicating an in-crease the level of systemic inflammation of low intensity in patients with CHD in combination with NAFLD as compared with the group of patients with CHD. Ішемічна хвороба серця та неалкогольна жирова хвороба печінки є актуальними проблемами сьогодення в Україні та світі. Функціональні розлади роботи печінки потенціюють розвиток та прогресування ішемічної хвороби серця. Пусковим процесом атеросклерозу (АС) є хронічне системне запалення низької інтенсивності. Цей погляд почав активно формуватися останні два десятиріччя. Метою роботи було вивчення особливості системного запалення низької інтенсивності у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки. До дослідження були залучені 135 осіб хворих на ІХС: стенокардію напруги стабільну, І-ІІ ФК, СН 0-І у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки та 30 здорових осіб. З метою дослідження рівня актив-ності хронічного системного запалення низької інтенсивності у хворих визначали у крові рівень цитокінів-TNFα та IL-10, вміст реактанту гострої фази та фактору коагуляції — ФГ, маркер ендотеліальної дисфункції — кількість ци-ркулюючих ендотеліальних мікрочасточок (ЦЕМ)CD32+CD40+ та рівень експресії гену IkBα NF-kB у мононуклеарах периферичної крові. Дослідження рівню експресії гену mRNA IkBα у мононуклеарах крові, що відображає рівень транскрипційної активності NF-kB, у хворих на стабільну ІХС та ІХС у поєднанні з НАЖХП показало достовірне під-вищення показника експресія гену mRNA IkBα на 88,5 % порівняно з хворими лише на стабільну ІХС. Аналіз фун-кціонального стану ендотелію за допомогою ЦЕМ CD32+CD40+ показав наявність ендотеліальної дисфункції у групах хворих на ІХС та ІХС в умовах НАЖХП.При порівнянні показників системного запалення низької інтенсивності та маркера ендотеліальної дисфункції у хворих на ІХС та ІХС у поєднанні з НАЖХП виявлено достовірне підвищення рівня TNFα, реактанта гострої фази та фактора коагуляції – ФГ та експресії гену mRNA IkBα у хворих на коморбідну патологію, що свідчить про підвищення рівню системного запалення низької інтенсивності у хворих на ІХС в умовах НАЖХП порівняно з групою хворих на ІХС.
European position on clinical practice of extraction and nonextraction therapy in orthodontics
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Kuroiedova, V. D.; Petrova, A. V.; Rud, Y. V.; Куроєдова, Віра Дмитрівна; Петрова, Анна Володимирівна; Рудь, Юлія Володимирівна; Куроедова, Вера Дмитриевна; Петрова, Анна Владимировна; Рудь, Юлия Владимировна
Ортодонтичне лікування в будь-якому віці – це тривалий і складний процес, що вимагає комплаєнції між лікарем і пацієнтом, трудомісткість і комплексність, складність і тривалість якого з переходом від молочного до постійного прикусу зростають. Важливим фактором у прийнятті рішення про початок ортодонтичного лікування є його з кожним днем зростаюча вартість, причиною якої є прихід в щоденну практику сучасного лікаря-ортодонта новітніх дорогих технологій і конструкцій, а, найголовніше, переведення стоматології в цілому і ортодонтії, зокрема, в приватний сектор. Способів скорочення термінів ортодонтичного лікування декілька: в періоді зміни зубів – це прийоми корекційного видалення зубів, засновані на різниці мезіально-дистальних розмірів молочних молярів та премолярів, які приходять їм на зміну, метод Hotz, в постійному прикусі – це видалення окремих здорових зубів відповідно до обраної стратегії лікування порушень прикусу, компактостеотомія, застосування різних фізіотерапевтичних методів без лікарських препаратів і з вживанням засобів, що сприяють послабленню кісткової тканини в поєднанні з активною дією фізичних факторів та інші, пов'язані з удосконаленням ортодонтичних конструкцій. Найбільш значущим чинником в ортодонтичному лікуванні, що приводить у великій кількості випадків до переривання корекційного процесу, є його тривалість, що досягає в періоді постійних зубів 2-3 років. Ще одна серйозна проблема в ортодонтичному лікуванні, безпосередньо пов'язана з питанням стратегічного вибору екстракційного або безекстракціонного методу лікування – це стабільність отриманих клінічних результатів. Тільки грамотне лікарське прогнозування стабільних морфологічних і функціональних клінічних успіхів ортодонтичного лікування може бути науковою і моральною основою для вибору стратегії ведення ортодонтичного пацієнта із застосуванням видалення окремих (одного і декількох) здорових зубів. Тому проблема скорочення термінів ортодонтичного лікування як у дітей, так і у дорослих – одна з найважливіших в корекції прикусу в будь-якому віці. Саме тому в комплексному ортодонтичному лікуванні хірургічні заходи займають значне місце. Видалення окремих постійних зубів – це відповідальне узгоджене рішення між пацієнтом і лікарем-ортодонтом, яке повинно бути індивідуальним з урахуванням безлічі факторів. Зі збільшенням кількості пацієнтів в періоді молочного прикусу лікар повинен бути підкований теоретичними знаннями і сучасними напрямками в особливостях ортодонтії зростаючого дитячого організму. Незважаючи на довгі десятиліття застосування в ортодонтичному лікуванні хірургічного прийому видалення здорових зубів, в європейській науковій літературі вибір екстракційного або безекстракційного методу лікування як і раніше є дискутабельним. Нові діагностичні методики, вдосконалені ортодонтичні конструкції, національні особливості будови лицьового черепа і багато інших сучасних поглядів дуже потрібні для правильного формування європейського мислення у ортодонта.; Orthodontic treatment is long-lasting and difficult process which requires compliance between doctor and patient, complexity, duration of which increases with transition from temporary to permanent bite. The main factor of orthodontic treatment is cost of the procedure because there are new and modern tools and equipment. There are several ways to reduce orthodontic treatment: in the period of changing teeth, these are methods of corrective teeth extraction, based on the difference in the mesial-distal dimensions of milk (temporary) molars and method Hotz, replacing them with premolars, is the removal of individual healthy teeth according to the chosen treatment strategy bite disorders, compact osteotomy, the use of various physiotherapeutic methods without drugs and with the use of agents that promote bone tissue relaxation in combination with active physical factors and others related to the improvement of orthodontic appliances. The most significant factor in orthodontic treatment, resulting in a number of cases of interrupting the correction process, is its duration, up to 2-3 years in the period of permanent teeth. One more serious problem in orthodontic treatment associated with strategic choice of extraction or nonextraction method of treatment is stability of received clinical results.Only therapeutic prognosis of stabile morphological and functional clinical advantages of orthodontic treatment can be a basis for choice of orthodontic treatment management with the use of extraction of some healthy teeth.So, the problem of orthodontic treatment both in children and adults is one of the most important in bite correction. That’s why surgeries are involved in complex orthodontic treatment. Extraction of some permanent teeth is coordinated decision between patient and orthodontist considering the number of factors. Orthodontist must be theoretically competitive in the peculiarities of child’s organism.Despite the use of surgery of healthy teeth in orthodontic treatment in European and scientific literature the choice of extraction and nonextraction method of treatment has been yet discussable. New diagnostic methods, modern orthodontic appliances, national peculiarities of face and other features are needed for correct European thought in orthodontist.
