Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 2 (62)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 2 (62) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 75
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Specifics of applying ethical principlesin pediatric dental practice(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Padalka, A. I.; Kostenko, V. G.; Sheshukova, O. V.; Падалка, Аліна Іванівна; Костенко, Вікторія Геннадіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Падалка, Алина Ивановна; Костенко, Виктория Геннадиевна; Шешукова, Ольга ВикторовнаAdhering to the principles of medical ethics and deontology is important in effective communication between doctors and patients and thus reaching the full compliance. Developing and choosing the most effective approaches to the management of young patients at the dentist’s is one among the most relevant and challenging issues of health care that is determined by a number of physiological and psychological characteristics of children at different age levels. Being a highly skilled professional, perfectly handling the latest technologies and techniques, a paediatric dentist should have knowledge regarding children psychology and competencies to win child’s favour. The dentist should be very watchful and sensitive not only to children, but to their parents or family members as well in order to avoid or to lessen psycho-emotional conflicts. This work is aimed to analyze and to assess the significance of the main issues and principles of medical ethics and deontology in the paediatric dental practice. To provide a highly qualified medical care to children, a dentist should have not only deep theoretical background, be quite skilful in applying proper techniques; the dentist should also understand the psychology of the diseased child and his or her parents, to clearly realize the ethical problems existing in this area. The doctor's skills to calm down or encourage the child, to inform parents about diagnostic methods, peculiarities of treatment plan, occurrence of possible complications, and at the same time to cheer them up and obtain full compliance regarding the treatment are considered as mandatory ethical professional requirements. The key characteristics of applying deontology principles in paediatric dental practice consists in necessity to introduce special child-friendly communicative skills based on the knowledge of age psychological peculiarities. The dentists must remember that failing to communicate with the children and their parents is a major factor in their dissatisfaction. Not only making correct diagnosis, but also the successful treatment outcomes depend on well built-up communication and thus, mutual complete understanding between doctors and young patients.Висока актуальність проблеми правильного підходу до лікування маленьких пацієнтів у лікаря-стоматолога обумовлюється рядом фізіологічних і психологічних особливостей дітей в різні вікові періоди. Лікарю потрібно бути уважним і чуйним до дитини та її батьків для запобігання психоемоційного конфлікту, а в разі його виникнення необхідно діяти лояльно, делікатно та терпляче. Важливим крите-рієм ефективної лікувальної взаємодії між лікарем і пацієнтом є етика та деонтологія.Мета роботи.Розглянути та проаналізувати основнімоменти та принципи медичної етики та деонтології у роботі лікаря-стоматолога на дитячому прийомі.Для кваліфікованого надання медичної допомоги дітям лікар-стоматолог повинен мати не тільки глибокі теоретичні знання, вміло використовувати практичні навички, а й тонко розуміти психологію хворої дитини та її батьків, чітко уявляти існуючі в цій області етичні проблеми. Уміння лікаря заспокоїти дитину, об'єктивно інформувати батьків про методи діагностики, план лікування, розвиток можливих ускладнень і при цьомупідбадьорити і налаштувати на активну допомогу є обов'язковою етичною вимогою. Важливо пам'ятати, що стосунки лікаря з пацієнтом не по-винні виходити за межі суто професійних. Принципова відмінність деонтології лікаря-стоматолога на дитячому прийомі полягає в необхідності використання спеціальних навичок спілкування з дітьми, які засновані на знанні їх вікових особливостей. Лікарю-стоматологу треба пам’ятати про те, що невміння спілкуватися з дитиною та її батьками — головний фактор їх незадоволення. Від того, чи є між лікарем та маленьким пацієнтом контакт залежить не тільки вірна діагностика але й успішне лікування дитини. Высокая актуальность проблемы правильного подхода к лечению маленьких пациентов у врача-стоматолога обусловливается рядом физиологических и психологических особенностей детей в раз-личные возрастные периоды. Доктору нужно быть внимательным и чутким к ребенку и его родителям для предотвращения психоэмоционального конфликта, а в случае его возникновения необходимо действовать лояльно, деликатно и терпеливо. Важным критерием эффективного лечебного взаимодействия между врачом и пациентом является этика и деонтология. Цель работы. Рассмотреть и проанализировать основные моменты и принципы медицинской этики и деонтологии в работе врача-стоматолога на детском приеме. Для квалифицированного оказания медицинской помощи детям врач-стоматолог должен иметь не только глубокие теоретические знания, умело использовать практические навыки, но и тонко понимать психологию больного ребенка и его родителей, четко представлять существующие в этой области этические проблемы.Умение врача успокоить ребенка, объективно информировать родителей о методах диагностики, плане лечения, развитии возможных осложнений и при этом уметь подбодрить и настроить на активную помощь является обязательным этическим требованием. Важно помнить, что отношения врача с пациентом не должны выходить за рамки профессиональных. Принципиальное отличие деонтологии врача-стоматолога на детском приеме заключается в необходимости использования специальных навыков общения с детьми, которые основаны на знании их возрастных особенностей. Врачу-стоматологу надо помнить о том, что неумение общаться с ребенком и его родителями -главный фактор их недовольства. От того, есть ли между врачом и маленьким пациентом контакт зависит не только правильная диагностика, но и успешное лечение ребенка.Документ Биохимические изменения экзокринной части поджелудочной железы крыс, находящихся на гипокалорийном питании(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Николаева, О. В.; Ковальцова, М. В.; Сиренко, В. А.; Сулхдост, И. А.; Журавлёва, П. В.; Ніколаєва О. В.; Ковальцова, М. В.; Сіренко, В. А.; Сулхдост, І. А.; Журавльова, П. В.; Nikolayeva, O. V.; Kovaltsova, M. V.; Sirenko, V. A.; Sulhdost, I. O.; Zhuravliova, P. V.Захворювання підшлункової залози наразі мають безліч недостатньо вивчених етіологічних чинників, одним з яких є незбалансоване харчування, яке призводить до дісферментозів. Метою дослідження є вивчення впливу гіпокалорійного харчування на морфофункціональний стан екзокринної частини підшлункової залози щурів. Експеримент проводився на 20 щурах, які були розділені на 2 групи по 10 щурів. В першу групу входили щури на гіпокалорійному харчуванні (57,4 калорій на добу). Тварини групи контролю отримали збалансоване харчування (104,5 калорій). При біохімічному дослідженні визначалися рівні ліпази, α-амілази і α1-антитрипсину в сироватці крові. Аналіз зовнішньосекреторної активності підшлункової залози у щурів показав, що у 100% експериментальних тварин основної групи має місце екзокринна панкреатична дисфункція. Виявлено, що показники рівня ліпази і α-амілази підвищено в порівнянні з групою контролю, при цьому показник α1-антитрипсину знижений. Подібні біохімічні зміни в сироватки крові тварин основної групи швидше за все є наслідком тривалої гіпертріпсінеміі, яка обумовлена недостатньою активністю антіпротеіназної системи, а також активним споживанням плазмових інгібіторів протеаз. Гіперферментемія у щурів 1-ї групи обумовлена: стимулюючим нейрогуморальним впливом на ациноцити, наприклад «ваготонією», пошкодженням панкреацитів, наслідком «феномена ухилення ферментів». Гіпокалорійне харчування несприятливо впливає на роботу екзокринної частини підшлункової залози щурів, викликаючи її гіперфункцію, на що вказує підвищення рівня ферментів в крові. Через тривалу гіпертріпсінемію відбувається виснаження антипротеазної системи з подальшою інтоксикацією і пошкодженням активними ферментами підшлункової залози клітин організму. Незбалансоване харчування являє собою фактор ризику розвитку функціональних і органічних патологій підшлункової залози з подальшим залученням інших систем і органів в патологічний процес.Документ Биоэлектрическая активность жевательных мышц и ее парадоксы у больных мышечно-суставной компрессионно-дислокационной дисфункцией(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Яценко, Павел Игоревич; Яценко, Олег Игоревич; Рыбалов, Олег Васильевич; Семененко, Юлия Ивановна; Яценко, Павло Ігорович; Яценко, Олег Ігорович; Рибалов, Олег Васильович; Семененко, Юлія Іванівна; Yatsenko, P. I.; Yatsenko, O. I.; Rybalov, O. V.; Semenenko, Ju. I.С заболеваниями височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС) в настоящее время отмечается возросшее обращение больных в клиники отоларингологии, неврологии, стоматологии, врачам-остеопатологам, врачам нетрадиционной медицины. Около 90% этой категории пациентов ставится диагноз дисфункции ВНЧС. С учетом мышечного генеза дисфункций ВНЧС в литературных источниках обращается внимание на то, что в норме наличие симметричных жевательных мышечных тяг обеспечивает конгруэнтное расположение суставных головок нижней челюсти в суставных ямках, определяя согласованную функцию височно-челюстных сочленений. В современных научных исследованиях имеет место недостаточное количество информации о физиологических особенностях жевательных мышц у этой категории пациентов. Целью работы явилась сравнительная качественная оценка биоэлектрической активности собственно жевательных и височных мышц у больных мышечно-суставной компрессионно-дислокационной дисфункцией ВНЧС. Объекты и методы исследования. Проведен визуальный анализ электромиограмм симметричных соб- ственно жевательных и височных мышц 17 здоровых добровольцев и 83 больных с явлениями мышечно-суставной компрессионно-дислокационной дисфункции ВНЧС. Результаты исследования. У большинства больных (64 человека) с мышечно-суставной компрессионно-дислокационной дисфункцией ВНЧС характерной чертой графических записей функциональных свойств изучаемых мышц является выраженное превалирование максимальных показателей их биоэлектрической активности на стороне сустава с дислокацией суставной головки нижней челюсти по сравнению с суставом, находящимся в состоянии компрессии, в периодах как сжатия зубов, так и жевания. Сделано заключение, что почти у каждого четвертого пациента с изучаемой патологией имеют место парадоксальные явления в деятельности жевательного мышечного компонента, что отражается на степени тяжести заболевания. Згідно літературних даних, в результаті різних внутрішньо і зовнішньо суглобових порушень вини- кає розбалансування функцій різних груп жувальних м’язів, порушується співвідношення анатомічних структур СНЩС, що призводить до розвитку його м’язово-суглобових дисфункцій. В сучасних наукових дослідженнях має місце недостатня кількість інформації про фізіологічні особливості жувальних м’язів у цієї категорії пацієнтів. Мета роботи: порівняльна якісна оцінка біоелектричної активності власне жувальних і скроневих м’язів у хворих на м’язово-суглобову компресійно-дислокаційну дисфункцію СНЩС. Об’єкти та методи дослідження. Проведений візуальний аналіз електроміограм симетричних власне жувальних і скроневих м’язів 17 здорових добровольців і 83 хворих з явищами м’язово- суглобової компресійно-дислокаційної дисфункції СНЩС. Результати дослідження. У більшості хворих (64 чоловіка) із м’язово-суглобовою компресійно-дислокаційною дисфункцією СНЩС характерною рисою графічних записів функціональних властивостей вивчаємих м’язів виявляється виражене превалювання максимальних показників їх біоелектричної активності на боці суглоба з дислокацією суглобової головки нижньої щелепи в порівнянні із суглобом, що знаходиться в стані компресії, як в періодах стискання зубів, так і жування. Зроблено висновок, що майже у кожного четвертого пацієнта з цією патологією мають місце парадоксальні явища в діяльності жувального м’язового компонента, що відображається на ступеню тяжкості захворювання. According to the literature, as a result of various internal and external articular disorders there emerges an imbalance between the functioning of different groups of masticatory muscles, the relationship between the anatomic structures of the temporomandibular joint gets shifted that leads to the development of its muscular and articular dysfunctions. There is little information on the physiological characteristics of masticatory muscles in this category of patients presented in the relevant literature. The purpose of this research is to carry out comparative qualitative assessment of bioelectric activity of the proper masticatory and temporal muscles in patients with muscular-articular compression-dislocation TMJ dysfunction. Objects and methods of research Visual analysis, electromyography of symmetrical masticatory and temporal muscles of 17 healthy volunteers and 83 patients with muscular-articular compression-dislocation TMJ dysfunction were performed. Results. In the majority (64 persons) of cases of musculararticular compression-dislocation of TMJ dysfunction the characteristic feature of graphic records regarding the functional properties of the muscles under investigation is an expressed prevalence of the maximum indices of their bioelectric activity on the side of the joint with dislocation of the articular head of the mandibular bone in comparison with a joint that is in a state of compression, both during periods of teeth closure and chewing. We can conclude that almost every fourth patient with pathology under study has been found out to demonstrate paradoxical phenomena in functioning of the chewing muscular component that in turn affects the severity of their disease.