Вісник проблем біології і медицини. 2025
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини. 2025 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Mathematical modeling of shin regional blood circulation parameters in mesomorf somatotype wrestlers(Полтавський державний медичний університет, 2024-10-10) Khapitska, О. P.; Bilash, S. M.; Androshchuk, O. V.; Dus, S. V.; Shevchyshen, V. I.; Хапіцька, Ольга Петрівна; Білаш, Сергій Михайлович; Андрощук, Ольга Василівна; Дусь, Сергій Валерійович; Шевчишен, Володимир ІвановичMorpho-functional parameters of the cardiovascular system, particulary regional hemodynamics, are used to assess the adaptive capacity of the body and predict sports performance. The aim of the study was to determine the influence of external body structure indicators on regional blood circulation indicators in the shin in wrestlers of the mesomorphic somatotype and to build mathematical models to determine the appropriate values of rheovasographic indicators. 61 athletes from freestyle and Greco-Roman wrestling, lightweight and middleweight categories participated in the comprehensive examination. To determine rheovasographic parameters of the shin, tetrapolar rheography was utilozed using a computer diagnostic complex, and anthropometric dimensions were measured according to the recommendations of P. P. Shaparenko (2000). The scoring of the endomorphic, mesomorphic, and ectomorphic components of the somatotype was carried out using a calculated modification of the Heath-Carter method (1990). The results of the study revealed that 40 wrestlers had signs of a mesomorphic type of constitution. Mathematical modeling was carried out using the certified program “Statistica 5.5” using step by step multivariate regression analysis. The total influence of 53 anthropo-somatotypological parameters on 18 rheovasographic indicators of the shin in wrestlers of the mesomorphic somatotype was determined. Mathematical models with an accuracy of describing rheovasographic parameters (ranging from 62.33% to 97.24%) were constructed for 8 indicators. The models we have created can provide an opportunity to determine the appropriate values of these parameters of regional blood circulation in the shin in wrestlers of mesomorphic constitution type using their own anthropometric dimensions. Морфо-функціональні показники серцево-судинної системи, зокрема, регіональної гемоднаміки, використовують для оцінки адаптаційних можливостей організму і прогнозування спортивної результативності. Метою дослідження було визначити вплив показників зовнішньої будови тіла на показники регіонального кровообігу на гомілці у борців мезоморфного соматотипу та побудувати математичні моделі для визначення належних значень реовазографічних показників. У комплексному обстеженні брали участь 61 спортсмен з вільної та греко-римської боротьби, легкої і середньої вагових категорій. Для визначення реовазографічних параметрів гомілки використовували тетраполярну реографію за допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу, антропометричні розміри вимірювали за рекомендаціями П. П. Шапаренка (2000). Бальну оцінку ендоморфного, мезоморфного й ектоморфного компонентів соматотипу здійснювали за розрахунковою модифікацією метода Heath-Carter (1990). За результатами дослідження було виявлено, що 40 борців мали ознаки мезорфного типу конституції. Математичне моделювання здійснювали з використанням сертифікованої програми “Statistica 5.5” за допомогою покрокового багатофакторного регресійного аналізу. Визначено сумарний вплив 53 антропо-соматотипологічних параметрів на 18 реовазографічних показників гомілки у борців мезоморфного соматотипу. Математичні моделі з точністю опису реовазографічних параметрів (у межах від 62,33% до 97,24%) були побудовані для 8 показників. Розроблені нами моделі можуть надавати можливість визначати належні значення даних параметрів регіонального кровообігу на гомілці у борців мезоморфного типу конституції з використанням їх власних антропометричних розмірів.Документ Comparative analysis of intra- and extra-oral methods of performing metal-osteosynthesys of mandible(Полтавський державний медичний університет, 2025) Svyryda, O. S.; Свирида, Олександр СергійовичThe article presents an extensive literature review focused on a detailed analysis of intraoral and extraoral metal osteosynthesis techniques for mandibular fractures. It examines the historical development of metal osteosynthesis methods, their evolution, and current trends in selecting the optimal surgical approach for treatment. The study explores the epidemiology, classification, and clinical characteristics of various types of fractures, including traumatic injuries of different origins, such as sports injuries, road traffic accidents, and domestic incidents. Particular attention is given to fractures localized in the frontal region, the mandibular body, and the mandibular angle. A thorough analysis of contemporary osteosynthesis methods is provided, including intraoral and extraoral approaches, their respective advantages and disadvantages, and their application depending on the fracture’s location and nature. Special focus is placed on the comparative evaluation of different fixation techniques, encompassing various types of titanium plates, screws, and other fixation elements. The study also explores the selection of optimal designs and materials, as well as the prevention and management of potential postoperative complications. These complications include nonunion or delayed fracture consolidation, sensory disturbances due to inferior alveolar nerve damage, impaired blood supply to bone fragments caused by excessive periosteal stripping, infectious complications, and aesthetic defects. Based on an extensive literature review, an algorithm for selecting the optimal treatment strategy for mandibular fractures is proposed. This algorithm facilitates an individualized approach to each clinical case, enhances prognosis, ensures a high level of functional and aesthetic rehabilitation, and minimizes postoperative complications. Ultimately, this contributes to reducing the patient's hospital stay duration and improving overall treatment outcomes. Метою дослідження було оцінити ефективність внутрішньоротового та позаротового доступів при проведенні металоостеосинтезу нижньої щелепи, враховуючи їхній вплив на стабільність фіксації уламків, ризик ускладнень, рівень функціонального відновлення та естетичні результати лікування. Дослідження спрямоване на визначення оптимальних підходів до вибору хірургічного доступу залежно від клінічної ситуації, складності перелому, локалізації пошкодження, стану м’яких тканин. Було проведено аналіз літературних джерел та клінічних досліджень, що оцінювали результати остеосинтезу при переломах нижньої щелепи. Порівнювалися показники функціонального відновлення, тривалість операційного втручання, частота інфекційних ускладнень, пошкодження нервових структур, вираженість післяопераційного больового синдрому та ймовірність формування патологічних рубців. Інтраоральний остеосинтез забезпечує кращий естетичний результат завдяки відсутності зовнішніх шкірних рубців, знижує ризик пошкодження крайової гілки лицевого нерва, але може супроводжуватися складнішою візуалізацією операційного поля та підвищеним ризиком інфікування. Позаротовий доступ, у свою чергу, забезпечує кращу стабільність фрагментів, полегшує репозицію та зменшує ризик залишкового неправильного зрощення кістки, проте супроводжується підвищеною травматизацією м’яких тканин і формуванням післяопераційних рубців. Вибір між внутрішньоротовим та позаротовим доступом залежить від клінічної ситуації, складності перелому, стану м’яких тканин та естетичних очікувань пацієнта. Інтраоральний доступ доцільний при простих переломах без значного зміщення уламків, тоді як екстраоральний остеосинтез більш ефективний при складних переломах, що потребують точної репозиції та жорсткої фіксації. Індивідуалізований підхід до вибору методики остеосинтезу дозволяє мінімізувати ризики післяопераційних ускладнень, забезпечити оптимальний рівень функціональної реабілітації та покращити загальний прогноз лікування пацієнтів із переломами нижньої щелепи.