Etiopathogenesis and diagnostics of the mandibular permanent first molars retention. A literature review.
(2019) Voronkova, H. V.; Smagliuk, L. V.; Karasiunok, A. Y.; Воронкова, Ганна Володимирівна; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Карасюнок, Анна Євгеніївна
Прорізування першого постійного моляра дуже важливе, оскільки воно забезпечує гармонію росту обличчя і дос-татню оклюзійну підтримку. Затримка прорізування цього зуба може викликати морфологічні, функціональні та естетичні порушення. До них відносяться зменшення вертикальних розмірів нижньої частини обличчя, екструзію зубів антагоністів, порушення прикусу, формування фолікулярної кісти, перикоронального запалення, і резорбцію коренів сусідніх зубів, так і функціональні проблеми з боку зубо-щелепної ділянки та ін. У зв’язку з цим, питання етіології, патогенезу, ранньої діагностики та подальшої тактики лікування ретенції нижніх перших постійних молярів є дуже актуальним для сучасного ортодонта. Матеріали і методи дослідження. У статті проведений огляд та аналіз літератури щодо етіології, патогенезу, ранньої діагностики ретенції нижніх перших постійних молярів. Ре-зультати. Аналіз літератури вказав на незначну кількості досліджень щодо порушення прорізування перших моля-рів нижньої щелепи. В більшості випадків вони представлені клінічними випадками. За даними світової літератури поширеність затримки прорізування першого моляра нижньої щелепи становила від 0,01% до 0,04%. Дані літератури вказують на те, що ретенція нижнього першого моляру – це поліфакторне захворювання. До етіологічних чинників автори відносять загальні та місцеві фактори. Місцеві фактори, що викликають затримку прорізування зубів, включають порушення шляху прорізування зубів, аномалію форми зуба, гіперплазію, зміщення зачатку через кісту і пухлину, втрату простору для прорізування, фіброз ясен, ідіопатичні умови. Системні фактори включають ендокринні розлади, такі як гіпотиреоз, гіпертиреоз, гіпопаратиреоз, рахіт, краніофаціальну гіпертрофію. В літературному огляді представлені морфологічні та рентгенологічні діагностичні критерії порушення прорізування перших постійних нижніх молярів. Так, корейські вчені запропонували визначати глибину ретенції, кут нахилу та простір для їх прорізування на панорамних рентгенограмах. В огляді представлена класифікація типів ретенції перших постійних молярів нижньої щелепи.
Mastering the tools of citation databases in higher medical education
(Українська медична стоматологічна академія, Українська Академія наук національного прогресу, 2019) Morokhovets, H.; Lysanets, Yu.; Ostrovska, L.; Purdenko, T.; Мороховець, Галина Юріївна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Островська, Людмила Йосипівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Мороховец, Галина Юрьевна; Лисанец, Юлия Валериевна; Островская, Людмила Иосифовна; Пурденко, Татьяна Иосифовна
У сучасному науковому середовищі якість публікацій, публікаційну активність вченого, навчального закладу чи наукової установи оцінюють з допомогою комплексу науковометричних показників. Серед них виділяють наступні: сумарну цитованість, загальну кількість посилань, індекс Хірша, імпакт-фактор, g-індекс, і-10-індекс. Метою статті є висвітлення прийомів роботи зі світовими науковометричними базами наукової літератури, пояснення сутності та алгоритмів розрахунку основних науковометричних показників. У процесі підготовки статті використано бібліосемантичний метод дослідження для аналізу наукової літератури. У статті висвітлено принципи роботи з міжнародними базами даних Scopus, Web of Science Google Scholar, бібліографічним менеджером Mendeley, системою ORCID, сутність науковометричних показників, що розраховуються даними ресурсами та сфери їх застосування. Проаналізовано позитивні сторони використання науковометричних показників для визначення впливовості конкретного автора чи установи, а також ряд суб’єктивних недоліків широкого їх впровадження у закладах вищої освіти. Сучасні інструменти роботи з науковою інформацією відіграють провідну роль у науково-дослідній діяльності вчених, закладів вищої освіти, наукових установ. Рівень якості публікацій визначається з допомогою низки науковометричних показників, що розраховуються авторитетними базами наукової літератури. Серед них визнаними є бази Scopus та Web of Science. h-індекси, розраховані на основі публікацій у цих базах, слугують якісними показниками оцінювання наукової діяльності. Scopus та Web of Science, крім власних вбудованих інструментів пошук у, візуалізації, аналізу та відслідковування даних, інтегровані з реєстрами вчених, бібліографічними менеджерами, плагінами, що дозволяють автоматизувати процеси створення цитат, списків літератури, підготовки публікацій за вимогами конкретного видання, роботи з повнотекстовими версіями статей у різних форматах ; В современной научной среде качество публикаций, публикационную активность ученого, учебного заведения или научного учреждения оценивают с помощью комплекса научнометрических показателей. Среди них выделяют следующие: суммарную цитируемость, общее количество ссылок, индекс Хирша, импакт-фактор, g-индекс, и-10-индекс. Целью статьи является освещение приемов работы с мировыми научнометрическими базами научной литературы, объяснение сущности и алгоритмов расчета основных научнометрических показателей. В процессе подготовки статьи использованы библиосемантический метод исследования для анализа научной литературы. В статье освещены принципы работы с международными базами данных Scopus, Web of Science Google Scholar, библиографическим менеджером Mendeley, системой ORCID, сущность научнометрических показателей, рассчитываемых данными ресурсами и сферы их применения. Проанализированы положительные стороны использования научнометрических показателей для определения влияния конкретного автора или учреждения, а также ряд субъективных недостатков широкого их внедрения в учреждениях высшего образования. Современные инструменты работы с научной информацией играют ведущую роль в научно-исследовательской деятельности ученых, высших учебных заведений, научных учреждений. Уровень качества публикаций определяется с помощью ряда научнометрических показателей, рассчитываемых авторитетными базами научной литературы. Среди них признанными являются базы Scopus и Web of Science. h-индексы, рассчитанные на основе публикаций в этих базах, служат качественными показателями оценки научной деятельности. Scopus и Web of Science, кроме собственных встроенных инструментов поиск в, визуализации, анализа и отслеживания данных, интегрированные с реестрами ученых, библиографическими