Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2025, Том 25, вип. 2 (90)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Документ
    Характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла
    (Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.
    Вступ. Прогресія В-клітинного хронічного лімфолейкозу супроводжується порушеннями функціонального стану печінки, які потребують своєчасної оцінки з метою прогнозування виникнення гепатотоксичних реакцій у динаміці хіміотерапії. Мета – дослідити характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла. Матеріали і методи. Проаналізовано 67 історій хвороб пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 47 (70%) чоловіків, 20 (30%) жінок. Оцінювали антропометричні дані, підраховували індекс маси тіла. Залежно від індексу маси тіла хворі були розподілені на групи. До І групи увійшли 24 хворих із індексом маси тіла 18,5-24,9 кг/м2, до II – 25 хворих із індексом маси тіла 25-29,9 кг/м2, до ІІІ – 18 пацієнтів із індексом маси тіла ˃30 кг/м2. До ІV контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб. Аналізували показники біохімічного аналізу крові. Проводили статистичну обробку даних. Результати: Під час оцінки біохімічної панелі відповідно до критеріїв CTCAE4 у 7 (29,1%) пацієнтів І групи зафіксовано зниження рівня білку (grade І) та у 6 (25%) хворих – підвищення рівня загального білірубіну (grade І ) та відсутність активності амінотрансфераз. У ІІ групі хворих підвищення активності аланінамітрансферази зафіксовано у 2 (8%) хворих (grade І), аспартатамінотрансферази – у 1 (4%) пацієнта (grade І) та підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові – у 10 (4%) хворих (grade І) та зниження рівня загального білку у сироватці крові у 5 (20%) хворих (grade І). У пацієнтів ІІІ групи активність аланінамітрансферази зростала у 6 (33,3%) пацієнтів (grade І). Зниження рівня білка до grade I спостерігалось у 5 (27,7%) пацієнтів, а підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові до grade I — у 3 (16,7%) хворих. При оцінці середніх значень показників біохімічної панелі, а саме рівня активності амінотрансфераз, рівня загального білку та загального білірубіну між І, ІІ та ІІІ групою не було виявлено достовірної різниці (р>0,05). Introduction. The progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia is accompanied by impaired liver function, which requires timely assessment to predict the occurrence of hepatotoxic reactions in the dynamics of chemotherapy. Objective. To investigate the characteristics of biochemical liver test abnormalities in patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia taking into account body mass index. Materials and methods. We analyzed 67 case histories of patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia, including 47 men (70%) and 20 women (30%). Anthropometric parameters were assessed, and body mass index (BMI) was calculated for each patient. Based on BMI values, patients were divided into three groups: Group I included 24 patients with a BMI of 18.5–24.9 kg/m², Group II comprised 25 patients with a BMI of 25–29.9 kg/m², and Group III consisted of 18 patients with a BMI of >30 kg/m². A control group (Group IV) included 20 clinically healthy individuals. Biochemical blood parameters were analyzed, and the results were statistically processed
  • Документ
    Оцінка мінімальної печінкової енцефалопатії у хворих на множинну мієлому
    (Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, H. S.
    Множинна мієлома та її хіміотерапевтичне лікування спричиняють морфологічні зміни в печінці, які можуть не супроводжуватися відхиленнями в біохімічних показниках крові. Мінімальна печінкова енцефалопатія проявляється незначними порушеннями моторних і когнітивних функцій, які неможливо виявити під час звичайного фізикального обстеження. Мета дослідження – визначити частоту розвитку мінімальної печінкової енцефалопатії у пацієнтів із прогресією множинної мієломи. Матеріали та методи дослідження. До основної І групи виділено 18 хворих із прогресією множинної мієломи. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Пацієнтам із прогресією множинної мієломи оцінювали показники загальноклінічного та біохімічного аналізів крові. Для визначення мінімальної печінкової енцефалопатії застосовували тест чисел. Результати дослідження. Найбільш частим CRAB (C, calcium; R, renal insufficiency; A, anemia; B, bone lesions) – критерієм у хворих із прогресією множинної мієломи І групи були літичні ураження кісток, що спостерігається у 100% (18/18) пацієнтів. Наявність метапластичної анемії діагностована у 88,9% (16/18) пацієнтів, що було підтверджено зниженням рівня еритроцитів та гемоглобіну у 1,3 та 1,31 рази відповідно порівняно з контрольною ІІ групою (р<0,001). Рівень загального білка в сироватці крові пацієнтів І групи зростав у 1,18 рази (р<0,05), рівень креатиніну – у 1,85 рази (р<0,01), сечовини – у 2,47 рази, а лужної фосфатази– у 1,34 рази порівняно з ІІ контрольною групою. Підвищення активності печінкових ферментів було зафіксовано у 11,1% (2/18) пацієнтів. У пацієнтів І групи розвиток анемії корелював із нирковою дисфункцією, що підтверджується наявністю зворотного кореляційного зв’язку між рівнем еритроцитів і концентрацією креатиніну (r=-0,73; p<0,05 за Пірсоном). Мінімальні прояви когнітивної дисфункції були зафіксовані у 88,8% (16/18) пацієнтів до початку специфічної хіміотерапії. Розподіл пацієнтів за ступенем вираженості когнітивних порушень був таким: 0–I ступінь – у 16,6% (3/18) пацієнтів, I–II ступінь – у 22,2% (4/18), II–III ступінь – у 50,0% (9/18) пацієнтів. Отже, зміна активності печінкових ферментів не корелює з результатами тесту зв’язування чисел. Висновки. Латентна печінкова енцефалопатія часто розвивається за нормальних рівнів біохімічних показників, зокрема печінкових ферментів, тому необхідно враховувати їх потенційну наявність у пацієнтів. Objectives. Multiple myeloma and its chemotherapeutic treatment can lead to morphological changes in the liver, which may not always be reflected in routine blood chemistry results. Minimal hepatic encephalopathy (MHE) is characterized by subtle motor and cognitive impairments that are not detectable through standard physical examination. The aim of this study was to determine the incidence of MHE in patients with progressive multiple myeloma. Materials and methods. The study group (Group I) consisted of 18 patients with progressive multiple myeloma. The control group (Group II) included 18 clinically healthy individuals. All patients in Group I underwent general clinical and biochemical blood tests. To diagnose minimal hepatic encephalopathy, the number connection test was used.
  • Документ
    Випадок асептичного некрозу шкіри верхньої правої кінцівки у пацієнта з гострим мієлобластним лейкозом
    (Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Пілат, Інна Олегівна; Скрипник, Ігор Миколайоич; Маслова, Ганна Сергіївна; Pilat, I. O.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.
    Описаний рідкий випадок ураження асептичного некрозу правої верхньої кінцівки у пацієнта в дебюті гострого мієлобластного лейкозу. Ураження розвинулось через 2 місяці після появи перших симптомів. Захворювання характеризувалось загальною слабкістю, пітливістю вночі, швидкою втомлюваністю, нестачею сил, задишкою при незначному фізичному навантаженні, періодичною кровоточивістю слизової оболонки носа та ясен, поява виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, підвищення температури тіла до 380С, виникнення синців на шкірі тулуба і кінцівок, які виникали спонтанно без травмування. Потім пацієнт відмітив появу набряку, вираженого болю, почервоніння правої верхньої кінцівки. Під час обстеження в пацієнта була виявлена виражена лейкопенія і важкий ступінь нейтропенії. За даними лабораторного обстеження підтверджено діагноз: Гострий мієлобластний лейкоз. Ураження шкіри правої верхньої кінцівки на фоні дебюту гострого мієлобластного лейкозу характеризувались розвитком асептичного некрозу. Отже, дебют гострого мієлобласного лейкозу, ускладнений виникненням вторинних уражень шкіри у вигляді асептичного некрозу, можна вважати фактором несприятливого прогнозу із резистентністю до специфічної хіміотерапії. We describe a rare case of aseptic necrosis lesion of the right upper extremity in a patient with acute myeloblastic leukemia. The lesion developed 2 months after the appearance of the first symptoms. The disease was characterized by general weakness, night sweats, rapid fatigue, lack of strength, shortness of breath with minor physical exertion, periodic bleeding of the nasal mucosa and gums, the appearance of ulcers on the oral mucosa, an increase in body temperature to 38°C, the appearance of bruises on the skin of the trunk and extremities, which arose spontaneously without trauma. Then the patient noted the appearance of edema, severe pain, redness of the right upper limb. During the examination, the patient was found to have severe leukopenia and severe neutropenia. According to the laboratory examination, the diagnosis of acute myeloblastic leukemia was confirmed. Skin lesions of the right upper limb, observed at the onset of acute myeloblastic leukemia, were characterized by the development of aseptic necrosis. The emergence of acute myeloblastic leukemia complicated by secondary cutaneous involvement in the form of aseptic necrosis may be considered an unfavorable prognostic factor, often associated with resistance to specific chemotherapy.
  • Документ
    Аутоагресивна поведінка військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом під час російсько-української війни
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Герасименко, Лариса Олександрівна; Золочевський, Ілля Олександрович; Herasymenko, L. O.; Zolochevskyi, I. O.
