Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Leiden mutation (rs6025) in a severe COVID-19 pneumonia patient with Down syndrome: a clinical case(Дніпровський державний медичний університет, 2023) Pokhylko, V.I.; Cherniavska, Yu. I.; Fishchuk, L. Ye.; Rossokha, Z. I.; Ievseienkova, O. H.; Dubitska, O. M.; Popova, O. F.; Fastovets, M. M.; Kaliuzhka, O. O.; Gorovenko, N. G.; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Фіщук, Лілія Євгенівна; Россоха, Зоя Іванівна; Євсеєнкова, Олена Геннадіївна; Дубицька, О. М.; Попова, Олена Федорівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Горовенко, Наталія ГригорівнаCOVID-19 was first reported in December 2019 in Wuhan (Hubei Province, China). Later, the pandemic of this disease took the world by storm, challenging the medical community. Its clinical manifestations vary from asymptomatic to a severe course that requires hospitalization and intensive therapy with oxygen support. The mortality rate in patients with a severe course of COVID-19 can exceed 50% The majority of fatal cases of COVID-19 were associated with thrombotic events, despite the prophylactic use of anticoagulant therapy. Numerous theoretical overviews and research articles indicate the need for genetic testing in patients with COVID-19 to determine the genetic profile of proteins involved in thrombophilia. According to the researchers, the Leiden mutation (G1691A, rs6025) of the FV gene is one of the promising candidates for testing. The aim of the work was to demonstrate the clinical features of the severe course of COVID-19 in the presence of the Leiden mutation. 58 patients with COVID19 of the intensive care unit were genotyped. The Leiden mutation in the heterozygous state was found only in one patient, who had Down syndrome. The Leiden mutation was detected with a frequency of 1.72% in the investigated group. The described clinical case clearly showed that individuals with Down syndrome, associated with hereditary thrombophilia are at risk of undesirable clinical consequences in the treatment of COVID-19. The condition of the patient with the Leiden mutation was severe when admitted to the hospital. The score according to the sequential organ failure assessment scale was 2 points. Bilateral multisegmental pneumonia was detected on the X-ray. On the second day after admission, due to the development of acute respiratory distress syndrome and multiple organ failure, the patient was transferred to the intensive care unit, where he received oxygen therapy through a facial mask. Medical treatment was carried out according to the protocol: non-steroidal anti-inflammatory drugs, antibacterial therapy, anticoagulants, sympathomimetics, and glucocorticosteroids. Despite the medical measures taken, progression of respiratory failure, renal failure, and portal hypertension was noted. On the 11th day, the patient developed asystole. Resuscitation measures were unsuccessful. Thus, the described case of a severe course of COVID-19 in a carrier of a heterozygous variant of the Leiden mutation with Down syndrome confirms the recommendations regarding the need for genetic testing for thrombophilia in high-risk groups and the appointment of personalized measures to prevent complications. Вперше про COVID-19 було повідомлено в грудні 2019 року в Ухані (провінція Хубей, Китай). Пізніше пандемія цієї хвороби захопила світ, кинувши виклик медичній спільноті. Його клінічні прояви варіюють від безсимптомного до важкого перебігу, що потребує госпіталізації та інтенсивної терапії з кисневою підтримкою. Рівень смертності пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 може перевищувати 50% Більшість летальних випадків від COVID-19 були пов’язані з тромботичними подіями, незважаючи на профілактичне застосування антикоагулянтної терапії. Численні теоретичні огляди та дослідницькі статті вказують на необхідність генетичного тестування пацієнтів із COVID-19 для визначення генетичного профілю білків, залучених до тромбофілії. На думку дослідників, лейденська мутація (G1691A, rs6025) гена FV є одним із перспективних кандидатів для тестування. Метою роботи було продемонструвати клінічні особливості тяжкого перебігу COVID-19 за наявності лейденської мутації. Проведено генотипування 58 хворих на COVID-19 відділення інтенсивної терапії. Лейденська мутація в гетерозиготному стані виявлена лише в одного пацієнта з синдромом Дауна. У досліджуваній групі лейденська мутація виявлена з частотою 1,72%. Описаний клінічний випадок чітко показав, що особи з синдромом Дауна, асоційованим із спадковою тромбофілією, піддаються ризику небажаних клінічних наслідків при лікуванні COVID-19. Стан пацієнта з лейденською мутацією під час госпіталізації був важким. Оцінка за шкалою оцінки послідовної органної недостатності становила 2 бали. Рентгенологічно виявлена двобічна багатосегментарна пневмонія. На другу добу після госпіталізації у зв’язку з розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності хворого перевели в реанімаційне відділення, де йому проводили оксигенотерапію через лицьову маску. Лікування проводилось згідно з протоколом: нестероїдні протизапальні засоби, антибактеріальна терапія, антикоагулянти, симпатоміметики, глюкокортикостероїди. Незважаючи на вжиті лікувальні заходи, відзначено прогресування дихальної недостатності, ниркової недостатності, портальної гіпертензії. На 11 добу у хворого виникла асистолія. Реанімаційні заходи не принесли результатів. Таким чином, описаний випадок тяжкого перебігу COVID-19 у носія гетерозиготного варіанту лейденської мутації з синдромом Дауна підтверджує рекомендації щодо необхідності генетичного тестування на тромбофілію в групах високого ризику та призначення персоналізованих заходів щодо запобігти ускладненням.Документ NOS3 (rs61722009) gene variants testing in prediction of COVID-19 pneumonia severity(Elsevier, 2023) Fishchuk, L. Ye.; Rossokha, Z. I.