Документ Болезнь Шегрена, диагностические критерии в стоматологии(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Короленко, Ирина Анатольевна; Рыбалов, Олег Васильевич; Рибалов, Олег Васильович; Короленко, Ірина Анатоліївна; Korolenko, I. A.; Rybalov, O. V.Болезнь Шегрена является распространенной причиной возникновения сухости слизистой полости рта вследствие гипертрофии стромы слюнных желез и ее лимфоидной инфильтрации. В 5-11% случаев болезнь Шегрена приводит к развитию лимфом, что связано с поздним выявлением и отсутствием эффективного лечения этой патологии. Следовательно, важность ранней диагностики болезни Шегрена и проведение адекватных лечебных мероприятий не вызывает сомнений. Хвороба Шегрена являється розповсюдженою причиною виникнення сухості слизової порожнини рота внаслідок гіпертрофії строми слинних залоз і її лімфоїдної інфільтрації. У 5-11% випадків хвороба Шегрена призводить до розвитку лімфом, що пов’язано з пізнім виявленням і відсутністю ефективного лікування цієї патології. Отже, важливість ранньої діагностики хвороби Шегрена і проведення адекватних лікувальних заходів не викликає сумнівів. Шляхом аналізу літературних джерел було показано, що до нинішнього часу діагностика хвороби Шегрена представляє собою певні труднощі в зв’язку з варіабельністю клінічної картини та відсутністю єдиних діагностичних критеріїв. Пацієнти з хворобою Шегрена нерідко вперше звертаються за допомогою до стоматологів по причині припухання слинних залоз і раннього розвитку ксеростомії, що зобов’язує їх підвищити увагу до цієї категорії хворих, застосовувати діагностичні прийоми для подальшого адекватного ведення пацієнтів. При виявленні «великих» і «малих» ознак захворювання обов’язковим дослідженням являється загальна сіалометрія. Окремо слід відмітити інцизійну біопсію малих слинних залоз, цитологічне дослідження секрету зацікавлених залоз, сіалографію. В останні роки значний інтерес викликає роль цитокінів в продукції слини. Встановлено, що рівень інтерлейкіну-1 в ротовій рідині при хворобі Шегрена знижується, що ви- кликає запалення слизової оболонки порожнини рота і явища сухості. Путем анализа литературных источников было показано, что до настоящего времени диагностика болезни Шегрена представляет собой определенные трудности в связи с вариабельностью клинической картины и отсутствием единых диагностических критериев. Пациенты с болезнью Шегрена нередко впервые обращаются за помощью к стоматологам по причине припухания слюнных желез и раннего развития ксеростомии, что обязывает их повысить внимание к этой кате- гории больных, применять диагностические приемы для дальнейшего адекватного ведения пациентов. При выявлении «больших» и «малых» признаков заболевания обязательным исследованием является общая сиалометрия. Отдельно следует отметить инцизионную биопсию малых слюнных желез, цитологическое исследование секрета заинтересованных желез, сиалографию. В последние годы значительный интерес вызывает роль цитокинов в выработке слюны. Установлено, что уровень интерлейкина-1 в ротовой жидкости при болезни Шегрена снижается, что вызывает воспаление слизистой оболочки полости рта и явления сухости. Sjogren’s disease is a common cause of oral mucosa dryness resulting resulted from hypertrophy and lymphoid infiltration of salivary gland stroma. 5-11% of patients with Sjogren’s disease develop lymphoma that may be explained by late diagnosis and the absence of effective treatment for this condition. Therefore, the efforts should be directed at early detection of this disease and rational therapy. Available literary sources demonstrate that even at the present stage Sjogren’s disease diagnosis is still difficult to establish due to the variability of its clinical manifestations and the absence of conventional diagnostic criteria. Patients with Sjogren’s disease when visiting dentists usually complain of swelling in the salivary glands and xerostomy, which is present even at the early stages of this disease. Therefore, more attention should be paid to this group of patients and additional diagnostic methods should be used. Identification of the “major” and “minor” criteria for this disease is based on general sialometry. In some cases incision biopsy of the salivary glands, cytology of the affected glands and sialography are required to confirm the diagnosis. It should be stressed that in at present there is an increasing interest to the role of cytokines in saliva secretion. It has recently been discovered that patients with Sjogren’s disease have lower levels of interleukin-1 in saliva that can initiate inflammation of oral mucosa ultimately leading to xerostomy.Документ Вивчення обізнаності студентської молоді м. Полтави щодо наркотичної залежності(Українська медична стоматологічна академія, 2018-05-10) Плужнікова, Тетяна Владиславівна; Плужникова, Татьяна Владиславовна; Pluzhnikova, T. V.; Костріков, Анатолій Васильович; Костриков, Анатолий Васильевич; Kostrikov, A. V.; Краснова, Оксана Іванівна; Краснова, Оксана Ивановна; Krasnovа, O. I.Вивчена обізнаність студентів вищих навчальних закладів, щодо шкідливості вживання наркотичних препаратів. В результаті проведеного дослідження було виявлено, що майже всі студенти мають обізнаність щодо наркотичних засобів. Але не всі розуміють шкідливість вживання наркотичних речовин на організм. Изучена осведомленность студентов высших учебных заведений, о вреде употребления наркотических препаратов. В результате проведенного исследования было выявлено, что почти все студенты имеют осведомленность о наркотических средств. Но не все понимают вреде употребления наркотических веществ на организм. Students' awareness of higher education institutions about the harmfulness of narcotic drugs is studied. As a result of the study, it was found that almost all students are aware of narcotic drugs. But not everyone understands the harmfulness of the use of narcotic substances on the body.Документ Вивчення токсичного впливу фулерену С60 на організм щурів(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Силенко, Богдан Юрійович; Силенко, Богдан Юрьевич; Sylenko, B. Yu.Захворювання слизової оболонки під дією знімних протезів спостерігається у 15 - 70% пацієнтів, хворі скаржаться на неможливість або утруднене користування знімними протезами. Користування пластинковими протезами, виготовленими із акрилатів, призводить часто до досить серйозних ускладнень – протезних стоматитів. Причини виникнення протезного стоматиту обумовлені більшою мірою місцевими факторами, що виходять безпосередньо з основи знімного протеза та матеріалу, з якого він виготовлений. Основною причиною в виникненні протезних стоматитів є хіміко-токсична дія залишкового мономеру базису протеза, який є протоплазматичною отрутою, і поступово, під впливом біологічних середовищ, а також жувальних навантажень, шляхом дифузії, виділяється і потрапляє в порожнину рота. Для профілактики протезних стоматитів нами запропоновано новий спосіб удосконалення знімного пластинкового протезу, виготовленого за традиційною технологією, матеріалом нанорозмірної величини – молекулами фулерену С60. Метою роботи стало вивчення токсичного впливу фулерену С60 на організм щурів для подальшого впровадження матеріалу в клініку ортопедичної стоматології. Отримані дані доводять, що протягом всього періоду спостереження фізіологічний стан дослідних щурів не відрізнявся від контрольних. Всі тварини, яким вводили фулерен, мали додатний приріст щодо до вихідних значень маси тіла і за динамікою приросту не відрізнялися від тварин з групи інтактного контролю, що свідчить про відсутність шкідливого впливу досліджуваного матеріалу на фізіологічні процеси щурів при введенні протягом 21 доби. В аналізі крові спостерігали незначне коливання формених елементів, що можна вважати некритичним, оскільки значення досліджуваних показників залишалися у межах значень інтактних тварин. Введення фулерену протягом 21 доби не впливало на активність печінкових трансаміназ, що свідчить про відсутність токсичного впливу досліджуваних засобів на стан печінки. Тому можна стверджувати, що такий матеріал може бути використаний в стоматології для зменшення кількості ускладнень після протезування - протезних стоматитів. Заболевания слизистой оболочки под действием съемных протезов наблюдается у 15 - 70% пациентов, больные жалуются на невозможность или затрудненное пользование съемными протезами. Пользование пластиночными протезами, изготовленными из акрилатов, приводит часто к весьма серьезным осложнениям - протезным стоматитам. Причины возникновения протезного стоматита обусловлены в большей степени местными факторами, которые исходят непосредственно из основы съемного протеза и материала, из которого он изготовлен. Основной причиной в возникновении протезных стоматитов является химико-токсическое действие остаточного мономера базиса протеза, который является протоплазматическим ядом и постепенно, под влиянием биологических сред, а также жевательных нагрузок, путем диффузии выделяется и попадает в полость рта. Для профилактики протезных стоматитов нами предложен новый способ усовершенствования съемного пластиночного протеза, изготовленного по традиционной технологии, материалом наноразмерной величины - молекулами фуллерена С60. Целью работы стало изучение токсического воздействия фуллерена С60 на организм крыс для дальнейшего применения материала в клинике ортопедической стоматологии. Полученные данные показывают, что в течение всего периода наблюдения физиологическое состояние исследуемых крыс не отличалось от контрольных. Все животные, которым вводили фуллерен, имели положительный прирост по отношению к исходным значениям массы тела и по динамике прироста не отличались от животных из группы интактного контроля, что свидетельствует об отсутствии вредного воздействия исследуемого материала на физиологические процессы крыс при введении в течение 21 суток. В анализе крови наблюдали незначительное колебание форменных элементов, что можно считать не критическим, поскольку значения исследуемых показателей оставались в пределах значений интактных животных. Введение фуллеренов в течение 21 суток не влияло на активность печеночных трансаминаз, что свидетельствует об отсутствии токсического воздействия исследуемых средств на состояние печени. Поэтому можно утверждать, что такой материал может быть использован в стоматологии для уменьшения количества осложнений после протезирования - протезных стоматитов. Diseases of the oral mucous membrane due to wearing removable dentures are observed in 15 - 70% of patients, who report impossibility or difficulties when using removable dentures. Wearing plate dentures made of acrylates often leads to very serious complications known as prosthetic stomatitis. The causes of prosthetic stomatitis to a greater extent are due to local factors directly associated with the base of the removable prosthesis and the material of which it is manufactured. The main cause of the occurrence of prosthetic stomatitis is the chemitoxicity of residual monomer of the prosthesis base that is protoplasmic poison and gradually, under the influence of oral biological media, as well as due to chewing loads, diffuses and enters the oral cavity. In order to prevent prosthetic stomatitis, we proposed a new method to improve the removable plate prosthesis made according to conventional technology, of a material of nanosized value, molecules of fullerene C60. The purpose of this study was to investigate the toxic effects of fullerene C60 on rats for the further introduction of the material into the clinical of prosthetic dentistry. The obtained data have proven that throughout the observation period the physiological state of the experimental rats did not differ from the control ones. All animals administered fullerene had a positive body mass gain compared to baseline body mass values and did not differ from animals in the intact control group, indicating no harmful effect of the test substance on the physiological processes of rats upon administration for 21 days. The blood test showed a slight variation of the formed elements that can not be considered as critical, as the values of the studied parameters remained within the values of intact animals. The introduction of Fullerene during 21 days did not affect the activity of hepatic transaminases that points out the absence of toxic effects of the investigated sunstances on the liver. Therefore, it can be argued that such material can be used in dentistry to reduce the number of complications as prosthetic stomatitis after prosthetic correction.