    Російсько-українська війна, що триває з 2014 року та загострилася у 2022 році, спричинила серйозні психологічні наслідки для військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій. Посттравматичний стресовий розлад є однією з найпоширеніших психічних патологій серед комбатантів, зумовленою інтенсивними психотравмами, такими як втрата побратимів, застосування летальної зброї та постійна загроза життю. Аутоагресивна поведінка, що включає самопошкодження, суїцидальні думки та спроби, є тяжким ускладненням посттравматичного стресового розладу, яке становить значну загрозу для психічного здоров’я та життя військовослужбовців. Прогнозується, що до 2025 року рівень аутоагресії серед комбатантів із посттравматичним стресовим розладом зросте до 25–30% через тривалість конфлікту, накопичення множинних психотравм і обмежену доступність реабілітаційних програм. Дослідження цього явища є актуальним для розробки стратегій ранньої діагностики, профілактики та психологічної підтримки, спрямованих на зниження ризиків самопошкодження. У дослідженні взяли участь 32 військовослужбовці чоловічої статі з діагнозом посттравматичний стресовий розлад, які перебували в зоні бойових дій не менше 6 місяців. Для оцінки психічного стану використовувалися клініко-психопатологічний метод, опитувальник PCL-5 для визначення тяжкості симптомів посттравматичного стресового розладоу та Шкала оцінки аутоагресивної поведінки (Кокун, 2018). Аутоагресивна поведінка виявлена у 65% учасників, з найвищими показниками серед осіб із вираженими негативними емоціями (40,6%) та гіперреактивністю (71,9%). Кореляція між тяжкістю симптомів посттравматичного стресового розладу та рівнем аутоагресії склала r = 0,68 (p < 0,05), що вказує на ключову роль емоційної дисрегуляції. Результати підкреслюють необхідність систематичного моніторингу психічного стану військовослужбовців, удосконалення методів діагностики посттравматичного стресового розладу та впровадження цільових інтервенцій для зниження ризиків самопошкодження. Подальші дослідження мають зосередитися на розробці профілактичних програм для комбатантів із посттравматичним стресовим розладом у контексті затяжних воєнних конфліктів, враховуючи соціальні та медичні фактори, що впливають на психічне здоров’я. Relevance. The Russian-Ukrainian war, ongoing since 2014 and intensified in 2022, has led to profound psychological consequences for military personnel involved in combat operations. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is one of the most prevalent mental health conditions among combatants, triggered by severe psychotraumas, including the loss of comrades, use of lethal weapons, and constant life-threatening situations. Autoaggressive behavior, encompassing self-harm, suicidal ideation, and attempts, represents a severe complication of рost-traumatic stress disorder, posing a significant threat to the mental health and lives of military personnel. It is projected that by 2025, the prevalence of autoaggression among combatants with рost-traumatic stress disorder will increase to 25–30%, driven by the prolonged conflict, accumulation of multiple psychotraumas, and limited access to rehabilitation programs. Objective. The aim of this study is to examine the relationship between PTSD symptoms and manifestations of autoaggressive behavior in military personnel who participated in combat operations during the Russian-Ukrainian War, as well as to assess predictive trends regarding long-term mental health outcomes and behavioral risks. This study is critical for developing early diagnostic, preventive, and psychological support strategies to mitigate the risks of self-harm. Materials and methods. The study involved 32 male combatants diagnosed with PTSD, who had been in combat zones for at least 6 months. Clinical and psychopathological methods, the Posttraumatic Stress Disorder Checklist (PCL-5), and the Autoaggressive Behavior Scale (Kokun, 2018) were used to assess mental health status. Results. Autoaggressive behavior was diagnosed in 65% of participants, with the highest rates among those with pronounced negative emotions (40.6%) and hyperarousal (71.9%). A significant correlation between PTSD severity and autoaggression levels was revealed (r = 0.68, p < 0.05), highlighting the critical role of emotional dysregulation. The findings underscore the need for systematic mental health monitoring, improved рost-traumatic stress disorder diagnostics, and targeted interventions to reduce self-harm risks. Future research should focus on developing preventive programs for combatants with рost-traumatic stress disorder in the context of prolonged conflicts, considering social and medical factors influencing mental health outcomes.
  • Документ
    Остеоартрит у хворих з метаболічним синдромом у практиці сімейного лікаря
    (Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кир’ян, Олена Анатоліївна; Волченко, Григорій Вілійович; Іваницький, Ігор Валерійович; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Babanina, M. Yu.; Kyrian, O. A.; Volchenko, G. V.; Ivanytsky, I. V.; Tkachenko, M. V.