Документ Аpplication of immunostimulants in combination with antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ivanytska, O. S.; Tkachenko, P. I.; Bilash, S. M.; Voloshina, L. I.; Faustova, M. O.; Yaroshenko, I. R.; Abdelrazik, Haggag; Іваницька, Олена Сергіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Волошина, Людмила Іванівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ярошенко, І. Р.; Абдельразік, ХаггагPurulent-inflammatory diseases of the maxillofacial region occupy a significant place in the clinic of surgical dentistry. The work is devoted to the study of the issue of stabilizing general immunity in odontogenic phlegmons by improving the standard protocol for providing surgical dental care, namely, including immunostimulants in combination with antioxidants in the composition of conservative therapy. Patients with odontogenic phlegmons (50 persons) were divided into 2 groups: the control group, whose treatment was carried out according to the standard protocol, the main group – patients, who were treated according to the protocol with an addition. The conservative treatment additionally included "Filgrastim" and "Cytoflavin". It was revealed that an improvement in the general condition of 22 patients of main group was noted on the 4th day after surgery, in 4 patients – on the 6th day, a decrease in pain syndrome was observed on average on the 5th day. In 19 patients, the absence of purulent exudate was noted on the 4th day, the appearance of granulations on the 6th, and complete epithelialization of the wound on the 7-8th day. The number of peripheral blood erythrocytes during the treatment tended to increase only in patients of the main group – on the 9th day the values approached the normal level and were significantly higher than those of patients of the control group. The level of hemoglobin concentration in the main group of patients also increased slightly. The tendency to normalization of the number of cellular elements in patients of the main group was noted already from the 5th day of the postoperative period. The results of the study demonstrated that the use of a protocol with an addition that includes immunostimulants and antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons allows achieving optimal functional and cosmetic results. Гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки займають значне місце в клініці хірургічної стоматології. Не зважаючи на вдосконалення методів їх діагностики та лікування, натепер фіксується стрімке збільшення частоти та тяжкості гнійних процесів клітковинних просторів голови та шиї, а також тенденція до швидкого розповсюдження інфільтрату та, як наслідок, ріст частоти ускладнень у вигляді медіастенітів. Мета роботи: вдосконалення результатів комплексного лікування пацієнтів із одонтогенними флегмонами шляхом включення в консервативне лікування імуностимуляторів в комбінації з антиоксидантами. Нами було проведено обстеження та комплексне лікування 50 пацієнтів із одонтогенними флегмонами двох та більше клітковинних просторів голови та шиї. Пацієнти були розділені на 2 групи: у контрольну увійшло 24 особи, лікування яких проводилося за стандартним протоколом надання хірургічної стоматологічної допомоги, в основну – 26 пацієнтів, які були проліковані за протоколом із доповненням. До препаратів консервативного лікування додатково було включено «Філграстим» розчин для ін’єкцій 30МО/0,5 мл та «Цитофлавін» по 2 таблетки 2 рази на добу за півгодини до прийому їжі, з інтервалом 8 годин протягом 7 діб. Встановлено, що у порівнянні з контрольною групою, позитивна динаміка змін клінічних проявів у пацієнтів основної групи були більш виражена. Поліпшення загального стану у 22 хворих було відмічено на 4-ту добу після проведення оперативного втручання, у 4 пацієнтів – на 6-ту добу. У всіх пацієнтів спостерігалося зниження больового синдрому в середньому на 5-ий день. У 19 пацієнтів відсутність гнійного ексудату було відзначено на 4-ту добу, поява грануляцій – на 6-ту, а повне очищення рани на 8-му добу. Середній термін перебування даних пацієнтів на стаціонарному лікуванні склав 11,5±0,6 діб, що достовірно відрізнялось від аналогічних показників у контрольній групі. Кількість еритроцитів периферичної крові в процесі лікування мала тенденцію до збільшення тільки у пацієнтів основної групи – на 9-ту добу показник наближався до рівня норми і був достовірно вищим за показники пацієнтів контрольної групи. Середня кількість лейкоцитів при госпіталізації достовірно перевищила величину норми без виявлення достовірної різниці між клінічними групами. Застосування протоколу з доповненням призвело до більш вірогідного зниження кількості лейкоцитів у периферичній крові у пацієнтів основної групи в порівнянні з контрольною. Нами зафіксовано, що зміна відсоткового вмісту еозинофілів і базофілів у периферичній крові пацієнтів обох груп не мало статистично достовірного характеру, але застосування протоколу з доповненням у пацієнтів основної групи призвело до більш швидкого зниження числа палочкоядерних нейтрофілів та істотного вірогідного підвищення вмісту лімфоцитів. Встановлено також, що використання протоколу з доповненням призводить до більш динамічної нормалізації швидкості осідання еритроцитів. Слід відмітити, що в групі контролю концентрація IgG залишалась, незмінною з 1-ої по 8-му добу спостереження, а в основній групі зафіксовано її лінійне підвищення вже із 5-ої доби післяопераційного періоду. Концентрація IgM у пацієнтів контрольної групи також не демонструвала вираженої статистично достовірної динаміки, на відміну від основної групи, у якій зафіксовано зниження даного показника в період з 3-ої по 8-му добу. Слід відмітити, що у пацієнтів основної групи нормалізація IgA відбувалась вже на 6-ту добу. У осіб контрольної групи цей показник демонстрував наближення до даних основної групи тільки на 8-му добу. Отже, для стабілізації загального імунітету та профілактики ускладнень при одонтогенних флегмонах щелепно-лицевої ділянки доцільно застосовувати протокол з доповненням, який зумовлює введення в склад консервативної терапії імуностимуляторів в комбінації з антиоксидантами, що надає оптимальний як функціональний, так і естетичний результат.Документ Comparison of techniques for the surgical stage of simultaneous and delayed dental implantation (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2025) Chemerys, V. V.; Чемерис, Владислав ВікторовичToday, dentists replace dentition defects with dental implants, which are widely used in their practice. Indications for dental implantation include both primary and secondary edentulousness. There are two main methods of performing the surgical stage of dental implantation: one-stage and delayed dental implantation. Each of these techniques has its advantages and disadvantages, as well as indications and contraindications. The advantage of one-stage dental implantation is a shorter rehabilitation period for the patient, a reduction in the number of surgical interventions, as well as a decrease in the volume of bone resorption after the healing of the socket of the extracted tooth and the osseointegration of the dental implant. The advantages of delayed dental implantation are the possibility of ensuring a high rate of primary stability of the dental implant during surgery, as well as reducing the risk of postoperative complications. The disadvantages of one-stage dental implantation are: higher complexity of the surgical intervention compared to delayed dental implantation, the risk of insufficient primary stability of the dental implant during surgery an increased risk of postoperative complications and a limited list of indications for one-stage dental implantation. The disadvantages of delayed dental implantation include: an increase in the overall duration of the patient's rehabilitation period, the risk of bone atrophy in the area of surgery, which in turn may lead to the need for additional surgical procedures, psychological and physical discomfort of the patient who has to do without one or more teeth for a long period, and an overall increase in the cost of treatment. Дентальна імплантаціє є найсучаснішим методом лікування як первинних, так і вторинних адентій. За допомогою встановлення дентальних імплантантів можна відновити як естетику, так і повноцінну жувальну функцію пацієнтам. Даний метод лікування стає все доступнішим та більш прогнозованим. Є дві основні методики виконання хірургічного етапу дентальної імплантації: одномоментна та відстрочена дентальна імплантація. Одномоментна дентальна імплантація передбачає