Документ Використання препарату «Емоксипін» при променевих циститах(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Жукова, Тетяна Олександрівна; Жукова, Татьяна Александровна; Zhukova, T. A.Дистанційна променева терапія (ДПТ) є ефективним методом лікування для багатьох видів новоутворень. Але при різних підходах, полях та комбінаціях доз променеві ураження сечового міхура неминучі. Тому одним з пріоритетних невирішених питань у сучасній радіології є питання попередження та боротьби з променевими реакціями та ушкодженнями. Метою роботи стала розробка способу профілактики та лікування променевих реакцій при лікуванні хворих на рак сечового міхура, що отримують дистанційну гамма-терапію (ДГТ) та обґрунтування антиоксидантної і репараційної ролі препарату «Емоксипін» при даній патології. Вивчалась вираженість променевих реакцій у хворих, які отримували променеве лікування в режимі звичайного фракціонування та при мультифракціюванні дози. У спостереженні приймало участь 27 хворих з діагнозом рак сечового міхура і яким проводили ДПТ по радикальній програмі. Ступінь реакцій зі сторони сечового міхура у пацієнтів І та ІІ груп вірогідно різнились (p˃0,05). Так, виразкових реакцій у І групі виявлено у 8 (61,54%) пацієнтів, а у пацієнтів ІІ групи – у 2 (14,28%) відповідно, що в 4 рази перебільшує результати І групи і свідчить про більш виражений ушкоджуючий ефект при застосуванні традиційної ДПТ та розчину димексиду. Ерозивно-десквамативних реакцій в І групі виявлено у 3 (23,07%) пацієнтів, а в ІІ групі у 4 (28,57%), що вірогідно не відрізнялось. Але, що стосується катаральних проявів, то картина вочевидь говорить на користь ІІ групи дослідження. В І групі з катаральною реакцією виявлено 2 (15,38%) пацієнти, а в ІІ групі 8 (57,14%). Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що застосування ДПТ в режимі мультифракціювання денної дози вірогідно (р=0,05) знижує променеві реакції слизової сечового міхура. Так, реакції 3 ступеню (виразкові) різняться в 4,31 рази на користь ІІ (дослідної) групи, де використовували режим мультифракціювання та заливки препарату «Емоксипін». Реакції 2 ступеню (ерозивно-десквамативні) різняться в 1,24 рази і також говорять на користь ІІ групи, але цей показник не вірогідний. Реакції 1 ступеню (катаральні) різняться в 3,72 рази, що має достатню вірогідність на користь лікування проведеного в ІІ групі хворих. Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що застосування ДПТ в режимі мультифракціювання денної дози вірогідно (р=0,05) знижує променеві реакції слизової сечового міхура. Так, реакції 3 ступеню (виразкові) різняться в 4,31 рази на користь ІІ (дослідної) групи, де використовували режим мультифракціювання та заливки препарату «Емоксипін». Реакції 2 ступеню (ерозивнодесквамативні) різняться в 1,24 рази і також говорять на користь ІІ групи, але цей показник не вірогідний. Реакції 1 ступеню (катаральні) різняться в 3,72 рази, що має достатню вірогідність на користь лікування проведеного в ІІ групі хворих. Таким чином, проведений дослід показав, що використані базові препарати димексиду та емоксипін мають різну направленість дії. Так, при вираженому фіброзі стінки сечового міхура та інфекційному процесі перевагу можна віддати використанню розчину димексиду, а у хворих з гематурією та порушенням цілісності стінки сечового міхура (ерозивний або виразково-некротичний цистит) найбільш ефективним є використання «Емоксипіну». Дія інсталяцій сечового міхура у хворих з променевими циститами, що обтяжені інфекційним процесом, в порівнянні з традиційними методами терапії, дозволила скоротити час перебування хворих у стаціонарі на 6-7 днів. Дистанционная лучевая терапия (ДПТ) является эффективным методом лечения для многих видов новообразований. Но при различных подходах, полях и комбинациях доз лучевые поражения мочево- го пузыря неизбежны. Поэтому одним из приоритетных вопросов в современной радиологии – это предупреждение и борьба с лучевыми реакциями и повреждениями. Целью работы стала разработка способа профилактики и лечения лучевых реакций при лечении больных раком мочевого пузыря, у больных которые получают дистанционную гамма-терапию (ДГТ) и обоснование антиоксидантной и репарационной роли препарата «Эмоксипин» при данной патологии. Изучалась выраженность лучевых реакций у больных, получавших лучевое лечение в режиме обычного фракционирования и при мультифракционировании дозы. В наблюдении принимало участие 27 больных с диагнозом рак мочевого пузыря и которым проводили ДПТ по радикальной программе. Анализируя полученные результаты, можно отметить, что применение ДПТ в режиме мультифракционирования дневной дозы достоверно (р = 0,05) снижает лучевые реакции слизистой мочевого пузыря. Так, реакции 3 степени (язвенные) различаются в 4,31 раза в пользу ИИ (опытной) группы, где использовали режим мультифракционирования и заливки препарата «Эмоксипин». Реакции 2 степени (эрозивно-дескваматозные) отличаются в 1,24 раза и также говорят в пользу II группы, но этот показатель не достоверен. Реакции 1 степени (катаральные) отличаются в 3,72 раза, что имеет достаточную вероятность в пользу лечения проведенного во II группе больных. Действие инсталляций мочевого пузыря у больных с лучевыми циститами, отягощенными инфекционным процессом, по сравнению с традиционными методами терапии, позволило сократить время пребывания больных в стационаре на 6-7 дней. Remote Radiation Therapy (RRT) is an effective treatment for many types of tumors. But despite of different approaches, fields and combinations of doses, the bladder lesion is inevitable. Therefore, one of the priority issues in modern radiology is to prevent, control and to lessen radiation reactions and injuries. The purpose of the work was to develop a method for the prevention and treatment of radiation reactions following the treatment of patients with bladder cancer who were exposed to remote gamma therapy (RGT) as well тas to substantiate the antioxidant and reparative role of the drug "Emoxipine" in the therapy of this pathology. We assessed the severity of radiation reactions in patients receiving radiation therapy sessions in the fractionation and multi-fractionation modes of dose. The study involved 27 patients diagnosed with bladder cancer and exposed to the RGT in accordance with the radical program. The intensity of reactions of the bladder in the patients of groups I (n=13) and II (n=14) was significantly different (p >0, 05). The ulcerative reactions in the group I were found in 8 (61.54%) patients, while in the patients of the group II there were 2 cases (14.28%). The intensity of ulcerative reactions in the group I was four-fold higher that demonstrates more pronounced damaging effect caused by standard RGT and dimexidum solution. Ulcerative desquamate reactions in found in 3 (23,07%) patients of the group І and in 4 (28,57%) of the group II were not significantly different. But catarrhal manifestations were found to be common in the group II: there were 2 (15,38%) patients in the I group vs 8 (57,14%) in the group II. The analysis of the results obtained demonstrates that the applying of RGT in the mode of daily dose ultifractioning likely (p = 0,05) reduces the reaction of the urinary bladder mucosa. Thus, reactions of the 3rd degree of intensity (ulceration) differ by 4.31 times in favour of the group II (test group) received RGT in the mode of of daily dose multifractionng and the drug "Emoxipine". Reactions of the 2nd degree (erosive-desquamate lesions) were higher in 1.24 times in the group I, but this indicator was unlikely. Reactions of the 1st degree (catarrhal reaction) were higher in 3.72 times in the group I that is an evident of higher therapeutic effect of the approach used for the II group. Thus, the results obtained have shown that the use of standard dimexidum solution and “Emoxipine” act in different directions. Thus, in cases of pronounced fibrosis of the bladder walls and infectious process the use of the dimexidum solution is more beneficial, while for patients with hematuria and ruptured integrity of the bladder walls (erosive or ulcerative-necrotic cystitis) the use of "Emoxipine" is more effective.Документ Вплив L-аргініну на процеси вільнорадикального окислення у онкогематологічних пацієнтів групи високого кардіологічного ризику в динаміці індукційної хіміотерапії(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2018) Лиманець, Тетяна Володимирівна; Лыманец, Татьяна Владимировна; Lymanets, T. V.Питання профілактики антрациклінової кардіотоксичності у пацієнтів групи високого кардіологічного ризику є надзвичайно актуальним в сучасній онкогематологічній практиці. Це потребує ретельного вивчення патогенетичних механізмів формування кардіотоксичної дії антрацикпінів у даної категорії пацієнтів з подальшою розробкою і впровадженням нових методів їх ефективної профілактики. Мета - дослідити вплив L-аргініну на баланс процесів вільнорадикального окислення у хворих на гострі лейкемії з супутньою ішемічною хворобою серця на фоні низьких кумулятивних доз антрациклінових антибіотиків 100-200 мг/м2 під час проведення індукційних курсів хіміотерапії. Матеріали і методи. Обстежено 147 пацієнтів з вперше виявленими гострими лейкеміями, з них 66 хворих із супутньою ішемічною хворобою серця. Хворі розподілені на групи: І (п=81) - хворі на гострі лейкемії без супутніх захворювань з боку серцево-судинної системи; II група (п=66) - хворі із супутньою ішемічною хворобою серця. У залежності від проведеної профілактики антрациклін- індукованого ураження міокарда хворі обох груп додатково розподілені на підгрупи: ІА (п=47) та НА (п=36) - хворі, які отримували хіміотерапію без профілактики кардіотоксичної дії антрацикпінів; ІБ {п-34) та ІІБ (п=30) - хворі, які отримували профілактику антрациклінової кардіотоксичності L- аргініном. Результати дослідження. Провідним патогенетичним механізмом формування антраци- клін-індукованої кардіотоксичності є дисбаланс між генерацією вільних радикалів та рівнем їх інактивації. На фоні ішемічної хвороби серця у хворих на гострі лейкемії досягнення низьких кумулятивних доз антрациклінів від 100 до 200 мг/м2 призводить до поглиблення прооксидантно- антиоксидантного дисбалансу. Призначення L-аргініну під час індукційної хіміотерапії дозволяє покращити стан системи антиоксидантного захисту, що знижує ризик розвитку антрациклінової кардіотоксичності та збільшує шанси хворих на життя. Висновки. Призначення L-аргініну на фоні хіміотерапії у хворих на гострі лейкемії із супутньою ІХС дозволяє покращити баланс прооксидантно-антиоксидантної системи, що суттєво знижує ризик виникнення ранніх антрациклін- індукованих уражень міокарда ; Вопросы профилактики антрациклиновой кардиотоксичности у пациентов группы высокого кардиологического риска является чрезвычайно актуальным в современной онкогематологической практике. Это требует тщательного изучения патогенетических механизмов формирования кардиотоксического действия антрациклинов в данной категории пациентов с последующей разработкой и внедрением новых методов их эффективной профилактики. Цель - исследовать влияние L-аргинина на баланс процессов свободнорадикального окисления у больных острыми лейкемиями с