менеджерами, плагинами, позволяющие автоматизировать процессы создания цитат, списки литературы, подготовки публикаций по требованиям конкретного издания, работы по полнотекстовыми версиями статей в различных форматах; In the contemporary academic setting, the quality of publications and the publication activity of a scientist, educ a tional or research institution are evaluated using a set of scientific metric indicators. There are the fol lowing parameters: total citations, total number of links, the Hirsch index, impact factor, g-index, and-10 index. The aim of the paper is to cover the methods of working with the world scientific and metric databases of literature, as well as to explain the essence and algorithms for calculating the major scientific and metric indicators. We used the bibliosemantic resea rch method in o rder to analyze the relevant scientific literature. The article describes the principles of mastering the tools of international databases Scopus, Web of Science, Google Scholar, Mendeley bibliographic manager, ORCID system. The paper focuse s on the essence of scientific and metric indicators, calculated by these resources, as well as their scope and possibilities. The authors analyze the positive aspects of using the scientific metrics to determine the influence of a particular author or ins titution, as well as a number of subjective disadvantages of their widespread adoption in higher edu cation. The modern tools for working with scientific information play a key role in the research activities of s cientists, instit u tions of higher education, research institutions. The quality of publications is determined by a number of scientific metrics, calc ulated by authoritative scientific literature databases, such as Scopus and Web of Science. The h - indices are calculated in terms of publications in th ese bases, and serve as qualitative indicators for scientific activity evaluation. Scopus and Web of Science, in addition to their own built - in tools for searching, visualizing, analyzing and tracking data, integrated with the registers of scientists, bibl iographic managers, plugins that allow to automate the processes of citation, lists of liter ature, preparation of publications according to the requirements of a specific edition, work with full- text versions of art icles in different formats.
Susceptibility of planktonic and film forms of candida glabrata and candida albicans to cationic surfactant antiseptics
(2019) Faustova, M. O.; Loban’, G. A.; Nazarchuk, O. A.; Ananieva, M. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Назарчук, Олександр Адамович; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Назарчук, Александр Адамович; Ананьева, Майя Николаевна; Ананьєва, Майя Миколаївна
The aim of the study was to investigate the sensitivity of planktonic and film forms of C. albicans and C. glabrata to cationic surfactant antiseptics. Materials and methods. The study was based on investigating 20 clinical strains of C. albicans and 15 C. glabrata isolated from surgical inpatientsю. The sensitivity of planktonic forms of investigated strains to antiseptic agents was quantitatively evaluated by two-fold serial dilutions (macrodilution) in Sabouraud liquid nutrient medium. Biofilm-forming properties of clinical strains C. albicans and C. glabrata were assessed by using the Christensen’s spectrophotometric method (MtP-test “microtiter plate test”). The influence of the antiseptics on C. albicans and C. glabrata film forms was assessed by the reproduction of the biofilms according to the above-described procedure with adding antiseptics in sub-bacteriostatic concentrations and the subsequent spectrophotometric ODU assessment. In the study we used antiseptics based on cationic surfactants, chlorhexidine digluconate 0.05 (Chlorhexidine-KR, manufactured by PJSC “Khimfarmzavod “Chervona zirka"”, Kharkiv, Ukraine (CHH)) and decamethoxin 0.2 (Decasan, produced by Yuria-Farm LLC ", Kyiv, Ukraine (DCM)). Results. According to the research results, lower sensitivity of C. glabrata strains to CHH was found, compared to the sensitivity of C. albicans strains. In addition, the activity of DCM in the investigated representatives of Candida spp. did not differ significantly. Clinical strains of C. glabrata were more susceptible to DCM compared to their susceptibility to CHH. C. albicans strains showed medium film-forming properties, while C. glabrata - high. The investigated cationic surfactant antiseptics possessed the same degree of activity on the film-forming properties of clinical strains of Candida spp. Conclusions. Cationic surfactant antiseptics (CHH and DCM) possess antifungal activity against planktonic and film forms of C. albicans and C. glabrata; Дослідити чутливість планктонних і плівкових форм C. albicans та C. glabrata до антисептиків на основі катіонних поверхнево-активних речовин (ПАР). Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження стали 20 клінічних штамів C. albicans та 15 C. glabrata, виділених від хворих хірургічних відділень. Чутливість планктонних форм досліджуваних штамів мікроорганізмів до антисептичних засобів вивчали за допомогою кількісного макрометоду подвійних серійних розведень у рідкому поживному середовищі Сабуро. Біоплівкоутворюючі властивості досліджуваних клінічних штамів визначали за допомогою спектрофотометричного методу за G.D. Christensen (MtP-test). Вплив антисептиків на плівкові форми Candida spp. визначали шляхом відтворення біоплівок за вищеописаною методикою з додаванням суббактеріостатичних концентрацій антисептиків. В дослідженні використовували антисептики на основі катіонних ПАР хлоргексидину біглюконат 0,05 (Хлоргексидин-КР, виробництва ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», м. Харків, Україна (ХГ)) та декаметоксин 0,2 (Декасан, виробництва ТОВ «Юрія-Фарм», м. Київ, Україна (ДКМ)). Результати. За результатами досліджень встановлено нижчу чутливість штамів C. glabrata до ХГ, у порівнянні з чутливістю штамів C. albicans. Поряд з цим, активність ДКМ щодо досліджуваних представників Candida spp. достовірно не відрізнялась. Клінічні штами C. glabrata виявилися більш чутливими до ДКМ порівняно з їх чутливістю до ХГ. Штами C. albicans проявили середні плівкоутворюючі властивості, в той час як C. glabrata – високі. Досліджувані антисептики на основі катіонних ПАР володіли в однаковій мірі потужною активністю щодо плівкоутворення клінічних штамів Candida spp. Висновки. Антисептики на основі катіонних ПАР (ХГ та ДКМ) володіють протигрибковою активністю щодо планктонних і плівкових форм клінічних штамів C. albicans та C. glabrata.