    Вступ. Проблема остеоартрозу (остеоартриту) має надзвичайно велике значення, адже саме остеоартроз разом з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією становлять тріаду найпоширеніших захворювань серед населення середнього та старшого віку. Остеоартрит є однією з найпоширеніших хвороб суглобів у світі. Важливим є пошук ефективних алгоритмів дій сімейних лікарів по діагностиці, лікуванню та профілактиці остеоартрозу поєднаного з метаболічним синдромом з метою зменшення симптомів, поліпшення функції суглобів та подовження ремісії цих захворювань, покращення якості життя пацієнтів. Мета: виконати огляд літератури та висвітлити сучасні аспекти лікування та моніторингу остеоартрозу у поєднанні з метаболічним синдромом в практиці сімейного лікаря. Матеріали та методи: проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу,порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті, що стосуються моніторигу та лікування остеоартрозу у поєднанні з метаболічним синдромом в практиці сімейного лікаря, ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті подано актуальність остеоартрозу, дані про поширеність остеоартрозу і метаболічного синдрому. Наведені класифікаційні критерії, шкали оцінки функції суглобів. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology – ACR) і Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism – EULAR) з діагностики та лікування ОА суглобів. Розглянутий необхідний алгоритм дій сімейного лікаря по сучасній діагностиці, призначенню комбінованого медикаментозного лікування та профілактики остеоартрозу і метаболічного синдрому. Проаналізовано дані нових наукових досліджень щодо взаємозв’язку остеоартрозу і метаболічного синдрому з можливою подальшою перспективою розробки нових напрямків по їх діагностиці, лікуванню та профілактиці. Висновки. Остеоартроз в поєднанні з метаболічним синдромом – актуальна проблема сучасної ревматології, яка ще має багато питань та напрямків, що потребують подальшого дослідження. Впровадження необхідного алгоритму дій сімейного лікаря по сучасній діагностиці, призначенню комбінованого медикаментозного лікування та профілактиці остеоартрозу і метаболічного синдрому, які ґрунтуються на чіткому розумінні патогенезу остеоартрозу і метаболічного синдрому, покращить перебіг та тривалу ремісію у хворих на дані захворювання. Необхідна подальша робота по впровадженню сімейними лікарями сучасних методів діагностики, лікування та профілактиці остеоартрозу і метаболічного синдрому. Introduction. The problem of osteoarthritis is of considerable clinical significance, as it, along with ischemic heart disease and arterial hypertension, forms a triad of the most prevalent chronic conditions among middle-aged and elderly populations. Osteoarthritis is one of the most widespread joint disorders globally. Therefore, it is essential to develop effective algorithms for family physicians to diagnose, manage, and prevent osteoarthritis, particularly when it is associated with metabolic syndrome. Such approaches can help reduce symptoms, improve joint function, prolong periods of remission, and ultimately enhance patients’ quality of life. Purpose: to conduct a literature review and highlight modern aspects of treatment and monitoring of osteoarthritis combined with metabolic syndrome in the practice of family doctors. Materials and methods: A literature search was conducted using both printed and electronic sources, including the scientific databases Medline and PubMed. The methods of analysis, comparison, and generalization were applied to identify relevant publications. The review focused on articles related to the monitoring and treatment of osteoarthritis in combination with metabolic syndrome, specifically within the context of family medicine practice. Results. This review highlights the clinical relevance of osteoarthritis, along with current data on the prevalence of both osteoarthritis and metabolic syndrome. Classification criteria and functional assessment scales for joint evaluation are presented. The authors examine the latest recommendations from the American College of Rheumatology and the European League Against Rheumatism regarding the diagnosis and management of osteoarthritis. An evidence-based algorithm is proposed for family physicians, detailing modern approaches to diagnosis, the prescription of combination pharmacotherapy, and preventive strategies for osteoarthritis associated with metabolic syndrome. Additionally, recent scientific studies exploring the relationship between osteoarthritis and metabolic syndrome are analyzed, offering prospects for the development of new diagnostic, therapeutic, and preventive approaches. Conclusions. The comorbidity of osteoarthritis and metabolic syndrome remains a significant concern in modern rheumatology, presenting numerous unresolved questions and research directions. The implementation of a clear, evidence-based algorithm for family physicians encompassing modern diagnostic methods, combined pharmacological treatment, and preventive strategies must be grounded in a thorough understanding of the shared pathogenesis of these conditions. Such an approach holds the potential to improve disease outcomes and extend periods of remission in affected patients. Continued efforts are essential to support the integration of up-to-date diagnostic and therapeutic techniques into routine family medicine practice for the effective management of osteoarthritis and metabolic syndrome.
  • Документ
    Діалектична єдність Hard skills та Soft skills в освітньому середовищі кафедр закладів вищої освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Звягольська, Ірина Миколаївна; Полянська, Валентина Павлівна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Zvyagolska, I. M.; Polyanska, V. P.; Derevyanko, T. V.