сопутствующей ишемической болезнью сердца на фоне низких кумулятивных доз антрациклиновых антибиотиков 100-200 мг/м2 во время проведения индукционных курсов химиотерапии. Материалы и методы. Обследовано 147 пациентов с впервые выявленным острыми лейкемиями, из них 66 больных с сопутствующей ишемической болезнью сердца. Больные разделены на группы: I (п= 81) - пациенты с острыми лейкозами без сопутствующих заболеваний со стороны сердечно-сосудистой системы; II группа (п=66) - больные с ишемической болезнью сердца. В зависимости от проводимой профилактики антрациклин- индуцированного поражения миокарда больные обеих групп дополнительно разделены на подгруппы: ІА (п=47) и ИА (п=36) - больные, получавшие лечение без профилактики кардиотоксического действия антрациклинов; ІБ (п=34) и ІІБ (п=30) - пациенты, получавшие химиотерапию с профилактикой антрациклиновой кардиотоксичности L-аргинином. Результаты исследования. Ведущим патогенетическим механизмом формирования антрацикпин-индуцированной кардиотоксичности является дисбаланс между генерацией свободных радикалов и уровнем их инактивации. На фоне ишемической болезни сердца у больных острыми лейкемиями достижение низких кумулятивных доз антрациклинов от 100 до 200 мг/м2 приводит к углублению прооксидантно-антиоксидантного дисбаланса. Назначение L- аргинина у больных острыми лейкемиями с сопутствующей ишемической болезнью сердца при индукционной химиотерапии позволяет улучшить состояние системы антиоксидантной защиты, чем снижает риск развития антрациклиновой кардиотоксичности и увеличивает шансы больных на жизнь. Выводы. Назначение L-аргинина на фоне химиотерапии у больных острыми лейкемии с сопутствующей ишемической болезнью сердца позволяет улучшить баланс прооксидантно-антмоксидантной системы, существенно снижает риск возникновения ранних антрациклин-иидуцированных поражений миокарда ; The issues on prevention of anthracycline cardiotoxicity in patients who are at high risk of cardiac events are extremely relevant in modern oncohematology practice. This requires thorough study of pathogenetic mechanisms clarifying the formation of cardiotoxic effects produced by anthracyclines in this category of patients with the further development and introduction of new methods for their effective prevention. The aim of this study is to investigate the influence of L-arginine upon the balance of free radical oxidation processes in patients with acute leukaemia and concomitant coronary heart disease against the background of low cumulative doses of anthracycline antibiotics in a dose of 100-200 mg / m2 during the courses of induction chemotherapy. Materials and methods. The study involved 147 patients with the newly diagnosed acute leukaemia, 66 of them had comorbid ischemic heart disease. The patients were divided into groups: I (n=81) group included patients with acute leukemia without concomitant cardiac diseases; group II (n = 66) included patients with comorbid ischemic heart disease. Depending on the prevention of anthracycline-induced myocardial injury, the patients of both groups were additionally divided into subgroups: IA (n=47) and IIA (n=36) - patients who received chemotherapy without prophylaxis of anthracycline cardiotoxicity; IB (n=34) and IIB (rp30) - patients who received L-arginine for prevention of cardiotoxicity. Results. The leading pathogenetic mechanism for the formation of anthracycline-induced cardiotoxicity is the imbalance between the generation of free radicals and the level of their inactivation. In the case of ischemic heart disease in acute leukemia patients, reaching low cumulative doses of anthracyclines from 100 to 200 mg/m2 leads to an exacerbation of the prooxidant-antioxidant imbalance. The use of L-arginine in the patients with acute leukaemia and concomitant ischemic heart disease during induction chemotherapy can improve the state of the antioxidant defence system that reduces the risk of anthracycline cardiotoxicity developing and increases the chances of patients living. Conclusions. The administration of L-arginine during chemotherapy in the patients with acute leukemia and concomitant ischemic heart disease helps to improve the balance of the pro-oxidant-antioxidant system, significantly reducing the risk of early anthracycline-induced myocardial injury.Документ Вплив гострої гіпоксії на активність фібринолізу в базальних ядрах головного мозку щурів з гіпофункцією епіфізу(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Сопова, І. Ю.; Сопова, И. Ю.; Sopova, I. E.Епіфіз відіграє важливу роль у процесах регуляції гомеостазу та старіння. Пригнічення функції епіфізу порушує ендогенні добові ритми, пригнічує нічну секрецію мелатоніну, що може обумовлювати зниження стійкості організму до стресу. В експерименті на тваринах досягається епіфізектомією чи утриманням за умов постійного освітлення (фізіологічна епіфізектомія). Враховуючи це, метою нашої роботи стало дослідження показників активності тканинного фібринолізу за дії гострої гіпоксії як стресуючого фактору на тлі гіпофункції епіфізу в базальних ядрах головного мозку щурів. Гіпофункцію епіфізу моделювали шляхом утримання тварин впродовж тижня за постійного світла. Гостру гіпоксію моделювали шляхом імітації підйому шурів на висоту 12 000 м. Для дослідження забирали структури головного мозку: хвостате ядро, бліду кулю (палідум), прилегле ядро перегородки (аккумбенс), амігдалярний комплекс (амігдала). Активність фібринолізу в базальних ядрах визначали за інтенсивністю тканинного фібринолізу. Показано, що і гостра гіпоксія, і зниження функціональної активності епіфізу у щурів супроводжуються вираженим збільшенням активності фібринолізу у базальних ядрах. У той же час, у щурів із зниженою активністю пінеальної залози моделювання гострої гіпоксії, навпаки, призводило до значного падіння активності фібринолізу у цих структурах мозку у порівнянні з контролем. Таким чином, на підставі цього можна зазначити, що пригнічення функціональної активності пінеальної залози змінює чутливість структур головного мозку до гострої гіпоксії.Документ Вплив гіполіпідемічної терапії на прооксидантно - антиоксидантний статус хворих на ішемічну хворобу серця(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Щербак, Ольга Василівна; Щербак, Ольга Васильевна; Shcherbak, O. V.Активація процесів перекисного окиснення ліпідів є важливим патогенетичним механізмом прогресування атерогенної дисліпідемії та ішемічної хвороби серця. В лікуванні порушень ліпідного обміну широко застосовуються препарати групи статинів. Ефективна гіполіпідемічна терапія може пригнічувати активність продукції вільних радикалів і, відповідно, зменшувати ризик розвитку гострих коронарних подій. Мета дослідження: оцінити динаміку прооксидантно-антиоксидантного дисбалансу у хворих на ішемічну хворобу серця на фоні проведення гіполіпідемічної терапії із включенням урсодезоксихолевої кислоти. Матеріали і методи. Обстежено 63 хворих на ішемічну хворобу серця: стабільна стенокардія напруги, ІІ функціональний клас. Середній вік хворих: 59,2±6,8 років. Прово- дили оцінку ліпідного спектру, стану системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту. Хворі були розподілені на дві групи в залежності від призначених лікувальних комплексів. І (n=31) група – хворі отримували розувастатин 20 мг на добу. ІІ (n=32) група – пацієнтам призначали розувастатин 20 мг на добу та урсодезоксихолеву кислоту 15 мг/кг/добу. Активация процессов перекисного окисления липидов является важным патогенетическим механизмом прогрессирования атерогенной дислипидемии, в лечении которой применяются препараты группы статинов. Совершенствование гиполипидемической терапии является важной задачей клиники внутренней медицины. Цель исследования: оценить динамику прооксидантно-антиоксидантного дисбаланса у больных ишемической болезнью сердца на фоне проведения гиполипидемической терапии с включением урсодезоксихолевой кислоты. Материалы и методы. Обследовано 63 больных с ишемической болезнью сердца: стабильная стенокардия напряжения ІІ функционального класса. Средний возраст больных: 59,2 ± 6,8 лет. Проводили оценку липидного спектра, состояния системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты. Больные были разделены на две группы в зависимости от назначенных лечебных комплексов. І (n = 31) группа - больные получали розувастатин 20 мг в сутки. ІІ (n = 32) группа - пациентам назначали розувастатин 20 мг и урсодезоксихолевую кислоту 15 мг/кг/сутки. Activation of lipid peroxidation is an important pathogenetic mechanism of atherogenic dyslipidemia and ischemic heart disease progression. Statins are commonly used to treat lipid metabolic disturbances. Effective hypolipidemic therapy can reduce free radical production and, accordingly, decrease risk of acute coronary events. The aim of the study presented is to evaluate the dynamics of prooxidative-antioxidative imbalance in patients with ischemic heart disease receiving hypolipidemic therapy and ursodeoxycholic acid added to the standard treatment. Materials and methods. A total of 63 patients with ischemic heart disease were examined and diagnosed as having stable exertional angina, ІІ functional class. The average age of patients was 59.2±6.8 years. Lipid spectrum, status of lipid peroxidation system and antioxidative protection system were analyzed. The patients were subdivided into two groups according to the prescribed therapeutic complexes. The group І (n=31) included patients who received rosuvastatin in a dose of 20 mg per day. The group ІІ (n=32) group included patients who were prescribed rosuvastatin in a dose of 20 mg a day and ursodeoxycholic acid in a dose of 15 mg/kg/day.Документ Вплив похідних 1,2,4-триазолу на сполучені системи: відновлені тіоли / NO IN VITRO(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Нагорна, О. О.; Нагорная, Е. А.; Nagornaya, Ye. A.Проводили дослідження антиоксидантних властивостей та впливу на тіол-дисульфідну систему суспензії нейронів в дослідах in vitro за умов моделювання оксидативого та нітрозуючого стресу шляхом додавання до інкубаційного середовища динітрозильного комплексу заліза в токсичній концентрації 250 ммоль/л за Методичними рекомендаціями ДЕЦ МОЗ України. При нітрозуючому оксидативному стресі в нейрональній суспензії встановили зростання вмісту показників окислювальної модифікації білків (АФГ, КФГ), окислювального глутатіону, нітротирозину та пониження антиоксидантної активності, активності глутатіонредуктази, глутатіон-S-трансферази та рівня відновленого глутатіону. Додавання в суспензію нейронів 11 тіолвміщуючих сполук показало, що всі використані сполуки, за винятком двох, за антиоксидантною активністю перевищували референт-препарати – метіонін, унітіол, тіосульфат натрію, дибунол, альфа-токоферол. Тіолвміщуючі сполуки понижували вміст нітротирозину, стабільного ендогенного продукту окиснення пероксинітриту, що використовується в якості маркера пошкодження. Тіолвміщуючі сполуки понижували вміст окисненого глутатіону та підвищували відновленого, який розглядається як інгібітор активних форм кисню. Тіолвмісні сполуки, особливо тіотриазолін та ангіолін, зберігали активність глутатіон-S-трансферази та глутатіонредуктази, що стверджує їх антиоксидантну дію. Проводили исследования антиоксидантных свойств и влияния на тиол-дисульфитную систему суспензии нейронов в экспериментах in vitro в условиях моделирования оксидативного и нитрозирующего стресса путем внесения в инкубационную среду динитрозильного комплекса железа в токсической концентрации 250 ммоль/л согласно Методическим рекомендациям ДЭЦ МЗ Украины. При нитрозирующем оксидативном стрессе установили в нейрональной суспензии повышение содержания показателей окислительной модификации белков (АФГ, КФГ), окисленного глутатиона, нитротирозина и понижение антиоксидантной активности, активности глутатионредуктази, глутатион-S-трансферазы и уровня восстановленного глутатиона. Внесение в нейрональную суспензию 11 тиолсодержащих соединений показало, что все используемые соединения, за исключением двух, по антиоксидантному действию превышали референт-препараты – метионин, унитиол, тиосульфат натрия, дибунол, альфа-токоферол. Тиолсодержащие соединения понижали содержание нитротизорина, стабильного эндогенного продукта окисления пероксинитрита, что используется в качестве маркера NO-зависимого повреждения. Тиолсодержащие соединения снижали содержание окисленного глутатиона и повышали восстановленного, который рассматривается как ингибитор активных форм кислорода. Тиолсодержащие соединения, особенно тиотриазолин и ангиолин, сохраняли активность глутатион-S-трансферазы и глутадионредуктазы, что