Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2025
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2025 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 19 з 19
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Діалектична єдність Hard skills та Soft skills в освітньому середовищі кафедр закладів вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2025) Звягольська, Ірина Миколаївна; Полянська, Валентина Павлівна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Zvyagolska, I. M.; Polyanska, V. P.; Derevyanko, T. V.Сучасні освітні тенденції відкривають широкі можливості для педагогів, дозволяючи їм зосередитися на підвищенні якості професійної підготовки студентів на всіх рівнях. Це має вирішальне значення для досягнення багатогранних цілей, закладених у сучасній місії університетів. Завдяки тісній співпраці викладачів та студентів формується нове покоління фахівців, які володіють знаннями та навичками, що відповідають потребам сучасного ринку праці. Це, у свою чергу, сприяє позитивному розвитку світової економіки. У статті висвітлено питання щодо одного із важливих напрямків у підготовці фахівців нової генерації, які у своїй практичній діяльності органічно поєднують професійні і надпрофесійні навички і вміння (Hard skills та Soft skills). За допомогою теоретичних методів дослідження сучасних науково-інформаційних ресурсів і проведеного контекстуального аналізу концепту Soft Skills автори статті виокремили головні групи надпрофесійних (універсальних) навичок і вмінь, імплементація яких в освітній простір кафедр університетів надає змогу розширити можливості формування особистісних якостей у здобувачів закладів вищої освіти. Завдяки педагогічній майстерності викладачів кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету та кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка під час матеріалізації навчально-пізнавальнго процесу відбулось діалектичне поєднання Hard skills та Soft skills, що за результатами контрольних заходів поліпшило якість професійно-особистісних характеристик здобувачів освіти, які навчаються за відповідними освітньо-професійними програмами. В перспективі наведений контекст може бути рекомендований для інших кафедр закладів вищої освіти. Relevance. Modern educational trends open up wide opportunities for educators, allowing them to focus on improving the quality of professional training of students at all levels. This is crucial for achieving the multifaceted goals set out in the modern mission of universities. Thanks to close cooperation between educators and students, a new generation of specialists is being formed who have the knowledge and skills to meet the needs of the modern labor market. This, in turn, contributes to the positive development of the world economy. Objectives. The article highlights the issue of one of the important areas in the training of new generation of specialists, who in their practical activities organically combine professional and superprofessional skills and abilities (hard skills and soft skills). Materials and methods. Through the use of theoretical research methods and contextual analysis of contemporary scientific and informational sources, the authors identified key categories of supra-professional (universal) skills and competencies encompassed by the concept of Soft Skills. Integrating these skills into the educational environment of university departments broadens the potential for developing essential personal qualities in higher education applicants. Results. The effective pedagogical approaches employed by faculty at the Department of Microbiology, Virology, and Immunology of Poltava State Medical University and the Department of Biology, Human Health, and Physical Rehabilitation of V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University facilitated a dialectical integration of hard skills and soft skills during the educational and cognitive process. According to the outcomes of control assessments, this integration significantly enhanced both the professional competencies and personal attributes of students enrolled in the respective educational and professional programs. Given these results, the described approach may be effectively adopted by other departments within higher education institutions.Документ Аутоагресивна поведінка військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом під час російсько-української війни(Полтавський державний медичний університет, 2025) Герасименко, Лариса Олександрівна; Золочевський, Ілля Олександрович; Herasymenko, L. O.; Zolochevskyi, I. O.Російсько-українська війна, що триває з 2014 року та загострилася у 2022 році, спричинила серйозні психологічні наслідки для військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій. Посттравматичний стресовий розлад є однією з найпоширеніших психічних патологій серед комбатантів, зумовленою інтенсивними психотравмами, такими як втрата побратимів, застосування летальної зброї та постійна загроза життю. Аутоагресивна поведінка, що включає самопошкодження, суїцидальні думки та спроби, є тяжким ускладненням посттравматичного стресового розладу, яке становить значну загрозу для психічного здоров’я та життя військовослужбовців. Прогнозується, що до 2025 року рівень аутоагресії серед комбатантів із посттравматичним стресовим розладом зросте до 25–30% через тривалість конфлікту, накопичення множинних психотравм і обмежену доступність реабілітаційних програм. Дослідження цього явища є актуальним для розробки стратегій ранньої діагностики, профілактики та психологічної підтримки, спрямованих на зниження ризиків самопошкодження. У дослідженні взяли участь 32 військовослужбовці чоловічої статі з діагнозом посттравматичний стресовий розлад, які перебували в зоні бойових дій не менше 6 місяців. Для оцінки психічного стану використовувалися клініко-психопатологічний метод, опитувальник PCL-5 для визначення тяжкості симптомів посттравматичного стресового розладоу та Шкала оцінки аутоагресивної поведінки (Кокун, 2018). Аутоагресивна поведінка виявлена у 65% учасників, з найвищими показниками серед осіб із вираженими негативними емоціями (40,6%) та гіперреактивністю (71,9%). Кореляція між тяжкістю симптомів посттравматичного стресового розладу та рівнем аутоагресії склала r = 0,68 (p < 0,05), що вказує на ключову роль емоційної дисрегуляції. Результати підкреслюють необхідність систематичного моніторингу психічного стану військовослужбовців, удосконалення методів діагностики посттравматичного стресового розладу та впровадження цільових інтервенцій для зниження ризиків самопошкодження. Подальші дослідження мають зосередитися на розробці профілактичних програм для комбатантів із посттравматичним стресовим розладом у контексті затяжних воєнних конфліктів, враховуючи соціальні та медичні фактори, що впливають на психічне здоров’я. Relevance. The Russian-Ukrainian war, ongoing since 2014 and intensified in 2022, has led to profound psychological consequences for military personnel involved in combat operations. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is one of the most prevalent mental health conditions among combatants, triggered by severe psychotraumas, including the loss of comrades, use of lethal weapons, and constant life-threatening situations. Autoaggressive behavior, encompassing self-harm, suicidal ideation, and attempts, represents a severe complication of рost-traumatic stress disorder, posing a significant threat to the mental health and lives of military personnel. It is projected that by 2025, the prevalence of autoaggression among combatants with рost-traumatic stress disorder will increase to 25–30%, driven by the prolonged conflict, accumulation of multiple psychotraumas, and limited access to rehabilitation programs. Objective. The aim of this study is to examine the relationship between PTSD symptoms and manifestations of autoaggressive behavior in military personnel who participated in combat operations during the Russian-Ukrainian War, as well as to assess predictive trends regarding long-term mental health outcomes and behavioral risks. This study is critical for developing early diagnostic, preventive, and psychological support strategies to mitigate the risks of self-harm. Materials and methods. The study involved 32 male combatants diagnosed with PTSD, who had been in combat zones for at least 6 months. Clinical and psychopathological methods, the Posttraumatic Stress Disorder Checklist (PCL-5), and the Autoaggressive Behavior Scale (Kokun, 2018) were used to assess mental health status. Results. Autoaggressive behavior was diagnosed in 65% of participants, with the highest rates among those with pronounced negative emotions (40.6%) and hyperarousal (71.9%). A significant correlation between PTSD severity and autoaggression levels was revealed (r = 0.68, p < 0.05), highlighting the critical role of emotional dysregulation. The findings underscore the need for systematic mental health monitoring, improved рost-traumatic stress disorder diagnostics, and targeted interventions to reduce self-harm risks. Future research should focus on developing preventive programs for combatants with рost-traumatic stress disorder in the context of prolonged conflicts, considering social and medical factors influencing mental health outcomes.Документ Антибіотикорезистентність штамів S. pyogenes, виділених у пацієнтів обласної клінічної лікарні м. Полтава(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ганчо, Ольга Валеріївна; Лобань, Галина Андріївна; Федорченко, Віра Іванівна; Мазоха, Олеся Іванівна; Чапала, Алла Миколаївна; Сивовол, Валентина Миколаївна; Hancho, O. V.; Loban, H. A.; Fedorchenko, V. I.; Mazokha, O. I.; Chapala, A. M.; Syvovol, V. M.У зв’язку з випадками неналежного виконання інструкцій лікаря пацієнтами, неврегульованим порядком продажу та купівлі антимікробних засобів відбувається зростання резистентності до антибіотиків штамів не тільки патогенних стафілококів, клебсієл, псевдомонад, а й піогенних стрептококів. Тому, з метою постійного поширеного моніторингу необхідно регулярно проводити дослідження антибіотикорезистентності S. pyogenes, виділених від пацієнтів різних лікувальних закладів, задля досягнення найвищої ефективності антибіотикотерапії. Метою дослідження було визначення антибіотикорезистентності S. pyogenes у пацієнтів лікувальних закладів міста Полтава. Дослідження біологічного матеріалу від хворих проводили на базі бактеріологічної лабораторії Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» (м. Полтава, Україна). Досліджено 2249 зразки патологічного матеріалу від хворих. Виділення мікроорганізмів здійснювали класичним бактеріологічним методом, ідентифікацію виділених мікроорганізмів – за допомогою мікробіологічного аналізатору BioMerieux (Франція). Визначали чутливість 28 ізольованих та ідентифікованих як S. pyogenes штамів до 6 антибіотиків різних груп диско-дифузним методом згідно стандартів EUCAST. Для обґрунтованої інтерпретації результатів та встановлення їх значущості проводився статистичний аналіз – визначали частоту чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів у відсотках. Отримані дані свідчать, що до ампіциліну виявив стійкість 1 штам S. pyogenes, до еритроміцину 5 штамів, до левофлоксацину 4 штами, до кліндаміцину – 6, та до тігецикліну 0 штамів. Результати даного дослідження показали, що найчастіше стійкість S. pyogenes спостерігалась до кліндаміцину: 21,4% досліджених штамів та до еритроміцину 17,8%. Резистентність до левофлоксацину виявили 14,3%, проте 71,4% досліджуваних штамів виявилися чутливими при підвищеній експозиції до даного антибіотика. Лише 3,8% штамів виявилися стійкими до ампіциліну, та абсолютна чутливість серед досліджених штамів виявилася до тігецикліну. Due to improper patient implementation of doctors instructions and unregulated sale and purchase of antimicrobial agents, antibiotic resistance has increased in strains of pathogenic staphylococci, Klebsiella, Pseudomonas, and pyogenic streptococci. Therefore, to ensure constant widespread monitoring and achieve the highest efficiency of antibiotic therapy, it is necessary to regularly conduct studies of antibiotic resistance of S. pyogenes isolated from patients of various medical institutions. The study aimed to determine antibiotic resistance of S. pyogenes in patients of medical institutions in Poltava. The study of biological material from patients was carried out based on the bacteriological laboratory of the Municipal Enterprise Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky (Poltava, Ukraine). 