Goodpasture syndrome: case report
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Starchenko, I. I.; Vynnyk, N. I.; Sovhyria, S. M.; Filenko, B. M.; Proskurnia, S. A.; Royko, N. V.; Khazanov, А. P.; Старченко, Іван Іванович; Винник, Наталія Іванівна; Совгиря, Світлана Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Хазанов, Олександр Павлович; Старченко, Иван Иванович; Винник, Наталия Ивановна; Совгиря, Светлана Николаевна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Хазанов, Александр Павлович
The Goodpasture syndrome is an immune-inflammatory pathology characterized by the formation of autoantibodies directed against the basement membranes of the renal glomeruli and pulmonary alveoli, manifested by hemorrhagic pneumonitis in combination with pulmonary hemorrhage (hemoptysis) and glomerulonephritis. To date, etiological mechanisms of the disease are unknown. Clinical observations indicate a relationship between the development of Goodpasture syndrome and viral infection, intake of medications, industrial hazards. The incidence of Goodpasture syndrome is estimated to be 1 case per 1 million population. Due to the rarity of this pathology, each case of Goodpasture syndrome is of great theoretical and practical interest. The authors conducted the analysis of clinical and morphological observation of Goodpasture syndrome. The postmortem study revealed morphological signs indicating the presence of Goodpasture syndrome inter vivos, whose main manifestations were hemorrhagic pneumonitis and mesangial-proliferative glomerulonephritis with fibroplastic transformation. The reported case is also of particular interest in terms of correct formulation of the final diagnosis, since there was a combination of two diseases: Goodpasture syndrome and phlegmonous appendicitis with focal peritonitis. In this case, pulmonary heart failure should be considered as the direct cause of death,since pulmonary lesions prevailed over the renal ones, which is fully consistent with the clinical presentation and findings of the laboratory tests. The diagnosis of Goodpasture syndrome made at the hospital is not always timely, as can be evidenced by patient’s severe condition, and it requires careful differentiation with a number of other diseases involving hemorrhagic pulmonary and renal syndrome, and the urgent need for active therapy with immunosuppressants, including prednisone and cytostatics. The timely adequate treatment significantly improves the prognosis.; У роботі наведені сучасні дані зарубіжної літератури, які стосуються синдрому Гудпасчера – імунно-запальної патології, що характеризується утворенням аутоантитіл до базальних мембран ниркових клубочків і легеневих альвеол, і виявляється геморагічним пневмонітом в поєднанні з легеневою кровотечею (кровохарканням) та гломерулонефритом. Етіологічні механізми захворювання достовірно не визначені. Клінічні спостереження вказують на зв'язок розвитку синдрому Гудпасчера з перенесеною вірусною інфекцією, прийомом лікарських препаратів, виробничою шкодою. Частота розвитку синдрому Гудпасчера становить 1 випадок на 1 млн. населення. У зв'язку з рідкістю даної патології кожен випадок синдрому Гудпасчера представляє великий теоретичний і практичний інтерес. Проведений аналіз власного клініко-морфологічного випадку синдрому Гудпасчера. При проведенні патологоанатомічного дослідження тіла померлого виявлені морфологічні ознаки, що свідчать про наявність при житті синдрому Гудпасчера, основними проявами якого слід вважати геморагічний пневмоніт і мезангіопроліферативний гломерулонефрит з подальшою фібропластичною трансформацією клубочків. В даному випадку безпосередньою причиною смерті слід вважати гостру легенево-серцеву недостатність, так як патоморфологічні зміни в легенях превалювали над такими в нирках, що повністю відповідає клінічній картині та результатам лабораторних досліджень. Певний інтерес даний випадок представляє також в сенсі грамотного формулювання остаточного діагнозу, так як можна говорити про поєднання двох захворювань: синдрому Гудпасчера і гострого флегмонозного апендициту з місцевим перитонітом. Постановка діагнозу синдрому Гудпасчера в клініці не завжди буває своєчасним, свідчить про важкий стан пацієнта, вимагає ретельної диференціальної діагностики з рядом інших захворювань, що супроводжуються геморагічним легенево-нирковим синдромом, і потребує невідкладного призначення активної терапії імуносупресорами, включаючи преднізолон і цитостатики. Вчасно розпочате адекватне лікування значно покращує прогноз пацієнтів.