подтверждает их антиоксидантное действие. t has been found out that the triazol derivative thiotriazolinum possesses cardio-, neuro-, hepatoprotective action. It has been shown that functional disturbances are connected with endothelial dysfunction and the changing in thiol-disulfide system markers and the nitric oxide system. The aim of the study is to carry out screening of 1, 2, 4-triazole derivatives by their antioxidant action and influence on the thiol-disulfide neuron system in oxidative and nitrosative stress. We studied antioxidant properties and effects on the thioldisulfite system of neuron suspension in experiments in vitro by modelling of oxidative and nitro-oxidative stress by introducing the iron dinitrosyl complex in a toxic concentration of 250 mmol/l into the incubation medium according to the Methodological Recommendations of the Ukrainian Ministry of Public Health. During nitro-oxidative stress, we found an increase in the content of oxidative modification parameters of proteins (APG, KFG), oxidized glutathione, nitrotirozine and reduction of antioxidant activity, glutathione reductase activity, glutathione-S-transferase and the level of reduced glutathione in the neuronal suspension. The introduction of 11 thiol-containing compounds into the neuronal suspension showed that all the compounds used, with the exception of two, had antioxidant effects exceeding the reference drugs as methionine, unitiol, sodium thiosulfate, dibunol, and alpha-tocopherol. Thiol-containing compounds reduced the content of nitrotisorin, a stable endogenous oxidation product of peroxynitrite, which is used as a marker for NO-dependent damage. Thiol-containing compounds lowered the content of oxidized glutathione and increased the content of reduced oxidized glutathione, which is considered as an inhibitor of reactive oxygen species. Thiolcontaining compounds, especially thiotriazolin and angiolin, retained the activity of glutathione-S-transferase and glutathione reductase that confirms their antioxidant effect.Документ Вплив інгібітора фактора транскрипції AP-1 на деполімеризацію білків сполучної тканини пародонта щурів за умов системної запальної відповіді(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Єлінська, Аліна Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Костенко, Виталий Александрович; Yelinska, A. M.; Kostenko, V. O.В експерименті на 30 білих щурах досліджено вплив інгібітора фактора транскрипції AP-1 (activator protein 1) SR 11302 на колагеноліз і деполімеризацію протеогліканів та глікопротеїнів екстрацелюлярного матриксу пародонта за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді. Останню моделювали шляхом внутрішньочеревного введення пірогеналу (ліпополісахариду Salmonella typhi) у дозі 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнів – 1 раз у тиждень. SR 11302 ((E,E,Z,E)-3-methyl-7-(4-methylphenyl)-9-(2,6,6-trimethyl-1-cyclohexen1-yl)-2,4,6,8-nonatetraenoic acid, виробництво “Tocris Bioscience”) призначали внутрішньоочеревинно в дозі 1 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу. Колагеноліз оцінювали за концентрацією вільного оксипроліну, рівень деполімеризації протеогліканів і глікопротеїнів – за вмістом їхніх компонентів – глікозаміногліканів та N-ацетилнейрамінової кислоти, відповідно. Зроблено висновок, що застосування SR 11302 за умов експерименту суттєво зменшує у м’яких і кістковій тканинах пародонта деполімеризацію колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів, обмежує резорбцію альвеолярного відростка щелеп. В эксперименте на 30 белых крысах исследовано влияние ингибитора фактора транскрипции AP-1 (activator protein 1) SR 11302 на коллагенолиз, а также деполимеризацию протеогликанов и гликопротеинов экстрацеллюлярного матрикса пародонта в условиях липополисахарид-индуцированного системного воспалительного ответа. Последний моделировали путем внутрибрюшного введения пирогенала (липополисахарида Salmonella typhi) в дозе 0,4 мкг/кг в течение 1-й недели 3 раза, в течение следующих 7-ми недель – 1 раз в неделю. SR 11302 ((E, E, Z, E) -3-methyl-7 (4-methylphenyl) -9- (2,6,6trimethyl-1-cyclohexen-1-yl) -2,4,6 8-nonatetraenoic acid, производство "Tocris Bioscience") назначали внутрибрюшинно в дозе 1 мг/кг 3 раза в неделю, начиная с 30-го дня эксперимента с применением пирогенала. Коллагенолиз оценивали по концентрации свободного оксипролина, уровень деполимеризации протеогликанов и гликопротеинов – по содержанию их компонентов – гликозаминогликанов и N-ацетилнейраминовой кислоты, соответственно. Сделан вывод, что применение SR 11302 в условиях эксперимента существенно уменьшает в мягких и костной тканях пародонта деполимеризацию коллагена, протеогликанов и сиалогликопротеинов, ограничивает резорбцию альвеолярного отростка челюстей. This article presents the results obtained in the experiment on 30 white rats aimed at investigating the influence of an AP-1 transcription factor inhibitor (activator protein 1) SR 11302 on collagenolysis, as well as the depolymerization of proteoglycans and glycoproteins of the extracellular matrix of periodontium under lipopolysaccharide-induced systemic inflammatory response. The latter was simulated by intraperitoneal administration of lipopolysaccharide Salmonella typhi (pyrogenalum) in a dose of 0.4 μg/kg 3 times for the first week, and once a week for the following 7 weeks. SR 11302 ((E, E, Z, E) -3-methyl-7 (4-methylphenyl) -9- (2,6,6-trimethyl-1-cyclohexen-1-yl) -2,4,6 8 -nonatetraenoic acid, manufactured by “Tocris Bioscience”) was administered intraperitoneally in a dose of 1 mg/kg 3 times a week starting on the 30th day of the experiment with using pyrogenalum. Collagenolysis was assessed by the concentration of free hydroxyproline, the level of depolymerization of proteoglycans and glycoproteins was assessed by the content of their components – glycosaminoglycans and N-acetylneuraminic acid, respectively. It has been concluded that the application of SR 11302 under experimental conditions significantly reduces the depolymerization of collagen, proteoglycans and sialoglycoproteins in soft and osseous periodontal tissues, and resticts the resorption of the jaw alveolar process.Документ Відтворення піднебінної ділянки у знімних та опорних пластинкових протезах (попереднє повідомлення)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Тарашевська, Юлія Євгеніївна; Тарашевская, Юлия Евгеньевна; Tarashevska, Yu. Ye.Вступление. Существующие технологи моделирования палатинальной части протеза не полностью дают возможность восстановить индивидуальную структуру неба, особенно на оральной поверхности протеза. Поэтому поиск новых технологий по ее восстановлению - актуальный и необходим. Цель исследования. Цель роботы заключается в обработке и усовершенствовании лабораторных этапов изготовления съемных пластиночных протезов. Материалы и методы исследования: С помощью вакуумно-формовочного устройства «Pro-Form», изготовитель Keystone (США), были отштампованы небные заготовки из разных пластинковых термопластических материалов: - из воска базисного-02, изготовитель «Стома» (Украина); - из мягкого (пластифицированого) поливинила, изготовитель ProForm Keystone (США); - из жесткого (не пластифицированого) поливинила, изготовитель ProForm Keystone (США). С помощью визуальной оценки и микрометрических исследований с использованием устройств: микрометра МК 50, диапазон 25-50мм, точность 0,01мм та глубиномера (ГМ-25, 2-й кпас точности 0,01мм) проводили отбор пластинковых материалов. Результаты исследования. Пластинковые термопласты в момент штамповки растягиваются, то есть небные заготовки в сравнении с первоначальными термопластическими пластинками стают тоньше, имеют разную равномерность толщины заготовок и разную степень прилегания к гипсовой модели. Заключение. Небные штампованные заготовки из жесткого (не пластифицированного) поливинила могут успешно использованы в технологическому процессе изготовления прикусных шаблонов, восковых композиций и готовых съемных протезов. Introduction The existing technologies for modelling the palatal part of the denture do not fully provide the opportunity to restore the individual structure of the palate, especially on the oral surface of the denture. Therefore, the search for new technologies for its restoration is urgent. The aim of the research is to process and improve the laboratory stages of manufacturing removable plate dentures. Materials and methods Using vacuum moulding device «Pro-Form», manufactured by Keystone (USA), palatine blanks were made up of different plate thermoplastic materials, including base 02 wax, manufactured by Stoma (Ukraine), soft (plasticized) polyvinyl, manufactured by ProForm Keystone (USA), rigid (non- plasticized) polyvinyl, manufactured by ProForm Keystone (USA). We selected of plate materials based on visual assessment and micrometric studies with using a micrometre MK 50, range of 25-50 mm, accuracy of 0.01 mm and depth gauge (GM-25, 2nd precision class, 0.01 mm). Results Plate thermoplastics at the moment of stamping get stretched, that is, palatal blanks are thinner in comparison with the original thermoplastic plates; they have different uniformity in the thickness of the blanks and different degree of fit to the cast model. Conclusion Palatal stamped blanks made of rigid (non-plasticized) polyvinyl can be successfully used in the technological process of making bitepiates, wax compositions and ready-made removable dentures.Документ Гормональні особливості у хворих вібраційною хворобою на тлі гіпертонічної хвороби(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Сухонос, Н. К.; Sukhonos, N. K.Вплив виробничої вібрації є хронічним стресуючим фактором, що визначає функціонування і перебудову гормональних систем. Однак тривалий вплив гормонів, що беруть участь у формуванні реакції адаптації, обумовлює серйозні порушення в обміні ліпідів, вуглеводів і електролітів і може стати основою для розвитку серцево-судинних захворювань. Метою дослідження було вивчення гормональної ланки імунітету (мелатонін, окситоцин) у хворих на вібраційну хворобу в поєднанні з гіпертонічною хворобою. У дослідження включені 107 хворих з діагнозом вібраційна хвороба І та ІІ ступеня, у 60 хворих вібраційна хвороба поєднувалася з гіпертонічною. Згідно з отриманими даними, у хворих з поєднаним перебігом вібраційної та гіпертонічної хвороби розвивається вторинний дисрегуляторний стан імунокомпетентної сфери. Про це свідчить підвищення рівня окситацину та зниження активності мелатоніну на 35% порівняно з групою хворих на ізольовану вібраційну хворобу. Влияние производственной вибрации является хроническим стрессирующим фактором, определяющим функционирование и перестройку гормональных систем. Однако длительное воздействие гормонов, участвующих в формировании реакции адаптации, обусловливает серьезные нарушения в обмене липидов, углеводов и электролитов и может стать основой для развития сердечно-сосудистых заболеваний. Целью исследования явилось исследование гормонального звена иммунитета (мелатонин, окситоцин) у больных вибрационной болезнью в сочетании с гипертонической болезнью. В исследование включены 107 больных з диагнозом вибрационная болезнь І и ІІ степени, у 60 больных вибрационная болезнь сочеталась с гипертонической. Согласно полученным данным, у больных с сочетанным течением вибрационной и гипертонических болезней развивается вторичное дисрегуляторное состояние иммунокомпетентной сферы. Про это свидетельствует повышение уровня окситацина и снижение активности мелатонина на 35% сравнительно с группой больных с изолированным течением вибрационной болезни. Occupational vibration is regarded as chronic stress factor that determines functioning and remodelling of hormonal systems. However, prolonged effect of hormones involved in the development of adaptive reactions can result in significant disorders of metabolism of lipids, carbohydrates and electrolytes, as well as to cardio-vascular disorders. Affecting smooth muscles of vessels, oxytocin causes vasodilatation, increases circulation through kidneys, coronary vessels and brain vessels. Key role of melatonin is determined by its rhythm controlling that promotes all endogenic body rhythms. Circadian rhythms of arterial hypertension are determined by the role of melatonin in regulating cardio-vascular functions. It has been also proved by presence of melatonin receptors in muscles and vascular endothelium. The aim of this research was to study hormonal chain of immunity (melatonin and oxytocin) in patients with vibration disease (VD) and hypertension. Research included 107 patients with VD from local vibration of I and II stage, aged 41–66, mean age was 54±6.17 years. 