    Сучасні освітні тенденції відкривають широкі можливості для педагогів, дозволяючи їм зосередитися на підвищенні якості професійної підготовки студентів на всіх рівнях. Це має вирішальне значення для досягнення багатогранних цілей, закладених у сучасній місії університетів. Завдяки тісній співпраці викладачів та студентів формується нове покоління фахівців, які володіють знаннями та навичками, що відповідають потребам сучасного ринку праці. Це, у свою чергу, сприяє позитивному розвитку світової економіки. У статті висвітлено питання щодо одного із важливих напрямків у підготовці фахівців нової генерації, які у своїй практичній діяльності органічно поєднують професійні і надпрофесійні навички і вміння (Hard skills та Soft skills). За допомогою теоретичних методів дослідження сучасних науково-інформаційних ресурсів і проведеного контекстуального аналізу концепту Soft Skills автори статті виокремили головні групи надпрофесійних (універсальних) навичок і вмінь, імплементація яких в освітній простір кафедр університетів надає змогу розширити можливості формування особистісних якостей у здобувачів закладів вищої освіти. Завдяки педагогічній майстерності викладачів кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету та кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка під час матеріалізації навчально-пізнавальнго процесу відбулось діалектичне поєднання Hard skills та Soft skills, що за результатами контрольних заходів поліпшило якість професійно-особистісних характеристик здобувачів освіти, які навчаються за відповідними освітньо-професійними програмами. В перспективі наведений контекст може бути рекомендований для інших кафедр закладів вищої освіти. Relevance. Modern educational trends open up wide opportunities for educators, allowing them to focus on improving the quality of professional training of students at all levels. This is crucial for achieving the multifaceted goals set out in the modern mission of universities. Thanks to close cooperation between educators and students, a new generation of specialists is being formed who have the knowledge and skills to meet the needs of the modern labor market. This, in turn, contributes to the positive development of the world economy. Objectives. The article highlights the issue of one of the important areas in the training of new generation of specialists, who in their practical activities organically combine professional and superprofessional skills and abilities (hard skills and soft skills). Materials and methods. Through the use of theoretical research methods and contextual analysis of contemporary scientific and informational sources, the authors identified key categories of supra-professional (universal) skills and competencies encompassed by the concept of Soft Skills. Integrating these skills into the educational environment of university departments broadens the potential for developing essential personal qualities in higher education applicants. Results. The effective pedagogical approaches employed by faculty at the Department of Microbiology, Virology, and Immunology of Poltava State Medical University and the Department of Biology, Human Health, and Physical Rehabilitation of V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University facilitated a dialectical integration of hard skills and soft skills during the educational and cognitive process. According to the outcomes of control assessments, this integration significantly enhanced both the professional competencies and personal attributes of students enrolled in the respective educational and professional programs. Given these results, the described approach may be effectively adopted by other departments within higher education institutions.
  • Документ
    Здоровий спосіб життя, як запорука здоров’я та успішного навчання під час війни у студентів медиків
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Приліпка, Катерина Олегівна; Prylipka, K. O.
    Вступ. Сьогодні проблеми формування здорового способу життя посідають провідне місце серед наукових досліджень. Погіршення загального стану здоров'я у молодих людей є причиною розвитку багатьох захворювань. Однією з причин погіршення рівня здоров'я вважають зниження рухової активності, невиконання регулярних дозованих фізичних навантажень, порушення режиму праці та відпочинку, а також нераціональне харчування, наявність шкідливих звичок. У нинішній час від загального стану здоров'я людини та використання фізичної активності у сферах життєдіяльності залежить успішність реалізації сучасної молоді. Мета роботи: проаналізувати особливості, а також складові впливу здорового способу життя на загальний стан здоров’я та успішність у студентів медиків. Результати та обговорення. Основні проблеми у забезпечення молоді охороною здоров'я набула державного рівня серед таких аспектів як: соціальні, психологічні, медичні, виховні програми, рекомендації, які створені державою та потребували ефективніших способів реалізації та внесення змін у відповідності сучасних умов життя. Маючи чітке розуміння, що поточний та майбутній стан здоров'я серед молоді залежить від способу життя на 50% за ВООЗ ( дані від 2018 року), необхідно детально дослідити спосіб життя. Складові здорового способу життя