Changes in hemomicrocirculatory bed of rat ileum mucosa in transplantation of cryopreserved placenta against the background of acute aseptic inflammation of peritoneum
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Shepitko, K. V.; Шепітько, Костянтин Володимирович
Гемомікроциркуляторне русло (ГМЦР) в сучасному розумінні являє собою складно організовану систему, що забезпечує впорядкований рух крові, тканинних рідин, всмоктування і виділення біохімічних субстратів, метаболітів, біологічно активних речовин. Серед взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесів у системі ГМЦР основна роль належить закономірностям циркуляції крові в судинах. Останнє десятиліття ознаменувалось зовсім новим підходом при вирішенні проблем пов’язаних з порушеннями кровонаповнення. Застосування тканинної трансплантації, зокрема препаратів кріоконсервованої плаценти, як корегуючого метода, являється досить ефективним. Останнє явилось підставою для проведення комплексного вивчення реакції ГМЦР слизової оболонки клубової кішки на трансплантацію кріоконсервованої плаценти. Метою роботи було вивчення динаміки показників гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки клубової кишки при одноразовому введенні кріоконсервованої плаценти та при введені кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного експериментального запалення очеревини у щурів. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом експериментального дослідження була стінка клубової кишки, вилучена від 140 статевозрілих щурів-самців лінії "Вістар". Тварини були розділені на чотири групи. Тварин виводили з експерименту на (1, 2, 3, 5, 7, 10, 14, 21, 30 доби). Проводили вимірювання внутрішнього діаметру судин ГМЦР в слизовій оболонці. Математична обробка проводили за критерію Ст’юдента (t). Достовірними вважались розбіжності при р<0,05. Трансплантація кріоконсервованої плаценти викликає реакцію всіх ланок гемомікроциркуляторного русла за рахунок збільшення середнього їх діаметра з максимальними показниками на 5 добу. Моделювання гострого асептичного запалення очеревини спочатку призводило до зменшення в діаметрі артеріол на 5% і капілярів на 2.3%, на 2-3 доби, а потім збільшення їх діаметрів, на 14 добу дослідження. Венулярна ланка протягом експерименту збільшилася в діаметрі, на 14 добу дослідження. При трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини артеріоли на 4% і капіляри на 2% спочатку зменшуються в діаметрі на 2 добу, а потім збільшилися в діаметрі на 3-10 доби дослідження. Венулярна ланка протягом експерименту суттєво збільшувалась в діаметрі, на 14 добу дослідження. При введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини термін реалізації запалення скоротився на 4-5 діб. Hemomicrocirculatory bed (HMCB) in the modern sense is a complex organized system that provides ordered motion of blood, tissue fluids, absorption and excretion of biochemical substrates, metabolites, biologically active substances. Among the interrelated and interdependent processes in the system of HMCB, the main role belongs to the patterns of blood circulation in the vessels. The last decade has been marked by a completely new approach to solving problems associated with impaired blood filling. The use of tissue transplantation, in particular cryopreserved placenta grafts, as a corrective method, is quite effective. The latter was the basis for a comprehensive study of the ileal mucosa HMCB response to the cryopreserved placenta transplantation. The aim of this study was to investigate the dynamics of the ileum mucosa hemo-microcirculatory bed parameters with a single administration of cryopreserved placenta and with the cryopreserved placenta administration against the background of acute aseptic experimental peritoneum inflammation in rats. Object and methods of the study. The object of the experimental study was the ileum wall sampled from 140 mature Wistar male rats. The animals were divided into four groups. Animals were euthanized on the 1st, 2nd, 3rd, 5th, 7th, 10th, 14th, 21st, 30th days. Measurements of the HMCB vessels internal diameter in the ileac mucosa were performed. The mathematical processing was performed by means of Student's t test (t). Differences at p <0.05 were considered reliable. Transplantation of cryopreserved placenta causes the reaction of all links of the hemomicrocirculatory bed by increasing their average diameter with maximum values for 5 days. Simulation of acute aseptic inflammation of the peritoneum initially led to a decrease in the diameter of arterioles by 5% and capillaries by 2.3%, by 2-3 days, and then by an increase in their diameters, by the 14th day of the study. During the experiment, the venular unit increased in diameter by the 14th day of the study. When transplanting cryopreserved placenta against acute aseptic inflammation of the peritoneum of the arterioles by 4% and capillaries by 2%, they first decrease in diameter by 2 days, and then increase in diameter by 3-10 days of the study. During the experiment, the venular unit significantly increased in diameter by the 14th day of the study. With the introduction of cryopreserved placenta on the background of acute aseptic inflammation of the peritoneum, the realization of inflammation decreased by 4-5 days.
Modern approaches to antivirulent therapy of diseases associated with Staphylococcus aureus
(Украинская медицинская стоматологическая академия, 2019) Kryuchko, T. O.; Tkachenko, O. Ya.; Kuzmenko, N. V.; Nesina, I. N.; Tanianska, S. M.; Melnyk, M. О.; Крючко, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Кузьменко, Наталія Валентинівна; Несіна, Інна Миколаївна; Танянська, Світлана Михайлівна; Мельник, Марія Олександрівна; Крючко, Татьяна Александровна; Ткаченко, Ольга Ярославовна; Кузьменко, Наталия Валентиновна; Несина, Инна Николаевна; Танянская, Светлана Михайловна; Мельник, Мария Александровна
Staphylococcus aureus is a universal bacterial pathogen, which is able to develop the resistance to new antibiotics, by means of virulence factors, whose main function is the spread of diseases by inhibiting the immune factors of host defense. Its wide spread at in-patient departments and also the presence of clinical probationary wards Staphylococcus aureus, resistant to methicillin at out-patient departments, deprive the doctors of effective means for control of the infection. Complications caused by MRSA lead to hospitalization and indices of lethality. The aim of the paper is to analyze the main factors of S. аureus virulence and ways the of its interaction as a result of etiological and pathogenetic treatment. Complexity of treatment of bacterial infections is determined by alternative ways of prevention and treatment of diseases to which bacteria are not able to develop resistance. Along with general mechanisms that form antibiotic resistance, S. aureus produces many individual virulence factors that model the immune response, affecting the survival of the microorganism. The virulence factors produced by S. aureus are diverse and have the ability not only to cause cell lysis, but also to stimulate tissue rejection and destruction. It is important to determine that many specific factors of virulence caused by S. aureus, have ability to change both congenital and adaptive immune reactions including inhibition of complement activation, neutrophils neutralization, phagocytes inhibition. Strategies for inhibiting virulence factors can range from using small inhibitor molecules or full-fledged antibodies to creating toxoids and virulence proteins. Great interest is focused upon those inhibitors that have cross-reactivity with respect to multiple virulence factors, as well as inhibitors, the main target of which is a global regulator with multi-purpose activity, for example, agr operon. Active research into the specific alternative antivirulent treatments for severe diseases caused by S. aureus can potentially settle a number of problems and difficulties of post-antibiotic era.