встановлення імплантату відразу після операції видалення зуба. Це скорочує термін реабілітації пацієнта та зменшує кількість хірургічних втручань. Однак, цей метод вимагає високої якості кісткової тканини та відсутності запального процесу в ділянці видаленого зуба. Відстрочена дентальна імплантація, передбачає очікування повного загоєння кісткової тканини після видалення зуба, що може зайняти кілька місяців. Цей метод дозволяє досягти кращої первинної стабільності дентального імплантату, особливо у випадках недостатньої якості кістки або наявності запального процесу. Щороку розробляються нові методики проведення хірургічного етапу дентальної імплантації та покращуються старі. Високої популярності набуває використання навігаційних шаблонів лікарями - стоматологами, задля покращення точності встановлення дентального імплантанту в заплановану позицію. Успіх дентальної імплантації залежить від багатьох факторів, серед яких анатомічні умови в ділянці оперативного втручання відіграють важливу роль. За наявності складних анатомічних умов (значна атрофія кісткової тканини, близькість до анатомічних структур, таких як гайморова пазуха на верхній щелепі та канал нижньощелепного нерва на нижній щелепі, патологічні зміни м’яких тканин в ділянці імплантації) хірургічний етап дентальної імплантації значно ускладнюється, а іноді вимагає проведення додаткових хірургічних операцій. Огляд літератури показав, що доволі суперечливими є дані щодо проведення одномоментної дентальної імплантації за складних анатомічних умов та за наявності запальних процесів в ділянці проведення імплантації. Особливу увагу слід приділити вдосконаленню методики забезпечення первинної стабільності дентального імплантанту за складних анатомічних умов.Документ Psychological and pedagogical aspects of overcoming the stigmatic attitude of future doctors towards patients with mental disorders(Полтавський державний медичний університет, 2025) Zhyvotovska, L. V.; Bodnar, L. A.; Bodnar, V. A.; Tarasenko, K. V.; Mohylnyk, A. I.; Животовська, Лілія Валентинівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Вадим Анатолійович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Могильник, Антон ІгоровичThe article analyses the problem of stigmatisation of patients with mental disorders, the reasons for its occurrence and spread, and outlines possible ways to solve it. It is revealed that stigmatisation of mentally ill people is the first barrier to treatment and recovery: it leads to rejection of such persons, discrimination and exclusion from public life in various spheres. This becomes especially significant if patients encounter such attitudes among doctors, nurses and other healthcare professionals. The article describes the stigmatising attitude and negative approach to mentally ill people among medical students, which may be reflected in their professional activities as doctors in the future and negatively affect the quality of patient care. The results indicate that psychiatric practice, which involves close interaction between students and patients, can effectively reduce stigma. Therefore, the researchers advocate the inclusion of direct patient contact components in medical education to reduce prejudice and discrimination, which can improve the effectiveness of treatment of patients with mental illness. Thus, it has been established that the problem of stigmatisation of patients with mental disorders is highly relevant, even among healthcare professionals. The inclusion of components of direct interaction and close direct contact of future doctors with patients with mental disorders in educational programmes can increase acceptance and openness to them, as well as improve the effectiveness of treatment. В статті проаналізовано проблему стигматизації пацієнтів з психічними розладами, причини її виникнення та поширення, а також окреслені можливі шляхи її вирішення. Виявлено, що стигматизація психічно хворих є першим бар'єром, що перешкоджає лікуванню та одужанню: вона призводить до неприйняття таких осіб, їхньої дискримінації та виключення із суспільного життя в різних його сферах. Це стає особливо значущим, якщо пацієнти стикаються з таким ставленням серед лікарів, медичних сестер та інших медичних працівників. Описано стигматизуюче ставлення і негативний підхід до психічно хворих серед студентів-медиків, що може у майбутньому відображатися у їхній професійній діяльності як лікарів та негативно впливати на якість надання допомоги пацієнтам. Отримані результати вказують на те, що психіатрична практика, яка передбачає тісну взаємодію студентів з пацієнтами, може ефективно знизити рівень стигматизації. Тому дослідники виступають за включення компонентів безпосереднього контакту з пацієнтами в медичну освіту для зменшення упередженого ставлення та дискримінації, що може покращити ефективність лікування пацієнтів з психічними захворюваннями. Таким чином, встановлено, що проблема стигматизації пацієнтів з розладами психіки вкрай актуальна, навіть серед працівників медичної сфери. Включення в освітні програми компонентів безпосередньої взаємодії та тісного прямого контакту майбутніх лікарів з пацієнтами, які мають психічні розлади, може посилити прийняття та рівень відкритості до них, а також підвищити ефективність лікування.Документ Аnalysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons(Полтавський державний медичний університет, 2025) Steblovskyi, D. V.; Lychman, V. O.; Toropov, O. O.; Popovych, I. Yu.; Rezvina, K. Yu.; Abdelrazik, Haggag; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Попович, Іван Юрійович; Резвіна, Катерина Юріївна; Абдельразік, ХаггагСтаття присвячена вивченню особливостей діагностики, лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки, зокрема абсцесів та флегмон, які становлять значну частку ургентної патології у відділеннях щелепно-лицевої хірургії. Анатомічні особливості фасціально-клітинних просторів цієї ділянки обумовлюють складність оперативних втручань, необхідність прогнозування можливих шляхів поширення інфекції та ретельного планування хірургічного доступу з урахуванням естетичних і функціональних факторів. Дослідження охопило 192 клінічні випадки абсцесів та флегмон ЩЛД, які були проліковані у відділенні щелепно-лицевої хірургії КП ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського у період з 2019 по 2024 роки. Аналіз вікових та статевих характеристик пацієнтів показав, що 80,7% хворих належали до працездатного населення, а співвідношення чоловіків та жінок становило 2:1. Абсцеси діагностувалися значно частіше за флегмони (співвідношення 3,5:1), а серед абсцесів переважали одонтогенні (47,2%). Серед неодонтогенних абсцесів основними причинами були абсцедуючі фурункули та карбункули (63,5%), нагноєння атером, ускладнені переломи нижньої щелепи та інфіковані рани. Одонтогенні флегмони частіше локалізувалися в підщелепній, привушно-жувальній та підскроневій ділянках, тоді як серед неодонтогенних флегмон домінували аденофлегмони та гнійні ускладнення переломів. Бактеріологічне дослідження виявило, що у 100% випадків із флегмонами були виділені монокультури, серед яких найбільш поширеним був Staphylococcus aureus (40,3%). Значна увага приділена вивченню антибіотикочутливості ізоляційних штамів, що дозволило розробити рекомендації щодо емпіричної та етіотропної терапії. Зокрема, цефтріаксон рекомендований як препарат першої лінії, а мепенем – для лікування тяжких форм інфекцій. Висновки наголошують на важливості своєчасної санації порожнини рота для профілактики одонтогенних інфекцій, ранньої діагностики та адекватного хірургічного втручання при перших ознаках гнійного процесу, а також необхідності індивідуалізації антибактеріальної терапії на основі бактеріологічних даних. Abstract. The article focuses on studying the peculiarities of diagnosis, treatment, and prevention of purulentinflammatory diseases of the maxillofacial region, particularly abscesses and phlegmons, which constitute a significant portion of urgent pathology in maxillofacial surgery departments. The anatomical features of fascialcellular spaces in this area complicate surgical interventions, requiring prediction of possible infection spread pathways and careful planning of surgical access, taking into account aesthetic and functional factors. The study covered 192 clinical cases of abscesses and phlegmons of the maxillofacial region, which were treated in the