сформовані із різних елементів, які стосуються таких складових здоров'я, як : фізичний, психічний, соціальний та духовний стан. Одним із пріоритетних елементів здорового способу життя це – харчування, яке характеризується споживанням згідно фізіологічних норм: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макроелементів, а також мікроелементів у раціоні харчування; житлово-побутові умови: рівень комфортності та санітарно - гігієнічний стан; достатня рухова активність: заняття фізичною культурою, гімнастика і спорт, що у загальному сприяє покращенню стану здоров'я та активному довголіттю. Рівень здоров'я має чіткий зв'язок з процесом навчанням студентів. Розуміючи, що студенти медики ще не маючи достатніх знань та інформації, не можуть повноцінно піклуватися про своє здоров'я, тому важливо під час їхнього навчання подбати про те, щоб вони змогли здобути відповідні знання. Адже, сучасна освіта може надати багато наукової інформації, як піклуватися про власне і громадське здоров'я, а також дізнатися про складові здорового способу життя. Висновок: раціональне харчування включає в себе забезпечення людини необхідною кількістю: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макроелементів та мікроелементів, які забезпечують нормальне функціонування організму людини, а ще включає вживання доброякісної питної води, відповідно фізіологічних норм. Introduction. In contemporary scientific research, the promotion and development of a healthy lifestyle hold a leading position. The decline in the general health of young people is a key contributor to the emergence of various diseases. One of the primary causes of this decline is a decrease in physical activity, failure to engage in regular, moderate exercise, disruption of work-rest schedules, poor nutrition, and the presence of harmful habits. Today, the success of modern youth is closely linked to their overall health and the integration of physical activity into daily life. Regular physical activity plays a vital role in shaping a healthy lifestyle, enhancing intellectual performance, boosting creativity, and increasing physical endurance. According to experts, a healthy lifestyle is not predominantly determined by genetic factors but rather by an individual’s motivation and commitment to maintaining good health. This includes adopting behaviors that promote well-being, such as following the principles of rational, varied, and nutritious eating, engaging in sports to support health, and maintaining positive social behaviors. A healthy lifestyle is inherently linked to physical activity and comprises several essential components: a well-structured daily schedule, a balanced approach to work and rest, sufficient and restorative sleep, body strengthening (hardening), and the elimination of harmful habits. Objective: The study aims to analyze the features and components of a healthy lifestyle and its impact on the general health and academic success of medical students. Results and discussion. The main challenges in providing healthcare for youth have reached a national level, encompassing aspects such as social, psychological, medical, and educational programs. These statedeveloped recommendations require more effective implementation and adaptation to modern living conditions. According to the WHO (2018), it is understood that 50% of an individual’s health is determined by lifestyle, making it essential to study lifestyle factors in detail. A healthy lifestyle consists of various components related to physical, mental, social, and spiritual wellbeing. One of the key elements is nutrition, which involves consuming an appropriate balance of proteins, fats, carbohydrates, vitamins, and both macro and micronutrients. Other important factors include living conditions-such as comfort and sanitation-and sufficient physical activity, including exercise, gymnastics, and sports, all of which contribute to overall health and longevity. The level of health is closely linked to the academic process, particularly for medical students. Given that they often lack comprehensive knowledge about self-care, it is crucial during their studies to equip them with the necessary information. Modern education offers extensive scientific insight into personal and public health management, as well as the components of a healthy lifestyle. Motivating young people to adopt and promote a healthy lifestyle is equally important. An excellent example of this is a healthy diet, which is not only seen as a means to satisfy hunger but also as a fundamental element of a healthy lifestyle. Conclusion. Rational nutrition includes providing a person with the necessary amount of: proteins, fats, carbohydrates, vitamins, macroelements and microelements, which ensure the normal functioning of the human body, and also includes the use of good-quality drinking water, in accordance with physiological norms.
  • Документ
    Побічна дія лікарських препаратів: стоматологічні аспекти
    (Полтавський державний медичний університет, 2025-05) Островська, Галина Юріївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Луценко, Руслан Володимирович; Петрова, Тамара Аркадіївна; Ostrovska, H. Yu.; Sydorenko, A. H.; Chechotina, S. Yu.; Lutsenko, R. V.; Petrova, T. A.