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Dubitska, O. M.; Vershihora, V. O.; Tsvirenko, S. M.; Kovtun, S. I.; Horovenko, N. H.; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана МиколаївнаBackground There is a hypothesis that a sufficient level of endothelial nitric oxide synthase is important for reliable protection against COVID-19. Theoretical ideas about the NOS3 gene demonstrated that it can have an effect on links of the complications pathogenesis in COVID-associated pneumonia. We determined the goal – to investigate the association of the NOS3 gene variants with the occurrence of the disease and its clinical course in patients of the intensive care unit. Methods The study group included 117 patients with a diagnosis of severe “viral COVID-19 pneumonia”. Determination of NOS3 gene variants was performed using the PCR method. The probability of differences in the quantitative results were determined using ANOVA or Kruskal-Wallis test (depends on normality of studied parameters). Results Our results indicate that the presence of the NOS3 gene 4a allele increase the risk of complicated COVID-19-associated pneumonia (χ2 = 18.84, p = 0.00001, OR = 3.53 (1.95–6.39)). It was shown, that carriers of the 4aa genotype had a significantly higher ratio of SpO2/FiO2 on the first and second days after hospitalization (p = 0.017 and p = 0.03, respectively). Patients with the 4aa genotype also had the acid-base imbalances, as showed by indicators of base deficiency and standard bicarbonate, which were beyond the reference values. Potassium and sodium concentrations on the first and second day after hospitalization were also significantly lower in patients with 4aa genotype (p = 0.009 and p = 0.048, respectively), for whom, in the same time, the concentrations of C-reactive protein and total bilirubin were significantly higher (p = 0.002 and p = 0.033, respectively). Conclusions Our results confirmed that the rs61722009 variant of the NOS3 gene is associated with an increased risk of severe СOVID-19-associated pneumonia and its adverse clinical course with potential progression of kidney and liver damage, and occurrence risk of systemic inflammatory response syndrome. These results require further research for the new metabolic strategy formation, in order to prevent the severe COVID-19 associated pneumonia and its complications.Документ The effect of eNOS gene polymorphism and nitric oxide metabolism indicators on the neonatal consequences in premature babies born from mothers with metabolic syndrome(Буковинський державний медичний університет, 2023) Kovalova, O. M.; Cherniavska,Yu.I.; Pokhylko, V. I.; Akimov, O. Ye.; Sliusareva, A. V.; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерій Іванович; Акімов, Олег Євгенович; Слюсарева, А. В.SummaryMetabolic syndrome is considered to be a cluster of disorders that directly contribute to the development of cardiovascular disease and are characterized by chronic systemic infl ammation. Numerous epidemiological data indicate that an adverse intrauterine environment, caused by the peculiarities of the nutritional status or placental insuffi ciency in a woman with metabolic syndrome, can “program” the susceptibility of the fetus to further development of cardiovascular and metabolic diseases, has an impact on cognitive and behavioral development. Nitric oxide (NO) plays a critical role in the pathogenesis of components ofthe metabolic syndrome. Children born prematurely have a high incidence of brain damage, which can lead to motor, cognitive, behavioral, social and sensory disorders.The purpose the research was the study of the effect of the eNOS gene polymorphism and indicators of nitric oxide metabolism on the neonatal consequences in prematurely born children from mothers with metabolic syndrome.Material and methods. A study was conducted in which 100 premature infants were included. Two groups were formed: the main group (n=34), which included preterm infants (birth weight 2145.29±148.19 g and gestational age 33.18±0.55 weeks) of mothers with metabolic syndrome, and the comparison group (n=66), which included preterm infants (birth weight 2295.99±101.45 and gestational age 34.03±0.45 weeks) of mothers without metabolic syndrome. The children underwent a genetic study–determination of the polymorphism of the eNOS gene, as well as the level of nitrites, nitrates and nitrosothiols in the urine.By decision of the bioethics commission No. 217 dated 12.06.2023, the materials of the scientifi c work comply with the Rules of Humane Treatment of Patients.Traditional methods of parametric and nonparametric statistics were used; nonparametric methods were used to analyze qualitative characteristics expressed mainly in percentages. The methods of parametric statistics were used to check the normality of the distribution of quantitative characteristics using the Kolmogorov- Smirnov criterion.Statistical processing of the obtained results was carried out using the package of application programs EXCEL-2003® and STATA version 11 for Windows (StataCorp, Texas, USA).The work was carried out as part of the scientifi c and experimental work of the Department of Pediatrics #1 with Neonatology of the Poltava State Medical University “To develop clinical and laboratory criteria, methods of predicting and preventing metabolic disoders in young children (state registration number 0120U102856).Results. The most common diseases in the infants of the studied groups were the consequences of intrauterine hypoxia (44.1%) and respiratory failure requiring artifi cial lung ventilation (50.0%), although no signifi cant diff erences were found in the prevalence of these conditions. We identifi ed the presence of signifi cant associations between the consequences of intrauterine hypoxia and the levels of nitrates (OR 1.19; 95% CI 1.01-1.40; p=0.042), nitrosothiols (OR 1.19; 95% CI 0.99-1.42;p=0.050) and the polymorphic genotype 4aa/ab of the eNOS gene (OR 0.28; 95% CI 0.12-0.67; p=0.004). Analysis of systemic hemodynamics revealed no signifi cant diff erences in baseline values between preterm infants with and without intrauterine hypoxia, but we did observe an association with urine output on day 3 of life.To fi nally clarify the complex infl uence of indicators of nitrate metabolism on the development of intrauterine hypoxia