249 samples of pathological material from patients were studied. Isolation of microorganisms was carried out by the classical bacteriological method and identification of the isolated microorganisms was carried out using the BioMerieux microbiological analyzer (France). The sensitivity of 28 isolated and identified as S. pyogenes strains to 6 antibiotics of different groups was determined by the disco-diffusion method according to EUCAST standards. For a well-founded interpretation of the results and to establish their significance, statistical analysis was performed – the frequency of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs was determined in percent. The data obtained indicate that 1 strain of S. pyogenes showed resistance to ampicillin, 5 strains to erythromycin, 4 strains to levofloxacin, 6 to clindamycin, and 0 strains to tigecycline. The results of this study showed that most often S.pyogenes resistance was observed to clindamycin: 21.4% of the studied strains and to erythromycin 17.8%. Resistance to levofloxacin was found in 14.3%, but 71.4% of the studied strains were sensitive to this antibiotic with increased exposure. Only 3.8% of the strains were resistant to ampicillin and absolute sensitivity among the studied strains was found to tigecycline.Документ Оверлап-синдром системного червоного вовчака з васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (огляд літератури)(Полтавський державаний мединий університет, 2025) Талаш, Вікторія Володимирівна; Talash, V. V.Проблема розвитку оверлап-синдромів набуває все більшої актуальності, особливо в постковідний період. Це пов’язано як із дебютом цих захворювань після перенесеної коронавірусної інфекції, так і складністю своєчасної його діагностики та лікування. Мета роботи: проаналізувати епідеміологічні дані, особливості клінічних проявів, діагностики оверлап-синдрому системного червоного вовчака з васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами у хворих та оцінити ефективність їхнього лікування на підставі даних огляду фахової медичної літератури. Результати огляду медичної літератури, аналізу статей, отриманих внаслідок пошуку баз даних PubMed, SCOPUS, Web of Science дозволили висвітлити сучасний стан проблеми, узагальнити літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу, діагностики та лікування оверлап-синдрому системного червоного вовчака з васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами. Показано, що цей оверлап-синдром достатньо рідкісне поєднання цих прогностично несприятливих захворювань. Натепер повідомляється про 49 таких випадків у світі. Виявлено, що найчастіше розвивається оверлап-синдром системного червоного вовчака з мікроскопічним поліангіїтом, рідше – гранулематозу з поліангіїтом, а випадків розвитку оверлап-синдрому системного червоного вовчака з еозинофільним гранулематозом із поліангіїтом ще не описано. Встановлено, що хворіють переважно жінки різного віку, від 16 до 59 років. Показано, що оверлап-синдром системний червоний вовчак із васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами часто дебютує нирково-легеневим синдромом на тлі неспецифічної симптоматики. Атиповий перебіг, неодночасність появи клінічних проявів оверлап-синдрому, порівняно з іншими аутоімунними захворюваннями сприяють відтермінуванню часу встановлення діагнозу. Верифікація діагнозу системного червоного вовчака проводиться за критеріями Американської Колегії Ревматологів (American College of Rheumatology) та Європейської Антиревматичної Ліги (European League Against Rheumatism) 2019 року, васкулітів, асоційованих з антинейтрофільними антитілами – за критеріями 2022 року. Відсутність критеріїв оцінки активності захворювання та чітких рекомендацій щодо лікування оверлап-синдромів, у більшості випадків, обумовлює поліпрагмазію та, у тяжких випадках, перешкоджає посиленню патогенетичної терапії, що призводить до погіршення прогнозу та підвищення рівня смертності цих хворих. Висвітлення даного огляду літератури необхідно для накопичення клінічного досвіду діагностики, проведення диференційної діагностики та лікування даних оверлап-синдромів. Introduction. The issue of overlap syndromes has become increasingly relevant, particularly in the postCOVID period. This is due to both the onset of these diseases following coronavirus infection and the challenges in timely diagnosis and treatment. Objective: To analyze epidemiological data, clinical manifestations, and diagnostic features of systemic lupus erythematosus (SLE) overlap syndrome with ANCA-associated vasculitis and to assess treatment effectiveness based on a review of professional medical literature. Results. A comprehensive literature review and analysis of articles retrieved from PubMed, Scopus, and Web of Science provided insight into the current state of the problem. The study summarizes data on the incidence, clinical features, diagnosis, and treatment of SLE–ANCA-associated vasculitis overlap syndrome. Findings indicate that this overlap syndrome is a rare but prognostically severe combination of autoimmune diseases, with only 49 reported cases worldwide. Among these, the most common overlap syndrome is SLE with microscopic polyangiitis; less frequently observed is SLE with granulomatosis with polyangiitis. Cases of SLE with eosinophilic granulomatosis with polyangiitis have not yet been documented. The study has also found that women aged 16 to 59 years are most commonly affected. The initial presentation of SLE-ANCA-associated overlap syndrome frequently includes renal-pulmonary syndrome, often preceded by nonspecific symptoms. The atypical disease course, along with the asynchronous appearance of clinical manifestations, compared to other autoimmune conditions, contributes to delayed diagnosis. SLE diagnosis is established based on the 2019 criteria of the American College of Rheumatology and the European League Against Rheumatism; ANCA-associated vasculitis diagnosis follows the 2022 classification criteria. A lack of standardized disease activity assessment criteria and clear treatment guidelines for overlap syndromes frequently leads to polypharmacy. In severe cases, this prevents timely escalation of pathogenetic therapy, resulting in worsened prognosis and increased mortality rates. This literature review highlights the need for accumulating clinical experience in the diagnosis, differential diagnosis, and treatment of SLE – ANCA-associated vasculitis overlap syndrome, with the goal of improving patient outcomes.Документ Методологічні підходи міждисиплінарної інтеграції анатомії та реабілітації з використанням сучасних імерсивних технологій(Полтавський державний медичний університет, 2025) Гринь, Володимир Григорович; Рябушко, Микола Миколайович; Петришин, Олександр Володимирович; Федорченко, Ігор Леонідович; Литовка, Володимир Вікторович; Кондратьєва, Єлизавета Олександрівна; Кривоніс, Анастасія Євгенівна; Філіпенко, Є. К.Вступ. Сучасна медична освіта, особливо при підготовці фахівців з фізичної терапії, ерготерапії та медицини, стикається з викликом подолання розриву між фундаментальними знаннями, зокрема з анатомії людини, та їх клінічним застосуванням. Традиційне викладання анатомії часто сприймається як ізольоване від практики, тоді як клінічні реабілітаційні дисципліни вимагають глибокого тривимірного розуміння будови тіла для ефективного виконання мануальних технік та кінезіологічного аналізу. Недостатня інтеграція та візуалізація ускладнюють формування клінічного та просторового мислення. Останні дослідження вказують на потенціал імерсивних технологій (віртуальної та доповненої реальності) для покращення засвоєння анатомії та моделювання клінічних сценаріїв, однак бракує апробованих методик їх комплексного застосування для міждисциплінарної інтеграції анатомії та реабілітації в українському освітньому просторі. Мета дослідження. Аналіз та апробація інтерактивної освітньої моделі, яка поєднує вивчення базових засад анатомії людини та прикладних методик фізичної реабілітації за допомогою імерсивних технологій, з метою формування просторового мислення, клінічних навичок та мотивації до навчання у здобувачів освіти ОПП «Фізична терапія, ерготерапія» та «Медицина». Матеріали та методи. Проведено педагогічний експеримент у форматі бінарного (міжкафедрального) практичного заняття для здобувачів освіти ОПП «Фізична терапія, ерготерапія» та «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Застосовано інтерактивний мультимедійний комплекс «Оніко» та анатомічний атлас Visible Body для 3D-візуалізації структур опорно-рухового апарату та моделювання рухів. Практичне відпрацювання рухів і масажних технік відбувалося на реабілітаційній кушетці під керівництвом викладача кафедри фізичної та реабілітаційної медицини з паралельною візуалізацією задіяних структур на комплексі «Оніко». Використано методи: аналіз науково-педагогічної літератури, педагогічне спостереження, моделювання освітньої ситуації, самооцінка студентів, контентаналіз результатів заняття. Результати дослідження. Розроблено та впроваджено методичну модель інтегрованого заняття, що включає етапи 3D-візуалізації анатомічних структур, біомеханічного розбору рухів, живої демонстрації реабілітаційних технік (масаж, мобілізація) з синхронною імерсивною візуалізацією активних м’язів та суглобів. Застосування інтерактивного столу «Оніко» дозволило створити ефект «занурення», полегшивши розуміння просторового взаєморозташування м'язових шарів, фасцій, судинно-нервових пучків, особливо у складних ділянках (плечовий пояс, поперековий відділ). Студенти продемонстрували краще розуміння зв’язку між анатомічною структурою та її функцією в русі, що проявилося у більш свідомому виконанні мануальних прийомів та пальпації анатомічних орієнтирів під час роботи в малих групах. Відзначено високий рівень залученості та позитивну динаміку у формуванні просторового мислення. Висновки. Запропонована модель інтегрованого заняття з анатомії та фізичної реабілітації з використанням