    Побічна дія ліків – це комплекс медикаментозних синдромів або складне ятрогенне захворювання. Історія застосування лікарських засобів сягає виникнення людської цивілізації і відповідно негатив ний вплив певних ліків спостерігали як хворі, так і цілителі. Застосування лікарських препаратів у сучасній медицині перебуває на піку популярності, що сприяє виникненню різноманітних побічних реакцій, особливо за умови поліморбідності хворого. Кількість і якість препаратів, що призначає стоматолог та лікарі інших спеціальностей, може впливати на стан здоров’я порожнини рота. Ці зміни і прояви мають різноманітну клінічну картину і потребують постійного поглиблення знань щодо їх стоматологічного аспекту. У даній оглядовій статті будуть розглянуті найбільш поши рені прояви побічної дії ліків у порожнині рота при терапевтичній концентрації препаратів у плазмі крові. Провести аналіз сучасних зарубіжних та вітчизняних літературних джерел, щодо проявів по бічної дії лікарських препаратів у порожнині рота. Проведений аналіз літературних джерел показав різноманітність клінічних проявів побічної дії ліків у порожнині рота, тому лікар-стоматолог пови нен знати і приділяти увагу можливому впливу лікарських препаратів при діагностиці деструктив них і запальних процесів слизової оболонки порожнини рота, захворюваннях тканин пародонта, твердих тканин зуба та щелепно-лицевої ділянки в цілому. Визначення причинного фактору мож ливих проявів побічних ефектів лікарських засобів у порожнині рота потребує від лікаря збору ана мнезу, ретельного вивчення коморбідних станів у пацієнта та їх фармакотерапії, співпраці із про фільними фахівцями. Зростаюча кількість і частота призначень лікарських засобів зумовлюють актуальність щонайглибшої імплементації фармакологічних знань у клінічну практику й необхід ність їх постійного удосконалення. An adverse drug reaction is a complex phenomenon that may manifest as a drug-induced syndrome or as part of a broader iatrogenic condition. The use of medicinal substances dates back to the earliest stages of human civilization, and negative effects of certain treatments have long been observed by both patients and healers. In modern medicine, pharmacotherapy has reached an unprecedented level of use, which in turn has led to a growing number of adverse reactions, particularly in patients with comorbid conditions. The type and quantity of medications prescribed by dental doctors and other medical specialists can significantly influence oral health. These drug-related changes often present with diverse clinical manifestations, underscoring the need for continuous advancement in understanding their dental implications. Objective. This review article explores the most common manifestations of adverse drug reactions in the oral cavity that occur at therapeutic plasma concentrations of medications through the analysis of current foreign and domestic literature concerning the oral side effects of pharmacological agents. Results and conclusion. Literature analysis reveals a wide range of clinical manifestations of drug induced side effects in the oral cavity. Therefore, dental doctors must remain vigilant and consider the potential impact of medications when diagnosing destructive and inflammatory conditions of the oral mucosa, periodontal diseases, hard tissue lesions, and disorders affecting the maxillofacial region as a whole. Identifying the underlying cause of these manifestations requires thorough history-taking, careful assessment of the patient’s comorbidities and pharmacotherapy, and close collaboration with other healthcare specialists. Given the increasing number and frequency of prescribed medications, the integration of pharmacological knowledge into clinical dental practice is essential and must be continuously updated.
  • Документ
    Методологічні підходи міждисиплінарної інтеграції анатомії та реабілітації з використанням сучасних імерсивних технологій
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Гринь, Володимир Григорович; Рябушко, Микола Миколайович; Петришин, Олександр Володимирович; Федорченко, Ігор Леонідович; Литовка, Володимир Вікторович; Кондратьєва, Єлизавета Олександрівна; Кривоніс, Анастасія Євгенівна; Філіпенко, Є. К.
    Вступ. Сучасна медична освіта, особливо при підготовці фахівців з фізичної терапії, ерготерапії та медицини, стикається з викликом подолання розриву між фундаментальними знаннями, зокрема з анатомії людини, та їх клінічним застосуванням. Традиційне викладання анатомії часто сприймається як ізольоване від практики, тоді як клінічні реабілітаційні дисципліни вимагають глибокого тривимірного розуміння будови тіла для ефективного виконання мануальних технік та кінезіологічного аналізу. Недостатня інтеграція та візуалізація ускладнюють формування клінічного та просторового мислення. Останні дослідження вказують на потенціал імерсивних технологій (віртуальної та доповненої реальності) для покращення засвоєння анатомії та моделювання клінічних сценаріїв, однак бракує апробованих методик їх комплексного застосування для міждисциплінарної інтеграції анатомії та реабілітації в українському освітньому просторі. Мета дослідження. Аналіз та апробація інтерактивної освітньої моделі, яка поєднує вивчення базових засад анатомії людини та прикладних методик фізичної реабілітації за допомогою імерсивних технологій, з метою формування просторового мислення, клінічних навичок та мотивації до навчання у здобувачів освіти ОПП «Фізична терапія, ерготерапія» та «Медицина». Матеріали та методи. Проведено педагогічний експеримент у форматі бінарного (міжкафедрального) практичного заняття для здобувачів освіти ОПП «Фізична терапія, ерготерапія» та «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Застосовано інтерактивний мультимедійний комплекс «Оніко» та анатомічний атлас Visible Body для 3D-візуалізації структур опорно-рухового апарату та моделювання рухів. Практичне