and to predict the development of consequences of this condition in premature infants, the following indicators are included in theregression prognostic model: the level of nitrates, nitrites, 4aa/4ab genotype and urine output on the third day of life. As the research results show, there is a direct reliable relationship with nitrates and an inverse relationship with nitrites, 4aa/4abgenotype and urine output. This prediction model has high operating characteristics–the area under the ROC curve is 0.8168.Some mechanisms of the infl uence of maternal metabolic syndrome on the development of relevant disorders in newborns are known, including disorders of nitric oxide synthesis, endothelial dysfunction, and oxidative stress. In our study, the consequences of intrauterine hypoxia were reliably associated with an increase in the concentration of urinary nitrates and a decrease in nitrites, as well as the absence of the 4aa/ab genotype, which is associated with reduced release of nitric oxide. There is evidence that nitric oxide can have both protective and deleterious eff ects, depending on factors such as nitric oxide synthase isoform and duration of exposure to hypoxia.Conclusions. In preterm infants born to mothers with metabolic syndrome, elevated urinary nitrate levels and the absence of the eNOS 4aa/ab genotype increase the likelihood of suff ering the consequences of intrauterine hypoxiaДокумент Pharmacogenetics of anesthesiological support(Буковинський державний медичний університет, 2024) Skavinska, O. O.; Fishchuk, L. Ye.; Cherniavska, Yu. I.; Pokhylko, V. I.; Yevseienkova, O. H.; Rossokha, Z. I.; Скавінська, О. О.; Фіщук, Л. Є.; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерій Іванович; Євсеєнкова, О. Г.; Россоха, З. І.Pharmacogenetics studies the relationship between a person’s individual genetic characteristics and the human body’s response to the action of various drugs, particularly the occurrence of undesirable side eff ects. Thanks to the development of the latest technologies and methods, this branch of medical genetics and clinical pharmacology is developing very actively. Data are being accumulated, special databases are being created with the aim of creating individual genetic passports in the future,which will allow the selection of personalized treatment schemes.Anesthesiology is a special area of pharmacogenetic research because, more than any other medical specialty, it is characterized by polypharmacy-the simultaneous or sequential administration of many drugs. The same dose of a drug may be inadequate for some patients and may be life-threatening or cause unwanted side eff ects for others. Today, information about genetic factors is being used by clinicians to prescribe drugs to tailor drug therapy to a patient’s genome. In anesthesiology,the principles of pharmacogenetics have been explained for neuromuscular blocking agents, opioid metabolism, diff erent types of anesthetics, and postoperative nausea and vomiting. On the other hand, a large number of anesthetics have a narrow therapeutic index.This review summarizes the most recent data from the scientifi c literature on the pharmacogenetics of diff erent types of anesthetics.Inhalational anesthetics are halogenated derivatives of methyl ethyl ether, the exact mechanism of action of which is not yet fully understood. One of the rare but very serious side eff ects of all halogenated anesthetics is malignant hyperthermia, a genetically determined autosomal dominant disorder that manifests as a hypermetabolic response to drug administration. The dosage of intravenous anesthetics should also be carefully determined, taking into account the patient’s age, cardiovascular, hepatic, and renal status, concomitant drug therapy, and genetic factors. Ontogeny and genetic variability of drug-metabolizingenzymes are interrelated because genetic variability in drug-metabolizing enzyme expression cannot be assessed until the required protein is suffi ciently expressed. Pharmacogenetic variants may contribute to unpredictable drug exposure at the same weight- based drug dose.There are a number of potentially clinically applicable pharmacogenetic data in newborns, but more research is needed to confi rm these fi ndings and understand how to incorporate them into clinical care.The selection of drugs and dosing regimens based on a patient’s pharmacogenomic profi le may be an important part of the future of medicine. Personalized treatment based on the specifi c variants in the genome will ultimately reduce the incidence of side eff ects and length of hospital stay for patients and save healthcare costs. Although pharmacogenomics and its application in clinical practice are still in their infancy, different variants and their implications for many clinical areas, including anesthesiology, are emerging every day. Фармакогенетика вивчає взаємозв’язок між індивідуальною генетичною характеристикою людини та реакцією організму людини на дію різних лікарських засобів, зокрема, виникнення небажаних побічних ефектів. Завдяки розвитку новітніх технологій та методик цей розділ медичної генетики та клінічної фармакологіі дуже активно розвивається. Накопичуються дані, створюються спеціальні бази з метою створення в майбутньому індивідуальних генетичних паспортів з можливістю підбору персоналізованих схем лікування. Анестезіологія є особливою областю вивчення фармакогенетики, адже вона більше ніж будь-яка інша медична спеціальність характеризується поліфармацевтикою – одночасним або послідовним введенням багатьох лікарських засобів. Однакова доза препарату може бути недостатньою для деяких пацієнтів, і становити загрозу для життя або призводити до небажаних побічних ефектів для інших. Сьогодні інформація про генетичні фактори використовуються клініцистами для призначення ліків, щоб належним чином адаптувати медикаментозну терапію до геному пацієнта. В анестезіології були пояснені принципи фармакогенетики нервово-м’язових блокаторів, метаболізму опіоїдів, різних видів анестетиків, післяопераційної нудоти та блювання. З іншої сторони, велика кількість анестезіологічних