імерсивних технологій є ефективним інструментом формування клінічної компетентності. Поєднання 3Dвізуалізації, живої демонстрації та практичного відпрацювання сприяє глибокому розумінню функціональної анатомії, переносу базових знань у клінічний контекст, активізації мотивації та розвитку просторового мислення. Даний підхід має значний потенціал для впровадження в освітні програми підготовки фахівців галузі охорони здоров'я та відповідає сучасним освітнім трендам. Introduction. Modern medical education, especially the training of specialists in physical therapy, occupational therapy, and medicine, faces the challenge of bridging the gap between fundamental knowledge, particularly in human anatomy, and its clinical application. Traditional anatomy teaching is often perceived as standing apart of practice, whereas clinical rehabilitation disciplines require a deep three-dimensional understanding of the body structure for effective performing manual techniques and kinesiological analysis. Insufficient integration and visualization hinder the development of clinical and spatial reasoning. Recent studies indicate the potential of immersive technologies (virtual and augmented reality) to improve anatomy learning and clinical scenario simulation. However, there is a lack of validated methodologies for their comprehensive application in the interdisciplinary integration of anatomy and rehabilitation within the Ukrainian educational context. Aim. To analyze and validate an interactive educational model that integrates the study of fundamental human anatomy with applied physical rehabilitation techniques through immersive technologies, in order to enhance spatial thinking, clinical skills, and learning motivation among students whose major is Physical Therapy, Occupational Therapy, and Medicine. Materials and Methods. A pedagogical experiment was conducted in the form of a binary (interdepartmental) practical session for students enrolled in the “Physical Therapy, Occupational Therapy” and “Medicine” programs at Poltava State Medical University. The session employed the “Oniko” interactive multimedia complex and the Visible Body anatomical atlas to enable 3D visualization of the musculoskeletal system and simulate movements. Students performed practical exercises, including movement patterns and massage techniques, on a rehabilitation couch, under the supervision of an instructor from the Department of Physical and Rehabilitation Medicine. Simultaneously, anatomical structures involved in the exercises were visualized on the “Oniko” platform, enabling real-time anatomical referencing. The following methods were used: analysis of scientific and pedagogical literature, pedagogical observation, modeling of educational scenarios, student self-assessment, content analysis of session outcomes. Results. A methodological model for an integrated practical session was developed and successfully implemented. The session consisted of three key stages: 3D visualization of anatomical structures, biomechanical analysis of movement, live demonstration of rehabilitation techniques (e.g., massage, mobilization), supported by synchronous immersive visualization of the muscles and joints engaged during the activity. The use of the “Oniko” interactive table produced a strong immersion effect, enhancing comprehension of the spatial relationships among muscle layers, fasciae, and neurovascular structures—particularly in anatomically complex regions such as the shoulder girdle and lumbar spine. Students showed a marked improvement in understanding the link between structure and function in human movement, conscious performance of manual therapy techniques, accurate palpation of anatomical landmarks during small group activities. The sessions were characterized by high levels of engagement, and there was notable progress in the development of spatial thinking skills, as observed during both peer interactions and post-session reflections. Conclusion. The proposed model of an integrated anatomy and physical rehabilitation session using immersive technologies is an effective tool for developing clinical competence. The combination of 3D visualization, live demonstration, and practical application promotes a deep understanding of functional anatomy, transfers basic knowledge into a clinical context, enhances motivation, and develops spatial reasoning. This approach has significant potential for implementation in educational programs for healthcare professionals and aligns with modern educational trends.Документ Мультимедійна лекція як фактор підвищення ефективності процесу навчання при підготовці майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Нємченко, Іван Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Прихідько, Роман Анатолійович ; Люлька, Олександр Миколайович; Рябушко, Роман Миколайович; Nіemtchenko, І. І.; Kravciv, M. І.; Liakhovskyi, V. І.; Lisenko, R. B.; Pryhidko, R. A.; Liulka, O. M.; Riabushko, R. M.Освіта є одним з головних інститутів соціалізації особистості, мета якого – формування людини, яка здатна до саморозвитку, може засвоювати нові сфери діяльності, аналізувати нову ситуацію, оцінити її та прийняти відповідне рішення.Перед сучасною вищою медичною школою постають підвищені вимоги суспільства до результатів професійної підготовки майбутніх медичних фахівців. Головною задачею стає приведення рівня знань студентів до сучасних вимог.Одним із пріоритетних напрямів досягнення визначених задач є перегляд традиційних підходів до організації освітнього середовища вузу. Зміна та модернізація системи вищої освіти конче потребує впровадження сучасного викладання предметів, а також залучання новітніх методик викладання матеріалу, впровадження сучасних форм та методів навчального процесу.З кожним днем будь-яка сфера діяльності намагається вдосконалюватись, і, як результат, ми отримуємо зростаючі вимоги до якості знань майбутніх висококваліфікованих фахівців. Тому виникає потреба в використанні нових інтерактивних методів і засобів навчання. Особливої уваги потребує проблема організації лекційних занять: пошуку нових шляхів переходу від пасивного передавання навчального матеріалу від викладача студентам, до забезпечення активної і плідної взаємодії у системі викладач-навчальний матеріал-студенти. Одним із широко вживаних методів є застосування мультимедійних технологій. Високоефективним і перспективним інструментом у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів є використання такого інноваційного типу лекцій як мультимедійна лекція, що дозволяє надати інформацію у більшому об'ємі, за рахунок інтеграції гіпертексту та мультимедіа. Об'єднання аудіо-, відео- і анімаційних ефектів в єдину презентацію, надає можливість концентрувати візуальну увагу на особливо важливих моментах лекції, що дає можливість зробити викладання навчального матеріалу більш яскравим і переконливим та у тій послідовності, котра відповідає логіці пізнання і рівні сприйняття. Отже, мультимедійні лекції на сьогодні є дієвим способом підвищення ефективності навчання, збільшення пізнавального інтересу і мотивації студентів, формування професійно важливих якостей. Education is one of the key institutions of personality socialization, aimed at shaping individuals capable of self-development, adapting to new fields of activity, analyzing novel situations, assessing them, and making informed decisions. In modern higher medical education, societal demands for the professional training of future medical specialists have significantly increased. The primary objective is to align students' knowledge with contemporary professional standards.One of the priority directions for achieving this goal is revising traditional approaches to organizing the university’s educational environment. The modernization of the higher education system necessitates the integration of modern teaching methods, the adoption of innovative instructional strategies, and the introduction of new forms and techniques in the educational process. As various professional fields continue to advance, the demand for high-quality education and well-trained specialists also rises. This underscores the necessity of implementing interactive teaching methods and advanced educational tools. Special attention must be given to reforming the structure of lectures, shifting from a passive transmission of educational material to a dynamic and interactive learning process. This transformation aims to foster active and meaningful engagement within the teacher-material-student system. One of the most effective approaches in modern medical education is the integration of multimedia technologies. A particularly promising and impactful tool in the professional training of future doctors is the multimedia lecture. This innovative lecture format enables the integration of hypertext and multimedia elements, significantly enhancing information delivery. By combining audio, video, and animation effects into a cohesive presentation, multimedia lectures help direct students' visual attention to key concepts, making the learning process more engaging, vivid, and logically structured. This approach not only enhances the effectiveness of education but also stimulates cognitive interest, boosts student motivation, and contributes to the development of essential professional qualities.Документ Цифрова компетентність як одна з основних вимог підготовки лікаря-стоматолога(Полтавський державний медичний університет, 2025) Бублій, Тетяна Дмитрівна; Бойченко, Ольга Миколаївна; Мошель, Тетяна Миколаївна; Bublii, T. D.; Boychenko, O. M.; Moshel, T. M.