maxillofacial surgery department of the M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital between 2019 and 2024. Analysis of age and gender characteristics showed that 80.7% of patients belonged to the working-age population, with a male-to-female ratio of 2:1. Abscesses were diagnosed significantly more often than phlegmons (ratio 3.5:1), with odontogenic abscesses prevailing (47.2%). Among non-odontogenic abscesses, the main causes were abscessed furuncles and carbuncles (63.5%), suppuration of atheromas, complicated fractures of the mandible, and infected wounds. Odontogenic phlegmons were most often localized in the submandibular, parotid-masticatory, and infratemporal regions, while nonodontogenic phlegmons were dominated by adenophlegmons and purulent complications of fractures. Bacteriological studies revealed that in 100% of phlegmon cases, monocultures were isolated, with Staphylococcus aureus being the most common (40.3%). Particular attention was paid to the study of antibiotic susceptibility of isolated strains, which made it possible to develop recommendations for empirical and etiotropic therapy. In particular, ceftriaxone was recommended as a first-line drug, and meropenem was recommended for severe infections. The conclusions emphasize the importance of timely oral sanitation for the prevention of odontogenic infections, early diagnosis, and adequate surgical intervention at the first signs of a purulent process, as well as the need for individualized antibacterial therapy based on bacteriological data.Документ Oral cavity pathology in patients with systemic lupus erythematosus (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ilenko-Lobach, N. V.; Boychenko, O. M.; Ilenko, N. M.; Іленко-Лобач, Наталія Володимирівна; Бойченко, Ольга Миколаївна; Іленко, Наталія МиколаївнаSystemic lupus erythematosus (SLE), Liebman-Sachs disease, lupus is a diffuse autoimmune disease that affects connective tissue and its derivatives, microcirculatory vessels. It can also affect any internal organs and systems. In this disease, the human immune system produces antibodies that damage healthy cells. Systemic lupus erythematosus is an autoimmune disease caused by a combination of various genetic, epigenetic and environmental factors. The information presented in this publication corresponds to the last 10 years. 350 articles were reviewed and analyzed according to the inclusion and exclusion criteria to update different types of studies, so only 27 articles met these requirements. According to the diagnostic criteria of the American College of Rheumatology (ACR, 1982), there are currently 11 features of definitive lupus. The aim was to analyze scientific sources and describe and define the most up-to-date concepts of the disease symptoms and manifestations of the disease in the oral cavity. Lupus is a better-known immunologic disorder today with serious multisystemic consequences that are even more severe and develop more rapidly at an early age. Changes in the oral cavity secondary to SLE should be considered when performing dental procedures. It is advisable to consult with internists and immunologists, eliminate sources of infection and conduct follow-up to improve the patient's oral health. The involvement of a dentist is significant for the early detection of SLE, as skin and mucosal manifestations are the first to appear. It should be noted that there are important clinical considerations before any treatment, including changes in the joints, salivary glands and multiple organ failure, so it is necessary to know the various differential diagnoses to unambiguously identify the disease.Системний червоний вовчак (СЧВ) хвороба Лібмана-Сакса, вовчак – це дифузне аутоімунне захворювання, яке вражає сполучну тканину та її похідні, судини мікроциркуляторного русла, а також може вражати будь-які внутрішні органи і системи. При цьому захворюванні імунною системою людини виробляються антитіла, які ушкоджують здорові клітини. Системний червоний вовчак – аутоімунне захворювання, спричинене комбінацією різних генетичних, епігенетичних факторів і факторів середовища. Представлена інформація в даній публікації відповідає останнім 10 рокам, з метою оновлення різних типів дослідження було переглянуто та проаналізовано 350 статей за критеріями включення та виключення, тому лише 27 статей відповідали даним вимогам. Відповідно до діагностичних критеріїв Американської Колегії Ревматологів (АCR, 1982), в даний час існують 11 ознак достовірного вовчака. Метою було проаналізувати наукові джерела та описати і визначити найсучасніші поняття про симптоматику захворювання та прояви хвороби в порожнині рота. Червоний вовчак є більш відомим сьогодні імунологічним розладом із серйозними наслідками на мультисистемному рівні, які є ще серйознішими та розвиваються швидше в ранньому віці. Зміни в порожнині рота, вторинні по відношенню до СВЧ, необхідно враховувати при проведенні стоматологічних маніпуляцій. Доцільно проводити взаємоконсультації з інтерністами та імунологами, знищувати джерела інфекції та проводити диспансерне спостереження для покращення стану ротової порожнини пацієнта. Участь стоматолога є надзвичайно важливою для раннього виявлення СВЧ, оскільки шкірно-слизові прояви з’являються першими. Необхідно взяти до уваги, що перед проведенням будь-якого лікування існують важливі клінічні міркування, серед яких виділяються зміни в суглобах, слинних залозах і недостатності багатьох органів, тому необхідно знати різні диференційні діагнози для однозначного виявлення захворювання.Документ Individual anatomical variability of the human external ear (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2025-02-24) Dudenko, V. G.; Pronina, O. M.; Kondrusyk, N. Yu.; Konoval, N. S.; Liubomudrova, K. S.; Дуденко, Володимир Григорович; Проніна, Олена Миколаївна; Кондрусик, Наталія Юріївна; Коновал, Наталія Станіславівна; Любомудрова, Катерина СергіївнаThe human outer ear is a complex three-dimensional structure morphologically adapted to receive sound waves and adapt them for perception by the following departments - the auditory canal, the eardrum, the inner ear. This study is devoted to analysing data from literary sources on the shape and size of the anatomical components of the ear of healthy people, which will be useful for further study of differences related to gender, age and ethnicity. The research methods are also considered, and their feasibility of use depends on the ultimate goal and field of use - anthropology, forensic medicine, reconstructive and reconstructive surgery. The applied use of this information allows you to choose a more advanced form of prostheses, which improves their functionality, and to develop new tools for diagnosing and treating various diseases in people of different ages, genders and body types. It was found that the topic of individual anatomical variability of the human outer ear is currently relevant and is actively studied by many researchers in different countries. In addition, knowledge of its limits and features is necessary in many fields - from clinical anatomy to forensic medicine, from remote identification of a person to the manufacture of headphones and earplugs. The conclusions suggest the need for further research to increase the factual material to obtain reliable data and determine the most appropriate methods that correspond to the essence of the study. Зовнішнє вухо людини являє собою складну тривимірну структуру, яка морфологічно пристосована для отримання звукових хвиль і адаптації їх для сприйняття наступними відділами – слуховий прохід, барабанна перетинка, внутрішнє вухо. Це дослідження присвячене аналізу даних літературних джерел щодо форми, розміру анатомічних складових вуха здорових людей, які будуть корисними для подальшого вивчення відмінностей пов’язаних зі статтю, віком та етнічною приналежністью. Також розглянуті методи дослідження, їх доцільність використання в залежності від кінцевої мети та галузі використання – антропологія, судова медицина, реконструктивна-поновлювальна хірургія. Прикладне використання цієї інформації дозволяє обрати більш досконалу форму протезів, що покращує їх функціональність, розробці нових інструментів для діагностики та лікування різних захворювань у людей різного віку, статі та типу будови тіла. Було встановлено, що тема індивідуальної анатомічної мінливості зовнішнього вуха людини на теперішній час актуальна і активно вивчається багатьма дослідниками в різних країнах. Крім того, знання її меж та особливостей необхідно в багатьох галузях – починаючи від клінічної анатомії до судової медицини, від дистанційної ідентифікації особи до виготовлення навушників та берушей. Зроблені висновки пропонують необхідність подальших досліджень з метою збільшення фактичного матеріалу для отримання вірогідних даних та визначення найбільш відповідних методик, які відповідають сутності дослідження.