Diagnostic crtiteria of orthodontic treatment with extraction of some teeth
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Makarova, O. M.; Макарова, Олександра Миколаївна; Макарова, Александра Николаевна
Orthodontic treatment for adults is always difficult process, which requires morphological, functional, aesthetic factors and limited possibilities of dentoalveolar teeth positioning. One of the most actual issues of orthodontic correction in adults is teeth extractions by orthodontic. Nowadays, when there is a concept of «arch development», skeletal enlargement and miniimplants, treatment with extraction should be correctly explained and determined by orthodontic treatment and should not be caused to functional status and face aesthetics, which provides qualitative and stabile result of treatment. Besides, necessity of teeth extraction of some teeth which are written in medical protocol, secures a doctor from law risks.; Планування ортодонтичного лікування дорослих – це завжди складний процес, що потребує врахування великої кількості морфологічних, функціональних та естетичних факторів і розуміння меж та «вичерпності» можливостей дентоальвеолярного переміщення зубів. Одним з найбільш актуальних питань ортодонтичної корекції у дорослих є видалення зубів за ортодонтичним показаннями з метою створення місця та корекції невідповідності верхнього та нижнього зубних рядів. На сьогоднішній день, коли існують концепція «arch development», скелетне розширення та мініімпланти, лікування з екстракцією має бути чітко аргументоване ортодонтичними показаннями, не призводити до погіршення функціонального стану та естетики обличчя, що забезпечить якісний та стабільний результат лікування. Крім того, протокольно доведена на основі об’єктивних методів обстеження необхідність видалення окремих зубів убезпечить лікаря-ортодонта від юридичних ризиків.
Optimization of the vacuum-assisted treatment for complications of diabetic foot syndrome
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Liakhovskyi, V. I.; Kyzymenko, O. O.; Krasnov, O. H.; Krasnov, O. I.; Horodova-Andrieieva, T. V.; Ляховський, Віталій Іванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Краснов, Олег Георгійович; Краснов, О. І.; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна
Досліджено характер репараційних та морфологічних змін в ранах на фоні проведення вакуумної терапії при комплексному лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи. Проведене комплексне обстеження та лікування 107 хворих на СДС з ІІ-ІV ст. за Meggit–Wagner. Середній вік пацієнтів становив 53,2+-4,3 роки, чоловіків було 39 (36,4%), а жінок – 68 (63,6%). У залежності від методів місцевого лікування пацієнти були поділені на дві групи. Основна група включала 55 (51,4%) осіб, яким при проведені місцевого лікування застосовували вакуумную терапию, а у групу порівняння було 52 (48,6%) пацієнта, які отримували стандартизоване місцеве лікування у залежності від перебігу ранового процесу. Крім клінічного дослідження, усім хворим проводили комплексне лабораторне і інструментальне обстеження, а також вимірювання площі та pH-метрію ран на 1, 4, 7, 10, 13 добу після операції. У результаті проведеного аналізу отриманих результатів встановлено, що при певному рівні pH має місце відповідна цитологічна картина. Широкий діапазон коливань pH ранового середовища у хворих з гнійно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи призводить до відповідних змін у клітинах, що проявляється довготривалим запальним процесом. У основній групі швидкість зменшення рани була найбільшою на 8-10 добу, а в групі порівняння – на 14–15 добу. Термін стаціонарного лікування склав 14,2 ліжко-днів в основній групі та 23,5±2,9 у групі порівняння (р< 0,05). Отже, відмічається прискорення позитивних змін клінічних проявів, цитологічної, морфологічної та pH-метричної картини на фоні проведення ВТ у середньому на 5-7 діб. Використання вакуумної терапії дає можливість прискорити перехід до другою фази ранового процесу, що впливає не тільки на терміни лікування, але й на кінцевий результат – збереження нижньої кінцівки у хворих на синдрому діабетичної стопи. The nature of reparative and morphological changes in wounds was examined against the background of vacuum therapy in the comprehensive treatment of purulent and necrotic lesions of diabetic foot syndrome. We conducted comprehensive examination and treatment of 107 patients with DFS of grade II-IV according to Meggit-Wagner. The average age of patients was 53.2–4.3 years; there were 39 (36.4%) male and 68 (63.6%) female patients. Depending on the methods of topical treatment, patients were divided into two groups. The main group consisted of 55 (51.4%) subjects who underwent vacuum therapy during the topical treatment, and the comparison group comprised 52 (48.6%) patients who received standardized local treatment depending on the course of the wound process. In addition to the clinical studies, all patients underwent a comprehensive laboratory and instrumental examination, as well as measuring the area and pH of wounds on the 1st, 4th, 7th, 10th and 13th day after surgery. The analysis of the obtained results gives ground to establish that at a certain level of pH, there is a corresponding cytological pattern. The wide range of fluctuations in the pH of the wound medium in patients with purulent and necrotic lesions of diabetic foot syndrome leads to corresponding changes in cells, which is manifested by a long-lasting inflammatory process. In the main group, the rate of wound reduction was greatest on the 8th-10th days, and in the comparison group – on the 14th-15th days. Inpatient treatment was 14.2 bed-days in the main group and 23.5 ± 2.9 in the comparison group (p <0.05), respectively. Therefore, there is an acceleration of positive changes in clinical manifestations, cytological, morphological and pH-metric pattern against the background of conducting VT for an average of 5-7 days. The use of vacuum therapy makes it possible to accelerate the transition to the second phase of the wound process, which affects not only the time of treatment but also the outcome – preservation of the lower extremity in patients with diabetic foot syndrome.