Сучасна стоматологічна освіта потребує активної інтеграції цифрових технологій у навчальний процес, що сприяє підвищенню рівня цифрової компетентності майбутніх лікарів-стоматологів. У статті розглядаються основні аспекти формування цифрових навичок студентів, які навчаються за освітньою професійною програмою «Стоматологія». Окреслюється роль цифрових технологій, таких як операційні мікроскопи, CAD/CAM-системи, цифрові сканери, штучний інтелект, електронні медичні картки та медичні інформаційні системи. Особливу увагу приділено використанню операційного мікроскопа як одного з ключових інструментів у розвитку цифрової компетентності. Завдяки багаторазовому збільшенню зображення (3-6 разів) мікроскоп дозволяє студентам та лікарям більш точно діагностувати стоматологічні захворювання, здійснювати мінімально інвазивні втручання та покращувати якість лікування. Мікроскопічні зображення можуть інтегруватися в електронні медичні картки, що сприяє розвитку навичок роботи з цифровими базами даних і їх синхронізацією з діагностичними програмами. Крім того, відеокамери, вбудовані в мікроскопи, надають можливість студентам аналізувати та зберігати відеозаписи маніпуляцій, що підсилює процес навчання та самоаналізу. Дослідження також акцентує увагу на інтеграції штучного інтелекту у стоматологічну практику. ШІ-технології здатні автоматично аналізувати рентгенівські знімки, визначати патології, прогнозувати ризики та пропонувати діагностичні гіпотези. Це не лише полегшує діагностичний процес, а й дозволяє студентам краще розуміти принципи медичної аналітики та ухвалення клінічних рішень. Запровадження електронних медичних записів і систем управління пацієнтами оптимізує процес лікування та сприяє кращій комунікації між різними спеціалістами-стоматологами. Автоматизація документації зменшує ризик лікарських помилок та забезпечує швидкий доступ до історії хвороби пацієнта. У статті зроблено висновок, що цифрова компетентність є невід’ємною складовою сучасної стоматологічної освіти, а її розвиток сприяє підготовці висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних працювати в умовах цифрової медицини. Modern dental education requires the active integration of digital technologies into the learning process to enhance the digital competence of future dentists. This article examines the key aspects of developing digital skills among students enrolled in the "Dentistry" educational program. It highlights the role of digital tools such as operating microscopes, CAD/CAM systems, digital scanners, artificial intelligence (AI), electronic medical records (EMR), and medical information systems in modern dental training. Special emphasis is placed on the operating microscope as a fundamental tool for developing digital competence. By providing 3 – 6× magnification, the microscope enables students and dentists to diagnose dental diseases more accurately, perform minimally invasive procedures, and enhance treatment quality. Microscopic images can also be integrated into electronic medical records, allowing students to gain handson experience in managing digital databases and synchronizing them with diagnostic software. Furthermore, microscopes equipped with video cameras enable students to analyze and store procedure recordings, facilitating self-assessment and deeper learning. The study also explores the integration of artificial intelligence (AI) into dental practice. AI technologies can automatically analyze radiographic images, detect pathologies, predict risks, and propose diagnostic hypotheses. This not only simplifies the diagnostic process but also enhances students’ understanding of medical analytics and clinical decision-making principles. The implementation of electronic medical records (EMR) and patient management systems further optimizes the treatment process and improves communication among dental specialists. The automation of documentation reduces the risk of medical errors and ensures quick access to patient history, thereby enhancing the efficiency and accuracy of dental care. The article concludes that digital competence is an essential component of modern dental education. Its development plays a critical role in training highly qualified and competitive professionals who are well-prepared to work in the digital healthcare environment.Документ Кейс технологій якісної підготовки до ліцензійного іспиту з фармакології(Полтавський державний медичний університет, 2025) Шакіна, Еліна Георгіївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Луценко, Руслан Володимирович; Петрова, Тамара Аркадіївна; Shakina, E. H.; Sydorenko A. H.; Chechotina, S. Yu.; Lutsenko, R. V.; Petrova, T. A.Внаслідок пандемії світ активував дистанційне навчання з 2019 року, що сприяло гнучкості в навчальному процесі і незалежності від місця перебування здобувачів вищої освіти. Тривалий період пандемічної ізоляції, а далі хронічний стан тривоги у людей в період війни в Україні і частіше обра ний дистанційний варіант навчання, вплинули на когнітивні якості, розумові здібності та пам’ять у молоді. Мета роботи. Проаналізувати систему підготовки з навчальної дисципліни «фармакологія» в Полтавському державному медичному університеті, яка трансформувалася в умовах сьогодення. Розкриті методи та технології засвоєння навчальної дисципліни «фармакологія» здобувачами вищої освіти 3 курсу медичного та стоматологічного профілю підготовки. Пояснена важливість різних видів тестових завдань та їх ефективність в процесі запам’ятовування «якорних» фраз та слів як тригерів розкриття інформаційних блоків пам’яті під час контролю чи іспиту та у подальшій професійній діяльності здобувачів вищої освіти. Встановлено, що аудиторна активна підготовка з професіоналом викладачем-тренером та багаторазові повтори комп’ютерних тестувань з використанням бази ліцензійних та авторських тестових завдань, зібраних кафедрою за 25 років, гарантує якість і стійкість знань з фармакології та успішність складання ліцензійних іспитів. As a result of the COVID-19 pandemic, distance learning has been widely implemented since 2019, enhancing flexibility in the learning process and reducing students' dependence on physical location. However, prolonged pandemic-related isolation, followed by chronic anxiety due to the ongoing war in Ukraine and the increased reliance on remote education, has impacted the cognitive abilities, mental well being, and memory retention of young learners. Objective: To analyze the transformation of pharmacology training at Poltava State Medical University in response to current challenges. Pharmacology education requires mastery of drug names, classification into pharmacological groups, and a thorough understanding of their effects-often involving specialized medical and pharmaceutical terminology. This discipline can be likened to learning a foreign language, as it demands precision in memorizing pharmacokinetic parameters, which relies on students’ mathematical memory. This study examines the methods and technologies employed by third-year medical and dental students to master pharmacology. Special attention is given to the role of various test-based learning strategies in reinforcing “anchor” phrases and keywords, which serve as cognitive triggers for retrieving complex information during exams and future professional practice. Findings indicate that active in-class training with professional instructors, combined with repeated computer-based testing, significantly enhances knowledge retention and exam performance. The university comprehensive database of licensing test questions and tasks, compiled over the past 25 years, has been instrumental in ensuring consistent learning outcomes and success in pharmacology licensing examinations.Документ Морфофункціональні особливості брижі людини та щурів: анатомічна будова, васкуляризація та роль лімфатичних вузлів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ступак, Дмитро Сергійович; Зуб, Ірина Павлівна; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Федорченко, Ігор Леонідович; Литовка, Володимир Вікторович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Гринь, Володимир Григорович; Stupak, D. S.; Zub, I. P.; Ustenko, R. L.; Katsenko, A. L.; Pilyuhin, A. V.; Fedorchenko, I. L.; Lytovka, V. V.; Svintsytska, N. L.; Hryn, V. H.В сучасних умовах зростання захворювань органів травної системи, таких як рак тонкої та товстої кишки, хвороба Крона та інші, вивчення похідних очеревини стає особливо актуальним. Усвідомлення формування та функції брижі може сприяти покращенню медичних маніпуляцій, зменшенню несприятливих наслідків післяопераційних ускладнень і вдосконалюванню нових діагностичних методів. Мета дослідження. Розглянути та узагальнити існуючі літературні дані про специфічні особливості морфологічної будови брижі та її структурних компонентів. Об'єкт та методи дослідження. Представлений бібліографічний аналіз базується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду пошук літературних джерел виконувався за допомогою мережі «Інтернет», науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, за ключовими словами: «mesentery», «peritoneum», «anatomy of the abdominal cavity», «mesenteric lymph nodes», «mesenteropathy», «брижа», «очеревина», «анатомія черевної порожнини», «брижові лімфатичні вузли», «мезентеропатії». Період наукового пошуку проведений до 2024 року. Результати та їх обговорення. Брижа є безперервним заочеревинним утвором, що має спіральну конформацію. Кожен відділ шлунково-кишкового тракту по-різному взаємодіє з очеревиною та брижею. Багаторівневий взаємозв'язок між брижею та суміжними органами забезпечує не тільки структурний фундамент для підтримки гомеостазу, але також створює передумови для розвитку захворювань. Деякі автори виділяють поширені захворювання, що супроводжуються первинними та вторинними патологічними станами брижі та називають їх – мезентеропатії, які поділяють на первинні та вторинні. Наявні результати дослідження науковців акцентують нашу увагу на вагомих анатомічних особливостях брижі, верхньої брижової артерії та кровопостачанні тонкої кишки, а також їх залежності від типу тілобудови. Це дозволяє краще розуміти індивідуальні варіації анатомії і потенційно впливати на клінічну практику, особливо під час хірургічних втручань та діагностиці захворювань органів травної системи. Потрібно враховувати те, що найбільш помітний ефект від впливу зовнішніх чинників можна спостерігати у структурах лімфатичної системи, а саме лімфатичних вузлах, що забезпечують дренажну, детоксикаційну та імунну функції. Вивчення етапів розвитку лімфатичних вузлів є базовим для розуміння формування імунної системи плода та його готовності до зовнішнього середовища після народження. Висновки. Брижа забезпечує механічну підтримку тонкої та товстої кишки, виконує життєво важливі функції, пов’язані з кровопостачанням, імунною відповіддю та метаболізмом. Анатомічні особливості брижі залежать від типу тілобудови та можуть мати практичне значення під час хірургічних втручань, що потрібно враховувати при індивідуальному підході до кожного пацієнта. Introduction. With the increasing prevalence of digestive system diseases, including cancers of the small and large intestine, Crohn’s disease, and other gastrointestinal disorders, the study of peritoneal components has become particularly relevant. A deeper understanding of the formation and function of the mesentery can contribute to improving surgical techniques, reducing postoperative complications, and enhancing diagnostic methods. Objective: To review and summarize existing literature on the morphological structure of the mesentery and its structural components. Materials and Methods. This bibliographic analysis is based on a comprehensive review of foreign and domestic articles, books, and monographs. A systematic literature search was conducted using scientific and metric databases, including PubMed, Web of Science, and Google Scholar. The following keywords were used: “mesentery”, “peritoneum”, “anatomy of the abdominal cavity”, “mesenteric lymph nodes”, and “mesenteropathy”. The literature review includes studies published up to 2024. Results and discussion. The mesentery is a continuous retroperitoneal structure with a spiral conformation. Each segment of the gastrointestinal tract interacts differently with the peritoneum and mesentery. The multifaceted relationship between the mesentery and adjacent organs not only provides a structural foundation for maintaining homeostasis but also contributes to the pathogenesis of various diseases. Some researchers classify mesenteropathies, diseases associated with primary and secondary pathological conditions of the mesentery, into primary and secondary forms. These conditions play a significant role in gastrointestinal and systemic pathology. Available research highlights the anatomical variations of the mesentery, superior mesenteric artery, and small intestinal blood supply, emphasizing their dependence on body type. Understanding these variations can enhance clinical decision-making, particularly in surgical interventions and the diagnosis of digestive system disorders. It is important to note that external factors exert the most pronounced effects on the lymphatic system, particularly the lymph nodes, which are responsible for drainage, detoxification, and immune function. The study of the stages of lymph node development is important for understanding the formation of the fetal immune system and its adaptation to the external environment after birth. Conclusion. The mesentery provides mechanical support for the small and large intestine and plays a vital role in blood supply, immune response, and metabolism. Its anatomical characteristics vary based on body type, which may have practical implications for surgical procedures. Therefore, an individualized approach to mesenteric anatomy should be considered in clinical practice to optimize surgical outcomes and patient management.