Документ Remodelling of morphological and functional parameters of the gums under the influence of food additives complex(Poltava State Medical University, 2025-02-27) Oleksiienko, V. V.; Bilash, S. M.; Олексієнко, Владислав Віталійович; Білаш, Сергій МихайловичToday, food additives are widely used in the food industry. This is due not only to the fact that they significantly improve the taste of products but also extend their shelf life. However, their negative effects often become apparent only after some time. This experiment aimed to investigate the impact of various food additives on the gums and changes in their composition. The study was conducted on white rats, which were divided into six groups (control and 5 experimental groups), which were administered a solution of chemical food additives for 1, 4, 8, 12 and 16 weeks. The mean thickness of the epithelial lamina of the attached part, the thickness of the lamina propria and the mean thickness of the basal layer of the gums of rats were determined using the morphometric method. The results were analyzed statistically using Statistica 10 BiostatPro 6 software and Microsoft Excel 2019. The study showed that the combination of food additives (monosodium glutamate, sodium nitrite, and Ponceau 4R) causes irreversible disor-ders of the haemodynamics of the gingival mucosa and, as a result, hypoxic changes in the surrounding tissues. In addition, uneven thinning or thickening of the epithelial layer and the lamina propria, accompanied by destructive changes at the ultrastructural level and the formation of parietal dextrin slides of red blood cells, leads to a violation of metabolic processes in the tissue as a whole. На сьогоднішній день харчові добавки широко використовуються в харчовій промисловості. Це пов'язано не лише з тим, що вони значно покращують смак продуктів, але й подовжують термін їх зберігання. Однак їхній негативний вплив часто стає очевидним лише через деякий час. Цей експеримент мав на меті дослідити вплив різних харчових добавок на ясна та зміни в їхньому складі. Дослідження проведено на білих щурах, які були поділені на 6 груп (контрольну та 5 експериментальних груп, яким вводили розчин хімічних харчових добавок протягом 1, 4, 8, 12 та 16 тижнів. За допомогою морфометричного методу визначали середню товщину епітеліальної пластинки прикріпленої частини, товщину власної пластинки а також середню товщину базального шару ясен щурів. Отримані результати опрацьовували статистично за допомогою програмного забезпечення Statistica 10 BiostatPro 6, а також за допомогою Microsoft Excel 2019. Дослідження показало, що комбінація харчових добавок (глутамат натрію, нітрит натрію та Ponceau 4R) викликає незворотні порушення гемодинаміки слизової оболонки ясен і, як наслідок, гіпоксичні зміни в навколишніх тканинах. Крім того, нерівномірне стоншення або потовщення епітеліального шару та власної пластинки, що супроводжується деструктивними змінами на ультраструктурному рівні та утворенням пристінкових декстринових сладжів еритроцитів, веде до порушення обмінних процесів у тканині в цілому.Документ The effect of complex treatment with the use of a cytoprotector of plant origin on the indicators of the nitric oxide system and connective tissue metabolism in young patients with gastroesophageal reflux disease with helicobacter pylori-unassociated status(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Gorodnytska, I. M.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.; Городницька, Інеса Михайлівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна СергіївнаAbstract. Gastroesophageal reflux disease (GERD) is a common pathology due to gastric contents refluxing into the esophagus and is manifested by heartburn. In addition to a significant deterioration in the quality of life of young patients, the consequences of gastroesophageal reflux disease (GERD) can include inflammation, strictures, and metaplasia of the esophageal mucosa. The mainstay of treatment for GERD, in addition to lifestyle changes, is using proton pump inhibitors, which reduce gastric acid secretion. However, symptoms are refractory in nearly a third of patients, which requires consideration of other aspects of the pathogenesis of the disease to improve treatment efficacy. The study aimed to evaluate the effect of the combination of pantoprazole and the food supplement “Gastrotop” on the concentration of isoforms of nitric oxide synthase and nitrites, the content of sialic acids and glycosaminoglycans in young patients with GERD in the dynamics of observation. The study involved 30 young patients with GERD, who were divided into two groups: Group I (n = 15) – patients with an erosive form of GERD and Group II (n = 15) – with a non-erosive form. The comparison group consisted of 15 practically healthy individuals. The results indicate that dysregulation of nitric oxide (NO) metabolism, in particular excessive production of NO by inducible NO synthase (iNOS), contributes to inflammatory processes and mucosal damage observed in GERD. An increase in iNOS activity was observed in both erosive (p=0.003) and non-erosive forms of GERD (p=0.002) with a significant decrease in iNOS activity after treatment in patients with esophagitis (p=0.006), which indicates the effective effect of pantoprazole therapy and the use of the dietary supplement “Gastrotop” Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) дедалі частіше визнається суттєвою проблемою здоров'я серед молодих пацієнтів. Цей стан, що проявляється закидом шлункового вмісту до стравоходу, здатний викликати низку симптомів, зокрема печію, відрижку та утруднення ковтання. Дане дослідження присвячене вивченню впливу комплексної терапії інгібітором протонної помпи (пантопразолу) та комплексу рослинних екстрактів і солей (дієтичної добавки «Гастротоп»), на систему оксиду азоту (NO) та обмін сполучної тканини у молодих людей, які страждають на ГЕРХ. У статті представлені результати, які підтверджують, що комбінація ІПП (пантопразолу) та «Гастротопу» представляє перспективну стратегію лікування ГЕРХ, спрямовану як на запальний, так і на структурний компоненти хвороби шляхом регулювання активності ізоформ NO-синтази та відновлення захисних механізмів слизової оболонки стравоходу, коригуючи рівні сіалових кислот і глікозаміногліканів (ГАГ). У дослідження були залучені 30 хворих на ГЕРХ молодого віку, які були розподілені на дві групи: І група (n=15) – пацієнти з ерозивною формою ГЕРХ та ІІ група (n=15) – з неерозивною формою. Групу порівняння склали 15 практично здорових осіб. Отримані результати дослідження плазми крові до лікування демонстрували значне підвищення активності загальної NO-синтази за рахунок прозапальної – індуцибельної ізоформи у сироватці крові хворих як на ерозивну, так і неерозивну форму ГЕРХ. Окрім цього, було зафіксовано підвищення концентрації ГАГ та сіалових кислот в обох групах хворих, що може свідчити про тривале пошкодження слизової оболонки незалежно від наявності змін ендоскопічної картини. Після лікування пантопразолом та прийому дієтичної добавки «Гастротоп» впродовж 30 днів зафіксовано статистично достовірне зниження активності як iNOS, так і концентрації сіалових кислот і ГАГ, що вказує на відновлення бар’єрної функції та загоєння дефектів слизової оболонки стравоходу.