60 patients with VD were diagnosed to have hypertension II stage (main group); other 47 had isolated hypertension (comparison group). Every group was subdivided by VD stages. Main group included VD I stage and hypertension II stage (26 persons) and VD II and hypertension II stage (34 persons). Comparison group has been divided into isolated VD I stage (21 persons) and isolated VD II stage (26 persons). Amount of hormones (melatonin and oxytocin) in blood serum was assessed by ELISA with test systems “Melatonin Elisa” (“IBL Hamburg”, Germany), “Correlate‒EIATM Oxitocin” (“Assay Designs”, USA) and ELISA analyzer Star Fax 303 Plus. Statistical analysis was performed using statistical software Statistica 6.1 (StatSoft, Inc., USA). Analysis of research results has showed that vibration effect inhibits the activity of immune system. We have found out a significant decrease in melatonin in the main group (21,97 pg/ml; ME[17,63;25,61] against 30,3 pg/ml. Statistically significant increase in oxytocin (139,6 pg/ml; ME[92,5;169] against 134 pg/ml; ME[62;191]) was only in the group of combined pathology that can be proven by the constriction of peripheral vessels. Effects of these and some other chains of hormonal regulation that form pressor macrosystem, promotes increasing of arterial pressure, and shows the presence of changes in hormonal regulation in patients with VD. According with data patients with VD and hypertension has secondary deregulatory state of immunocompetent field. This has been proven by increased levels of oxytocin and decreasing in activity of melatonin by 35 %, compared with patients having isolated VD.Документ Гостра церебральна та гастроінтестинальна недостатності: нейровегетативні впливи, особливості перебігу(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Терів, Петро Степанович; Терив, Петр Степанович; Teriv, P. S.Гостра церебральна недостатність є розповсюдженим станом, який вимагає інтенсивної терапії і може супроводжуватись розвитком гастроінтестинальної недостатності. Мета роботи – визначення нейровегетативних механізмів формування гастроінтестинальної недостатності у пацієнтів із гострою церебральною недостатністю та їх динамічна оцінка. Матеріали та методи. Проведено клінічне інтервенційне проспективне когортне дослідження до якого були включені 45 пацієнтів із гострою церебральною недостатністю, обумовленою гострими порушеннями мозкового кровообігу. Обстеження включало визначення тяжкості стану, глибини порушення свідомості, тяжкості і очікуваних наслідків гострих порушень мозкового кровообігу, ступеня гастроінтестинальної недостатності, проведення кардіоінтервалографії. Результати. У пацієнтів групи дослідження жодного разу не спостерігались важкі ступені гастроінтестинальної недостатності. Протягом семи діб її прояви зберігались з тенденцією до зменшення. При динамічному аналізі кардіоінтервалограм встановлено, що на початку лікування формування гастроінтестинальної недостатності обумовлено підвищенням тонусу симпатичної нервової системи і напруженням компенсаторних механізмів, які згодом поступаються парасимпатикотонії і гуморальному регуляторному шляху. Також встановлені кореляційні зв’язки між розвитком гастроінтестинальної недостатності, клінічними показниками тяжкості стану і розвитку захворювання, які реалізуються через вегетативні регуляторні впливи. Висновки. Хворим з гострою церебральною недостатністю цереброваскулярного ґенезу притаманна відсутність тяжких ступенів гастроінтестинальної недостатності, її збереження протягом перших 7 днів лікування з тенденцією до зменшення виразності. Формування гастроінтестинальної недостатності пов’язане із тяжкістю стану, виразністю проявів гострих порушень мозкового кровообігу та свідомості. Такі результати обумовлені відповідними нейровегетативними впливами. Острая церебральная недостаточность является распространенным состоянием, которое требует интенсивной терапии и может сопровождаться развитием гастроинтестинальной недостаточности. Цель работы - определение нейровегетативных механизмов формирования гастроинтестинальной недостаточности у пациентов с острой церебральной недостаточностью и их динамическая оценка. Материалы и методы. Проведено клиническое интервенционное проспективное когортное исследование, к которому были включены 45 пациентов с острой церебральной недостаточностью, обусловленной острыми нарушениями мозгового кровообращения. Обследование включало определение тяжести состояния, глубины нарушения сознания, тяжести и ожидаемых последствий острых нарушений мозгового кровообращения, степени гастроинтестинальной недостаточности, проведение кардиоинтервалографии. Результаты. У пациентов группы исследования ни разу не наблюдались тяжелые степени гастроинтестинальной недостаточности. В течение семи суток ее проявления сохранялись с тенденцией к уменьшению. При динамическом анализе кардиоинтервалограмм установлено, что в начале лечения формирования гастроинтестинальной недостаточности обусловлено повышением тонуса симпатической нервной системы и напряжением компенсаторных механизмов, которые впоследствии уступают парасимпатикотонии и гуморальному регуляторному пути. Также установлены корреляционные связи между развитием гастроинтестинальной недостаточности, клиническими показателями тяжести состояния и развития заболевания, реализуемые через вегетативные регулятор- ные воздействия. Выводы. Больным с острой церебральной недостаточностью цереброваскулярного генеза характерно отсутствие тяжелых степеней гастроинтестинальной недостаточности, ее сохранение в течение первых 7 дней лечения с тенденцией к уменьшению выраженности. Формирование гастроинтестинальной недостаточности связано с тяжестью состояния, выразительностью проявлений острых нарушений мозгового кровообращения и сознания. Такие результаты обусловлены соответствующими нейровегетативными воздействиями. Acute cerebral insufficiency is a common condition that requires intensive care and may be accompanied by the development of gastrointestinal insufficiency. Objective: to determine neurovegetative mechanisms of gastrointestinal insufficiency development in patients with acute cerebral insufficiency and their dynamic evaluation. Materials and methods. We conducted a clinical interventional prospective cohort study, which included 45 patients with acute cerebral insufficiency caused by acute cerebrovascular abnormalities. The examination aimed at assessing the severity of the condition, the depth of the impairment of consciousness, the severity and expected consequences of acute cerebrovascular accident, the degree of gastrointestinal insufficiency, and the findings of cardiointervalography. Results. Patients in the study group have never experienced severe degrees of gastrointestinal insufficiency. Within seven days its manifestations were showing a tendency to decrease. In the dynamic analysis of cardiointervalogram it has been established that at the beginning of treatment the development of gastrointestinal insufficiency is due to an increase in the tone of the sympathetic nervous system and the stresses of compensatory mechanisms, which subsequently yield to parasympatheticontension and the humoral regulatory pathway. We have also established the correlation between the development of gastrointestinal malnutrition, clinical indicators of the severity of the condition and the development of the disease, which are implemented through vegetative regulatory influences. Conclusions. Patients with acute cerebral insufficiency of cerebrovascular genesis are characterized by the absence of severe degrees of gastrointestinal insufficiency, its persistence during the first 7 days of the treatment with a tendency to decrease in the severity. The formation of gastrointestinal insufficiency is associated with the severity of the condition, the severity of manifestations of acute cerebrovascular accident and consciousness. Such results are due to relevant neurovegetative effects.Документ Гігієнічна характеристика впливу умов навчання на функціональний стан учнів професійного аграрного ліцею(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Коробчанський, В. О.; Богачова, О. С.; Коробчанский, В. А.; Богачёва, О. С.; Korobchanskiy, V. O.; Bogachova, O. S.Вступ. За даними Державних центрів зайнятості України, аграрні спеціальності набувають все більшої популярності, тому на особливу увагу заслуговує якість системи професійної освіти молоді, яка опановує аграрні спеціальності на базі професійних ліцеїв. Мета дослідження: встановити загальні закономірності та особливості впливу чинників навчально-виробничого середовища на функціональний стан учнів професійного аграрного ліцею, які опановують різні сільськогосподарські професії. Матеріали та методи дослідження. Під безпосереднім спостереженням знаходилися 109 ліцеїстів чоловічої статі, віком 15-18 років, які опановують аграрні спеціальності на базі Одноро- бівського професійного аграрного ліцею (Золочівський район Харківської області). Умови навчання досліджувалися методом гігієнічного обстеження об’єкту на відповідність діючим санітарним нормам. Характеристика життєдіяльності ліцеїстів давалася на підставі анкетування досліджуваних з використанням опитувальника «Спосіб життя». Функціональний стан ліцеїстів оцінювався на підставі вивчення показників розумової працездатності коректурним методом. Результати дослі- дження та їх обговорення. Умови навчання підлітків характеризувалися, в цілому, сприятливими показниками мікроклімату, шуму та електромагнітного випромінювання; до порушень можна віднести лише недостатню освітленість навчально-виробничих приміщень. Дослідження характеру життєдіяльності ліцеїстів довели, що статистично достовірні відмінності (від р<0,05 до р<0,01) між досліджуваними групами спостерігалися за показниками рухової активності, режиму дня та харчування. А найбільш стабільний функціональний стан ліцеїстів відмічався на першому році навчання, під час опанування професії «слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та обладнання». Висновки. Рекомендовано провести комплекс профілактичних заходів, спрямованих на корекцію функціонального стану, попередження кумуляції втоми та розвитку патологічного стану – перевтоми шляхом оптимізації умов навчально-професійної підготовки та впровадження системи санітарно-профілактичних заходів для покращення психофізіологічної адаптації організму підлітків до опановування майбутньої професії. Введение. По данным Государственного центра занятости Украины, аграрные специальности приобретают все большую популярность, поэтому особого внимания заслуживает качество системы профессионального образования молодежи, которая осваивает аграрные специальности на базе профессиональных лицеев. Цель исследования: установить общие закономерности и особенности влияния факторов учебно-производственной среды на функциональное состояние учащихся профессионального аграрного лицея, которые осваивают различные сельскохозяйственные специальности. Материалы и методы исследования. Под непосредственным наблюдением находились 109 лицеистов мужского пола в возрасте 15-18 лет, которые осваивают аграрные специальности на базе Одноробовского профессионального аграрного лицея (Золочевский район Харьковской области). Условия обучения исследовались методом гигиенического обследования объекта на соответствие действующим санитарным нормам. Характеристика жизнедеятельности лицеистов давалась на основании анкетирования исследуемых с использованием опросника «Образ жизни». Функциональное состояние лицеистов оценивался на основании изучения показателей умственной работоспособности корректурным методом. Результаты исследования и их обсуждение. Условия обучения подростков характе- ризовались, в целом, благоприятными показателями микроклимата, шума и электромагнитного излучения; к нарушениям можно отнести лишь недостаточную освещенность учебно-производственных помещений. Исследование характера жизнедеятельности лицеистов доказали, что статистически достоверные различия (от р <0,05 до р <0,01) между исследуемыми группами наблюдались по пока- зателям двигательной активности, режима дня и питания. А наиболее стабильное функциональное состояние отмечалось на первом году обучения, во время освоения профессии «слесарь по ремонту сельскохозяйственных машин и оборудования». Выводы. Рекомендовано провести комплекс профилактических мероприятий, направленных на коррекцию функционального состояния, предупреждения кумуляции утомления и развития патологического состояния - переутомления путем оптимизации условий учебно-профессиональной подготовки