Документ Сучасні інтерактивні перевязувальні матеріали для місцевого лікування гнійно-запальних процесів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Нємченко, Іван Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Прихідько, Роман Анатолійович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Заєць, Сергій Миколайович; Nіemtchenko, І. І.; Kravciv, M. І.; Liakhovskyi, V. І.; Lisenko, R. B.; Krasnov, O. G.; Pryhidko, R. A.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Zaiets, S. M.Висока частота розвитку гнійно-запальних захворювань та післяопераційних гнійних ускладнень, а також перехід гострих гнійно - запальних процесів у хронічні, тривале стаціонарне лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення працездатності хворих переконливо свідчать про невирішеність проблеми гнійної інфекції в хірургії, а проблема лікування хворих з гнійно –запальними процесами є однією з найактуальніших у сучасній клінічній хірургії.Незважаючи на значні досягнення сучасної фармакології, основним у лікуванні гнійних ран залишається хірургічний метод у поєднанні з місцевим лікуванням. Враховуючи особливості протікання гнійно -запального процесу, не завжди вдається локалізувати і зупинити розвиток інфекційного процесу. Тому основним на сьогоднішній день в практиці місцевого лікування гнійних ран є метод лікування під пов’язкою.Лікування ран під пов'язкою є найпростішим у застосуванні та доступним методом терапії як на амбулаторному етапі, так і при стаціонарному лікуванні. Тому впровадження в хірургічну практику для місцевого лікування хворих з гнійними ранами нового класу інтерактивних ранових покриттів, які характеризуються різними властивостями (складом, технологією отримання, методом використання) і здатні активно поглинати рановий ексудат насичений мікробами, токсинами та продук-тами розпаду, протягом тривалого часу створювати і підтримувати в осередку запалення, збалансоване оптимальне вологе середовище необхідне для нормалізації відновлювальних процесів в рані, в то же час, пролонговано виділяючи в рану включених в їх матрицю діючих лікарських препаратів, які володіють антибактеріальною, адсорбційно -осмотичною, некролітичною, анестезуючою, гемостатичною активностью і забезпечують тривалий лікувальний вплив на рану, створюючи оптимальні умови для прискорення процесу очищення і загоєння рани. Висока частота розвитку гнійно-запальних захворювань та післяопераційних гнійних ускладнень, а також перехід гострих гнійно - запальних процесів у хронічні, тривале стаціонарне лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення працездатності хворих переконливо свідчать про невирішеність проблеми гнійної інфекції в хірургії, а проблема лікування хворих з гнійно –запальними процесами є однією з найактуальніших у сучасній клінічній хірургії.Незважаючи на значні досягнення сучасної фармакології, основним у лікуванні гнійних ран залишається хірургічний метод у поєднанні з місцевим лікуванням. Враховуючи особливості протікання гнійно -запального процесу, не завжди вдається локалізувати і зупинити розвиток інфекційного процесу. Тому основним на сьогоднішній день в практиці місцевого лікування гнійних ран є метод лікування під пов’язкою.Лікування ран під пов'язкою є найпростішим у застосуванні та доступним методом терапії як на амбулаторному етапі, так і при стаціонарному лікуванні. Тому впровадження в хірургічну практику для місцевого лікування хворих з гнійними ранами нового класу інтерактивних ранових покриттів, які характеризуються різними властивостями (складом, технологією отримання, методом використання) і здатні активно поглинати рановий ексудат насичений мікробами, токсинами та продук-тами розпаду, протягом тривалого часу створювати і підтримувати в осередку запалення, збалансоване оптимальне вологе середовище необхідне для нормалізації відновлювальних процесів в рані, в то же час, пролонговано виділяючи в рану включених в їх матрицю діючих лікарських препаратів, які володіють антибактеріальною, адсорбційно -осмотичною, некролітичною, анестезуючою, гемостатичною активностью і забезпечують тривалий лікувальний вплив на рану, створюючи оптимальні умови для прискорення процесу очищення і загоєння рани. The high prevalence of purulent-inflammatory diseases and postoperative purulent complications, along with the transition of acute purulent-inflammatory processes to chronic forms, leads to prolonged inpatient treatment and significant economic losses associated with patient rehabilitation and recovery of working capacity. These factors clearly highlight that the issue of purulent infections in surgery remains unresolved, making the treatment of patients with purulent-inflammatory processes one of the most pressing challenges in modern clinical surgery. Despite the significant advancements in modern pharmacology, the primary approach to treating purulent wounds remains surgical intervention, supplemented by local treatment methods. The objective of this work is to investigate the effects of applying interactive dressing in the management and prevention of purulent-inflammatory conditions in the surgical practice. Given the nature of the purulent-inflammatory process, it is not always possible to fully localize and halt the spread of infection. Therefore, the primary method of local treatment for purulent wounds today is wound management under a dressing. Wound treatment under a dressing is one of the simplest and most accessible therapeutic approaches, suitable for both outpatient care and inpatient treatment. Thus, the integration of a new class of interactive wound dressings into surgical practice represents a significant advancement in the local treatment of purulent wounds. These innovative wound coverings, which differ in composition, manufacturing technology, and application methods, offer multiple therapeutic benefits. They actively absorb wound exudate containing microbes, toxins, and cellular debris, maintain an optimal moist environment within the wound for an extended period, which is essential for normalizing tissue repair processes, provide prolonged release of active therapeutic agents, embedded within their matrix, that exhibit antibacterial, adsorption-osmotic, necrolytic, anesthetic, and hemostatic properties, and enhance wound healing, creating optimal conditions for faster wound cleansing and tissue regeneration.Документ Вплив поєднаного застосування модуляторів редокс-чутливих транскрипційних факторів ap-1 і nrf2 на показники вуглеводного та ліпідного метаболізму в сироватці крові щурів за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді(Полтавський державний медичний університет, 2025) Моргун, Євген Олександрович; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Morhun, Ye. O.; Solovyova, N. V.Виявлено, що ЛПС-індукована СЗВ спричиняє порушення вуглеводного та ліпідного метаболізму, що узгоджується з даними літератури про розвиток запальної дисліпідемії та інсулінорезистентності за умов хронічного запалення. Введення SR 11302, диметилфумарату та кверцетину покращує метаболічний стан тварин, однак поєднане застосування SR 11302 із специфічними та природними індукторами Nrf2 (диметилфумаратом і кверцетином) виявляється більш ефективним. Це свідчить про потенційний синергічний ефект між інгібуванням AP-1 та активацією Nrf2, що може відігравати ключову роль у корекції запальних і метаболічних порушень. Комбінація SR 11302 і кверцетину нормалізує рівень глюкози в сироватці крові, знижуючи його до значень, характерних для інтактних тварин, сприяє підвищенню рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності та більш вираженому зниженню концентрації ліпопротеїнів дуже низької щільності та тригліцеридів порівняно з монотерапією. The aim of the study was to assess the effect of the combined administration of a specific inhibitor of the AP-1 transcription factor SR 11302 and inducers of the Nrf2 signaling pathway (dimethyl fumarate, quercetin) on carbohydrate and lipid metabolism parameters in the serum of rats with lipopolysaccharide (LPS)-induced systemic inflammatory response (SIR). The study was conducted on 49 white Wistar rats weighing 180–220 g, divided into seven groups: Group 1 – Intact rats (control I); Group 2 – LPS-induced SIR model (control II); Group 3 – Specific AP-1 inhibitor SR 11302 was administered under SIR conditions; Group 4 – Specific Nrf2 inducer dimethyl fumarate was administered under SIR conditions; Group 5 – Quercetin, a flavonoid that is an inducer of the Nrf2 signaling pathway and an inhibitor of NF-κB, was administered under SIR conditions; Group 6 – SR 11302 was administered together with dimethyl fumarate under SIR conditions; Group 7 – SR 11302 was administered together with quercetin under SIR conditions. It was found that LPS-induced SIR causes disturbances in glucose and lipid metabolism, which is consistent with literature data on the development of inflammatory dyslipidemia and insulin resistance in chronic inflammation. The administration of SR 11302, dimethyl fumarate, and quercetin improves the metabolic state of the animals; however, the combined application of SR 11302 with specific and natural inducers of Nrf2 (dimethyl fumarate and quercetin) proved to be more effective. This indicates a potential synergistic effect between AP-1 inhibition and Nrf2 activation, which may play a key role in the correction of inflammatory and metabolic disorders. The combination of SR 11302 and quercetin normalizes blood glucose levels, lowering them to values characteristic of intact animals, promotes an increase in high-density lipoprotein cholesterol levels, and more effectively reduces the concentration of very low-density lipoproteins and triglycerides compared to monotherapy.Документ Здоровий спосіб життя, як запорука здоров’я та успішного навчання під час війни у студентів медиків(Полтавський державний медичний університет, 2025) Приліпка, Катерина Олегівна; Prylipka, K. O.