Документ Application of immunostimulants in combination with antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons(Poltava State Medical University, 2025-03-06) Ivanytska, O. S.; Tkachenko, P. I.; Bilash, S. M.; Voloshina, L. I.; Faustova, M. O.; Yaroshenko, I. R.; Abdelrazik Haggag; Іваницька, Олена Сергіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Волошина, Людмила Іванівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ярошенко, І. Р.; Абдельразік ХаггагPurulent-inflammatory diseases of the maxillofacial region occupy a significant place in the clinic of surgical dentistry. The work is devoted to the study of the issue of stabilizing general immunity in odontogenic phlegmons by improving the standard protocol for providing surgical dental care, namely, including immunostimulants in combination with antioxidants in the composition of conservative therapy. Patients with odontogenic phlegmons (50 persons) were divided into 2 groups: the control group, whose treatment was carried out according to the standard protocol, the main group – patients, who were treated according to the protocol with an addition. The conservative treatment additionally included "Filgrastim" and "Cytoflavin". It was revealed that an improvement in the general condition of 22 patients of main group was noted on the 4th day after surgery, in 4 patients – on the 6th day, a decrease in pain syndrome was observed on average on the 5th day. In 19 patients, the absence of purulent exudate was noted on the 4th day, the appearance of granulations on the 6th, and complete epithelialization of the wound on the 7-8th day. The number of peripheral blood erythrocytes during the treatment tended to increase only in patients of the main group – on the 9th day the values approached the normal level and were significantly higher than those of patients of the control group. The level of hemoglobin concentration in the main group of patients also increased slightly. The tendency to normalization of the number of cellular elements in patients of the main group was noted already from the 5th day of the postoperative period. The results of the study demonstrated that the use of a protocol with an addition that includes immunostimulants and antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons allows achieving optimal functional and cosmetic results. Гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки займають значне місце в клініці хірургічної стоматології. Робота присвячена вивченню питання стабілізації загального імунітету при одонтогенних флегмонах шляхом удосконалення стандартного протоколу надання хірургічної стоматологічної допомоги, а саме, включення до складу консервативної терапії імуностимуляторів у поєднанні з антиоксидантами. Пацієнти з одонтогенними флегмонами (50 осіб) були розподілені на 2 групи: контрольну, лікування яких проводилося за стандартним протоколом, основну – пацієнти, які отримували лікування за протоколом з доповненням. Консервативне лікування додатково включало «Філграстим» та «Цитофлавін». Виявлено, що покращення загального стану у 22 пацієнтів основної групи відмічалося на 4-ту добу після операції, у 4 пацієнтів – на 6-ту добу, зменшення больового синдрому спостерігалося в середньому на 5-ту добу. У 19 пацієнтів відсутність гнійного ексудату відмічено на 4-ту добу, появу грануляцій – на 6-ту, повну епітелізацію рани – на 7-8-му добу. Кількість еритроцитів периферичної крові в процесі лікування мала тенденцію до збільшення лише у пацієнтів основної групи – на 9 добу показники наближалися до норми і були достовірно вищими, ніж у пацієнтів контрольної групи. Рівень концентрації гемоглобіну в основній групі пацієнтів також дещо підвищився. Тенденція до нормалізації кількості клітинних елементів у пацієнтів основної групи відзначалася вже з 5-го дня післяопераційного періоду. Результати дослідження продемонстрували, що використання в комплексному лікуванні пацієнтів з одонтогенними флегмонами протоколу з доповненням, що включає імуностимулятори та антиоксиданти, дозволяє досягти оптимальних функціональних та косметичних результатів.Документ Allergic stomatitis in the use of complete removable dentures: features of clinical course and prevention(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-21) Kuz, V. S.; Кузь, Віталій СергійовичВступ. Проблема взаємовідношення тканин ротової порожнини з матеріалами, які застосовуються для виготовлення повних знімних пластинкових протезів залишається однією з основних в ортопедичній стоматології. Акрилові базисні стоматологічні полімери широко використовуються при виготовленні таких конструкцій. Механізм виникнення алергічного протезного стоматиту, при цьому, до цих пір повністю не з’ясовано, але, скоріше за все, це пов’язано з реакцією імунної системи на відповідні подразники. Мета. Проаналізувати та узагальнити існуючі дані літератури про протезні алергічні стоматити та методи їх профілактики. Об’єкт і методи дослідження. Моніторинг сучасних поглядів на проблематику питання алергічних стоматитів при повному знімному протезуванні проводився за результатами аналізу медичної наукової літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, NCBI за останні 10 років. Основна частина. Алергічні протезні стоматити за механізмом виникнення відносяться до алергічної реакції сповільненого типу. В клініці це проявляється як контактний стоматит із розповсюдженням на слизові оболонки протезного поля та шкірні покрови. Основна причина його виникнення – це сенсибілізація організму до органічних (метилметакрилат) та неорганічних (барвники, наповнювачі, пластифікатори) речовин, що входять до складу базисих матеріалів, з яких виготовляють повні знімні пластинкові протези. Ці первинні складові являють собою неповні антигени-гаптени. В результаті їх реакції з білками протезного ложа вони стають алергенами і набувають повноцінних антигенних властивостей. Пацієнти скаржаться на печію слизової оболонки порожнини рота та язика, зміну сприйняття смаку, сухість в порожнині рота. Ці скарги найбільше проявляються через 5-10 днів після початку користування конструкціями знімних протезів. Під час огляду ротової порожнини в цих випадках визначають дифузну гіперемію і набряк слизової оболонки порожнини рота та язика не тільки в межах протезного ложа, а й у місцях, що контактують із знімними конструкціями (протезне поле). Після того як пацієнти повністю припиняють користуватися протезами, у них спостерігається значне покращення самопочуття. У разі відновлення користування конструкціями буде спостерігатися рецидив захворювання. Необхідно зазначити, що під час опитування у більшості пацієнтів з алергічними протезними стоматитами виявляється обтяжений алергологічний анамнез. Новацією в профілактиці алергічних стоматитів при повній відсутності зубів є виготовлення протезів з базисних пластмас на основі нейлону, які являють собою біосумісний термопластичний матеріал, що не містить мономера та володіє високими фізичними та естетичними характеристиками. Представниками матеріалів для виготовлення нейлонових протезів є: Vertex ThermoSens (Нідерланди), Valplast, Flexite (США), Flexy-Nylon (Ізраїль), та інші. Профілактика алергічних протезних стоматитів ґрунтується на ретельному з’ясуванні алергологічного анамнезу у первинних пацієнтів і проведення у них вищезазначених проб на всіх стадіях підготовки до підготовки до ортопедичного лікування. Висновки. При ортопедичному лікуванні пацієнтів з частковою або повною відсутністю зубів використовуються матеріали, які можуть завдати шкоди як пацієнтам, так і лікарям. У зв’язку з цим особливу увагу необхідно приділяти вибору того чи іншого матеріалу. Останніми роками збільшилася кількість публікацій, які пов’язані з контактними алергічними реакціями слизової оболонки порожнини рота до деяких засобів гігієни для порожнини рота, матеріалів, які використовуються в ортопедичній стоматології тощо. Через це, перед тим як розпочати протезування, лікар стоматолог-ортопед особливу увагу має приділити з’ясуванню алергічного статусу пацієнта з метою попередження проявів алергічних реакцій. Якщо алергологічний анамнез пацієнта обтяжений, тоді переважним буде виготовлення знімних ортопедичних конструкцій з термопластичних матеріалів на основі нейлону. Introduction. The problem of the relationship between oral tissues and materials used for the manufacture of complete removable dentures remains one of the main problems in orthopaedic dentistry. Acrylic base dental polymers are widely used in the manufacture of such structures. The mechanism of allergic denture stomatitis is still not fully understood, but it is most likely related to the immune system's reaction to the relevant stimuli. The aim of the study. To analyze and summarize the existing literature data on prosthetic allergic stomatitis and methods of its prevention. Object and methods of the study. Monitoring of modern views on the issue of allergic stomatitis in complete dentures was conducted based on the results of the