и внедрения системы санитарно -профилактических мероприятий для улучшения психофизиологической адаптации организма подростков к осваиванию будущей профессии. Introduction. According to official data published by the State Employment Centre of Ukraine, the agricultural professions are becoming increasingly popular; and special attention should be paid to the quality of the vocational educational system for young people, who get agrarian specialities at professional lyceums. The aim of the study is to establish general regularities and peculiarities of the influence of educational environment factors on the functional status of students, who master various agrarian professions at a professional agrarian lyceum. Materials and methods. Under direct supervision, there were 109 male students aged 15-18 years old getting agrarian professions at Odnorobivskiy professional agrarian lyceum (Zolochiv district, Kharkiv region). Training conditions were investigated by the hygienic inspection of the lyceum facilities and the findings obtained were compared with the current sanitary standards. The data of student’s life activity were obtained by using the questionnaire "Mode of life". The functional status of the students was evaluated by analyzing the indicators of the mental capacity by the proof-reading method. Results and their discussion. The training environment for adolescents has been generally characterized as favourable, demonstrating normal parameters of noise and electromagnetic radiation; however, there was the lack of artificial illumination in the educational and production-and-training premises. The investigation of the character of life activity of the students has shown no statistically significant difference (from p <0.05 to p <0.01) between the groups in terms of motor activity, day regimen and nutrition. Moreover, the most stable functional state was noted through the first year of training by the specialty "operator for repairing agricultural machinery and equipment". Conclusions. It is recommended to carry out a complex of preventive measures aimed at correcting the functional status, averting overstrain and overtiredness. This requires the development of the ighstandard conditions of vocational training and introducing a system of sanitary and preventive measures to enhance the psycho-physiological adaptation of adolescents to mastering the future profession.Документ Динаміка змін клінічних показників рубцевозмінених тканин на 3 місяць післяопераційного періоду(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Криничко, Леонід Романович; Григоров, Сергій Миколайович; Ставицький, Станіслав Олександрович; Бойко, Ігор Васильович; Ахмеров, В'ячеслав Джаудатович; Криничко, Леонид Романович; Григоров, Сергей Николаевич; Ставицкий, Станислав Александрович; Бойко, Игорь Васильевич; Ахмеров, Вячеслав Джаудатович; Krinichko, L. R.; Grygorov, S. N.; Stavitskiy, S. A.; Boyko, I. V.; Ahmerov, V. D.Проблема виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців шкіри після планових оперативних втручань натепер є актуальною в сучасній пластичній хірургії. Особливо це стосується хворих, яким проведені оперативні втручання на відкритих ділянках, зокрема, на шиї. Найчастіше серед них зустрічаються операції з приводу серединних та бічних кіст шиї, що й обумовило обраний напрямок досліджень. Мета дослідження: визначити оптимальний метод профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування кіст шиї бранхіогенного походження в порівняльному хронологічному аспекті. При проведені наукового дослідження були сформовані 3 групи спостереження. Для порівняння клінічних змін за основу взяли власне запропоновану шкалу оцінки. До якої входили 5 ознак: тип, консистенція, колір, чутливість та площа рубцевозмінених тканин. В ре- зультаті проведення наукового спостереження нами було визначені значні розбіжності в регенеративних процесах у залежності від груп спостереження. Так, в групі, де проводилося запропонована методика лікування із APRF-згортками, всі клінічні ознаки були значно кращими в порівнянні із другою групою та групою контролю. Нами було обґрунтовано застосування APRF-згортку на етапах ранньої профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування бранхіогених кіст шиї. Проблема возникновения келоидных и гипертрофических рубцов кожи после плановых хирургических вмешательств, на сегодняшний день, является актуальной в современной пластической хирур- гии. Особенно это касается пациентов, которым было проведено оперативное вмешательство на открытых регионах тела, а именно на шее. Чаще среди этих вмешательств встречаются операции по поводу срединных и боковых кист шеи, что и обусловливает направление исследования. Цель исследования: определить оптимальный метод профилактики образования патологических рубцов кожи после хирургического лечения кист бранхиогенного происхождения в сравнительном хронологичном аспекте. На момент проведения научного исследования были сформированы три группы наблюдения. Для сравнения клинических изменений за основу взяли собственно предложенную оценку. Здесь оценивалось 5 признаков, среди которых: тип, консистенция, цвет, чувствительность и площадь рубцовоизмененных тканей. В результате проведенного научного наблюдения нами были определены значительные различия в процессах регенерации в зависимости от групп наблюдения. Так, в группе, где использовалась предложенная методика лечения с APRF-згустками, все клинические признаки были значительно лучшими в сравнении с группами контроля. Нами было обосновано использование APRF-згустка на этапах ранней профилактики образования патологических рубцов кожи после хирур- гического лечения бранхиогенных кист шеи. At present the problem of the development of keloid and hypertrophic scars of the skin after elective surgical interventions is one of pressing issues in modern cosmetic surgery. This is especially relevant for patients who underwent the operations on open regions of the body, namely on the neck. Operations for the median and lateral cysts of the neck are known as the commonest that determines the direction of our research. The aim of this study was to identify the optimal method to prevent the formation of pathological scars on the skin after surgical removal of cysts of branchiogenic origin in a comparative chronic aspect. We formed three groups of observation. To compare clinical changes, we assessed 5 parameters including: type, consistency, colour, sensitivity and scar tissue area. The study has shown significant differences in the regeneration processes in different groups, e.g. the group receiving the treatment with APRF clots demonstrated significantly better clinical signs in comparison with the control groups. We have substantiated the use of APRF-clot at the stages of early prevention of the pathological scar formation on the skin after surgical removal of branchiogenic cysts.Документ Динаміка пародонтологічної захворюваності жінок із бактеріальним вагінозом на різних етапах диспансерного спостереження(Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія", 2018) Шульженко, Анна Дмитрівна; Шульженко, Анна Дмитриевна; Shulzhenko, A.Вступ. На сьогоднішній день немає тактики стоматологічної курації жінок, які страждають на бактеріальний вагіноз, не визначено, тоді як доведено, що всі пацієнтки із бактеріальним вагінозом мають хронічні генералізовані запальні та запально-дистрофічні захворювання пародонта, такі як хронічний катаральний гінгівіт, пародонтит початкового та першого ступеня тяжкості. Мета. Клініко-лабораторна оцінка ефективності на різних термінах спостережень нового запропонованого способу лікування жінок із генералізованим пародонтитом на тлі бактеріального вагінозу. Матеріали та методи. Обстежено 84 жінки репродуктивного віку. Поділ по групам проведено на основі гінекологічного статусу, що визначався акушером-гінекологом: І група (контрольна) – 25 жінок з І та ІІ ступенем чистоти піхви, ІІ-а – 27 жінок - носіїв Gardnerella vaginalis, ІІ-я – 54 жінки із бактеріальним вагінозом. ІІІ група була поділена на ІІІ-А (26 пацієнток) зі стандартною схемою лікування, та ІІІ-Б підгрупи (28 пацієнток) – з запатентованою схемою. Проведено клінічне стоматологічне, гінекологічне та лабораторне обстеження. Додатково проведено аміно-тест ротової та піхвової рідини, ПЛР на наявність Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae в порожнині рота та піхві. Результати. У жінок ІІІ-А групи через 12 місяців частота хронічного генералізованого пародонтиту І ст. збільшилася на 0,3%, хронічного генералізованого пародонтиту початкового ступеню зменшилася на 3,89%, що говорить про відсутність стабільної ремісії та ефективності стандартної схеми в лікуванні запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта у жінок із бактеріальним вагінозом. Відсоток хронічного генералізованого пародонтиту І ст. та хронічного генералізованого пародонтиту початкового ступеню у пацієнток ІІІ-Б групи знизився на 10,7% та 32,19% відповідно, що об’єктивізує позитивну динаміку та ефективність запатентованої нами схеми лікування. Висновки. У всіх пацієнток із БВ діагностовано запальні та запально-дистрофічні захворювання пародонта і не зареєстровано клінічно інтактного пародонта. Виявлено опосередкований зв’язок тяжкості пародонтальної патології з кількістю статевих партнерів. Констатовано об’єктивно стабільний позитивний результат лікування у жінок ІІІ-Б групи, та недовготривалий результат лікування у жінок ІІІ-А групи ; Введение. На сегодняшний день нет тактики стоматологической курации женщин, страдающих бактериальным вагинозом, тогда как доказано, что все пациентки с бактериальным вагинозом имеют хронические генерализованные воспалительные и воспалительно-дистрофические заболевания пародонта, такие как хронический катаральный гингивит, пародонтит начального и первой степени тяжести. Цель. Клинико-лабораторная оценка эффективности на разных сроках наблюдений нового предложенного способа лечения женщин с генерализованным пародонтитом на фоне бактериального вагиноза. Материалы и методы. Обследовано 84 женщины репродуктивного возраста. Разделение по группам проведено на основе гинекологического статуса, который определялся акушеромгинекологом: I группа (контрольная) - 25 женщин с I и II степенью чистоты влагалища, II-я - 27 женщин - носителей Gardnerella vaginalis, II-я - 54 женщины с бактериальным вагинозом. ІІІ группа была разделена на III-А (26 пациенток) со стандартной схемой лечения, и III-Б подгруппы (28 пациенток) - с запатентованной схеме. Проведено клиническое стоматологическое, гинекологическое и лабораторное обследование. Дополнительно проведено амино-тест полости и влагалищной жидкости, ПЦР на наличие Gardnerella vaginalis и Atopobium vaginae в полости рта и влагалище. Результаты. У женщин IIIА группы через 12 месяцев частота хронического генерализованного пародонтита I в. увеличилась на 0,3%, хронического генерализованного пародонтита начальной степени уменьшилась на 3,89%, что говорит об отсутствии стабильной ремиссии и эффективности стандартной схемы в лечении воспалительно-дистрофических заболеваний тканей пародонта у женщин с бактериальным вагинозом. Процент хронического генерализованного пародонтита I в. и хронического генерализованного пародонтита начального степени у пациенток III-Б группы снизился на 10,7% и 32,19% соответственно, что объективизирует положительную динамику и эффективность запатентованной нами схемы лечения. Выводы. У всех пациенток с БВ диагностированы воспалительные и воспалительно-дистрофические заболевания пародонта и не зарегистрировано клинически интактного пародонта. Выявлено опосредованная связь тяжести пародонтальной патологии с количеством половых партнеров. Констатировано объективно стабильный положительный результат лечения у женщин III-Б группы, и недолгий результат лечения у женщин III-А группы ; Introduction To date, there is no dental management strategy for women suffering from bacterial vaginosis, though it has been proven that all patients with bacterial vaginosis have chronic generalized inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases such as chronic catarrhal gingivitis, periodontitis of the primary and the first degree of severity. The purpose of this study to carry out clinical and laboratory evaluation of the effectiveness new developed method of treatment for women with generalized periodontitis against the background of bacterial vaginosis at different terms of observation. Materials and methods 84 women of child-bearing age were examined. The division into groups was based on the gynecological status determined by the gynaecologist: I group (control) included 25 women with I and II degree of vaginal purity, II group included 27 women, Gardnerella vaginalis carriers, III group included 54 women with bacterial vaginosis. III group was divided into III-A (26 patients) with the standard treatment regimen, and III-B subgroups (28 patients) with a patented scheme. Clinical dental, gynecological and laboratory tests were performed. Addi tionally, we performed an amine test of oral and vaginal fluid, PCR to detect the presence of Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae in the oral cavity and vagina. Results Women of ІІІ-A group in 12 months demonstrated an increase in incidence of chronic generalized periodontitis of І degree by 0,3%, while chronic generalized periodontitis of the initial degree decreased by 3,89% that suggests the lack of stable remission and the effectiveness of the standard scheme in the treatment of inflammatory as well as dystrophic diseases of periodontal tissues in women with bacterial vaginosis. Percentage of chronic generalized periodontitis of І degree and chronic generalized periodontitis of initial stage in patients of the III-B group decreased by 10.7% and 32.19%, respectively that is an evidence of the positive dynamics and efficacy of the proprietary treatment regimen. Conclusions All patients with bacterial vaginosis have been diagnosed as having inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal disease and have not had clinically intact parodontal apparatus. There has been revealed an indirect association between the severity of periodontal disease and the number of sexual partners. Objectively, a stable positive outcome of the treatment in women of the ІІІ-B group has been established, while the women of ІІІ-A group demonstrated the short-term treatment effects.