Вступ. Сьогодні проблеми формування здорового способу життя посідають провідне місце серед наукових досліджень. Погіршення загального стану здоров'я у молодих людей є причиною розвитку багатьох захворювань. Однією з причин погіршення рівня здоров'я вважають зниження рухової активності, невиконання регулярних дозованих фізичних навантажень, порушення режиму праці та відпочинку, а також нераціональне харчування, наявність шкідливих звичок. У нинішній час від загального стану здоров'я людини та використання фізичної активності у сферах життєдіяльності залежить успішність реалізації сучасної молоді. Мета роботи: проаналізувати особливості, а також складові впливу здорового способу життя на загальний стан здоров’я та успішність у студентів медиків. Результати та обговорення. Основні проблеми у забезпечення молоді охороною здоров'я набула державного рівня серед таких аспектів як: соціальні, психологічні, медичні, виховні програми, рекомендації, які створені державою та потребували ефективніших способів реалізації та внесення змін у відповідності сучасних умов життя. Маючи чітке розуміння, що поточний та майбутній стан здоров'я серед молоді залежить від способу життя на 50% за ВООЗ ( дані від 2018 року), необхідно детально дослідити спосіб життя. Складові здорового способу життя сформовані із різних елементів, які стосуються таких складових здоров'я, як : фізичний, психічний, соціальний та духовний стан. Одним із пріоритетних елементів здорового способу життя це – харчування, яке характеризується споживанням згідно фізіологічних норм: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макроелементів, а також мікроелементів у раціоні харчування; житлово-побутові умови: рівень комфортності та санітарно - гігієнічний стан; достатня рухова активність: заняття фізичною культурою, гімнастика і спорт, що у загальному сприяє покращенню стану здоров'я та активному довголіттю. Рівень здоров'я має чіткий зв'язок з процесом навчанням студентів. Розуміючи, що студенти медики ще не маючи достатніх знань та інформації, не можуть повноцінно піклуватися про своє здоров'я, тому важливо під час їхнього навчання подбати про те, щоб вони змогли здобути відповідні знання. Адже, сучасна освіта може надати багато наукової інформації, як піклуватися про власне і громадське здоров'я, а також дізнатися про складові здорового способу життя. Висновок: раціональне харчування включає в себе забезпечення людини необхідною кількістю: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макроелементів та мікроелементів, які забезпечують нормальне функціонування організму людини, а ще включає вживання доброякісної питної води, відповідно фізіологічних норм. Introduction. In contemporary scientific research, the promotion and development of a healthy lifestyle hold a leading position. The decline in the general health of young people is a key contributor to the emergence of various diseases. One of the primary causes of this decline is a decrease in physical activity, failure to engage in regular, moderate exercise, disruption of work-rest schedules, poor nutrition, and the presence of harmful habits. Today, the success of modern youth is closely linked to their overall health and the integration of physical activity into daily life. Regular physical activity plays a vital role in shaping a healthy lifestyle, enhancing intellectual performance, boosting creativity, and increasing physical endurance. According to experts, a healthy lifestyle is not predominantly determined by genetic factors but rather by an individual’s motivation and commitment to maintaining good health. This includes adopting behaviors that promote well-being, such as following the principles of rational, varied, and nutritious eating, engaging in sports to support health, and maintaining positive social behaviors. A healthy lifestyle is inherently linked to physical activity and comprises several essential components: a well-structured daily schedule, a balanced approach to work and rest, sufficient and restorative sleep, body strengthening (hardening), and the elimination of harmful habits. Objective: The study aims to analyze the features and components of a healthy lifestyle and its impact on the general health and academic success of medical students. Results and discussion. The main challenges in providing healthcare for youth have reached a national level, encompassing aspects such as social, psychological, medical, and educational programs. These statedeveloped recommendations require more effective implementation and adaptation to modern living conditions. According to the WHO (2018), it is understood that 50% of an individual’s health is determined by lifestyle, making it essential to study lifestyle factors in detail. A healthy lifestyle consists of various components related to physical, mental, social, and spiritual wellbeing. One of the key elements is nutrition, which involves consuming an appropriate balance of proteins, fats, carbohydrates, vitamins, and both macro and micronutrients. Other important factors include living conditions-such as comfort and sanitation-and sufficient physical activity, including exercise, gymnastics, and sports, all of which contribute to overall health and longevity. The level of health is closely linked to the academic process, particularly for medical students. Given that they often lack comprehensive knowledge about self-care, it is crucial during their studies to equip them with the necessary information. Modern education offers extensive scientific insight into personal and public health management, as well as the components of a healthy lifestyle. Motivating young people to adopt and promote a healthy lifestyle is equally important. An excellent example of this is a healthy diet, which is not only seen as a means to satisfy hunger but also as a fundamental element of a healthy lifestyle. Conclusion. Rational nutrition includes providing a person with the necessary amount of: proteins, fats, carbohydrates, vitamins, macroelements and microelements, which ensure the normal functioning of the human body, and also includes the use of good-quality drinking water, in accordance with physiological norms.Документ Удосконалення методики виготовлення повних знімних зубних пластинкових протезів пацієнтам з несприятливими для протезування умовами, яким протипоказана стоматологічна імплантація(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-31) Шеметов, Олег Валентинович; Shemetov, O. V.За останнє десятиліття проблему реабілітації пацієнтів з повною втратою зубів все частіше вирішують за допомогою дентальних імплантатів. Особливо це стосується несприятливих для протезування умов. Використання дентальних імплантатів для опори знімних протезів при повній вторинній адентії і різкій атрофії альвеолярного відростка щелепи збільшує функціональну ефективність протезів. Серед чинників, що роблять протипоказаною дентальну імплантацію для пацієнтів з повною втратою зубів є атрофія кісткової тканини, явища остеопорозу та наявність супутньої патології, що перешкоджають оперативним втручанням. Остеопороз є широко поширеним захворюванням, яке може спричинити такі ускладнення, як прискорене переміщення зубів, резорбція кісткової тканини та втрата зубів. Люди із цукровим діабетом мають найвищий рівень ускладнень. Мета. Підвищення ефективності протезування пацієнтів з повною втратою зубів, що мають несприятливі умови протезного ложа беззубих щелеп, яким протипоказане ортопедичне лікування з використанням дентальних імплантатів. Завдання. Удосконалити окремі клінічні і лабораторні етапи виготовлення конструкції повного знімного пластинкового протеза з двошаровим базисом, застосовуючи поєднання пластмас: «Ufi Gel P – Фторакс». Обговорення одержаних результатів. Удосконалення окремих клінічних і лабораторних етапів показують як можна досягти покращення фіксації та стабілізації повних знімних пластинкових протезів при несприятливих для протезування клінічних мовах у ротовій порожнині. Зростання на електроміограмі величини максимальної біоелектричної активності жувальних м’язів, зменшення часу активності та збільшення часу відпочинку м’язів, наближення коефіцієнта «К» до 1, як у осіб з інтактними зубними рядами, свідчить про ефективність запропонованих нами удосконалень окремих клінічних і лабораторних етапів виготовлення повних знімних протезів. Висновок. Для підвищення ефективності протезування пацієнтів з несприятливими умовами протезного ложа на беззубих щелепах, за умови наявності протипоказань до ортопедичного лікування з використанням стоматологічних імплантатів, доцільно застосовувати запропоновані удосконалення. Introduction. Over the past decade, dental implants have become an increasingly common solution for rehabilitating patients with complete tooth loss, particularly in cases where prosthetic conditions are unfavorable. The use of implants to support removable prostheses in cases of complete secondary edentulism and severe atrophy of the alveolar ridge significantly enhances the functional efficiency of prosthetic treatment. However, several factors can make dental implantation contraindicated for edentulous patients, including bone atrophy, osteoporosis, and concomitant systemic conditions that prevent surgical intervention. Osteoporosis, a prevalent condition, can lead to complications such as accelerated tooth movement, bone resorption, and further tooth loss. Additionally, individuals with diabetes exhibit the highest rate of complications related to bone metabolism and healing, further limiting their eligibility for implant-based solutions. Objectives. This study aims to enhance the effectiveness of prosthetic treatment for patients with complete tooth loss who have unfavorable prosthetic bed conditions in edentulous jaws and for whom dental implants are contraindicated. Additionally, the research seeks to improve individual clinical and laboratory stages in the fabrication of complete removable plate prostheses by incorporating a two-layer base made from a combination of Ufi Gel P – Ftoraks plastics. Discussion. Enhancements to individual clinical and laboratory stages have demonstrated how improved fixation and stabilization of complete removable lamellar dentures can be achieved, even in cases where clinical conditions in the oral cavity are unfavorable for prosthetics. The observed increase in the electromyographic vales of maximum bioelectric activity in the masticatory muscles, along with a reduction in muscle activity time and an increase in muscle rest time, indicates a more balanced neuromuscular function. Furthermore, the approximation of the "K" coefficient to 1-similar to that of individuals with an intact dentition-supports the effectiveness of the proposed improvements in the fabrication process of complete removable prostheses. Conclusion. To enhance the effectiveness of prosthetic treatment for patients with unfavorable prosthetic bed conditions in edentulous jaws, particularly when dental implants are contraindicated, the implementation of the proposed clinical and laboratory improvements is recommended. These modifications contribute to better prosthesis stability, improved functional outcomes, and greater patient comfort.Документ ГРВІ та дебют ювенільного ідіопатичного артиту в дітей (клінічний випадок)(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-31) Пікуль, Катерина Вікторівна; Ільченко, Валентина Іванівна; Муравльова, Оксана Василівна; Ільченко, Михайло Миколайович; Цапенко, Юлія Павлівна; Pikul, K. V.; Ilchenko, V. I.; Muravlova, O. V.; Ilchenko, М. М.; Tsapenko, Yu. P.