analysis of medical scientific literature based on the databases Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, NCBI for the last 10 years. Main part. Allergic denture stomatitis is a delayed-type allergic reaction by its mechanism of occurrence. In the clinic, it manifests itself as contact stomatitis with spread to the mucous membranes of the prosthetic field and skin. The main reason for its occurrence Is the sensitisation of the body to organic (methyl methacrylate) and inorganic (dyes, fillers, plasticisers) substances that are part of the base materials used to make complete removable dentures. These primary components are incomplete hapten antigens. As a result of their reaction with the proteins of the prosthetic bed, they become allergens and acquire full antigenic properties. Patients complain of burning sensation in the oral mucosa and tongue, changes in taste perception, and dry mouth. These complaints are most pronounced 5-10 days after the start of using removable dentures. During the examination of the oral cavity in these cases, diffuse hyperaemia and swelling of the oral mucosa and tongue are detected not only within the denture bed, but also in places in contact with removable structures (denture field). After patients completely stop using dentures, they experience a significant improvement in their health. In case of resumption of use of the structures, a relapse of the disease will be observed. It should be noted that during the survey, the majority of patients with allergic denture stomatitis have a burdened allergic history. An innovation in the prevention of allergic stomatitis in the complete absence of teeth is the manufacture of prostheses from nylon-based base plastics, which are a biocompatible thermoplastic material that does not contain monomer and has high physical and aesthetic characteristics. Representatives of materials for the manufacture of nylon prostheses include: Vertex ThermoSens (Netherlands), Valplast, Flexite (USA), Flexy-Nylon (Israel), and others. Prevention of allergic denture stomatitis is based on a thorough examination of the allergic history of primary patients and the above-mentioned tests at all stages of preparation for orthopaedic treatment. Conclusions. Orthopaedic treatment of patients with partial or complete absence of teeth involves the use of materials that can cause harm to both patients and doctors. In this regard, special attention should be paid to the choice of a particular material. In recent years, the number of publications related to contact allergic reactions of the oral mucosa to certain oral hygiene products, materials used in prosthetic dentistry, etc. has increased. Therefore, before starting prosthetics, the orthopedic dentist should pay special attention to finding out the patient's allergic status in order to prevent allergic reactions. If the patient's allergic history is complicated, then it is preferable to manufacture removable orthopaedic structures from nylon-based thermoplastic materials.Документ Working in small groups with students when studying dental disciplines(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-21) Dvornyk, V. M.; Balia, H. M.; Marchenko, K. V.; Shemetov, O. V.; Perepelova, T. V.; Illiashenko, Iu. I.; Martynenko, I. M.; Дворник, Валентин Миколайович; Баля, Геннадій Миколайович; Марченко, Костянтин Валентинович; Шеметов, Олег Валентинович; Перепелова, Тетяна Василівна; Ілляшенко, Юлія Іванівна; Мартиненко, Ігор МиколайовичModern teaching in medical institutions of higher education should include various approaches to student learning. Individualization and a competency-based approach to education have a positive effect on the final result. Working in small groups is an excellent method for learning the material, as it involves the active participation of each student in the discussion, analysis and solving of the assigned tasks; development of clinical thinking, as students learn to analyze information, evaluate different points of view and make informed decisions, development of communication skills – working in a group helps students practice the skills of effective communication, argumentation of their point of view and teamwork; as well as improving the practical skills of the students, necessary for the work of a dentist. The purpose of working in small groups is for students to acquire skills necessary for communication and cooperation. Expressing their opinions helps them to feel their own capabilities and strengthen them. Also, it is necessary to understand and not underestimate the role of the teacher in this method. Its main tasks are: first, defining educational goals, developing tasks taking into account the individual characteristics of students, changing the composition of groups if necessary, and developing educational materials and creating instructions and a positive atmosphere. During the lesson – providing the necessary assistance, time control and stimulation of the students' activity. Upon its completion: evaluation of the work of groups and each student individually. Working in small groups is a powerful tool for the development of future dentists in combination with other methods, including traditional ones. It contributes not only to the assimilation of theoretical knowledge, but also to the development of clinical thinking, the formation of practical skills, communication skills and team spirit. Properly organized work in groups can significantly increase the effectiveness of the educational process and prepare students for successful professional activity. Сучасне викладання у медичних закладах вищої освіти має передбачати різноманітні підходи до навчання студентів. Індивідуалізація та компетентнісний підхід у навчанні позитивно впливають на кінцевий результат. Робота в малих групах є прекрасним методом для засвоєння матеріалу, оскільки передбачає активну участь кожного студента в обговоренні, аналізі та вирішенні поставлених завдань; розвитку клінічного мислення, так як здобувачі вчаться аналізувати інформацію, оцінювати різні точки зору та приймати обґрунтовані рішення, розвитку комунікативних навичок – робота в групі допомагає студентам відпрацювати навички ефективного спілкування, аргументації своєї точки зору та роботи в команді; а також удосконалення практичних навичок здобувачів, необхідних для роботи лікаря-стоматолога. Метою роботи в малих групах є набуття студентам навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Висловлення думок допомагає їм відчути їхні власні можливості та зміцнити їх. Також, необхідно розуміти та не недооцінювати роль викладача у даній методиці. Основними його завданнями є: спочатку визначення навчальних цілей, розробка завдань із врахування індивідуальних особливостей студентів, за необхідності зміна складу груп, та розробка навчальних матеріалів і створення інструкцій та позитивної атмосфери. Під час проведення заняття – надання необхідної допомоги, контроль за часом та стимулювання активності у здобувачів. По його завершенню: оцінка роботи груп та кожного студента окремо. Робота в малих групах – це потужний інструмент для розвитку майбутніх стоматологів у поєднанні з іншими методами, включаючи традиційні. Вона сприяє не тільки засвоєнню теоретичних знань, але й розвитку клінічного мислення, формуванню практичних навичок, комунікативних компетенцій та командного духу. Правильно організована робота в групах може значно підвищити ефективність навчального процесу та підготувати студентів до успішної професійної діяльності.