Документ Додавання кверцетинудо комплексного лікування знижує рівень експресії IḳBα в підшкірній жировій тканині при залізодефіцитній анемії в поєднанні з ожирінням(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Недоборенко, Вадим Михайлович; Nedoborenko, V. M.NF-kB - фактор транскрипції, що є одним з ключових регуляторів імунітету, стресорних реакцій, апоптозу та диференціювання клітин. Активація його спостерігається під дією численних стимулів як внутрішньоклітинних, так і позаклітинних. З сучасних позицій ожиріння розглядається як хронічне низько інтенсивного запалення та часто відбувається за рахунок факторів транскрипції, зокрема NF-kB. Кверцетин - член родини біофлавоноїдів, що володіє протизапальним ефектом, в тому числі й з супресивним впливом на NF-kB. Мета дослідження: визначити вплив включення кверцетину до комплексного лікування на рівень експресії IkBα в підшкірній жировій тканині при залізодефіцитній анемії в поєднанні з ожирінням. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 30 жінок, хворих на залізодефіцитну анемію із супутнім ожирінням. Оцінювали показники гемограми, параметрів обміну заліза (сироваткове залізо, феритин, гепсидин, загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові, насичення трансферину залізом) в сироватці крові та рівень експресії гену IkBα підшкірно жирової тканини до та після лікування сульфатом заліза. Результати дослідження. Всі пацієнти були жіночої статі з середнім віком 40,3±7.59 років. Достовірної розбіжності між групами в показниках гемограми на початок лікування та 60±3 дні лікування не було (р> 0,05) Гепсидин як до лікування, так і після лікування, не мав достовірної розбіжності між групами (р>0,05). На про- тивагу цьому феритин в процесі лікування мав значну достовірну розбіжність між основною та контрольною групою (р<0,05). Рівень експресії гену IkBα в основній групі та контрольній групі на початку лікування не мав достовірної розбіжності між групами (р>0,05). На 60±3дні лікування відмічається зменшення рівня експресії в основній групі з наявною достовірною розбіжністю між контрольною групою (р<0,05). Висновок. Комплексне лікування з додаванням препарату кверцeтину жінкам, хворим на ЗДА із супутнім ОЖ, знижує рівень експресії IkBα в підшкірно-жировій тканині та сприяє швидшому відновленню депо заліза. NF-kB - фактор транскрипции, является одним из ключевых регуляторов иммунитета, стрессорных реакций, апоптоза и дифференцировки клеток. Активация его наблюдается под действием многочисленных стимулов, как внутриклеточных, так и внеклеточных. С современных позиций, ожирение рассматривается как хроническое низко интенсивного воспаления и часто происходит за счет факторов транскрипции, в частности NF-kB. Кверцетин - член семьи биофлавоноидов, обладает противовоспалительным эффектом, в том числе и супрессивное влияние на NF-kB. Цель исследования: определить влияние включения кверцетина в комплексное лечение на уровень экспрессии IkBα в подкожной жировой ткани при железодефицитной анемии в сочетании с ожирением. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 30 женщин, больных железодефицитной анемией с сопутствующим ожирением. Оценивали показатели гемограммы, параметров обмена железа (сывороточное железо, ферритин, гепсидин, общая железовяжущая способность сыворотки крови, насыщение трансферрина железом) в сыворотке крови и уровень экспрессии гена IkBα подкожно жировой ткани до и после лечения сульфатом железа. Результаты исследования. Все пациенты были женского пола со средним возрастом 40,3 ± 7.59 лет. Достоверной разногласия между группами в показателях гемограммы до начала лечения и 60 ± 3 дня лечения не было (р> 0,05). Гепсидин как до лечения, так и после лечения, не имел достоверных расхождений между группами (р ˃0,05). В противоположность этому фер- ритин в процессе лечения имел значительное достоверное расхождение между основной и контрольной группой (р <0,05). Уровень экспрессии гена IkBα в основной группе и контрольной группе в начале лечения не имел достоверных расхождений между группами (р˃0,05). На 60 ± 3 день лечения отмечается снижение уровня экспрессии в основной группе с имеющимся достоверным расхождением между контрольной группой (р <0,05). Вывод. Комплексное лечение с добавлением препарата кверцeтина женщинам, больным ЖДА с сопутствующим ОЖ, снижает уровень экспрессии IkBα в подкожно-жировой ткани и способствует более быстрому восстановлению депо железа. NF-kB is a transcription factor, which is one of the key regulators of immunity, stress reactions, apoptosis and cell differentiation. Its activation can results from the numerous stimuli, both intracellular and extracellular. According to the latest conceptions obesity is considered as chronic low-grade inflammation and often occurs due to transcription factors, in particular NF-kB. Quercetin is a member of the family of bioflavonoids, which has anti-inflammatory effects, including those with suppressive effects on NF-kB. The purpose of the study was to determine the effect produced by quercetin included in the integrated therapy on the level of IkBα expression in the subcutaneous adipose tissue under the comorbidity of iron deficiency anemia and obesity. Materials and methods. The study involved 30 women with iron deficiency anaemia and obesity. We evaluated hemogram parameters, iron metabolism parameters (serum iron, ferritin, hepcidin, total iron binding capacity of blood serum, transferrin saturation) in blood serum and level of IkBα gene expression in subcutaneous adipose tissue before and after the therapy with iron sulphate. Results. All patients were females with an average age of 40.3 ± 7.59 years. There was no significant difference between the groups in the hemogram parameters at the beginning of treatment and in 60 ± 3 days after the treatment started (p> 0.05). Hepсidin, both before and after the therapy, did not differ significantly between the groups (p ˃0.05). In contrast, ferrin during the course of the treatment differed significantly between the test and control groups (p<0.05). The level of IkBα expression in the test group and the control group at the beginning of the treatment.Документ Дослідження хімічної структури твердих тканин зубів із каріозним процесом та при підвищеній стертості в залежності від виду застосованого матеріалу та типу адгезивної системи(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Коваленко, Віктор Вікторович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Коваленко, Виктор Викторович; Ткаченко, Ирина Михайловна; Kovalenko, V. V.; Tkachenko, I. M.Оскільки структура емалі і дентину зубів при підвищеній стертості та каріозному процесі має суттєві відмінності, постає питання про особливості використання пломбувальних матеріалів та адгезивних систем при різних видах патології твердих тканин зубів. Такі дані майже не зустрічаються в літературних джерелах, тому це і стало метою нашого дослідження. В якості пломбувальних матеріалів для груп порівняння ми використовували склоіономерний цемент подвійного типу тверднення з кольоровою шкалою VITREMER (3М ESPE), який представлений двокомпонентним складом, утвореним порошком та рідиною. Порошок - це ренгеноконтрастне фторалюмосилікатне скло та композиційний ренгеноконтрастний матеріал фотополімерного твердіння, який виділяє фтор на основі мікроскла CHARISMA (Heraeus Kulzer) у використанні з адгезивними системами 5 та 7 поколінь, які мають різний механізм проникнення в емаль та дентин. Таким чином, на основі даних статистичної обробки встановлено: Неоднорідність мікроелементного складу емалі у ділянках, що вивчаються, при застосуванні в терапевтичному лікуванні різних пломбувальних матеріа- лів. Максимальні значення кальцію та фосфору, що відповідають за резистентність твердих тканин, відмічені при застосуванні матеріалу CHARISMA (Heraeus Kulzer) та адгезивної системи Adper Easy One як в зубах із підвищеною утертістю, так і з каріозним процесом. Исследование химической структуры твердых тканей зубов с кариозным процессом и при повышенной стираемости в зависимости от вида примененного материала и типа адгезивной системы. Поскольку структура эмали и дентина зубов при повышенной стираемости и кариозном процессе имеет существенные различия, возникает вопрос об особенностях использования пломбировочных материалов и адгезивных систем при различных видах патологии твердых тканей зубов. Такие данные почти не встречаются в литературных источниках, поэтому это и стало целью нашего исследования. В качестве пломбировочных материалов для групп сравнения мы использовали стеклоиономерный цемент двойного типа твердения с цветной шкалой VITREMER (3М ESPE), который представлен двухкомпонентным составом образованным порошком и жидкостью. Порошок - это ренгеноконтрастное фторалюмосиликатное стекло и композиционный ренгеноконтрастный материал фотополимерно- го твердения, выделяющий фтор на основе микроскла CHARISMA (Heraeus Kulzer) в использовании с адгезивными системами 5 и 7 поколений, имеющих различный механизм проникновения в эмаль и дентин. Таким образом, на основе данных статистической обработки установлено: Неоднородность микроэлементного состава эмали на участках, изучаемых при применении в терапевтическом лече- нии различных пломбировочных материалов. Максимальные значения кальция и фосфора, отвечающих за резистентность твердых тканей, отмечены при применении материала CHARISMA (Heraeus Kulzer) и адгезивной системы Adper Easy One как в зубах с повышенной стираемостью, так и с кариозным процессом. Structure of enamel and dentin in cases of teeth affected by carious lesions and in cases of excessive tooth wear has been known to differ considerably that brings up the question on peculiarities in applying filling materials and adhesive systems for various types of affection of hard dental tissues. Little data have been presented in relevant literature that has predetermined the purpose of our study. We used 3M ESPE Vitremer dual-cured glass ionomer cement, which is formulated by the powder and liquid portions. The powder consists of radiocontrast fluorine silicate glass and composite radiogenic contrasting photopolymercured material that releases fluoride based on the CHARISMA microglass (Heraeus Kulzer) in combination with V and VII generations of adhesion systems with different mechanisms of penetration into the enamel and dentin. Thus, based on the data processed statistically we have found out inhomogeneity of trace element composition of enamel in the areas studied during application of various filling materials with restorative purposes. The maximum values of calcium and phosphorus responsible for the resistance of hard dental tissues are noted when using the CHARISMA filling material (Heraeus Kulzer) and adhesive system Adper Easy One, both in teeth with increased abrasion and affected by carious process.