Гострi респіраторні віруснi захворювання - це групa хвороб, які викликaються респіраторними вiрусами, що передаються повітрянно-краплинним механізмом з пeреважним уражeнням дихальної систeми, характеризуються пiдвищенням температури, iнтоксикацією та катаральним синдромoм . Актуальність даної теми oбумовлена підвищеною поширеністю в осiнньо-зимовий період, але занепокоєність спричиняє тeнденція до усклaднень у дітей, особливо під час воєнного стану в Укрaїні, коли підвищення стрeсових факторів накладає свій відбиток, що мaє акцентувати увагу сімейних лікарів. Introduction. Acute respiratory viral infections (ARVIs) are a group of viral diseases characterized by a common transmission mechanism (airborne), respiratory tract involvement, and systemic infectious intoxication. The relevance of this topic is heightened by the seasonal increase in viral infections during the cold months and the risk of complications, particularly in children. This concern is further exacerbated by the ongoing martial law in Ukraine, where elevated stress levels may contribute to weakened immune responses and a higher susceptibility to complications. These factors underscore the need for heightened vigilance among family doctors. Objective of this study is to present a clinical case that highlights the importance of early detection and differential diagnosis of acute respiratory viral infections as well as to demonstrate how the onset of a new nosological entity may follow a viral infection, thereby improving clinical awareness and diagnostic accuracy. Discussion. To illustrate the complexity of diagnosing this condition, the authors present a clinical case of a child who was treated at the Paediatric Infectious Disease Department and the Poltava Regional Hospital in 2024. He was diagnosed as having juvenile idiopathic arthritis (JIA), seronegative for immunofluorescence reaction, articular form, polyarticular variant, grade 2; joint dysfunction: 0; residual symptoms of acute respiratory viral infection; acute tonsillitis of moderate severity; toxocariasis; toxoplasmosis. The complexity of diagnosis in this case was due to the multisystemic clinical manifestations, involving multiple organs and systems. However, the primary complaint was prolonged fever. The authors emphasize the challenges of early diagnosis, as the child was initially diagnosed at the primary medical center with acute respiratory viral infection (ARVI). In the majority of cases, diagnosing common ARVI with persistent fever reflects low clinical vigilance among outpatient physicians regarding the early signs of Juvenile Idiopathic Arthritis (JIA). To improve diagnostic accuracy, family doctors must adopt an individualized and thorough approach to each patient. This will allow for early disease prediction and better coordination with specialists, such as cardiorheumatologists and pediatric infectious disease specialists, when necessary. Conclusion. A prolonged preliminary diagnosis of acute respiratory viral infection or fever of unknown origin in a patient with persistent fever leads to delayed treatment and potential loss of patient trust in their physician. Early recognition of underlying conditions is crucial for timely intervention and optimal patient outcomes.Документ Побічна дія лікарських препаратів: стоматологічні аспекти(Полтавський державний медичний університет, 2025-05) Островська, Галина Юріївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Луценко, Руслан Володимирович; Петрова, Тамара Аркадіївна; Ostrovska, H. Yu.; Sydorenko, A. H.; Chechotina, S. Yu.; Lutsenko, R. V.; Petrova, T. A.Побічна дія ліків – це комплекс медикаментозних синдромів або складне ятрогенне захворювання. Історія застосування лікарських засобів сягає виникнення людської цивілізації і відповідно негатив ний вплив певних ліків спостерігали як хворі, так і цілителі. Застосування лікарських препаратів у сучасній медицині перебуває на піку популярності, що сприяє виникненню різноманітних побічних реакцій, особливо за умови поліморбідності хворого. Кількість і якість препаратів, що призначає стоматолог та лікарі інших спеціальностей, може впливати на стан здоров’я порожнини рота. Ці зміни і прояви мають різноманітну клінічну картину і потребують постійного поглиблення знань щодо їх стоматологічного аспекту. У даній оглядовій статті будуть розглянуті найбільш поши рені прояви побічної дії ліків у порожнині рота при терапевтичній концентрації препаратів у плазмі крові. Провести аналіз сучасних зарубіжних та вітчизняних літературних джерел, щодо проявів по бічної дії лікарських препаратів у порожнині рота. Проведений аналіз літературних джерел показав різноманітність клінічних проявів побічної дії ліків у порожнині рота, тому лікар-стоматолог пови нен знати і приділяти увагу можливому впливу лікарських препаратів при діагностиці деструктив них і запальних процесів слизової оболонки порожнини рота, захворюваннях тканин пародонта, твердих тканин зуба та щелепно-лицевої ділянки в цілому. Визначення причинного фактору мож ливих проявів побічних ефектів лікарських засобів у порожнині рота потребує від лікаря збору ана мнезу, ретельного вивчення коморбідних станів у пацієнта та їх фармакотерапії, співпраці із про фільними фахівцями. Зростаюча кількість і частота призначень лікарських засобів зумовлюють актуальність щонайглибшої імплементації фармакологічних знань у клінічну практику й необхід ність їх постійного удосконалення. An adverse drug reaction is a complex phenomenon that may manifest as a drug-induced syndrome or as part of a broader iatrogenic condition. The use of medicinal substances dates back to the earliest stages of human civilization, and negative effects of certain treatments have long been observed by both patients and healers. In modern medicine, pharmacotherapy has reached an unprecedented level of use, which in turn has led to a growing number of adverse reactions, particularly in patients with comorbid conditions. The type and quantity of medications prescribed by dental doctors and other medical specialists can significantly influence oral health. These drug-related changes often present with diverse clinical manifestations, underscoring the need for continuous advancement in understanding their dental implications. Objective. This review article explores the most common manifestations of adverse drug reactions in the oral cavity that occur at therapeutic plasma concentrations of medications through the analysis of current foreign and domestic literature concerning the oral side effects of pharmacological agents. Results and conclusion. Literature analysis reveals a wide range of clinical manifestations of drug induced side effects in the oral cavity. Therefore, dental doctors must remain vigilant and consider the potential impact of medications when diagnosing destructive and inflammatory conditions of the oral mucosa, periodontal diseases, hard tissue lesions, and disorders affecting the maxillofacial region as a whole. Identifying the underlying cause of these manifestations requires thorough history-taking, careful assessment of the patient’s comorbidities and pharmacotherapy, and close collaboration with other healthcare specialists. Given the increasing number and frequency of prescribed medications, the integration of pharmacological knowledge into clinical dental practice is essential and must be continuously updated.Документ Остеоартрит у хворих з метаболічним синдромом у практиці сімейного лікаря(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кир’ян, Олена Анатоліївна; Волченко, Григорій Вілійович; Іваницький, Ігор Валерійович; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Babanina, M. Yu.; Kyrian, O. A.; Volchenko, G. V.; Ivanytsky, I. V.; Tkachenko, M. V.Вступ. Проблема остеоартрозу (остеоартриту) має надзвичайно велике значення, адже саме остеоартроз разом з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією становлять тріаду найпоширеніших захворювань серед населення середнього та старшого віку. Остеоартрит є однією з найпоширеніших хвороб суглобів у світі. Важливим є пошук ефективних алгоритмів дій сімейних лікарів по діагностиці, лікуванню та профілактиці остеоартрозу поєднаного з метаболічним синдромом з метою зменшення симптомів, поліпшення функції суглобів та подовження ремісії цих захворювань, покращення якості життя пацієнтів. Мета: виконати огляд літератури та висвітлити сучасні аспекти лікування та моніторингу остеоартрозу у поєднанні з метаболічним синдромом в практиці сімейного лікаря. Матеріали та методи: проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу,порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті, що стосуються моніторигу та лікування остеоартрозу у поєднанні з метаболічним синдромом в практиці сімейного лікаря, ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті подано актуальність остеоартрозу, дані про поширеність остеоартрозу і метаболічного синдрому. Наведені класифікаційні критерії, шкали оцінки функції суглобів. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology – ACR) і Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism – EULAR) з діагностики та лікування ОА суглобів. Розглянутий необхідний алгоритм дій сімейного лікаря по сучасній діагностиці, призначенню комбінованого медикаментозного лікування та профілактики остеоартрозу і метаболічного синдрому. Проаналізовано дані нових наукових досліджень щодо взаємозв’язку остеоартрозу і метаболічного синдрому з можливою подальшою перспективою розробки нових напрямків по їх діагностиці, лікуванню та профілактиці. Висновки. Остеоартроз в поєднанні з метаболічним синдромом – актуальна проблема сучасної ревматології, яка ще має багато питань та напрямків, що потребують подальшого дослідження. Впровадження необхідного алгоритму дій сімейного лікаря по сучасній діагностиці, призначенню комбінованого медикаментозного лікування та профілактиці остеоартрозу і метаболічного синдрому, які ґрунтуються на чіткому розумінні патогенезу остеоартрозу і метаболічного синдрому, покращить перебіг та тривалу ремісію у хворих на дані захворювання. Необхідна подальша робота по впровадженню сімейними лікарями сучасних методів діагностики, лікування та профілактиці остеоартрозу і метаболічного синдрому. Introduction. The problem of osteoarthritis is of considerable clinical significance, as it, along with ischemic heart disease and arterial hypertension, forms a triad of the most prevalent chronic conditions among middle-aged and elderly populations. Osteoarthritis is one of the most widespread joint disorders globally. Therefore, it is essential to develop effective algorithms for family physicians to diagnose, manage, and prevent osteoarthritis, particularly when it is associated with metabolic syndrome. Such approaches can help reduce symptoms, improve joint function, prolong periods of remission, and ultimately enhance patients’ quality of life. Purpose: to conduct a literature review and highlight modern aspects of treatment and monitoring of osteoarthritis combined with metabolic syndrome in the practice of family doctors. Materials and methods: A literature search was conducted using both printed and electronic sources, including the scientific databases Medline and PubMed. The