препаратів мають вузький терапевтичний індекс. В цьому огляді ми узагальнюємо останні дані наукової літератури щодо фармакогенетики анестезіологічних препаратів різних видів. Інгаляційні анестетики є галогенпохідними метилетилового ефіру, точний механізм їх дії на даний момент повністю не з’ясований. Одним із рідкісних, але дуже серйозних побічних ефектів усіх галогеновмісних анестетиків є злоякісна гіпертермія – генетично обумовлений аутосомно- домінантний розлад, що проявляється як гіперметаболічна відповідь на введення препарату. Дозування внутрішньовенних анестетиків теж слід ретельно визначати з урахуванням віку пацієнта, стану серцево- судинної системи, печінки та нирок, супутньої медикаментозної терапії, а також генетичних факторів. Онтогенез і генетична мінливість ферментів, що метаболізують ліки, взаємопов’язані, оскільки неможливо оцінити генетичну мінливість у експресії ферменту, що метаболізує ліки, доки необхідний білок не буде достатньо експресований. Фармакогенетичні варіанти можуть сприяти непередбачуваній експозиції препарату при однаковій дозі препарату, розрахованій на вагу. Існуює ряд потенційно придатних для клінічного застосування фармакогенетичних даних у новонароджених, але необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити ці висновки та зрозуміти, як включити їх у клінічну допомогу. Вибір ліків і схем дозування виходячи з фармакогеномного профілю пацієнта може бути значною частиною майбутнього медицини. Індивідуалізоване лікування, засноване на певному варіанті(ах) в геномі, зрештою зменшить частоту побічних ефектів і тривалість перебування пацієнтів в лікарні і заощадить витрати на охорону здоров’я. Хоча фармакогеноміка та її застосування в клінічній практиці все ще знаходяться в зародковому стані, різні варіанти та їх значення для багатьох клінічних галузей виявляються щодня, в тому числі для анестезіології.Документ Profile of nitric oxide metabolism indicators in preterm infants with perinatal central nervous system injuries(Полтавський державний медичний університет, 2023) Cherniavska, Yu. I.; Pokhylko, V. I.; Akimov, O. Ye.; Tsvirenko, S. M.; Yakovenko, O. V.; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерій Іванович; Акімов, Олег Євгенович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Яковенко, Оксана ВолодимирівнаIntroduction. Premature infants often experience a heightened risk of brain damage, potentially leading to various disorders affecting motor, cognitive, behavioral, social, and sensory functions. The underlying pathological processes of hypoxic-ischemic central nervous system (CNS) injury predominantly stem from compromised cerebral blood flow and oxygen transport. Timely diagnosis and treatment options for prematurely born children with perinatal CNS damage remain limited. Nitric oxide, a universal regulator of physiological functions, plays a crucial role. Endothelial dysfunction, marked by the loss of the neurovascular protective functions of nitric oxide, could significantly contribute to the development of cognitive impairment in hypoxic-ischemic CNS damage. Objectives. The study aims to evaluate the specificities of nitrate metabolism indicators in premature infants with hypoxic-ischemic CNS lesions in the early neonatal period. This involves examining and comparing clinical indicators characterizing hemodynamics, as well as the levels of nitrites, nitrates, and nitrosothiols in urine among patients in the studied groups. Subjects and Methods. The study comprised 14 premature infants with hypoxic-ischemic CNS injury (main group), with a separate selection of 4 infants who did not survive during the neonatal period. The comparison groupincluded 20 relatively healthy prematurely born children. Stratification was based on the results of a genetic study, specifically the determination of the rs61722009 polymorphism of the eNOS gene. The patients underwent routine clinical examinations, including blood pressure measurements, and assessments of nitrates, nitrites, and nitrosothiols in urine. Subgroups were identified as follows: 1st subgroup - 4bb (n=10), and 2nd subgroup - 4aa/4ab (n=10). Results. It was observed that newborns who did not survive had significantly lower systolic and diastolic blood pressure readings on the first day of life, in comparison to relatively healthy children in the two control subgroups (day 1 - p=0.018; p=0.027; p=0.036; p=0.053). Additionally, they exhibited lower heart rate indicators on the first day (p=0.001; p=0.002). However, overall, hemodynamic indicators in newborns with hypoxic-ischemic central nervous system damage did not show statistically significant differences from the corresponding indicators in relatively healthy children. The results indicate a significantly lower level of diuresis in children who died as a result of severe with hypoxic-ischemic central nervous system damage, probably due to the development of multiple organ failure immediately after birth. As a result, it was found that the levels of nitrites (p<0.001; p<0.0001) and nitrates (p<0.01; p<0.0001) were reduced in children with with hypoxic-ischemic central nervous system damage, compared to children in the control groups, regardless of genotype variant. While the level of nitrosothiols did not differ significantly, it was even much higher in children who did not survive, 3.55±0.39 vs 2.23±0.22; p=0.008. The differences found may indicate a disruption of the regulatory effect of nitric oxyde on vascular tone and the condition of neuroglia, particularly in children with hypoxic-ischemic central nervous system damage, as a result of its insufficient production, as well as insufficient mobilization from the depot due to nitrite and nitrate reductases. Conclusions. Hemodynamic patterns in children from the examined groups, except for those who did not survive, did not exhibit significant differences. The notably lower urine output in deceased children indicates the development of multiple organ failure due to severe hypoxia. In children with hypoxicischemic central nervous system damage, there is a reduction in the levels of nitrites and nitrates in