відпрацювання рухів і масажних технік відбувалося на реабілітаційній кушетці під керівництвом викладача кафедри фізичної та реабілітаційної медицини з паралельною візуалізацією задіяних структур на комплексі «Оніко». Використано методи: аналіз науково-педагогічної літератури, педагогічне спостереження, моделювання освітньої ситуації, самооцінка студентів, контентаналіз результатів заняття. Результати дослідження. Розроблено та впроваджено методичну модель інтегрованого заняття, що включає етапи 3D-візуалізації анатомічних структур, біомеханічного розбору рухів, живої демонстрації реабілітаційних технік (масаж, мобілізація) з синхронною імерсивною візуалізацією активних м’язів та суглобів. Застосування інтерактивного столу «Оніко» дозволило створити ефект «занурення», полегшивши розуміння просторового взаєморозташування м'язових шарів, фасцій, судинно-нервових пучків, особливо у складних ділянках (плечовий пояс, поперековий відділ). Студенти продемонстрували краще розуміння зв’язку між анатомічною структурою та її функцією в русі, що проявилося у більш свідомому виконанні мануальних прийомів та пальпації анатомічних орієнтирів під час роботи в малих групах. Відзначено високий рівень залученості та позитивну динаміку у формуванні просторового мислення. Висновки. Запропонована модель інтегрованого заняття з анатомії та фізичної реабілітації з використанням імерсивних технологій є ефективним інструментом формування клінічної компетентності. Поєднання 3Dвізуалізації, живої демонстрації та практичного відпрацювання сприяє глибокому розумінню функціональної анатомії, переносу базових знань у клінічний контекст, активізації мотивації та розвитку просторового мислення. Даний підхід має значний потенціал для впровадження в освітні програми підготовки фахівців галузі охорони здоров'я та відповідає сучасним освітнім трендам. Introduction. Modern medical education, especially the training of specialists in physical therapy, occupational therapy, and medicine, faces the challenge of bridging the gap between fundamental knowledge, particularly in human anatomy, and its clinical application. Traditional anatomy teaching is often perceived as standing apart of practice, whereas clinical rehabilitation disciplines require a deep three-dimensional understanding of the body structure for effective performing manual techniques and kinesiological analysis. Insufficient integration and visualization hinder the development of clinical and spatial reasoning. Recent studies indicate the potential of immersive technologies (virtual and augmented reality) to improve anatomy learning and clinical scenario simulation. However, there is a lack of validated methodologies for their comprehensive application in the interdisciplinary integration of anatomy and rehabilitation within the Ukrainian educational context. Aim. To analyze and validate an interactive educational model that integrates the study of fundamental human anatomy with applied physical rehabilitation techniques through immersive technologies, in order to enhance spatial thinking, clinical skills, and learning motivation among students whose major is Physical Therapy, Occupational Therapy, and Medicine. Materials and Methods. A pedagogical experiment was conducted in the form of a binary (interdepartmental) practical session for students enrolled in the “Physical Therapy, Occupational Therapy” and “Medicine” programs at Poltava State Medical University. The session employed the “Oniko” interactive multimedia complex and the Visible Body anatomical atlas to enable 3D visualization of the musculoskeletal system and simulate movements. Students performed practical exercises, including movement patterns and massage techniques, on a rehabilitation couch, under the supervision of an instructor from the Department of Physical and Rehabilitation Medicine. Simultaneously, anatomical structures involved in the exercises were visualized on the “Oniko” platform, enabling real-time anatomical referencing. The following methods were used: analysis of scientific and pedagogical literature, pedagogical observation, modeling of educational scenarios, student self-assessment, content analysis of session outcomes. Results. A methodological model for an integrated practical session was developed and successfully implemented. The session consisted of three key stages: 3D visualization of anatomical structures, biomechanical analysis of movement, live demonstration of rehabilitation techniques (e.g., massage, mobilization), supported by synchronous immersive visualization of the muscles and joints engaged during the activity. The use of the “Oniko” interactive table produced a strong immersion effect, enhancing comprehension of the spatial relationships among muscle layers, fasciae, and neurovascular structures—particularly in anatomically complex regions such as the shoulder girdle and lumbar spine. Students showed a marked improvement in understanding the link between structure and function in human movement, conscious performance of manual therapy techniques, accurate palpation of anatomical landmarks during small group activities. The sessions were characterized by high levels of engagement, and there was notable progress in the development of spatial thinking skills, as observed during both peer interactions and post-session reflections. Conclusion. The proposed model of an integrated anatomy and physical rehabilitation session using immersive technologies is an effective tool for developing clinical competence. The combination of 3D visualization, live demonstration, and practical application promotes a deep understanding of functional anatomy, transfers basic knowledge into a clinical context, enhances motivation, and develops spatial reasoning. This approach has significant potential for implementation in educational programs for healthcare professionals and aligns with modern educational trends.