methods of analysis, comparison, and generalization were applied to identify relevant publications. The review focused on articles related to the monitoring and treatment of osteoarthritis in combination with metabolic syndrome, specifically within the context of family medicine practice. Results. This review highlights the clinical relevance of osteoarthritis, along with current data on the prevalence of both osteoarthritis and metabolic syndrome. Classification criteria and functional assessment scales for joint evaluation are presented. The authors examine the latest recommendations from the American College of Rheumatology and the European League Against Rheumatism regarding the diagnosis and management of osteoarthritis. An evidence-based algorithm is proposed for family physicians, detailing modern approaches to diagnosis, the prescription of combination pharmacotherapy, and preventive strategies for osteoarthritis associated with metabolic syndrome. Additionally, recent scientific studies exploring the relationship between osteoarthritis and metabolic syndrome are analyzed, offering prospects for the development of new diagnostic, therapeutic, and preventive approaches. Conclusions. The comorbidity of osteoarthritis and metabolic syndrome remains a significant concern in modern rheumatology, presenting numerous unresolved questions and research directions. The implementation of a clear, evidence-based algorithm for family physicians encompassing modern diagnostic methods, combined pharmacological treatment, and preventive strategies must be grounded in a thorough understanding of the shared pathogenesis of these conditions. Such an approach holds the potential to improve disease outcomes and extend periods of remission in affected patients. Continued efforts are essential to support the integration of up-to-date diagnostic and therapeutic techniques into routine family medicine practice for the effective management of osteoarthritis and metabolic syndrome.Документ Характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.Вступ. Прогресія В-клітинного хронічного лімфолейкозу супроводжується порушеннями функціонального стану печінки, які потребують своєчасної оцінки з метою прогнозування виникнення гепатотоксичних реакцій у динаміці хіміотерапії. Мета – дослідити характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла. Матеріали і методи. Проаналізовано 67 історій хвороб пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 47 (70%) чоловіків, 20 (30%) жінок. Оцінювали антропометричні дані, підраховували індекс маси тіла. Залежно від індексу маси тіла хворі були розподілені на групи. До І групи увійшли 24 хворих із індексом маси тіла 18,5-24,9 кг/м2, до II – 25 хворих із індексом маси тіла 25-29,9 кг/м2, до ІІІ – 18 пацієнтів із індексом маси тіла ˃30 кг/м2. До ІV контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб. Аналізували показники біохімічного аналізу крові. Проводили статистичну обробку даних. Результати: Під час оцінки біохімічної панелі відповідно до критеріїв CTCAE4 у 7 (29,1%) пацієнтів І групи зафіксовано зниження рівня білку (grade І) та у 6 (25%) хворих – підвищення рівня загального білірубіну (grade І ) та відсутність активності амінотрансфераз. У ІІ групі хворих підвищення активності аланінамітрансферази зафіксовано у 2 (8%) хворих (grade І), аспартатамінотрансферази – у 1 (4%) пацієнта (grade І) та підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові – у 10 (4%) хворих (grade І) та зниження рівня загального білку у сироватці крові у 5 (20%) хворих (grade І). У пацієнтів ІІІ групи активність аланінамітрансферази зростала у 6 (33,3%) пацієнтів (grade І). Зниження рівня білка до grade I спостерігалось у 5 (27,7%) пацієнтів, а підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові до grade I — у 3 (16,7%) хворих. При оцінці середніх значень показників біохімічної панелі, а саме рівня активності амінотрансфераз, рівня загального білку та загального білірубіну між І, ІІ та ІІІ групою не було виявлено достовірної різниці (р>0,05). Introduction. The progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia is accompanied by impaired liver function, which requires timely assessment to predict the occurrence of hepatotoxic reactions in the dynamics of chemotherapy. Objective. To investigate the characteristics of biochemical liver test abnormalities in patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia taking into account body mass index. Materials and methods. We analyzed 67 case histories of patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia, including 47 men (70%) and 20 women (30%). Anthropometric parameters were assessed, and body mass index (BMI) was calculated for each patient. Based on BMI values, patients were divided into three groups: Group I included 24 patients with a BMI of 18.5–24.9 kg/m², Group II comprised 25 patients with a BMI of 25–29.9 kg/m², and Group III consisted of 18 patients with a BMI of >30 kg/m². A control group (Group IV) included 20 clinically healthy individuals. Biochemical blood parameters were analyzed, and the results were statistically processedДокумент Оцінка мінімальної печінкової енцефалопатії у хворих на множинну мієлому(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, H. S.Множинна мієлома та її хіміотерапевтичне лікування спричиняють морфологічні зміни в печінці, які можуть не супроводжуватися відхиленнями в біохімічних показниках крові. Мінімальна печінкова енцефалопатія проявляється незначними порушеннями моторних і когнітивних функцій, які неможливо виявити під час звичайного фізикального обстеження. Мета дослідження – визначити частоту розвитку мінімальної печінкової енцефалопатії у пацієнтів із прогресією множинної мієломи. Матеріали та методи дослідження. До основної І групи виділено 18 хворих із прогресією множинної мієломи. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Пацієнтам із прогресією множинної мієломи оцінювали показники загальноклінічного та біохімічного аналізів крові. Для визначення мінімальної печінкової енцефалопатії застосовували тест чисел. Результати дослідження. Найбільш частим CRAB (C, calcium; R, renal insufficiency; A, anemia; B, bone lesions) – критерієм у хворих із прогресією множинної мієломи І групи були літичні ураження кісток, що спостерігається у 100% (18/18) пацієнтів. Наявність метапластичної анемії діагностована у 88,9% (16/18) пацієнтів, що було підтверджено зниженням рівня еритроцитів та гемоглобіну у 1,3 та 1,31 рази відповідно порівняно з контрольною ІІ групою (р<0,001). Рівень загального білка в сироватці крові пацієнтів І групи зростав у 1,18 рази (р<0,05), рівень креатиніну – у 1,85 рази (р<0,01), сечовини – у 2,47 рази, а лужної фосфатази– у 1,34 рази порівняно з ІІ контрольною групою. Підвищення активності печінкових ферментів було зафіксовано у 11,1% (2/18) пацієнтів. У пацієнтів І групи розвиток анемії корелював із нирковою дисфункцією, що підтверджується наявністю зворотного кореляційного зв’язку між рівнем еритроцитів і концентрацією креатиніну (r=-0,73; p<0,05 за Пірсоном). Мінімальні прояви когнітивної дисфункції були зафіксовані у 88,8% (16/18) пацієнтів до початку специфічної хіміотерапії. Розподіл пацієнтів за ступенем вираженості когнітивних порушень був таким: 0–I ступінь – у 16,6% (3/18) пацієнтів, I–II ступінь – у 22,2% (4/18), II–III ступінь – у 50,0% (9/18) пацієнтів. Отже, зміна активності печінкових ферментів не корелює з результатами тесту зв’язування чисел. Висновки. Латентна печінкова енцефалопатія часто розвивається за нормальних рівнів біохімічних показників, зокрема печінкових ферментів, тому необхідно враховувати їх потенційну наявність у пацієнтів. Objectives. Multiple myeloma and its chemotherapeutic treatment can lead to morphological changes in the liver, which may not always be reflected in routine blood chemistry results. Minimal hepatic encephalopathy (MHE) is characterized by subtle motor and cognitive impairments that are not detectable through standard physical examination. The aim of this study was to determine the incidence of MHE in patients with progressive multiple myeloma. Materials and methods. The study group (Group I) consisted of 18 patients with progressive multiple myeloma. The control group (Group II) included 18 clinically healthy individuals. All patients in Group I underwent general clinical and biochemical blood tests. To diagnose minimal hepatic encephalopathy, the number connection test was used.Документ Випадок асептичного некрозу шкіри верхньої правої кінцівки у пацієнта з гострим мієлобластним лейкозом(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Пілат, Інна Олегівна; Скрипник, Ігор Миколайоич; Маслова, Ганна Сергіївна; Pilat, I. O.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.Описаний рідкий випадок ураження асептичного некрозу правої верхньої кінцівки у пацієнта в дебюті гострого мієлобластного лейкозу. Ураження розвинулось через 2 місяці після появи перших симптомів. Захворювання характеризувалось загальною слабкістю, пітливістю вночі, швидкою втомлюваністю, нестачею сил, задишкою при незначному фізичному навантаженні, періодичною кровоточивістю слизової оболонки носа та ясен, поява виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, підвищення температури тіла до 380С, виникнення синців на шкірі тулуба і кінцівок, які виникали спонтанно без травмування. Потім пацієнт відмітив появу набряку, вираженого болю, почервоніння правої верхньої кінцівки. Під час обстеження в пацієнта була виявлена виражена лейкопенія і важкий ступінь нейтропенії. За даними лабораторного обстеження підтверджено діагноз: Гострий мієлобластний лейкоз. Ураження шкіри правої верхньої кінцівки на фоні дебюту гострого мієлобластного лейкозу характеризувались розвитком асептичного некрозу. Отже, дебют гострого мієлобласного лейкозу, ускладнений виникненням вторинних уражень шкіри у вигляді асептичного некрозу, можна вважати фактором несприятливого прогнозу із резистентністю до специфічної хіміотерапії. We describe a rare case of aseptic necrosis lesion of the right upper extremity in a patient with acute myeloblastic leukemia. The lesion developed 2 months after the appearance of the first symptoms. The disease was characterized by general weakness, night sweats, rapid fatigue, lack of strength, shortness of breath with minor physical exertion, periodic bleeding of the nasal mucosa and gums, the appearance of ulcers on the oral mucosa, an increase in body temperature to 38°C, the appearance of bruises on the skin of the trunk and extremities, which arose spontaneously without trauma. Then the patient noted the appearance of edema, severe pain, redness of the right upper limb. During the examination, the patient was found to have severe leukopenia and severe neutropenia. According to the laboratory examination, the diagnosis of acute myeloblastic leukemia was confirmed. Skin lesions of the right upper limb, observed at the onset of acute myeloblastic leukemia, were characterized by the development of aseptic necrosis. The emergence of acute myeloblastic leukemia complicated by secondary cutaneous involvement in the form of aseptic necrosis may be considered an unfavorable prognostic factor, often associated with resistance to specific chemotherapy.