Clinical and immunological characteristics of HIV-infection in dynamics against the background of antiretroviral therapy among patients in Poltava region
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Marchenko, O. H.; Koval, T. I.; Syzova, L. M.; Rudenko, S. S.; Lymarenko, N. P.; Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Руденко, Станіслав Станіславович; Лимаренко, Ніна Петрівна
ВІЛ-інфекція залишається однією з найгостріших проблем сучасної охорони здоров'я через свою соціально-медичну та демографічну значимість. Питання співставлення клініко-лабораторних характеристик з імунологічними показниками у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують антиретровірусну терапію (АРТ) залишається актуальним, і в подальшому дасть можливість розширити уявлення про предиктори прогресування хвороби. Мета роботи – проаналізувати клініко-імунологічні характеристики ВІЛ-інфекції в динаміці на фоні АРТ з урахуванням початкового рівня CD4+ Т-лімфоцитів. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети проведено когортне дослідження 181 ВІЛ-інфікованого пацієнта (чоловіків – 127, жінок – 54) віком від 21 до 55 років (середній – 34,6±0,6 роки), які спостерігались у Полтавському обласному центрі профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом від моменту постановки на облік і в динаміці на фоні АРТ. Результати та їх обговорення. У ході дослідження встановлено, що серед ВІЛ-інфікованих переважали особи молодого віку (90,0 %), чоловіки (70,2%), які залишались на момент звернення за медичною допомогою споживачами ін’єкційних наркотиків (49,2 %), із шкідливими звичками (палили – 49,2 %, зловживали алкоголем – 14,4 %) та мали досвід ув’язнення (26,5 %), в них діагностували опортуністичні інфекції, притаманні ІІІ і ІV клінічнім стадіям: бактеріальні (37,0 %), грибкові (44,2 %), вірусні (35,4 %) та паразитарні (6,6 %), які у 31 (17,1 %) обстеженого розвинулись при рівні CD4+ Т –лімфоцитiв ≥ 350 кл/мкл. Обстеження ВІЛ-інфікованих пацієнтів в динаміці показало, що на фоні АРТ у 72 (39,8 %) зі 181 хворого відмічалося клінічне прогресування ВІЛ-інфекції, з них у 21 (30 %) - при показниках CD4+ Т –лімфоцитiв ≥ 350 кл/мкл; HIV-infection is a relevant issue of the modern healthcare system due to socio-medical and demographic significance. The problem of correlation between clinico-laboratory characteristics and immunological indexes in people living with HIV-infection and obtain ART remains relevant, and the solution may help to expand the knowledge about predictors of the disease in the future. The aim of our research was to analyze the clinical and immunological characteristics of HIVinfection in dynamics against the background of ART considering the initial level of CD4+ T-lymphocytes. Patients and methods. We conducted a cohort study of 181 people living with HIV-infection – 127 male and 54 female patients, aged from 21 to 55 years (the average age 34.6±0.6 years), who underwent dispensary observation at Poltava Regional HIV/AIDS Prevention and Control Center during 2003-2017, for the purpose of evaluation of clinical and immunological characteristics of HIV-infection in dynamics against the background of ART. Results of the research and their discussion. We found that among people living with HIV, young people (90.0%) predominated; among them – males (70.2%); patients who injected drugs at the time of referral to medical care (49.2%); with bad habits (smoking – 49.2%, alcohol abuse – 14.4%) and had experience of incarceration (26.5%). They were diagnosed with opportunistic infections inherent to III and IV clinical stages of HIV-infection, including bacterial (37.0%), fungal (44.2%), viral (35.4%) and parasitic (6.6%) infections. Moreover, 24 (13.3%) patients developed the CD4+ T lymphocytes level ≥350 cells/μl. Examination of HIV-infected patients in dynamics showed that there was a clinical progression of HIV-infection against the background of ART background in 72 (39.8%) out of 181 patients, 21 of them (30%) with CD4+ T lymphocytes ≥350 cells/μl.
Features of structure and functions of decidual macrophages in healthy pregnancy and preeclampsia
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Likhachov, V. K.; Vashchenko, V. L.; Shymanska, Ya. V.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Шиманська, Яніна Вікторівна; Лихачов, Владимир Константинович; Ващенко, Виктория Леонидовна; Шиманская, Янина Викторовна
According to modern scholarly data, decidual macrophages play a significant role both in the physiological and pathological course of pregnancy due to their plasticity and immunosuppressive properties, participation in the remodeling of tissues and vessels, and the ability to form a local adaptive immunity. The normal course of pregnancy is characterized as a condition of moderate systemic inflammatory process because of activation of the immune system components, in the first place, the innate immunity and vascular endothelium. The development of preeclampsia is characterized by the impairment of placental processes and production of pathologically altered placenta, an excess of proinflammatory cytokines that contribute to the development of a systemic inflammatory response. However, there is still not enough data on the peculiarities of cytokine levels, the nature of phenotypic and morphofunctional macrophage changes, the ratio of subpopulations of decidual macrophages in the physiological and pathological course of pregnancy, which limits the understanding of the pathogenetic role of M1 and M2 decidual macrophages in preeclampsia. It is only probable, but not proven, that the development of preeclampsia is associated with an imbalance of decidual macrophages during the late phase of the first trimester and the early phase of the second trimester of pregnancy, with the predominance of macrophages of the M1 phenotype and subsequent inadequate remodeling of the uterine spiral arteries. The effectiveness of preventing preeclampsia by stimulating the differentiation of decidual macrophages in the direction of the M2 phenotype has not been studied. The obtained results determine the expediency and relevance of further studying the etiopathogenesis of preeclampsia, improving the knowledge of the immunological mechanisms of this obstetric pathology development (taking into account the peculiarities of differentiation in subpopulations of decidual macrophages with the formation of M1 and M2 phenotypes) and determine the need for the development of new methods for the early formation of high-risk groups for preeclampsia, ways of secondary prevention of the disease, which would enable us to develop effective tactics for the management of pregnant women with preeclampsia, specifically aimed at reducing maternal and perinatal morbidity and mortality. Згідно сучасних літературних даних децидуальні макрοфаги відіграють суттєву рοль як у фізіοлοгічнοму, так і патοлοгічнοму перебігу вагітнοсті за рахунοк їх пластичнοсті та імунοсупресивних властивοстей, участі у ремοделюванні тканин та судин, здатнοсті формування місцевого адаптивнοгο імунітету. Але на сьοгοднішній день ще відсутня достатня кількість даних щодо осοбливοстей рівнів цитοкінів, характеру фенοтипοвих та мοрфοфункціοнальних змін макрοфагів, співвідношення субпопуляцій децидуальних макрофагів при фізіοлοгічнοму і патοлοгічнοму перебігу вагітнοсті, щο οбмежує рοзуміння патοгенетичнοї рοлі М1 та М2 децидуальних макрοфагів при прееклампсії. Лише вірогідною, але не доказаною є думка, що рοзвитοк прееклампсії пοв'язаний з дисбалансом децидуальних макрοфагів під час пізньοї фази І триместру та ранньої фази ІІ триместру вагітності з переважанням макрοфагів фенοтипу М1 та подальшим неадекватним ремοделюванням спіральних артерій матки. Не вивчена ефективність прοфілактики прееклампсії шляхом стимуляції диференціації децидуальних макрοфагів в сторону фенοтипу М2. Οтримані результати οбумοвлюють дοцільність та актуальність пοдальшοгο вивчення етіοпатοгенезу прееклампсії, вдοскοналення знань імунοлοгічних механізмів рοзвитку данοї акушерськοї патοлοгії (з урахуванням особливостей диференціації субпопуляцій децидуальних макрофагів із формуванням фенотипів М1 та М2) та визначають пοтребу в рοзрοбці нοвих метοдик ранньοгο фοрмування груп вагітних висοкοгο ризику пο прееклампсії, шляхів втοриннοї прοфілактики захвοрювання, які б дали мοжливість рοзрοбити ефективну тактику ведення вагітних з прееклампсією, цілеспрямοванο направлену на зниження пοказників материнськοї і перинатальнοї захвοрюванοсті та смертнοсті.