Документ Orthopedic treatment of patients with small number of abutment teeth(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-21) Shemetov, O. V.; Шеметов, Олег ВалентиновичProsthetics for patients with a small number of abutment teeth still remains a difficult task. The absence of most antagonists often causes a decrease in the height of the lower face. During the treatment of such patients, the doctor must determine the optimal height of the lower face using various methods based on the anatomical features of the face, the state of physiological rest of the lower jaw and anthropometric indicators. However, generally accepted methods do not always guarantee high accuracy due to the individual characteristics of each patient. Inexperienced dentists may encounter difficulties in determining the optimal height of the lower face, especially in cases of prolonged absence of dentures in patients. Violation of the natural position of the lower jaw can cause the development of pathological conditions, in particular, dysfunction of the temporomandibular joint and disorders in the work of the masticatory muscles. One of the effective methods for diagnosing abnormalities in the maxillofacial area is electromyographic examination of the masticatory muscles. The aim of the study was to determine the optimal height of the lower face in patients with a small number of abutment teeth and an unfixed bite based on electromyographic study data. Object and research methods. The study involved 38 patients who were divided into two groups: control (height determination by the anatomical-physiological method) and main (height determination under the control of electromyography of the masticatory and temporal muscles). All patients had from 1 to 3 teeth in the jaw, without pathologies of the muscular system or temporomandibular joint. Assessment of adaptation to removable dentures was carried out 2 weeks and 1 month after the start of their use. Results. It was found that in patients of the main group, where the height of the lower face was determined under the control of electromyography, adaptation to dentures occurred faster (after 2 weeks) than in the control group (after 1 month). In addition, the electromyographic activity of the masticatory muscles in the main group of patients reached a stable level earlier, which indicates better functional adaptation. Conclusions. The use of electromyography to determine the optimal height of the lower face contributes to a faster restoration of masticatory function and adaptation to removable dentures. The proposed method can be recommended for clinical use in orthopedic dentistry. Протезування пацієнтів із незначною кількістю опорних зубів досі залишається складним завданням. Відсутність більшості антагоністів часто спричиняє зменшення висоти нижнього відділу обличчя. Під час лікування таких пацієнтів лікар повинен визначити оптимальну висоту нижнього відділу обличчя, використовуючи різні методи, засновані на анатомічних особливостях обличчя, стані фізіологічного спокою нижньої щелепи та антропометричних показниках. Проте загальноприйняті методики не завжди гарантують високу точність через індивідуальні особливості кожного пацієнта. Недосвідчені стоматологи можуть стикатися з труднощами у визначенні оптимальної висоти нижнього відділу обличчя, особливо у випадках тривалої відсутності зубних протезів у пацієнтів. Порушення природного положення нижньої щелепи може стати причиною розвитку патологічних станів, зокрема дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба та порушень у роботі жувальної мускулатури. Одним із ефективних методів діагностики відхилень у щелепно-лицьовій ділянці є електроміографічне дослідження жувальних м'язів. Метою дослідження було визначення оптимальної висоти нижнього відділу обличчя у пацієнтів з малою кількістю опорних зубів і нефіксованим прикусом на основі даних електроміографічного дослідження. Об'єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 38 пацієнтів, які були розподілені на дві групи: контрольну (визначення висоти анатомо-фізіологічним методом) та основну (визначення висоти під контролем електроміографії жувальних та скроневих м'язів). Усі пацієнти мали від 1 до 3 зубів на щелепі, без патологій м'язової системи чи скронево-нижньощелепного суглоба. Оцінка адаптації до знімних протезів проводилася через 2 тижні та 1 місяць після початку їх використання. Результати. Виявлено, що у пацієнтів основної групи, де висота нижнього відділу обличчя визначалася під контролем електроміографії, адаптація до протезів відбувалася швидше (через 2 тижні), ніжу контрольній групі (через 1 місяць). Крім того, показники електроміографічної активності жувальних м'язів у пацієнтів основної групи досягли стабільного рівня раніше, що свідчить про кращу функціональну адаптацію. Висновки. Використання електроміографії для визначення оптимальної висоти нижнього відділу обличчя сприяє більш швидкому відновленню жувальної функції та адаптації до знімних протезів. Запропонований метод може бути рекомендований для клінічного застосування в ортопедичній стоматології.Документ Features of arterial hypertension clinical course in patients with stable ischemic heart disease and irritable bowel syndrome(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-26) Kyrian, O. A.; Dorofeyev, A. E.; Tarasova, V. І.; Hurkalo, Yu. Z.; Babanina, M. Yu.; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Доpофєєв, Андрій Едуардович; Таpасова, Валерія Ігорівна; Гуpкало, Юлія Зіновіївна; Бабаніна, Марина ЮріївнаThe relevance of studying the problems of ischemic heart disease (IHD) is due to its significant prevalence worldwide and frequent loss of work capacity. The comorbidity of IHD with arterial hypertension (AHT) and irritable bowel syndrome (IBS) with their numerous common risk factors and pathogenic mechanisms, may be characterized by additional neurovegetative and metabolic imbalances, while also exhibiting distinct clinical symptoms. The aim of our studies was to identify the clinical features of AHT in patients with IHD combined with IBS. A total of 112 patients aged 39 to 68 years with stable ischemic heart disease (SIHD) and arterial hypertension were examined. Among them, 46.4% exhibited manifestations of IBS and 60 patients were with isolated IBS. A higher frequency of pain and radiating chest pain was observed in patients, with variability in pain characteristics, predominantly aching and pressing pain. Patients with SIHD and AHT combined with IBS reported a greater variety and frequency of symptoms compared to those without IBS. The pathogenesis of major complaints indicates the important role of autonomic nervous system imbalance in the development of AHT in these patients. Increased daytime and nighttime systolic (SBP) and diastolic blood pressure were recorded in patients with IHD, AHT and IBS, which serves as an unfavorable predictor of cardiovascular complications. Increased blood pressure variability and lack of adequate nocturnal dipping in SBP were also noted in patients with SIHD and AHT with IBS, potentially leading to target organ damage. Conclusion. Patients with IHD and AHT combined with IBS exhibit a range of clinical and pathogenetic features of AHT, affecting their overall condition and risk of complications. The presence of IBS in patients with IHD and AHT intensified the progression of hypertension, contributing to its rapid progression; Актуальність вивчення проблем ішемічної хвороби серця (ІХС) обумовлена її значною поширеністю у всьому світі та частою втратою непрацездатності. Комоpбідний перебіг ІХС із аpтеpіальною гіпеpтензією (АГ) і синдpомом подpазненого кишечника (СПК), маючи багато спільних фактоpів pизику, ланок етіології та патогенезу, може хаpактеpизуватися додатковим нейpовегетативним і метаболічним дисбалансом і водночас мати клінічні ознаки захвоpювань. Метою наших досліджень було виявлення клінічних особливостей АГ у пацієнтів на ІХС у поєднанні з СПК. Обстежено 112 хворих із стабільною ішемічною хвоpобою сеpця (СІХС) та артеріальною гіпертензією віком від 39 до 68 pоків, серед яких у 46,4% пацієнтів визначено прояви різних субтипів СПК, а також 60 пацієнтів із ізольованим СПК. Встановлено більш високу частоту виникнення та іpрадіацію болю в гpудній клітці, її ваpіабельність із пеpеважанням скаpг на ниючий та давлячий біль у пацієнтів. У хвоpих із СІХС та АГ в поєднанні з СПК визначається більша pізноманітність і частота скаpг, ніж у пацієнтів без СПК. Патогенез основних скаpг вказує на важливу pоль дисбалансу вегетативної неpвової системи у pозвитку АГ у таких пацієнтів. У хвоpих на ІХС, АГ та СПК визначали підвищення денного та нічного систолічного аpтеpіального тиску (САТ) і діастолічного аpтеpіального тиску, що є неспpиятливим пpедиктоpом pозвитку сеpцево-судинних ускладнень. При СІХС із АГ та СПК визначено збільшення ваpіабельності аpтеpіального тиску, відсутність адекватного нічного зниження САТ, що може пpизводити до уpаження оpганів-мішеней. Висновок. У пацієнтів на ІХС та АГ у поєднанні з СПК виявлено низку клініко-патогенних особливостей пеpебігу АГ, які впливають на стан хвоpого та pизики pозвитку ускладнень. Наявність СПК у хвоpих на ІХС із АГ інтенсифікувала пеpебіг АГ, спpияючи швидкому пpогpесуванню АГ.