urine compared to relatively healthy premature infants, while the level of nitrosothiols did not show significant differences and was even notably higher in children who did not survive. The outcome of studying the levels of nitrates, nitrites, and nitrosothiols in urine in a larger patient sample may lead to the development of an algorithm for early diagnosis and management, contingent on the severity of metabolic disorders resulting from hypoxia, considering the potential influence of nitric oxide on energy deficit and mitochondrial dysfunction. Вступ. Передчасно народжені діти мають високу частоту ушкоджень мозку, що може призвести до моторних, когнітивних, поведінкових, соціальних, сенсорних розладів. Більшість патологічних явищ, що лежать в основі гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, є наслідком порушення мозкового кровотоку та транспорту кисню до мозку. Можливості своєчасної діагностики та лікування передчасно народжених дітей з перинатальним ураженням центральної нервової системи обмежені. Оксид азоту є одним з універсальних регуляторів фізіологічних функцій організму широкого спектру дії. Ендотеліальна дисфункція, що проявляється втратою нервово-судинних протективних функцій оксиду азоту, може істотно сприяти розвитку когнітивних порушень при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – оцінити особливості показників нітратного обміну у недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи в ранньому неонатальному періоді шляхом вивчення та порівняння клінічних показників, що характеризують гемодинаміку, а також рівнів нітритів, нітратів та нітрозотіолів у сечі у пацієнтів досліджуваних груп. Матеріали та методи. Проведено дослідження, до якого увійшли 14 недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням (ушкодженням) центральної нервової системи (основна група), окремо виділено 4 новонароджених, які померли в неонатальному періоді. Групу порівняння склали 20 передчасно народжених дітей, які були відносно здоровими. Їх стратифікували за результатами генетичного дослідження – визначення поліморфізму rs61722009 гену eNOS (1 підгрупа – 4bb (n=10), 2 підгрупа 4aa/4ab (n=10). Пацієнти проходили планове клінічне обстеження з вимірювання артеріального тиску та нітратів, нітритів і нітрозотіолів у сечі. Результати. У результаті встановлено, що у новонароджених, які померли, очікувано у першу добу життя були нижчі показники систолічного та діастолічного тиску, порівняно з умовно здоровими дітьми 2-х контрольних підгруп (1 доба – р=0,018; р=0,027; р=0,036). ; p=0,053), зниження показників частоти серцевих скорочень у першу добу (p=0,001; p=0,002). Тоді як в цілому гемодинамічні показники у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи статистично не відрізнялися від відповідних показників у відносно здорових дітей. Результати свідчать про достовірно нижчий рівень діурезу у дітей, які померли внаслідок тяжкого з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ймовірно, внаслідок розвитку поліорганної недостатності відразу після народження. У результаті встановлено, що у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи рівні нітритів (p<0,001; p<0,0001) та нітратів (p<0,01; p<0,0001) знижені порівняно з дітьми в контрольні групи незалежно від варіанту генотипу. Хоча рівень нітрозотіолів достовірно не відрізнявся, у померлих дітей він навіть був значно вищим – 3,55±0,39 проти 2,23±0,22; р=0,008. Виявлені відмінності можуть свідчити про порушення регуляторної дії оксиду азоту на судинний тонус і стан нейроглії, зокрема у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, внаслідок його недостатньої продукції, а також недостатньої мобілізації з боку депо за рахунок нітрит- і нітратредуктаз. Висновки. Показники гемодинаміки дітей обстежених груп, за винятком померлих, достовірних відмінностей не мали. Значно менший рівень діурезу у померлих дітей свідчить про розвиток поліорганної недостатності внаслідок важкої гіпоксії. У дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи спостерігається зниження рівня нітритів і нітратів у сечі порівняно з відносно здоровими передчасно народженими дітьми, тоді як рівень нітрозотіолів суттєво не відрізнявся, а у померлих дітей був навіть значно вищим. Результатом дослідження рівня нітратів, нітритів та нітрозотіолів у сечі на більшій вибірці пацієнтів може бути розробка алгоритму ранньої діагностики та ведення хворих залежно від тяжкості перебігу метаболічних порушень, внаслідок гіпоксії, враховуючи можливий вплив оксиду азоту на енергетичний дефіцит і мітохондріальну дисфункцію.Документ Modern aspects of pharmacogenetics: from theory to practice in perinatology and pediatrics(Буковинський державний медичний університет, 2024) Skavinska, O. O.; Cherniavska, Yu. I.; Fishchuk, L. Ye.; Pokhylko, V. I.; Yevseienkova, O. H.; Rossokha, Z. I.; Скавінська, О. О.; Чернявська, Юлія Ігорівна; Фіщук, Лілія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Євсеєнкова, О. Г.; Россоха, Зоя ІванівнаPharmacogenetic testing (PT) is a modern tool in the doctor’s practice, which allows to make the right clinical decision in diffi cult cases, when the expected result of medical measures is not achieved. It is clear that certain metabolic processes in thehuman body, as well as a number of diseases, are genetically programmed. Therefore, despite the large number of unexplained mechanisms of individual response to drugs, genetic testing occupies one of the leading positions among methods of selecting drug therapy in complex clinical cases.However, the successful implementation of this promising method must overcome a number of obstacles, including limited evidence of eff ectiveness, ethical, legal, and social factors. The purpose of this review is to highlight modern concepts and practical aspects of the use of PT. The article addresses the problem of expanding the indications for PT when it is not limited to preventive use only. PT allows to identify drugs associated with an increased risk of causing side eff ects, with a narrow therapeutic index, to reduce the number of drugs in treatment, to choose the dosage of the drug. A variety of PT platforms can be used in a physician’s offi ce, which can be broadly divided into two categories–genotyping- based tests and sequencing- based tests. Depending on the gene being tested, diff erent algorithms can be used to generate results. Some gene variants can be described in terms of metabolic activity or general function, while others can only be described as present or absent. Results for gene variants can also be reported as normal, intermediate or low function for the corresponding gene. Pharmacogenetic clinical decision support systems (CDSS) are computer- based systems that assist healthcare providers in prescribing medications at the point of care. These systems provide physicians and other healthcare providers with appropriately fi ltered pharmacogenetic information, such as drug-gene interaction alerts or patient- specifi c treatment recommendations. A pharmacogenetic CDSS can either be integrated into a local hospital information system or used as a stand- alone application such as a web service or mobile application. Pharmacogenetics can increase the quantity and quality of information available to pregnant women and their physicians about medication use during pregnancy. Implementation of PT recommendations into routine pediatric practice requires carefully coordinated strategies at the national, regional, and health system levels. To date, pharmacogenetics provides mosaic information on the association between response to drug therapy and genetic background. It is expected that the next step will be a study in a larger group of participants to investigate the contribution of epigenetic factors and to provide clinical recommendations for adjusting or selecting therapy based on the personal characteristics of the patient.Документ Можливості моделювання складу дитячих молочних сумішей вітчизняного виробника за рахунок введення функціональних нутрієнтів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Козакевич, Олена Борисівна; Зюзіна, Лариса СтепанівнаСучасні дослідження свідчать про те, що здоровий мікробіом кишківника має вирішальне значення для розвитку дитини й відіграє важливу роль у формуванні його імунної системи, починаючи з перших днів її життя. Грудне молоко, яке містить природні пребіотики (олігосахариди), стимулює ріст нормальної мікрофлори та перешкоджає колонізації кишківника патогенними мікроорганізмами. Необхідність змішаного або штучного вигодовування є передумовою для формування мікроекологічних порушень при використовуванні немодифікованого молока. Особливо небезпечним є перехід дитини на штучне вигодовування в перші місяці життя, коли її організм надзвичайно вразливий до дії різноманітних факторів ризику. Метою нашої роботи було вивчити переносимість та дати об’єктивну оцінку клінічної ефективності використання вітчизняної суміші «Малютка преміум 1» в харчуванні дітей першого півріччя життя. У дослідженні взяли участь 30 здорових дітей (14 дівчаток та 16 хлопчиків) віком від 10 днів до 3 місяців. Фізичний розвиток всіх дітей (маса та довжина тіла) на момент початку дослідження знаходився в межах 25–75-го центильного інтервалу для кожного віку, що відповідало середньовіковим показникам. Тривалість спостереження становила 30 днів. Результати нашого дослідження показали добру переносимість досліджуваного продукту, адекватне збільшення масо-зростових показників, відсутність патологічних змін у копрологічних аналізах та достовірне підвищення концентрації біфідо- і лактобактерій у обстежених дітей протягом періоду спостереження. Проведені дослідження дозволяють високо оцінити якість, безпеку та ефективність використання цих сумішей у здорових дітей першого року життя, у тому числі з мінімальними проявами функціональних порушень шлунково-кишкового тракту. Безумовно, для підтвердження ефективності суміші потрібні подальші дослідження, проте з упевненістю можна говорити, що при виборі дитячої молочної суміші перевагу слід надавати продуктам не тільки з високим ступенем адаптації за основними нутрієнтами, але і збагаченням їх функціональними компонентами з доведеною ефективністю.Документ Знеболення чи седація новонароджених у відділенні інтенсивної терапії – як визначити оптимальний шлях?(Полтавський державний медичний університет, 2022) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Tarasenko, K. V.; Adamchuk, N. M.; Kaliuzhka, О. О.; Zhuk, L. A.Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджені зазнають величезну кількість болісних процедур і операцій. Погано лікований біль у період новонародженості може призвести до негативних віддалених наслідків, таких як когнітивні дисфункції, формування хронічного болю. Тому для лікарів-інтенсивістів кожного дня постає питання адекватної оцінки болю та подальшої тактики знеболення. В ході огляду літератури проведено аналіз 87 літературних джерел за останні 10 років. При аналізі використовувались результати мультицентрових досліджень та клінічні рекомендації. Визначено, що оптимальне лікування болю та збудження у новонароджених вимагає мультимодального підходу, який завжди включає немедикаментозні стратегії, та направлене перш за все на аналгезію. Прикладання до грудей, смоктальний рефлекс, контакт «шкіра-до-шкіри», догляд «кенгуру», сповивання - це всі аспекти догляду за дитиною, які є ефективними для зменшення фізіологічної та поведінкової реакції болю на мінімально інвазивні процедури, а також забезпечують седативний ефект. Кожна маніпуляція потребує обов’язкового знеболення. Вибір методу знеболення залежить від інвазивності процедури, гестаційного віку та тяжкості стану. Доцільно комбінувати різні немедикаментозні методи знеболення при слабкому болю та додавати медикаментозні методи при помірному та сильному болю для досягнення кращого терапевтичного ефекту. У новонароджених, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень, неможливо уникнути седації. Проте седативний ефект може бути досягнутий комбінацією немедикаментозних методів із застосуванням седативних препаратів. З метою профілактики тахіфілаксії необхідно проводити ротацію аналгетиків, застосовувати комбінації опіатів з ненаркотичними аналгетиками та ад’ювантними аналгетиками. Мультимодальний підхід до лікування болю має переваги через зменшення дозування будь-якого окремого препарату та пом’якшення загального ризику побічних ефектів. Ацетамінофен, фентаніл або морфін у поєднанні з мідазоламом є найбільш безпечними медикаментами до застосування у новонароджених, незважаючи на побічні ефекти.Документ Практичні аспекти формування фахової та соціальної мобільності при підготовці лікаря-педіатра в сучасних умовах(Полтавський державний медичний університет, 2024) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Жук, Людмила АнатоліївнаВ статті висвітлено важливість формування фахової та соціальної мобільності при підготовці лікарів-педіатрів у сучасних умовах. Особливу увагу приділено висвітленню суті понять фахової та соціальності мобільності. Підготовка до професійної мобільності передбачає розвиток у здобувача освіти здібності швидко і успішно опановувати нові технології медичної практики, набувати знань і вмінь, які дозволять забезпечити ефективність професійної діяльності. Підготовка до соціальної мобільності пов’язана з розвитком у майбутніх лікарів-педіатрів потреби в саморозвитку. Професійна і соціальна мобільність взаємопов’язані: розвиток здібностей особистості до оволодіння новими знаннями і технологіями стимулює потребу в саморозвитку, а сформована потреба в самовдосконаленні полегшує освоєння нових технологій і здобуття фахових компетенцій.Інформатизація освіти і модернізація її змісту впливають і на формування потреби особистості в саморозвитку. Такий підхід вимагає застосування в практиці роботи закладів вищої освіти різноманітних методів навчання, зокрема активних та інтерактивних, які удосконалили б освітню діяльність майбутніх фахівців. Активні методи навчання саме і спрямовані на активізацію освітньої діяльності студентів, вироблення умінь самостійного оперативного вирішення ними практичних завдань, зокрема професійних.Документ Формування комунікативних навичок «Лікар-пацієнт» у здобувачів вищої медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гасюк, Наталія Іванівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена ОлександрівнаКомунікативна компетентність є однією з важливих складових професійної підготовки лікарів. У контексті вдосконалення сучасної медичної освіти проблема пошуку психологічно обґрунтованих напрямів розвитку комунікативної компетентності у здобувача вищої медичної освіти постає як дуже актуальна. Чим краще сформовано у майбутнього лікаря ця професійно значуща якість, тим ефективніше його спілкування з пацієнтами. Запровадження навчання комунікативним навичкам має бути інтегровано як навчальний інструмент у стаціонарних та амбулаторних умовах, а також у центрах медичної симуляції. Навчальна програма має бути структурована таким чином, щоб дати можливість здобувачу вищої медичної освіти набути практичних комунікативних навичок, необхідних у майбутній медичній практиціДокумент Дотримання принципів академічної доброчесності в навчальному процесі майбутніх лікарів, як засіб забезпечення якості освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024) Мелащенко, Олена Іванівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка КлавдіївнаОднією з основних вимог сучасної якісної освіти є дотримання принципів академічної доброчесності під час навчання. В статті досліджено фактори, що впливають на культуру академічної доброчесності та впровадження методики викладання, яка може посилити культуру академічної доброчесності на заняттях.Документ Екологічна компетентність як складова професійної підготовки майбутніх лікарів(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Олена Борисівна; Ващенко, Ірина ЮріївнаАктуальність сучасних проблем довкілля потребує більш ретельного перегляду екологічної підготовки майбутніх лікарів та нового осмислення екологічного виховання. Реальність сьогодення – це збільшення кількості екологічно обумовлених хвороб. Транспредметні знання являються підгрунтям для екологічних компетенцій і забезпечують фундаменталізацію освіти.Документ Аналіз захворюваності вкрай недоношених дітей в ранньому віці(Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Kozakevich, Е. B.; Kozakevich, V. K.; Zyuzina, L.S.; Hasiuk, N. І.; Melashchenko, О.І.Стан здоров’я недоношених дітей є важливою медико-соціальною проблемою. На сьогодні кількість передчасно народжених дітей зростає в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку близько 15 млн дітей народжуються передчасно. Близько 80% дітей народжуються з тією чи іншою патологією. Саме передчасно народжені діти вимагають ранньої діагностики та втручання, Мета дослідження. Метою даної роботи являлось вивчення захворюваності пацієнтів відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених, які народилися з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Матеріали та методи дослідження. Представлені результати клінічного спостереження за 178 недоношеними новонародженими, які народилися з масою тіла менше 1500 г. Були вивчені перенесені дитиною соматичні захворювання та інвалідизуюча патологія упродовж перших 3-х років життя. Результати дослідження. Отримані нами дані свідчать, що з акушерських стаціонарів з анемією виписується майже 50 % немовлят, у наступному півріччі кількість дітей з анемією складає приблизно 60% Нами встановлено, що дефіцит заліза у постнеонатальному періоді корелює з формуванням віддалених неврологічних порушень у дітей, які народилися з масою тіла менше 1500 г. Захворювання нервової системи займають провідну роль у структурі захворювань передчасно народжених немовлят, що потребує подальшого удосконалення методів діагностики та своєчасної корекції для покращення прогнозу подальшого розвитку. Висновки. Формування неврологічних ускладнень у віддаленому періоді у дітей, що народилися з дуже низькою масою тіла, пов’язане з критичними станами перинатального та неонатального періодів. Це необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. Саме підвищення ефективності катамнестичного спостереження за даною когортою дітей реалізується завдяки впровадженню методики раннього втручання. Раннє втручання забезпечує вчасне виявлення несприятливих наслідків передчасного народження та проведення їх корекції згідно з сучасними стандартами.Документ Синдром Вільямса в практиці педіатра(Полтавський державний медичний університет, 2023) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Kozakevіch, V. K.; Zyuzina, L.S.; Kaliuzhka, O. I.Публікація клінічного випадку власного спостереження за хлопчиком 5-місячного віку з діагнозом синдром Вільямса пов’язана зі складністю розпізнавання даного захворювання після народження та на ранніх етапах життя, де першими лікарями в ланцюжку встановлення діагнозу є педіатри і неонатологи. Синдром Вільямса зустрічається з частотою 1 : 10 000 новонароджених серед представників усіх етнічних груп і національностей, з однаковою частотою уражаючи дівчаток і хлопчиків. Доведена генетична природа цього захворювання – мутація групи генів в ділянці довгого плеча 7-ї хромосоми (7q11.23). При мікроделеції відбувається втрата генів еластину, LІM-кінази-1 і фактору реплікації С2 (RFC). Деякі з «втрачених» генів досі не ідентифіковані. При більш рідкій формі синдрому Вільямса виявляють делеції в 11-й і 12-й хромосомах – 11q13-q14 і 22q. Частіше даний синдром виникає спорадично. Наявність поєднаної патології з боку багатьох органів і систем: серцево-судинної, нервової, м’язової, сечовидільної та вад розвитку обличчя призводить до несвоєчасного діагностування і лікування захворювання у дітей після народження і сприяє порушенню їхнього фізичного та нервово-психічного розвитку. Заключний діагноз дитини підтверджено за результатами молекулярно-генетичного обстеження. Зроблений висновок: складність діагностики даного захворювання пов’язана з мультисистемністю клінічних проявів у вигляді поєднаної патології з боку багатьох органів і систем. Тому рання діагностика генетичного синдрому Вільямса важлива для батьків в плані отримання інформації про захворювання, його прогноз для життя дитини, а також для прийняття адекватного рішення про можливість виховання малюка в сім’ї. Рекомендовано: для надання комплексної медико-соціальної допомоги і забезпечення найбільш повної реабілітації хворого з синдромом Вільямса необхідна скоординована робота багатьох спеціалістів: педіатра, генетика, кардіолога, хірурга, ортопеда, ортодонта, ендокринолога, офтальмолога, невропатолога, психолога протягом усього часу диспансерного спостереження.Документ Роль мікросоціальних та аліментарних факторів у формуванні рівня соматичного здоров'я(Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Олена БорисівнаПротягом останніх років у нашій країні склалася негативна ситуація із станом здоров’я дітей усіх вікових груп, що являється наслідком, незадовільних умов життя досить великої частки населення, несприятливого стану навколишнього середовища, що знижує компенсаторно-пристосувальні можливості дитячого організму та його опірності до дії різних шкідливих факторів. Тому подальше вдосконалення методів комплексної оцінки стану здоровя дитячого населення за прямими показниками, розробка методів виявлення факторів ризику щодо розвитку захворювань – важливі наукові та народногосподарські задачі.Документ Використання технологій індивідуального навчання здобувачами освіти міжнародного факультету(Полтавський державний медичний університет, 2023) Каськова, Людмила Федорівна; Ващенко, Ірина Юріївна; Янко, Наталія Валентинівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Садовські, Марина Олександрівна; Павленкова, Оксана СергіївнаУ сучасному світі медична освіта стикається з новими викликами через індивідуалізацію потреб і інтересів здобувачів освіти. Технології індивідуального навчання (ТІН) можуть стати у нагоді викладачам медичних вузів та надати можливість впоратися з цими викликами при проведенні змішаної форми навчання зі студентами – іноземцями, особливо під час військового стану. Індивідуально-орієнтований підхід щодо здобувачів освіти (ЗО) може суттєво покращити якість навчання. Навчання, яке відповідає потребам та можливостям, особливо важливо для іноземних студентів, оскільки вони часто стикаються з культурними та мовними бар’єрами.Документ Перцептивний компонент навчання майбутніх лікарів(Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Олена Борисівна; Ващенко, Ірина ЮріївнаПерцептивна складова спілкування разом з комунікативною та інтерактивною поєднує в собі знання, навички, показники загальної культури і вміння спілкуватися з дітьми різного віку та їх близькими. Найважливішими умовами формування комунікативної компетентності з активним урахуванням комунікативного компоненту для майбутніх лікарів слід вважати професійну компетентність та педагогічну майстерність викладачів, створення мотиваційної активності здобувачів вищої освіти, в оволодінні технологією компетентного спілкування.Документ Фізична працездатність школярів та її взаємозв'язок з темпами біологічного дозрівання(Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Козакевич, Олена Борисівна; Зюзіна, Лариса СтепанівнаМета дослідження − вивчити особливості стану кардіореспіраторної системи та фізичної працездатності в умовах диференційованого фізичного виховання з урахуванням темпів біологічного дозрівання школярів підліткового віку.Документ Досвід використання активних методів навчання при вивченні педіатричних дисциплін(Полтавський державний медичний університет, 2023) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Соловйова, Галина ОлексіївнаВисвітлено основні аспекти формування комунікативної компетенції шляхом використання активних методів навчання при вивченні педіатричних дисциплін у сучасних умовах. Особливу увагу приділено використанню рольових ігор різних типів – моделювання ситуацій фахової субординації та лікувально-діагностичного процесу в педіатрії.Документ Масові відкриті онлайн-курси як інструмент удосконалення цифрової компетентності викладача(Полтавський державний медичний університет, 2023) Мелащенко, Олена Іванівна; Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Соловйова, Галина ОлексіївнаОбґрунтовано необхідність і ефективність використання масових відкритих онлайн-курсів як інструменту для вдосконалення цифрової компетентності викладача. Запропоновано огляд основних відкритих онлайнкурсів українською мовою.