Diagnostic value of laboratory tests of women in the dynamics of treatment of periodontal diseases concomitant with bacterial vaginosis
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Petrushanko, T. O.; Krutikova, A. D.; Krutikova, E. I.; Петрушанко, Тетяна Олексіївна; Крутікова, Анна Дмитрівна; Крутікова, Елла Іванівна; Петрушанко, Татьяна Алексеевна; Крутикова, Анна Дмитриевна; Крутикова, Элла Ивановна
The lack of clear dental screening strategy for women with bacterial vaginosis (BV) leads to inadequate treatment planning, since atypical triggering factors are not considered, despite the given evidence for the presence of chronic generalized inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases in patients with BV. The analysis of the oral fluid, especially its protective properties, is crucial in the noninvasive diagnostics. In this regard, alpha-amylase and secretory IgA (sIgA) are noteworthy. The aim of the research. The paper was aimed at verification of the diagnostic value of the assessment of the outcomes of the recent treatment of inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases in women of reproductive age with bacterial vaginosis by determining the changes in the kinetic activity of alpha- amylase and sIgA concentration. Material and Methods. 50 women of reproductive age have been examined. The subjects were assigned into groups according to their gynecological status: Group I (control) (n=10) included women with the I and II degree of purity of the vagina Group II (n=10) included carriers of Gardnerella vaginalis without diagnosed bacterial vaginosis ; Group ІІІ-A (n=15) included women with verified diagnosis of BV who received conventional treatment; Group IІІ-B (n=15) included women with BV, who received treatment using our patented treatment regimen that takes into account the presence of specific BV-microflora found in the oral cavity in this group of subjects. In the oral cavity the results of the amino-test of the oral fluid were analyzed and kinetic activity of alpha-amylase and sIgA concentration was determined. The presence of Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae in the oral cavity was determined by the polymerase chain reaction (PCR) method. Results. The sIgA level of women with BV was by 30-45% lower as compared to the value of patients without BV. Concentration of oral sIgA in both groups of women was restored after treat-ment, but the results of the III-A and III-B groups after treatment significantly differed (the result of sIgA in subjects of Group III-B was by 1.33 times higher than the value of Group III-A), indicating the higher efficacy of the proposed treatment regimen, which takes into account the presence of etiological agents of BV in the oral cavity. The results of the amino test of oral fluid were positive in patients of Group III-A before treatment in 73.3%, after treatment only in 53.3%, while in the subjects of Group III-B the initial result was 80%; after treatment, a decrease to 20% was regis-tered. Conclusions. The diagnostic value of the applied laboratory methods for examination of local resistance in women is sufficient for mass use as a control of the results in periodontal treatment of patients with inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases concomitant with bacterial vaginosis ; Відсутність тактики стоматологічного обстеження жінок, що страждають на бактеріальний вагіноз (БВ), призводить до неадекватного планування лікування, оскільки не звертається увага на нетипові провокуючі фактори, не дивлячись на доведенність факту наявності у пацієнток із БВ хронічних генералізованих запальних та запально-дистрофічних захворювання пародонта. Важливим моментом неінвазивної діагностики є аналіз стану ротової рідини, є кінетична активність альфа-амілази та sIgA. Метою роботи стала перевірка діагностичної цінності оцінки результатів найближчого лікування запальних та запально-дистрофічних захворювань пародонта у жінок репродуктивного віку із бактеріальним вагінозом шляхом визначення зміни показників кінетичної активності альфа-амілази та концентрації sIgA. Матеріали та методи. Обстежено 50 жінок репродуктивного віку. Поділ по групам проведено згідно гінекологічного статусу пацієнток: група контролю (І) – 10 жінок з І та ІІ ступенями чистоти піхви, ІІ група – 10 пацієнток, що є носіями Gardnerella vaginalis, але діагноз БВ не встановлено, ІІІ-А група – 15 жінок, що з БВ та були проліковані за загальноприйнятою методикою, ІІІ-Б група – 15 осіб із БВ, які застосовували запатентовану нами схему лікування. У порожнині рота аналізували результати проведення аміно-тесту ротової рідини, визначали кінетичну активність альфа-амілази та концентрацію sIgA. Методом полімеразноланцюгової реакції (ПЛР) визначали наявність Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae у порожнині рота. Результати Рівень sIgA жінок із БВ знижений на 30-45%, порівняно з показником пацієнток, без БВ. Концентрація sIgA ротової рідини у жінок обох груп відновилася після лікування, але показники ІІІ-А та ІІІ-Б групи після лікування достовірно різнилися (результат sIgA у осіб ІІІ-Б групи вищий за показник ІІІ-А групи у 1,33 рази), що говорить про вищу ефективність запропонованої схеми лікування Результати аміно-тесту ротової рідини був позитивним у пацієнток ІІІ-А групи до лікування у 73,3%, після лікування –лише у 53,3%, в той час як у обстежених ІІІ-Б груп початковий результат склав 80%, після лікування зареєстровано зниження до 20%. Висновки. Діагностична цінність використаних лабораторних методів обстеження жінок їх місцевої резистентності є достатньою для масового використання в якості контролю результатів пародонтологічного лікування пацієнтів із запальними та запально-дистрофічними хворобами пародонта, асоційованими бактеріальним вагінозом.

Переглянути

Перегляд Проблеми екології та медицини. 2019 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування